Понад 20 млн насінинок потрібно заготовляти щороку лісівникам, щоб підтримувати живлющу силу волинського соснового лісу. Далі ці природні скарби потрібно правильно зберігати до моменту їх пророщення, а відтак і висадки саджанців у відкритий ґрунт. Про те, як працює однин з перших насіннєвих банків України, найбільша шишкосушарка нашого краю, а також де росте перша сосна країни, що має свій паспорт, - дізнавалась «Волинська правда».
Існує хибна думка: мовляв, щоб створити ліс, достатньо весною висадити сіянці та саджанці і через 10-20 років на цьому місці зашумить молодий гай, що приваблює своєю красою та затишком. І лише фахівцям зрозуміло, яка це велика, тривала в часі робота, що потребує спеціальних знань та вмінь.
Щоб на власні очі побачити як це роблять, працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства запросили журналістів на своєрідну екскурсію у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та ДП «Ківерцівське ЛГ». А ще показали унікальне дерево – з насіння та живців якого створювалися чимало соснових плантацій волинського краю та не тільки.
Ця особлива сосна, якій уже приблизно 130 років, росте на території Ківерцівського лісництва. Колись у 1974 році спеціальна комісія розпочала роботу з всеукраїнської паспортизації плюсових дерев ( це дерева, що мають покращені генетичні показники, стійкіші до шкідників і хвороб), першим у цей реєстр внесли це унікальне дерево.
«З потомства цієї сосни (вегетативного чи насіннєвого) ми створюємо лісонасінні плантації, - розповідає інженер лісового господарства ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрій Ткачук, - ми такі дерева особливо оберігаємо: обгороджуємо і позначаємо білою смугою, а також пронумеровуємо згідно загальнодержавного та нашого внутрішнього реєстру».
Зібрані з цієї та сотень інших сосен шишки відправляють сушити. Для цього в ДП «Ківерцівське лісове господарство» обладнано приміщення для сушіння шишок хвойних порід і витягання з них насіння. Працівники сушарні люб’язно згодилися розповісти про процес переробки шишок та показати приміщення, де все відбувається.
Шишкосушарка – це двоповерхова споруда, яку побудували ще у 70-х роках минулого століття. На поверсі розміщені сушильні камери, піч та місце де приймають у мішках соснові плоди. Їх відразу засипають на горище сушарки, звідки вони поетапно потрапляють у сушильну шафа для підсушування (тут температура 25°С). Далі за допомогою транспортера ще сірі невідкриті шишки потрапляють у сушильні камери, що зроблені із дротяної сітки. Сушать кожну таку партію годин 16, постійно повертаючи величезні барабани. Головне у цьому процесі тримати оптимальну температуру в межах 50 градусів. Якщо буде менше - шишка погано розкриватиметься і насіння не осипатиметься, при дуже високій температурі - перегорить і не буде сходити. Отримане насіння обезкрилюють і перевіряють на якість. А висушені шишки йдуть на опалення сушарки, або їх відправляють у квіткові крамниці, де вони уже виконуватимуть роль декорації у святкових букетах чи екібанах.
«Нині це одна з найбільших шишкосушарок в області, - каже головний лісничий ДП «Ківерцівське лісове господарство» Марія Христецька. - Тут за добу переробляється 700 кг шишок, з яких виходить близько 21 тисячі насінин. Цього року працівники планують переробити насіння із 65 тонн шишок, які привозять з усіх волинських лісгоспів».
Не кожен рік врожайний на шишки, тому лісівники намагаються створювати певний насіннєвий запас у врожайні роки. Як і будь-які інші цінні запаси, лісове насіння зберігається у банку.
Цей банк, до речі, перший в Україні, збудований у 2007 році на базі ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», що у селі Гаразджа Луцького району. Цей резервно-обмінний фонд має такі умови зберігання лісових скарбів, як справжні фінансові банки: контроль вологості і температури, чіткий облік, детальний опис.
«Ми зберігаємо насіння листяних і шпилькових порід дерев з усіх лісгоспів Волині, – каже директор ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик. - Після переробки в шишкосушарках, ми його засипаємо в бутлі і герметично закупорюємо для подальшого висівання».
Тут оснащено два автономних сховища, у кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються при температурі від 0 до +2°С у пластмасових бочках по 50 кг, насіння сосни, ялиці, ялини – у 10-літрових скляних бутлях, найбільше тут може вміститись 6 тонн насіння. У таких умовах насіннєвий матеріал може зберігатися до 15 – 20 років.
Згодом це насіння стає саджанцями і сіянцями на розсадниках у лісництвах. А в селекційно–насіннєвому центрі вирощують саджанці, а потім закладають лісонасінневі плантації, щоб отримати лісове насіння з високими генетичними властивостями та декоративно-садівний матеріал для озеленення.
«З черемків таких плюсових дерев на розсаднику в селекційному центрі лісівники проводять прищіплювання невеликих сосонок, - розповів головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик. – Потім, протягом 2 років, ця щеплена сосна росте на розсаднику і лише тоді її пересаджують на підготовлену плантацію, яку ми називаємо «клоновою». І саме ця плантація в майбутньому має стати базовою для заготівлі якісного насіння».
«За останні 4 роки ми заклали до сотні га плантаційних культур. Зараз почали садити ще і лісонасінневі плантації модрини європейської, - зазначає Володимир Неводнічик. - Провели кронування дерев, щоб легше можна було заготовляти шишки, які підуть на насіння».
Шишкосушарка – це двоповерхова споруда, яку побудували ще у 70-х роках минулого століття. На поверсі розміщені сушильні камери, піч та місце де приймають у мішках соснові плоди. Їх відразу засипають на горище сушарки, звідки вони поетапно потрапляють у сушильну шафа для підсушування (тут температура 25°С). Далі за допомогою транспортера ще сірі невідкриті шишки потрапляють у сушильні камери, що зроблені із дротяної сітки. Сушать кожну таку партію годин 16, постійно повертаючи величезні барабани. Головне у цьому процесі тримати оптимальну температуру в межах 50 градусів. Якщо буде менше - шишка погано розкриватиметься і насіння не осипатиметься, при дуже високій температурі - перегорить і не буде сходити. Отримане насіння обезкрилюють і перевіряють на якість. А висушені шишки йдуть на опалення сушарки, або їх відправляють у квіткові крамниці, де вони уже виконуватимуть роль декорації у святкових букетах чи екібанах.
«Нині це одна з найбільших шишкосушарок в області, - каже головний лісничий ДП «Ківерцівське лісове господарство» Марія Христецька. - Тут за добу переробляється 700 кг шишок, з яких виходить близько 21 тисячі насінин. Цього року працівники планують переробити насіння із 65 тонн шишок, які привозять з усіх волинських лісгоспів».
Не кожен рік врожайний на шишки, тому лісівники намагаються створювати певний насіннєвий запас у врожайні роки. Як і будь-які інші цінні запаси, лісове насіння зберігається у банку.
Цей банк, до речі, перший в Україні, збудований у 2007 році на базі ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», що у селі Гаразджа Луцького району. Цей резервно-обмінний фонд має такі умови зберігання лісових скарбів, як справжні фінансові банки: контроль вологості і температури, чіткий облік, детальний опис.
«Ми зберігаємо насіння листяних і шпилькових порід дерев з усіх лісгоспів Волині, – каже директор ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик. - Після переробки в шишкосушарках, ми його засипаємо в бутлі і герметично закупорюємо для подальшого висівання».
Тут оснащено два автономних сховища, у кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються при температурі від 0 до +2°С у пластмасових бочках по 50 кг, насіння сосни, ялиці, ялини – у 10-літрових скляних бутлях, найбільше тут може вміститись 6 тонн насіння. У таких умовах насіннєвий матеріал може зберігатися до 15 – 20 років.
Згодом це насіння стає саджанцями і сіянцями на розсадниках у лісництвах. А в селекційно–насіннєвому центрі вирощують саджанці, а потім закладають лісонасінневі плантації, щоб отримати лісове насіння з високими генетичними властивостями та декоративно-садівний матеріал для озеленення.
«З черемків таких плюсових дерев на розсаднику в селекційному центрі лісівники проводять прищіплювання невеликих сосонок, - розповів головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик. – Потім, протягом 2 років, ця щеплена сосна росте на розсаднику і лише тоді її пересаджують на підготовлену плантацію, яку ми називаємо «клоновою». І саме ця плантація в майбутньому має стати базовою для заготівлі якісного насіння».
«За останні 4 роки ми заклали до сотні га плантаційних культур. Зараз почали садити ще і лісонасінневі плантації модрини європейської, - зазначає Володимир Неводнічик. - Провели кронування дерев, щоб легше можна було заготовляти шишки, які підуть на насіння».
Понад 20 млн насінинок потрібно заготовляти щороку лісівникам, щоб підтримувати живлющу силу волинського соснового лісу. Далі ці природні скарби потрібно правильно зберігати до моменту їх пророщення, а відтак і висадки саджанців у відкритий ґрунт. Про те, як працює однин з перших насіннєвих банків України, найбільша шишкосушарка нашого краю, а також де росте перша сосна країни, що має свій паспорт, - дізнавалась «Волинська правда».
0 коммент.:
Дописати коментар