ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

19 лютого 2017

Закарпатським платникам про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів у 2017 році

Платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати спеціальне використання лісових ресурсів (далі - Рентна плата) визначені статтями 256 та 257 - 258 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Водночас згідно з пунктом 111 розділу I Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" пункт 257.5 статті 257 доповнено абзацом другим такого змісту: «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів "а" і "б" підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 цього Кодексу». Зміни набрали чинності з 1 січня 2017 року.

Відповідно до підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:

а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачів (крім фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Пунктом 21 Закону України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" внесено зміни до статті 256 Кодексу та збільшено ставки Рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначену норму запроваджено пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону N 1791 починаючи з 01 січня 2017 року.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 N 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за N 1051/27496 (за IV квартал 2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 N 927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за N 1539/29669 (за І - IV квартали 2017 року).

Податкові декларації Рентної плати подаються платниками Рентної плати контролюючим органам за місцезнаходженням лісової ділянки (підпункт 257.3.5 пункту 257.3 статті 257 Кодексу).

При цьому, відповідно до підпункту 256.11.1 пункту 256.11 статті 256 Кодексу, сума Рентної плати обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов'язань з Рентної плати є:

за IV квартал 2016 року - 9 та 17 лютого 2017 року відповідно;

за I квартал 2017 року - 10 та 19 травня 2017 року відповідно;

за II квартал 2017 року - 9 та 19 серпня 2017 року відповідно;

за III квартал 2017 року - 9 та 17 листопада 2017 року відповідно;

за IV квартал 2017 року - 9 та 19 лютого 2018 року відповідно.

Методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів викладені листом ДФС України від 30.01.2017 № 2070/7/99-99-12-03-04-17 «Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів».

ДФС у Закарпатській області
Сегодня, 17:32

Незаконна вирубка деревини на Полтавщині: за рік із 117 справ до суду дійшли 15


Приблизні місця незаконних порубок лісу, за які впродовж останнього року були винесені вироки

За рік на Полтавщині тільки 15 проваджень за фактом незаконної вирубки деревини із 117 були доведені до суду

За 2016 рік «Полтавщина» опублікувала 20 матеріалів на тему незаконної вирубки дерев. З них тільки у двох повідомлялося про покарання або доведення справи до суду. Ми вирішили дізнатися, якою насправді є ситуація із покаранням дроворубів-порушників. Тому відправили запит то ГУ НП в Полтавській області.

У відповіді із підписом начальника слідчого управління поліції Полтавщини Сергія Чижа, зазначалося наступне. З початку листопада 2015 року по початок лютого 2017-го, слідчі розпочали розслідування у 117 кримінальних провадженнях за ст. 246 ККУ (Незаконна порубка дерев). Із них 15 довели до суду: 8 — з обвинувальним актом, 7 — з угодами про визнання винуватості.



З реєстру судових справ ми дізналися, що з цих 15 справ, суд виніс рішення щодо 12. Коротко, у хронологічному порядку, розкажемо про кожний випадок окремо, а також про те, яке саме рішення виносили судді.
  1. З 31 квітня 2015 року по 6 травня 2015 року чоловік, за допомогою 4 найманих працівників, спиляв 61 ясен, берест (в’яз) та клен. Дерева росли на території Машівської сільради у лісосмузі, яку орендує ТОВ «Приват-Агро-Альянс». Збитки, які чоловік завдав власнику дерев, правоохоронці визначили у розмірі 25,3 тис. грн. 20 грудня він затвердив із прокурором угоду про визнання винуватості, яку Машівський райсуд затвердив 28 грудня. У результаті дроворубу призначили 1700 грн штрафу. Це у 15 разів менше за розмір збитків.
  2. 4 грудня 2015 року у Гадяцькому районі двоє чоловіків зрубали дві сосни. Одна діаметром 34 см, друга — 38. Слідчий оцінив їх загальну вартість у 6,4 тис. грн. Це сталося у заповідному лісовому урочищі «Гай — Займи», що розташоване за межами с. Бобрик на території Вельбівського лісництва. Через 1,5 місяця дроворуби уклали із прокурором угоду про визнання винуватості. Також вони добровільно відшкодували збитки. 29 січня 2016 року районний суд виніс вирок, згідно з яким кожний отримав по 850 грн штрафу.
  3. 9 грудня 2015 року у Гадяцькому районі чоловік викрав 19 м³ уже розпиляного невідомим дубу. Подія відбулася у лісовому масиві Петровий Яр, що на території Рашівської сільради, за межами Рашівки. Він хотів продати деревину, але наступного дня його затримали. Слідчий оцінив вартість дубу у 45 тис. грн. 28 січня 2016 року чоловік уклав угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив 17 лютого. Пом’якшучою обставиною було те, що він добровільно відшкодував збитки. У результаті його оштрафували на 1700 гривень.
  4. 5, 6 та 8 січня 2016 року у Кременчуцькому районі чоловік спиляв 49 дубів та одну липу. Їх загальний об’єм склав 98 м³, а вартість — 440 тис. грн. При цьому, дерева рослина на території природно-заповідного фонду. У ландшафтному Заказнику «Нижньопсільский» у лісовому масиві Комсомольського лісництва ДП «Кременчуцьке лісове господарство», поблизу с.Гуньки. Спиляні дерева чоловік, за допомогою знайомих перевіз у Кременчук, де 12 січня 2016 року її знайшла та вилучила поліція. 11 березня Кременчуцький райсуд засудив його до 1 року умовно (2-річне обмеження волі з іспитовим строком). Крім того, з чоловіка стягнули 440 тис. грн у якості відшкодування збитків.
  5. В третій декаді січня 2016 року, на Чутівщині, протягом двох днів, чоловік зрубав 13 дубів, вартість яких оцінили у 29,5 тис. грн. Дерева росли у полезахисній лісовій смузі на території Чутівської селищної ради. Пізніше частину деревини чоловік продав, а з іншою частиною його затримали поліцейські, під час її транспортування. 16 травня Чутівський райсуд виніс дроворубу вирок. Згідно з ним, той мав сплатити штраф 1020 грн та ще 29,5 тис. грн у якості відшкодування збитків.
  6. З 30 березня по 6 квітня 2016 року у Кременчуцькому районі чоловік разом з трьома помічниками спиляв 12 акацій. Спільників він запевнив, що робить це законно. Дерева росли у захисній смузі лісів вздовж траси Кременчук — Манжелія. Це на території Омельницької сільради, поблизу села Рокитне. Пізніше деревину перевезли до Кременчука, де її і знайшли поліцейські. Правоохоронці оцінили шкоду у 113,7 тис. грн. 18 травня Кременчуцький райсуд виніс вирок організатору незаконної вирубки. Йому призначили 1700 грн штрафу та стягнення відшкодування у розмірі 113,7 тис. грн. Обтяжуючою обставиною стало те, що чоловік має судимість за шахрайство. 24 лютого 2016 року він сплатив за це 510 грн штрафу.
  7. 15 червня 2016 року у лісі поблизу полтавського аеропорту чоловік спиляв 24 дуба, чим заподіяв збитків у розмірі 95,3 тис. грн. За 2 дні він приїхав із чотирма знайомими, щоб забрати дерева. В цей час його і затримали поліцейські. 30 червня організатор порубки уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, яку і затвердив Полтавський райсуд. Згідно з нею, чоловіку призначили тільки 1700 грн штрафу. Це у 56 разів менше, ніж шкода, якої він завдав власникові дерев Супрунівській сільраді.
  8. 1 квітня 2016 року у Гадяцькому районі чоловік вирубав 5 сухих дерев: 3 верби та 2 осики. Вони знаходились за селом Вельбівка, в адміністративних межах Вельбівської сільради, на території колишніх торфяників. Розмір заподіяної шкоди правоохоронці визначили як 34 тис. грн. 25 жовтня Гадяцький райсуд виніс вирок дроворубу. Згідно з ним, чоловік має сплатити 850 грн штрафу та 34 тис. грн у якості відшкодування збитків.
  9. 16 жовтня 2016 року чоловік спиляв три осики у лісовому масиві Кременчуцького лісництва ДП «Кременчуцьке лісове господарство» поблизу села Соснівка. Правоохоронці оцінили заподіяну шкоду у розмірі 25 тис. грн, яку той виплатив під час слідства. Тому 15 листопада Кременчуцький райсуд призначив чоловіку 510 грн штрафу і відпустив.
  10. З початку березня по 4 квітня 2016 року уродженець Диканщини спиляв 22 сосни та вільхи. Дерева росли у лісовому масиві на території села Шилівка Зіньківського району. Їхню вартість оцінили у 62 тис. грн. 18 листопада Зіньківський райсуд виніс чоловіку вирок. Йому призначили рік умовно (2-річне обмеження волі з іспитовим строком). Крім того, з нього стягнули 62 тис. грн у якості відшкодування матеріальної шкоди та 3,5 тис. грн за судові витрати на експертизу.
  11. 9 грудня 2016 року чоловік зрубав 4 клени на перегоні Мар’янівка — Гребінка 128, поблизу залізниці у Гребінківському районі. Цим він наніс 14,3 тис. грн збитків «Південно-західній залізниці», підрозділу якої яким належали дерева. 20 січня 2017 року чоловік уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Її затвердив Гребінківський райсуд і призначив 850 грн штрафу. Це у 17 разів менше за розмір заподіяної шкоди.
  12. 18 грудня 2016 року у Гребінківському районі чоловік спиляв 7 дерев. Як встановило слідство, цим від заподіяв 19,3 тис. грн збитків Слобода-Петрівській сільраді, на території якої росли дерева. 30 січня 2017 року чоловік уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Її затвердив Гребінківський райсуд і призначив 850 грн штрафу. Також суддя ухвалив стягнути з нього 19,3 тис. грн у якості відшкодування.

Таким чином, більшість обвинувачених зобов’язали виплатити штрафи та відшкодувати збитки. З 12 вироків таких було 6. Ще чотири обвинувачених мають сплатити тільки штраф (максимум 1700 грн). Троє порушників за час слідства добровільно відшкодували збитки. Найрідше суд призначував обвинуваченим умовний термін. Таких рішень було два і обидва порушники ще мають відшкодувати збитки.

Таким чином, у Полтавській області розкриваються близько 13% кримінальних справ щодо незаконної вирубки лісів. Це дуже мало. Для порівняння, рівень розкриття викрадень автомобілів складає 56%, а пограбувань — 41%. Така статистика наштовхує на думку, що з лісорубами-порушниками треба боротися якимось іншим способом, окрім штрафів та умовних строків. Можливо, це питання варто обговорити депутатам Полтавської облради, які ще у серпні хотіли прийняти мораторій на вирубку лісів, однак, через невдоволення лісників, так і не змогли його проголосувати.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Електронний облік деревини та інтерактивна карта плавно перетікають на рибу

В Україні з'явиться електронний сертифікат походження риби



Держрибагентство і експерти почали роботу над запровадженням обов'язкового сертифікату походження риби та системи моніторингу вилову риби. Повноцінно система запрацює у 2018 році, повідомили в прес-службі Держрибагентства.

За даними галузевих асоціацій і експертів, в 2015 році незаконний вилов риби склав більше 200 тис тонн проти легального вилову в 80 тис. Введення нової системи підтвердження законності походження риби та відповідного сертифіката мінімізує незаконний браконьєрський вилов, унеможливить реалізацію нелегальної риби, буде захищати інтереси національних виробників.

«Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожної партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Представники державного органу та звичайні споживачі зможуть зайти на спеціальний електронний портал і отримати інформацію про походження риби», - повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Сертифікат буде супроводжувати рибу з моменту вилову до місця її реалізації, буде містити інформацію про суб'єкта господарської діяльності, назву водойми, де був здійснений лов, дату вилову, кількість виловленої риби тощо.


19.02.2017 / 16:18 248

Ліва деревина не проїде

Затримали черкащанина, який перевозив "КАМАЗом" десять кубометрів деревини (ФОТО)



Житель Черкаської області перевозив 10 кубічних метрів деревини без необхідних документів

Фото: https://kv.npu.gov.ua

Між селами Чирське та Жовтневе, що на Переяславщині, 42-річний житель Черкаської області перевозив 10 кубічних метрів деревини без необхідних документів.

Для перевірки законності транспортування деревини на місце події прибула слідчо-оперативна група. Водій та транспортний засіб доставлено відділу поліції. Даний факт внесено до Журналу єдиного обліку.

Нагадаємо, що на Київщині тривають оперативно-профілактичні заходи під умовною назвою "Ліс", що спрямовані на виявлення та розкриття злочинів у лісовій галузі. У рамках заходів, поліцейські, які здійснюють нагляд за дорожнім рухом, перевіряють законність транспортних перевезень деревини та лісоматеріалів.

Шановні громадяни, якщо Вам відомі факти незаконної вирубки лісових насаджень та їх перевезень, одразу телефонуйте на спецлінію "102".

Повідомляють в управлінні превентивної діяльності поліції Київської області.
Підготував: Сергій ЧЕРВОНЕНКО
Джерело: Національна поліція України
http://pres-centr.ck.ua/security/61724/




У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗУПИНЕНО ЗАВАНТАЖЕНИЙ ДЕРЕВИНОЮ "УАЗ" (ФОТО)

18.02.2017 | 11:59

Під час оперативно-профілактичного відпрацювання області, інспектори роти забезпечення безпеки дорожнього руху, зупинили транспортний засіб «УАЗ». Під час перевірки виявилося, що салон автівки доверху завантажений деревиною невідомого походження.



Автомобіль зупинили на 130 км автодороги Київ - Одеса, Ставищенського району. За кермом перебував 28-річний мешканець смт. Ставище, який без будь-яких документів перевозив деревину (граб). Для з’ясування походження вантажу та перевірки законності транспортування водій та автомобіль доставлені до відділу поліції. Проводиться перевірка.



Управління превентивної діяльності поліції в Київській області
https://kv.npu.gov.ua/uk/publish/article/231487


За польськими зубрами можна буде стежити он-лайн



Незабаром в інтернеті у режимі он-лайн можна буде спостерігати за зубрами, яких вважають гордістю Біловезької пущі, а також – за іншими мешканцями заповідника.

У рамках інноваційного проекту будуть встановлені камери в 1400 місцях польської частини Біловезької пущі, повідомляє Monitor-info.

Біловезька пуща, найчистіша і найнедоторканіша частина Польщі, у 2014 році була внесена у список світової спадщини ЮНЕСКО. Пристанище зубрів уже багато років цікавить туристів. Тому для тих, хто не може милуватися пущею щодня, незабаром буде реалізовано проект, завдяки якому за життям мешканців багатовікового лісу можна буде спостерігати в мережі та слідкувати, як воно змінюється.

Про таку ініціативу розповів міністр охорони навколишнього середовища Ян Шишко на прес-конференції, яка відбулася 16 лютого. На зустрічі підтвердили підсумки інвентаризаційної діяльності, проведеної за останні роки в Біловезькій пущі, завдяки якій можна буде передавати в інтернет відеозаписи з цих теренів. У результаті робіт, у які вкладено понад 5 млн злотих, окрім іншого, опрацювали карти ареалів поширення 200 рідкісних видів, інвентаризували понад 1400 місць, де можна спостерігати за рослинами і тваринами. «Ми прагнемо зацікавити світ цими даними й новими починаннями», – розповів міністр. Тому до кожного з цих 1400 місць можна буде зазирнути в Інтернеті.

Головною цікавинкою для туристів стануть зубри. Цей вид, який знаходився на межі вимирання, сьогодні на біловезьких теренах гідно представлений найчисленнішою у світі популяцією цих тварин, які мешкають на волі.

Сьогодні, 14:23

"Лісу немає, але ви пиляйте": незважаючи на очевидне виснаження хвойних лісів, влада продовжує підтримувати нові мега-проекти в галузі деревообробки

Виснаження господарсько-цінних хвойних лісів у регіонах Північно-Заходу Росії досягло вже такого рівня, що його не можуть не помічати навіть керівні працівники державних органів управління лісами.

"Діловий Петербург" наводить погляд з цього приводу начальника Департаменту лісового господарства по Північно-Західному федеральному округу (територіального органу Рослесхоза) А.А.Егліта (Эглита): "у найближчі роки компанії Північно-Заходу, які займаються переробкою пиловочника і випуском пиломатеріалів, зіткнуться з серйозною проблемою нестачі сировини для своїх заводів. Разом з тим в регіоні є можливості для розвитку целюлозно-паперових виробництв, випуску біопалива, або пелет, деревинних плит" (посилання).

Офіційна лісова статистика цього дефіциту поки не відображає - але вона, за великим рахунком, взагалі нічого не відображає, і не має майже нічого спільного з дійсністю (за винятком хіба що оцінок загальної площі лісів). Першоджерелом даних для офіційної лісової статистики є лісовпорядкування - а його середній вік по країні становить близько 21 року, вік же останнього якісного лісовпорядкування в більшості лісництв, особливо в тайговій зоні, обчислюється багатьма десятиліттями. Початково не дуже точні дані по лісах з кожним роком все сильніше і сильніше розходяться з реальністю - за рахунок приховування втрат господарсько цінних лісів і колосальних масштабів приписок в області їх відтворення. На доповнення до цього, можливі обсяги лісокористування (розрахункова лісосіка) обчислюються за старовинними німецькими формулами, придуманими для зовсім інших умов - для лісів помірного пояса, і для територій, на яких ведеться повноцінне лісове господарство (тобто на місці зрубаного лісу в розрахунковий термін відтворюється новий, такого ж або кращого складу і якості). Наші ліси малопродуктивні, особливо в північних регіонах, критично виснажені десятиліттями марнотратного використання, а повноцінного лісового господарства в них не ведеться і поки навіть не передбачається. Лісовнй кодекс 2006 року в цілому ґрунтується на концепції "освоєння лісів" (тобто видобутку вже наявної в лісах деревини, за аналогією з освоєнням родовищ корисних копалин) - лісове господарство він передбачає лише символічно, як елемент планово-звітно-наглядової діяльності, але не як галузь економіки.

Вся ця "лісова липа" - триває десятиліттями тотальна брехня в частині оцінки лісових ресурсів, найбільш виражена в колишніх "багатолісістихвисна" регіонах тайгової зони - веде до того, що офіційно дозволені обсяги лісокористування ("розрахункові лісосіки") з хвойним лісам в три-п'ять разів, а місцями і більше, перевищують реально можливі рівні невиснаженого користування цими лісами при їх нинішньому стані. А для того, щоб повернути розорені неправильним господарюванням лісу в нормальний продуктивний, з переважанням хвойних порід, стан - потрібні десятки років інтенсивного лісовирощування (від двох-трьох десятиліть в південній частині тайгової зони до чотирьох-п'яти в північній).

Незважаючи на це, в регіонах ПЗФО продовжують множитися "інвестпроекти", націлені саме на освоєння останніх запасів хвойних лісів - саме це може принести лісовим компаніям основний прибуток. У процитованому вище інтерв'ю Егліта йдеться про великому проекті ЗАТ "Лісозавод 25" - це найбільша група лісопильних підприємств в Архангельську; крім нього, реалізуються вже два дуже великих проекти з розвитку лісопиляння ТОВ "Ustyansky ЛПК" в Устьянскому районі на півдні регіону, і ще три проекти, також пов'язаних з пилянням лісу, втратили свій "пріоритетний" статус - ТОВ "ХарвиСеверЛес", КК Соломбалалес, і ВАТ "Онежский ЛДК". На додаток до цього, 16 лютого був офіційно презентований, і вже отримав як мінімум усну підтримку з боку губернатора області, ще один гігантський проект з розвитку лісопиляння (найбільший з усіх) - ТОВ "Поморська лісопильна компанія". Останній проект передбачає створення у 2019 році нового підприємства, здатного розпилювати півтора мільйона кубометрів хвойного пиловочника - тобто тієї самої найбільш дефіцитною деревини, про брак якої в регіонах ПЗФО говорить начальник департаменту лісового господарства.

Виснаження лісів Архангельської області така, що навіть існуючим і щойно створюваним лісопильним підприємствам явно не вистачить наявних запасів хвойної деревини хоча б на розрахунковий термін служби встановленого на них обладнання. Зрозуміло, що регіональна влада буде намагатися вирішити проблему вмираючих підприємств за рахунок залучення в рубку навіть найбільш цінних в природному відношенні лісів, в тому числі планованих особливо охоронюваних природних територій - але це може продовжити агонію архангельської деревообробки лише на кілька років. Нові ж підприємства, особливо такі гіганти, як планований новий Соломбальский ЛДК (той, що хоче побудувати Поморська лісопильна компанія", неминуче посилять конкуренцію і прискорять колапс галузі.

Втім, далеко не всі пріоритетні інвестиційні проекти у сфері освоєння лісів закінчуються появою будь-яких нових підприємств. Багато з них закінчуються нічим: у тому ж інтерв'ю Егліта говориться, що "в ПЗФО буде реалізовано 12 нових проектів у сфері освоєння лісів. При цьому 16 пріоритетних інвестпроектів по освоєнню лісів, заявлені на Північно-Заході кілька років тому, не будуть реалізовані і втратять свій статус". В окремо взятій Архангельської області як мінімум три дуже великих пріоритетних проекти, пов'язаних з лесопилением, вже наказали довго жити. Пріоритетний інвестиційний проект у сфері освоєння лісів - це передусім механізм отримання пільгового доступу до лісових ресурсів (за 50% від мінімальної ціни, без всякої конкуренції і без аукціонних надбавок). Навіть самі провальні пріоритетні інвестпроекти дозволяють компаніям-заявникам протягом кількох років майже задарма покористуватися цінними лісовими ділянками, вибрати якусь частину кращих з тих, що залишилися на них хвойних лісів, пристойно на цьому заробити, і безслідно розчинитися в історії. Теоретично "невдахи" у разі провалу пріоритетного інвестпроекту повинні компенсувати всі одержані ними пільги - але, по-перше, втраченого і розореного ними лісу вже ніяк не повернеш, і по-друге, ці "невдахи" часто ховаються за кіпрськими та іншими офшорами, з яких у разі провалу нічого не запитаєш.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20597&sid=4cdac2762b29d639a998a08687f914ac


На Ровенщине хозяйствам выплатят компенсацию из-за АЧС



У фермеров забрали и уничтожили 20 животных.

На Ровенщине владельцам свиней, у которых изъяли животных, намерены выплатить компенсацию.

Об этом сообщает «Пивнич-Инфо».

В селе Полесское выявили факт заболевания АЧС, соответственно у фермеров забрали и уничтожили 20 животных, а около полусотни дворов дезинфицировали.

Как выяснили ветеринары, вирус АЧС в село, скорее всего, попал из леса. Теперь в районе планируют провести перепись всего поголовья, а работу свиноферм перевести в «закрытый» режим, торговать свининой запрещают. Кроме этого, в лесах нескольких районов, в том числе, и на Костопольщине, будут отстреливать животных, сообщает пресс-служба Ровенской ОГА.

Напомним, что в Ровенской (с. Полесское) области 5 февраля 2017 г. в личных подсобных хозяйствах зарегистрирована гибель свиней.

Latifundist.com
Сегодня, 11:24

Як лісівники у кедровому заказнику насіння заготовляють (фото)

Цікавий процес заготівлі насіння хвойних дерев показали журналістам у Брустурянському лісомисливгоспі. Там у сучасному цеху, до слова, єдиному на всю область, переробляють шишки смереки, ялиці білої та кедру. Роблять це лісівники, аби мати змогу відновлювати лісонасадження, в тому числі й на території унікального кедрового заказника, розташованого на висоті понад 1350 метрів. Заказник плекається лісівниками вже багато років, деяким деревам тут більше 500 років.

Спочатку потрібно зібрати шишки, найкращий час для цього серпень-вересень. Шишки мають відлежатися понад 90 днів, щоб вийшла зайва волога, потім їм сортують, прогрівають близько двох діб у спеціальних сушильних шафах до повного розкриття. Потім очищують від сміття у барабані, відокремлюють від насіння крилаток, просіюють вручну на вітру, а далі уже в кімнаті для зберігання насіння розважують та засипають майбутні дерева у бутлі, де насіння може зберігатися до 10 років. На кожну партію заводять паспорт.

Як розповів лісничий Кедринського лісництва Василь Золотар, восени зібрали відносно невеликий урожай смереки – всього дві тонни шишок. Після переробки отримали лише 2% від заготівлі. За одну зміну у лісництві переробляють до 150 кілограмів шишок, – повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Лісник впіймав жителя Верховинського району, який незаконно зрубав шість смерек



Майстер Красницького лісництва виявив чоловіка, який зрубав 6 смерек. Інформацію про факт незаконної порубки лісник повідомив до Верховинського відділення поліції.

11:02   19.02.2017

На Полтавщине - нападения волков



В Новосанжарском районе Полтавской области появились стаи волков. 

Животные заходят в населенные пункты даже днем, нападая на дворовых собак и домашний скот, сообщают местные жители. Они боятся выходить на улицу, особенно те, чья работа связана с пребыванием на улице, например, почтальоны."На волков сейчас проводят облавы охотники, им помогают сотрудники государственного предприятия "Новосанжарское лесное хозяйство". 

Удалось двух волков убить, одного ранили. В основном волков, видели за селом, но были и такие, которые проходили через село, к счастью, нападений на людей пока не было", - рассказали АСН в сельсовете с. Столбина Долина.

Местные жители считают, что появление волков и их миграция из лесов связана с отстрелом диких кабанов в соседнем Кобелякском районе, где проводится их депопуляция, для недопущения распространения вируса АЧС.

По материалам: www.0532.ua