Дата проведення наради: 18 січня.
Місце проведення: студія селекторного зв’язку Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, к. 308).
Головував Краснопольський Я.В. – перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
Топчій В.М. – директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики;
Степанюк В.Р. – начальник управління використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Мінагрополітики;
Бондарчук О.М. – головний спеціаліст управління використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Мінагрополітики;
Ковальчук О.П. – Голова Державного агентства лісових ресурсів України;
Юшкевич Х.В. – Перший заступник Голови Держлісагентства;
Романовський В.Ф. – начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства;
Байраківська Г.Б. – начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Держлісагентства;
Дудка В.П. – завідувач юридичного сектору Держлісагентства;
Полякова Л.В. – головний спеціаліст сектору міжнародних відносин Держлісагентства;
Марчук Ю.М. – національний координатор проекту FLEG, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП;
Слензак О. – представник Світового банку;
Коваленко О. – консультант Світового банку;
Попков М. – консультант Світового банку;
Сторожук В. – консультант Світового банку;
Листопад О. – консультант Світового банку;
Сторчоус О. – консультант Світового банку;
Шпильківська О.В. – прес-служба Держлісагентства;
Гвоздецький С.В. – прес-служба Держлісагентства.
1. Круглий стіл відкрив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Я.В. Краснопольський.
У вступному слові головуючим зазначено, що зустріч організовано Мінагрополітики з метою конструктивного обговорення зауважень експертів Світового банку щодо підготовки та стану реформування лісової галузі.
«Мінагрополітики отримало лист Світового банку із переліком питань щодо проблем реформування лісового господарства. Керівництво Міністерства вже організовувало круглий стіл за участі народних депутатів, експертів і представників ЗМІ та Держлісагентства. Тому вважаємо, що тільки спільне обговорення проблемних питань та обмін досвідом можуть дати плідні результати».
Слово було надано О. Слензаку. Старший координатор проектів Світового банку зауважив, що експерти Світового банку мають бажання не тільки донести до Мінагрополітики напрацювання FLEG і звернути увагу на питання, порушені в листі Світового банку, а й ширше обговорити проблемні питання лісового господарства. Разом з тим було зазначено, що питання про лісогосподарську структуру порушувалося Світовим банком ще з березня 2015 року. Тоді напрацювання програми FLEG щодо питання лісогосподарської структури були представлені на нараді за участі представників Держлісагентства. У жовтні та грудні 2015 року проводились круглі столи для обговорення можливих напрямів реформування інституційної структури лісового господарства. На цих круглих столах також було зроблено презентацію варіантів єдиної лісогосподарської структури.
2) висловлення зауважень до концепції реформування, запропонованої Держлісагентством.
Зокрема, експертом презентовано:
- Експертну оцінку виконання різними владними структурами функцій управління.
- Основні тези щодо ключових питань, які потребують вирішення.
- Пояснення збільшення доходів державних лісогосподарських підприємств.
- Оцінку рівня заробітної плати в системі Держлісагентства.
- Зменшення обсягів створення нових лісів та скорочення працівників лісової охорони.
- Відношення до експорту деревини та стану розвитку деревообробної галузі.
- Виконання плану заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
- Хід проведення реформ у лісовому господарстві у 2015 році.
- Зменшення бюджетного фінансування галузі та його наслідки.
- Проблеми, що можуть виникнути при ліквідації державних лісогосподарських підприємств як юридичних осіб.
- Можливі форми створення нового господарюючого суб’єкта.
Крім того, доповідачем зауважено, що:
- На півдні України ведеться не лісове господарство, а захисне лісовирощування й агролісомеліорація. Південні регіони не потрібно включати до єдиної господарюючої структури.
- Необхідно забезпечити бюджетне фінансування півдня, сходу України, проектних та наукових установ галузі.
- Необхідно провести як професійне, так і громадське обговорення шляхів реформування.
Нормативно-правове забезпечення утворення державного лісогосподарського об’єднання представив В. Сторожук.
Доповідач схематично презентував можливі форми реформування інституційної структури та створення державного лісогосподарського об’єднання. Було оцінено переваги та недоліки трьох моделей:
1. Утворення державного лісогосподарського підприємства.
2. Створення державних обласних лісогосподарських об’єднань із надоб’єднанням.
3. Створення єдиного державного лісогосподарського об’єднання (корпорації) із регіональними відокремленими підрозділами.
Експертом представлено конкретні кроки, необхідні для створення лісогосподарської корпорації, та зазначено про довгостроковість впровадження будь-якої форми господарюючого суб’єкта.
Крім того, доповідачем проаналізовано функції секретаріату правління, ради директорів та наглядової ради лісогосподарської корпорації.
До доповідей були такі запитання:
- Ковальчук О.П. – щодо можливих внесків до фонду виконання спільних проектів лісогосподарської корпорації. Головою Держлісагентства зазначено, що лісогосподарські підприємства, які знаходяться в різних кліматичних та економічних умовах, не можуть робити однакові відрахування до такого фонду відповідно до чинного законодавства.
Під час обговорення цього запитання учасники зустрічі погодилися з тим, що воно потребує додаткового вивчення.
- Бондарчук О.М. – щодо функцій Мінагрополітики щодо лісогосподарської корпорації.
- Сторожуком В.Ф. зазначено, що Мінагрополітики у запропонованій ним формі реформування інституційної структури залишатиметься основним розпорядником бюджетних коштів та матиме право робити подання на призначення генерального директора лісогосподарської корпорації.
3. Ковальчук О.П. подякував доповідачам за критичні зауваження та закликав до конструктивного вирішення порушених питань. Також Головою Держлісагентства було зазначено:
- Різниця між цінами внутрішнього та зовнішнього ринку існує і щорічно державні лісогосподарські підприємства втрачають дохід унаслідок цього. Держлісагентством проведена робота щодо удосконалення системи продажу необробленої деревини. Було проведено значну кількість зустрічей робочої групи з цього питання, проект змін підготовлено та узгоджено зацікавленими сторонами і найближчим часом буде передано в Мінагрополітики для погодження.
- Держлісагентство запровадило електронний облік деревини, поєднаний з бухгалтерським. Однак придбання відповідного обладнання та навчання фахівців потребують додаткового фінансування у південно-східних областях.
- За ініціативи Держлісагентства ще в листопаді 2015 року розпочата робота із впровадження електронних закупівель. Крім того, Держлісагентствоготове перейти до післяпорогових електронних закупівель товарів та послуг, яких щорічно здійснюється на 7 млрд гривень. Вже є результати, оскільки за два місяці впровадження електронних закупівель державні підприємства зекономили понад 9 млн грн.
- Враховуючи ситуацію із недостатнім рівнем фінансової підтримки державою ведення лісового господарства, єдиним шляхом щодо забезпечення належного фінансування ведення лісового господарства в південних та східних областях є створення єдиного державного підприємства. Це надасть можливість вирівняти заробітну плату в різних регіонах України та створити належну фінансову підтримку цих регіонів. Головою Держлісагентствазазначено, що для створення такого господарюючого суб’єкта потрібно 6 місяців.
- Пропозиція Держлісагентства щодо створення єдиного державного підприємства не передбачає звільнень працівників, тому не буде необхідності здійснення повних виплат, як було зазначено у доповіді М. Попкова.
- Кількість податків і місце їх сплати після реформування не зміниться. Також зазначено, що потрібно робити конкретні кроки, направлені на покращення фінансового забезпечення ведення лісового господарства.
Крім того, Голова Держлісагентства запросив експертів Світового банку делегувати юристів для проведення наради у Держлісагентстві з метою обговорення юридичних переваг та недоліків створення державного лісогосподарського підприємства або лісогосподарської корпорації з метою напрацювання найбільш прийнятного варіанта реформування.
Разом з тим зазначено, що політичну відповідальність за вибір моделі господарюючого суб’єкта керівник Держлісагентства бере на себе.
Я.В. Краснопольський підкреслив, що реформування мало бути втіленим вже сьогодні, оскільки часу на обговорення було більш ніж достатньо (2 роки). Тому, враховуючи недостатній рівень фінансування лісогосподарської діяльності та ситуацію, яка склалась у державі, потрібно прийняти остаточне рішення.
М. Попков ще раз підкреслив, що реформування необхідне, та підтвердив, що лісова компанія Латвії дійсно ефективно веде лісове господарство, однак умови й масштаби господарювання в Латвії й Україні різні, а обрана форма організації лісогосподарської структури Латвії (LVM – акціонерне товариство) не підходить для бездохідних областей і не отримає підтримки в Україні.
Потрібно зважено підходити до реформування, яке необхідно проводити на основі економічних розрахунків. Зазначено, що експерти Світового банку не мали нагоди бачити обґрунтування створення єдиного лісогосподарського підприємства, тому не мають можливості обговорювати «плюси» і «мінуси» запропонованої моделі, а критичні зауваження щодо питань «швидкого» реформування направлені на недопущення помилок у ході цього процесу. Також зауважено, що на цьому етапі галузь не має необхідного часу на реформування, допомога галузі потрібна негайно для збереження професійних кадрів і недопущення припинення діяльності підприємств, що не мають можливості самофінансування.
На зауваження експерта О.П. Ковальчук відповів, що з метою забезпечення роботи в східних та південних областях Держлісагентство проводить роботу щодо:
- виділення повного обсягу бюджетного фінансування у першому кварталі;
- підготовки пропозицій щодо внесення змін до бюджету;
- розробки механізму надання поворотної фінансової допомоги державними лісогосподарськими підприємствами ресурсних областей підприємствам, що потребують бюджетного фінансування.
Я.В. Краснопольський підкреслив, що процес підготовки змін до бюджету лише розпочато, і раніше березня не можна очікувати отримання конкретних результатів, тоді як допомога галузі потрібна вже сьогодні. Створення єдиного господарюючого суб’єкта допоможе вирішити це питання.
О. Слензак на запит Держлісагентства щодо проведення зустрічі юристів з метою обговорення найкращого варіанта створення господарюючого суб’єкта зазначив, що всі пропозиції програми FLEG вже передані Держлісагентству, і запропонував спочатку вивчити ці матеріали.
Я.В. Краснопольський наголосив, що експерти Світового банку аналізували лише створення лісогосподарської корпорації і не вивчали питання створення єдиного державного лісогосподарського підприємства, тому така зустріч була б корисною з метою узгодження позицій двох сторін.
В. Сторожук зазначив, що рішення щодо вибору форми господарюючого суб’єкта є політичним. Стосовно утворення державного підприємства, то такий варіант є простішим для Держлісагентства, але процес реорганізації буде складнішим для підприємств.
М. Попков ще раз наголосив на необхідності представлення Держлісагентством економічного обґрунтування створення державного підприємства, оскільки досі ці матеріали експертам Світового банку не надані.
О. Листопад зауважив, що у ході проведення Світовим банком круглого столу 17.12.2015 було зазначено, що економічно неефективні об’єкти не потрібно включати до складу господарюючого суб’єкта. Фактор часу є вирішальним, але не потрібно проводити реформи без експертного прозорого обговорення. Експерт зазначив, що Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки щодо лісового господарства не містить попередніх пропозицій експертів, що долучались до її розробки.
О. Сторчоус зазначив, що до залучення юристів у процес реформування необхідно підготувати економічне обґрунтування розглянутих моделей.
Ю.М. Марчук зазначив, що рівень бюджетного фінансування лісового господарства є найнижчим за всі роки Незалежності України. На жаль, не можна покласти витрати на ведення лісового господарства Херсонської області на собівартість лісового господарства Житомирської області. Робоча група, створена при Держлісагентстві, рекомендувала запровадження пілотних проектів з метою опрацювання механізмів створення лісогосподарських об’єднань. Лісогосподарська корпорація не зможе вирішити всі проблемні питання ведення лісового господарства. Без бюджетного фінансування нормальне функціонування лісових підприємств півдня та сходу неможливе.
О. Слензак зазначив, що обговорення реформування повинно бути публічним із запрошенням усіх зацікавлених сторін. У східних та південних регіонах України як регіонах, де лісове господарство не орієнтоване на прибуток, запропоновано розробити окрему програму для отримання бюджетного фінансування лісогосподарської діяльності. Потрібно обрати оптимальний варіант господарюючого суб’єкта. Також запропонував порушити питання про виключення з лісової економіки підприємства півдня та сходу.
Я.В. Краснопольський зазначив, що існує заборона щодо розробки нових програм. Мінагрополітики спільно з Держлісагентством до останнього вносили пропозиції щодо необхідного фінансування лісової галузі. Ці пропозиції були обговорені як в Мінфіні, так і у Комітеті з питань бюджету Верховної Ради України в ніч перед голосуванням Закону України про державний бюджет на 2016 рік. Однак при розподілі бюджетного фінансування наприкінці року не було взято до уваги важливість лісового господарства для екологічної безпеки держави. Зважаючи на це, перший заступник Міністра наголосив на досить важливому процесі реформування інституційної структури для забезпечення стабільності лісового господарства та незалежності від політичних коливань. На його думку, більш логічним є перерозподіл коштів всередині створеної господарської структури.
Крім того, перший заступник Міністра акцентував увагу на листі Світового банку, в якому висловлені зауваження до процесу підготовки та стану реформування лісового сектору. Для міністерства важливо знайти спільну позицію щодо вирішення питань у лісовому секторі.
Краснопольський Я.В. зазначив, що під час розмови Директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України, Європи та Центральної Азії Чімяо Фан запевнив про підписання листа, а не додатків. На жаль, є питання щодо використання змісту додатків у політичному аспекті.
М. Попков погодився з тим, що Директором Світового банку Чімяо Фаном підписувався лист, а не додатки, відповідальність за зміст яких несуть експерти.
Підсумовуючи результати наради, Я.В. Краснопольський зазначив про:
- необхідність розробки спільної позиції щодо зауважень експертів Світового банку та запропонував представникам Мінагрополітики, Держлісагентства, Світового банку та пану Ю.М. Марчуку узгодити спільну позицію щодо цих зауважень;
- експерти Світового банку не повинні брати участь у політичних протистояннях, що точаться навколо лісового господарства;
- у протокольному рішенні за результатами наради доцільно зазначити, що:
- при опрацюванні питання створення єдиного господарюючого суб’єкта взяти до відома пропозиції Світового банку;
- провести нараду юристів для узгодження позицій щодо створення єдиного господарюючого суб’єкта;
- зобов’язати Держлісагентство більш активно висвітлювати напрями своєї діяльності.
О. Слензак зазначив, що експерти Світового банку можуть надати експертні висновки щодо того чи іншого питання, але не можуть працювати над розробкою єдиного бачення проблеми. Запропонував перед тим, як організовувати нараду, ознайомитись із пропозиціями програми FLEG від Світового банку, які передавались у Держлісагенство і Мінагрополітики.
М. Попков висловив зауваження щодо розбіжності позиції Мінагрополітики з позицією експертів Світового банку стосовно окремих питань, висловлених у листі Світового банку.
Х.В. Юшкевич зазначила, що Концепція реформування лісового та мисливського господарства, яка була винесена на громадське обговорення з 18 травня по 18 червня 2015 року, розроблена без конкретних пропозицій щодо утворення суб’єкта господарювання. Вона затверджена попереднім складом Платформи реформ, яка складалась із 4 осіб. Що стосується презентації Головою Держлісагентства Концепції на колегії Мінагрополітики в жовтні 2015 року, то така Концепція доопрацьована оновленим складом Платформи реформ у зв’язку із кадровими змінами.
О. Листопад зазначив, що лісогосподарська корпорація однозначно повинна підпорядковуватись Кабінету Міністрів України.
Я.В. Краснопольський підкреслив, що Кабінет Міністрів України не управляє суб’єктами господарювання, крім того, існують законодавчі обмеження щодо втручання центрального органу виконавчої влади у господарську діяльність підпорядкованих підприємств. Зазначено, що керівник новоствореної структури буде призначений за конкурсом, що відбудеться у два етапи, відповідно до чинного законодавства.
Підсумовуючи проведену зустріч, усі учасники погодились із необхідністю конструктивної співпраці та вибору оптимальної моделі суб’єкта господарювання.
Протокол складений головним спеціалістом сектору міжнародних відносин Держлісагентства Л.В. Поляковою
Протокол ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Я.В.Краснопольський
Голова Державного агентства лісових ресурсів України О.П. Ковальчук
Координатор програми FLEG, Світовий банк О.О. Слензак
