Чотири болота Полісся охоронятимуть на світовому рівні — вони увійшли до переліку угідь міжнародного значення, які охороняються згідно Рамсарської конвенції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Рівненщині запрацював новий рибоохоронний патруль
Це стосується боліт «Торфово-болотний масив Переброди», «Біле озеро та болото Коза-Березина», «Болотний масив Сира Погоня», «Болотний масив Сомине». Останні три угіддя отримали статус міжнародних нещодавно.
Усі чотири масиви знаходяться на території Рівненського природного заповідника.
За словами екологів, важливість болотяних систем полягає в тому, що вони зберігають воду, її очищують, акумулюють радіонукліди.
Водно-болотяні угіддя є аналогом тропічних лісів. Вони поглинають вуглекислий газ та збагачують повітря киснем. Цим самим зменшують парниковий ефект. Ці території є важливими для збереження птахів, тварин та рослин, в тому числі й червонокнижних видів.
Аби напрацювати шляхи щодо збереження та охорони цих угідь, у Рівненській ОДА зібралися екологи, науковці, голови сільрад та землекористувачів.
— Це – перша глобальна природоохоронна угода з охорони природних ресурсів. Вона спрямована на збереження водно-болотяних угідь, так званих рамсарських територій. Тому, важливо об’єднати зусилля на міжнародному, національному та місцевому рівні задля їх збереження та охорони. Адже, згідно статистики, за останні півстоліття зникло 40 % цих територій, — розповів директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Володимир Захарчук.
Важливим питанням в збереженні водно-болотних угідь є розширення їх меж завдяки включенню до них прилеглих територій, боліт та водойм, що складають цілісність самої екосистеми.
— До торфово-болотного масиву «Переброди» входять ліси та болота, що не зазнали впливу осушень. Поруч є розташовані ставки, інші болотні угіддя. Вони не входять до складу заповідника, там ведеться господарювання. Проте вони пов’язані між собою, є цілісним природним комплексом, відтак нераціональне чи виснажливе господарювання може нашкодити цілій екосистемі, — зазначив заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника Ростислав Журавчак.
Є й проблема збереження масиву «Сира Погоня». Адже на сьогоднішній день межа рамсарського угіддя проходить по середині болота. Інша його частина має другого землекористувача, якому виданий дозвіл на видобуток торфу. В такому випадку не можливе ефективне збереження іншої частини болота.
Тож, екологи наголошують на необхідності включення ділянки до рамсарської території цілим комплексом.
На думку фахівців, важливо визначити перелік прилеглих до водно-болотних угідь ділянок. Потому провести перемовини із землекористувачами щодо отримання від них дозволу на приєднання їх до рамсарських територій.
— На водно-болотних угіддях, що знаходяться на території Рівненського природного заповідника, не можна займатися господарством. Сюди заборонений прохід та проїзд сторонніх осіб – задля збереження території в природному стані. Проте це не стосуватиметься ділянок водно-болотних угідь, які до них долучать, і на які поширять міжнародний статус. Вони можуть залишатися у віданні попередніх землекористувачів, на них можна вести господарювання, однак з урахуванням важливості збереження основних цінностей цілого водно-болотного угіддя, — підкреслив Ростислав Журавчак.
Тут можна буде займатися екологічно безпечною діяльністю, зокрема збиранням ягід, лікарських рослин. Також ці угіддя можуть стати привабливими для туристів. Адже в перспективі тут можна розробити маршрути екостежок, а ще — займатися фотополюванням.
Учасники круглого столу погодилися, що при Рівненській ОДА потрібно створити координаційну раду, яка опікуватиметься питанням збереження водно-болотних територій, допомагатиме розробляти проекти їх розвитку.
Також екологи наголошують на необхідності виготовлення інформаційних знаків та паспортів боліт з їх детальним науковим описом.
0 коммент.:
Дописати коментар