ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 березня 2017

Сотрудники СОБРа на вертолете провели рейд по незаконным лесорубам

— Добрый день. Полиция. Управление экономической безопасности. Откуда дровишки?
— Сейчас я соберу все документы.

Более-менее спокойная реакция — только у тех, у кого все в порядке с документами. Однако нервничают даже они — вертолет с СОБРом и оперативной группой приземлился прямо перед лесовозом, на проселочную дорогу в тайге. Такие рейды спецподразделения совершают регулярно — по земле объездить все точки, где по полученной информации могут работать черные лесорубы, просто невозможно.

СЕРГЕЙ ШНАРКИН, МАСТЕР ЛЕСОЗАГОТОВКИ: "В последнее время все равно все строго стало. Все по технологии валится, рубится. Так что идем в правильном направлении. Чаще проверки стали, чаще приезжают лесники — проверяют. Проверяют документы на лесовозах".

У заготовителей должен быть целый пакет таких документов — от лесной декларации до технологической карты разработки лесосеки. Выходить за границу, обозначенную в этой карте, нельзя — несколько срубленных деревьев грозят реальным тюремным сроком. А вот и те, кто может получить до 6 лет лишения свободы. Незаконная бригада лесозаготовителей вырубила около сотни ценных деревьев лиственницы и сосны. Считать ущерб пришлось буквально по пенькам — специалисты оценили его почти в 900 тыс. рублей.

За один день спецгруппа успевает облететь сразу несколько лесосек. Вертолет может сесть далеко не везде, поэтому отряд СОБРа в полной готовности — спецснаряжение, чтобы в случае чего спуститься по тросу прямо с воздуха, оружие — если вдруг черные лесорубы окажут сопротивление. Такое тоже бывает — оперативную группу могут и обстрелять, ведь теневой бизнес приносит большие деньги. Только благодаря таким рейдам удалось предотвратить ущерб на сотни миллионов рублей.


МАСИМ КУРИПКО, ЗАМЕСТИТЕЛЬ НАЧАЛЬНИКА ОТДЕЛА УЭБ И ПК ГУ МВД ПО КРАЮ: "Рейдовые мероприятия приносят свои плоды. И местное население, и предприниматели знают, что даже в труднодоступные районы всегда может приехать полиция, проверить. И стараются меньше нарушать. Как правило, такие мероприятия мы осуществляем во взаимодействии с наземными группами, с подразделениями ГИБДД — проверяют уже вблизи населенных пунктов, на пунктах приема и заготовки древесины".

Итоги рейда — одно уголовное дело, 18 административных протоколов и изъятая техника, с помощью которой вырубали и вывозили лес. И следующая спецоперация не заставит себя долго ждать.

Алина Штокалова
Сегодня, 18:55 АБАНСКИЙ РАЙОН

В управлінні лісового та мисливського господарства не підтверджують вчорашніх затримань. ВІДЕО

TVRivne1: В управлінні лісового та мисливського господарства не підтверджують вчорашніх затримань






Черниговские лесники спасаются от поборов и коррупции увольнениями



Решалы-советники от Лесагентства обложили лесхозы и лесничества области ежемесячной данью, а так же заставляют выполнять планы по незаконным рубкам деловой древесины. За отказ лесникам угрожают уголовным преследованием. Многие увольняются. Иногда лесники не выдерживают и сводят счеты с жизнью.

На Черниговщине разгорается очередной скандал, связанный с коррупцией в лесной отрасли. Здешние лесники забили тревогу – из-за навязанных им коррупционных схем, уже через несколько лет область может «облысеть». Проблема в том, что их в принудительном порядке заставляют рубить лес и продавать налево. Незаконную выручку сдают «смотрящим». А кто отказывается, в лучшем случае может уволиться, в худшем – станет крайним, на которого спишут все махинации.

«Мы думали, что после бегства Сивца, поборы и черные схемы отомрут. Можно будет спокойно работать. Но чуда не случилось. В отрасли творится полный беспредел.

Регулярно приезжают какие-то решалы, машут корочками, кричат, что они советники в Лесагентстве. Заставляют все больше рубить деревьев и продавать конкретным фирмам.

Больше того, каждый месяц нужно платить им от 15 тысяч долларов и больше. И не послушать нельзя – или уволят, или подставят так, что потом долго сидеть придется», - рассказал на правах анонимности один из лесников Черниговской области.

Схемы вырубок отработаны годами. В лес загоняют технику, которая очень быстро вырубает огромные кварталы. Забирают только деловую древесину, которая стоит от 1 тыс. гривен за куб. Ее грузят и увозят в сторону Одессы. Раньше это маскировали под санитарные рубки. Теперь работают полулегально, оформляя по документам хороший лес как дрова, ценой по 200 грн. за куб. А реальные дрова гниют в лесу. Лесники говорят, что рубят не только хвойные. Охоту ведут и за более дорогим дубом. Был случай, когда в селе Александровка за день сняли огромную площадь полувековых дубов. Только приблизительно их стоимость не менее 15 тыс. долларов. А на территории ДП «Нижинрайагролисництво» без лесорубочного билета вырубили 460 деревьев на 1,7 млн грн.

«Это так называемые «субботники» для начальства. Часть денег воруют, часть платят выше, как откупные. И поделать ничего нельзя. Как-то лесники взбунтовались, отказались незаконно рубить в заповеднике. Так из Киева за полтора часа на джипе прилетел какой- то Анатолий Онашко. Помахал корочкой СБУ, сказал, что большой начальник в Лесагентстве, имеет много связей. Кто откажется выполнять планы – сядет», - поделился Виктор, бывший лесник.

Он же рассказал, что старожилы отрасли потом объяснили, что Анатолия Онашко в Черниговской области знают многие. Еще во времена Януковича он был здесь советником от Госземагентства и решал вопросы по продаже земли, в том числе в заповедниках и природоохранных зонах. А после революции перебрался в лесную отрасль.

«С ним никто связываться не хочет. Говорят, что он какой-то сотрудник службы безопасности и может создать массу проблем. Он здесь вообще как хозяин: если хочешь устроиться на хорошую должность – нести «просьбу» нужно ему», - рассказал наш собеседник.

Чтобы стать директором лесничества, нужно заплатить до 50 тыс. долларов. Именно о такой суме сейчас на уровне слухов говорят, вспоминая место главы Остерского военного лесничества. Прошлый директор не выдержал давления и в начале февраля покончил с собой. Его коллеги считают, что его до этого рокового шага довели беспределом, поборами и махинациями. Его сломили. Лесники предостерегают, что если так пойдет и дальше, то через пару лет уже рубить будет нечего. Сейчас их работа свелась только к массовой рубке, о восстановлении насаждений даже не вспоминают. Их гонят с топорами в лес за деньгами для начальников и решал. Лесники говорят, что терпение на исходе, если ситуация не переломится, то эти топоры они могут использовать уже совсем для других целей.

Лесники предостерегают, что если так пойдет и дальше, то через пару лет уже рубить будет нечего. Сейчас их работа свелась только к массовой рубке, о восстановлении насаждений даже не вспоминают. Их гонят с топорами в лес за деньгами для начальников и решал. Лесники говорят, что терпение на исходе, если ситуация не переломится, то эти топоры они могут использовать уже совсем для других целей.

Источник: 4ernigiv.info
Сегодня, 14:39

У 2017 році лісівники Закарпаття планують розбудовувати лісові розсадники та розширювати площі лісів



Цієї весни в лісі на території Закарпатської області висадять дерев на площі близько 4000 га. Масштабні роботи по посадці лісу плануються розпочати вже 13-15 березня. Про це доповів начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга на колегії з директорами лісових господарств Закарпаття.

На зустрічі з директорами держлісгоспів Валерій Іванович подякував лісівникам за сумлінну працю, високу культуру виробництва з ведення лісового господарства, при вирощуванні ялиці, ялини, бука, дуба та явора. Валерій Мурга підкреслив, що лісова галузь Закарпаття систематично розвивається і вдосконалюється. Раніше в лісі провелися рубки дерев, які були пошкоджені шкідниками і хворобами. Окрім цього, щороку тисячі гектарів лісівники зрубують в рамках господарської діяльності. Втім, на місці минулорічних зрубів закарпатські «легені» заліснять новим лісом. Ця робота ведеться щорічно. І 2017 рік не виняток. 

 «Це будуть планові роботи. За минулий рік підприємствами Закарпатського ОУЛМГ проведено лісовідновлення на площі 3633 га. Ми щороку, виходячи з проекту лісових культур, вирощуємо 10-12 мільйонів саджанців, тобто, саджаємо 10 мільйонів нових дерев для нащадків. А 2017 рік проголошений роком заліснення нових територій, які були передані від агролісів і непридатні до сільськогосподарського використання. Програма відтворення лісів у Закарпатті на 2017 рік передбачає, що молоді ліси зашумлять на 4000 тисячах гектарів – переважно на місцях попередніх вирубок», – розповів начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Висаджувати будуть дуби, сосни, ялини, ялиці і буки. Посадка розпочнеться в першу чергу в низинних районах – Ужгородському, Перечинському, Виноградівському, Берегівському, Іршавському, Мукачівському, опісля – в гірських. Окрему увагу звернув головний лісівник області на розбудову базових та індивідуальних лісових розсадників. Наразі в області площа базових розсадників займає 56 га, площа індивідуальних розсадників – 2,25 га.

«Ми щороку збільшуємо площі лісу. На жаль не тими темпами, якими б нам хотілося. Один з критеріїв вже визначений – ліси будуть створені на землях агролісів, які були вільними, другий – ми повинні розбудовувати нові розсадники, щоб не було дефіциту саджанців і якісного посадкового матеріалу було якомога більше», – додав Валерій Мурга. Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

https://vholos.info/128540#

Специальный снегоболотоход поможет тушить пожары на «Земле леопарда» в Приморье



Специальный гусеничный автомобиль «Бобр» впервые будет применен в этом году для борьбы с лесными пожарами в национальном парке «Земле леопарда» в Приморье. Машина, способная передвигаться по заболоченной местности, поможет тушить огонь в самых труднодоступных местах, сообщает «Вести: Приморье» со ссылкой на ТАСС и пресс-секретаря нацпарка Иван Раков.

«Помимо техники и средств, которую мы использовали ранее, в нашем арсенале появилась уже вторая пожарная машина, а также гусеничный снегоболотоход «Бобр», с помощью которого можно добраться даже до самых труднодоступных мест с возгоранием», - сообщил представитель нацпарка.

В парке будут работать патрульные машины, укомплектованные для борьбы с огнем. «С началом пожароопасного периода в повышенную боевую готовность будет приведен пожарный поезд Дальневосточной железной дороги. Мы также рассчитываем, что профилактические меры будут приняты представителями Тихоокеанского флота на военных полигонах»,- отметил Раков.

В прошлом году в парке было 38 возгораний на сопредельных территориях, которые в условиях сухой погоды и сильных ветров угрожали превратиться в крупные лесные пожары, однако были вовремя ликвидированы сотрудниками нацпарка. Общая площадь, пройденная пожарами, составила 655 га, из нее на лес пришлось 31 га. При этом площадь пожаров в национальном парке и на сопредельной территории по сравнению с 2015 годом уменьшилась более чем в три раза, а по сравнению с 2014 годом - более чем в 12 раз.

По мнению специалистов, в этом году природные пожары в Приморье начнутся раньше обычного (в среднем - конец марта). Из-за длительных оттепелей в феврале снег быстро стаял, обнажив сухую траву. Более того, первое возгорание уже зафиксировано в Тернейском районе, где горело 13 га леса.

Национальный парк «Земля леопарда» площадью 262 тыс. гектаров был создан на юго-западе Приморского края в 2012 году. Его основной задачей является охрана редчайшего обитателя тайги - дальневосточного леопарда. В настоящее время в дикой природе обитает до 80 особей леопарда, причем около 60 - на территории нацпарка. Также здесь живут около 30 особей амурского тигра.

Экс-начальник Авиалесоохраны в Бурятии попался на взятке



Обвиняемый за 53 тысяч рублей передал трактор родственнику своей жены

6 марта, UlanMedia. Бывшего начальника филиала ГУ РБ "Авиационная и наземная охрана, использование, защита и воспроизводство лесов" в Прибайкальском районе задержали за взятку. Обвиняемый незаконно передал равтор сродственнику своей жены, получил при этом 53 тысячи рублей. Об этом ИА UlanMedia сообщили в пресс-службе СУ СКР по Бурятии.

Возбуждено уголовное дело по статьям "Растрата, то есть хищение чужого имущества, вверенного виновному, совершенное с использованием своего служебного положения" и "Получение взятки за незаконные действия".

"По данным следствия, директору Прибайкальского филиала ГУ РБ "Авиационная и наземная охрана, использование, защита и воспроизводство лесов" было вверено имущество учреждения, среди которого находился трактор Т-16. В августе 2010 года чиновник за взятку в сумме 53 тысячи рублей незаконно передал трактор родственнику своей жены, который в последующем использовал его для нужд своего хозяйства, а затем продал третьим лицам", — рассказали в Следкоме.

Данное преступление выявлено сотрудниками УЭБ и ПК МВД Бурятии.

В настоящее время в отношении бывшего чиновника избрана мера пресечения в виде домашнего ареста. В ходе расследования будет проверена имеющаяся у следствия информация о том, что обвиняемый может быть причастен к другим преступлениям, связанным с незаконным отчуждением государственного имущества.
10:00

Година Землі 2017: допоможи природним паркам України!

Сьогодні в Україні стартує всесвітня кампанія Година Землі від WWF (Всесвітнього фонду природи). Ця кампанія щороку об’єднує всіх, кому небайдуже майбутнє Планети. 25 березня о 20:30 мільйони людей по всьому світу на годину символічно вимикають світло в домівках та на робочих місцях, беручи на себе зобов’язання піклуватися про природу щодня. Цього року кампанія прагне привернути увагу українців до нашої природної спадщини та допомогти природним паркам України.

На сайті Години Землі wwf.panda.org/eh17 ми створили карту природних об’єктів нашої країни. Люди та організації можуть знайти на ній найближчий заповідник, нацпарк чи інший природний об’єкт, дізнатись про нього більше, відвідати його 25 березня та посильно допомогти.

У цей день парки відчинять свої двері для всіх бажаючих зустріти пробудження природи. Люди зможуть допомогти парку на волонтерських засадах роботою або іншими ресурсами, влаштувати пікнік на природі чи взяти участь у запропонованих активностях.

Ті, хто не зможе прийти до парку 25 березня, матимуть можливість допомогти обраному природному парку іншим чином. На он-лайн ресурсах Години Землі та веб-сторінках парків-учасників будуть вказані їх потреби. Кожен може долучитися – попрацювати волонтером, надати матеріальну чи іншу допомогу.

«Українська природа – справжнє національне надбання! Недоторкані степи, озера, праліси та старовікові ліси унікальні та мальовничі. У нашій країні є 40 національних природних парків та сотні інших природоохоронних об’єктів. Більшість із них дуже потребує волонтерської допомоги», – говорить Олена Тарасова-Красієва, координатор WWF в Україні.

Минулого року в рамках Години Землі проводилася Естафета добрих еко справ, яку підтримали відомі люди країни – культурні та громадські діячі, артисти та творчі колективи: Дмитро Комаров, Ярмак, Дмитро Шуров, Dizel Studio та ін. Цього року ми також запрошуємо зірок до співпраці заради збереження природи України.

Також, кампанію Година Землі 2017 підтримує Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство освіти та науки України та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

До Години Землі можуть долучитися люди, уряди, організації і всі бажаючі. Приєднуйтеся до нас і в соціальних мережах: https://vk.com/godyna_zemli та https://www.facebook.com/events/1131623653630091/ Тільки разом змінимо світ!
Додаткову інформацію можна отримати за посиланнями:

Година Землі 2017: http://wwf.panda.org/eh17
Як долучитися до Години Землі: http://wwf.panda.org/uk/our_work/ecoeducation/campaigns/eh17/sign_up/
Допомогти нацпаркам України: http://wwf.panda.org/uk/our_work/ecoeducation/campaigns/eh17/help_parks/
Стати волонтером Години Землі: https://goo.gl/KGGQyI

За детальнішою інформацію звертайтеся:
Немикіна Валерія,
координатор кампанії Година Землі в Україні
Моб: +38 097 90 80 681
e-mail: vnemykina@wwfdcp.org
wwf.panda.org/ukraine


Інформаційна довідка
Година Землі – це всесвітній природоохоронний рух, ініційований Всесвітнім фондом природи WWF. Ми запрошуємо громадськість, приватні компанії, представників урядових структур та місцевих спільнот символічно вимкнути світло на одну годину 25 березня 2017 року о 20:30, щоб продемонструвати свою підтримку природоохоронних дій. Також в темряву поринуть сотні знакових споруд світу на кшталт Ейфелевої вежі та Сіднейської опери.

Вимкнення світла на одну годину не має на меті прямої економії енергії. Це символічна дія, яка повинна привернути увагу людей, організацій, бізнесу, країн до екологічних проблем Планети та об'єднати їх для вирішення цих проблем. Ефект кампанії набагато більш фундаментальний і довгостроковий, ніж одноразове заощадження енергії – це зміна звичок мільйонів людей, зміщення акцентів із суспільства споживання до суспільства, яке живе в гармонії з природою, це економія природних ресурсів щодня, а не впродовж однієї години на рік.

Окрім того, Година Землі кожного року спрямовує зусилля на нову природоохоронну тему – боротьбу зі зміною клімату, забрудненням, збереження рік та лісів, «зелений» спосіб життя та інші.

Година Землі була започаткована в Сіднеї у 2007 році, коли 2 мільйони людей вимкнули світло у своїх домівках. У 2008 році вже понад 50 мільйонів людей у всьому світі долучилися до Години Землі. У 2009 та 2010 роках Година Землі охопила понад 4500 міст у 128 країнах світу на всіх континентах. 2015 рік побив усі рекорди – до кампанії приєдналися понад 7000 міст у 172 країнах. За ці роки в рамках Години Землі по всьому світі було втілено тисячі природоохоронних ініціатив. Україна підтримує кампанію 9-й рік поспіль. У 2016 році до Години Землі приєдналися понад 75 міст і містечок України.

Всесвітній фонд природи (WWF) – це одна з найбільших та найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють у понад 100 країнах за підтримки більш ніж 5 мільйонів людей по всьому світу. Місія Всесвітнього фонду природи – зупинити деградацію природного середовища планети та побудувати майбутнє, в якому людство житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів, зменшення рівня забрудненості довкілля та марнотратного споживання.



Читать полностью: http://h.ua/story/436925/#ixzz4aUWdCavB

05 березня 2017

На Тернопільщині СБУ спіймала лісових “диверсантів” (ФОТО)

На Тернопільщині Службою безпеки України спільно з поліцією затримано два лісовози, що незаконно перевозили вартісну деревину.




Уночі неподалік ДП «Кременецьке лісогосподарство» правоохоронці викрили співробітника підприємства, який на службовій вантажівці перевозив близько десяти кубометрів лісоматеріалів. Викрадену деревину зловмисник мав намір збути за готівку жителям прилеглих до лісгоспу сіл.

Того ж дня у Шумському районі силовики затримали лісовоз, що за підробленими документами перевозив шість кубометрів ділової деревини хвойних порід. Водій вантажівки пред’явив правоохоронцям документи, які посвідчували придбання та транспортування лісопродукції місцевим приватним підприємцем, однак вони містили явні ознаки підроблення.

У обох випадках на транспортні засоби та деревину накладено арешт. Згідно із попередніми оцінками, вартість вилученої лісопродукції становить близько 35 тисяч гривень.



За матеріалами СБУ поліцією відкрито кримінальні провадження за ст. 191 та ст. 346 Кримінального кодексу України.

Тривають слідчо-оперативні заходи для встановлення та притягнення до відповідальності всіх фігурантів протиправних оборудок, повідомляють у секторі взаємодії зі ЗМІ та громадськістю УСБУ в Тернопільській області.

05.03.2017

У лісах Чернігівщини менше стає кабанів, а лосів, косуль і зайців більшає



На Чернігівщині значно поменшає дикого кабана. Негативну тенденцію, що може призвести до зникнення в недалекому майбутньому цього виду тварин, пов’язують з африканською чумою та урядовим рішенням про його повну депопуляцію. Аби з’ясувати точну кількість лісової живності в мисливських господарствах краю, завершили зимовий облік диких тварин. Останні кілька років представників фауни рахують дідівськими методами, вручну, – по слідах і візуально. В багатьох мисливських угіддях поменшало кабана. Натомість додалося зайців. У зв’язку з 25-річним мораторієм, що забороняє полювання на лосів, мисливствознавці прогнозують у наступному році значний приріст цього виду родини оленевих.

Стільки пушного звіра давно не бачили

Поблизу полів і лісових просік вишиковуються загоничі. В кожному прогоні по 10-12 чоловік. Завдання мисливців – криками виганяти звіра на заздалегідь розставлених у правильному порядку людей по той бік прогону, котрі й здійснюють підрахунок живності. Цей метод підрахунку тварин мисливці називають дідівським, оскільки тварин рахують візуально і по слідах. За допомогою цивільної авіації диких звірів на Чернігівщині рахують поодинокі мисливські господарства. Через дорожнечу цього способу користувачі мисливських угідь мусили від нього відмовитися. Втім, це не заважає їм рахувати, хоча і на око, приблизну кількість дикої живності.


«Звір прикріплений до годівниць або ж до полів, де колись була кукурудза, – пояснює єгер Козелецького відділення Українського товариства мисливців і рибалок Ігор Численко. – Тварини в глибину лісу не йдуть, а тримаються полів, чим полегшують нам роботу з їх підрахунку».


Серед завдань єгеря – не лише охорона звіра, але і догляд за ним. Ігор Численко – один із тих, хто підгодовує диких тварин і водночас наглядає за станом гідротехнічних споруд. Тож кому, як не йому, краще знати, де і коли ліпше шукати дичину.



За словами голови Козелецького відділення УТМР Сергія Жабинця, мисливські угіддя очолюваного ним відділення нараховують 70,5 тисяч гектарів. Угіддя поділені на сім обходів, кожен із яких розміром приблизно 10 тисяч гектарів.


«У нас є все: косуля, кабан, лось, заєць, лисиця, – хвалиться голова Козелецького УТМР. – Проте основний напрямок, за яким ми працюємо, пушна та перната дичина».

Право добувати дику козу з 20 первинних організацій відділення отримують ті, члени яких беруть найбільшу трудову участь у догляді за мисливськими угіддями. Тобто ті, хто підготовлює кормушки, заготовляє корми, підгодовує тварин тощо. Полювати дозволено тільки тим, хто має на руках ліцензію.


За словами Сергія Жабинця, на майже 600 членів його відділення торік видали всього 15 ліцензій на косулю.

«Косулі з кожним роком більшає, – говорить Сергій Іванович. – Прогнозуємо, що в цьому році поголів’я дикої кози у нас зросте на чверть. Цьому сприяють хороша кормова база і м’які зими. Для косулі м’які зими – це головне».

Тішаться мисливці і приросту зайців. Для пушного напрямку мисливських господарств наявність достатньої кількості зайця є важливим фактором прибутковості.


«У минулому році ми нарахували 387 зайців, – каже Сергій Жабинець. – За цьогорічними підрахунками їх кількість збільшилася до 1397 особин».

Мисливствознавці зізнаються: такого полювання на пушного звіра вони не бачили останні десять років. Збільшенню кількості зайців сприяла проведена робота з депопуляції лисиці. Не менш важливим фактором є і правильна господарська діяльність людини. Адже після того, як місцеві мешканці перестали спалювати суху траву на полях, зайченята перестали гинути.

Кабан зникає, а лося побільшає

А от ситуація з диким кабаном доведена до критичної. Через африканську чуму, спалахи якої періодично фіксують на Чернігівщині, крайніми зробили диких свиней. Урядовці зобов’язали мисливські товариства провести повну депопуляцію (тобто відстріл і знищення) цього виду дичини.


«Якщо раніше в наших угіддях ми нараховували 70-80 особин диких свиней, то нині не набереться і десятка, – з сумом констатує голова Козелецького УТМР. – Але навіть при африканській чумі свиней існує допустима норма присутності цих тварин. Так, поголів’я не повинно перевищувати 0,5 голови на одну тисячу гектарів. Виходячи з розміру наших мисливських угідь, допустима норма наявності дикої свині для нас складає 35 голів. Їх немає. Швидше за все, вибила чума».


За словами представників Українського товариства мисливців і рибалок, завантаження їхніх мисливських угідь завжди стовідсоткове. Порівняно з приватними господарствами, ліцензії на полювання в УТМР в рази дешевші, відтак і доступніші для любителів полювання.

Рахувати звіра взимку – робота не з легких. Ми самі в цьому остаточно переконалися, коли єгерська «Нива» раптово застрягла у снігах поблизу села Савинка. І якби не допомога місцевого фермера Анатолія Ярка, котрий люб’язно погодився витягнути єгерський позашляховик трактором, то невідомо, скільки б ще мисливці просиділи в снігах Козелеччини.


Зрештою, все закінчилося благополучно. Задоволеними залишилися і користувачі мисливських угідь, і уповноважені представники контролюючих органів.


За словами головного спеціаліста відділу мисливського господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимира Бабича, поки що зарано говорити про остаточну цифру облікованих тварин. Одначе мисливствознавці відзначають приріст багатьох їхніх видів.


«Під час минулорічного зимового обліку в мисливських господарствах Чернігівщини нарахували: 595 особин благородного оленя, 45 голів плямистого оленя, 10 тисяч 283 особини косулі, більше 46 тисяч зайців, 600 білок, 2600 куниць, 19 тисяч 300 куріпок і 15 особин рисі, – звітує Володимир Бабич. – Нарахували і 668 голів дикого кабана, однак ми прогнозуємо, що в цьому році кількість свиней зменшиться в рази».


А от кількість лосів прогнозовано зросте. Під час минулорічного обліку цих найбільших представників виду оленевих на Чернігівщині нарахували 1124 голів. Із введенням 25-річного мораторію на відстріл лосів та анонсованим відновленням наглядових функцій Державної екологічної інспекції цей вид дикої фауни може стати панівним. Екологи також плекають надію на відновлення популяції, адже головного хижака – людину – позбавили можливості вбивати.







Віталій НАЗАРЕНКО. Фото Миколи Тищенка (Чернігівське ОУЛМГ)


Військові лісгоспи готові будувати бліндажі за новими проектами



Військові лісгоспи України готові будувати фортифікаційні споруди за новими проектами.

За словами керівника Чернігівського військового лісгоспу Сергія Сезоненка, над створенням по-своєму унікальної інженерної споруди працювали не лише його робітники, але й військові інженери та проектувальники.

В результаті маємо дерев’яний бліндаж, який не поступається за ступенем захисту бетонному чи металевому, але набагато комфортніший та маневровий при збиранні, – повідомляє Народна Армія.

В той час як для монтажу бетонних компонентів потрібна важка техніка, для збирання дерев’яних модулів може бути достатньо лише людських рук, і саме це забезпечує таку необхідну з точки зору тактики прихованість при зведенні споруди.

А ще, як зазначили військові інженери, цей бліндаж більший за розмірами. Зокрема стандарт, розрахований на вісім бійців, має чотири місця для відпочинку особового складу, а в новому вони облаштовується на кожного. Окрім того, тут передбачено окреме місце для роботи командира, а також ніші для розміщення бронежилетів та спальників.

Безпеку споруди забезпечує багатошаровий настил із дерев’яних модулів, матраців та шин, які ефективно пом’якшують вибух за умови влучання снаряда чи міни в бліндаж. Міцності споруді додає й особливе хитромудре рішення щодо його збирання та кріплення за типом конструктора. Словом, нові вимоги — нові рішення.

Заступник Міністра оборони генерал-лейтенант Ігор Павловський, оглянувши запропонований зразок бліндажа, зазначив, що прийняття таких виробів на озброєння відбудеться після їх ретельної перевірки та вогневих випробувань на безпеку.

На території виробничої бази Чернігівського лісгоспу, де було продовжено нараду, її учасників чекала ціла виставкова експозиція. Тут і той самий бліндаж у повний розмір, і кулеметне гніздо, і дерев’яні модулі з демонстрацією особливостей їх кріплення, а також ящики для боєприпасів.

На світлинах — меблі на потребу армії. Це — продукція всіх чотирьох військових лісових господарств: Чернігівського, Черкаського, Львівського та Івано-Франківського. Презентували свої вироби їх директори особисто.

“Військові лісгоспи поборються на тендерах за державне замовлення на облаштування фортифікаційних споруд у районі АТО. Шанси перемогти у них високі, ми побачили, що ці підприємства виготовляють продукцію високої якості”, — підсумував генерал-лейтенант Ігор Павловський.

Окрему увагу приділили питанню виготовлення спеціального укупорювання для боєприпасів для їх надійного зберігання та транспортування. Відбулась дискусія між представниками лісгоспів та військовими інженерами про те, як зробити її безпечною і водночас не занадто коштовною.

На сьогодні всі ввійськові лісгоспи рентабельні. Зарплати робітників від 5700 до 8600 гривень. І жодних заборгованостей по податках та соціальних виплатах.

Лісгоспи постачають і дрова, і ділову деревину для передової. Зокрема торік наші лісгоспи реалізували військовим частинам десятки тисяч кубометрів деревини. Деякі з них перевиконали план, і ця позитивна динаміка, сподіваюсь, зростатиме. Вони особливо актуальні в умовах заборони експорту лісу-кругляка.

Вироби військових лісгоспів конкурентоспроможні і за якістю, і за цінами. В наявності вся ескізна документація, яка, до речі, виконана відповідно до замовлень Генерального штабу ЗСУ та згідно з досвідом, набутим у ході проведення АТО. Проект представленого бліндажа забезпечує високу безпеку особового складу, швидкість монтажу, прихованість та значну економію лісоматеріалу.

Нагадаємо, нещодавно у профільному комітеті Ради підтримали криміналізацію контрабанди лісу-кругляка.

А лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що мораторій на експорт лісу-кругляка сприяв появі вітчизняних деревообробних підприємств.

05/03/2017 - 21:36