ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 квітня 2017

Ліси Херсонщини: від розмови до справи. Але чому до справи не дійшло? ВІДЕО



Цьогоріч ліси Херсонщини горітимуть, як у славнозвісному 2007 році, після пожеж якого, наша область залишилася без десятків тисяч гектарів лісу. Такий прогноз озвучив на нараді у голови облради директор державного підприємства «СФ УкрНДІЛГА» Віктор Шевчук. «Якщо ми не завадимо цьому, то дочекаємось масштабної екологічної катастрофи», – попередив Віктор Васильович.

Зберегти ліси Херсонщини, що нещадно вирубуються останніми роками, і, в умовах відсутності фінансування, допомогти утриматися обласним лісовим господарствам – з такою метою ще восени в Херсонській області було розпочато кампанію по збереженню лісосмуг та лісів. Першим кроком обласна рада ввела мораторій на вирубку дерев у регіоні. Тоді голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер пояснив це так: «Мораторій – це умовний тайм-аут для керівництва області, аби виробити законну систему, при якій можна було б проводити санітарну вирубку лісу, дати по руках браконьєрам і – головне – зберегти екологію області».




Протягом кількох місяців Владислав Мангер щотижнево збирав на наради представників силових структур, лісгоспів, вчених. У палких дискусіях таки вдалося віднайти єдино правильний на сьогоднішній день варіант вирішення проблеми – створити Регіональний ландшафтний парк (РЛП). Ця структура об’єднає зони із насадженнями, дозволить керувати процесами вирубки і одночасно фінансово підтримуватиме лісомисливські господарства (ЛМГ).

«Ми шукали законний спосіб фінансувати лісгоспи, мати контроль за тим, що відбувається на території області, – і врешті знайшли такий шлях», – сказав очільник обласної ради.



Проте не всім цей варіант сподобався. Не дивлячись на те, що лісогосподарські установи не фінансуються державним бюджетом вже кілька років; борги «лісників» по заробітній платі складають більше 5 млн грн.; у них немає коштів на охорону своїх територій і на зарплатню співробітникам, директори даних установ несподівано навідріз відмовилися співпрацювати із обласною радою. Проте самі і наголошують: якщо нічого не зміниться у ставленні влади до лісогосподарств, на Херсонщину чекатиме катастрофа. Таку думку висловив заступник начальника управління лісового та мисливського господарства в Херсонській області Володимир Михайленко.

Незрозумілою позиція директорів лісомисливських господарств здалася і вченим, які, власне, і запропонували створення Регіонального ландшафтного парку.

«Щоб обласна рада могла вкладати кошти в охорону лісів, треба створити таку структуру як РЛП. Лісгоспи облрада фінансувати не може. Для створення об’єкту треба погодження від ЛМГ, якого вони не дають. Парадокс у тому, що лісові господарства жаліються на брак коштів, облрада каже – беріть, ми знайшли можливість, лісгоспи відмовляються… і кажуть, що в них немає коштів», – коментує почуте постійний учасник нарад, професор Олександр Ходосовцев.

Неприкрите обурення у представників силових структур викликала відмова директорів ЛМГ співпрацювати із обласною радою і увійти в законне поле. Так, радник голови обласної ради В’ячеслав Савченко зазначив: «Хто такі директори ЛМГ – господарі лісів? Аж ні. Вони – менеджери з ефективного управління господарствами, що опікуються природними ресурсами. Проте і з даними функціями ці люди не справляються!»

Вислухавши всі «за» і «проти» голова обласної ради Владислав Мангер назначив розширене засідання, але вже за участю директорів ЛМГ.

«Нехай вони про свою відмову і причини даного рішення скажуть особисто, а не листи нам надсилають», – вирішив Владислав Мангер.







Лісники, патрульні та рятувальники вирішували, як не допустити пожеж в екосистемах та лісових господарствах (ФОТО)




В інформаційній агенції «МОСТ-Днепр» відбувся брифінг щодо пожеж в екосистемах та лісах на території Дніпропетровської області. В ньому взяв участь начальник Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Андрій Кульбач, завідуючий сектором Дніпропетровського управління лісничого та мисливського господарства Олександр Олійник, а також представник патрульної поліції Микола Терещук.




«За підсумками 2016 року на території Дніпропетровської області сталося 3806 пожеж в екосистемах, з них 167 лісових пожеж, площа яких склала 77 га. 30% пожеж — це загоряння сухої трави, очерету, сміття. З початку 2017 роки вже сталося 1016 пожеж в екосистемах, з них 18 — у лісі. Причина лісових пожеж — загоряння сухої трави. Тільки за минулий тиждень сталась 381 пожежа в екосистемах, з них 5 — у лісі. На території Новомосковського і Павлоградскогго районів статистика жахлива. І це при тому, що скоро свята. Населення має поводитися дуже обережно в екосистемах», — наголошував Андрій Кульбач.

Пожежі виникають, в основному, через недбале поводження людей з вогнем. Через спалення минулорічної трави, сміття тощо на присадибних ділянках можуть загорітися приватні будинки. І такі випадки вже траплялись цієї весни.

Начальник Головного управління ДСНС області вкотре звернувся до населення з проханням не допускати пожеж в житловому секторі, бути обережними з вогнем в екосистемах, не спалювати траву та сміття!

Минэкологии взяло под особую охрану редких муравьев



Минэкологии Московской области внесло в Государственный кадастр недвижимости сведения о государственном природном заказнике «Насаждения с комплексами рыжих лесных муравьев» в Солнечногорском районе, площадь ООПТ составляет 652 гектара, сообщает пресс-служба ведомства.

«Ообъектами особой охраны в заказнике стали редкие виды муравьев (рыжий лесной, черный болотный, обыкновенный, северный, малый и волосистый), а также занесенные в Красную книгу Московской области трехпалый дятел, кедровка и мох некера перистая. Всего на территории ООПТ отмечено обитание 36 видов позвоночных животных, в том числе лося, кабана, лисы», – приводятся в материале слова министра экологии и природопользования региона Александра Когана.

По мнению биологов, главными антропогенными угрозами для заказника являются несанкционированные свалки, передвижение автотранспорта, а также влияние находящихся рядом дачных поселков. Режим особой охраны ООПТ подразумевает запрет на любые рубки, кроме санитарных, строительство и «дикий» туризм. На территорию заказника запрещен въезд автотранспорта. Автомобилистам также запрещено останавливаться ближе, чем в одном километре от границ ООПТ, подчеркивается в материале.

Рыжие лесные муравьи включены в «Красный список угрожаемых видов» международной Красной книги Всемирного союза охраны природы. Первые законы об охране этого вида были приняты в Европе еще в XIX веке. Муравьи играют важнейшую роль в регулировании численности массовых лесных вредителей. Как отметил Александр Коган, один крупный муравейник спасает от вредителей четверть гектара леса, заключается в релизе.

Источник: Сайт правительства Московской области

Ліси Херсонщини під загрозою знищення. ВІДЕО

Лісгоспи, які мають зберігати, охороняти та гасити ліси на випадок пожежі, вже кілька років не фінансуються. Чи вдасться Херсонщині зберегти ліс й не перетворити регіон у пустелю?

Опубликовано: 3 апр. 2017 г.





Деревья умеют общаться друг с другом



Вопрос «одухотворенности» флоры давно интересует человечество.

Имеют ли деревья сознание, способны ли обмениваться информацией, обладают ли памятью – ученые заняты поиском ответов на эти и многие другие вопросы. Согласно последним данным, полученным экспертами, деревья обладают неким подобием разума и способны к образованию сообществ.

В фантастике не раз делались попытки воссоздать мир «древесной цивилизации». Там деревья вступали в контакт с людьми при помощи мысленного обмена информацией. На данном этапе исследователи изучают иные формы жизни, способ мышления и контакта которых кардинально отличается от человеческого. Ученые проверяют модель, согласно которой деревья наделены сознанием, вступают в отношения и общение друг с другом.

Нечто похожее существует на страницах произведения «Солярис» Станислава Лема. В наши дни люди в лице ученых стремятся войти в контакт с деревьями, научиться понимать их «язык». Способность к энергетическому обмену между деревом и человеком известна давно. Прикоснувшись к стволу определенных деревьев можно наполниться энергией, или избавиться от отрицательных эмоций.

Согласно этой теории для каждого человека существует свое дерево-донор. Продолжая исследования в этом направлении, ученые надеются вывести человечество на более экологичный уровень сосуществования с другими формами жизни на Земле.

31.03.2017 16:54

Команда ProZorro планирует в этом году продать имущество на 7 миллиардов



Команда ProZorro планирует расширить функции системы продажи имущества "ProZorro.Продажи", построенной по принципу одноименной системы государственных закупок, и реализовать в 2017 году активы на сумму 7 млрд грн.

Об этом в ходе брифинга сообщил руководитель проектного офиса "ProZorro.Продажи" Алексей Соболев, передает БизнесЦензор со ссылкой на УНИАН.

Соболев отметил, что система "ProZorro.Продажи", которая начала работу в ноябре 2016 года, в настоящее время используется для реализации имущества неплатежеспособных банков, однако, в планах команды ProZorro использовать эту систему для аренды государственного имущества, продажи объектов малой приватизации, списанного имущества и продажи непрофильных госактивов.

"Мы в этом году планируем заниматься продажей имущества госпредприятий, которое было в обиходе, непрофильными активами, продажей леса, организовывать аукционы по аренде госсобственности, будет также малая приватизация. Наш план на 7 млрд грн продать (имущества) в этом году", - сообщил Соболев.

По словам советника председателя правления крупнейшей газодобывающей компании "Укргаздобыча" Андрея Хоменко, который присутствовал на брифинге, компания планирует в текущем году реализовать через эту систему материальных ценностей на сумму около 500 млн грн.

В то же время, по словам присутствовавшего на мероприятии руководителя государственной компании "Укрэнерго", оператора объединенной энергосистемы страны, Всеволода Ковальчука, предприятие планирует в этом году выставить на продажу через данную систему списанное имущество примерно на 70 млн грн ожидаемой стоимости, в частности, металлолома и электротехнического оборудования, которое было в обиходе.

Система реализации имущества неплатежеспособных банков "ProZorro.Продажи" начала работу в ноябре 2016 года. Фонд гарантирования вкладов физических лиц принял решение о ее обязательном использовании с 1 января 2017 года для реализации всех активов неплатежеспособных банков, которые находятся в распоряжении фонда.

03 квітня 2017

Відмито 44 мільйони, один підозрюваний помер — 70 томів справи «чорних лісорубів» слухатимуть на Вінниччині


Резонансну справу "чорних лісорубів" передали до рук служителів Феміди — слухатимуть 70 томів справи у Літинському районному суді Вінницької області. Саме таку підсудність цієї справи визначив сьогодні Апеляційний суд Вінницької області, передає Vlasno.info.

Першопочатково справу і скерували до Літинського районного суду, однак адвокати заперечили проти слухання резонансної справи "на районі" та просили скерувати обвинувальний акт до Апеляційного суду Вінницької області — тут мали би визначити підсудність. Як варіант, розглядали Вінницький міський суд.

Адвокат одного із обвинувачених аргументував це так: більш тяжке правопорушення вчинено у Вінниці, обвинувальний акт помістився на 350 сторінках, загалом справа "розкинулася" на 70 томах справи та потребує тривалого розгляду.

Заслуговує уваги і той факт, що справу має слухати колегія у складі трьох суддів, а у Літинському суді — всього три служителі Феміди: Віктор Желіховський, Наталія Білик, Павло Гопкін. Вони ж і слухатимуть цю справу.

Прокурор у справі навпаки заперечив проти такого клопотання адвоката та пояснив, що останній епізод у кримінальному провадженні вчинений саме на Літинщині — відтак, це відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України та справа має слухатися у районному суді.

Сьогодні Апеляційний суд Вінницької області визначив, що таки Літинський районний суд візьметься за розгляд цієї справи.

Усього на лаві підсудних опинилися вісім підозрюваних: від реалізаторів та перевізників деревини, до бухгалтерок, які оформляли документи на фіктивних фізичних осіб-підприємців, проводили банківські операції.

Варто зауважити, ще до передачі справи до суду кількість підозрюваних зменшилася — пішов із життя один із них. Ще на стадії досудового розслідування він кепсько себе почував, тривалий час перебував у комі, йому не могли обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Кілька тижнів тому серце підозрюваного у незаконній порубці лісу не витримало.

Серед потерпілих у справі: три лісові господарства Вінниччини та лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс".

Підозрюваним інкримінують: незаконну порубку лісу, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крадіжку, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У цій справі, нагадаємо, слідство дійшло висновків, що підозрювані відмили під час незаконного продажу деревини на 44 мільйони гривень.

Фото із архіву Vlasno.info

На Вінниччині всихають ліси. ВІДЕО

VITAtvVINN .Телеканал ВІТА новини


На Вінниччині масово всихають ліси. За інформацією обласного управлінні лісового та мисливського господарства, вже загинуло 3 тисячі га зелених насаджень. Здебільшого не комфортно почуваються хвойні дерева - ялина та сосна.
2017-04-03

На Вінниччині всихають ліси




О ситуации с лесными пожарами в Бурятии, Забайкалье, Приамурье и ЕАО по состоянию на 3 апреля 2017 года

В первых числах апреля 2017 года ситуация с лесными пожарами в Республике Бурятия, Забайкальском крае, Амурской области и Еврейской автономной области продолжала ухудшаться. В официальные сводки пока попадают очень скромные площади пожаров: в утренней сводке Авиалесоохраны за 3 апреля 2017 года числились 17 действующих пожаров общей площадью 1464 га в Забайкальском крае, 8 действующих пожаров общей площадью 830 гектаров в Амурской области, 8 действующих пожаров общей площадью 133 га в Бурятии, и 2 пожара общей площадью 12 га в ЕАО. Реальные площади значительно больше - вот, например, данные отраслевой системы мониторинга пожаров ИСДМ-Рослесхоз только по одному пожару, действующему в Хилокском районе Забайкальского края с 19 марта:



Обратите внимание: площадь одного только этого пожара составляет 7266 гектаров; он - крупнейший, но кроме него, в Забайкалье есть еще несколько действующих пожаров, площади которых исчисляются тысячами гектаров. А в вечерней сводке Министерства природных ресурсов Забайкальского края говорится о том, что "в Забайкалье по состоянию на 17:00 3 апреля на территории лесного фонда действует 19 лесных пожаров в Читинском, Улетовском, Хилокском, Могочинском, Балейском, Чернышевском и Акшинском районах вблизи н.п. Такеча, Могоча, Горный, Тэрэпхэн, Жипхеген, Харагун, Хушенга, Хилок, Сохондо, Шишкино, Амодово, Гирюнино, Кумаканда, Елизаветино на общей площади 3232 га, площадь покрытая лесом составляет 2100 га" (ссылка).

Точную площадь действующих в вышеуказанных регионах лесных пожаров определить дистанционными методами пока сложно - главным образом потому, что их не всегда можно однозначно отделить от травяных палов, с которых они начались; но очевидно, что она, как минимум по Бурятии и Забайкалью, уже в разы больше той площади, которая попадает в официальные сводки. По мере развития ситуации эта разница будет становиться все более очевидной и доказуемой, поскольку погрешность определения площадей пожаров дистанционными методами быстро уменьшается с увеличением площадей пожаров.

Основной или даже единственной причиной возникновения лесных пожаров являются палы сухой травы, в том числе так называемые "контролируемые профилактические выжигания", в реальности проводившиеся на таких площадях, на которых обеспечить реальный контроль за безопасностью выжигания невозможно. Фактически нынешняя зарождающаяся лесопожарная катастрофа в Бурятии, Забайкалье и Приамурье - рукотворная, созданная при самом активном участии государственных организаций. Псевдо-контролируемые выжигания, проводимые на огромных площадях без соблюдения необходимых мер пожарной безопасности, приводят к возникновению множества очагов длительного тления на лесных опушках - на заторфованных участках, в крупных валежинах, в кучах порубочных остатков и т.д., а впоследствии, в теплую, сухую и ветреную погоду, из этих очагов тления возникают лесные пожары.

В ближайшее время в Бурятии и Забайкалье, а чуть позже - в Приамурье и ЕАО, ожидается похолодание, местами с осадками в виде дождя или снега. Это приостановит распространение лесных пожаров; но осадков, способных эти пожары потушить, в перечисленных регионах, кроме ЕАО, пока не ожидается. Поэтому затишье будет ВРЕМЕННЫМ!!! Если бы регионы были реально готовы к пожароопасному сезону, они могли бы этим затишьем воспользоваться, чтобы локализовать или ликвидировать большинство пожаров; но они практически не готовы, поэтому и воспользоваться временным затишьем, скорее всего, не смогут.

Вот так выглядела ситуация с пожарами на природных территориях в этих четырех регионах по состоянию на 3 апреля 2017 года

















Ситуация в окрестностях Читы:



Примечательно, что все это происходит на фоне преимущественно низкой пожарной опасности по погодным условиям - вот данные Гидрометцентра о метеорологическом показателе пожарной опасности за 3 апреля 2017 года (ссылка):



Единственное место в границах четырех перечисленных регионов, где 3 апреля была отмечена высокая (четвертый класс) пожарная опасность по условиям погоды - это Красночикойский район Забайкальского края (но как раз он почти не горит).

Возможно, такие данные о пожарной опасности отчасти объясняют маниакальное пристрастие лесных властей к выжиганию сухой травы на огромных площадях. Согласно Рекомендациям по созданию защитных противопожарных полос на участках лесного фонда путем контролируемого выжигания сухой травы, утвержденным приказом Федеральной службы лесного хозяйства России от 24 марта 1999 г. № 68, выжигания как раз должны проводиться при 1-2 классах пожарной опасности по условиям погоды (правда, при соблюдении еще целого ряда условий, которые фактически обычно не соблюдаются). То, что официально в регионах числится 1 или 2 класс пожарной опасности, может формировать ложное представление о том, что выжигания безопасны и огонь в лес точно не уйдет (собственно, 1 класс официально означает, что "пожарная опасность отсутствует").

Ссылка на обновляемую подборку сообщений по этой теме:
Весенние лесные и лесостепные пожары на Байкале, в Забайкалье и Приамурье

У волинських лісах проклали більше 100 кілометрів автошляхів




Пріоритетним напрямком діяльності лісівників Волині є поліпшення лісової інфраструктури, а саме будівництво лісових доріг. Добротні автошляхи у лісових масивах сприяють розвитку регіону і відіграють важливу роль у веденні лісового господарства.

Торік у волинських лісах збудували понад 100 кілометрів автошляхів з ґрунтовим та щебеневим покриттям, з них у Любомльськомку районі – майже 10 кілометрів, – повідомляє "Нова Волинь".

У Любомльському держлісгоспі, з-поміж інших лісогосподарських робіт, приділяють особливу увагу будівництву лісових доріг. Адже автошляхи – це розвиток територій, – переконаний директор Любомльського держлісгоспу Сергій Боярчук.

Будівельний матеріал для доріг використовують різноманітний: пісок, ґрунт, піщано-гравійна чи щебенева суміш. Де є необхідність – розширюють просіку, осушують, встановлюють відповідні знаки, наглядну агітацію.

Новозбудована дорога у Головненському лісництві, яка сполучає через ліс села Городно та Масловець, має давню історію, каже лісничий Сергій Бліндарук.

Окрасою лісових доріг є рекреаційні пункти, які спорудили лісівники. Всіх приваблює обгороджене обійстя, вимощене дерев'яною бруківкою.

У цьому році в Любомльському держлісгоспі планують збудувати більше 10 кілометрів лісових доріг. Вони мають забезпечити безперебійний процес лісокористування, відновлення та охорони лісу, а також з'єднають населені пункти.

Фото: ілюстративне