Майже 6200 гектарів лісу на Волині приречені на смерть. Адже заражені нещадним шкідником – верхівковим короїдом, який не дає дереву шансу на виживання. Єдина панацея – вирубати хворий ліс, аби убезпечити здорові сосни. Утім, поки вбивця волинських лісів атакує з усією силою, єдину дієву зброю проти нього лісівникам брати у руки – зась. Суцільні санітарні рубки – під забороною.
Проблему масового знищення лісів області верхівковим короїдом лісівники вкотре озвучили під час семінару-наради учора, 25 квітня. Аби наочно показати, що проблема нагальна, екологів, журналістів та депутатів повезли до лісу.
До слова, виїзний семінар організовували і минулоріч. Утім, якщо тоді мова йшла про 1300 гектарів ураженого цим шкідником лісу, то нині маємо вже 6190 гектарів. Щоправда, поки короїд руйнує ліс ледь не зі швидкістю світла, у бік лісівників від обранців волинської громади, активістів та журналістів лунають заяви про зловживання та необхідність заборонити будь-які рубки. Тож, глянути в очі ворогові лісу та зрозуміти, що пора об’єднатися починати війну, запросили у декілька лісгоспів – Колківське, Городоцьке та Маневицьке.
Звідки «лапи ростуть»
Верхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Він починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур. Комаха «відпрацьовує» деревину під корою, і через закупорку потоків вологи дерево починає всихати. До того ж, верхівковий короїд поселяється на сосні не сам. Він приносить із собою хворобу – гриби офіостоми. Вони створюють так звану синяву, що швидко поширюється на весь стовбур. Таке дерево – невиліковно хворе, а використати його можуть хіба що на дрова. Найстрашніше ж, що верхівковий короїд повністю знищує здорове дерево приблизно за місяць-півтора.
Аби ґрунтовно дослідити проблему всихання лісів, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства залучило науковців. Старший співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В. Г. Висоцького Василь Бородавка розповів, що аналогічна проблема дуже гостро звучить і у Житомирській, Київській, Черкаській та Рівненській областях. Не оминула вона й Європу, де вже мають досвід боротьби із шкідником.
«Але там (у Європі - ВІП) лісівнику не потрібно мати для цього, масу дозволів. Лісівник зобов’язаний йти попереду шкідника», – зауважив Бородавка. На його переконання, суттєве збільшення популяції шкідників зумовлене, насамперед, масовим ослабленням деревостанів через кліматичні зміни та порушення водного живлення лісів.
Раніше, за словами Бородавки, такі шкідники теж були. Але сосни «відбивалися» від вбивць власною смолою. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда не долають. Адже на одному дереві налічують від 5 до 15 тисяч особин верхівкового короїда. Найчастіше ж комахи вражають дерева, віком від 40 років.
Для прикладу, на ділянці площею 5,1 гектара у Колківському лісництві 4,4 гектара – вже уражені. У цих дерев – сухі крони і поруділа, поїдена кора. Усередині ж стовбур дерева на верхівці повністю синій, трохи нижче – діаметр синього кола менший, а нижня частина дерева ще здорова. Тож якщо аналізувати зруб лише за пеньком, то можна подумати, що зрізали цілком здорове дерево.
Сподіватися, що вбивцю лісів здолає природа – не варто
На жаль, науковці певні – найближчих декілька років верхівковий короїд природним чином нікуди не зникне. Натомість, шкідник поширюватиметься ще масштабніше і вбиватиме ліси цілими масивами.
Директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч розповіла, що наразі, як природний метод боротьби зі шкідником та спосіб його обліку, лісівники використовують так звані феромонні пастки – міні-контейнери із феромоном (запахом), який заманює комаху у пастку. Феромон, щоправда, треба купувати закордоном. Ліцензований наразі виготовляє лише Польща.
Здебільшого такі пастки використовують для того, аби фіксувати початок та пік льоту комах-шкідників, визначити їх максимальну кількість тощо. Адже сподіватися на те, що у пастку втрапить така кількість шкідників, що загроза для лісів зникне, справа марна. До слова, феромонні пастки кріплять лише на уражені дерева. Адже у іншому випадку запах може лише приманити шкідника на здорову сосну. Усього ж чіпляють 1-2 пастки на гектар хворого лісу.
Депутатську трибуну короїд поки не гризе
Не бракувало б вчепити на уражених ділянках лісу і феромонні пастки для волинських депутатів, аби заманити їх до спільного вирішення кричущої проблеми. Наразі ж на виїзний семінар глянути в очі короїдові приїхала приблизно лише десята частина депутатського корпусу Волиньради.
Зокрема, це депутати Олег Кух і Володимир Дейна (фракція «Солідарність»), Юрій Ройко (Радикальна партія Олега Ляшка), Людмила Кирда (позафракційна), Олексій Панасюк (позафракційний), Роман Микитюк («Наш край»). Зауважимо, що усього у Волиньраді – 64 депутати. «Дякую за цей семінар. Дякую своїм колегам-депутатам, які приїхали і побачили цю проблему на власні очі. І дякую в лапках тим депутатам, які не знайшли часу і бачать цю проблему тільки з тих політичних місць, з яких вигідно», – зауважив Олег Кух і додав, що депутатам треба найперше шукати вихід із ситуації, а не використовувати її у політичних іграх, адже ціна надто висока.
Присутній під час семінару-наради начальник Держекоінспекції в області Олександр Ткачук наголосив на тому, що варто таки працювати більше у напрямку ранньої діагностики лісу. Адже лісівники для лісових насаджень мають бути, насамперед, терапевтами, а не хірургами. До того ж, він додав, що інформацію про проблему треба максимально поширити серед населення, аби показувати людям законність дій лісівників.
Зрештою, усі учасники семінару зійшлися на тому, що найефективніший та найоперативніший метод боротьби – суцільна санітарна рубка. Проте, із 1 квітня до 15 червня триває так званий «період тиші», коли вони заборонені. До того ж, такі узагалі не можна здійснювати у об’єктах природно-заповідного фонду згідно із постановою уряду. Значна ж частина уражених лісів розташована у межах заповідних територій. Тож лісівники – перед дилемою: зрубати не можна залишити. Вирішили, що негайно варто напрацювати пропозиції до уряду щодо категоричності у забороні суцільних рубок. Адже ситуація вкрай невтішна й потребує термінового вирішення. Присутні ж депутати пообіцяли лобіювати вирішення проблеми у стінах волинського «парламенту».
Іванна РУДИШИН
26.04.2017 13:00
