Под Киевом по Днепропетровскому шоссе загорелся лес. Вблизи населенного пункта Новые Безрадичи в направлении Обухова наблюдается сильное задымление.
Видимость ограничена. На месте работает бригада ГСЧС.
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
28 квітня 2017
Под Киевом горит лес, на трассе сильное задымление (Фото)
Под Киевом по Днепропетровскому шоссе загорелся лес. Вблизи населенного пункта Новые Безрадичи в направлении Обухова наблюдается сильное задымление.
Видимость ограничена. На месте работает бригада ГСЧС.
Текст документа:“Про призначення Юшкевич Х. В. Головою Державного агентства лісових ресурсів України ” № 290-р — редакція від 26.04.2017
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249956226
| |||||||||||||||
50% інструментів регулювання лісової галузі мають високі корупційні ризики
Збитки від незаконних рубок в Україні за 5 років зросли на 77%, загалом досягнувши 300 млн грн. При цьому єдиний розмір штрафу, незалежно від обсягу такої вирубки, складає всього 170 грн. За 2016 рік до суду подано 15 справ про адміністративні правопорушення.
Це лише один з аспектів проблематики регулювання лісової галузі, яку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорили 27 квітня в Києві на Круглому столі «Регуляторні хащі: ліс – товар чи ресурс?» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Офіс ефективного регулювання BRDO провів ґрунтовний аналіз проблематики галузі та презентував його у Зеленій книзі “Регулювання ринку деревини”. “50% актів, що регулюють ринок деревини, провокують високі корупційні ризики через неактуальність, а 6 з 44 актів є відверто незаконними. Нинішнє правове регулювання не здатне забезпечити облік лісів та їх використання, безсиле перед незаконними рубками, не забезпечує ефективних механізмів охорони лісу та прозорої реалізації деревини“, – відзначив керівник сектору “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький.
Відкриваючи захід, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов наголосив на необхідності скорішого введення електронного обліку деревини: «Найближчим часом ми плануємо запровадити державну електронну систему обліку в якості пілотного проекту на рік. Проект відповідної Постанови Кабміну вже підготовлено. Регуляторні правила мають бути ефективними, передбачуваними. Без емоцій, лише після аналізу даних з прогнозом впливу на бізнес».
Перелічені проблеми поглиблюються гострою недостатністю бюджетного фінансування галузі, що забезпечує лише на 8% від потреб. До прикладу, у Білорусі воно складає 9 дол./га, у Польщі – 17,5 дол./га, а в Україні лише 0,3 дол./га. За таких обсягів фінансування знадобиться 40 років аби досягти показника лісистості країни на рівні 20%.
При цьому в країні досі відсутня стратегія розвитку у сфері лісових відносин, що визначає пріоритетні напрямки поводження з лісом для держави та бізнесу. На першочерговості цього завдання наголосила Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич. «Сьогодні Держлісагенство, за експертної допомоги австрійських колег, робить перші кроки зі створення власної лісової політики України. Це неможливо без якісного аналізу нормативних актів, і ми дуже вдячні BRDO за експертну допомогу за цим напрямком», – зауважила пані Юшкевич.
Представник Місії ЄС в Україні Ніколас Бердж наголосив на важливості проведення регуляторної реформи: «Європа зацікавлена в стабільності та економічному розвитку України, а він можливий лише за умови ефективних регуляторних змін до законодавства, в тому числі у лісовій галузі. Спільне завдання зараз – знайти баланс між цінністю лісу як природного ресурсу для майбутніх поколінь і внеском ринку деревини в зростання економіки».
Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба ініціювали публічні консультації як невід’ємний елемент регуляторної реформи, щоб правила для бізнесу стали ефективними та зрозумілими, а процес їх прийняття – прозорим та відкритим. Незалежний аналітичний центр BRDO став організатором публічних консультацій та розробником аналітичних матеріалів у рамках ініціативи EU4Business\FORBIZ.
Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в країні.
Це лише один з аспектів проблематики регулювання лісової галузі, яку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорили 27 квітня в Києві на Круглому столі «Регуляторні хащі: ліс – товар чи ресурс?» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Офіс ефективного регулювання BRDO провів ґрунтовний аналіз проблематики галузі та презентував його у Зеленій книзі “Регулювання ринку деревини”. “50% актів, що регулюють ринок деревини, провокують високі корупційні ризики через неактуальність, а 6 з 44 актів є відверто незаконними. Нинішнє правове регулювання не здатне забезпечити облік лісів та їх використання, безсиле перед незаконними рубками, не забезпечує ефективних механізмів охорони лісу та прозорої реалізації деревини“, – відзначив керівник сектору “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький.
Відкриваючи захід, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов наголосив на необхідності скорішого введення електронного обліку деревини: «Найближчим часом ми плануємо запровадити державну електронну систему обліку в якості пілотного проекту на рік. Проект відповідної Постанови Кабміну вже підготовлено. Регуляторні правила мають бути ефективними, передбачуваними. Без емоцій, лише після аналізу даних з прогнозом впливу на бізнес».
Перелічені проблеми поглиблюються гострою недостатністю бюджетного фінансування галузі, що забезпечує лише на 8% від потреб. До прикладу, у Білорусі воно складає 9 дол./га, у Польщі – 17,5 дол./га, а в Україні лише 0,3 дол./га. За таких обсягів фінансування знадобиться 40 років аби досягти показника лісистості країни на рівні 20%.
При цьому в країні досі відсутня стратегія розвитку у сфері лісових відносин, що визначає пріоритетні напрямки поводження з лісом для держави та бізнесу. На першочерговості цього завдання наголосила Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич. «Сьогодні Держлісагенство, за експертної допомоги австрійських колег, робить перші кроки зі створення власної лісової політики України. Це неможливо без якісного аналізу нормативних актів, і ми дуже вдячні BRDO за експертну допомогу за цим напрямком», – зауважила пані Юшкевич.
Представник Місії ЄС в Україні Ніколас Бердж наголосив на важливості проведення регуляторної реформи: «Європа зацікавлена в стабільності та економічному розвитку України, а він можливий лише за умови ефективних регуляторних змін до законодавства, в тому числі у лісовій галузі. Спільне завдання зараз – знайти баланс між цінністю лісу як природного ресурсу для майбутніх поколінь і внеском ринку деревини в зростання економіки».
Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба ініціювали публічні консультації як невід’ємний елемент регуляторної реформи, щоб правила для бізнесу стали ефективними та зрозумілими, а процес їх прийняття – прозорим та відкритим. Незалежний аналітичний центр BRDO став організатором публічних консультацій та розробником аналітичних матеріалів у рамках ініціативи EU4Business\FORBIZ.
Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в країні.
І дрова будуть, і ліс не зникне
На одному з останніх засідань координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові районної ради, коли йшлося про сучасні підходи щодо запровадження енергозберігаючих технологій у закладах соціальної сфери територіальних громад району, у виступі директора ДП «Бершадське лісове господарство» Миколи Краснєєва прозвучало, що їхнє підприємство вже реалізує навіть готові колені дрова.
На знімку: директор держлісгоспу Микола Володимирович Краснєєв розповідає про принцип роботи придбаного дровокола. Фото автора.
Кореспондент газети Павло Кушпела попросив його детальніше розповісти про це, зокрема, що примусило вдатися до додаткових затрат і яка підприємству від того вигода. Чи не залишимось ми взагалі без лісів, якщо почнемо скрізь палити дровами? Ось про що він розповів.
Кореспондент газети Павло Кушпела попросив його детальніше розповісти про це, зокрема, що примусило вдатися до додаткових затрат і яка підприємству від того вигода. Чи не залишимось ми взагалі без лісів, якщо почнемо скрізь палити дровами? Ось про що він розповів.
Лісова сертифікація поліпшує імідж України, лісового господарства і ДП «Бершадський лісгосп»
– Якщо населення району звернуло увагу, практично щобазару продається по 3-4 машини готових до спалювання колених дров. Навіть підприємці купляли їх у держлісгоспі, перепродували і мали від того якийсь заробіток.
От і виникло питання у колективі лісівників, чому це хтось, не маючи ресурсів, заробляє, а держлісгосп такі ресурси має, а не використовує? Тому і вирішили купити обладнання для коління дров і готувати їх для продажу самостійно не тільки населенню, а й установам та організаціям, які виявлять бажання такі придбати.
Започаткувавши такий вид виробництва, отримали не лише новий вид продукції, а ще й зайняли частину людей, які працювали на режимі неповного робочого дня.
Проблема в тому, що тепер дуже мало продукції відвантажується за межі України, і висококваліфіковані працівники лісоскладу змушені були працювати не повний робочий день, тиждень. Забезпечили з придбанням дровокола їх роботою, і вони почали отримувати за виконану роботу заробітну плату, а підприємство – додаткові доходи. У вільний від основної роботи час усі займалися колінням дров.
Продуктивність дровокола – 10-15 кубометрів за зміну – залежно від довжини, яку хочемо отримати. Чим вони довші, тим продуктивність буде більша.
Коли готувався цей матеріал, на майданчику колених дров було вже заготовлено складометрів із двісті. Таким чином, сформувався ще й підсушний їх фонд. Тепла сонячна погода сприяла їх висиханню, і на осінь вони вже будуть готові для спалювання. Усі бажаючі придбати їх можуть звернутися у контору держлісгоспу.
Ціни на них залежать від варіанту їхньої підготовки.
Колені і пакетовані у контейнери – дорожчі, а є і навалом – такі дешевші. Людина, яка приїде по них власним транспортом і сама їх вантажитиме, заплатить дешевше. У кого транспорту нема, можна за додаткову плату орендувати його у лісгоспі. Дрова за додаткову плату можуть навантажити.
Таким чином, підхід до ціноутворення гнучкий, але в цілому ціни на них доступні.
Дрова, запакетовані у контейнер, можуть доставити замовнику разом із контейнером прямо на його подвір'я.
Чи вистачить лісів взагалі з переходом на такий альтернативний вид палива, як дрова? На це питання М.В.
Краснєєв відповів, що держ - лісгосп на сьогодні виконує всі засади на принципах безперервності і невиснажливості лісових насаджень. Безперервність означає, що вирубується спілий ліс, і повернутися на це місце з рубками можна буде аж тоді, коли він знову буде у віці спілості. Маючи 15 тисяч гектарів лісів і вік спілості 150 років, держлісгосп міг би рубати його по 150 гектарів щороку. Але, враховуючи різні особливості і фактори, в тому числі і наявність заповідника тощо, вирубується щороку не більше 90 гектарів, що становить тільки 60 відсотків від розрахункової лісосіки по площі.
Ще один контроль – невиснаженість. Тобто, запас лісу в деревині, яка приростає на теренах району, ні в якому разі не повинен зменшуватися, тобто ліси не повинні виснажуватися. Якщо на гектарі приростає 3,5 метра кубічних деревини або 53 тисячі метрів кубічних на всій площі, то заготовляється її різними видами рубок тільки 36 тисяч метрів кубічних, що становить близько 75 відсотків від приросту. Тобто, щороку запаси деревини в лісах району ще й збільшуються. А ще ж щороку садимо ліс на 125 гектарах.
Коли готувався цей матеріал, у держлісгосп надійшла телеграма, що облдержадміністрація виділяє 700 гектарів нових земель під посадку лісу і цікавилися, скільки гектарів зможуть освоїти у держлісгоспі.
Отже, хвилюватися, що лісові насадження можуть зникнути, немає ніяких підстав.
6 Серпня 2016, 09:00
Христина Юшкевич: Тільки відкритістю та у діалозі ми зможемо побороти корупцію, і разом змінити лісову галузь
27 квітня, у приміщені Держлісагентства відбулась зустріч т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христини Юшкевич з громадськими активістами.
Т.в.о. Голови відомства обговорила з громадськістю питання корупції та незаконних рубок.
«Нам вдалося конструктивно обговорити всі наболілі питання. Одне з них – вирубка дерев в Кіцманському лісі. Думаю, що увага громадськості до цього питання дозволить його вирішити. Я за повне та об’єктивне розслідування», - повідомила Христина Юшкевич.
Вона зазначила, що в лісовій галузі є проблеми, накопичені роками, тому нам потрібно комплексно підійти до вирішення цього питання.
«Переконана, що лісова галузь має стати відкритою для громадськості. Ще в минулому році за моїм дорученням лісгоспи почали оприлюднювати плани рубок, щоб люди могли наперед знати, де і яка відбувається рубка. Якщо хтось цього не робить, або не надає інформацію громадськості – звертайтеся. Будемо перевіряти і приймати відповідні рішення, аж до кадрових», - повідомила Христина Юшкевич.
Звертаючись до активістів, очільник відомства додала, що тільки відкритістю та у діалозі з небайдужими людьми ми зможемо побороти корупцію, і разом змінити лісову галузь.
2017-04-27 19:14:12
27 квітня 2017
Чим більше горить ліс - тим більше фінансування?
Минприроды России подготовило законопроект, вводящий административную ответственность за лесопожарную ложь. Законопроект предусматривает внесение в КоАП РФ новой статьи 19.7.14, предусматривающий ответственность за непредставление, несвоевременное представление или представление в искаженном виде сведений о пожарной опасности и лесных пожарах в уполномоченный федеральный орган исполнительной власти в виде административного штрафа для должностных лиц от трех до пяти тысяч рублей.
В настоящее время административная ответственность за непредставление такой информации предусматривается статьей 19.7 КоАП - "Непредставление сведений (информации)"; этой статьей для должностных лиц предусматривается штраф в размере от трехсот до пятисот рублей.
Ссылка на законопроект:
Проект федерального закона "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях" (в части конкретизации и усиления ответственности должностных лиц органов исполнительной власти за непредставление или несвоевременное предоставление сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожаров)
В настоящее время административная ответственность за непредставление такой информации предусматривается статьей 19.7 КоАП - "Непредставление сведений (информации)"; этой статьей для должностных лиц предусматривается штраф в размере от трехсот до пятисот рублей.
Ссылка на законопроект:
Проект федерального закона "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях" (в части конкретизации и усиления ответственности должностных лиц органов исполнительной власти за непредставление или несвоевременное предоставление сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожаров)
***
Ну и напрасно. Крупным лесным регионам тысячей пожаров больше тысячей меньше без разницы. Все занижение идет от мучесовских шлангов да вышестоящих федералов - это им нужна красивая статистика. Региону то чем сильнее горит тем больше шансов на повышение финансирования. Вот возьмут в один прекрасный день все регионы да и покажут реальное положение дел. Трудно тогда будет федералам объясняться почему их красивые многомиллиардные федеральные программы не работают.
***
Такой закон, даже если будет принят, окажется полумерой. Пока платят деньги за тушение, выгодно поджигать, распускать пожары до чрезвычайной ситуации, и тратить деньги на борьбу с пожарами. Перестанут врать о площадях – останется лживая ситуация в тушении. Вместо десятков гектаров пойдёт информация о тысячах гектаров, но тушить всё равно не будут. Нет материального интереса в действительном тушении пожаров.
Пожары начнут тушить и они реально исчезнут, когда деньги начнут платить за сохранение природы, за отсутствие пожаров. Когда каждый возникший пожар будет угрозой заработку пожарных, и угрозой для региональной власти лишиться денег за сохранение природы.
Чего хочет Рослесхоз: доклад И.В.Валентика 25 апреля 2017 года
На сайте Рослесхоза размещен доклад заместителя министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководителя Федерального агентства лесного хозяйства И.В.Валентика на третьем заседании оргкомитета по проведению в России Года экологии, прошедшем 25 апреля 2017 года. Фактически доклад представляет собой программную речь руководителя Рослесхоза, определяющую, чего хочет это ведомство и в чем состоят его приоритеты. Ниже приводится текст доклада (ссылка).
Доклад Заместителя Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководителя Федерального агентства лесного хозяйства Ивана Валентика на III-м заседании Оргкомитета по проведению в России Года экологии
Буквально с самого начала действия нового Лесного кодекса, вступившего в силу с 2007 года, профессиональное сообщество подвергло его резкой критике, и за последние 10 лет основной лесной закон подвергался переработке уже около 40 раз.
Системному анализу лесное законодательство подверглось в рамках подготовки заседания Президиума Госсовета в Улан-Удэ, состоявшегося в апреле 2013 года. По его итогам Президентом был дан перечень поручений о подготовке концептуальных изменений, реализация которого завершена Правительством в этом году. И, безусловно, Лесной кодекс 2007 года и 2017 года - это принципиально разные документы.
Сегодня практически по каждому отраслевому направлению существует системное и достаточное регулирование. Например, для арендаторов созданы необходимые условия стабильной работы - реализованы механизмы пролонгации договоров аренды, внесения в них изменений, для малого бизнеса создан механизм доступа к лесным ресурсам по договору купли-продажи, государственным учреждениям в 2014 году возвращена возможность выполнять в лесу весь комплекс лесохозяйственных работ. Внедрена и развивается система учета сделок с древесиной, приняты системные решения по повышению прозрачности процедур назначения санитарных рубок, восстанавливается централизованная система авиационной охраны лесов.
Однако, положа руку на сердце, следует признать, что у всех этих значимых решений пока еще нет надежной цементирующей основы. И такой основой в лесном хозяйстве должны стать эффективно работающие экономические механизмы. Они должны стать каркасом всего лесного хозяйства - работающего не себе в убыток, а на прибыль государства.
В январе этого года Президент России поручил Правительству (173-Пр от 31/01/2017), принять меры, направленные на повышение экономической эффективности лесопромышленного комплекса. Считаю, что имеются все предпосылки для успешной реализации данного поручения.
Если обратиться к истории, то далеко не всегда лесное хозяйство было убыточным и требовало от государства дотаций и субвенций. В 1913 году доходы Лесного департамента составляли 96,4 млн. рублей, а расходы 34,5 млн. рублей. При этом, заготовка составляла около 100 млн. кбм.
Треть расходов лесного ведомства составляли земские и общинные налоги - 10 млн рублей. Содержание лесной администрации и лесной стражи составляло - 13 млн рублей. Операционные расходы составляли около 9 млн. рублей. На заготовку леса, укрепление песков и оврагов расходовалось примерно 1 млн. рублей. И эта система сохранялась до 1930 года. В 1930 году в СССР было заготовлено 185 млн. кбм. Доход от лесозаготовок составил 181 млн. руб. Затраты на лесное хозяйство составляли 85 млн. рублей. Важно, что вся заготовленная древесина продавалась на лесных аукционах.
В прошлом году были заготовлены рекордные за последние 20 лет объемы древесины - 214 миллионов кубометров, что на 8 миллионов больше, чем в 2015 году. Но, к сожалению, такой рост объемов не привел к существенному увеличению доходной части бюджетов.
Сегодня средняя федеральная ставка платы за 1 кубометр древесины составляет 36 рублей, при этом основным инструментом предоставления прав на лесные участки являются аукционы. И на аукционах, по крайней мере так это, видимо, задумывалось, цена в результате конкуренции за ресурсы должна существенно расти, и превышение начальной ставки в результате торгов должно существенно наполнять доходную часть региональных бюджетов. Однако, по факту, в среднем по стране средняя ставка платы не достигает и 60 рублей. При этом в более чем половине случаев в торгах принимает участие единственный участник, с которым и заключается договор по минимальной цене.
В результате, лесные богатства страны передаются в пользование по минимальным ценам, а государство (и прежде всего, региональные бюджеты) несет значительные финансовые потери.
Фактически сегодня многие наиболее экономически доступные лесные участки находятся в пользовании у перекупщиков, которые занимаются элементарной перепродажей леса на корню. Такая практика распространена во всех основных лесных регионах страны. Сегодня средняя цена продажи древесины «на корню» такими «псевдо-арендаторами» составляет около 500 рублей за 1 кубометр. Простой арифметический подсчет показывает, что в результате консолидированный бюджет ежегодно недополучает около 90 миллиардов рублей.
Безусловно есть ряд хороших примеров, когда лесные участки находятся в руках добросовестных пользователей и грамотных промышленников, которые вкладываются в улучшение арендуемых лесов и даже строят собственные современные лесные питомники. Но пока по всей территории России их построили всего два. И эта цифра говорит сама за себя. К сожалению, большинство из них, не имея мощностей по заготовке, заполучив ресурс по минимальной цене и благодаря близости к региональным органам власти, занимаются продажей леса на корню в третьи руки и не собираются развивать глубокую переработку древесины.
Потери несет и малый бизнес, который вынужден перекупать у таких псевдоарендаторов лес по цене в разы выше, той, что они заплатили государству. Принятый в 2016 году 206-й федеральный закон, о котором я уже упоминал, обеспечил доступ малого и среднего бизнеса к лесным ресурсам на краткосрочной основе. В субъектах прошли лесные аукционы, львиная доля доходов от которых должна поступать в региональные бюджеты, а потом возвращаться на развитие лесного хозяйства. В 2016 года эта сумма составила 1,3 миллиарда рублей из 1,6 миллиарда рублей общего дохода по таким договорам. Казалось бы, можно похвалить регионы за организацию аукционов для малого и среднего бизнеса. Но, зачастую, в крупных лесопромышленных регионах, такие аукционы по купле-продаже для малого и среднего бизнеса также проводятся с одним участником. А доходы от них «придерживаются» и не возвращаются в лесное хозяйство.
Считаю, что потенциал отрасли скрыт в создании и обеспечении процедур предоставления прав на использование лесных ресурсов через торги. Наша работа заключается в повышении качества этих процедур, создании реальной конкуренции за доступ к лесным ресурсам.
Яркий пример последнего времени - Кировская область. С недавних пор, после смены всей управленческой команды, цена за кубометр леса на торгах выросла в разы. Торги проводятся в электронном виде, это та практика, которую субъекты должны внедрять повсеместно. Все информация о лесных ресурсах в Кировской области выложена на сайте, схемы участков доступны, каждый инвестор может получить эту информацию. Отсюда и повышение уровня конкуренции. И такая практика должна быть реализована везде.
Считаю, что посредством проведения прозрачных торгов, субъекты смогут получить доход, достаточный для нормативного финансирования лесного хозяйства. Для этого необходимо принять ряд концептуальных решений. Во-первых, в полной мере распространить все процедуры 44-го федерального закона на все лесные торги. Все торги должны проводится в электронном виде и исключительно на федеральных электронных площадках.
Во-вторых, необходимо отказаться от заключения договора с единственным участником аукциона. Тем более, что лесное законодательство - уникальное, которое это позволяет. Законодательство о торгах в отдельных случаях позволяет заключать договор с единственным участником, но только по согласованию с ФАС. И это право, а не обязанность органа власти. В-третьих, принципиально важно дать возможность добросовестному и крепкому бизнесу инициировать проведение торгов. Первая «ласточка» - это законопроект о лесных конкурсах, принятый в первом чтении Государственной Думой, где в первоочередном порядке реализован так называемый «заявительный принцип» в интересах предприятий по глубокой переработке древесины.
Принципиально важно внести в лесное законодательство требования о размещении информации о всех доступных для вовлечения в оборот лесных участках на официальных сайтах региональных администраций. Это искоренит практику «придерживания» участков для планируемых проектов, так называемого резервирования, когда лесные участки фактически выводятся из оборота на годы в ожидании принятия инвестиционных решений.
И самое главное, ставки платы должны быть увязан с рыночными ценами на лесоматериалы. Это мировая практика. Средняя доля попенной платы в структуре себестоимости составляет примерно 30-40% (то есть, 600-800 рублей, 30% - лесосечные работы, 30% - перевозка и складирование). Поэтому ставки арендной платы, которые сегодня не имеют никакого экономического обоснования и основаны на таксах, применявшихся в плановой экономике СССР в 60-е-70-е годы, должны быть существенно откорректированы. В рамках исполнения указанного поручения Президента мы приступили к этой работе. Прошу поддержать данный подход.
Еще один проблемный блок - это ситуация с ведением лесного хозяйства на территориях лесов, не переданных в аренду. Ведение хозяйства на этих территориях возложено на лесничества. При этом, возможности для эффективного ведения хозяйства в казенных лесах существенно ограничены. Работая в пределах лимитов доведенного госзадания они лишены права заниматься заготовкой спелых и перестойных лесов. Эта модель крайне неэффективна, например, это элементарно бесхозяйно не заготавливать перестойный лес, позволяя ему погибать и ухудшать экологическое состояние территорий. В результате - лесничества экономически подавлены. Зарплаты там одни из самых низких, оборудование устаревшие.
В 2016 году государственными учреждениями лесного хозяйства субъектов заготовлено около 14 млн. кубометров древесины. Учитывая, что заготовка ведется в погибших и поврежденных насаждениях, получаемая древесина как правило низкотоварная и не приносит существенного дохода. Но даже продажа такой древесины позволила лесничествам начать зарабатывать - в 2016 году они заработали 5,7 млрд. рублей.
Если дать лесничествам и госучреждениям возможность вести полноценное хозяйство на лесных землях, не переданных в аренду, то это позволило бы по экспертным оценкам можно вовлекать ежегодно в оборот дополнительно по 10 млн. кубометров древесины. Это снизит нагрузку на бюджетную систему, позволит создать достойные условия для работы в лесной отрасли.
При определенной поддержке, лесхозы смогут увеличить объемы лесозаготовок до 50 млн. кбм древесины в год. Здесь принципиально, чтобы вся заготовленная древесина реализовывались на организованных биржевых торгах. Вопрос о продаже древесины государственными учреждениями на товарных биржах также содержится в перечне поручений Президента от 31 января 17 года. Считаю, что исполнение этого поручения должно быть увязано с наделением госучреждений лесхозов правом заготовки ликвидной древесины, что позволит сформировать полноценный биржевой механизм.
Поэтому, прошу Вас, Сергей Борисович, поддержать наше предложение о предоставление лесхозам возможности заготавливать древесину не только при санитарно-оздоровительных мероприятиях, но и на лесных участках, не востребованных бизнесом. Данное положение включено Минприроды России в законопроект о компенсационном лесовосстановлении, который в настоящее время проходит межведомственное согласование.
Вчера на заседании Президиума законодателей в Санкт-Петербурге с участием главы государства, на которым вы, Сергей Борисович, присутствовали обсуждался вопрос о неэффективности распределения полномочий и их недостаточном финансировании. В этой связи считаю, что если предложенные выше экономические механизмы заработают, то следующим этапом может стать закрепление за регионами лесных полномочий в качестве собственных при одновременном создании эффективной системы надзора на федеральном уровне. Это позволит решить еще одну системную проблему распределения полномочий в сфере лесных отношений - ведь сегодня и полномочия по управлению лесами и по осуществлению федерального лесного надзора закреплены за регионами. Сегодняшние реалии иные - все чаще находят поддержку предложения об изъятии полномочий у наименее эффективных регионов, особенно тех, кто не справляется с лесными пожарами.
При реализации этого подхода важно обойтись без крена в сторону изъятия древесины по отношению к воспроизводству лесов. Сегодня Минприроды России активно внедряет интенсивную модель ведения лесного хозяйства. Эта модель позволит более эффективно хозяйствовать на территориях, находящихся в радиусе экономической доступности перерабатывающих центров. При внедрении этого подхода потребуется внедрить принципиальное иные подходы к лесовосстановлению, обеспечив воспроизводство лесов сеянцами с закрытой корневой системой, выращенными в современных питомниках из улучшенных семян. Поэтому бизнес, рассчитывающий на обновленные нормативы ведения лесного хозяйства, уже сегодня должен начать инвестировать в строительство современных лесных питомников. Без них полноценный переход на интенсивную модель ведения лесного хозяйства будет невозможен.
В этой связи, предлагаю увязать возможность использования бизнесом новых нормативов с завершением строительства современных питомников для гарантированного обеспечения лесовосстановления.
В России ежегодно сплошные рубки, только для заготовки древесины, проводятся на площади около 1 миллиона гектар. Эта цифра будет расти вместе с ростом дорожного строительства, недропользования, с масштабами изъятия лесных площадей. В том числе и потому, что сегодня это, в целом, ничего не стоит.
В этом году впервые за последние годы мы планируем обеспечить баланс выбытия и воспроизводства лесов при сплошных рубках. Леса будут восстановлены на площади более чем 945 тысяч гектаров, столько было пройдено сплошными рубками в 2015 году. В этом и в последующие годы мы должны четко придерживаться очень важной формулы - «за 1 гектар вырубок - 1 гектар лесовосстановления». Причем не только за счет тех, кто заготавливает древесину, но и тех, кто вырубает лес, в основном для использования земель. По поручению Правительства нами разработан уже упоминавшийся законопроект, в котором определен порядок создания «компенсационных» лесов на площадях, равных вырубленным. Предусмотрена и денежная компенсация на восстановление лесов для тех, кто не может выполнить этот объем работ. Если законопроект будет принят, исчезнет термин «безвозвратное выбытие лесных земель».
Одновременно с достижением баланса выбытия и восстановления лесов, нужно решать проблему качества воспроизводства. По данным государственной инвентаризации лесов, от 20 до 40% работ по лесовосстановлению признаются некачественными. Предлагаю на законодательном уровне установить квалификационные требования к лицам и фирмам, которые осуществляют эту работу. Считаю, что такой закон станет гарантией формирования рынка услуг в области воспроизводства и гарантией качества лесовосстановительных работ. И, завершая, в Год экологии хотел бы напомнить, что в стране сформировался устойчивый запрос гражданского общества на предоставление объективной информации о качестве окружающей среды. Чтобы его удовлетворить, вся экологическая деятельность, вся экономика от природы должна работать, существовать по понятным и прозрачным всем принципам. По -другому - не получится.
Люди хотят знать, что они едят, каким воздухом дышат, какую воду пьют. И чтобы это знать - нужно понимать что происходит в лесной экономике, это также один из аспектов той прозрачной лесной экономики, которую мы должны создать в России.
Спасибо за внимание.
Доклад Заместителя Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководителя Федерального агентства лесного хозяйства Ивана Валентика на III-м заседании Оргкомитета по проведению в России Года экологии
25 апреля 2017 года
Уважаемый Сергей Борисович, уважаемые коллеги.
Буквально с самого начала действия нового Лесного кодекса, вступившего в силу с 2007 года, профессиональное сообщество подвергло его резкой критике, и за последние 10 лет основной лесной закон подвергался переработке уже около 40 раз.
Системному анализу лесное законодательство подверглось в рамках подготовки заседания Президиума Госсовета в Улан-Удэ, состоявшегося в апреле 2013 года. По его итогам Президентом был дан перечень поручений о подготовке концептуальных изменений, реализация которого завершена Правительством в этом году. И, безусловно, Лесной кодекс 2007 года и 2017 года - это принципиально разные документы.
Сегодня практически по каждому отраслевому направлению существует системное и достаточное регулирование. Например, для арендаторов созданы необходимые условия стабильной работы - реализованы механизмы пролонгации договоров аренды, внесения в них изменений, для малого бизнеса создан механизм доступа к лесным ресурсам по договору купли-продажи, государственным учреждениям в 2014 году возвращена возможность выполнять в лесу весь комплекс лесохозяйственных работ. Внедрена и развивается система учета сделок с древесиной, приняты системные решения по повышению прозрачности процедур назначения санитарных рубок, восстанавливается централизованная система авиационной охраны лесов.
Однако, положа руку на сердце, следует признать, что у всех этих значимых решений пока еще нет надежной цементирующей основы. И такой основой в лесном хозяйстве должны стать эффективно работающие экономические механизмы. Они должны стать каркасом всего лесного хозяйства - работающего не себе в убыток, а на прибыль государства.
В январе этого года Президент России поручил Правительству (173-Пр от 31/01/2017), принять меры, направленные на повышение экономической эффективности лесопромышленного комплекса. Считаю, что имеются все предпосылки для успешной реализации данного поручения.
Если обратиться к истории, то далеко не всегда лесное хозяйство было убыточным и требовало от государства дотаций и субвенций. В 1913 году доходы Лесного департамента составляли 96,4 млн. рублей, а расходы 34,5 млн. рублей. При этом, заготовка составляла около 100 млн. кбм.
Треть расходов лесного ведомства составляли земские и общинные налоги - 10 млн рублей. Содержание лесной администрации и лесной стражи составляло - 13 млн рублей. Операционные расходы составляли около 9 млн. рублей. На заготовку леса, укрепление песков и оврагов расходовалось примерно 1 млн. рублей. И эта система сохранялась до 1930 года. В 1930 году в СССР было заготовлено 185 млн. кбм. Доход от лесозаготовок составил 181 млн. руб. Затраты на лесное хозяйство составляли 85 млн. рублей. Важно, что вся заготовленная древесина продавалась на лесных аукционах.
В прошлом году были заготовлены рекордные за последние 20 лет объемы древесины - 214 миллионов кубометров, что на 8 миллионов больше, чем в 2015 году. Но, к сожалению, такой рост объемов не привел к существенному увеличению доходной части бюджетов.
Сегодня средняя федеральная ставка платы за 1 кубометр древесины составляет 36 рублей, при этом основным инструментом предоставления прав на лесные участки являются аукционы. И на аукционах, по крайней мере так это, видимо, задумывалось, цена в результате конкуренции за ресурсы должна существенно расти, и превышение начальной ставки в результате торгов должно существенно наполнять доходную часть региональных бюджетов. Однако, по факту, в среднем по стране средняя ставка платы не достигает и 60 рублей. При этом в более чем половине случаев в торгах принимает участие единственный участник, с которым и заключается договор по минимальной цене.
В результате, лесные богатства страны передаются в пользование по минимальным ценам, а государство (и прежде всего, региональные бюджеты) несет значительные финансовые потери.
Фактически сегодня многие наиболее экономически доступные лесные участки находятся в пользовании у перекупщиков, которые занимаются элементарной перепродажей леса на корню. Такая практика распространена во всех основных лесных регионах страны. Сегодня средняя цена продажи древесины «на корню» такими «псевдо-арендаторами» составляет около 500 рублей за 1 кубометр. Простой арифметический подсчет показывает, что в результате консолидированный бюджет ежегодно недополучает около 90 миллиардов рублей.
Безусловно есть ряд хороших примеров, когда лесные участки находятся в руках добросовестных пользователей и грамотных промышленников, которые вкладываются в улучшение арендуемых лесов и даже строят собственные современные лесные питомники. Но пока по всей территории России их построили всего два. И эта цифра говорит сама за себя. К сожалению, большинство из них, не имея мощностей по заготовке, заполучив ресурс по минимальной цене и благодаря близости к региональным органам власти, занимаются продажей леса на корню в третьи руки и не собираются развивать глубокую переработку древесины.
Потери несет и малый бизнес, который вынужден перекупать у таких псевдоарендаторов лес по цене в разы выше, той, что они заплатили государству. Принятый в 2016 году 206-й федеральный закон, о котором я уже упоминал, обеспечил доступ малого и среднего бизнеса к лесным ресурсам на краткосрочной основе. В субъектах прошли лесные аукционы, львиная доля доходов от которых должна поступать в региональные бюджеты, а потом возвращаться на развитие лесного хозяйства. В 2016 года эта сумма составила 1,3 миллиарда рублей из 1,6 миллиарда рублей общего дохода по таким договорам. Казалось бы, можно похвалить регионы за организацию аукционов для малого и среднего бизнеса. Но, зачастую, в крупных лесопромышленных регионах, такие аукционы по купле-продаже для малого и среднего бизнеса также проводятся с одним участником. А доходы от них «придерживаются» и не возвращаются в лесное хозяйство.
Считаю, что потенциал отрасли скрыт в создании и обеспечении процедур предоставления прав на использование лесных ресурсов через торги. Наша работа заключается в повышении качества этих процедур, создании реальной конкуренции за доступ к лесным ресурсам.
Яркий пример последнего времени - Кировская область. С недавних пор, после смены всей управленческой команды, цена за кубометр леса на торгах выросла в разы. Торги проводятся в электронном виде, это та практика, которую субъекты должны внедрять повсеместно. Все информация о лесных ресурсах в Кировской области выложена на сайте, схемы участков доступны, каждый инвестор может получить эту информацию. Отсюда и повышение уровня конкуренции. И такая практика должна быть реализована везде.
Считаю, что посредством проведения прозрачных торгов, субъекты смогут получить доход, достаточный для нормативного финансирования лесного хозяйства. Для этого необходимо принять ряд концептуальных решений. Во-первых, в полной мере распространить все процедуры 44-го федерального закона на все лесные торги. Все торги должны проводится в электронном виде и исключительно на федеральных электронных площадках.
Во-вторых, необходимо отказаться от заключения договора с единственным участником аукциона. Тем более, что лесное законодательство - уникальное, которое это позволяет. Законодательство о торгах в отдельных случаях позволяет заключать договор с единственным участником, но только по согласованию с ФАС. И это право, а не обязанность органа власти. В-третьих, принципиально важно дать возможность добросовестному и крепкому бизнесу инициировать проведение торгов. Первая «ласточка» - это законопроект о лесных конкурсах, принятый в первом чтении Государственной Думой, где в первоочередном порядке реализован так называемый «заявительный принцип» в интересах предприятий по глубокой переработке древесины.
Принципиально важно внести в лесное законодательство требования о размещении информации о всех доступных для вовлечения в оборот лесных участках на официальных сайтах региональных администраций. Это искоренит практику «придерживания» участков для планируемых проектов, так называемого резервирования, когда лесные участки фактически выводятся из оборота на годы в ожидании принятия инвестиционных решений.
И самое главное, ставки платы должны быть увязан с рыночными ценами на лесоматериалы. Это мировая практика. Средняя доля попенной платы в структуре себестоимости составляет примерно 30-40% (то есть, 600-800 рублей, 30% - лесосечные работы, 30% - перевозка и складирование). Поэтому ставки арендной платы, которые сегодня не имеют никакого экономического обоснования и основаны на таксах, применявшихся в плановой экономике СССР в 60-е-70-е годы, должны быть существенно откорректированы. В рамках исполнения указанного поручения Президента мы приступили к этой работе. Прошу поддержать данный подход.
Еще один проблемный блок - это ситуация с ведением лесного хозяйства на территориях лесов, не переданных в аренду. Ведение хозяйства на этих территориях возложено на лесничества. При этом, возможности для эффективного ведения хозяйства в казенных лесах существенно ограничены. Работая в пределах лимитов доведенного госзадания они лишены права заниматься заготовкой спелых и перестойных лесов. Эта модель крайне неэффективна, например, это элементарно бесхозяйно не заготавливать перестойный лес, позволяя ему погибать и ухудшать экологическое состояние территорий. В результате - лесничества экономически подавлены. Зарплаты там одни из самых низких, оборудование устаревшие.
В 2016 году государственными учреждениями лесного хозяйства субъектов заготовлено около 14 млн. кубометров древесины. Учитывая, что заготовка ведется в погибших и поврежденных насаждениях, получаемая древесина как правило низкотоварная и не приносит существенного дохода. Но даже продажа такой древесины позволила лесничествам начать зарабатывать - в 2016 году они заработали 5,7 млрд. рублей.
Если дать лесничествам и госучреждениям возможность вести полноценное хозяйство на лесных землях, не переданных в аренду, то это позволило бы по экспертным оценкам можно вовлекать ежегодно в оборот дополнительно по 10 млн. кубометров древесины. Это снизит нагрузку на бюджетную систему, позволит создать достойные условия для работы в лесной отрасли.
При определенной поддержке, лесхозы смогут увеличить объемы лесозаготовок до 50 млн. кбм древесины в год. Здесь принципиально, чтобы вся заготовленная древесина реализовывались на организованных биржевых торгах. Вопрос о продаже древесины государственными учреждениями на товарных биржах также содержится в перечне поручений Президента от 31 января 17 года. Считаю, что исполнение этого поручения должно быть увязано с наделением госучреждений лесхозов правом заготовки ликвидной древесины, что позволит сформировать полноценный биржевой механизм.
Поэтому, прошу Вас, Сергей Борисович, поддержать наше предложение о предоставление лесхозам возможности заготавливать древесину не только при санитарно-оздоровительных мероприятиях, но и на лесных участках, не востребованных бизнесом. Данное положение включено Минприроды России в законопроект о компенсационном лесовосстановлении, который в настоящее время проходит межведомственное согласование.
Вчера на заседании Президиума законодателей в Санкт-Петербурге с участием главы государства, на которым вы, Сергей Борисович, присутствовали обсуждался вопрос о неэффективности распределения полномочий и их недостаточном финансировании. В этой связи считаю, что если предложенные выше экономические механизмы заработают, то следующим этапом может стать закрепление за регионами лесных полномочий в качестве собственных при одновременном создании эффективной системы надзора на федеральном уровне. Это позволит решить еще одну системную проблему распределения полномочий в сфере лесных отношений - ведь сегодня и полномочия по управлению лесами и по осуществлению федерального лесного надзора закреплены за регионами. Сегодняшние реалии иные - все чаще находят поддержку предложения об изъятии полномочий у наименее эффективных регионов, особенно тех, кто не справляется с лесными пожарами.
При реализации этого подхода важно обойтись без крена в сторону изъятия древесины по отношению к воспроизводству лесов. Сегодня Минприроды России активно внедряет интенсивную модель ведения лесного хозяйства. Эта модель позволит более эффективно хозяйствовать на территориях, находящихся в радиусе экономической доступности перерабатывающих центров. При внедрении этого подхода потребуется внедрить принципиальное иные подходы к лесовосстановлению, обеспечив воспроизводство лесов сеянцами с закрытой корневой системой, выращенными в современных питомниках из улучшенных семян. Поэтому бизнес, рассчитывающий на обновленные нормативы ведения лесного хозяйства, уже сегодня должен начать инвестировать в строительство современных лесных питомников. Без них полноценный переход на интенсивную модель ведения лесного хозяйства будет невозможен.
В этой связи, предлагаю увязать возможность использования бизнесом новых нормативов с завершением строительства современных питомников для гарантированного обеспечения лесовосстановления.
В России ежегодно сплошные рубки, только для заготовки древесины, проводятся на площади около 1 миллиона гектар. Эта цифра будет расти вместе с ростом дорожного строительства, недропользования, с масштабами изъятия лесных площадей. В том числе и потому, что сегодня это, в целом, ничего не стоит.
В этом году впервые за последние годы мы планируем обеспечить баланс выбытия и воспроизводства лесов при сплошных рубках. Леса будут восстановлены на площади более чем 945 тысяч гектаров, столько было пройдено сплошными рубками в 2015 году. В этом и в последующие годы мы должны четко придерживаться очень важной формулы - «за 1 гектар вырубок - 1 гектар лесовосстановления». Причем не только за счет тех, кто заготавливает древесину, но и тех, кто вырубает лес, в основном для использования земель. По поручению Правительства нами разработан уже упоминавшийся законопроект, в котором определен порядок создания «компенсационных» лесов на площадях, равных вырубленным. Предусмотрена и денежная компенсация на восстановление лесов для тех, кто не может выполнить этот объем работ. Если законопроект будет принят, исчезнет термин «безвозвратное выбытие лесных земель».
Одновременно с достижением баланса выбытия и восстановления лесов, нужно решать проблему качества воспроизводства. По данным государственной инвентаризации лесов, от 20 до 40% работ по лесовосстановлению признаются некачественными. Предлагаю на законодательном уровне установить квалификационные требования к лицам и фирмам, которые осуществляют эту работу. Считаю, что такой закон станет гарантией формирования рынка услуг в области воспроизводства и гарантией качества лесовосстановительных работ. И, завершая, в Год экологии хотел бы напомнить, что в стране сформировался устойчивый запрос гражданского общества на предоставление объективной информации о качестве окружающей среды. Чтобы его удовлетворить, вся экологическая деятельность, вся экономика от природы должна работать, существовать по понятным и прозрачным всем принципам. По -другому - не получится.
Люди хотят знать, что они едят, каким воздухом дышат, какую воду пьют. И чтобы это знать - нужно понимать что происходит в лесной экономике, это также один из аспектов той прозрачной лесной экономики, которую мы должны создать в России.
Спасибо за внимание.
Україна, яка хворіє на "безліс": вирубки, пожежі і корупція
Як повернути вирубаний український ліс
Збитки від незаконних вирубок лісу в Україні за 5 років зросли на 77%, завдавши збитків на 300 мільйонів гривень. Тільки у 2016 році держава недорахувалась лісу на 157 мільйонів гривень, а пожежі завдали шкоди лісовому господарству ще на 8,6 мільйона гривень тільки у минулому році. І це лише основні "діагнози" наслідків регулювання лісового господарства.
У медіа сумно жартують, що українці отримали "безвіз", заплативши за нього "безлісом". Насправді проблема виникла не сьогодні і навіть не за "попередників" (втім, вони тут постаралися на славу). Хоча, ніде правди діти – європейці зацікавлені в українській деревній сировині. І вболівають за відкритий ринок у цій галузі в нашій державі. Тільки проблема в тому, що відкривати поки що нічого.
Аналітики Офісу ефективного регулювання провели аналіз проблематики лісової галузі і презентували його у Зеленій книзі "Регулювання ринку деревини". За даними цього дослідження 50% актів, що регулюють ринок деревини, провокують високі корупційні ризики через неактуальність. А 6 із 44 актів є відверто незаконними. Відтак, нинішнє правове поле не здатне забезпечити облік лісів та їх використання, безсиле перед незаконними рубками, не забезпечує ефективних механізмів охорони лісу та прозорої реалізації деревини.
Активісти, експерти та чиновники ставлять запитання до всіх, дотичних до проблеми: ліс – це товар чи ресурс? Головним завданням вбачають збалансування інтересів держави і бізнесу. Натомість екологи та науковці наголошують: ліс – це ще й екологічний ресурс, від якого залежить виживання цілих екосистем, і наше з вами – в тому числі.
Історія хвороби
Керівник кафедри дендрології та лісової селекції Національного універститету біоресурсів та природокористування України Юрій Марчук наголосив, що важко переоцінити важливість 10 мільйонів гектарів лісів України, а це 1/6 території, і важливість 2 мільярдів 200 мільйонів деревини на корені — це декілька бюджетів держави.
Згідно ще з радянським визначенням, ліс — це природній ресурс, що не є майном. Належить ліс державі, згідно з 13 статтею Конституції України. Державні ліси передаються у користування державним підприємствам, що мають статус постійних користувачів (або безстрокових орендаторів, якщо казати мовою міжнародною). Деревина при цьому і доходи від її реалізації – власність цих підприємств. Вони її продають, вільно обираючи, кому саме. Державні чиновники не мають права втручатися у господарську діяльність цих підприємств. Це в теорії. На практиці виходить інакше.
Як розповів експерт Світового банку Михайло Попков, труднощі, що виникли на ринку деревини, загострились у 2011-2013 роках, коли корумповане Держлісагентство лобіювало інтереси експорту деревини. Здійснювався експорт завдяки корупційним же схемам, в тому числі – через фірми-"прокладки". Слідство за цими фактами триває досі.
Головне, що треба було зробити давно – відмовитися від тіньового експорту деревини. У нас сьогодні мало хто знає, як це відбувається. Більше того, за свідченням експертів, Держлісагентство досі працює з посередниками, а не напряму зі споживачами.
Що найбільше болить
Заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов відзначив, що тіньовий ринок української деревини сьогодні коливається в межах 3-4 мільйонів кубометрів. Втрати від цього за останні 5 років досягають близько 300 мільйонів гривень, причому це тільки прямі втрати. А є ще опосередковані – проблеми для екології, корупція в силових структурах та органах місцевої влади.
Що ще більше хвилює Міністерство економічного розвитку – це спотворення конкуренції на цьому ринку. Адже навіщо платити, якщо можна домовитись, вночі щось спиляти, не відновлювати дерева, а отримати їх зі специфічною конкурентною перевагою, – відзначив заступник міністра.
При цьому, за його інформацією, максимум 50-70% деревини реалізуються на аукціонах, зокрема – в системі ProZorro. І ті аукціони, які існують, Нефьодов не вважає ідеальними – як точки зору простої архітектури, так і з точки зору проведення та доступу всіх учасників. Але, за його словами, це вже прогрес.
Читайте також: Вовки, лосі і браконьєри, або Немає гіршого звіра за людину
Натомість науковці наголошують, що тільки проблемами регуляції ринку деревини все не обмежується. Юрій Марчук нагадав, що у 2013 році ООН прийняла програму відтворення лісових ландшафтів у світі – взяла зобов'язання створити 350 мільйонів гектарів лісів до 2030 року. США взяли зобов'язання створити 65 мільйонів гектарів, Китай – 70 мільйонів.
Україна цю програму не прийняла. Міністерство економіки і фінансів не підтримало виконання цільової програми. Немає плану – немає фінансування. 2011 рік – останній, коли фінансування на лісове господарство було на рівні 100 мільйонів доларів. Зараз це фінансування, в цілому, разом з заповідниками – 4 мільйони, — уточнив науковець.
Отже, потрібно звернути увагу на ліс як комплекс, підсумував Марчук. На роботу лісової охорони, яка поставлена в умови дуже важкої роботи – перед фактом масового озброєння. Нам треба працювати над фондом фінансування лісового господарства. Треба міняти статус лісової охорони – фактично вона не має ніяких прав. Лише відповідальність. Дільничний не відповідає за вкрадений у кіоску товар своєю зарплатою, а лісник – відповідає. І масово люди звільняються з лісового господарства.
Скоро додискутуємось до того, що залишимось єдині, хто пам'ятає, що таке ліс, – наголосив Марчук.
Він додав: максимальний пік створення лісів припав на 60-ті роки минулого століття, після "воєнних" рубок – 300 тисяч гектарів у рік. Сьогодні відновлюються вирубані лісосіки – 3-5 тисяч гектарів нових додаються. А ліс росте 80-100 років. Тому норма 2 мільйони гектарів – це не 40-50 років, а 400-500.
До всього українські ліси ще й потерпають від пожеж
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич погодилася, що дуже важливо провести облік, створити ринок, але варто не забувати, що у лісового господарства є щоденні нагальні потреби, які треба вирішувати. Її в цьому питанні підтримав і Марчук – попросив звернути увагу Мінекономіки і екологічного комітету на систему півдня і сходу України. "Ліс там – це 3-4 центнери зернових на гектар. Ті лісосмуги і захисні насадження сьогодні залишаються без захисту. І при перших лісових пожежах – хто їх гаситиме? Це страшно, кажу вам як учасник гасіння таких масштабних пожеж, як була на Херсонщині", – пояснив науковець.
Лікарі-криворучки
Хто винен у жалюгідному стані українського лісового господарства – питання важливе, але проблеми не вирішить. Бо виглядає, що винні всі: українське суспільство, яке крізь пальці дивиться на незаконні вирубки лісу, часто навіть не намагаючись повідомити про підозри щодо злочину. Значною мірою цьому сприяє наше законодавство, що не в змозі не те, що покарати винних, а навіть і довести їх вину. Адже за законом кримінальна відповідальність наступає, якщо внаслідок вирубки лісу завдано шкоди на 50 тисяч гривень і більше. А за адміністративною відповідальністю передбачене покарання у вигляді штрафу 170 гривень.
Наш законодавець зробив спробу приборкати лісовирубну хворобу. У 2015 році ВР прийняла закон щодо введення мораторію на продаж необробленої деревини терміном на 10 років.
У Європі такий крок не вважають правильним. Представник місії ЄС в Україні Ніколас Бердж відзначив, що вони виступають за вільний ринок деревини в Україні. Народний депутат Остап Єднак пояснив, що Верховна Рада сама не проти такого ринку. Але до 2015 року вільного ринку у нас не було. 16 мільйонів кубометрів лісу, що є у Держагентства, продавався і продається адміністративним шляхом. Вільного ринку, коли український чи іноземний покупець може отримати вільний доступ до нього, на конкурентних умовах, запропонувавши кращу ціну чи кращі умови – цього не було. І європейські покупці отримували українську деревину не через конкурентні умови, а через корупційну складову, заплативши хабар чиновнику.
Тому рішення Верховної Ради про мораторій на продаж необробленої деревини на 10 років стосувалось саме того, щоб обмежити ці зловживання при експорті деревини. Якраз 10 років український парламент дав урядовцям, щоб створити умови вільного конкурентного ринку. 2 з них уже минули. За 8 років, що залишились, ми будемо спроможні щось зробити в цьому напрямку, – впевнений Єднак.
Він додав – від того "ринку", до впровадження мораторію, страждали також і підприємства ЄС, які вклали сюди кошти і інвестиції.
"У 2015 році я був у Вінниці на польському підприємстві – найбільшого виробника підлогового покриття в Україні; і у нього дубової сировини було на тиждень роботи. Це був відчай і катастрофа. Натомість Держлісагентство того ж року відправило близько 30 тисяч кубометрів такої сировини на експорт. Від цього страждали, в тому числі, і підприємства з іноземними інвестиціями. А після мораторію за останні два роки ми бачимо – у Вінниці 30 мільйонів євро нарощення виробництва, у Коростені будується велике потужне підприємство, у Рівненській області найбільше інвестицій іде в деревообробку. Отже, не зважаючи на недоліки, цей сектор показує інвестиційну привабливість", – уточнив нардеп.
Так досліджують вирубки українських лісів у Державному космічному агентстві України
Як хочуть "безліс" лікувати
Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба ініціювали публічні консультації між усіма учасниками функціонування лісового господарства та ринку деревини. Серед того, що планують втілити в життя, пропозиції наступні: найперше – провести аудит та інвентаризацію лісового господарства.
Максим Нефьодов вважає пріоритетним сконцентруватися на повному введенні електронного обліку деревини і ефективній системі торгівлі деревиною, забезпеченні балансу інтересів держави і бізнесу.
Народний депутат Остап Єднак підтримав міністерство щодо електронного обліку деревини, але уточнив, що це має бути не лише на державних підприємствах. Також запропонував увести презумпцію незаконного походження деревини. Якщо підприємство чи підприємець, що транспортує чи переробляє деревину, не може показати – звідки він її взяв, яке її походження – отже, вона незаконна і підлягає конфіскації, уточнив нардеп.
Юрій Марчук наголосив, що Україна не має балансу деревини в державі.
Лісники вирощують ліс 80-100 років. І мають його вирощувати під певний запит деревини. Якщо немає балансу – як ми знаємо, яка потреба деревини на будівництво, для залізниці, для шахт? Не знаємо потреби на індивідуальне будівництво, на меблі. Якщо не звести баланс і попит правильний – лісники будуть крайні, – зауважив науковець.
При цьому експерти ЄС наголосили: українцям необхідно всім разом взятися за вирішення проблем. Маються на увазі і представники уряду, і законодавці, і учасники ринку, і лісознавці, і лісогосподарі і навіть громадськість.
У підсумку, експерти Офісу ефективного регулювання як модератори процесу вирішення проблем лісового господарства наполегливо запрошують усіх зацікавлених у проблемі долучитися до процесу, завітати на спеціальний портал з дерегуляції, висловити свої пропозиції, аби за результатами цих консультацій і обговорень виробити єдину стратегію для того, щоб розробити необхідні законодавчі норми.
Кировчанам предлагают установить мобильного лесничего
Новое мобильное приложение от Минсельхоза позволяет быстро сообщить о пожаре или свалке в лесу
Министерство лесного хозяйства Кировской области запустило бесплатное мобильное приложение - «АРМ лесничий». Сервис позволяет быстро сообщить о свалке в лесу, незаконной заготовке древесины или нарушениях правил пожарной безопасности. Последнее особенно актуально в пожароопасный период. В 2016 году в лесах региона произошёл 81 лесной пожар общей площадью свыше 100 гектаров. В результате лесам был причинён ущерб в размере 8 млн рублей.
Приложение работает только на платформе Android и уже доступно в Play Market. Инструкция по установке и использованию есть на сайте министерства лесного хозяйства Кировской области в разделе «Лесной надзор».
Активную кампанию по наведению порядка в лесах развернул глава региона Игорь Васильев. По его поручению разработали интерактивную карту лесного комплекса ГИС «Лес», где видны все участки и информация об арендаторах. На сайте Правительства разместили реестр недобросовестных арендаторов лесных участков. Также власти приняли закон, регламентирующий работу пунктов приёма и переработки древесины и взяли под контроль лесные аукционы. Благодаря этому кубометр леса теперь продают минимум в три раза дороже чем раньше. По итогам года Правительство региона намерено получить от лесной отрасли не менее одного миллиарда рублей в бюджет (вместо 300 млн в 2016 году).
Ранее Игорь Васильев говорил, что лес - достояние всех жителей области, на доходы от его продажи нужно строить школы, детские сады, ремонтировать поликлиники и дороги.
Теги: Игорь Васильев
Министерство лесного хозяйства Кировской области запустило бесплатное мобильное приложение - «АРМ лесничий». Сервис позволяет быстро сообщить о свалке в лесу, незаконной заготовке древесины или нарушениях правил пожарной безопасности. Последнее особенно актуально в пожароопасный период. В 2016 году в лесах региона произошёл 81 лесной пожар общей площадью свыше 100 гектаров. В результате лесам был причинён ущерб в размере 8 млн рублей.
Приложение работает только на платформе Android и уже доступно в Play Market. Инструкция по установке и использованию есть на сайте министерства лесного хозяйства Кировской области в разделе «Лесной надзор».
Активную кампанию по наведению порядка в лесах развернул глава региона Игорь Васильев. По его поручению разработали интерактивную карту лесного комплекса ГИС «Лес», где видны все участки и информация об арендаторах. На сайте Правительства разместили реестр недобросовестных арендаторов лесных участков. Также власти приняли закон, регламентирующий работу пунктов приёма и переработки древесины и взяли под контроль лесные аукционы. Благодаря этому кубометр леса теперь продают минимум в три раза дороже чем раньше. По итогам года Правительство региона намерено получить от лесной отрасли не менее одного миллиарда рублей в бюджет (вместо 300 млн в 2016 году).
Ранее Игорь Васильев говорил, что лес - достояние всех жителей области, на доходы от его продажи нужно строить школы, детские сады, ремонтировать поликлиники и дороги.
Теги: Игорь Васильев
27 апреля 2017 в 21:11
Австрія підтримує запровадження електронного обліку деревини у лісах України
Голова Держлісагентства Христина Юшкевич зустрілася з делегацією Федерального міністерства сільського, лісового, водного господарства та екології Австрії під час їх візиту до України. Про це вона написала на своїй сторінці у Фейсбук.
Сторони обговорили практичні шляхи реалізації Меморандуму про співпрацю у лісовому господарстві.
«Австрійські колеги підтримали прагнення України повністю запровадити електронний облік деревини, який у більшості введений у лісах Держлісагентства. І який ще потрібно розповсюдити на інших лісокористувачів, адже це один із дієвих механізмів боротьби з незаконними рубками та обігом деревини. Також вони звернули увагу на те, що у нас багато лісів мають міжнародний сертифікат. Адже це свідчить про раціональне та невиснажливе для природи лісокористування. Також обговорили коммунікаційні підходи роботи з громадськістю. Австрійці, щоб розповідати про роботу лісівників, вдавалися до багатьох креативних ідей», - повідомила Христина Юшкевич.
Читайте також: Співробітники апарату Мінлісгоспу Білорусі під час суботника 2 га лісу.
