ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 травня 2017

Ринок землі: між бажанням і можливістю - Урядовий кур'єр



АКТУАЛЬНО. Аграрна спільнота вимагає зважених цивілізованих правил на противагу тим народним обранцям, які намагаються якомога швидше проштовхнути примітивний розпродаж гектарів

На IV Міжнародній конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 2017, що пройшла нещодавно у Києві, сільгоспвиробники — керівники аграрних підприємств з 19 областей України одразу порушили головне питання: перспектива запровадження ринку землі.
За допомогою спеціальних дистанційних пультів аграрії могли проголосувати за питання, які ставили організатори, і так висловити свою думку. Результати їхнього волевиявлення зовсім не такі, як нам представляють прихильники якнайскорішого і безумовного розпродажу землі.

Із розумом


Майже 20% опитаних проголосували за можливе відкриття ринку, але не раніше ніж через 3 роки — зі січня 2021-го за умови, що такий термін буде закріплено законом. Ще 48,3% переконані, що відкривати ринок землі потрібно поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім крок за кроком працювати в межах пілотного проекту з продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

Більшість воліла б на першому етапі розпочати з придбання (саме слово придбання, а не продаж має стояти на першому місці) державних земель на виплат на кілька років під прийнятні, а не комерційні банківські відсотки.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов оголосив єдину позицію аграрних асоціацій: ринок землі не можна запроваджувати одномоментно і зараз. До цього не готові ні держава, ні аграрії. Розпочати варто із 2024 року, перед тим забезпечивши наповнення земельного кадастру і реєстру майнових прав, запровадити програму пільгового кредитування для малих фермерів.

Юридичні заковики


Залишається дискусійним питання можливості придбання сільськогосподарської землі лише фізичними особами. На всіх обговореннях із цього приводу неодмінно спливає питання: хто вони такі, ці фізичні особи? Ні простий селянин, ні пересічний городянин не зможе придбати за власні кошти 200 гектарів ріллі й аби ще залишилося на господарство. Щоправда, такі гроші можуть ховати під картатими пледами окремі тяжкохворі дзюдоїсти, але вони навряд чи оброблятимуть землю. То навіщо їм ту землю купувати?

Додамо сюди ще юридичний казус. Обробляти землю мають право юридичні особи — сільгосппідприємства. Навіть фермерське господарство з одного фермера — це юридична особа, але володіти землею юридична особа права не має. То яка тоді мета пропонованої аграрної реформи?

«Ми проти введення ринку землі у тому вигляді, який пропонують наявні на сьогодні законопроекти. Адже їх написано так, щоб люди, які працюють на землі, не могли продовжувати роботу. Фактично вони створені для того, щоб викупити землю в селян за копійки. У кого нині є вільні гроші? В олігархів та корупціонерів. Ось кому належатиме українська земля. Українську землю мають купувати українці — і фізичні, і юридичні особи», — зазначив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Виконавчий директор Асоціації фермерів України Микола Стрижак зауважив, що неорганізований, без належного юридичного забезпечення розпродаж землі — це ще не земельна реформа, а базар. І недарма згадав Селянський банк часів Столипіна. Тоді селянам давали кредити на купівлю землі (й не лише землі, а й засобів виробництва), тепер не дають. І не дадуть: щоб придбати землю в усіх охочих її продати, за підрахунками Всеукраїнської аграрної ради, потрібно не менш як 35 мільярдів гривень, у банків вільних кредитних коштів удесятеро менше.

Опитування учасників форуму показало: 63,4% господарств зацікавлені в купівлі земель сільгосппризначення, але лише 20% з них мають на це кошти. Ще 52,7% сподіваються отримати на це кредит, але сподівання їхні, мабуть, марні.

Пам’ятаєте кавказький тост із відомої радянської кінокомедії: між бажанням і можливістю є велика, іноді нездоланна різниця. Хоч аграрний сектор у нас — найбільший в країні створювач ВВП, саме його банки кредитують неохоче. Навіть необізнана людина, зачувши таке, зрозуміє: заковика тут не в економічній, а в адміністративній площині. Якщо, скажімо, на думку НБУ, земля з-поміж усіх видів застави має найнижчий коефіцієнт ліквідності, то це відображення якихось сумлінних моментів та законодавчих невизначеностей, що лякають банкірів.

Некоректні приклади


Деякі народні обранці свідомо вводять громадськість в оману: мовляв, у більшості країн поширений вільний продаж землі. Цю тезу спростував голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук: зовсім вільного продажу в світі майже не існує. Щоправда, наводять слід оприлюднити), право на її купівлю насамперед мають сусіди, щоб уникнути розпорошення земель, потім — місцева громада, затим — держава, і лише тоді, коли серед усіх перелічених категорій охочих нема, ділянка надходить у вільний продаж. На доцільності запровадження такої системи в нас наголошують багато фахівців, але чи її планують? Наскільки відомо, ні.



Мало часу чи забагато амбіцій?


Андрій Гордійчук глузує з тих народних обранців, які вимагають за будь-яку ціну пришвидшити розпродаж землі — мовляв, мало часу. Мало в тих, хто хоче скупити землю за безцінь! А цивілізований ринок не можна запроваджувати, якщо не вирішено багато організаційних питань.

Не упорядковано земельні відносини. За словами Михайла Соколова, в Україні вже нині, коли ринку землі ще нема, щорічно виникає майже 10 тисяч земельних спорів. І це не означає, що торішні спори вже вирішено — навпаки, їхня кількість рік у рік наростає, мов снігова куля.
Далеко не всі землі внесено до земельного кадастру — орієнтовно 70%, точніше ніхто не знає; в реєстрі майнових прав — не більш як 14%. А з того, що там є, деякі позиції гідні подиву: ділянки накладаються одна на одну, заходять у лісосмуги, на території ферм і підприємств, навіть у ставки й річки, інші мають одночасно по кілька господарів. І з таким багажем збираємося йти у ринок?

Це зауважив і народний депутат Олександр Бакуменко. За його словами, не лише не проведено інвентаризації земель — не визначено процедури їх консолідації, не створено належної інфраструктури, не запроваджено юридичних запобіжних заходів для убезпечення від спекуляцій з перепродажем.

А спокуса спекуляцій виникне неодмінно. Адже ціни на первинному ринку землі неминуче будуть низькими з дуже простої причини: через істотне перевищення пропозиції над попитом. Як ми вже сказали, хто може бути покупцем землі — досі не зрозуміло, натомість не менш як половина власників паів (можливо, і більше) готові продати їх хоч зараз.

При цьому, як зауважив Андрій Гордійчук, більшість продає не тому, щоб отримати стартовий капітал і розпочати новий вид діяльності, як у розвинених країнах, а просто для того, щоб купити собі хліба. То як можна сподіватися отримати за наділ справедливу ціну? І що станеться з колишніми власниками паїв, коли гроші, отримані за пай, закінчаться і навіть на орендну плату надії вже не буде? Це деякі народні депутати називають новим стимулом до економічного зростання і розвитку сільських територій?

Але ось диво: частина народних обранців цих зауважень воліє просто не чути, а наполягає на якнайскорішому запровадженні ринку землі без урахування думки самих аграріїв, не кажу вже про решту суспільства. І при цьому вперто повторюють ту саму заїжджену пісню про економічне зростання, навіть не помічаючи, що замість слів «ринок землі» самі ж говорять «продаж».

Ігри з вогнем по-українськи

Чим пояснити таке очевидне нехтування об’єктивними реаліями? Аграрії — учасники форуму в розмовах прозоро натякали на близькість деяких депутатів — ініціаторів подання до Конституційного суду про скасування мораторію на продаж землі до власників великого агробізнесу. Так чи не так, але надмірний поспіх у впровадженні заходу, який далеко не однозначно сприймає суспільство, може мати далекосяжні негативні наслідки.

До речі, про суспільство на форумі довелося почути й таку думку: навіщо всеукраїнський референдум, адже питання землі стосуються лише аграріїв? Так, ніби питання продовольчої безпеки країни, політичної та соціальної стабільності решти суспільства не стосуються. Або інша думка: референдум не потрібен, бо позицію більшості суспільства і так знаємо.

Так, референдум не має сили закону, його результати можна враховувати, можна ні. Можна й взагалі заборонити його проведення. Але до чого може призвести ігнорування думки суспільства?

На це прозоро натякнув закордонний гість депутат сейму Литовської Республіки Казіс Станкявічюс: до радянської окупації Литви там 90% орних земель належало фермерам, в інших країнах Балтії — трохи менше. І саме в Литві був найпотужніший антирадянський партизанський рух, останній бій литовських повстанців із загонами КДБ зафіксовано аж 1971 року. Це застереження: надто різкі рухи у такій делікатній царині, як земельне питання, можуть бути небезпечними.

Тут ще варто зауважити на одному чиннику, про який говорять мало і неохоче, але завжди мають на увазі: це тотальна недовіра народу до влади, яка дедалі посилюється через непопулярні заходи,зокрема в агарній галузі, — скасування спецрежиму ПДВ. Тому якщо в кожній новій ініціативі влади люди вбачають підступ, їх не можна за це засуджувати.

До речі, одна з гілок влади — правоохоронна система, і якщо на місцях ця гілка не захищає хлібороба від рейдерів, а навпаки, їм потурає, то це мінус авторитету всієї влади. Тож тепер виникає побоювання: чи не призведе відкриття ринку землі до пишного розквіту нового виду рейдерства — змушування власників паїв до продажу за невигідною ціною?


Володимир КОЛЮБАКІН для "Урядового кур'єра"
Урядовий кур'єр, четвер, 4 травня 2017 року, № 82 (5951), стор. 1, 5

О внесении изменения в примечания схемы должностных окладов на должностях государственной службы по группам оплаты труда с учетом юрисдикции государственных органов в 2017 году (неофициальный текст)

Проект (неофіційний текст) 


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 
ПОСТАНОВА 

від ___ ____________ 2017 р. N ___ 

Київ

Про внесення зміни до приміток схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до приміток схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. N 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 9, ст. 284, N 16, ст. 468), такі зміни:

у пункті 3 цифру "5" замінити цифрою "3";

доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6. Посадові оклади державних службовців, які виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, підвищуються на 20 відсотків.".

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

На ринках Тернополя з’явилися перші цьогорічні лісові гриби

На ринках Тернополя вже можна придбати перші цьогорічні лісові гриби – маслюки.
Цими вихідними їх продавали жінки біля колишнього видавництва «Збруч».
За кілограм нечищених маслят правили 30 – 35 гривень.
Чищені маслюки «тягнули» на 45 гривень за кілограм.


Продавчині розповіли Тернополянам, що привезли гриби з Вишнівеччини.


Як правило, масово маслюки з’являються в хвойних і змішаних лісах у червні.

Ці гриби люблять піщані ґрунти, лісопосадки і не ростуть на болотах і сильно зволожених місцях. Оптимальна середньодобова температура для їх росту 15-18 - градусів і з’являються маслюки через 2-3 дні після дощу.


"0352.com.ua"
03.05.2017, 15:32

Начальник лісництва на Тернопільщині “відмив” майже 300 тисяч



Досудовим розслідуванням встановлено, що управлінець, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків, допустив до виникнення недостачі лісопродукції, яка, згідно висновку судово-економічної експертизи, склала майже 400 м куб лісопродукції різних порід, видів та сортів.

Діями посадовця завдано шкоду державним інтересам на загальну суму понад 265 тис. грн. Станом на сьогодні, майже половина збитків вже відшкодована обвинуваченим.

Прокуратурою Тернопільської області скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) КК України стосовно начальника лісозаводу одного із лісових господарств області.

18:10 Травень 3, 2017 рік 
http://ternopillive.com.ua/nachalnik-lisnitstva-na-ternopilshhini-vidmiv-mayzhe-300-tisyach/



На одному з лісгоспів області недорахувалися 400 “кубів” деревини

Прокуратурою Тернопільської області скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) КК України стосовно начальника лісозаводу одного із лісових господарств області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що управлінець, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків, допустив до виникнення недостачі лісопродукції, яка, згідно висновку судово-економічної експертизи, склала майже 400 м куб лісопродукції різних порід, видів та сортів. Діями посадовця завдано шкоду державним інтересам на загальну суму понад 265 тис. грн. Станом на сьогодні, майже половина збитків вже відшкодована обвинуваченим.

Экологические активисты против вырубки леса



Культура гражданского ненасильственного протеста уже начала развиваться в Румынии и выражать себя во многих направлениях. Одним из них является экология. 

К примеру, несколько лет назад в Бухаресте прошло несколько публичных демонстраций против проекта эксплуатации золота и серебра в Рошия Монтанэ, но и против незаконной вырубки деревьев и лесов. Хотя закон допускает вырубку лесов только при определенных условиях, они часто нарушались в последние 15-20 лет, так что нынешнее положение стало драматичным: площадь Румынии, покрытая лесом, резко сократилась в двадцатом веке, достигнув в наши дни до 27,45%. Таким образом, мы значительно ниже среднего показателя по Евросоюзу в 32,4%. Согласно результатам исследования, проведенного Гринпис Румыния, в период между 2000-м и 2014м годами национальный лесной фонд терял 3 га / час. Впрочем, все экологические активисты Гринпис и других общественных организаций оказались среди первых, которые довели до всеобщего сведения трагическое положение лесов в Румынии. Обходя горы по собственной инициативе или в результате жалоб от граждан, волонтеры экологических организаций внимательно изучают случаи, в которых возникает подозрение в незаконных вырубках или перевозках древесины. Доказывать, однако, незаконность этих вырубок может быть непростой задачей, поэтому необходимо найти средства «умножить глаза леса», как выразился координатор кампании Гринпис, Валентин Сэлэджану.

«Я думаю, что первоочередная проблема, которую нам следовало бы решить, и мы попытались это сделать, - это суметь присутствовать в нескольких местах одновременно. И с этой целью мы создали в Интернете платформу, где каждый может привести аргументы и сообщить властям о незаконных рубках. Это сайт, который мы часто используем. Со всей страны поступают жалобы от заинтересованных граждан: от энтузиастов горных походов или просто от людей, которые видят, что в их деревнях вырубают деревья. Сайт называется salvezpadurea.ro (спасаю лес точка ро), и каждая поступающая на него жалоба проверяется нами. Если жалобы выглядят правдоподобно и подозрения подтверждаются на первый взгляд, мы самостоятельно выезжаем для проверки».

О начале исследований в полевых условиях рассказал нам Габриел Пэун, сотрудник ассоциации Зеленый Агент.

«Наша деятельность началась в национальных парках Румынии, наиболее знаковых местах в стране, потому что они являются национальным природным сокровищем Румынии. Здесь находятся большинство девственных лесов. Когда я был посреди национального парка и видел, как день и ночь оттуда выезжали грузовики, груженные толстыми бревнами - иногда столь толстыми, что только два бревна умещались в грузовик - я мог только наблюдать за ними. Я просто хотел посмотреть, куда отправляется лес, потому что, в конце концов, не обязательно тот, кто рубит и транспортирует деревья, и является виновным. Существует целая цепочка ответственности. Виновен тот, кто заказывает эту древесину, а затем размещает его на рынке - в различных формах и видах».

Перед тем как выехать на проверку, проверяются документы, которые должны сопровождать любые перевозки срубленных деревьев, чтобы следовать закону. Таким образом, заручившись необходимой информацией, Валентин Сэлэджану и его коллеги могут сократить риски к минимуму. В чем они заключаются? Валентин Сэлэджану.

«Это обычная риски, связанные с пересечением сложной местности. Я имею в виду риск легких травм для членов команды. Затем существуют риски, которые могут возникнуть из-за взаимодействия с людьми, участвующими в рубке: работники лесного хозяйства, местные органы власти и сотрудники жандармерии. Однако реальных противостояний до сих пор не происходило. Каждый раз, когда мы выезжали на проверки, мы были очень хорошо информированы, так что у нас всегда есть веские аргументы в пользу нашего присутствия там. Все, что мы делали до сих пор, пытаясь документировать кражу дерева, заключалось в фото и видео съемке данного транспорта. Затем мы представляем наши выводы Лесной гвардии, уполномоченному государственному органу, все документы, на основе которых они могут проводить расследования».

К сожалению, бывали и ситуации, когда экологи заставали врасплох людей за подозрительной деятельностью, и эти люди оказывались несговорчивыми. Габриел Пэун.

«В основном наша работа заключалась в фото и видео документировании. В большинстве случаев мне удавалось оставаться скрытым от чужих глаз, замаскированным. У нас были и видеокамеры, которые мы оставляли на местах и собирали позже, после съемки. Но иногда их обнаруживали и крали. Нам удалось вернуть одну или две, и мы использовали те кадры... Но иногда я встречался лицом к лицу с этим браконьерами или рабочими. Многие из них мирные и дружелюбны, но случалось, что некоторые из них были агрессивны, признак того, что что-то не так в их работе. Они переходили прямо к насилию, инициировали столкновения, в которых люди получали ранения. В том числе, это случалось и со мной. Я не раз попадал в больницу».

Примерно через год после принятия нового Лесного кодекса, органы государственной власти разработали дополнительные инструменты для мониторинга эксплуатации древесины. Валентин Сэлэджан, координатор кампании Гринпис.

«В последние годы - после уличных демонстраций против вырубки лесов в 2015 году - отмчается реальный прогресс в повышении транспарантности этой отрасли. Существует Радиолокатор леса, система, которая позволяет набирать 112, чтобы проверить той или иной транспорт. Было запущено и мобильное приложение под названием «Инспектор леса», которое можно загрузить на смартфон или планшет, и которое также было создано Министерство охраны окружающей среды. С его помощью можно сразу узнать, не набирая 112, является ли груз законным. И тогда ты набираешь 112 только если речь идет о незаконной транспортировке. В прошлом году был введен в эксплуатацию и сайт inspectorulpădurii.ro (инспектор леса точка ро), который предоставляет информацию о текущих местах эксплуатации. Там представлены документы, на основании которых осуществляется рубка, транспортные документы... Тем не менее, закон, в силу которого мы хотим достигнуть такой транспарентности, еще не вступил в силу. На данный момент мы находимся в пробном периоде».

В настоящее время, правительственное постановление об окончательном вступлении в силу приложения «Инспектор лес» было отменено до 21 октября 2017 года. Тем временем, экологические организации продолжают свою работу, особенно по защите девственных лесов Румынии. В 2001 году Румыния хранила около 62% девственных лесов Европы. На сегодняшний день, однако, многие из них уже потеряны.

2017-05-03 17:49:00
Кристин Лешку , Антон Брайнер

Звіт Рахункової - фінансування лісового господарства

1.3.3.5. Фінансування агропромислового комплексу та лісового господарства

"За результатами розгляду аудиту ефективності використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, встановлено, що нормативний акт, який би визначав основні напрями збалансованого розвитку лісового господарства, спрямовані на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів України, відсутній (Державна цільова програма «Ліси України», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 977, завершена у 2015 році, а нової відповідної програми протягом 2016 року не прийнято).

Фінансове забезпечення виконання заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, відповідно до законів про державний бюджет, у 2015 році становило 430 млн грн, у 2016 році – 84 млн грн (відповідно лише 53,3 і 8,5 відс. від потреби, визначеної бюджетними запитами). Як наслідок, через обмеженість бюджетних видатків значна частина заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді не фінансувалася та не виконувалася.

Поновлення документації державного лісового кадастру, яке відбувається один раз на п’ять років, у 2016 році не проводилося (останнє поновлення Державним агентством лісових ресурсів проведено станом на 01.01.2011), а отже, потребують уточнення основні показники, які характеризують лісовий фонд України: площа лісів, лісистість, запас деревини.

Зменшуються і щорічні обсяги відтворення лісів: у 2011 році на державних підприємствах, які перебували у віданні Держлісагентства, обсяг відтворення лісів перевищував площу суцільних рубок попереднього року в 1,6 раза, у 2015 році – уже в 1,1 раза. Скорочувались і обсяги створення лісів на нових територіях: у 2011 році створення лісів на нових територіях відбулося на площі 22,4 тис. га, а у 2015 році – лише на площі 2,4 тис. гектарів.

Аудит засвідчив, що єдиний автоматизований контроль даних щодо обсягу фактичного виходу заготовленої деревини, а також єдина державна система електронного обліку деревини, запровадження якої передбачалося розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 1090-р і від 18.11.2009 № 1408-р, та електронні системи взаємодії з органами Міністерства внутрішніх справ України і Державної фіскальної служби України щодо контролю за обігом деревини та протидії функціонуванню тіньового ринку в Україні станом на 01.10.2016 не створені.

Запроваджена Держлісагентством система електронного обліку деревини, якою на час проведення аудиту було охоплено майже 90 % постійних лісокористувачів, що перебувають у віданні Держлісагентства, та декілька інших постійних лісокористувачів, не забезпечувала виконання визначених завдань і потребувала подальшого удосконалення (у 2015 році лісовою охороною Держлісагентства виявлено факти незаконних рубок 24,1 тис. м 3 деревини, що порівняно з 2014 роком удвічі більше (11,2 тис. м 3).

Аудитом встановлено, що державними підприємствами, що виконують функції держави та перебувають у віданні Держлісагентства (органу управління об’єктами державної власності), у 2015 році та І кварталі 2016 року закупівля товарів та послуг в окремих випадках здійснювалась без дотримання відповідних процедур закупівель, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197.

Крім того, через неефективні управлінські рішення учасників бюджетного процесу за умови відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою у кінці бюджетного 2015 року як невикористані до державного бюджету повернено понад 3 млн гривень.

Враховуючи викладене, Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо:

- забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848 «Про затвердження Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів» з метою поновлення документації в державному лісовому кадастрі та обліку лісів;

- удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері проведення аукціонних торгів щодо реалізації необробленої деревини;

- запровадження на державному рівні Єдиної державної системи електронного обліку деревини для усіх постійних лісокористувачів та взаємодії з електронними системами органів МВС та ДФС щодо контролю за обігом деревини та протидії функціонуванню тіньового ринку;

- посилення відповідальності за порушення лісового законодавства шляхом визначення поняття «істотна шкода» у Кримінальному кодексі України та Кодексі про адміністративні правопорушення, а також введення додаткової  відповідальності за купівлю чи інше приймання суб’єктами господарювання необробленої деревини, яка не була облікована постійними лісокористувачами у встановленому порядку або не має документів, що підтверджують законність її заготівлі та придбання;

- узгодження вимог нормативних актів у частині визначення повноважень щодо видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

- затвердження уточненого переліку об’єктів державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства.

РЕАГУВАННЯ: 

Кабінет Міністрів України дав доручення від 17.11.2016 № 41754/1/1-16 Мінагрополітики, Держлісагентству, Мінекономрозвитку опрацювати
рекомендації Рахункової палати та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень і недопущення їх у подальшій роботі, у разі необхідності внести в
установленому порядку Кабінетові Міністрів України відповідні проекти актів.

Держлісагентством результати аудиту розглянуто на розширеній нараді, яка відбулася 01.12.2016.

Наказом Держлісагентства від 12.12.2016 № 467 затверджені заходи щодо усунення порушень та недоліків, виявлених під час проведення аудиту Рахунковою палатою.

Керівників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, зобов’язано при закупівлі товарів, робіт і послуг дотримуватись вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Скачати повний текст звіту у форматі pdf

В минулому році на охорону лісу від пожеж лісгоспи Житомирщини витратили 24 млн грн



Начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господартва Андрій Курінський взяв участь у комплексних тактико-спеціальних навчаннях з організації ліквідації надзвичайної ситуації, спричиненої лісовою пожежею, які прошли 28 квітня на базі державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство".

До участі в навчаннях запрошено і директорів лісогосподарських підприємств області, начальників міськрайонних та районних відділів, районних секторів УДСНС України в Житомирській області (північних районів).

Отож, лісівники, рятувальники та керівники Радомишльського району оглянули лісову пожежну станцію ІІ типу Радомишльського лісгоспу, пожежну техніку та інші засоби пожежогасіння.

Поряд із традиційними методами профілактики та боротьби з лісовими пожежами лісівники області використовують і новітню техніку. 45 із наявних 75 пожежних веж обладнано телевізійними системами спостереження за лісовими масивами, які повністю покривають ліси області.

Нині ж лісгоспи мають ще й 4 квадрокоптери, які дають змогу здійснювати фото та відеозйомку лісових масивів в режимі он-лайн трансляції на смартфон чи планшет на висоті до 500 м та в радіусі 3 км від точки запуску.

У лісовому кварталі Краснобірського лісництва лісівники та рятувальники відпрацювували різні методи та способи гасіння лісових пожеж.

«В необхідності та важливості таких навчань сумніватися не варто, - запевнив Андрій Курінський. – Бо ж основне завдання пожежних ланок: вчасно виявити осередок загоряння та якнайшвидше його локалізувати. Хотілося б не мати зовсім пожеж, але за нинішніх погодних умов – це малоймовірно. А от не дати вогню поширитися на значні площі і тим самим уберегтися від великих втрат – це нам під силу, і це залежить від оперативності та злагодженості дій пожежних служб. Саме цьому сьогодні і вчимося.»

А позаяк основною причиною загорянь в екосистемах залишається людський фактор,керівництво навчань звернулося до мешканців та гостей області з настійним проханням неухильно дотримуватися Правил пожежної безпеки в лісах України.


3.05.2017

Держлісагентство готує стратегію реформування галузі



В Україні готують стратегією реформування лісової галузі. Про це під час круглого столу «Регуляторні хащі: Ліс – товар чи ресурс?», який відбувся 27 квітня, повідомила т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич.

«Стратегія розвитку галузі буде відображена у Національній лісовій програмі. Цей документ буде чітким покроковим планом із визначенням всіх сфер відповідальності, всіх зацікавлених сторін та учасників ринку», – пояснила вона.

Також т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів додала, що нові правила повинні вводитися поступово, враховуючи думку всіх стейкхолдерів.

«Було проаналізовано 44 нормативно-правових акти. Основний акцент – потрібно якнайшвидше вводити повний електронний облік деревини для всіх постійних лісокористувачів та запровадити чіткі і прозорі правила реалізації деревини», – зауважила очільник відомства.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов підтримав позицію Юшкевич, додавши, що регуляторні правила для держлісагенства повинні бути простими й зрозумілими для всіх.

«Мінекономрозвитку підтримує суспільний діалог та обговорення, особливо важливим є зворотній зв'язок від громадськості та бізнесу. Але результатом такого діалогу повинні бути конкретні управлінські рішення», – наголосив він.

Керівник торгово-економічного департаменту Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж, який також брав участь в обговоренні, додав, що ліс має поєднати два фактори: природній ресурс і економічну складову. Також він підкреслив, що наразі головним питанням у відносинах України та Європейського союзу є мараторій, і що вирішити його можна лише у ході спільного діалогу.

Сьогодні, 17:56


Пишуть на Український лісовод, пишуть...

Щодо лісової пожежі 2 травня у Великокопанівському лісництві.

Перш за все хочу повідомити громадськість про те, що Великокопанівське лісництво входить в склад ДП «Великокопанівське ЛМГ» а не до Олешківського ЛМГ (станом на сьогоднішній день в системі лісового господарства України назви такого лісомисливського господарства немає).

Згідно акту про лісову пожежу, пожежа виникла у Великокопанівському лісництві 2 травня 2017 року в кварталі 39, виділ 23 і поширилася на площі 0,02 га в урочищі «Карпова балка». Пожежу виявив відповідальний черговий на лісовій пожежній станції Дудченко Л.П. за допомогою телевізійної спостережної системи о 12 год. 00 хв.

Відразу на гасіння виїхав пожежний модуль на базі автомобіля УАЗ. Силами водія Дудкіна А.В. і майстра лісу Сінько О.М. пожежа на протязі 1,5 години біла ліквідована. Горіла лісова підстилка в насадженні сосни зви-чайної віком 64 роки.

Причина загорання – необережне поводження з вогнем неповнолітніми, які відпочивали в насадженні неподалік озера, а не навмисний підпал, як зазначено у зведеннях прес-служби ГУ ДСНС.

В той час, два пожежних автомобіля на базі ЗІЛ-131 виїжджали гасити стихійне сміттєзвалище на території Подокалинівської сільської ради (в двох кілометрах від місця лісової пожежі), та мабуть було зручніше повідомити про гасіння лісової пожежі принизивши роль лісників і приписавши чужі заслуги.

Адміністрація ДП «Великокопанівське ЛМГ» звертається до населення з проханням дотримуватись Правил пожежної безпеки в лісах . В умовах ігнорування державою потреб охорони лісу від пожеж та обмеженими можливостями підприємства своєчасного виявлення та гасіння лісових пожеж, доля рукотворних лісів залежить від кожного з нас.

Провідний інженер з лісових культур  ДП «Великокопанівське ЛМГ»
В.М.Мазуркевич

Інформація вкрадена із сайту Українського лісовода
http://www.lesovod.org.ua/node/33423#comment-12615


.