ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 травня 2017

У столичних лісах висадили понад 1 млн сіянців сосни та облаштували зони відпочинку



Понад 1 млн сіянців сосни висадили на 95 га у зелених зонах навколо Києва. Про це повідомило комунальне об’єднання «Київзеленбуд».

Процес лісовідновлення проходить за сучасним методом. Висадження відбувається за змішуванням насаджень – сосни, дуба та берези. Також триває облаштування зон відпочинку та покращення їхньої інфраструктури. Зокрема, у Пущі-Водиці та Конча-Заспі такі місця оновили, влаштували нові альтанки, мангали з вогнетривкого каменю.

«Спеціально для відпочиваючих ми покращуємо інфраструктуру зелених зон у міських лісах. Зокрема, у зоні відпочинку Конча-Заспа на двох гектарах розташовано 15 альтанок і 8 мангалів. Найближчим часом відновимо зону відпочинку», – зауважив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Михайло Наконечний.

Довідково.

Міські ліси – це 32 тис. га, що є найважливішим природоутворювальним елементом столичного довкілля. Вони поліпшують температурний і радіаційний режими та режим вологості, зменшують силу вітру, знижують акустичне навантаження.

Вінницькі лісівники та рятувальники провели спільні тренування з гасіння лісової пожежі


На базі Якушинецького лісництва держпідприємства «Вінницький лісгосп» проведено спільні тренування з метою відпрацювання взаємодії рятувальників і лісівників при гасінні лісових пожеж.

Присутній на навчаннях заступник начальника відділу лісового господарства, лісорозведення, лісовідновлення, охорони і захисту лісу обласного управління лісового та мисливського господарства Іван Попадюк підкреслив, що метою таких навчань є вивчення оперативно-тактичної характеристики лісництва, особливостей гасіння пожеж в екосистемах.

За легендою, в одному з обходів лісництва виникло займання. Лісничий оголосив виклик для працівників лісового господарства, після чого повідомив службу «101» про загорання. На місце події одразу прибули працівники держлісгоспу, черговий караул 1-ї ДПРЧ м. Вінниці. Рятувальники вжили заходів щодо гасіння осередків займання лісової підстилки. Не було допущено перекидання вогню на лісові насадження, «пожежа» не переросла у «верхову».

У практичному тренуванні взяли участь державна лісова охорона Якушинецького лісництва, заступник начальника 1-ї ДПРЧ м. Вінниці, капітан служби цивільного захисту Сергій Шморгун та 5 чоловік особового складу: командир чергового караулу старший прапорщик І. Медяний, пожежники – рятувальники молодші сержанти В. Штих, І. Судець, сержант О. Олійник, водій, старший прапорщик М Коломієць.

Загалом у навчаннях було задіяно 42 чоловіки та 7 одиниць техніки. За словами керівника навчань начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Вінницькій області, полковника служби цивільного захисту Руслана Новака, усі учасники тренувань виконали поставлені завдання на оцінку «відмінно». Особливо видно високий рівень підготовки працівників державної лісової охорони.

При гасінні умовної пожежі в Якушинецькому лісництві продемонстровано успішне застосування спеціальної пожежної техніки, різноманітного протипожежного інвентаря, автомашин та тракторів, пристосованих для гасіння пожеж, мотопомпи «Форте» для перекачування води, чітку взаємодію працівників ДП «Вінницький лісгосп» та бійців загону ДСНС.

Керівники спільних тренувань Іван Попадюк та Руслан Новак підвели підсумки, оцінили дії кожного підрозділу, наголосивши на проведенні широкомасштабної інформаційно-просвітницької роботи з жителями області. Адже без свідомої поведінки зі сторони громадськості, усвідомлення людьми масштабів загрози, що несе в собі «червоний півень», лісові масиви не будуть в повній безпеці. Лише особисте правильне ставлення людини до лісу та власна відповідальна поведінка стануть запорукою збереження зеленого багатства України. Адже головним чинником поширення «червоного півня» в лісі є, звісно, людський фактор та людська недбалість, а іноді і злочинна поведінка людей. Завжди актуальним залишається заклик: не жартуйте в лісі з вогнем.

За інформацією прес-служби Вінницького ОУЛМГ
04.05.2017

Проблеми українських лісів не зводяться лише до незаконних рубок



Кілька років відбулися суттєві зміни у фінансуванні лісової галузі. Зокрема, держава відмовилася від виділення коштів на відновлення українських лісів з 2016 року, поклавши ці обов’язки на лісгоспи. Державне фінансування залишили лише для відтворення заповідного фонду. Виділяються на це кошти з розрахунку 30 центів на га. Поки увага держави зосереджена здебільшого на спробах вирішення питання незаконних рубок деревини, на збереженні мораторію на експорт лісу-кругляку, українські ліси доходять до максимальних показників своєї стиглості і вже за 5-10 років нас заскочать зовсім інші, набагато більш глобальні проблеми.

Україні потрібен ліс

Сьогодні одна з основних проблем українських лісів – малий рівень заліснення. Ліси всихають, хворіють, часто їх неконтрольовано рубають, тож сьогодні середній показник заліснення по країні – 15,7% при цьому для того, щоб досягти оптимальних показників цей відсоток має бути на рівні 20. А це значить, що найближчим часом потрібно засадити молодим лісом приблизно 2 млн га українських земель.

Та через обмежене фінансування досягти таких показників буде явно непросто. «Нам знадобиться 40-50 років, щоб вийти на показники оптимальної лісистості», - говорить керівник сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO Андрій Заблоцький та зазначає, що фінансування галузі забезпечується у межах 5-8%.

Для порівняння, у Білорусі, де показник лісистості більше 40%, підтримка складає 9 доларів на га, в Польщі, з показником лісистості 29% - 17,5 доларів, в Угорщині з показником 24% – 43 долари. «Чим менше рівень лісистості, тим менше коштів виділяється на лісовідновлення», - говорить Андрій Заблоцький.

Для того, щоб чіткіше уявити темпи збільшення лісових насаджень, можна поглянути на дані, які наводить найбільший лісокористувач України – Держлісагентство. Так, за 2016 рік було відновлено 52,6 тис. га лісів, натомість зрубано 50,1 тис га. На 2017 рік заплановано відновити порядку 50 тис га лісу. Такі цифри не додають оптимізму, враховуючи, що за підрахунками Держлісагенстсва ще 600 тис га пошкоджено хворобами та шкідниками.

«Норма 2 млн га – це не 40-50 років, це 400 років», - дає більш песимістичний прогноз керівник кафедри дендрології та лісової селекції НУБІП Юрій Марчук, зауважуючи стрімке скорочення фінансової підтримки держави.

За його даними, цього року на все лісове господарство разом з заповідниками виділяють 4 млн доларів. Для порівняння у 2011 році воно становило 100 млн доларів.

Проблеми балансу

Окрім того, що в Україні потрібно відновлювати площі лісів, дуже важливо зрозуміти, які породи дерев варто висаджувати. «Якщо немає балансу деревини, звідки ми знаємо, яка потреба на будівництво, ми не знаємо, скільки потрібно для залізниці, для шахт», - пояснює Юрій Марчук і додає, що планувати такі речі потрібно на перспективу, адже ліс росте 80-100 років.

І це та проблема, яку не просто потрібно планувати вирішувати, а потрібно вирішувати вже прямо з сьогоднішнього дня, оскільки вже за 10 років на Україну чекає маса лісу повної стиглості. Справа у тому, що у нас основні масиви лісів були висаджені у 50-60-ті роки минулого сторіччя після масштабних повоєнних рубок. Тепер же у нас молодих насаджень, за даними Держлісагентства, налічується усього 16,9%. Стиглих і перестиглих лісів – 37,4%, середньовікових – 47,5%.

Можна сказати, що такий поділ є доволі умовним, оскільки облік лісів останній раз проводився у 1996 році. Про необхідність вирішення цієї проблеми у тому числі й за рахунок надання належного фінансування галузі, говорить і голова Держлісагентства Христина Юшкевич.

"Вже за 5 років через непроведені заходи Україна стикнеться зі значно більшими проблемами, ніж незаконні рубки. Для того, щоб ситуацію хоч якось покращити, Держлісагентство звертається до донорів, щоб отримати фінансування для створення власного кадастру лісу", - зазначає вона.

Незаконні рубки

Та й питання незаконними руками сьогодні потребує уваги, бо ліс нищать нещадно. За оцінками експертів, несанкціоновані рубки складають від 20 до 40% від загальної кількості зрубаної деревини. Перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов говорить, що в Україні щороку незаконно рубиться 3-4 млн кубометрів деревини. За неофіційними підрахунками такі показники можуть становити й більше 6 млн кубометрів.

При цьому така діяльність в Україні майже не карається. За словами Андрія Заблоцького, в Україні діє єдиний розмір штрафу за незаконні рубки – 170 грн. Для порівняння, в Румунії і Швеції, де показники лісистості також набагато вищі, ніж в Україні передбачена, зокрема, й кримінальна відповідальність. В Румунії до 1-го року позбавлення волі, в Швеції – до 2-х років.

Зміни до законодавства України в цьому питанні наразі готуються, можливо відповідний закон про посилення відповідальності буде проголосований вже цього літа.

Та тільки це не зможе повністю вирішити проблему з незаконними рубками, оскільки сьогодні лісівники, які мають опікуватися лісом, масово звільняються через борги по зарплаті. За словами Христини Юшкевич, найкатастрофічніша ситуація є на півдні та сході країни, де співробітники лісогосподарств масово звільняються. Щоб вирішити проблему, Держдісагентство намагається знайти можливості отримання додаткового фінансування та зберегти кадри. Але й, якщо можна буде зупинити масові звільнення лісівників, посилювати охорону лісів все рівно необхідно.

Саме тому галузь продовжує очікувати на створення екологічної поліції. Про те, що такий орган буде створено почали говорити ще на початку березня 2015 року, навіть були зроблені певні напрацювання, потім змінився уряд, і все пішло по новому колу.

Чинний Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак ще на початку літа минулого року говорив про те, що йде робота по створенню нової екологічної поліції, яка має фактично прийти на зміну екоінспекції та посилити контроль захисту довкілля. Можливо, що вже найближчим часом створення нового органу все ж почнеться.

"Найближчими тижнями обіцяють на уряді представити концепцію екологічної поліції. Ідея – ліквідувати поточну екологічну інспекцію та створити новий орган, з новими повноваженнями, з кращою структурою управління", - розказує про процес реформування народний депутат України Остап Єднак.

Складність ситуації в лісовій галузі є у тому, що проблеми, які потрібно вирішувати потребують часу та немалих коштів. Україна сьогодні немає ні того, ні іншого. Та все ж у планах Держлісагентства створити програму комплексного реформування галузі. Для того, щоб розробити попередній план дій, за словами Христини Юшкевич, буде потрібно близько року.

Депутати Харківської облрали вийшли на посадку лісу

"Майбутнє лісу в твоїх руках". На Харківщині триває акція з висадки лісу. Адже його не вистачає. В області дефіцит лісових насаджень. Про це заявляють депутати облради, а тому і залучилися до вирішення цієї проблеми, а також закликали всіх небайдужих.

Ось так власноруч депутати Харківської облради, громадські активісти, волонтери взялися за вирішення такої проблеми, як дефіцит лісу на Харківщині. І на своєму прикладі показали, що завдання кожного - зробити свій внесок у збереження природи.

Сергій Пієв депутат Харківської обласної ради

Это инициатива нашего председателя фракции "Партия "Відродження" Скоробагача Владимира Ивановича. Он в этом направлении работает, ставит нам задачу, как депутатам.

Тож озброївшись приладдям, всі гуртом взялися за роботу - примножили лісове багатство.

Володимир Скоробагач заступник голови Харківської обласної ради, керівник фракції партії "Відродження" в Харківській облраді

Вы знаете, никогда в жизни не садил в лесу деревья. Это первый раз. Во-первых, интересно, во-вторых, переполняет чувство гордости, что ты приложил руку для того, чтобы наша область была зелёная, самая красивая. Я надеюсь так оно и будет.

Тут на території "Жовтневого лісового господарства", у Нововодолажському районі, будуть липи. А далі червоні дуби. Загалом висадили майже 6 тисяч садженців. Задача ж загальна - засадити майже 2 гектари деревами. А в межах області, зазначають фахівці, потреба в тисячу разів більше. Щоб підняти рівень заліснення та покращити екологічну ситуацію, необхідно висадити 100 тисяч гектарів лісу.

Олександр Попов 1-ий заступник начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства

Щоб гектар провести створення лісових культур необхідно, щоб відпрацювало порядкка 25 чоловік. Якщо ми говоримо, що вцілому в рік ми створимо тисячу гектарів, то виходить, що відпрацювати треба дуже багато. Тому ми дуже вдячні тим людям, які відгукнулися.

Олена Гречаніна генеральний директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру

Как можно не прийти в такой день замечательный, солнечный, чтобы ещё одним деревом не украсить нашу страну. Я думаю, акций надо больше, а сердца проснутся.

Також за ініціативи заступника облради Володимира Скоробагача в області було створено робочу групу, яка займається збереженням лісу та боротьбою з незаконною вирубкою дерев і вже розроблено цІлу стратегію заліснення Харківщини. Плани роботи на подальше грандіозні, зазначив Володимир Скоробагач. До 2020 року на території державних лісгоспів засадити лісом мають намір 3 тисячі гектарів.

Володимир Скоробагач заступник голови Харківської обласної ради, керівник фракції партії "Відродження" в Харківській облраді

Работу мы ведём и с лесхозами, и с правоохранительными органами, и с общественными организациями, и с волонтёрами. Мы их привлекаем для того, чтобы искоренить эту незаконную вырубку леса. Мы на правильном пути и у нас есть большие результаты. Мы и сегодня проводим эту акцию, которая поможет людям осознать, что лес это наше достояние, это наша природа, которую нужно беречь, любить и ценить.

Как в Забайкальском крае исчезает лес, или История одного пожара

Когда я впервые приехала в Забайкальский край в 2015 году, я была потрясена, насколько большие территории здесь были пройдены огнём. Чёрный лес, в котором не поют птицы — вот что окружало меня в те дни. Но лес ещё стоял, и обгоревшие сосны ещё держались. Поднимался берёзовый подрост, и скрипя, кряхтя, природа затягивала раны.

Сегодня я снова на месте пожара. Его площадь — более 15 000 гектаров. Этот пожар был виден по спутниковым снимкам, он затянул небо над Читой дымом, но в официальные сводки он не попал, и тушить его государственные службы не приехали. И вправду, зачем тушить, если леса здесь больше нет?

Рядом с селом Сохондо Забайкальского края есть много сопок, которые раньше были покрыты лесом. Пожар начался с сельскохозяйственных угодий — от поджога сухой травы в поле. Дойдя до сопок, огонь устремился вверх, облизывая пламенем торчащие скалы. Редкая прошлогодняя трава, погибший ранее подрост и старые обгоревшие брёвна не давали пожару набрать силу: огонь прыгал, цепляясь только там, где ещё было чему гореть. В этом лесу больше нет деревьев.

В понимании государства лес — это земли, поставленные на кадастровый учёт как лесной фонд. Но, стоя в границах лесного фонда, можно не найти леса. Обгорелые головешки, пеньки и песок — это лес Забайкальского края. И это результат не одного пожара. Одна и та же история повторяется ежегодно: подожгли поле, огонь ушёл в лес. В лес, на месте которого за несколько лет образуется пустыня.

Лесные пожары всегда были проблемой лесов России и Забайкальского края в частности. Однако за последние 10 лет ситуация значительно ухудшилась. Всё началось с кардинальной реформы лесного хозяйства, последовавшей за вступлением в силу 2007 году нового Лесного кодекса РФ. Принятый вопреки мнению большинства специалистов лесного хозяйства, он очень быстро привёл к развалу, как лесного хозяйства, так и системы борьбы с лесными пожарами.

В Забайкалье ситуация осложняется спецификой региона. Южная часть края — степная и лесостепная зона, где ежегодно выгорают огромные площади. С горящей травы огонь регулярно переходит на лес, уничтожая деревья, в том числе подрост. Лес не может восстановиться на участках, которые ежегодно прогорают. Не получая с этих гарей древесину, лесные службы, часто вообще не обращают внимание на пожары на таких участках.

Ситуация ухудшается из-за так называемых «профилактических отжигов», когда сами лесники или сотрудники местных администраций специально выжигают в лесах или на полях сухую траву, ветки и другие легковоспламеняющиеся материалы. Делается это, якобы, чтобы предотвратить возникновение катастрофических пожаров на этих территориях (считается, что если сжечь траву и сухой отпад, вероятность возникновения пожара на таком участке уменьшается).

На практике именно профилактические отжиги часто являются причиной пожаров, поскольку у лесных служб нет достаточных сил и средств, чтобы эффективно контролировать проведение отжигов. Пущенный с «благими целями» огонь уничтожает леса ничуть не хуже «дикого» пожара. Порой леса специально поджигают, чтобы получить разрешение на проведение санитарных рубок там, где другие рубки ограничены (например, в защитных лесах). Ведь Забайкалье граничит с северными районами Китая, где объём рубок сильно ограничен, а спрос на древесину постоянно растёт.

Пожар рядом с Сохондо — яркий пример того, что происходит в Забайкалье. По данным космического мониторинга можно проследить, как уничтожался лес на месте этого пожара. С 2013 года данные сайта fires.kosmosnimki.ru показывают как каждый год на этой территории или рядом происходили пожары. И это статистика только за короткий промежуток времени и только по тем термическим аномалиям, которые были зарегистрированы спутниками MODIS (если пролёт спутника был до или после пожара, то этот пожар не будет зарегистрирован его датчиками).

С высоты сгоревшей сопки видно, как огонь заходил в долину. Проходя вдоль дорог, и залезая по склонам, огонь раскидывал щупальца пожара. Лес горел 2 и 3 апреля, и два дня из-за этого пожара Чита — столица края — была затянута дымом. Двухдневный пожар,— это повод для введения режима чрезвычайной ситуации. Но никто не пытался остановить его, пока 4 апреля не пошёл снег. Природа смилостивилась над человеком. Почему человек не милостив к природе?

С 2015 года палы сухой травы, с которых начался этот пожар, прямо запрещены законом, а с 1 марта 2017 года владельцы и пользователи земли, прилегающей к лесу, должны очищать её от сухой травы, пожнивных остатков, валежника, порубочных остатков, мусора и других горючих материалов на полосе шириной не менее 10 метров от леса либо отделять лес противопожарной минерализованной полосой шириной не менее 0,5 метра или иным противопожарным барьером.

Как видно из фотографий, никакой очистки от горючих материалов или опашки здесь нет. Значит, этот пожар был незаконен вдвойне. Наказать того, кто устроил пожар, уже невозможно, зато можно наказать правообладателя земельного участка, где это произошло (согласно лесохозяйственному регламенту Беклемишевского лесничества это земли КП «Маяк»). Уполномоченные органы должны сделать это, чтобы хоть как-то сдвинуть с места безответственность владельцев земель.

Я рассказала историю одного пожара, но множество территорий может постигнуть та же судьба, если каждый год они будут пройдены огнём. Вместо леса там останется даже не степь — человек огнём уничтожает степь точно так же. Это будет пустыня. Пустыня и трубы индустриальных городов, каменные многоэтажки, дым котельных и открытки с багульником — цветком, который когда-то рос в Забайкальском крае.



Но мы можем изменить ситуацию. В первую очередь нужно перестать жечь, вне зависимости от целей, ради которых это делается. В Забайкалье, как и во многих регионах России, именно весенние и осенние палы травы являются основной причиной лесных пожаров, выгорания сельских населённых пунктов, гибели людей. Нужно отказаться от безумной практики профилактических отжигов (кроме случаев, когда это действительно единственный способ предотвращения пожара, и когда проводящие его службы на самом деле могут обеспечить его безопасность).

Нужно повышать численность, оснащённость и эффективность противопожарных служб, их ответственность за результат. Эффективность стоит оценивать не по площади потушенных пожаров, а по площади территорий, на которых пожаров не было. И при этом должна быть полностью искоренена «лесопожарная ложь» — сокрытие истинных площадей пожаров, из-за которого для тушения выделяется меньше сил, чем нужно.

Нужно также развивать и поддерживать пожарное добровольчество, которое является важным подспорьем в борьбе с пожарами даже в таких богатых странах, как Германия и США. Но только там, где появляются по-настоящему самостоятельные, мотивированные, нацеленные на решение практических задач группы (как, например, добровольные лесные пожарные Забайкалья), дело может идти на лад. Главное, чтобы государство поддерживало такие инициативы, не пыталось убить их в зародыше или полностью поставить под свой контроль.

Небольшой, но очень важный вклад может внести и любой неравнодушный человек, если он вовремя вызовет пожарных после того, как увидел пожар. Если это станет хорошей привычкой, Россия будет гореть намного меньше.

Автор публикации Софья Косачёва - 3 мая, 2017 в 21:51

Лесной пожар в Китае тушат уже восемь тысяч человек (фото)



Власти автономного района Внутренняя Монголия (Китай) привлекли к тушению пожара уже больше 8 тыс. спасателей

Об этом рассказали в противопожарном штабе автономного района, передает Politeka со ссылкой на «Синьхуа».,

Пожар в лесном хозяйстве Бэйдахэ в горах Большого Хингана на севере Китая начался еще во вторник, 2 мая. По состоянию на полдень 3 мая, общая площадь охваченной огнем территории достигла 10 тыс. га.

«Работа по ликвидации источников возгорания осложняется сильным ветром, меняющим направление, а также высокой температурой воздуха», — пишет государственное информагентство.

К трем утра по местному времени власти мобилизовали уже 8365 человек, включая 2590 сотрудников лесной полиции. Кроме того, было подготовлено оборудование для искусственного образования облаков.

Как стало известно, пожар вспыхнул по причине сброса сжигаемого угля и правоохранители уже задержали подозреваемых.



news.ifeng.com
























За підпали й вирубування лісів удесятеро збільшать штрафи і каратимуть криміналом


Держлісагентство розробило законопроект, у якому передбачено посилення відповідальності за порушення правил поведінки в лісі: збільшення штрафів мінімум у 10 разів та посилення кримінальної відповідальності.

Про це заявила т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич, повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.

«Відповідний законопроект вже розроблений. Він передбачає суттєве посилення відповідальності за порушення правил поведінки в лісі, в тому числі підпал, та незаконну вирубку. Штрафи планується збільшити мінімум у 10 разів та збільшити кримінальну відповідальність», – розповіла Юшкевич.

За її словами, Держлісагентство вже вжило низки протипожежних заходів, зокрема було облаштовано 11 км протипожежних розривів і бар’єрів та 8,5 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за ними протяжністю 19,7 тис. км.

Також Держлісагентство встановило більше 7 тис. бігбордів, плакатів та аншлагів на протипожежну тематику і понад 8 тис. шлагбаумів для обмеження доступу в ліси транспортних засобів.

У Мінагрополітики додають, що урядовий комітет попередньо схвалив проект розпорядження про виділення коштів з резервного фонду бюджету для здійснення протипожежних заходів з охорони лісів від пожеж та оперативного гасіння лісових пожеж у південних та східних областях України.

За інформацією інформагентства «Укрінформ»

Юні лісники



27 квітня 2017 року команда учнівського лісництва Немирівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Яворівського району у складі учнів 9-го класу Криван Марії-Лілії, Голуб Василини та 10-го класу Ткачик Тетяни, взяли участь у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу учнівських лісництв загальноосвітніх шкіл і позашкільних навчальних закладів.

Ткачик Тетяна здобула диплом ІІІ ступеня за науково-дослідницьку роботу в галузі лісового господарства з теми «Дослідження природного поновлення в дубово-соснових насадженнях Немирівського лісництва ДП «Рава-Руський лісгосп». Керівники команди Гавловська Л.Т., вчитель біології, та Сич Р.В., лісничий Немирівського лісництва, отримали подяки за якісну підготовку учнівської молоді до участі в обласному етапі конкурсу.



Опубліковано: Середа, 03 травня 2017 

За пожежною безпекою у лісах Новосанжарського лісгоспу спостерігає сучасна система відеонагляду




ПОЛТАВА. 4 травня. УНН-Центр. У ДП “Новосанжарський лісгосп” завчасно подбали про підготовку до пожежонебезпечного періоду. Окрім основних профілактичних заходів, на підприємстві встановлено систему відеоспостереження із 18 камер, повідомили УНН-Центр у Полтавському ОУЛМГ.

У такий спосіб один працівник має можливість проводити нагляд як у денний, так і нічний час за територією двох лісництв: Новосанжарського та Малоперещепинського, а також за територією нижнього складу.

Крім того, планується встановити ще 4 камери на території центральної контори лісництва. Також до даної системи підключено камеру спостереження за лісовими пожежами.

Лісівники наголошують: встановлення системи відеонагляду дало змогу зменшити витрати на оплату праці за рахунок зменшення кількості працівників на 9 осіб: з них сторожі — 8 чол., пожежний спостерігач (на пожежонебезпечний період) — 1 чол.

Економічний ефект від нововведення становить 402,1 тис. грн на рік.

Закарпатці переймали міжнародний досвід реалізації проекту «безбар‘єрних лісів» (ВІДЕО)

Збалансоване господарювання в лісовій галузі - запорука не тільки рентабельності, а й стабільного розвитку еко-сфери





Збалансоване господарювання в лісовій галузі — запорука не тільки рентабельності, а й стабільного розвитку еко-сфери. Сусіди словаки вже давно змінили пріоритети і на передній план поставили лісову педагогіку з облашутванням відповідних освітніх стендів та локацій на популярних відпочинкових маршрутах. На відкритті подібної модернізованої еко-стежки в улюбленому парку жителів Кошиць — Фурча побував і «Перший кабельний»
03.05.2017 17:39
http://pershij.com.ua/zakarpatci-pereymali-dosvid-bezbaryernih-lisiv/