ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 травня 2017

Можно зарабатывать на болоте, не разрушая его




Выражение «люди на болоте» стало чуть ли не синонимом белорусов. Однако во второй половине ХХ века из-за мелиорации территория, занимаемая болотами в нашей стране, сократилась с 14,2% до 4,2% от ее общей площади. В погоне за экономической выгодой пришлось закрыть глаза на ущерб, нанесенный окружающей среде. Сегодня мы начинаем понимать, что прямые и косвенные убытки от мелиорации зачастую перевешивают ту прибыль, которую удается получить. Об этом мы поговорили с заместителем директора по научной и инновационной работе Института экспериментальной ботаники НАН Дмитрием Груммо, который является одним из ведущих белорусских специалистов в области болотоведения.

– Если попробовать спустя десятилетия оценить последствия мелиорации, то каким будет вывод?

– Не раз высказывалось мнение, что тот рывок, который Полесье сделало в области сельского хозяйства, был обусловлен именно масштабным осушением болот. Однако платой за него стала потеря огромных объемов воды и те экологические проблемы, с которыми нам сегодня приходится иметь дело. Давайте не забывать, что болота Беларуси играют исключительно важную роль в поддержании благоприятного регионального гидрологического режима. Он в свою очередь важен для устойчивого функционирования естественных экологических систем и сохранения водных ресурсов за счет накопления в болотах запасов пресной воды, чей объем превышает 7 млрд м3, обеспечения водного питания рек и озер. Так что в целом ситуация неоднозначна. Надо четко отдавать себе отчет в том, что мы приобрели в результате мелиорации и что потеряли.



– Не наступаем ли мы сегодня на те же грабли, когда осушаем болота для добычи торфа?

– Надо признать, что экономика всегда диктует свои правила игры. Однако массовая мелиорация в данный момент не осуществляется. Если какие-то территории отводятся под торфодобычу, речь идет о точечных проектах с привлечением инвестиций (таких, как Морочно или Скураты).
В Беларуси была разработана и утверждена Схема использования торфяников, которая действует до 2030 года. Фактически она представляет собой регламентированную концепцию, имеющую статус официального документа. Это очень позитивный опыт, которого нет в соседних странах. Если какому-то представителю местных властей захочется использовать по своему усмотрению болото, которое не входит в разрабатываемый фонд, сделать это будет намного сложнее.

Сегодня разрабатываются в основном старые месторождения. Отведение новых связано с большими проблемами, в том числе из-за необходимости проводить общественные слушания. Нам удалось достичь компромисса между торфодобывающей промышленностью с одной стороны, общественными организациями и учеными – с другой. Благодаря этому биологи стали равноправными участниками диалога по поводу дальнейшей судьбы белорусских болот. Также начата разработка закона о болотах. Это еще один редкий пример стратегического подхода к использованию природных ресурсов. Удалось внедрить новые стандарты, включая восстановление выработанных торфяников, противопожарное обустройство, мониторинг прилегающих территорий. Без общественной поддержки мы не смогли бы добиться такого успеха.

– Часто приходится слышать, что добыча торфа нерентабельна. А как на самом деле?

– Сегодня Беларусь производит 3,2 млн торфа в год, т.е. столько же, сколько вся Россия. При этом его добыча часто диктуется планами, а не реальными экономическими потребностями. Обычна ситуация, когда вкладываются деньги в модернизацию заводов, а потом выясняется, что нет ресурсной базы или рынка сбыта.
Торф как топливо спас нашу страну и ее экономику в послевоенное время. Но стоит признать, что использовать его таким образом неэффективно. Торф не станет полноценной заменой нефти и газу. Производя брикеты, мы теряем воду – гораздо более ценный ресурс, который будет востребован в будущем. Ликвидация пожаров, возникающих на осушенных болотах, обходится дорого. Так, только в 2002 году на борьбу с ними было выделено 1,5 млн долларов.

Мы посещали аналогичное литовское предприятие, которое добывает торф на известном болоте Аукштумала. Там главный лозунг – «Мы не производим брикеты». Вместо этого выпускаются торфяные субстраты. С экономической точки зрения наиболее выгодно производить именно такие продукты с высокой добавленной стоимостью, в которых торф является лишь одним из компонентов. Для его получения не требуется много сырья, а значит, отпадает необходимость в масштабной мелиорации. При таком подходе тех участков, которые уже выделены для разработки в Беларуси, хватит на десятилетия. Резко нарастить объемы производства не получится, поскольку Литва и Латвия уже заняли свое место на рынке, и потеснить их вряд ли удастся.

Сегодня мы зачастую добываем торф, кипуем и отправляем в Западную Европу, чтобы там в него добавили продукты биотехнологического производства, расфасовали и привезли назад в виде готовых продуктов. Лишь недавно производства, занимающиеся выпуском субстратов, начали создавать в Беларуси при участии иностранных инвесторов. Важно отметить, что они демонстрируют лучшие показатели в области управления и реализации по сравнению с государственными торфоперерабатывающими предприятиями. У нас имеются и отечественные разработки ингредиентов, но пока распространено мнение, что лучше завозить их из-за границы. Это во многом связано с тем, что производственники консервативны.




В любом случае необходимо ставить перед инвесторами требование последующей экологической реабилитации. Повторное заболачивание, внедрение передовых европейских стандартов охраны окружающей среды должно войти в систему. Для этого есть все предпосылки: по мере того, как сельское хозяйство становится более интенсивным, многие выработанные торфяники оказываются заброшенными и деградируют. Однако рынок диктует условия использования болот. Государство не тратит значительные деньги на повторное заболачивание, поэтому приходится привлекать зарубежные гранты.

– В Западной и Центральной Европе болот практически не осталось. Могут ли они стать двигателем для развития экологического туризма в Беларуси?

– Мне кажется, что бренд «Беларусь – страна болот» уже существует. Пока он позволяет привлечь инвестиции в масштабные проекты по восстановлению осушенных территорий. «Великое княжество вертлявой камышевки» – первый проект такого рода, финансируемый Евросоюзом за его пределами. Однако туристический потенциал белорусских болот тоже велик. В 2004 году, когда с финансированием науки было особенно плохо, мы стали приглашать из-за рубежа волонтеров. За восемь лет к нам приехали представители 48 стран, которые помогали собирать научный материал. Их привлекла именно возможность побывать на настоящих болотах. В Беларуси есть хорошо сохранившаяся природа и неплохая туристическая инфраструктура. Так почему их не использовать и не пропагандировать?
Все же с точки зрения экономики основная функция верховых болот – это аккумулирование воды. Например, в торфяной залежи болота Ельня содержится 475 млн м3 пресной воды, или 70% от запасов воды в крупнейшем озере страны – Нарочи. Фактически оно является сердцем всей региональной гидрологической системы. На сегодняшний день в белорусских болотах хранится порядка 7 млрд кубометров воды. Еще столько же или даже больше мы потеряли в процессе мелиорации.

Приведу другой пример: американцы оценивают в 23 млрд долларов стоимость функций по защите от штормов и ураганов, выполняемых прибрежными водно-болотными угодьями. Еще один хороший пример – судьба водосборного бассейна Catskills/Delaware, который дает 90% питьевой воды для Нью-Йорка. Уничтожение на его территории природных экосистем и развитие сельского хозяйства привели к тому, что качество воды опустилось ниже приемлемого уровня. К 1996 году Нью-Йорк оказался перед выбором: строить систему фильтрации стоимостью порядка 6 млрд долларов или же принять меры по сохранению и восстановлению экосистем бассейна стоимостью 1-1,5 млрд долларов. Был выбран второй вариант, в результате удалось сэкономить 4,5 млрд долларов.

Не стоит также забывать о том, что болото содержит в связанном состоянии огромное количество углекислого газа и активно участвует в его поглощении. Сохранившиеся в естественном состоянии болота Беларуси выполняют газорегуляторную функцию – ежегодно они выводят из атмосферы около 900 тыс. тонн диоксида углерода и выделяют в атмосферу 630 тыс. тонн кислорода. В болотах Беларуси накоплено и сохраняется около 500 млн тонн углерода.




56% ягодных угодий в Беларуси сосредоточено именно на верховых болотах. Это и есть наиболее рентабельный способ их использования. Даже после мелиорации вырастить на верховом болоте «товарный» лес практически невозможно. Как показали наши исследования, если сопоставить полученные данные с затратами на мелиорацию 1 га верхового болота, то убыток от ее проведения для лесохозяйственных целей составляет около 95 USD на 1 га (в сопоставимых ценах). Таким образом, на болоте можно зарабатывать, не разрушая его. Надо только найти баланс. Именно это нам и предстоит сделать в ближайшие годы.

Беседовал Андрей БОРОДИН

Дмитрий Груммо
заместитель директора по научной и инновационной работе Института экспериментальной ботаники НАН РБ 0 594 Май 2017

Тарас Кутовий зайнявся чисткою кадрів в Держлісагентстві (оновлено)



Аграрний міністр доручив лісівникам нездійсненне завдання: за десять днів розробити новий закон про відкриті торги з продажу деревини, запустити інтерактивну карту рубок лісу і представити програму з розвитку галузі. За невиконання чиновникам загрожує відставка.

Напередодні травневих свят, Тарас Кутовий доручив Держлісагентству до 10 травня розробити і подати на розгляд Кабміну цілий ряд документів: від стратегії реформування лісової галузі, до законопроекту щодо реалізації всієї необробленої деревини через електронні торги.

Експерти сходяться на думці, що це нездійсненне завдання і її мета - прибрати всіх чиновників, які заважають міністру в «приватизації» лісової галузі, а це керівник Держлісагентства та два (?) заступники. Тарас Кутовий прекрасно розуміє, що за 10 днів, половина з яких святкові, вирішити всі поставлені завдання в Держлісагентстві не встигнуть. В результаті у міністра з'явиться формальний привід для звільнень небажаних людей і призначення на їхнє місце своїх кадрів.

Більш того експерти побоюються, що обумовлений законопроект про відкриті торги деревиною призведе до монополізації цього ринку міністром. Наше джерело в Уряді пояснило, що міністр планує підім'яти під себе ринок деревини.

Відповідно до закону, який Тарас Кутовий зібрався подати на розгляд уряду - всю необроблену деревину, а так само продукти її переробки підприємства підконтрольні Держлісагентству повинні реалізовувати через систему відкритих електронних торгів. Головним центром проведення торгів повинна стати полтавська біржа.

«Полтавщина - це вотчина міністра Кутового. У нього там все "схвачено". Тому протягнувши цей законопроект, представивши його Уряду, як потрібну і невідкладну реформу, він перехитрить всіх. На полтавській біржі міністр призначить керівником свою людину, за прикладом схеми з «Укрспиртом». Уся сировина продаватимуть тільки там, і взяти участь в аукціоні, продавця або покупця, стане неможливим без відкату людям міністра», - пояснив наше джерело в уряді.

Він уточнив, що закон суворо заборонить продажу в обхід біржі. І замість сучасної, відкритої і загальнодоступної системи, яку вже рік чекають всі учасники ринку, ми отримаємо нову чорну схему із заробляння грошей.

Математика проста. Держлісгоспи за рік приносять державі до 4 млрд. грн. Велика частина цих коштів йде від реалізації сировини. Таким чином, якщо відкат на біржі становитиме хоча б 20%, нетрудова прибуток міністра складе 800 млн. грн. на рік.

04.05.2017 17:01
http://from-ua.com/news/404773-taras-kutovoi-zanyalsya-chistkoi-kadrov-v-lesagentstve.html

***

Лесной блицкриг Тараса Кутового


Тра 4, 2017




Аграрный министр Тарас Кутовой инициирует передел рынка древесины в стране.

Под видом безотлагательных реформ в лесной отрасли, за десять дней он планирует разработать и принять новый закон о продаже всей древесины на аукционах. Суть документа сводится к тому, что все сырье будет уходить с молотка на подконтрольной министру Полтавской бирже. В результате без взяток и откатов переработчикам не продадут даже куба дерева. А очередная реформа будет провалена.Аграрный министр Тарас Кутовой вновь оказался в центре коррупционного скандала связанного с лесной промышленностью. Стоило страстям по возможной отмене моратория на экспорт круглого леса улечься, как предприимчивый чиновник затеял новую игру. В случае ее успешной реализации министр сможет решить целый ряд своих проблем: создать видимость реформ, убрать неугодных лесных чиновников и полностью перебрать под себя рынок продажи древесины.

Реформа с пользой для министра


На сегодняшний день у министра Тараса Кутового достаточно шаткое положение в правительстве. За год своей работы он так и не смог воплотить в жизнь ни одну из намеченных реформ в аграрной отрасли. В Украине так и не создан рынок земли, ухудшилась государственная поддержка аграриев, не решен вопрос с приватизацией госмонополии ГП «Укрспирт», нет четкого и понятного плана по реформированию лесной промышленности и стимулированию внутренней переработки. Боле того в каждом из перечисленных вопросов есть масса нарушений и коррупционных схем, которые, по мнению экспертов, министр планирует реализовать ради собственного обогащения.

Впрочем, лесная отрасль, на которой семья Януковича зарабатывала миллиарды, для министра Кутового обернулась лишь проблемами. Первая и главная – ввод моратория на экспорт круглого леса. Который должен был оставить сырье на внутреннем рынке и стимулировать отечественную глубокую переработку древесины.Это привело к тому, что министра АПК обязали создать интерактивную карту незаконных рубок леса. В итоге он подсунул премьер-министру абсолютно недоработанный вариант, в котором места, где деревья никогда не росли, были представлены как вырубленные массивы. Премьер Владимир Гройсман отчитался перед украинцами об успешной работе, а после этого всплыл обман. В результате Тарас Кутовой подставил главу правительства, показав его некомпетентным.

Масла в огонь добавили и постоянные скандалы в лесной отрасли – задержание чиновников МинАПК на огромных взятках. Все это пагубно сказалось на карьере министра и, уже к концу февраля появилась информация, что Тараса Кутового могут отправить в отставку. Министр был вынужден фактически отказаться от претензий на лес и «сдать» его коллеге из Минэкологии Остапу Семераку. Который, можно сказать, возглавил разработку новой лесной программы.

Дембельский аккорд


Вопрос казался решенным. Но в конце апреля, выждав пока шумиха вокруг лесной отрасли уляжется, Тарас Кутовой предпринял новую попытку не упустить лес из своих рук. На кануне майских праздников, он поручил Гослесагентству до 10 мая разработать и представить на рассмотрение Кабмину целый ряд документов: от стратегии реформирования лесной отрасли, до законопроекта по реализации всей необработанной древесины через электронные торги.Казалось бы, это то, что правительство уже год требует от министра – ключевые реформы. Но проблема в том, что до этого Тарас Кутовой всячески тормозил любые изменения предлагаемые лесниками. И только сейчас сам заставляет их в нереальные сроки, когда вся страна отдыхает практически 10 дней, выдать пакет уже «утвержденных в установленном порядке» документов с нужными министру акцентами.

К чему такая спешка? Наш источник в правительстве пояснил, что министр преследует сразу несколько целей. Первая – создать хотя бы видимость работы по реформированию и как можно дольше оставаться на посту министра. Вторая и самая важная – подмять под себя рынок древесины.Согласно закону, который министр собрался представить на рассмотрение правительства – всю необработанную древесину, а так же продукты ее переработки предприятия подконтрольные Гослесагентству должны реализовывать через систему открытых электронных торгов. Идея хорошая, если не учитывать одно но. Главным центром проведения торгов должна стать полтавская биржа.

«Полтавщина – это вотчина министра Кутового. У него там все схвачено. Поэтому протащив этот законопроект, представив его правительству, как нужную и безотлагательную реформу, он перехитрит всех. На полтавской бирже министр назначит руководителем своего человека, по примеру схемы с «Укрспиртом». Все сырье будут продавать только там, и принять участие в аукционе, продавцу или покупателю, станет не возможным без отката людям министра», – пояснил наш источник в правительстве.Он уточнил, что закон строго настрого запретит продажи в обход биржи. И вместо современной, открытой и общедоступной системы, которую уже год ждут все участники рынка, мы получим новую черную схему по зарабатыванию денег.

Математика простая. Гослесхозы за год приносят государству до 4 млрд. грн. Большая часть этих средств идет от реализации сырья. Таким образом, если откат на бирже будет составлять хотя бы 20%, нетрудовая прибыль министра составит 800 млн. грн. в год.

«Мы со временем придем к электронной торговле древесиной, но ее нельзя вводить неподготовленно, спонтанно. Прежде всего нужно научить всех участников торгов пользоваться этой системой. Потом ее надо защитить, чтобы она не давала сбоев, как это произошло с системой электронного декларирования. Кроме того, эта система должна быть сертифицирована государством, ибо она – система не только торгов, но и электронного документооборота и электронной подписи. Наконец, чтобы предотвратить монополизацию рынка древесины, электронная система должна учитывать возможность проведения двух сессий торгов: первой – для местных деревообработчиков, а второй – для субъектов хозяйствования со всей Украины. Пока это не будет сделано, систему нельзя вводить. Поскольку это – то же самое, что заводить машину без двигателя», – предостерег Борис Беренштейн, генеральный директор Ассоциации «Союз бирж Украины».

И третья цель министра – убрать всех, кто ему мешает в «приватизации» лесной отрасли, а это руководитель Гослесагентства и два заместителя. Министр прекрасно понимает, что за 10 дней, половина из которых праздничные, решить все поставленные задачи в Гослесагентстве не успеют. В частности разработать, проваленную министром, электронную интерактивную карту всех рубок в стране или обеспечить электронный учет всей срубленной древесины. В результате у министра появится формальный повод для увольнений неугодных людей и назначения на их место своих кадров. Наш источник в правительстве пояснил, что такой блицкриг министр Кутовой затеял не случайно. Он боится, что не успеет завершить начатое до отставки. Поэтому готов даже пойти на хитрость и нужные ему законопроекты представить премьер-министру и коллегам министрам как готовую реформу лесной отрасли.«Он понимает, что такими действиями подставляет премьера Владимира Гройсмана, которому в итоге придется разгребать последствия. Но на кону очень большая сумма и Тарас Кутовой готов рискнуть. Не пугают его и последствия, ведь в случае увольнения из Кабмина, он планирует перейти в подчинение президенту – возглавить Полтавскую область. Таким образом, он сможет сохранить контроль над биржей по продаже древесины», – рассказал наш инсайдер.

ПОЛИТРАДА

Остап Семерак: Завдяки сервісу www.ecomapa.gov.ua виявлено понад 1000 сміттєзвалищ


Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак переконаний, що завдяки роботі електронного сервісу www.ecomapa.gov.ua до очищення країни від сміття вдалося долучити не лише чиновників, але й кожного українця.

За понад сім місяців роботи інтерактивної мапи сміттєзвалищ від мешканців різних куточків України надійшло понад тисячу звернень про місцезнаходження легальних та нелегальних сміттєзвалищ. З них 32,32% вдалося ліквідувати.

«Якщо вірити даним експертів про те, що в Україні існує понад 30 000 сміттєзвалищ, то понад 1% вже ліквідовано. Це відбулося в першу чергу завдяки активній громадянській позиції тих українців, котрі скористалися сервісом, а Мінприроди змусило чиновників на місцях виконувати свій обов’язок і прибирати сміття», - зазначив Остап Семерак.

Найактивніше до інформування про місцезнаходження сміттєзвалищ долучилися жителі Київської, Дніпропетровської, Житомирської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Полтавської областей, а також міста Києва. Саме від них на електронний сервіс надійшло найбільше повідомлень.

Найбільш відповідально до ліквідації сміттєзвалищ поставилися представники Київської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Вінницької областей.

Активніше українці почали користуватися і мобільним додатком. За цей період через нього Мінприроди отримало 214 звернень про місця легальних і нелегальних сміттєзвалищ.

Нагадаємо, що проведена минулого року Мінприроди спільно з органами місцевої влади інвентаризація сміттєзвалищ показала, що в Україні їх 6153. Хоча експерти припускають, що в Україні щонайменше 30 тисяч сміттєзвалищ, у тому числі несанкціонованих. З метою їх виявлення командою Мінприроди було запущено електронний сервіс www.ecomapa.gov.ua та безкоштовні мобільні додатки для смартфонів, які підтримуються двома операційними системами Android та ios.

«Попереду сезон пікніків та літнього відпочинку на природі, проте нагадую, що варто не забувати не залишати після себе сміття. Вкотре наголошую, що чисто не там де, прибирають, а там, де не смітять. Сервіс www.ecomapa.gov.ua - до ваших послуг.

Активніше користуйтеся ним і надсилайте фотознімки з місць виявлених сміттєзвалищ. Команда Мінприроди швидко реагуватиме на ваші звернення і передаватиме їх органам місцевої влади для подальшої ліквідації сміттєзвалищ. Впевнений, що разом, об’єднавши зусилля, нам вдасться прибрати країну від моря сміття, яке катастрофічно заполонило українські ліси, узбіччя доріг та водойми», - наголошує Остап Семерак.

Міністр також підкреслив, що Мінприроди регулярно інформує Кабінет Міністрів про результати діяльності сервісу та відповідальність органів місцевого самоврядування. 


04.05.2017 | 17:31
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Чим далі в ліс, тим більше... хабарів

НА ГАРЯЧОМУ. Слідчі прокуратури Донецької області завершили досудове розслідування стосовно директора державного підприємства «Слов’янське лісове господарство» та лісника, яких притягують до відповідальності за вимагання грошей і отримання неправомірної вигоди.

Правоохоронці встановили, що керівник лісгоспу спільно зі своїм підлеглим вимагали і отримували від приватного підприємця хабарі за неперешкоджання у господарській діяльності під час купівлі і продажу деревини. «За даними слідчих, обвинувачені поставляли товариству деревину дуба високої якості під видом технічної сировини та у більшому обсягу, ніж зазначено у супровідних товарно-транспортних документах. При цьому різницю між вартістю деревини високої та низької якості, а також за завищені обсяги підприємець «доплачував» окремо», — повідомили в прокуратурі Донеччини.

Викрили і затримали зловмисників працівники прокуратури та співробітники обласного управління СБУ у листопаді минулого року у Слов’янську під час чергової передачі коштів «за послуги». А під час обшуку з’ясувалося, що керівник лісового господарства слухав не тільки спів птахів у лісі — у нього виявили і вилучили спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації.

Павло КУЩ, «Урядовий кур’єр»
"Урядовий кур'єр", п'ятниця, 05 травня 2017 року, № 83 (5952), стор. 16

Закарпатцям перепаде за горіхи


ПРИБУТОК. У всіх лісових господарствах Закарпаття вперше масштабно заліснюють раніше зрубані площі. На цей рік заплановано засадити понад 4 тисячі гектарів. У деяких держпідприємствах висаджують не лише лісоутворюючі породи дерев. Так, у новоствореному Тячівському лісгоспі господарники посадили експериментальну плантацію горіха волоського. На площі 1,2 га розмістили 120 саджанців. Крім того, біля адмінбудівлі лісгоспу разом з учнями нересницької школи прикопали 80 деревець ялиці білої.

Проаналізувавши попит закордонних інвесторів на волоський горіх, вирішили посадити пілотну ділянку. Розвиток цього напряму в лісогосподарюванні, сподіваємося, посприяє не лише експортним можливостям Закарпаття, а й дасть змогу створити нові робочі місця. Садитимуть горіхові дерева також у Брустурянському та Мокрянському лісомисливських господарствах, — розповідав начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. — Наші землі чудово підходять для вирощування горіхів. Дерево плодоносить на 5—6-й рік, тож через досить короткий проміжок часу підприємства отримуватимуть чималі прибутки.

Горіх називають їжею богатирів, деревом життя, жолудем богів. Пояснення таке: ядра горіхів не лише корисні, а й дуже смачні. Інші частини рослини теж ідуть у діло, зокрема листя використовують у медицині, а деревину — в меблярстві, — каже директор Тячівського лісгоспу Наталія Катреняк. — Горіх добре переносить низькі температури, а це відповідає умовам гірських схилів Тячівщини. У майбутньому експериментальну ділянку можна значно розширити, наростити штат працівників, збільшити власні прибутки і відрахування до бюджету.

Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр»
"Урядовий кур'єр", п'ятниця, 05 травня 2017 року, № 83 (5952), стор. 5

Як по-тихому вивозять дрова з рівненських лісів [ФОТО]


Поки керівник Держлісагентства лякає кадровими змінами у тих лісгоспах, де триває незаконна рубка лісу, місцеве населення на Рівненщині продовжує по-тихому возити деревину.

Ліс вивозять не лише кіньми, тракторами з причепами, вантажівками, а й легковиками. такі фото активно викладають у соцмережах. Лісники про цю проблему знають, втім повторюють, що самотужки подолати її не можуть. Адже часто ті люди, які займаються контрабандою деревини озброєнні і чисельно переважають працівників лісових господарств.

"Коли не дають мить, возим дрова", - пишуть користувачі спільноти "Клондайк".




ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv











Джерело: piwnich.info

У столичних лісах висадили понад 1 млн сіянців сосни та облаштували зони відпочинку



Понад 1 млн сіянців сосни висадили на 95 га у зелених зонах навколо Києва. Про це повідомило комунальне об’єднання «Київзеленбуд».

Процес лісовідновлення проходить за сучасним методом. Висадження відбувається за змішуванням насаджень – сосни, дуба та берези. Також триває облаштування зон відпочинку та покращення їхньої інфраструктури. Зокрема, у Пущі-Водиці та Конча-Заспі такі місця оновили, влаштували нові альтанки, мангали з вогнетривкого каменю.

«Спеціально для відпочиваючих ми покращуємо інфраструктуру зелених зон у міських лісах. Зокрема, у зоні відпочинку Конча-Заспа на двох гектарах розташовано 15 альтанок і 8 мангалів. Найближчим часом відновимо зону відпочинку», – зауважив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Михайло Наконечний.

Довідково.

Міські ліси – це 32 тис. га, що є найважливішим природоутворювальним елементом столичного довкілля. Вони поліпшують температурний і радіаційний режими та режим вологості, зменшують силу вітру, знижують акустичне навантаження.

Вінницькі лісівники та рятувальники провели спільні тренування з гасіння лісової пожежі


На базі Якушинецького лісництва держпідприємства «Вінницький лісгосп» проведено спільні тренування з метою відпрацювання взаємодії рятувальників і лісівників при гасінні лісових пожеж.

Присутній на навчаннях заступник начальника відділу лісового господарства, лісорозведення, лісовідновлення, охорони і захисту лісу обласного управління лісового та мисливського господарства Іван Попадюк підкреслив, що метою таких навчань є вивчення оперативно-тактичної характеристики лісництва, особливостей гасіння пожеж в екосистемах.

За легендою, в одному з обходів лісництва виникло займання. Лісничий оголосив виклик для працівників лісового господарства, після чого повідомив службу «101» про загорання. На місце події одразу прибули працівники держлісгоспу, черговий караул 1-ї ДПРЧ м. Вінниці. Рятувальники вжили заходів щодо гасіння осередків займання лісової підстилки. Не було допущено перекидання вогню на лісові насадження, «пожежа» не переросла у «верхову».

У практичному тренуванні взяли участь державна лісова охорона Якушинецького лісництва, заступник начальника 1-ї ДПРЧ м. Вінниці, капітан служби цивільного захисту Сергій Шморгун та 5 чоловік особового складу: командир чергового караулу старший прапорщик І. Медяний, пожежники – рятувальники молодші сержанти В. Штих, І. Судець, сержант О. Олійник, водій, старший прапорщик М Коломієць.

Загалом у навчаннях було задіяно 42 чоловіки та 7 одиниць техніки. За словами керівника навчань начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Вінницькій області, полковника служби цивільного захисту Руслана Новака, усі учасники тренувань виконали поставлені завдання на оцінку «відмінно». Особливо видно високий рівень підготовки працівників державної лісової охорони.

При гасінні умовної пожежі в Якушинецькому лісництві продемонстровано успішне застосування спеціальної пожежної техніки, різноманітного протипожежного інвентаря, автомашин та тракторів, пристосованих для гасіння пожеж, мотопомпи «Форте» для перекачування води, чітку взаємодію працівників ДП «Вінницький лісгосп» та бійців загону ДСНС.

Керівники спільних тренувань Іван Попадюк та Руслан Новак підвели підсумки, оцінили дії кожного підрозділу, наголосивши на проведенні широкомасштабної інформаційно-просвітницької роботи з жителями області. Адже без свідомої поведінки зі сторони громадськості, усвідомлення людьми масштабів загрози, що несе в собі «червоний півень», лісові масиви не будуть в повній безпеці. Лише особисте правильне ставлення людини до лісу та власна відповідальна поведінка стануть запорукою збереження зеленого багатства України. Адже головним чинником поширення «червоного півня» в лісі є, звісно, людський фактор та людська недбалість, а іноді і злочинна поведінка людей. Завжди актуальним залишається заклик: не жартуйте в лісі з вогнем.

За інформацією прес-служби Вінницького ОУЛМГ
04.05.2017

Проблеми українських лісів не зводяться лише до незаконних рубок



Кілька років відбулися суттєві зміни у фінансуванні лісової галузі. Зокрема, держава відмовилася від виділення коштів на відновлення українських лісів з 2016 року, поклавши ці обов’язки на лісгоспи. Державне фінансування залишили лише для відтворення заповідного фонду. Виділяються на це кошти з розрахунку 30 центів на га. Поки увага держави зосереджена здебільшого на спробах вирішення питання незаконних рубок деревини, на збереженні мораторію на експорт лісу-кругляку, українські ліси доходять до максимальних показників своєї стиглості і вже за 5-10 років нас заскочать зовсім інші, набагато більш глобальні проблеми.

Україні потрібен ліс

Сьогодні одна з основних проблем українських лісів – малий рівень заліснення. Ліси всихають, хворіють, часто їх неконтрольовано рубають, тож сьогодні середній показник заліснення по країні – 15,7% при цьому для того, щоб досягти оптимальних показників цей відсоток має бути на рівні 20. А це значить, що найближчим часом потрібно засадити молодим лісом приблизно 2 млн га українських земель.

Та через обмежене фінансування досягти таких показників буде явно непросто. «Нам знадобиться 40-50 років, щоб вийти на показники оптимальної лісистості», - говорить керівник сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO Андрій Заблоцький та зазначає, що фінансування галузі забезпечується у межах 5-8%.

Для порівняння, у Білорусі, де показник лісистості більше 40%, підтримка складає 9 доларів на га, в Польщі, з показником лісистості 29% - 17,5 доларів, в Угорщині з показником 24% – 43 долари. «Чим менше рівень лісистості, тим менше коштів виділяється на лісовідновлення», - говорить Андрій Заблоцький.

Для того, щоб чіткіше уявити темпи збільшення лісових насаджень, можна поглянути на дані, які наводить найбільший лісокористувач України – Держлісагентство. Так, за 2016 рік було відновлено 52,6 тис. га лісів, натомість зрубано 50,1 тис га. На 2017 рік заплановано відновити порядку 50 тис га лісу. Такі цифри не додають оптимізму, враховуючи, що за підрахунками Держлісагенстсва ще 600 тис га пошкоджено хворобами та шкідниками.

«Норма 2 млн га – це не 40-50 років, це 400 років», - дає більш песимістичний прогноз керівник кафедри дендрології та лісової селекції НУБІП Юрій Марчук, зауважуючи стрімке скорочення фінансової підтримки держави.

За його даними, цього року на все лісове господарство разом з заповідниками виділяють 4 млн доларів. Для порівняння у 2011 році воно становило 100 млн доларів.

Проблеми балансу

Окрім того, що в Україні потрібно відновлювати площі лісів, дуже важливо зрозуміти, які породи дерев варто висаджувати. «Якщо немає балансу деревини, звідки ми знаємо, яка потреба на будівництво, ми не знаємо, скільки потрібно для залізниці, для шахт», - пояснює Юрій Марчук і додає, що планувати такі речі потрібно на перспективу, адже ліс росте 80-100 років.

І це та проблема, яку не просто потрібно планувати вирішувати, а потрібно вирішувати вже прямо з сьогоднішнього дня, оскільки вже за 10 років на Україну чекає маса лісу повної стиглості. Справа у тому, що у нас основні масиви лісів були висаджені у 50-60-ті роки минулого сторіччя після масштабних повоєнних рубок. Тепер же у нас молодих насаджень, за даними Держлісагентства, налічується усього 16,9%. Стиглих і перестиглих лісів – 37,4%, середньовікових – 47,5%.

Можна сказати, що такий поділ є доволі умовним, оскільки облік лісів останній раз проводився у 1996 році. Про необхідність вирішення цієї проблеми у тому числі й за рахунок надання належного фінансування галузі, говорить і голова Держлісагентства Христина Юшкевич.

"Вже за 5 років через непроведені заходи Україна стикнеться зі значно більшими проблемами, ніж незаконні рубки. Для того, щоб ситуацію хоч якось покращити, Держлісагентство звертається до донорів, щоб отримати фінансування для створення власного кадастру лісу", - зазначає вона.

Незаконні рубки

Та й питання незаконними руками сьогодні потребує уваги, бо ліс нищать нещадно. За оцінками експертів, несанкціоновані рубки складають від 20 до 40% від загальної кількості зрубаної деревини. Перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов говорить, що в Україні щороку незаконно рубиться 3-4 млн кубометрів деревини. За неофіційними підрахунками такі показники можуть становити й більше 6 млн кубометрів.

При цьому така діяльність в Україні майже не карається. За словами Андрія Заблоцького, в Україні діє єдиний розмір штрафу за незаконні рубки – 170 грн. Для порівняння, в Румунії і Швеції, де показники лісистості також набагато вищі, ніж в Україні передбачена, зокрема, й кримінальна відповідальність. В Румунії до 1-го року позбавлення волі, в Швеції – до 2-х років.

Зміни до законодавства України в цьому питанні наразі готуються, можливо відповідний закон про посилення відповідальності буде проголосований вже цього літа.

Та тільки це не зможе повністю вирішити проблему з незаконними рубками, оскільки сьогодні лісівники, які мають опікуватися лісом, масово звільняються через борги по зарплаті. За словами Христини Юшкевич, найкатастрофічніша ситуація є на півдні та сході країни, де співробітники лісогосподарств масово звільняються. Щоб вирішити проблему, Держдісагентство намагається знайти можливості отримання додаткового фінансування та зберегти кадри. Але й, якщо можна буде зупинити масові звільнення лісівників, посилювати охорону лісів все рівно необхідно.

Саме тому галузь продовжує очікувати на створення екологічної поліції. Про те, що такий орган буде створено почали говорити ще на початку березня 2015 року, навіть були зроблені певні напрацювання, потім змінився уряд, і все пішло по новому колу.

Чинний Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак ще на початку літа минулого року говорив про те, що йде робота по створенню нової екологічної поліції, яка має фактично прийти на зміну екоінспекції та посилити контроль захисту довкілля. Можливо, що вже найближчим часом створення нового органу все ж почнеться.

"Найближчими тижнями обіцяють на уряді представити концепцію екологічної поліції. Ідея – ліквідувати поточну екологічну інспекцію та створити новий орган, з новими повноваженнями, з кращою структурою управління", - розказує про процес реформування народний депутат України Остап Єднак.

Складність ситуації в лісовій галузі є у тому, що проблеми, які потрібно вирішувати потребують часу та немалих коштів. Україна сьогодні немає ні того, ні іншого. Та все ж у планах Держлісагентства створити програму комплексного реформування галузі. Для того, щоб розробити попередній план дій, за словами Христини Юшкевич, буде потрібно близько року.

Депутати Харківської облрали вийшли на посадку лісу

"Майбутнє лісу в твоїх руках". На Харківщині триває акція з висадки лісу. Адже його не вистачає. В області дефіцит лісових насаджень. Про це заявляють депутати облради, а тому і залучилися до вирішення цієї проблеми, а також закликали всіх небайдужих.

Ось так власноруч депутати Харківської облради, громадські активісти, волонтери взялися за вирішення такої проблеми, як дефіцит лісу на Харківщині. І на своєму прикладі показали, що завдання кожного - зробити свій внесок у збереження природи.

Сергій Пієв депутат Харківської обласної ради

Это инициатива нашего председателя фракции "Партия "Відродження" Скоробагача Владимира Ивановича. Он в этом направлении работает, ставит нам задачу, как депутатам.

Тож озброївшись приладдям, всі гуртом взялися за роботу - примножили лісове багатство.

Володимир Скоробагач заступник голови Харківської обласної ради, керівник фракції партії "Відродження" в Харківській облраді

Вы знаете, никогда в жизни не садил в лесу деревья. Это первый раз. Во-первых, интересно, во-вторых, переполняет чувство гордости, что ты приложил руку для того, чтобы наша область была зелёная, самая красивая. Я надеюсь так оно и будет.

Тут на території "Жовтневого лісового господарства", у Нововодолажському районі, будуть липи. А далі червоні дуби. Загалом висадили майже 6 тисяч садженців. Задача ж загальна - засадити майже 2 гектари деревами. А в межах області, зазначають фахівці, потреба в тисячу разів більше. Щоб підняти рівень заліснення та покращити екологічну ситуацію, необхідно висадити 100 тисяч гектарів лісу.

Олександр Попов 1-ий заступник начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства

Щоб гектар провести створення лісових культур необхідно, щоб відпрацювало порядкка 25 чоловік. Якщо ми говоримо, що вцілому в рік ми створимо тисячу гектарів, то виходить, що відпрацювати треба дуже багато. Тому ми дуже вдячні тим людям, які відгукнулися.

Олена Гречаніна генеральний директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру

Как можно не прийти в такой день замечательный, солнечный, чтобы ещё одним деревом не украсить нашу страну. Я думаю, акций надо больше, а сердца проснутся.

Також за ініціативи заступника облради Володимира Скоробагача в області було створено робочу групу, яка займається збереженням лісу та боротьбою з незаконною вирубкою дерев і вже розроблено цІлу стратегію заліснення Харківщини. Плани роботи на подальше грандіозні, зазначив Володимир Скоробагач. До 2020 року на території державних лісгоспів засадити лісом мають намір 3 тисячі гектарів.

Володимир Скоробагач заступник голови Харківської обласної ради, керівник фракції партії "Відродження" в Харківській облраді

Работу мы ведём и с лесхозами, и с правоохранительными органами, и с общественными организациями, и с волонтёрами. Мы их привлекаем для того, чтобы искоренить эту незаконную вырубку леса. Мы на правильном пути и у нас есть большие результаты. Мы и сегодня проводим эту акцию, которая поможет людям осознать, что лес это наше достояние, это наша природа, которую нужно беречь, любить и ценить.