ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 травня 2017

Весна – 2017 на лісогосподарському факультеті

Навчальна практика з дисципліни «Лісові культури» у студентів III курсу розпочалася цього року рано – 14 березня, у кварталі 115-7 Скрипаївського навчально-дослідного лісгоспу. Під керівництвом провідних спеціалістів лісгоспу і викладачів кафедри лісових культур і меліорацій студенти склали проект лісових культур з описом природних і технологічних умов відведеної для практики лісокультурної площі на свіжому не розкорчованому зрубі, оцінили якість садивного матеріалу, ознайомилися з технікою садіння сіянців під меч Колесова та посадили 1,8 га культур сосни звичайної. Після садіння було виконано технічне приймання робіт




Студенти III курсу Н. Тімонова і О. Шаповалов висаджують сіянці сосни звичайної під меч Колесова. Помічник лісничого В. Шатєєв і доцент О. Андрущенко обговорюють питання технічного приймання робіт зі створення лісових культур

Загалом садіння лісових культур виконано якісно, що відповідає нормативним вимогам. Перенесенням у натуру проекту реконструкції існуючого на території дендропарку лісового розсадника студенти розпочали практичне освоєння програмних питань лісового розсадництва (проект розроблено старшим викладачем кафедри лісових культур і меліорацій М.Є. Трофименком та викладачем М.М. Діденком). Для цього під керівництвом доцента В.В. Назаренка були позначені нові окружні і міжпольові межі розсадника. Студентами і викладачами кафедри лісових культур і меліорацій були викопані з попередніх полів посівного і шкільного відділень крупномірні саджанці клена польового, дуба червоного, дуба звичайного, липи крупнолистої, горобини шведської та інших деревних та чагарникових порід. Саджанці висаджені на території стадіону і на липовій алеї.

Запроектовані нові поля були звільнені від саджанців і очищені від захаращеності, ґрунт оброблений плугом, важкою дисковою бороною і фрезами








Без застосування механізмів і ручної праці реконструкція розсадника була б неможливою. Зліва направо: С.М. Бугайов, О.Б. Величко, А.М. Полив’яний, М.М. Ведмідь , О.П. Андрущенко

У нові поля шкільного відділення студенти висадили 500 шт. сіянців і саджанців ялиці білої, липи дрібнолистої, берези повислої, ліщини декоративної



У посівному відділенні розсадника було засіяно насінням сосни кримської , сосни звичайної і модрини європейської два поля посівного відділення

Під керівництвом викладачів кафедри садово-паркового господарства студенти III і IV курсів ФЛГ заклали маточну плантацію і висадили для укорінення живці 11-ти гібридів тополі та верби, висадили у збудовані парники зелені живці туї західної , самшиту вічнозеленого, ялівців козацького і віргінського та інших декоративних деревних і чагарникових порід.

Разом зі співробітниками УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького у реконструйованому розсаднику було висаджено 62 шт. укорінених живців фундука для проведення довготривалих спостережень за ростом і плодоношенням.

Викладачі кафедри лісових культур заклали нову маточну плантацію зі 108-ми живців тополі та верби. Викладачі кафедри лісових культур і меліорацій за участі співробітників дендропарку збудували і розмістили у дендропарку чотири парники розміром 11х1,5х0,3 м. , заготували субстрат і заповнили ним парники. Співробітниками дендропарку та частковою участю студентів вирощено у закритому ґрунті 12 тис. шт. розсади квітів для оформлення садових газонів і клумб на території університету і дендропарку, а також розпочато роботу з вирощування сіянців у контейнерах з агроволокна деревних порід з закритою кореневою системою.

Всі роботи у лісодекоративному розсаднику і дендропарку виконуються з метою наповнення навчального процесу практичним змістом і озеленення території університету.

Наш дендропарк

Сонячний промінь загляда у вікна,
Росами чистими вмивається Земля,
Зеленим шумом дендропарк привітно
Студентську молодь зустріча щодня!

Наш дендропарк –
Перлина Харківщини!
Візитна картка, наш пріоритет,
Звідси бере початок Батьківщина,
Тут побраталися навіки Ліс і Степ!

Тут молодість живе наша крилата,
Звідси рушаємо в небачені світи,
Парків величних на світі є багато,
Та кращого ніде нам не знайти!

Збагатимо наші гаї-діброви
Найкращими деревами сповна,
Наш дендропарк веде про це розмову –
Йому і праця наша, і хвала!

Проб’єм граніт науки лісової,
Здолаєм перешкоди на шляху,
Залишим для Вкраїни молодої
Зелене золото в пшеничному вінку!

О.П. Андрущенко. 20.04.2017 р.

Что мы будем делать когда уйдут те, кто умеет и может работать?

Генпрокуратура считает, что уполномоченные органы власти не принимают исчерпывающих мер по улучшению ситуации с законностью в лесной отрасли


Генеральная прокуратура РФ, проанализировав работу по надзору за исполнением законодательства в сфере экологии, пришла к выводу, что "уполномоченные органы государственной власти не принимают исчерпывающих мер по улучшению состояния законности при использовании лесов, их охране, защите, воспроизводстве". Сообщение о проведенном анализе размещено на сайте Генпрокуратуры; ниже приводится та его часть, которая относится к лесам. Ссылка:

Генпрокуратура России проанализировала работу по надзору за исполнением законодательства в сфере экологии


На особом контроле находятся вопросы пресечения хищений лесных ресурсов. За прошедший год по материалам прокуроров органами предварительного расследования возбуждено свыше 1 тыс. уголовных дел за незаконную рубку древесины.

Однако уполномоченные органы государственной власти не принимают исчерпывающих мер по улучшению состояния законности при использовании лесов, их охране, защите, воспроизводстве. По данным фактам направлены информации Министру природных ресурсов и экологии.

Повсеместно органами прокуратуры пресекалась деятельность по незаконному заготовлению древесины. Прокурорами выявляются факты хищения лесных ресурсов под видом санитарных рубок. Так, в Ленинградской области вскрыта незаконная практика санкционирования региональным комитетом по природным ресурсам вырубки делового леса под предлогом проведения санитарно-оздоровительных мероприятий. Своевременное прокурорское вмешательство не позволило похитить деловую древесину на сумму 408 млн руб. По данному факту возбуждено уголовное дело по ч. 3 ст. 30, ч. 4 ст. 159 УК РФ (покушение на мошенничество группой лиц в особо крупном размере).

В соответствии с поручениями Президента Российской Федерации продолжена работа по обеспечению законности в сфере борьбы с лесными и иными природными пожарами.

В частности, органами исполнительной власти Республики Саха (Якутия), Волгоградской, Орловской, Томской и других областей не полностью принимались меры по предупреждению и ликвидации природных пожаров. К примеру, в результате несвоевременной перегруппировки сил и средств в Амурской области лесопожарные службы не ликвидировали природный пожар на площади 10 гектаров, который распространился на 690 гектаров леса.

Приходится констатировать, что повсеместно лесными инспекторами не исполняются функции по пресечению нарушений в данной сфере, привлечению виновных лиц к ответственности, выявлению и взысканию причиненного лесам вреда. Нередко это связано с небольшим штатом таких инспекторов.

Данные факты прокуратура не просто констатирует но и реагирует на них.

За 2016 год прокурорами в суды прокурорами предъявлено 3 тыс. исков, внесено 5 тыс. представлений, объявлено 3 тыс. предостережений, возбуждено 1,7 тыс. дел об административных правонарушениях.

***

А теперь констатация фактов: машины-это то что осталось от лесхозов, бензина нет, запчастей нет, даже и марок на конверт и то нет. О какой работе может идти речь? Ни на что денег нет, но вы там держитесь. Ну а прокуратура крайнего найдет. Все развалили, теперь ищут крайних.

ух!!! Аж скупая слеза по щеке скатилась! Вы во всём правы и вы не создаёте у меня мнения глупого человека. 

Вопрос: - вы какого ... всё ещё в этом маразме работаете? И за что?

Этот вопрос можно задать многим. 

  • Есть те, кто дорабатывает до пенсии.
  • Есть те, кого устраивает зарплата и положение в обществе.
  • Есть те, кто прирабатывает немного к пенсии.
  • Есть те, для кого работа в лесничестве уже давно не основная. А лесничество это так-приработок.
  • Наверное есть те, кто считает что кроме лесничества он никому не нужен.
  • Конечно же есть те, кого и палкой не выгонишь с "хлебного" места.
Знаете какой самый популярный вопрос ,когда кто то сообщает о том что увольняется? "Ну и куда ты пойдёшь!"

Нет бы задаться вопросом "Что мы будем делать когда уйдут те, кто умеет и может работать?"

Уходят то как раз исполнители, на которых работа в лесничествах держится. А вот "организаторы" остаются...



За сутки 4 мая в России сгорело почти 6000 гектаров леса

За сутки 4 мая в России было ликвидировано 135 лесных пожаров на общей площади 5801 га.

Как сообщает пресс-служба Федеральной авиалесоохраны, для тушения пожаров привлекалось 2226 человек, 533 единицы техники и девять воздушных судов. В Забайкальском крае также задействовали 115 парашютистов-десантников.

По состоянию на 00:00 МСК 5 мая, на территории Российской Федерации проводятся работы по тушению 31 лесного пожара на площади 912 га. Введен режим ЧС в четырех субъектах Российской Федерации: на всей территории Республики Бурятия, Забайкальского края, в одном районе Курганской области и в одном районе Челябинской области.

Ранее сообщалось, что в Бурейском районе Амурской области ввели режим чрезвычайной ситуации. Данное решение принял глава района в связи с сухой и жаркой погодой, которая сейчас осложняет пожароопасную обстановку.

У рамках акції у лісах на Закарпатті висадили 5 млн саджанців


КИЇВ. 5 травня. УНН. Учора, 4 травня, в урочищі Сурдук на Закарпатті фінішувала масштабна акція з озеленення Карпат “Майбутнє лісу в твоїх руках”, передає кореспондент УНН.

У рамках цьогорічної акції 5 мільйонів саджанців лісових порід дерев висадили на площі у майже 2900 гектарів, а сприяння природньому поновленню зроблено на 1400 гектарах карпатських лісів.

“Протягом весняної акції на території лісових господарств області було висаджено близько 5 мільйонів саджанців. Зазначу, що у зв′язку зі складними погодними умовами акцію було продовжено на кілька тижнів, адже на деяких територіях тільки нещодавно зійшов сніг. Вже традиційно спільно з лісівниками участь у висадці молодого лісу беруть діти, а саме учні шкільних лісництв, у яких на сьогодні задіяно 400 закарпатських школярів. У сьогоднішній акції взяли участь 30 дітей, наймолодшому лісівнику виповнилося усього 8 років”, — розповіла УНН речниця Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Юлія Давидова.

Безпосередньо 4 травня на площі близько двох гектарів школярі разом із лісівниками висадили майже 5 тисяч саджанців ялини, ялиці, дубу, бука і ясеня. За словами начальника кадрового та юридичного відділу ДП “Брустурянське лісомисливське господарство” Михайла Немеша, 90-95% висаджених дерев приймуться і згодом замінять на даній гірській ділянці раніше вирубані дерева.

“Враховуючи те, що це північний схил, а висота тут сягає 800 метрів над рівнем моря, то краще на цій території приживаються хвойні породи. За 30 років із сьогоднішніх саджанців виростуть повноцінні дерева, а досягнуть розміру сусідніх дорослих дерев вони за 60-70 років...”, — зазначив М.Немеш.

Брустурянський лісгосп на Закарпатті унікальний й тим, що це одне з двох господарств в Україні і одне з небагатьох у Європі, де вирощують кедр європейський — рідкісну породу хвойних дерев, які категорично заборонено вирубувати. Безпосередньо у Кедринському лісництві загальнодержавного значення здійснюють заготівлю кедрових шишок, які сушать у сушарнях, “консервують” насіння, висаджують у розсаднику, вирощують саджанці та поновлюють кедровий осередок. Кедр — рослина вибаглива, тільки її саджанець може проростати 3 роки, а насінину часом доводиться “будити”.

Загалом же протягом тривалого часу увесь посадковий матеріал для озеленення карпатських лісів вирощується у розсадниках закарпатських лісгоспів. Цього року, окрім висадки саджанців у рамках акції “Майбутнє лісу в твоїх руках”, в області планово висадять близько 5 мільйонів молодих дерев, більшість з яких ще в травні, решту — восени.

Як раніше повідомляв УНН, 28 березня, у Рахівському районі Закарпаття, на висоті близько 800 метрів над рівнем моря лісівники спільно з учнями шкільних лісництв висадили 6 тис. молодих дерев різних порід.

Джерело: УНН
Пʼятниця, 5 травня 2017, 04:53 • Катерина Ірха








Пять лесхозов Луганщины поставят более 3,5 тысяч кубометров дров для базы Национальной гвардии



Лесохозяйственные предприятия Луганской области начали поставку дров топливных для базы производственно-технологической комплектации Национальной гвардии Украины. Об этом сообщает пресс-служба Луганского областного управления лесного и охотничьего хозяйства.

Как отмечает источник, до конца года планируется отгрузить 3586 м куб дров хвойных и твердолиственных пород.

«Дровяная древесина будет отпускаться с промежуточных складов пяти лесоохотничьих хозяйств», - также отмечено в сообщении пресс-службы.

04 травня 2017

На Херсонщине дети специально подожгли лес



Недавно в Великокопанивском лесничестве (квартал 39, выдел 23) в урочище «Карпова балка» возник пожар на площади 0,02 га. Об этом сообщает издание "Гривна. Новый формат".
Пожар обнаружили с помощью телевизионной наблюдательной системы дежурные на лесной пожарной станции в 12:00.

На тушение выехал пожарный модуль, который справился с пожаром за 1,5 часа. Причина возгорания - неосторожное обращение с огнем несовершеннолетними, отдыхавших неподалеку от озера, а не умышленный поджог.

В то время два пожарных автомобиля на базе ЗИЛ-131 выезжали тушить стихийную свалку на территории Подокалиновского сельского совета (в двух километрах от места лесного пожара), и видимо, было удобнее сообщить о тушении лесного пожара, унизив роль лесников и приписав чужие заслуги.

4 Мая, 19:00

На Кіровоградщині рятувальники спільно з лісниками та правоохоронцями закликали громадян берегти ліс від вогню

Травень цього року видався, як на диво, теплим і сонячним, тож у лісах, міських парках і скверах та біля річок спостерігається велика кількість відпочивальників. Саме тому на суворому дотриманні правил пожежної безпеки під час відпочинку на території лісових масивів регіону наполягають рятувальники. Тож з метою протидії пожежам на території лісництв проводяться рейдові перевірки.

Так, 4 травня рятувальники спільно з працівниками обласного управління лісового господарства, представниками поліції та місцевих органів влади провели рейд у лісовому масиві неподалік с. Клинці Кіровоградського району й нагадали відпочивальникам, яких рекомендацій необхідно дотримуватись, аби не сталося пожежі у лісі. Запросили взяти участь у рейді також журналістів обласного телебачення. Варто зазначити, що порушників, які б розпалили багаття та не загасили його, організаторами рейду виявлено не було. Проте це не означає, що варто зменшувати темпи роботи щодо підвищення культури безпеки громадян та відповідального ставлення до збереження довкілля.

Співробітники лісгоспу наголосили, що розкладати вогнище дозволяється лише у рекреаційних зонах, але місце необхідно ретельно розчистити від сухої рослинності, а залишаючи ліс – залити попелище водою та переконатися, що вогнище повністю згасло. Фахівці ДСНС нагадали, що на початковій стадії пожежу у лісі ще можливо загасити самостійно. Працівники Національної поліції, в свою чергу, попередили громадян, що за знищення або пошкодження лісових масивів або зелених насаджень передбачена кримінальна відповідальність.

На завершення розмови рятувальники роздавали громадянам листівки з порадами, як уникнути пожеж у екосистемах та закликали берегти ліс від вогню.





У ДСНС України у Кіровоградській області
Опубліковано: 04.05.2017, 19:15

Полтавщина: попередьмо пожежі лісу


Найбільше пожеж виникає від, запаленого відпочиваючими, звичного вогнища.

Пожежа може виникнути сухого періоду року від непогашеної цигарки, сірника. Адже хвоя, трава, сухе листя спалахують від маленької іскри.

Як наголошує Ю.В. Клименко, начальник Пирятинського РС, вихідними й святковими днями проводяться постійно рейди спільно з працівниками лісохорони, поліції, державного пожежнагляду з метою попередження лісових пожеж. Це сприяє дотриманню вимог пожежбезпеки у лісових масивах (із найжорсткішими методами впливу на порушників).

ГУ ДСНС України у Полтавській області
04 Мая 2017 16:15

Рятувальники вчились гасити лісову пожежу на Хмельниччині. ВІДЕО



28 квітня на території Ізяславського лісового господарства відбулося масштабне навчання із ліквідації умовної лісової пожежі. У заході взяли учать керівники області та районів, лісових підприємств Хмельниччини, рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницький області та служб взаємодії.

Хмельницькі рятувальники вчились гасити лісову пожежу. Комплексне навчання відбулось на території Ізяславського лісового господарства.

Мета навчання – перевірити готовність до дій за призначенням усіх служб взаємодії під час ліквідації надзвичайної ситуації у лісових масивах. А також обмін досвідом у галузі забезпечення пожежної безпеки у лісомисливських господарствах краю.

Четвер, 04 травня 2017, 18:12
http://strichka.com/item/63617469


Можно зарабатывать на болоте, не разрушая его




Выражение «люди на болоте» стало чуть ли не синонимом белорусов. Однако во второй половине ХХ века из-за мелиорации территория, занимаемая болотами в нашей стране, сократилась с 14,2% до 4,2% от ее общей площади. В погоне за экономической выгодой пришлось закрыть глаза на ущерб, нанесенный окружающей среде. Сегодня мы начинаем понимать, что прямые и косвенные убытки от мелиорации зачастую перевешивают ту прибыль, которую удается получить. Об этом мы поговорили с заместителем директора по научной и инновационной работе Института экспериментальной ботаники НАН Дмитрием Груммо, который является одним из ведущих белорусских специалистов в области болотоведения.

– Если попробовать спустя десятилетия оценить последствия мелиорации, то каким будет вывод?

– Не раз высказывалось мнение, что тот рывок, который Полесье сделало в области сельского хозяйства, был обусловлен именно масштабным осушением болот. Однако платой за него стала потеря огромных объемов воды и те экологические проблемы, с которыми нам сегодня приходится иметь дело. Давайте не забывать, что болота Беларуси играют исключительно важную роль в поддержании благоприятного регионального гидрологического режима. Он в свою очередь важен для устойчивого функционирования естественных экологических систем и сохранения водных ресурсов за счет накопления в болотах запасов пресной воды, чей объем превышает 7 млрд м3, обеспечения водного питания рек и озер. Так что в целом ситуация неоднозначна. Надо четко отдавать себе отчет в том, что мы приобрели в результате мелиорации и что потеряли.



– Не наступаем ли мы сегодня на те же грабли, когда осушаем болота для добычи торфа?

– Надо признать, что экономика всегда диктует свои правила игры. Однако массовая мелиорация в данный момент не осуществляется. Если какие-то территории отводятся под торфодобычу, речь идет о точечных проектах с привлечением инвестиций (таких, как Морочно или Скураты).
В Беларуси была разработана и утверждена Схема использования торфяников, которая действует до 2030 года. Фактически она представляет собой регламентированную концепцию, имеющую статус официального документа. Это очень позитивный опыт, которого нет в соседних странах. Если какому-то представителю местных властей захочется использовать по своему усмотрению болото, которое не входит в разрабатываемый фонд, сделать это будет намного сложнее.

Сегодня разрабатываются в основном старые месторождения. Отведение новых связано с большими проблемами, в том числе из-за необходимости проводить общественные слушания. Нам удалось достичь компромисса между торфодобывающей промышленностью с одной стороны, общественными организациями и учеными – с другой. Благодаря этому биологи стали равноправными участниками диалога по поводу дальнейшей судьбы белорусских болот. Также начата разработка закона о болотах. Это еще один редкий пример стратегического подхода к использованию природных ресурсов. Удалось внедрить новые стандарты, включая восстановление выработанных торфяников, противопожарное обустройство, мониторинг прилегающих территорий. Без общественной поддержки мы не смогли бы добиться такого успеха.

– Часто приходится слышать, что добыча торфа нерентабельна. А как на самом деле?

– Сегодня Беларусь производит 3,2 млн торфа в год, т.е. столько же, сколько вся Россия. При этом его добыча часто диктуется планами, а не реальными экономическими потребностями. Обычна ситуация, когда вкладываются деньги в модернизацию заводов, а потом выясняется, что нет ресурсной базы или рынка сбыта.
Торф как топливо спас нашу страну и ее экономику в послевоенное время. Но стоит признать, что использовать его таким образом неэффективно. Торф не станет полноценной заменой нефти и газу. Производя брикеты, мы теряем воду – гораздо более ценный ресурс, который будет востребован в будущем. Ликвидация пожаров, возникающих на осушенных болотах, обходится дорого. Так, только в 2002 году на борьбу с ними было выделено 1,5 млн долларов.

Мы посещали аналогичное литовское предприятие, которое добывает торф на известном болоте Аукштумала. Там главный лозунг – «Мы не производим брикеты». Вместо этого выпускаются торфяные субстраты. С экономической точки зрения наиболее выгодно производить именно такие продукты с высокой добавленной стоимостью, в которых торф является лишь одним из компонентов. Для его получения не требуется много сырья, а значит, отпадает необходимость в масштабной мелиорации. При таком подходе тех участков, которые уже выделены для разработки в Беларуси, хватит на десятилетия. Резко нарастить объемы производства не получится, поскольку Литва и Латвия уже заняли свое место на рынке, и потеснить их вряд ли удастся.

Сегодня мы зачастую добываем торф, кипуем и отправляем в Западную Европу, чтобы там в него добавили продукты биотехнологического производства, расфасовали и привезли назад в виде готовых продуктов. Лишь недавно производства, занимающиеся выпуском субстратов, начали создавать в Беларуси при участии иностранных инвесторов. Важно отметить, что они демонстрируют лучшие показатели в области управления и реализации по сравнению с государственными торфоперерабатывающими предприятиями. У нас имеются и отечественные разработки ингредиентов, но пока распространено мнение, что лучше завозить их из-за границы. Это во многом связано с тем, что производственники консервативны.




В любом случае необходимо ставить перед инвесторами требование последующей экологической реабилитации. Повторное заболачивание, внедрение передовых европейских стандартов охраны окружающей среды должно войти в систему. Для этого есть все предпосылки: по мере того, как сельское хозяйство становится более интенсивным, многие выработанные торфяники оказываются заброшенными и деградируют. Однако рынок диктует условия использования болот. Государство не тратит значительные деньги на повторное заболачивание, поэтому приходится привлекать зарубежные гранты.

– В Западной и Центральной Европе болот практически не осталось. Могут ли они стать двигателем для развития экологического туризма в Беларуси?

– Мне кажется, что бренд «Беларусь – страна болот» уже существует. Пока он позволяет привлечь инвестиции в масштабные проекты по восстановлению осушенных территорий. «Великое княжество вертлявой камышевки» – первый проект такого рода, финансируемый Евросоюзом за его пределами. Однако туристический потенциал белорусских болот тоже велик. В 2004 году, когда с финансированием науки было особенно плохо, мы стали приглашать из-за рубежа волонтеров. За восемь лет к нам приехали представители 48 стран, которые помогали собирать научный материал. Их привлекла именно возможность побывать на настоящих болотах. В Беларуси есть хорошо сохранившаяся природа и неплохая туристическая инфраструктура. Так почему их не использовать и не пропагандировать?
Все же с точки зрения экономики основная функция верховых болот – это аккумулирование воды. Например, в торфяной залежи болота Ельня содержится 475 млн м3 пресной воды, или 70% от запасов воды в крупнейшем озере страны – Нарочи. Фактически оно является сердцем всей региональной гидрологической системы. На сегодняшний день в белорусских болотах хранится порядка 7 млрд кубометров воды. Еще столько же или даже больше мы потеряли в процессе мелиорации.

Приведу другой пример: американцы оценивают в 23 млрд долларов стоимость функций по защите от штормов и ураганов, выполняемых прибрежными водно-болотными угодьями. Еще один хороший пример – судьба водосборного бассейна Catskills/Delaware, который дает 90% питьевой воды для Нью-Йорка. Уничтожение на его территории природных экосистем и развитие сельского хозяйства привели к тому, что качество воды опустилось ниже приемлемого уровня. К 1996 году Нью-Йорк оказался перед выбором: строить систему фильтрации стоимостью порядка 6 млрд долларов или же принять меры по сохранению и восстановлению экосистем бассейна стоимостью 1-1,5 млрд долларов. Был выбран второй вариант, в результате удалось сэкономить 4,5 млрд долларов.

Не стоит также забывать о том, что болото содержит в связанном состоянии огромное количество углекислого газа и активно участвует в его поглощении. Сохранившиеся в естественном состоянии болота Беларуси выполняют газорегуляторную функцию – ежегодно они выводят из атмосферы около 900 тыс. тонн диоксида углерода и выделяют в атмосферу 630 тыс. тонн кислорода. В болотах Беларуси накоплено и сохраняется около 500 млн тонн углерода.




56% ягодных угодий в Беларуси сосредоточено именно на верховых болотах. Это и есть наиболее рентабельный способ их использования. Даже после мелиорации вырастить на верховом болоте «товарный» лес практически невозможно. Как показали наши исследования, если сопоставить полученные данные с затратами на мелиорацию 1 га верхового болота, то убыток от ее проведения для лесохозяйственных целей составляет около 95 USD на 1 га (в сопоставимых ценах). Таким образом, на болоте можно зарабатывать, не разрушая его. Надо только найти баланс. Именно это нам и предстоит сделать в ближайшие годы.

Беседовал Андрей БОРОДИН

Дмитрий Груммо
заместитель директора по научной и инновационной работе Института экспериментальной ботаники НАН РБ 0 594 Май 2017