ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 червня 2017

Состояние и проблемы лесного сектора Украины: предварительные итоги анализа

 03/06/2017  
Ниже текст моего выступления на круглом столе программы ПРОФОР во Всемирном Банке 1.06.2017 . Комментарии, вопросы и, особенно, критика – приветствуются. М.П.
Уважаемые коллеги,
Наш проект нацелен на поддержку реформ, конечной целью которых является повышение устойчивости и эффективности лесного сектора Украины. Достичь поставленной цели можно только в том случае если реформа базируется на объективном представлении о положении дел в секторе и понимании проблем, тормозящих его развитие.
В своей презентации я представлю базовые цифры, характеризующие лесной сектор и предварительные результаты их анализа, который был нацелен на выявление проблем, на которые следует обратить внимание в ходе поиска путей улучшения ситуации.  В ходе анализа использовались как официальные, так и оперативные   данные государственной, ведомственной и международной статистики доступные по состоянию на май месяц текущего года.
Прежде, чем перейти к цифрам напомню основные особенности украинской модели управления лесами. К ним относится:
абсолютное преобладание публичной (более 99%), в основном государственной (около 90% собственности на леса;распределение функций государственного управления лесами между многими органами центральной и местной власти;смешанная «частно-публичная» модель ведения лесного хозяйства в государственных лесах.
Для европейских специалистов необычным является то что, профессиональные структуры, отвечающие за ведение лесного хозяйства, лишены права распоряжения лесами, которым наделены местные органы власти (1), а также то, что государственные лесные предприятия работники которых относятся к государственной лесной охране, носят погоны и наделены статусом правоохранительных органов, одновременно имеют право собственности на заготовленную древесину и действуют на рынке, по тем же правилам, что частные предприниматели (2).
А теперь обратимся к цифрам и посмотрим, как подобная модель проявляет себя на практике. Начнем с оценки ресурсного потенциала.
Если верить статистике:
лесами занято лишь 16.4% территории Украины. По этому показателю страна занимает 32 место в европейском рейтинге;только 54% имеющихся лесов доступно для заготовки древесины. 33 место.Общий прирост лесов оценивается в 35 млн.кбм иди около 4 кбм/га, что по продуктивности лесов ставит Украину в один ряд со Швецией и Финляндией значительная территория которых находится в северных широтах;ежегодная заготовка около 20 млн.кбм ликвидной древесины (около 60% прироста), из которых почти 60% составляет топливная древесина.
На этих и подобных цифрах базируется распространенное представление о том, что Украина малолесная страна, с низким лесоресурсным потенциалом. Однако оно ошибочно, так же, как и большинство приведенных цифр.
Теоретические расчеты, а также данные математико-статистической инвентаризации лесов свидетельствуют о том, что оценки прироста древесины занижены приблизительно в два раза. Соответственно степень его использования завышена. Для заготовки древесины доступно около 90% площади лесов Украины. Выход топливной древесины в ходе заготовок завышен как минимум в два раза за счет включения в её состав древесины для производства плит, целлюлозы и даже пиломатериалов. Таким образом, Украина имеет прекрасные условия для выращивания лесов и по праву входит в шестерку европейских стран с наибольшими запасами древесины. Лесоресурсный потенциал страны явно недооценен, что связано как с грубыми ошибками, так и сознательным искажением отчетности.
Мифы о малолесности Украины базируются на средних оценках лесистости. Низкие значения этого показателя объясняются тем, что около 40% её территории находятся в степной зоне, почвенно-климатические условия которой неблагоприятны для роста лесов.  Изначально в этой зоне доминирует травянистая растительность, а леса являются интразональным явлением и приурочены к долинам рек и возвышенностям. На леса степной зоны приходится около 7% общего запаса украинских лесов, ресурсное значение которых минимально (красный блок – АР Крым). На остальной территории существуют хорошие и прекрасные условия для ведения прибыльного лесного хозяйства. По сути, сама природа разделила страну на две зоны: в первой лесное хозяйство имеет самостоятельное, в том числе ресурсное значение, во-второй, выращивание лесов и другой древесной растительности полностью подчинено целям аграрного сектора, а также экологии и рекреации. Важно подчеркнуть, что несмотря на кардинальные территориальные различия, в Украине используется единая экономическая модель ведения лесного хозяйства.
Украина признает многоцелевое значение лесов и учитывает его путем их деления на категории по одной основной функции и ввода ограничений на лесопользование, основным из которых является запрет плановых рубок главного пользования. Замена насаждений осуществляется путем санитарных и лесовосстановительных рубок на фазе его усыхания и распада. Следствием подобной практики является:
ухудшение состояние лесов;
накопление низкокачественных перестойных насаждений при катастрофическом отсутствии молодняков;
«ведение хозяйства на дрова» и многочисленные упущенные выгоды, как текущие, так и долгосрочные
Политика Украины всегда была направлена на увеличение площади лесов и лесистости страны. В советское время в этом направлении были достигнуты впечатляющие успехи. Однако ситуация изменилась. Сегодня в обществе существует две точки зрения по этому вопросу. Официальная лесная власть утверждает, что планы лесоразведения выполняются, а все срубленные леса успешно восстанавливаются (1). Представители общественных организаций и гражданского общества всё громче говорят об уничтожении лесов (2). Между тем статистика свидетельствует о следующем:
работы по лесоразведению стране практически прекращены. Создавать видимость благополучия удается только путем ежегодной корректировки планов;ситуация с лесовосстановлением в количественном отношении благополучна. Перевод молодняков в покрытую лесом площадь близок к площади сплошных рубок;наблюдается значительный рост площадей естественного возобновления, в связи с чем возникают вопросы к его качеству;системой дистанционного мониторинга лесного полога зафиксировано незначительное (по Украине на 1.8%) уменьшение его площади. В некоторых регионах оно заметно больше. Главная причина этого заметное увеличение площади молодняков до смыкания, связанное со значительным увеличением рубок и медленным ходом восстановления погибших насаждений.
Таким образом, концепцию лесоразведения в Украине необходимо пересматривать, прежде всего в части внедрения  принципов и методов агролесоводства на землях с.-х. значения всех форм собственности. В части лесовосстановления приоритетными являются задачи внедрения методов лесного хозяйства,ориентированных на сохранение «непрерывного лесного покрова» (выборочное хозяйство)  и прекращение пагубной практики тиражирование новых порослевых генераций в условиях пригодных для выращивания производительного икачественного леса.

Объемы заготовки древесины в Украине за последние 10 лет выросли на 6 млн.кбм и достигли 22 млн.кбм. Интенсивность эксплуатации растущих запасов остается относительно низкой, в среднем в год выбирается немногим более 1% запаса. Запасы хвойных эксплуатируются в среднем в 1.5-2 раза интенсивнее, чем лиственных.

В стране параллельно существует две системы рубок – плановая (зеленые тона на графике) и вынужденная (красные тона).  Плановая состоит из традиционных рубок главного пользования и рубок ухода, вынужденная из сплошных санитарных и лесовостановительных рубок, цель которых замена распадающихся лесов, а также выборочных санитарных рубок – в ходе которых из насаждения выбираются ослабленные и усыхающие деревья. Доля заготовки при вынужденных рубках за годы независимости выросла от 15-20 до 60%. Сейчас они являются важнейшим и стабильным элементом украинской модели ведения хозяйства. Оценивая этот факт следует учитывать то, что основным «сортиментом» древесины, заготавливаемой при «вынужденных рубках» являются ДРОВА.

Площади плановых и вынужденных рубок обновления лесов приблизительно равны. Не будет большой ошибкой вывод о том, что в стране ежегодно рубиться две одинаковых площадных лесосеки – расчётная и по состоянию.

Площадь выборочных санитарных рубок почти в два раза больше, чем площадь всех видов рубок ухода. Это является прямым свидетельством наличия серьезных проблем, связанных с практикой выращивания лесов в Украине.

К другим особенностям украинской модели лесовыращивания являются:

Избирательность рубок. За последние 10-летие ежегодный «недоруб» расчетной лесосеки вырос в два раза и в последнее 5-летие стабилизировался на уровне 1.2 -1.3 млн. кбм в год (13-15% лесосеки). Естественно на корню оставляются малоценные и труднодоступные леса;Низкий охват молодняков и средневозрастных насаждений рубками ухода. Если допустить, что лесоводы системы Гослесагентства проводят рубки ухода только в насаждения 4-х пород – сосны, ели и высокоствольного дуб и бука, то 10 лет:одна прочистка будет проведена почти в каждом насаждении 10-20 летнего возраста;одно прореживание проведут на 30% площади лесов 21- 40 лет;одну проходную рубку проведут на 17% площади лесов 41-60 лет.Малая интенсивность выборки при проведении рубок ухода. В 2016 году общий объем заготовки с гектара среднем составил в насаждениях:10-20 лет – 12,3 кбм21-40 лет – 17,2 кбм41- 60 лет – 32,4 кбмОтсутствие адекватного регулирования размещения лесосек.Шаблонность и отсутствие мотивации к исправлению ошибок и освоению новых, прогрессивных методов и технологий

Все более очевидным следствием подобного хозяйствования является прогрессирующее ухудшение структуры и качества лесов, а также снижение их устойчивости.

Следует отметить, что перечисленные проблемы лесная власть связывает с недостатком денег или изменениями климата, упорно не желая замечать собственных ошибок и избегая перемен. Практически все новшества лесного законодательства последних лет инициированы экологическими организациями или представителями бизнеса, что, несмотря на благие намерения, чревато односторонностью и просчетами. Консервация нынешней системы управления означает прогрессирующую деградацию лесов и это весомое основание  задуматься о реформе.

Характеристику деревообрабатывающего сегмента лесного сектора начнем с оценки динамики производства, экспорта, импорта и видимого потребления древесины. Страна специализируется на производстве полуфабрикатов первичной и глубокой обработки. Цифры государственной статистики, характеризующие объемы производства всех видов продукции в последние 6 лет практически не меняются.

Бросается в глаза отрицательное значение видимого потребления продукции первичной переработки, в частности пиломатериалов и древесного угля. Отрицательное сальдо стремительно растет. Получается, что страна экспортирует в 1.5 раза больше досок и в 3 раза больше угля, чем производит.

По продукции более глубокой переработки в частности ДСП и фанеры ситуация более благополучна.
Основной продукт деревообработки в Украине – пиломатериалы. Они производятся в основном мелкими и мизерными производителями (классификация ориентирована на украинские реалии: по мировым меркам предприятие производящее 100 тыс.кбм пиломатериалов ближе к мелким, чем к гигантским), среди которых численно преобладают физические лица предприниматели и мелкие предприятия, работающие на льготном налогообложении.  Производство сконцентрировано в приграничных областях. В некоторых из них (Житомирская, Волынская, Сумская) заметный вклад в производство вносят предприятия Гослесагентства.

Характерной чертой лесного сектора Украины является хроническое отсутствие баланса между наличием древесины и её потреблением. Продемонстрируем это на элементарном примере.
Согласно официальной статистике в 2016 году экспортировано 664,2 тыс.кбм дубовых пиломатериалов и произведено 72 тыс.кбм дубовой фризы и ламели. На производство этой продукции необходимо не менее 1.2 млн.кбм пиловочника.

Вопрос. Как удалось произвести упомянутые объемы дубовой продукции, с учетом того, что объем заготовки пиловочника дуба в Украине в 2016 году составил 512 тыс.км?

Ответ. В Украине пиломатериалы производят из технологического сырья, которое учитывается как топливная древесина.

Так было не всегда. Долгое время выход деловой древесины в стране был таким же, как в соседних странах – около 90%. Статистика ФАО давно (с 2006-2207 года ) фиксирует резкое падение выхода деловой древесины в Украине, но недооценивает достигнутые результаты. По официальной статистике в 2016 году делова древесина составила только 40% (8.3 млн.кбм) из общего объема заготовленного ликвида. 60% (11,3 млн.кбм) отнесено к «топливной древесине» из которой 4.4 млн.кбмклассифицируются как «дровяная древесина для технологических нужд» и используется в лесопилении и плитном производстве.

Выводы неутешительны. В Украине:
Преобладает и опережающее развивается сегмент первичной деревообработки, для которого характерны:

высокая доля мелких и мизерных производствльготное налогообложениенизкая конкурентоспособностьзначительный и стремительно растущий теневой сектор
Наблюдается низкое внутреннее потребление выпускаемой продукции и ориентация производства на экспорт

Продолжается многолетняя стагнация развития

Отсутствует адекватная оценка ресурсного потенциала и баланс использования древесины
Основная причина сложившейся ситуации – негласная политика Гослесагентства.

На протяжении ряда лет Гослесагентсво лоббировало экспорт, который осуществлялся с использованием разных коррупционных схем, в том числе путем продажи древесины через контролируемые посреднические фирмы, которым продукция отпускалась по заниженным ценам, а затем перепродавалась реальным потребителям уже по рыночным. При этом лесхозы сразу отгружали древесины в адрес реального потребителя.  Одновременно, на внутреннем рынке был сформирован типичный «рынок продавца», на котором Гослесагентство диктовало цены и правила, которые затрудняли резидентам Украины доступ к ресурсам.
В начале 2014 года появилась надежда на изменение ситуации. Были сформулированы предложения по формирования понятной, прозрачной прогнозированной, учитывающей интересы постоянных клиентов системы торговли в числе которых были:
безусловных отказ от коррупционных схем и скрытого лоббирования отдельных покупателей;изменение правил классификации древесины;обеспечение свободного доступа к рыночной информации;формирование новых правил торговли, учитывающих интересы и повышающих ответственность, как продавцов, так и покупателей.

Полное игнорирование этих рекомендаций, послужило причиной инициирования закона о моратории на экспорт древесины.

Ещё на этапе обсуждения законопроекта, мне приходилось много говорить о том, подобное решение имеет многочисленные долгосрочные минусы и не является лучшим. На слайде, перечислены последствия моратория, которые представляют собой мою редакцию мыслей Эндрю Митчела, сформулированных в уже далеком 2004 году.

Спрос и предложения древесины на рынке Украины не сбалансированы, поэтому нет сомнений в том, что мораторий увеличит давление на продуктивные леса и заставит резко снизить рубки в лесах низкокачественных, ухудшит экономику государственных лесных предприятий, заставит их заниматься первичной деревообработкой, тем самым создавая новые конфликты интересов и коррупционные риски.

Развитие неконкурентоспособной, мелкой теневой деревообработки принесет не налоги, а нелегальные рубки и коррупцию.

Крупные современные предприятия, которые начинают работу этой весной, не обеспечат увеличение числа рабочих мест в масштабах лесного сектора. Эти предприятия в час выпускают столько досок, сколько ФОП за год. Сотня их работников заменяют тысячи владельцев дворовых пилорам, а это значит, что мелкий бизнес будет вытесняться, что породит конфликт между мелким теневым и крупным официальным бизнесом за доступ к сырью.
И уж конечно, мораторий не истребит коррупцию, скорее наоборот.

Понимая все это, я считаю, чтов текущей ситуации отмена моратория не целесообразна. Первый шаг на пути к этому решению должна сделать украинская власть, наведя порядок в системе распределения древесины, заготовленной в государственных лесах.

Завершая эту тему замечу, что по сравнению оперативной статистики по производству пиломатериалов, фанеры и ДСП никаких сдвигов не наблюдается. Увеличения экспорта тоже нет. Можно говорить о почти полном замещении потерь от прекращения экспорта кругляка, которое произошло за счет экспорта продукции первичной переработки шпона, ДСП и столярных изделий. Кроме этого, с запретом экспорта можно связать резкое увеличение теневого производства пиломатериалов и древесного угля, а также ухудшение реализации и снижение доходов государственных лесных предприятий. В полной мере его последствия проявятся к концу года, после выхода на проектируемые мощности новых предприятий и реакции лесхозов на новую рыночную ситуацию.  
В практике экспортной торговли предприятий Гослесагентства также нет изменений. Это демонстрируют оперативные данные об экспорте древесины на предприятия двух австрийских деревообрабатывающих гигантов, размещенные в Румынии рядом с границей Украины. Во второй колонке размещены сведения о странах, в которых зарегистрированы фирмы, покупающие украинскую древесину, а также сведения о количестве таких фирм. Очевидно, что  рассматриваемые австрийские фирмы работают в основном через посредников, зарегистрированных в Великобритании (Лондон, Эдинбург). Характерно то, что руководство фирмы Эггер, производящий плиты, пиломатериалы и конструкции из древесины утверждает в прессе о том, что не закупает в Украине топливную древесину, а цифры, характеризующие экспорт дров топливных из Украины в Румынию на порядок больше, чем показатели румынского импорта этой продукции.

Экспорт, через посредников, является неизменным признаком торговой политики Гослесагентства, при этом названия некоторых посредников и/или адреса их регистрации остались такими же, что и при «злочинной владе», преступления которой к настоящему времени доказаны и официально признаны. Это не добавляет доверия к Гослесагентству и требует, как минимум, публичного объяснения.

Обобщая следует признать,государственная власть до настоящего времени не смогла обеспечить условий благоприятных для развития деревообработки, как сегмента, определяющего совокупную  доходность лесного сектора… и это важнейший довод в пользу реформ.

Проблем собственно ведения лесного хозяйства, деревообработки и лесного рынка достаточно для обоснования необходимости перемен. Однако есть ещё один блок вопросов, заставляющих задуматься о реформе. Эти вопросы связаны собственно с СИСТЕМОЙ Гослесагентства.  Их освещение требует отдельного доклада, поэтому ограничусь выводами.

В начале выступления я назвал украинскую модель ведения хозяйства «частно-публичной» или «частно-государственной». Думаю, что сегодня можно констатировать, что её «частная» составляющая полностью доминирует над государственной. 

На сегодня Украина единственная страна Европы где нет ни лесной политики, ни лесной стратегии, ни лесной программы. Очередной учет лесного фонда не проведен.  Система государственной поддержки ведения хозяйства в лесах высокой социальной и экологической значимости разрушена. Предприятия выполняющие исключительно государственные функции либо ликвидированы (АВИОЛЕСОХРАНА) либо находятся в бедственном положении и полноценно не выполняют свои функции (проектные и научные организации). Значительная часть лесов остается вне зоны внимания государственного органа исполнительной лесной власти.

Декларируемые Гослесагенством успехи и положительные тенденции финансово-производственной деятельности подконтрольных «постоянных пользователей», экономическая деятельность которых базируется на собственности на заготовленную древесину и доходы от её реализации, сильно искажены и преувеличены. Это связано с тем, что при анализе специалисты Гослесагентства не учитывают влияния инфляции, сравнивают несопоставимые показатели и неверно их трактуют. Фактически власть видит ситуацию в отражении «кривых зеркал».

Независимый анализ показывает, что расслоение «постоянных пользователей» по финансово-экономическим показателям достигло кульминации.  Подавляющее большинство государственных лесных предприятий степного региона – банкроты, не имеющие средств для выполнения своих базовых функций.  С каждым днем, появляется все больше аргументов, для того чтобы считать, что «точка невозврата» ими уже пройдена и государственное лесное хозяйство степной зоны разрушено.

«Успешные» лесные предприятия, директора которых получают зарплату сопоставимую и превышающую зарплату Нардепов и Министров, показывают рентабельность 2-4%. Ориентиром их деятельности всё в большей степени становятся интересы руководителей и работников, которые доминируют над интересами государства.  Отсюда завышение себестоимости работ, занижение сортности заготавливаемой древесины и другие методы, минимизации налогообложения…

В связи с прогрессирующей депрофессионализацией государственной лесной власти никаких надежд на исправление ситуации в рамках сложившейся системы НЕТ. И это последний мой аргумент в пользу реформ.

Нам важно знать, что Вы думаете по поводу состояния и перспектив сектора и я очень надеюсь на активное обсуждение поднятых тем. Опровергайте и критикуйте, но не молчите.

 М.Попков

 Приєднані файли

Что действительно объединяет восток и запад Украины? От предгорий Карпат до засушливых южных степей все регионы Украины медленно, но верно лишаются своих лесов



31 мая бывший депутат Луганского горсовета Наталья Максимец сравнила темпы вырубки лесов Донбасса и Карпат: «Где-то в интернете попадалась фотография лысых Карпат. Зрелище, конечно, ужасное. Залысины такого же масштаба уже появились и на карте Луганщины».

Ее слова подтверждает и.о. заместителя председателя Совета министров ЛНР Александр Дробот, сообщая о фактически уничтоженном Станично-Луганском лесничестве, «ощипанных» Новоайдарских лесах и тысячах гектаров вырубленных лесов в Северодонецком лесохозяйстве (на подконтрольных Киеву территориях). Всего, по его словам, под топор пущено около 40 тысяч гектаров. Можно было бы, конечно, списать варварскую вырубку на одно из побочных следствий войны, однако аналогичную картину мы наблюдаем во всех регионах Украины.

В начале мая жители города Котовск (недавно переименованного в Подольск) Одесской области жаловались на угрожающие масштабы вырубки лесов. В этом регионе лес активно рубят как местные жители, которые не в состоянии платить за газ, так и «черные углежоги», пережигающие деревья на уголь для последующей продажи (энергокризис — одно из следствий блокады Донбасса).

Тем временем, на западе Украины незаконная вырубка лесов, в том числе заповедных, после победы Майдана стала приобретать все черты национального бедствия. Неподалеку от станции Воловец Закарпатской области мне довелось пообщаться с лесником, который мог лишь с бессильным негодованием наблюдать за уничтожением своего «лесного царства». «Это же канадские ели — их при Советском Союзе за золото в Канаде закупали» — цедит он сквозь зубы на закарпатском диалекте.

Он не в силах что-либо изменить — публичное возмущение или протест незамедлительно сделает его «российским агентом», что чревато, как минимум, конфликтом с той или иной националистической группировкой. На махинациях по продаже леса, по его словам, хорошо зарабатывают, как «патриоты», так и местные власти.

«Партия, у которой было большинство в Львовском областном совете, всегда воровала лес. Они контролировали руководителя лесного хозяйства, и эта вертикаль тянулась до самого низа», — заявил недавно один из активистов львовского Майдана Василь Курий, оценив масштабы уничтожения лесных угодий Львовской области.

Карпаты могут вскоре полностью «облысеть», что приведет к новым оползням и селевым потокам, смывающим западно-украинские села, мосты и дороги. И, как следствие, очередные волны украинских мигрантов потянутся в Россию и страны ЕС в поисках работы и жилья.

В Киевской области ситуация не намного лучше: как писала в апреле прошлого года New York Times, активно рубят даже лес в районе Чернобыля, при этом угрозу здоровью представляют не столько сами деревья, сколько поднимающаяся радиоактивная пыль, которую ветром разносит на десятки километров вокруг.

В результате незаконных вырубок на Украине ежегодно исчезает 300 тыс. гектаров. Если в 1996 леса составляли около 16% территории Украины, то в 2015 — лишь 11% (45% которых — молодняк), причем резко сокращаться площадь лесов стала именно с 2014 года.

Снимки, опубликованные в прошлом году закарпатскими туристами, наглядно показывают, насколько изменился ландшафт всего лишь за два года после Майдана.

Несмотря на формальный запрет экспорта необработанной древесины, ее все время массово вывозили под видом дров или «изделий». Кроме того, совершенно здоровые деревья обычно маркируют, как «больные» и подлежащие «санитарной вырубке». Облегчает незаконный промысел и тот факт, что лесники массово увольняются из-за невыплаты долгов по зарплатам. Только с начала этого года уволились около двух тысяч лесников.

В августе прошлого года украинская прокуратура обнаружила на территории Словакии склад с семью тысячами деревьев, незаконно вырубленных и вывезенных из Украины. Тем временем в Польше — возле самой украинской границы — уже строятся новые деревообрабатывающие предприятия.

В коррупционных схемах контрабанды леса-кругляка оказался замешан и польский глава «Укрзализныци» Войцех Балчун. Его «польскую команду» в руководстве «Укрзализыци» в конце 2016 обвиняли в содействии незаконному вывозу лесоматериалов (в том числе формально запрещенного экспорта леса-кругляка) в Румынию, Словаки, Чехию и Польшу.

Неудивительно, что за последние два-три года доля леса в экспорте Евросоюза возросла почти в два раза — с 3,6% до 6%.

Рост «евро-экспорта» происходит преимущественно за счет поставок из Украины. И это, несмотря на пока еще действующий мораторий на экспорт леса-кругляка, который ЕС настойчиво требует отменить, поскольку он нарушает пункты соглашения о Евроассоциации и принципы свободной торговли. Мораторий на экспорт из Украины леса-кругляка пока является преградой для получения 600 млн евро макрофинансовой помощи Евросоюза, однако фактически экспорт происходит, то есть 600 млн евро можно в принципе расценивать, как взятку за легализацию незаконной практики.

23 мая украинские СМИ сообщили об очередной «победе»: Верховная Рада усилила административную ответственность за вырубку леса, однако СМИ, как правило, не уточняли, что речь идет исключительно об ужесточении наказания за вырубку «первобытных лесов» — лесов никогда не подвергавшихся человеческому воздействию, а таких на территории Украины всего 0,24% от общей массы лесов.

Иными словами мы наблюдаем лишь симуляцию деятельности по защите окружающей среды, поскольку реальная защита не только может подорвать бизнес ряда «патриотических» организаций, но и вызовет явное недовольство «западных партнеров». Реальное противодействие уничтожению лесов потребует не только жесткой конфронтации с бизнесом ряда «патриотов», но и переориентации самой экономики Украины.

Пока страна будет оставаться лишь сырьевым придатком ЕС, лес будут рубить, даже под «страхом смертной казни». Почти в каждом закарпатском селе около 40% местных жителей живут преимущественно за счет продажи леса, но его осталось не так уж и много — вскоре рубить будет просто нечего.

Мне довольно часто приходиться посещать разные регионы Украины и все чаще я натыкаюсь на целые гектары пеньков или на пепелище там, где совсем недавно шумели буки и сосны. Фотографии из бывших лесов Львовской, Одесской, Закарпатской, Черкасской, Киевской или Харьковской области зачастую идентичны — они отражают подлинное «единство» страны — общность разоренного пепелища.

Дмитрий Ковалевич
Tweet
03.06.2017 11:45

Історичні ліси не рубатимуть: на Кіровоградщині ініціюють створення національного природного парку



Учора, 2 червня, громадська рада при Кіровоградській ОДА провела виїзне засідання в історичному лісовому урочищі “Пальчикове”, що поблизу села Розумівка Олександрівського району. Члени громадської ради ухвалили рішення щодо припинення вирубки лісу на історичних холодноярських землях і відновлення роботи створеної у 2009 році робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку.

Приводом для першого виїзного засідання громадської ради при облдержадміністрації стало звернення від громадськості міста Кропивницького щодо негайного припинення вирубки лісу на території історичного урочища “Пальчикове” біля холодноярського села Розумівка.

Саме там знаходиться місце поховання борця за незалежність України, військового УНР, холодноярського отамана Миколи Скляра (Чорний Ворон) та його побратимів. Вони загинули у бою проти більшовиків у жовтні 1920 року.

А нещодавно, на честь 100-річчя Вільного козацтва та української революції 1917-1921 р., поряд із хрестом відкрили пам’ятник воїну УНР та холодноярському отаману, автору книги “Холодний Яр” Юрію Горліс-Горському.

Про вирубку історичного лісу першим публічно заявив кропивницький історик Юрій Митрофаненко. Він поїхав до урочища разом із членами громадської ради.

Делегацію із Кропивницького біля урочища чекали начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталя Ревенко та голова Олександрівської РДА Ольга Борота.




Наталія Ревенко повідомила членам громадської ради та активістам, що деревину в урочищі “Пальчикове” рубають працівники Бірківського лісництва. За її словами, рубку загального користування там проводять згідно чинного законодавства, згідно усіх правових документів, які на сьогодні існують.

Члени громадської ради та активісти оглянули місце вирубки. Наразі, за наказом Наталії Ревенко там припинено роботи.

Спілкування між активістами та працівниками лісгоспу подекуди набували емоційного забарвлення. Члени громадської ради намагалися з’ясувати усі деталі вирубки і висловлювали підозри щодо діяльності лісівників.



За словам очільниці лісгоспу області, ділянка, яку почали вирубувати є рукотворним насадженням віком близько 130 років. За планами, там буде вирубано 2,3 га лісу.


“Обласний лісгосп не рубає, там де захоче. Ми користуємось виключно базовим лісовпорядкуванням. Лісовпорядкування виконує Харківська державна лісовпорядна експедиція. Потім обласне управління підписує лісорубний білет на всі рубки головного кристування. Ми проводимо відвід дерев за два роки до проведення рубки і оприлюднюємо цю інформацію на офіційному сайті управліня та державного підприємства. Уся ділова деревина, яка заготовляється в області реалізовується через аукціон з продажу необробленої деревини, а дрова йдуть на опалення соціальної сфери області – садочки, лікарні, школи, тощо”, – розповіла деталі деревозаготівлі Наталія Ревенко.

Поки журналісти спілкувалися із очільницею лісгоспу області, активісти оглянули всю ділянку і розмістили на деревах листівки з надписами “Збережемо урочище Чорний Ворон”, “Руки геть від лісу”, “Збережемо ліс для нащадків” та інші.

Після оглядин вирубки члени громадської ради завітали до пам’ятника Юрію Горліс-Горському і поклали квіти до хреста, встановленого на місці останнього бою Чорного Ворона.





















Далі члени громадської ради, представники лісгоспу та районної влади продовжили спілкування у актовому залі сільради.



Наталія Ревенко запевнила усіх присутніх у тому, що лісівники чудово розуміють історичну значимість цього урочища і рубати далі, ближче до пам’ятника Горліс-Горському та хреста Чорному Ворону не будуть. Але звернулась до активістів з проханням зрозуміти і лісівників, адже не виконувати свою роботу вони не можуть.


“Оця рубка розташована найближче до пам’ятника і хреста, ближче рубати ми не будемо. Але рубку на цій ділянці ми маємо завершити”, – повідомила очільниця обласного лісгоспу.



Крім того, Наталія Ревенко розповіла членам громадської ради, що території усіх вирубок на 100% відновлюють молодими насадженнями. Усіх бажаючих вона запросила восени пересвідчитись у тому, що на вирубаній ділянці висадять молоді дерева.

Після усих обговорень громадська рада підтримала рішення припинити вирубку дерев у цьому урочищі та відновити роботи створеної у 2009 році робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку.

Як розповів кандидат географічних наук Андрій Домаранський, ініціатива створення національного парку належала тоді колективу природничо-географічного факультету педуніверситету.


“У 2009 році був зроблений перший. Ось документи із засідання робочої групи. – звернувся Андрій Домаранський до членів громадської ради, демонструючи документи. – Був проведений круглий стіл за участі тодішнього голови облради, його заступника, тодішнього очільника лісгоспу області. Було прийнято принципове рішення – створити до 2020 року Чорноліський національний природний парк. 2020 рік вже зовсім скоро, але цих три роки абсолютно достатньо, щоб розробити проект, визначити межі і почати створювати національний природний парк”.Переглянути документи за 2009 рік, про які говорив Андрій Домаранський можна за посиланнями: - Резолюція круглого столу з питань створення Чорноліського національного природного парку - Резолюція круглого столу з питань створення Чорноліського національного природного парку, стор. 2 - Розпорядження голови Кіровоградської обласної ради Про створення робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку - Розпорядження голови Кіровоградської обласної ради Про створення робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку, стор 2


Саме такі дії, на думку геграфа дозволять обмежити території, які можна буде вирубувати, і тим самим зберегти історичне урочище, де свій останній бій прийняли герої-холодноярці. А також не буде ніяких обмежень щодо відвідин туристами цих історичних місць.

Крім обмеження вирубки на території урочища “Пальчикове” та відновлення роботи по створенню національного парку на базі гісгоспів області, громадська рада ухвалила надати членам ради копії документів, якими регламентували вирубку та плани рубок лісу на території області.

Це звернення передадуть голові обласної ради та голові ОДА .



















У Держлісагентстві України шукають шляхи залучення міжнародної допомоги

У Державному лісовому агентстві України днями відбулася нарада за участю керівництва відомства, фахівців, а також представників міжнародних організацій та громадських структур щодо узгодження тематики та напрямків залучення міжнародної фінансової допомоги для вітчизняного лісового господарства.

За словами заступника Голови Держлісагентства Володимир Бондаря, питання міжнародної допомоги лісам України є дуже важливим з точки зору вирішення питання фінансування, а також реформування політики галузі та її майбутнього розвитку. Він наголосив, що шляхи вирішення питання залучення донорської допомоги мають бути різними – потрібно використовувати всі можливості. Основним завданням є визначення конкретних напрямків фінансування лісової галузі – щоб оцінити доступність міжнародного фінансування. Саме над цим й працювали експерти на згадані нараді.

За словами завідувача сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства Любові Полякової, у 2015 році були переглянуті міжнародні домовленості ООН щодо лісів. Зокрема, запроваджена глобальна мережа сприяння фінансовій підтримці лісового господарства. У рамках цієї мережі можливе отримання підтримки на розробку стратегії мобілізації фінансових ресурсів для лісового господарства та розробка 1-2 проектних пропозицій для подачі донорським організаціям.

У 2016 році Держлісагентство звернулось до секретаріату Форуму ООН з лісів із відповідним запитом, який був схвалений. У грудні 2016 року був проведений тренінг для фахівців системи Держлісагентства щодо підготовки проектних пропозицій, а у січні-березні 2017 року проведено картування можливих джерел фінансової підтримки для України.

Державне лісове агентство України вже звернулося в офіс ООН з проханням допомогти розробити стратегію фінансової підтримки лісової галузі в Україні. Така робота вже проводиться.

«Є кілька складових нашої допомоги. По-перше, за запитом – розробка стратегії залучення фінансової допомоги. По-друге, допомога Україні у створенні проектної заявки та в обранні фонду. Зараз ми в Україні працюємо над цим. Нам треба дивитися на всі можливі джерела фінансування. Вони діляться на міжнародні суспільні, міжнародні приватні, внутрішні суспільні та внутрішні приватні фонди, а також – на змішані. До вибору фонду треба підійти обдумано, адже те, що можуть фінансувати суспільні фонди, не можуть приватні і навпаки. Перше завдання – зробити картування наших потреб і подивитися наскільки ми можемо залучати ці фонди комплексно», – наголосив представник Секретаріату Форуму ООН з питань збереження лісів Бенджамін Сінгер.

За словами міжнародного консультанта Форуму ООН з лісів Юргена Блазера, сьогодні Світовий банк визнає Україну країною із перехідною економікою, вона включена до країн із середнім рівнем розвитку – і це є проблемою з точки зору залучення коштів, бо звужує можливості. «Треба бути активним у темах, які стосуються охорони довкілля, збереження лісів, зміни клімату та розвитку зеленої економіки – з точки зору міжсекторальної взаємодії. Вважаю, що можливості України – у співпраці із Глобальним екологічним фондом та Зеленим кліматичним фондом. Надійним партнером є ЄС, при цьому великі можливості є у транскордонному співробітництві на заході України у рамках співробітництва з ЄС. Але стратегія розвитку фінансування не може бути поза національною стратегією розвитку лісового господарства», - сказав він.

Вітчизняні фахівці та експерти ООН наголосили на важливості транскордонного співробітництва України у вирішенні глобальних проблем. Наприклад, сьогодні міжнародні донори фінансують програму зі збереження Чорного моря, у якій беруть участь вісім країн, у тому числі, й Україна. Отже, для оформлення конкретної заявки, Україні слід визначитися із напрямком фінансування, а це, найімовірніше – відновлення лісових ландшафтів, збереження лісостепових смуг (степова територія тягнеться від Алтаю через Україну і до Угорщини).

02.06.2017

Рівненщина нарешті отримала начальника обласного управління лісового та мисливського господарства

фото: Четверта влада

Вчора, 2 червня, представили нового начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Ним став Віталій Сухович. Про це інформує кореспондент ERVE.UA з посиланням на прес-службу Державного агенства лісових ресурсів України.

Як раніше ми писали, новий очільник є депутатом Рівненської облради. На цю посаду претендувало восьмеро осіб. Обирали керівника через відкритий конкурс. Фінал відбувся 30 березня у Києві. Там Сухович здобув перемогу.

Під час призначення він зауважив, що проблеми галузі вирішуватися будуть максимально прозоро, з інформуванням про всі заходи та залучення до роботи громадських активістів.

Довідково. Закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування, де отримав диплом менеджера-економіста, а також Національний лісотехнічний університет України, із присвоєнням кваліфікації спеціаліста з лісового господарства. З 2009 року працював на посаді директора ДП «Висоцький лісгосп».

03 червня 2017, 10:58

Роль майстра лісу, лісничого, інженера лісових культур має бути реально відчутною, – на семінарі лісівників



Днями відбувся виїзний семінар за участю головних лісничих та інженерів лісових культур підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
В рамках семінару лісівники побували в окремих лісгоспах, лісництвах, на тимчасових лісових розсадниках, рекреаційних пунктах за маршрутом Цумань-Колки-Маневичі-Камінь-Каширський. Вони відвідали ділянки, де навесні були створені лісові культури та проведено сприяння природному відновленню, – повідомляють на сайті Волинського ОУЛМГ.



Учасники семінару вкотре наочно переконалися, що для успішного лісовідновлення має значення усе, починаючи від вчасної і ефективної підготовки площ під весняну посадку, застосування сортового посадкового матеріалу, зокрема, що вирощується у Ратнівському лісовому розсаднику та державному підприємстві “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”, якісного проведення безпосереднього процесу садіння лісу та робіт по догляду з використанням технічних засобів та механізмів, завершуючи належним оформленням ділянок, що включає в себе встановлення розмежувальних стовпчиків, таблиць та ін.
У приміщенні актового залу нової контори ДП “Камінь-Каширськагроліс” відбулися підсумки семінару. До речі, це підприємство у своєму розвитку успішно крокує вперед з того моменту, коли був призначений новий керівник. Відмовившись від усього орендованого, лісгосп став на власні ноги.



Отже начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс та головний спеціаліст відділу Володмир Неводнічик виступили перед присутніми та звернули увагу на основні проблематичні моменти, які мають сьогодні місце у роботі колективів. Зокрема, зауважили, що слід серйозно віднестись до проведення інвентеризації посадкового матеріалу. А у плані доглядів за лісовими культурами – подбати про наявність та належний робочий стан відповідних засобів та механізмів.
Підсумовуючи роботу, перший заступник начальника ВОУЛМГ Віктор Сахнюк ще раз наголосив, наскільки важливо бути відповідальними у професійних обов’язках. Роль майстра лісу, лісничого, інженера лісових культур має бути реально відчутною на кожній ділянці.









Благословення непрозорістю


"Із призначенням керівника поспішати не варто", — кажуть одні судді. "Ні, головного лісівника області треба призначити якнайшвидше!" — відповідають їм, намагаючись поставити в цій історії жирну крапку, інші служителі Феміди, ба навіть із одного й того самого суду. Конкурс на посаду начальника управління лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області — однієї з найбільш лісистих в Україні — засвідчив, наскільки приваблива й дохідна ця посада. І для втілення результатів змагання годяться різні методи, насамперед із залученням на свій бік суддів. А ті часто постановляють взаємозаперечні рішення.

Нагадаємо, що 31 березня Державне агентство лісових ресурсів провело конкурс на посаду начальника Івано-Франківського обласного управління. Його переможцем став директор Надвірнянського держлісгоспу Руслан Осташук. Результати конкурсу породили сумніви в його прозорості та об'єктивності, про що DT.UA розповідало читачам у статті "Дискредитація конкурсом" ( №16 від 28 квітня ц.р.).

Найбільше запитань в інших учасників та громадськості викликала друга частина конкурсу — вирішення ситуаційних завдань. Постанова Кабміну №246 від 25 березня 2016 р. велить, оцінюючи їх, застосовувати виключно бальну систему — від 0 до 2 балів. Конкурсна комісія Держлісагентства винайшла власний спосіб, послуговуючись двома критеріями оцінки, які містять велику частку суб'єктивності і створюють можливості для маніпуляцій: 1)фаховість, що означає "професійність, знання предмета, правильність вирішення завдання та конструктивність"; 2) обгрунтованість відповіді, лаконічність та змістовність викладення. Відтак, невідомо, на яких підставах комісія розділила оцінку за кожне завдання на дві частини. Було прийнято рішення, що коли кандидат набирає "частинку оцінки", нижчу, ніж 0,5, то він не допускається до третього етапу конкурсу — співбесіди. І це рішення застосували на практиці. Один із учасників конкурсу — Роман Олійник, який фінішував другим, небезпідставно вважає і переконує суддів, що дав фахові та обгрунтовані, правильні або майже правильні відповіді на всі два ситуаційні завдання. Він ніяк не може зрозуміти, чому три члени конкурсної комісії поставили йому за відповідь на одне із завдань "нуль". З іншого боку, нечіткі критерії оцінювання дають членам конкурсної комісії широкий простір для маневрів, визначаючи переможців на керівні посади і в інших обласних управліннях лісового та мисливського господарства. Наприклад, пан Віталій Сухович, який виграв конкурс на посаду головного лісівника Рівненщини, за всі три етапи конкурсу — тестування, вирішення ситуаційних завдань і співбесіду — набрав аж... 10,6 бала, що поки що є найнижчим результатом серед усіх змагань за відповідні портфелі.

Ситуаційні завдання на "івано-франківському конкурсі" вирішувалися з використанням комп'ютерів, об'єднаних в одну службову інформаційну мережу та підключених до Інтернету. Тож будь-яка особа могла втручатися в перебіг розв'язання завдань і підтягнути результат потрібному кандидатові. А згадана урядова постанова (п.13) велить це робити письмово. Та ще й з відеозапису конкурсу видно, як одна особа декілька разів підходила до майбутнього переможця і, не виключено, допомагала йому. Народна мудрість знайшла підтвердження й цього разу: диявол заховався в деталях.

Національне агентство з питань державної служби провело перевірку і виявило низку порушень, які стосуються термінів проведення цього конкурсу, поводження з бланками та конвертами для розв'язання ситуаційних завдань. А це — відхід від Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого згаданою постановою №246, і, що не кажіть, порушення його ключових принципів — законності, прозорості, ефективного та справедливого процесу відбору кандидатів. З усього видно, що така самодіяльність могла вплинути на результати конкурсу на посаду головного лісівника Івано-Франківської області.
Тому цілком закономірно, що 3 травня Нацдержагентство направило іншому державному органу високого рівня — Державному агентству лісових ресурсів — чітку вимогу: скасувати результати конкурсу. І квит. Після цього, згідно із законом "Про державну службу" (ст.30), воно мало в десятиденний термін оголосити повторний конкурс. Однак Держлісагентство зовсім не планувало скасовувати результати отого першого конкурсу. Воно вибрало інший шлях — стало позиватися й оскаржило вимогу в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Головний лісовий орган вимагав від суду визнати вимогу протиправною і скасувати її. А задля забезпечення позову Держлісагентство клопотало в суді про зупинення дії вимоги. 12 травня згаданий адмінсуд відмовив у заходах забезпечення позову. Однак не минуло й двох тижнів, як справа отримала несподіваний поворот. Той самий Окружний адміністративний суд Києва повернув голоблі в протилежний бік: він прийняв до розгляду змінену сторінку вимоги, на якій порушення під час проведення конкурсу вже виглядають не надто серйозними, і зупинив дію вимоги. Доказова база ухвали просто розчулює стороннього: повторний конкурс потребуватиме "значних зусиль і витрат", скасування результатів "порушить права та інтереси переможця" і т.п. Того ж самого дня суд визнав вимогу Нацдержагентства недостатньо обгрунтованою і скасував її.

Паралельно триває спір в іншій судовій інстанції — Івано-Франківському окружному адміністративному суді, де один із учасників конкурсу — Роман Олійник — вимагає скасувати результати конкурсу. Коли писалися ці рядки, суд ще не завершив розгляду справи по суті. Однак 23 квітня було зупинено дію рішення конкурсної комісії, тобто суд не дозволив видавати наказ про призначення начальника Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства. Держлісагентство не стерпіло такого зволікання й оскаржило ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку. Популярна мотивація — позивач свідомо затягує розгляд справи, а державний орган мусить виконати норму закону "Про державну службу" (ст.310, яка вимагає призначення на посаду не пізніше, ніж через 30 днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу . А далі сталася цікава історія. Львівський апеляційний адміністративний суд призначив розгляд скарги на 14 червня, надіславши учасникам відповідні повістки про виклики. Аж раптом суд вирішив "виправити описку" в ухвалі, бо згадав: суддя-доповідач того дня перебуватиме у відпустці. І, що зовсім не схоже на українську судову практику, розгляд скарги було максимально прискорено. Як наслідок, 31 травня апеляційний адмінсуд скасував ухвалу про вжиття заходів для забезпечення позову. І майже в унісон цьому вердикту суд першої інстанції відмовив позивачеві Роману Олійнику у зміні способу забезпечення адмінпозову, а саме у забороні Держлісагентву призначати на згадану посаду переможця конкурсу... Тим самим суди повністю відкрили шлях до призначення на посаду сумнівного переможця конкурсу.

Система в особі держорганів нерідко всілякими методами чинить опір прозорості та відкритості. А суди, які мали б запобігати цьому, благословляють хибну практику. Всім добре, бо "всі хочуть жити"?

Роман Якель 2 червня, 20:24
Більше читайте тут

Дейнека та його команда


Масова вирубка лісів – це далеко не все, чим живе Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У цьому могли переконатися члени громадської ради при Львівському ОУЛМГ під час виїзного засідання 23 травня.

Засідання розпочалося з публічного звіту керівника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки, який хвалився статистикою та планами на майбутнє. Громадська рада вислуховує здобутки головного лісівника області, після чого –незручні питання. Однак до такої ситуації громрада готова – цензор-секретар засідання (він же голова ради) Миклуш вирішує кому скільки часу відводити на питання Дейнеці.




статистика

Він ненав'язливо і досить тактовно коригує час запитань, мотивуючи своє рішення браком часу, адже попереду – насичена програма виїзного засідання. Секретар засідання наказує майстру лісу з Дрогобиччини "Сідайте, будь ласка!", після його питання про повну ставку.



Віталій Майборода, який у відкритій опозиції до Анатолія Дейнеки, також бере участь у засіданні, аби задати низку незручних питань. До його присутності в ОУЛМГ приготувались у особливий спосіб. Учасник АТО, член батальйону "Айдар" виступає зі словами подяки Анатолію Дейнеці, який допоміг айдарівцям вагоном деревини для бліндажів. Вояк стверджує, що Віталій Майборода і його сподвижник Орест Кулинич нібито десь публічно заявляли про сумнівність використання тієї деревини. Вояк навіть запрошує обох на передову, аби вони переконались у цільовому використання кругляка. Майборода з таких закидів дивується.


На початку своєї промови айдарівець робить закиди в адресу Кулинича і Майбороди

Шишки у Брюховичах

Державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр" розташоване у Брюховичах, під сосновим лісом. У спеціальному цеху центру сушать шишки для подальшого виготовлення з них насіння, тут душно, сухо і тримається характерний запах соснової живиці. Директор Федір Пелиньо особливо тішиться обсягами насіння ялиці білої, що є дуже важливою для Львівщини. Сьогодні у нього в гостях не лише громрада при ОУЛМГ, а й один з членів президії Львівської обласної ради, а не так давно, голова комісії екології облради, Андрій Білоус.

сушильний цех, короби пі двідкритим небом, теплиця

Відчутно, що з 2007 року тут багато працюють над матеріальним забезпеченням технологічно затратного процесу (зберігання, обробка, висадка у землю насіннєвої продукції). Кожна зі стадій має своє окреме місце: під відкритим небом (у коробах) або в сушильні, або у теплиці.

Директор центру Федір Пелиньо звітує перед поважними гостями і стверджує, що підприємства області купують насіннєвий матеріал у єдиного такого цеху. Він стверджує, що послугами центру користуються лісівники з підприємств Рівненщини, Волині, Чернівецької, Івано-Франківщини, Хмельниччини областей, переважно лісгоспи. Щороку вони стають покупцями паростків.

Собівартість одного такого сіянця з закритою кореневою системою – 95-97 копійок. Реалізовують їх по 3 гривні 90 коп. Торік ціна була 3 гривні 20 коп.

Між іншим, лісгоспи на місцях також вирощують власний садивний матеріал, і також його садять, відповідно, їм незавжди вигідно тратити кошти на купівлю насіннєвого матеріалу у центрі. Адже лише транспортування саджанців з Брюхович у будь-який район області коштуватиме лісгоспу більше, ніж власноруч вирощені насадження.

Користуючись нагодою, Анатолій Дейнека і Андрій Білоус дякують один одному за співпрацю. Хоча й можуть бачити один одного на сесіях Львівської облради. Дейнека стверджує, що обларада починає розуміти проблеми лісового господарства, критикує, звинувачує і, водночас, хоче щось змінити на краще. Він сподівається втілити за допомогою облради проект контейнерного лісового розсадника.

Заступник Ганущина вірить, що до фінансування такого проекту можна буде долучити також державу. Андрій Білоус завершує свій спіч тим, що лісовідновлення для облради є пріоритетом №1.

"Швейцарський" ліс за Бібркою

З Брюхович громрада рушає до Перемишлянського району, де у володіннях ДП "Бібрське лісове господарство", у межах Романівського лісництва є навчально-виробничий стаціонар – місце наукового дослідження лісових культур. Національний лісотехнічний університет займається тут веденням наближеного до природи лісового господарства, формування різновікового високобонітетного насадження із скороченим оборотом рубки, який широко застосували у своїх лісах саме швейцарці близько ста років тому.

Поки проректор з наукової роботи НЛТУ, професор Григорій Криницький ділиться з громрадою своїми знаннями про стаціонар, троє айдарівців відходять на перекур у кущі. Схоже, що у веденні лісового господарства вони мало розуміються, промова Криницького їх не цікавить. Тоді для чого їм членство у громадській раді?

вояки за спинами лісівників (у кущах)

У Швейцарії було апробовано і доведено вдалий підхід відновлення лісу в умовах максимально близьких до природніх, хоча такого, на жаль, нема у нормативно-правовій базі. Стаціонар закладено аби перевірити доцільність ведення лісового господарства за тими ж принципами, що й у Швейцарії. За кільканадцять років матимуть результат. Тим часом подібний ліс, як під Бібркою, але між Винниками і Львовом, уже почали пиляти.

На межі лісу, де є стаціонар, є місце зразкової рубки, де проростають молоді клени. За цією ділянкою, однак, видно хащі. Ймовірно, працівники Бібрського лісгоспу ретельно готувались до приїзду громадських радників Анатолія Дейнеки за принципом "потьомкінського села". Це можна зрозуміти по листю, що вже встигло всохнути, але ще не опало з дбайливо зрізаних гілок.

Рада-помічниця, рада-захисниця

З боку неважко зауважити, що громадська рада закриває очі на корумпованість управління, соціальну напругу , спричинену вирубуванням лісів, підробкy дозвільних документів.

Ба більше, сьогодні по обіді, коли рух "Стоп лісоцид" проводив свою акцію прямої дії, на порозі управління саме члени громадської ради, за сумісництвом члени вищезгадуваного батальйону "Айдар", допомагали патрулю поліції, працівникам Залізничного райвідділу поліції стежити за порядком.

У борців з варварськими вирубками було кілька вимог: повністю відмовитись від суцільних рубок лісу, запровадити дієвий механізм громадських слухань затвердження планів рубок на місцях, притягнути до реальної відповідальності керівництво ОУЛМГ й окремих лісгоспів області.

Активісти руху виклали їх на папері та закріпили підписами і прийшли в управління, аби офіційно зареєструвати документ. Однак далеко не одразу вдалось знайти когось, хто погодився це зробити. Вони стукали у кілька кабінетів, у зачинені двері приймальні, і одним з перших їх зустрів чоловік, який представився також членом громадської ради! Однак що він там робив у робочий час? Чи, може, громадська рада веде діяльність не лише на громадських засадах?

Стоп лісоцид на порозі ОУЛМГ

Автор: Юрій Семашко
https://varianty.lviv.ua/43697-deineka-ta-yoho-komanda

02 червня 2017

На Рівненщині – новий керівник лісової галузі



Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар представив сьогодні нового начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталія Миколайовича Суховича.

Володимир Бондар висловив сподівання, що з приходом нового керівництва, в лісовому господарстві краю, яке має високі напрацювання та значні здобутки, посилиться відповідальне та професійне ставлення до вирішення складних питань. На сьогодні в області реалізовується пілотний проект рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину. Це новий напрям роботи, який потребує підвищеної уваги та концентрації всіх зусиль.

У свою чергу Віталій Сухович наголосив, що галузь працюватиме максимально прозоро, буде надаватися оперативна інформація про всі заходи, до роботи активно залучатимуть представників громадськості.

Довідка: Сухович Віталій Миколайович народився 1 червня 1979 р. в м. Сарни Рівненської області. Закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування, де отримав диплом менеджера-економіста, а також Національний лісотехнічний університет України, з присвоєнням кваліфікації спеціаліста з лісового господарства. З 2009 року працював на посаді директора ДП «Висоцький лісгосп».

30 березня 2017 року Віталій Сухович здобув перемогу у відкритому конкурсі на посаду начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.