ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 червня 2017

Замечания Гринпис России к проекту нового российского стандарта FSC


6 июня 2017 года истекает официальный срок подачи замечаний ко второй версии проекта нового Российского национального стандарта FSC. Гринпис подготовил свои замечания, и направит их в FSC. С проектом и инструкциями по участию в его обсуждении можно ознакомиться на сайте FSC России:

Вторые публичные консультации по стандарту открыты!

С точки зрения Гринпис России, проект нового Российского национального стандарта FSC слишком большой (в нынешней версии - 246 страниц), запутанный и мелочный. Большое количество второстепенных и несущественных требований неизбежно будет отвлекать внимание органов сертификации от требований действительно важных, связанных с наиболее характерными для российского лесного сектора проблемами. Разнообразных требований и рекомендаций в проекте нового стандарта так много, что привести их к единому высокому качеству и обеспечить полную внутреннюю непротиворечивость стандарта вряд ли возможно. В связи с этим Гринпис России считает правильным представить со своей стороны замечания только по отдельным положениям проекта нового стандарта - по тем, которые в наибольшей степени касаются работы нашей организации по сохранению малонарушенных лесных территорий.


Замечания Гринпис России к проекту Российского национального стандарта FSC (проекту 2-0 от 6 апреля 2017 года)

С точки зрения Гринпис России, важнейшим недостатком системы добровольной лесной сертификации FSC является то, что она поддерживает практику пионерного освоения последних диких лесов и уничтожения малонарушенных лесных территорий. Это позволяет позиционировать традиционное экстенсивное (бесхозяйственное) лесопользование, характерное для таежной зоны России, как "экологически приемлемое, социально выгодное и экономически жизнеспособное" управление лесами. Фактически FSC открывает или сохраняет экологически чувствительные рынки для лесной продукции, производство которой связано с уничтожением важнейшей категории лесов высокой природоохранной ценности - малонарушенных лесных территорий.

Существующая практика добровольной лесной сертификации по системе FSC способствует сохранению двух главных угроз малонарушенным лесным территориям:

а) их прямому уничтожению в результате рубок, фрагментации инфраструктурой, а также в результате негативных процессов, провоцируемых рубками и фрагментацией;

б) истощению лесных ресурсов вокруг МЛТ, вынуждающему сертифицированные предприятия прибегать к дальнейшему расширению зон заготовки древесины, вовлечению в рубку все новых и новых частей МЛТ.

Наглядным примером обеих этих угроз является современная ситуация с сохранением МЛТ в Двинско-Пинежском междуречье в Архангельской области, где FSC развивается в течение 17 лет, и где в эту систему сертификации прямо или косвенно (через сертификаты FM или CW) вовлечены все крупные лесопользователи. Лесозаготовительная деятельность сертифицированных предприятий или их поставщиков привела к такому истощению лесов, при котором поддержание жизнеспособности этих предприятий возможно только за счет дальнейшего уничтожения МЛТ, в том числе в границах предусмотренного Лесным планом Архангельской области заказника.

Для обеспечения исполнения Принципа 9 и сохранения малонарушенных лесных территорий Генеральная ассамблея FSC приняла в 2014 году решение 65 (Motion 65), согласно которому разработчики стандартов должны были разработать, изменить или усилить национальные стандарты FSC таким образом, чтобы обеспечить сохранение абсолютного большинства МЛТ ("the vast majorities of IFLs").

В вынесенной на открытые публичные консультации новой редакции Российского национального стандарта FSC (проекте 2-0 от 6 апреля 2017 года) многие замечания и предложения Гринпис России, связанные с сохранением МЛТ и обеспечением неистощительности лесопользования, были учтены. Однако, части проекта, относящиеся к критерию 5.2 и принципу 9, все еще далеко не полностью соответствует решению Генеральной ассамблеи FSC - Motion 65, и не обеспечивает выполнение этого решения.

В связи с этим Гринпис России считает недопустимым принятие и применение нового Российского национального стандарта FSC в предложенной редакции без его дальнейшей доработки.

Кроме недостатков, относящихся к сохранению МЛТ и обеспечению неистощительности лесопользования, мы отмечаем, что стандарт слишком объемен, перегружен второстепенными и малозначительными деталями. Это не позволит органам сертификации сосредоточить свое внимание на наиболее важных для российского лесного сектора проблемах, или, при недобросовестном отношении органов сертификации к своей работе, позволит невнимательно относиться к сложным вопросам. Чрезмерная детальность и мелочность стандарта неизбежно станет одной из причин низкого качества сертификации.

Замечания к критерию 5.2
1. Несмотря на то, что возможный уровень неистощительного лесопользования в длительной перспективе существенно зависит от качества лесного хозяйства (в частности, от того, насколько успешно на вырубленных площадях воспроизводятся и выращиваются хозяйственно ценные насаждения, в таежной зоне - хвойные), предложенные формулировки критерия 5.2 качество хозяйства никак не учитывают.

Фактически это означает одинаковый подход к определению уровня неистощительного лесопользования для тех лесопользователей, кто обеспечивает после рубки эффективное воспроизводство хозяйственно ценных лесов, и для тех, кто просто забрасывает вырубленные площади на произвол судьбы. Тем самым стандарт приравнивает тех, кто ведет эффективное лесное хозяйство (т.е. использует лес как возобновляемый природный ресурс), к тем, кто только заготавливает древесину (т.е. использует лес как природное месторождение бревен, как невозобновляемый ресурс). Это неизбежно приведет к сохранению господствующей сейчас в таежных лесах России экстенсивной модели лесопользования, которая ведет к истощению лесных ресурсов и росту мотивации к вовлечению остающихся лесов высокой природоохранной ценности, в том числе МЛТ, в интенсивные промышленные рубки.

Для исправления этой проблемы предлагаем ввести дополнительный пункт следующего содержания:

"Если в границах арендного участка, относящегося к зоне тайги, среди молодых насаждений, возраст которых соответствует окончанию периода прочисток (20-21 год, если иное не установлено Правилами ухода), фактически преобладают лиственные насаждения, то планируемый ежегодный объем заготовки древесины должен быть уменьшен, и не превышать 2/3 от расчетной лесосеки равномерного пользования по каждой хвойной хозяйственной секции с учетом всех иных ограничений".

2. Формулировка индикатора 5.2.2 "из расчета планируемого объема ежегодной заготовки древесины должны быть исключены следующие насаждения, если в сумме они занимают более 5% от лесопокрытой площади управляемого участка: - утраченные в результате стихийных явлений (пожары, ветровалы, очаги заболеваний) и других причин, не учтенные материалами последней таксации" не в полной мере учитывает систематические потери древесных ресурсов, к которым приводит недостаточный уровень охраны и защиты лесов.

Например, если лесной пожар приведет к гибели 5% спелых и перестойных хвойных насаждений в пределах единицы управления - потери древесины в результате этого пожара будут сравнимы с установленным объемом заготовки хвойной древесины за весь период действия сертификата (пять лет). При этом предложенный подход, согласно формулировке индикатора 5.2.2, приведет к снижению планируемого объема заготовки древесины при использовании первой возрастной расчетной лесосеки лишь на 5%, при использовании второй возрастной или интегральной расчетной лесосеки - примерно на 3-4%, при использовании расчетной лесосеки равномерного пользования - не приведет вовсе (если границы хозяйственных секций не изменятся).

Таким образом, предложенный подход сохранит ситуацию, при которой в районах с наихудшей охраной и защитой лесов совместное действие заготовки древесины, пожаров, вредителей и болезней будет вести к ускоренному истощению лесных ресурсов, даже если сама по себе заготовка не будет превышать расчетный уровень неистощительного лесопользования.

Для исправления этого предлагаем ввести дополнительный индикатор:
"В случае гибели насаждений в результате стихийных явлений (пожаров, ветровалов, вредителей и болезней) на площади более 2% от лесопокрытой площади управляемого участка за один год, или на площади более 5% в сумме за пятилетний период, планируемый ежегодный объем заготовки древесины в живых насаждениях на следующие пять лет снижается на 1/5 от суммарного запаса древесины погибших насаждений, но не более, чем в два раза".

3. Формулировка указания к индикатора 5.2.3 "Расчет неистощительности по рубкам ухода за лесом и сплошным санитарным рубкам не производится" не соответствует сложившейся в России практике, при которой некоторые категории рубок ухода и сплошные санитарные рубки по сути ничем не отличаются от обычных коммерческих рубок в спелых и перестойных насаждениях. В частности, предусмотренные проектом новых Правил ухода за лесами, который в настоящее время находится на завершающей стадии подготовки, предусматриваются такие виды рубок ухода, как рубки обновления, переформирования, реконструкции, сохранения, которые по своим характеристикам аналогичны обычным рубкам. Сплошные санитарные рубки в большинстве случаев также проводятся с целью заготовки древесины, и в некоторых случаях даже включаются в плановые показатели лесопользования на длительные периоды (например, в Ленинградской области),

Фактически предлагаемая формулировка искусственно разделяет однотипные рубки (коммерческую заготовку древесины в спелых и перестойных насаждениях) согласно их формальному, часто никак не связанному с реальностью, назначению. Это во многих случаях может привести к значительной недооценке истощительности лесопользования.

Для исправления этой проблемы предлагаем формулировку "Расчет неистощительности по рубкам ухода за лесом и сплошным санитарным рубкам не производится" исключить.

Замечания к принципу 9
Первое предложение индикатора 9.2.4 "Организация должна исключить из хозяйственной деятельности не менее 80% площади МЛТ на территории единицы управления либо предпринимать специальные меры по сохранению их ценности, перечисленные в Стратегии поддержания ВПЦ (Приложение Н1)" прямо противоречит Принципу 9.

Согласно Принципу 9, "Организация должна поддерживать и/или улучшать высокие природоохранные ценности на территории единицы управления в контексте подхода принятия мер предосторожности". Эта формулировка не допускает использование 20% выявленных ВПЦ (и, в частности, 20% площади МЛТ) без принятия специальных мер, направленных на поддержание и/или улучшение высоких природоохранных ценностей.

На практике в осваиваемых сертифицированными лесопользователями частях МЛТ в подавляющем большинстве случаев применяются обычные для эксплуатационных лесов виды рубок - сплошные, стандартной большой площади, с прямоугольными границами, не учитывающими структуру лесных ландшафтов. При таком освоении МЛТ, ничем не отличающемся от рубок в остальных эксплуатационных лесах, высокие природоохранные ценности (характеристики МЛТ) просто уничтожаются. Таким образом, индикатор, позволяющий сертифицированным организациям без каких-либо дополнительных ограничений и мер по сохранению высоких природоохранных ценностей осваивать 20% площади МЛТ, автоматически ведет к возможности потери высоких природоохранных ценностей, то есть к нарушению принципа 9.

Для исключения этого противоречия предлагаем изложить индикатор 9.2.4 в следующей редакции:
"Организация должна исключить из хозяйственной деятельности 100% МЛТ, либо подготовить и разместить в открытом доступе в сети Интернет ясную программу перехода в течение не более чем пяти лет от освоения МЛТ к лесному хозяйству на староосвоенных землях и при выполнении этой программы исключить из хозяйственной деятельности не менее 80% площади МЛТ, либо предпринимать специальные меры по сохранению их ценности, перечисленные в Стратегии поддержания ВПЦ (Приложение Н1)".


5 июня - Всемирный день окружающей среды


5 июня человечество отмечает Всемирный день окружающей среды, объявленный 45 лет назад резолюцией 2994 (XXVII) Генеральной ассамблеи ООН 1972 года. Это был год больших природоохранных надежд человечества: именно тогда состоялась первая всемирная конференция по проблемам окружающей среды, была впервые сформулирована концепция устойчивого развития человечества, и принята Стокгольмская декларация, установившая 26 базовых принципов охраны окружающей среды (ссылка).

К сожалению, декларация во многом так и осталась декларацией, а надежды - надеждами; большинство принятых в 1972 году принципов охраны окружающей среды так и не было воплощено в жизнь. Человечество продолжает расти, требуя все больших и больших ресурсов для своего развития; здравый смысл и осторожность в обращении с природой в основном по-прежнему проигрывают жадности и невежеству. Достижения науки и техники последних десятилетий теоретически уже позволяют человечеству развиваться без разрушения и уничтожения природы Земли - но пока львиная доля этих достижений по-прежнему используется скорее для войн, роскоши и покорения природы, чем для мира, созидания и гармонического развития жизни на нашей планете.

В общем, задумку 1972 года насчет устойчивого развития воплотить в жизнь пока не удалось - но праздник, Всемирный день окружающей среды, остался. Так что - с праздником, дорогие коллеги! И пусть когда-нибудь мечты о мирном и зеленом будущем человечества станут реальностью.


А вот официальное правительственное поздравление (ссылка):


Уважаемые друзья!

Поздравляю вас с профессиональным праздником.

2017 год объявлен в нашей стране Годом экологии и объединяет не только специалистов, но и всех неравнодушных людей – тех, кто понимает, как важны для нас чистый воздух, свежая вода, качественные продукты.

Сегодня экологические проблемы остро стоят во всём мире. Всё больше людей начинают осознавать степень опасности, которая грозит человечеству, если не заботиться о природе. И не только осознавать, но и действовать, принимать конкретные меры по защите окружающей среды. В рамках Года экологии в нашей стране намечена обширная программа. Будут восстановлены сотни тысяч гектаров леса, созданы новые заповедники и национальные парки, откроются новые мусоросортировочные и мусороперерабатывающие комплексы, планируется запуск инновационного пилотного проекта по захоронению отходов. Кроме того, Правительство разрабатывает поправки в законодательство, связанные с совершенствованием Водного, Лесного и Земельного кодексов.

Рассчитываю, что наши действия получат широкую поддержку, в том числе бизнес-сообщества. На промышленных предприятиях, в первую очередь на вредных производствах, нужно активнее внедрять зелёные технологии, снижать негативное воздействие на природу и человека. Надеюсь, что и люди будут заботиться о чистоте земли. Не только на субботниках один раз в году, а каждый день. Совместными усилиями мы обязательно добьёмся успехов. Желаю всем нам крепкого здоровья, удачи в делах и всего самого доброго.


Д.Медведев
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21011



05 червня

ОСТАП СЕМЕРАК: ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИША
Сьогодні, 5 червня, у всьому світі відзначають Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Користуючись нагодою, хотів би подякувати всім, хто докладає зусиль для збереження навколишнього природного середовища в Україні.

Насправді Ви є прикладом для наслідування і робите безцінний внесок для становлення та збереження нашої спільної Батьківщини. Бо ж Україна не обмежується окресленими на мапі кордонами і системою географічних координат. Україна - це також безкраї простори, унікальні ландшафти, високі гори, полонини, стрімкі річки, струмки та прозорі озера.

Україна - земля, багата на унікальну флору та фауну і наш святий обов'язок зберегти ці Божі дарунки для нащадків, щоб бути гідними їхньої уваги та шани до нашого непростого часу.

Насправді зараз ми переживаємо період світоглядного становлення і нагально потребуємо змін у всіх сферах життя. Питання довкілля не є винятком. Час усвідомити: або ми будемо рахуватися з природою, або вона зрештою перестане рахуватися з нами. У світі по-різному відзначають День охорони навколишнього середовища. Є безліч можливостей продемонструвати сьогодні свою прихильність до природи і усвідомлення важливості збереження середовища, в якому ми живемо! Кожен повинен особисто визначити такий крок для себе. Нехай це буде відмова від поїздки транспортом на користь велосипеда чи висаджені нові рослини, чи прибране на галявині або на власному подвір'ї сміття.

Я переконаний і точно знаю, що зробити довкілля чистішим можна тільки гуртом і наше спільне екологічно чисте майбутнє залежить тільки від нас самих та злагодженості наших дій!

Зробімо Україну чистішою!

З повагою,
Міністр екологіі та природних ресурсів України
Остап Семерак


Канівські лісівники облаштували ігровий майданчик для дітей


Канівські лісівники піклуються не лише про ліси, їх збереження та примноження, а й про дітлахів, які зростають у їхньому краї. Так, нещодавно лісівники завершили облаштування дитячого майданчика “Гайок” у місті Канів, повідомили у Черкаському ОУЛМГ.
“Необхідність збудувати ігровий майданчик саме тут назрівала вже давно, проте ніхто не брався до роботи. У цьому районі проживає багато родин, що виховують дітей дошкільного віку та молодшого шкільного, яким ніде проводити вільний час. Тож лісівники вирішили потішити малечу та подарувати їм новенькі атракції. Будівництво почали восени минулого року, а закінчили у квітні цьогоріч, вже після лісокультурної кампанії. Усе це зроблено за власні кошти держлісгоспу та силами працівників Канівського лісництва”, ­— зазначив директор Канівського лісгоспу Едуард Симоненко.

Окрім того, саме у цьому районі міста проживає й чимало працівників із Канівського лісгоспу, тому керівництвом було прийнято рішення подарувати дітям десятки квадратних метрів щастя саме тут.

«ЕР» начинает мониторинг исполнения лесного законодательства в регионах

Результаты проверки будут представлены третьего июля

МОСКВА, 5 июня 2017, 15:27 — REGNUM «Единая Россия» приступает к мониторингу исполнения лесного законодательства в регионах Российской Федерации.

«В течение июня в регионах страны мониторинговая группа «Единой России» «Живой лес» проведет мониторинг исполнения лесного законодательства. Речь идет о поправках, внесенных в Лесной кодекс Федеральным законом №218-Ф3 в 2016 году. Результаты проверки будут представлены 3 июля», — заявил руководитель мониторинговой группы «Единой России» «Живой лес» Николай Николаев.

По словам депутата Госдумы, техническое задание для мониторинга содержит все положения федерального закона.

«Проведенная работа позволит нам понять позицию регионов, выявить существующие проблемы и внести необходимые коррективы, для того чтобы исполнялись требования законодательства», — подчеркнул Николай Николаев.

«Активистам мониторинговой группы «Живой лес» предстоит повысить уровень информированности самих лесопользователей. Подобная работа должна пройти в формате «круглых столов» в регионах. У нас есть положения законодательства, которые нужно исполнять: например, по дистанционному зондированию и приложению к отчету лесопользователей материалов фото-, видеофиксации. Некоторые лесопользователи даже не имеют представления о таких процедурах», — отметил парламентарий.

Перед региональными руководителями мониторинговой группы поставлена задача провести рабочее совещание с управлениями, которые занимаются работой многофункциональных центров.

«Нужно понять, готовы ли МФЦ работать с лесопользователями. Ведь именно в МФЦ поступает большинство документов», — пояснил Николаев.

Кроме того, Николай Николаев заострил внимание на проблеме лесных пожаров. В связи с этим он призвал коллег проверить, насколько корректно проводится зондирование, на основании которого местные власти принимают решение о целесообразности тушения лесных пожаров.

«К этой работе нужно привлечь и общественников», — уверен политик.

Как ранее сообщало ИА REGNUM, сейчас режимы чрезвычайной ситуации в связи с лесными пожарами действуют на всей территории Забайкальского края, в одном районе Иркутской области и в одном районе Республики Тыва. В Иркутской области особый противопожарный режим продлен до 1 сентября. Здесь массовые пожары уничтожили не только деревья, но и 59 жилых домов в поселке Бубновка Киренского района и еще около 100 строений в других населенных пунктах. По данным Федерального агентства лесного хозяйства, наиболее сложная лесопожарная обстановка в 2016 г. также складывалась именно в Иркутской области, где было ликвидировано 1,2 тыс. пожаров на площади 668,8 тыс. га.

Также Николай Николаев озвучил проблему ведения реестра недобросовестных лесопользователей.

«Пока ни в одном регионе нормального реестра не видел, при этом общая задолженность по арендной плате за пользование лесами составляет более 9 миллиардов рублей. Если в регионе реестр пустой, это не значит, что там нет ни одного недобросовестного пользователя. Нужно провести проверку и узнать, по какой причине отсутствуют данные», — отметил депутат.

Политика

Подробности: https://regnum.ru/news/polit/2284291.html
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM.



***


«Живой лес» проведет мониторинг исполнения лесного законодательства в регионах


Фото: ER.RU
Результаты проверки будут представлены 3 июля

В течение июня региональные координаторы мониторинговой группы «Единой России» «Живой лес» проведут проверку исполнения лесного законодательства.Речь идет о поправках, внесенных в Лесной кодекс Федеральным законом №218-ФЗ в 2016 году. Результаты проверки будут представлены 3 июля. Соответствующие поручения в ходе селекторного совещания дал руководитель мониторинговой группы «Живой лес», председатель комитета Государственной Думы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николай Николаев.

По словам парламентария, техническое задание для мониторинга содержит все положения упомянутого ФЗ. «Проведенная работа позволит нам понять позицию регионов, выявить существующие проблемы и внести необходимые коррективы, для того чтобы исполнялись требования законодательства», - заявил Николаев.

Прежде всего региональным координаторам предстоит провести совещания с представителями региональной исполнительной власти. «Необходимо внимательно «пробежаться» по техническому заданию мониторинга и выяснить, какова позиция каждого региона по этим вопросам. Очевидно, что положения должны выполняться с 1 марта, но мы включили их в мониторинг, чтобы понять, как они реализуются в каждом регионе», - рассказал Николаев.

Так, по его словам, в профильный комитет Госдумы уже поступают предложения об отмене тех или иных положений ФЗ. «В двух регионах пытаются отменить предоставление результатов дистанционного зондирования при подаче отчета о лесопользовании. Нужно понять, что за этим стоит: либо нежелание лесопользователей, либо какие-то технические сложности - и на основе полученных сведений на федеральном и региональном уровнях доработать вопрос», - отметил парламентарий.

Кроме того, активистам «Живого леса» предстоит повысить уровень информированности самих лесопользователей. Подобная работа должна пройти в формате круглых столов в регионах. «У нас есть положения законодательства, которые нужно исполнять: например, по дистанционному зондированию и приложению к отчету лесопользователей материалов фото-и видеофиксации. Некоторые лесопользователи даже не имеют представления о таких процедурах», - отметил Николаев.

Перед региональными координаторами мониторинговой группы также поставлена задача провести рабочее совещание с управлениями, которые занимаются организацией работ многофункциональных центров. «Нужно понять, готовы ли МФЦ работать с лесопользователями, ведь именно в МФЦ поступает большинство документов», - пояснил депутат.

Также Николаев указал на недостаточность работы по созданию «зеленых щитов» в стране - механизма, который дает возможность через общественную инициативу накладывать на зеленые территории ограничения по использованию, по сути создавая рядом с городами территории охранных лесов. «За прошедший год было создано всего 8 таких «зеленых щитов», причем 7 – в Московской области. Это маловато. Что мешает таким инициативам быть реализованными в регионах? Обсудите эти проблемы, чтобы мы могли их систематизировать и на площадке Партии принять меры, для того чтобы закон о «зеленых щитах» заработал в реальную силу», - сказал руководитель мониторинговой группы.

Не менее важна проблема лесных пожаров, в связи с чем парламентарий призвал коллег проверить, насколько корректно проводится зондирование, на основании которого местные власти принимают решение о целесообразности тушения лесных пожаров. «К этой работе нужно привлечь общественников», - добавил он.

Озвучил Николаев и проблему ведения реестра недобросовестных лесопользователей. «Пока ни в одном регионе нормального реестра не видел, при этом общая задолженность по арендной плате за пользование лесами составляет более 9 миллиардов рублей. Если в регионе реестр пустой, это не значит, что там нет ни одного недобросовестного пользователя. Нужно провести проверку и узнать, по какой причине отсутствуют данные», - отметил депутат.

«Через месяц мы подведем итоги, подготовим общий доклад мониторинговой группы Партии и будем выходить на еще одно большое мероприятие с Правительством РФ, чтобы обобщить материал и наметить планы работы на следующий год», - заключил Николаев.

Шестакова захистіть ліс. ВІДЕО

Канал Кировоград на Youtube








Під Полтавою горів ліс

Рятувальники ліквідували пожежу сухостою у Полтавському районі



Вчора, 4 червня, о 15:25 до Служби порятунку "101" надійшов виклик про лісову пожежу в с. Гора Полтавського району, повідомляє Depo.Полтава з посиланням на прес-службу ГУ ДСНС України у Полтавській області.

По прибуттю на місце рятувальники встановили, що горить суха трава на площі 150 кв.м. Силами чотирьох бійців ДСНС вогонь загасили за 15 хвилин.




Травмованих та загиблих немає, а причину пожежі наразі встановлюють фахівці.

https://poltava.depo.ua/ukr/poltava/pid-poltavoyu-goriv-lis-20170605583477

На Рівненщині – новий очільник лісової галузі (ФОТО)



Обласне управління лісогосподарства Рівненщини очолив Віталій Сухович (на фото справа). Його офіційно представив колективу замглави Держагентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

Серед завдань, які ставить перед Віталієм Суховичем вище керівництво – це довести до розуму пілотний проект по рекультивації порушених земель внаслідок незаконної старательської діяльності. Сам же Сухович пообіцяв, що робота галузі буде прозорою і прислухатимуться до порад громадськості.

38-річний Віталій Сухович навесні цього року здобув перемогу у конкурсі, який передбачав призначення на цю посаду.

За матеріалами сайту РОУЛМГ
Дата: 2017-06-04 15:18 

Чернявські рятувальники загасили лісову пожежу



У лісництві загорілася лісова підстилка. Пожежа сталася 1 червня, близько 14.00. Про це повідомляють в УДСНС в Черкаській області.

Вогонь виник на території Чернявського лісництва Чигиринського держлісгоспу.

Прибувши на місце виклику рятувальники встановили, що горить лісова підстилки на площі 0,05 га.

За півтори години пожежу загасили. Збитки та причину пожежі встановлюють.

В Кировоградской области уничтожают столетние дубы - Интер


Вместе с сухостоем - уничтожаются и здоровые деревья


Историю - под корень. В Кировоградской области лесорубы массово валят столетние дубы. Против этого взбунтовались экологи, но вот лесники утверждают - все по правилам. Правда, активисты подозревают - не все так чисто. Куда летят щепки? - выясняли наши корреспонденты.

Это лес за селом Разумовка, Александровского района. Его официальное название - урочище Пальчиковое, а в обиходе называют лесом Раевского или Черного Ворона. Здесь, куда не ступи, - все пронизано историей.

"Эти деревья, которые мы видим, это как раз современники тех событий, которые видели этот бой Николая Скляра с большевиками. И фактически были тогда защитой для ребят, которые защищались здесь, и выбить их могла только артиллерия, поэтому эти деревья являются так же памятником", - говорит Юрий Митрофаненко, краевед.

Но не для лесников. Всего в ста метрах от могилы Черного Ворона развернули масштабную вырубку столетних дубов.

"Сейчас я боюсь, если это плановая вырубка продолжится, мы не увидим уже того леса среди степи", - говорит Юрий Митрофаненко, краевед.

Эти фото в Фейсбук выложили местные краеведы. Их поддержали экологи и активисты. С требованием остановить валку дубов - несколько сотен человек приехали в лес. Уцелевшие деревья маркируют плакатами.

Из-за протеста лесники приостановили рубку. Но уверяют: по нормативам, дубы старые, а значит, им пора - под топор.

"Выписаны все разрешительные документы. Возраст этого насаждения 132 года. Мы понимаем значимость этого места, но если смотреть с другой точки зрения, мы же должны думать и о безопасности посетителей", - говорит Наталья Ревенко, начальник Кировоградского областного управления лесного и охотничьего хозяйства.

Но вместе с сухостоем - уничтожаются и здоровые деревья.

"Санитарная вырубка может быть, скажем, так и для отдельных деревьев, но мы видим - все эти деревья живые если посмотреть вокруг, то тут речь не идет о санитарной вырубке", - говорит Анатолий Войный, общественный активист.

Всего здесь должны вырубить более шести гектаров леса, а это - почти половина. Под топор ушли уже более двух гектаров. Чтобы сохранить уцелевшие деревья, активисты подготовили обращение к чиновникам - с требованием предоставить урочищу статус парка.

Но массовая рубка идет не только в этом урочище. Два месяца назад активисты с помощью квадрокоптера засняли в этом районе лесные залысины - и их масштабы поражают.

04 июня 2017 21:47 по материалам: Подробности-ТВ

НАУКА НЕ Є ЧАРІВНОЮ ПАЛИЧКОЮ



Стаття К.Норенко та П.Тєстова “ЩО БОБРУ МОЖНА – ТО ЛЮДЯМ ЗАСЬ, АБО ЧОМУ В ЛІСІ НЕМАЄ ШКІДНИКІВ” (epl.org.ua, 25.05.2017),  містить певні вірні положення, але з деякими я не згідна як біолог за освітою, який понад 40 років працює в УкрНДІЛГА.

Я висловлю особисті міркування, а не міркування Інституту чи взагалі “лісової науки”. І я обговорюватиму питання, переважно пов’язані із захистом лісу та підвищенням його стійкості.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “В Україні …. методичних рекомендацій для боротьби зі шкідниками, досі не розроблено”.

Якщо Ви йдете до лікаря, він дає пораду, а одужати не вдається, Ви звинувачуєте не медичну науку, а самого лікаря. А іноді виявляється, що Ви самі чогось не врахували, пили, палили, їли смажене, жирне та солене, а медична наука тут ні до чого.

Так само лісова наука і результати рішення органів управління лісовим господарством чи тим більше дії окремих виконавців на місцях не є тотожними поняттями.

Наука – це вид пізнавальної діяльності, спрямований на одержання знань. Лісова наука одержує знання про ліс на основі аналізу результатів спостережень і експериментів. Вона з’ясовує, за яких умов імовірні певні події, кількісно оцінює різні взаємодії у лісових екосистемах, надає прогноз і рекомендації, за яких умов ситуація може покращитися або пом’якшитися.

Наука не є чарівною паличкою, якою махнеш, – і збільшиться біорізноманіття, зникне хвороба, а дерева будуть високими та з великим діаметром.

У галузевому Інституті наукові дослідження завершуються написанням нормативних документів – методик, рекомендацій, порадників, інструкцій тощо. Ці документи рецензують фахівці, які працюють у вищих навчальних заходах чи на виробництві. До документів вносять поправки, їх розглядають на Науково-Технічній Раді Держлісагентства, затверджують, а далі чи передають на вищий рівень, чи друкують і поширюють у підприємствах лісової галузі.

Під час цієї процедури деякі рекомендації вчених пом’якшуються, терміни здійснення деяких заходів зсуваються або стають однаковими для всієї великої країни, про що я неодноразово писала. Як можна планувати завершення створення культур у першому кварталі у Чернігівській чи Луганській областях? Як можна рекомендувати вивозити заготовлену взимку деревину з лісу до 1 квітня, якщо соснові лубоїди починають заселяти її вже у середині березня? Як можна дозволяти проведення рубок в осередках кореневої губки взимку без уточнення погодних умов – адже спори цього гриба проростають за температури понад 5ºС, і саме період із температурою нижчою за цей рівень і є порівняно безпечним у запобіганні поширення цієї хвороби.

Багато ж рекомендацій учених узагалі не друкують (відсутні кошти – до 10 тис. грн. для галузі!!!) і спеціальним наказом не примушують виконувати.

Тому казати про відсутність нормативних документів, зокрема з питань захисту лісу, не можна. Деякі виставлені на сайтах, зокрема УкрНДІЛГА (http://uriffm.org.ua/content/vyhidni-dokumenty), ДСЛП “Харківлісозахист” (http://lisozahyst.org.ua/?page_id=252).

У цьому абзаці малося на увазі, що немає рекомендацій, які були б офіційно затверджені наказом ДАЛРУ чи іншим актом, і які були б обов’язкові для врахування у всіх лісгоспах. Якщо все ж такі рекомендації існують, ми були б дуже вдячні за надання такого посилання.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “Для прикладу, в США над проблемою поширення короїда на Західному Узбережжі працює роками спеціальна група науковців, які розробляють практичні рекомендації для порятунку лісів залежно від категорій лісів”.

У США витрачають мільярди доларів на захист лісу від непарного шовкопряда вже 200 років, а він продовжує об’їдати ліс. А в Україні після застосування вірусного препарату у 70-ті–80-ті роки (не стверджую, що в результаті, хоча цьому була присвячена моя кандидатська дисертація у 1980 році) осередки цього шкідника практично не реєструються, хоча як вид він є у лісі завжди (сама бачила минулого тижня).

Це дуже цікава інформація, ми були б Вам вдячні, якби Ви могли надати посилання на публікації результатів цього дослідження. Водночас з власного досвіду обстежень, все ж зазначу, що всохлі похідні деревостани здебільшого рубають, а не намагаються застосувати інші заходи з попередження поширення шкідників. І рубають вже після того, як шкідники вилетіли, через бюрократію з оформленням документації. Щоправда часто залишають потім ділянку для розвитку природньої сукцесії і формування стабільної екосистеми, що вже є добре.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “Наша ж лісова наука займається чим завгодно, але не прикладними дослідженнями”.

Я відвідала багато країн Європи як учасник конференцій з різноманітних питань захисту лісу, і на жодній учені не обговорювали питання “боротьби зі шкідниками”. Дослідження стосувалися питань діагностики пошкодження лісу, прогнозування поширення тих чи інших шкідливих організмів, особливостей їхнього сезонного розвитку в умовах антропогенного навантаження та зміни клімату, а також виявлення екологічних умов, за яких шкода для лісу зменшується.

Прикладні дослідження – це не випробування інсектицидів, а саме виявлення умов, за яких ліс буде здоровим, а результатом є рекомендації (див. вище). Якщо масове розмноження певного маловивченого виду комах триває сім років, то як можна давати рекомендації після вивчення його упродовж п’яти років? А як можна давати рекомендації щодо захисту незімкнених культур до того, як ці культури зімкнулися, адже погіршення якості стовбура дерева, пошкодженого у 3-річному віці великим сосновим довгоносиком чи коренежилами чи механічно під час проведення рубок догляду, може стати очевидним лише через декілька років.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “І досі основним засобом порятунку лісу у нас вважається його… спилювання вщент і створення нових лісових культур”

Вважається ким? Вчені так не вважають. У країнах Європи є ліси, які взагалі не чіпають. Є ліси рекреаційні, де убирають небезпечні для рекреантів дерева і створюють умови для людей. А є ліси-плантації, в яких дерева вирощують з метою одержання певної лісової продукції – або довгих та струнких стовбурів, або широких і невисоких. Режими рубок у таких лісах різні. У нас, на жаль, такого немає. Лісгосп має план і намагається виконати його, інакше – санкції… Загалом санітарна рубка є збитковою, якщо дійсно деревина втратила якість. Але штрафують за наявність сухостою, хоча він не є небезпечним з погляду поширення шкідників і хвороб здорового лісу, а екологічне значення має велике (про я писала http://www.lesovod.org.ua/node/31151).

Створення нових культур на місці зрубаного лісу – обов’язок лісівників, за винятком випадків успішного природного поновлення. У країнах із достатнім рівнем зволоження чекають 3 роки, оглядають зруб, і якщо кількість природного поновлення недостатня, досаджують садивним матеріалом у контейнерах (індивідуально!).

Можливо, тут було неправильне формулювання, тому що це твердження засновано на спостереженні фактичних дій лісгоспів, а не на думці науковців.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “…Зазвичай, таких-же самих монокультур, які через 40–50 років знову захворіють”.

Якби лісничий був господарем, то він би прагнув зберегти ліс для своїх онуків, а не виконувати план, вказівки зверху та шукати шляхи уникнення штрафів.

З лісівників вимагають виконання плану виходу ділової деревини, а природа лісу передбачає сукцесію. Не можна вирощувати сосну з покоління в покоління на одному місці. Да і дуб природно має змінитися на ясен та інші породи, які наше лісове господарство вважає малоцінними (я про це писала http://www.lesovod.org.ua/node/32015).

Водночас К.Норенко та П.Тєстов пропонують позбавитися у лісах дуба червоного (Quercus rubra) та акації білої (Robinia pseudoacacia). Так і дугласії можна позбавитися, і деяких інших порід…

Дуб червоний і робінія ростуть на території Європи з 17 століття, а в Україні не менше двох століть. Позбавитися їх неможливо і небажано, тому що за цей період вони сформували навколо себе певне коло видів фауни і флори, які будуть втрачені разом із цими деревами. Робінія – цінний медонос, незамінна у захисті від ерозії, рекультивації земель, збагачує ґрунт азотом, саме нею Борткевич закріпив Нижньодніпровські піски. Деревина робінії дуже міцна та високо цінується, зокрема в Угорщині, і у нас на Нижньодніпров’ї її ефективне використання могло б дати більший ефект, ніж безрезультатне багаторазове пересаджування сосни на згарищах.

Дуб червоний є дуже стійким до шкідників і хвороб, зокрема, за даними Боярської НДС НУБІП його пропонував використовувати проф. А.В. Цилюрик в осередках кореневої губки на заміну сосні на декілька десятків років. Взагалі – сім раз відміряй – один відріж. Невідомо, які з наших порід вимруть за зміни клімату, а які залишаться… Якщо ми втратимо легені, то вже буде не до різноманіття.

Тут на початку Ви описуєте сукцесійний процес, до якого залучені корінні породи. Так, це природно, це нормально. Але інвазійні види – це зовсім інша справа. Це для мене болюча тема, бо я нею переймаюся, це тема моєї кандидатської дисертації. В першу чергу важливо припинити насаджувати інтродуценти. Їхня висока продуктивність, стійкість до шкідників і т.д. є високою ціною за гомогенізацію біорізноманіття. Так, ті деревостани, які вже сформовані, справді є новою екосистемою, а не просто набором дерев. Але на мою думку, тут важливо відмовитися від єдиного підходу і застосовувати диференціацію. По-перше, частина дерев по досягненню стиглості і так буде зрубана в порядку РГК, то чому це не класифікувати, як позбавлення від насаджених інтродуцентів? Після того треба лише контролювати, щоб ці вільні території самозасіялися природними видами, і це вже буде крок до відновлення корінних деревостанів. По-друге, Ви маєте рацію щодо того, що навіть в інтродуцентів, є хороші характеристики, як закріплення схилів у робінії. На тих ділянках, для яких це важливо, і справді варто залишити ці насадження. У південних лісгоспах це не тільки робінія, а і маслинка вузьколиста, якій в лісостепу та степу аналогів немає, тому що жодна порода більше на таких стрімких схилах не закріплюється. І маслика також існує в симбіотичній асоціації з азотфіксуючими актиноміцетами, що дає їй змогу забачувати грунт азотом, але тут палка в двох кінцях. Тому що це впливає на трав’янистий покрив. Рудеральна флора, яка є більш агресивною, у більшості відома як азотофільна, якраз вона поступово і витісняє природну, починаючи з підкронової ділянки. У степу це досить велика проблема, тому що степів в Україні 3 %, але на них 30 % біорізноманіття ЧКУ. Я впевнена, що азотфіксація робінії також впливає на трав’янистий покрив, але, на жаль, поки що таких наукових досліджень я не знайшла. Тому, я переконана, що тут потрібен індивідуальний підхід, і особливу увагу варто приділити лісам у межах природно-заповідного фонду, де повинні зберігатися еталонні, типові екосистеми.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “У той час, коли ті ж американці розробляють індивідуальні методики боротьби зі шкідниками залежно від категорій лісів”.

Не треба звеличувати американців. Вони непарного шовкопряда не подолали за 200 років, короїда-дендроктона, а тепер стогнуть ще від ясеневої златки. Якщо порівняти гроші, які вони вкладають у захист лісу, технічне озброєння та кількість персоналу (на кожного професора десяток асистентів і технічних робітників) із тим, що маємо ми, так наші здобутки набагато вищі. У лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА працюють п’ять осіб – один доктор наук, професор (вік понад 60 років) і чотири кандидати наук (вік 30–40 років). Кошти на відрядження дуже невеликі і зазвичай надходять восени, тоді як їздити в ліс треба з березня постійно. Незважаючи на це, ми маємо монографії, публікації у закордонних виданнях, беремо участь у міжнародних проектах і конференціях (за рахунок сторін, що запрошують), регулярно виступаємо на сайтах і в популярних виданнях екологічного й лісового напрямів.

Ми намагаємось висвітлювати кращі практики, а не звеличувати якусь систему ведення лісового господарства вцілому. Скрізь є плюси і мінуси. І навіть американці не відмовилися від суцільних рубок, а досі їх активно практикують. Але варто звертати увагу на те, чого б ми могли в них навчитися, а не переймати погане.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “А якщо десь доходить до альтернативних способів боротьби, то лісники на свій розсуд використовують численні хімічні засоби, які знищують не тільки шкідників, а і всю лісову екосистему…”.

На свій розсуд лісівники не використовують хімічні засоби, тому що, по-перше, для лісового господарства зареєстровано лише 4 чи 5 препаратів, а по-друге, є нормативи чисельності шкідників і розрахунку загрози пошкодження лісу, за дотриманням яких стежить Служба лісозахисту, а також різні контролюючі органи.

На мою думку, хімічні засоби слід застосовувати в лісі лише під час вирощування садивного матеріалу, для захисту лісових культур до змикання і для захисту плодів і насіння.

Якщо на насіннєвій плантації треба одержати жолуді, то перше обприскування крон слід проводити до того, як вони зав’язалися, коли ми ще не знаємо, чи буде рік урожайним. Коли жолудевий довгоносик відкладе яйця у зав’язі, будь-яка обробка не буде ефективною.

Якщо ми вирощуємо садивний матеріал лісових порід у розсадниках і теплицях, а потім висаджуємо у “чисте поле”, хоч і оточене лісом, то як під час вирощування садивного матеріалу, так і від часу садіння і до змикання культур ми зобов’язані вкладати кошти у захист цих рослин (буквально кожні два тижні треба здійснювати певні заходи, як на городі). Із цим галузь має примиритися і вкладати відповідні кошти.

Із статті К.Норенко та П.Тєстова: “Існує гостра нестача практики провадження альтернативних, ефективних біологічних методів боротьби з шкідниками, які були б безпечними для лісу”.

В Україні (ДСЛП “Харківлісозахист”) виробляють вірусні препарати для захисту лісу від непарного шовкопряда, рудого та звичайного соснових пильщиків. Вони не є шкідливими для лісу, але мають бути застосовані обов’язково вчасно (коли личинки щойно вилупилися), діють повільно і лише за високої чисельності шкідника (щоб забезпечити перенесення інфекції в популяції). Застосування грибного препарату боверин проти шкідників, що зимують у підстилці, виявилося неефективним навіть на півночі Сумської області, де доволі висока вологість.

Бактеріальні препарати, які в Україні виробляють лише для використання в сільському господарстві, малоефективні у захисті листя від ранніх весняних листовійок и п’ядунів, оскільки хвороба розвивається лише за температури понад 15ºС. Так температура встановлюється у другій половині травня, коли гусениці вже доволі великі і мало сприйнятливі до хворби.

Мурашки, птахи, інші хребетні та безхребетні ентомофаги звичайно поїдають багато личинок шкідників, коли цих личинок багато, а сподіватися на те, що вони регулюватимуть їхню чисельність на початку спалаху, не доводиться, тому що жоден організм, крім людини, не знищує своєї кормової бази. Мурашки селяться де хочуть, і якщо ми переселяємо мурашники туди, куди нам потрібно, через певний час вони самі переселяються на свій розсуд. Колись в осередку непарного шовкопряда ми побачили, що на деревах, під якими є мурашники, немає гусениць. І що ж виявилося – на цих деревах масово жили попелиці, які “дружать” із мурашками. Гусениці таких дерев уникають, тому що листя забруднені липкою паддю та ще й сажистими грибами. Самі ж мурашки тягнуть до мурашника слабких личинок, які звалилися з крони та не можуть опиратися.

Загалом, шановні лісівники та природоохоронці, щоб не виникало непорозуміння, звертайтеся, я відповім на ваші питання.

Були б також вдячні Вам за посилання на ці цікаві матеріали щодо вірусних та бактеріальних препаратів, де ми могли б з ними ознайомитися детальніше.

З повагою

Валентина Мєшкова,
завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА,
д-р сільськогосподарських наук, професор.
академік лісівничої академії наук України.
Valentynameshkova@gmail.com
+380973719458

03/06/2017
lisportal,org.ua