Народний депутат просить Міністра екології перевірити законність вирубки історичних лісів на Кіровоградщині

Народний депутат України Станіслав Березкін звернувся до Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака з проханням перевірити законність вирубки холодноярських лісів на Кіровоградщині та вжити заходів щодо припинення їх нищення.
Про це повідомляє прес-служба народного депутата.

У зверненні до Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака йдеться про те, що громадські активісти стурбовані вирубкою лісових насаджень біля с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області в урочищі “Пальчикове” (в народі – урочище Чорного ворона), яке має важливе історичне і культурне значення національного рівня.

“Відповідно до Указу Президента України від 22 січня 2016 року № 17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» 2017 рік проголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років. Під час національних визвольних змагань 1917—1922 років на території Черкаської та Кіроворадської областей діяла Холодноярська республіка. До цих історичних подій постійно прикута увага не лише українського суспільства, а й міжнародного співтовариства, тому Чорний ліс є визначною історичною пам’яткою. 

Як відзначають активісти на даний час там відбувається масштабна вирубка лісу. При цьому не відомо за чиїм рішенням чи наказом це відбувається.

Керуючись ст.15 Закону України «Про статус народного депутата України» прошу провести перевірку законності вирубки лісових насаджень біля с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області в урочищі Чорного ворона (Чорний ліс) та вжити заходів щодо припинення нищення Чорного лісу”.

Деревину в урочищі “Пальчикове” рубають працівники Бірківського лісництва. 2 червня громадська рада при Кіровоградській ОДА там провела виїзне засідання. Члени громадської ради ухвалили рішення щодо припинення вирубки лісу на історичних холодноярських землях і відновлення роботи створеної у 2009 році робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку.

Нагадаємо, за фінансової підтримки Станіслава Березкіна і фермера з Розумівки Володимира Шепелюка та значної організаційної підтримки ГО “Спільна дія” в урочищі “Пальчикове” 29 квітня відкрили пам’ятник українському військовому діячу і письменнику Юрію Горліс-Горському.
09.06.2017

http://persha.kr.ua/news/life/127577-narodnyj-deputat-prosyt-ministra-ekologiyi-pereviryty-zakonnist-vyrubky-istorychnyh-lisiv-na-kirovogradshhyni.html

Далі...

Ще одна нагода згадати про природу, або Який «подарунок» рівняни готують нащадкам

Щороку 5 червня Україна відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. В зв’язку з символічною датою, провідні місцеві екологи, науковці та природознавці, зібралися на кафедрі екології НУВГП, щоб розповісти про сучасний стан природного середовища на Рівненщині.

Відзначати цей день на міжнародному рівні почали з 1972 року, коли у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту навколишнього середовища. Більше ста держав світу підтримали ініціативу щорічно нагадувати людству про важливість збереження природи для майбутніх поколінь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Місячні» ландшафти та зграї диких кабанів, або Що загрожує довкіллю Рівненщини

З кожним роком ця дата стає актуальнішою, адже вплив людини на природу щоразу збільшується. Як наслідок – глобальна зміна клімату, збільшення природних катаклізмів та екологічне лихо в окремих місцях.

Прикро констатувати, але локально з такими проблемами стикаються і мешканці Рівненщини: забруднення атмосферного повітря та водних об’єктів, вирубка лісів, масовий видобуток бурштину – «бомба сповільненої дії», яка рано чи пізно вибухне в руках наступних поколінь.

– Потрібно робити якісь кроки, щоб відновити баланс в природі. Нами було розроблено соціальний ролик, де маленькі діти, мешканці Рівненщини закликають, щоб люди берегли природу. Тому якщо нам не вдасться зберегти природу, то наші діти будуть бачити річки, квіти та дерева лише на картинках, – говорить начальник Рівненського гідрометеоцентру Богдан Масовець.

Один із початкових кроків – формування екологічної культури населення.

– У дітей змалку повинна формуватися картинка, що природу треба берегти. Якщо поїхав в ліс, відпочив – прибери за собою сміття. Екологічне законодавство повинно бути жорстке: не штраф у 200-300 грн, а максимальні штрафи та якісні, неочікувані перевірки, – продовжує Богдан Масовець.

Екологи стверджують, що Рівне не є безпечним містом. Постійне збільшення автотранспорту на вулицях міста та недостатньо розгалужена мережа автошляхів призводять до збільшення небезпечних викидів – передусім в центральній частині.

– На сьогоднішній день у місті Рівне є певні території, котрі насторожують. Місцева влада повинна проводити широкомасштабні заходи. Центр міста навантажений великою кількістю автомобілів – це є найбільш ризикована частина. Потрібно оцінити рівень озеленення міста, сформувати додаткові заходи щодо продукування кисню на території міста, для того, щоб місто було в цілому безпечним. Місто Рівне один із небагатьох обласних центрів, котрий немає навколо себе зелених насаджень. Рівне має проблему не лише в середині міста, але воно й має певні впливи на прилеглі населені пункти, що включені в межі міста, – розповіла директор інституту агроекології та землеустрою Алла Прищепа.

Окрім забруднення атмосферного повітря, нагальною проблемою залишається плачевний стан водойм області, особливо тих, які протікають в межах міста – річки Устя та озера Басів Кут. Вже друге літо поспіль фахівці не радять рівнянам лізти у воду місцевих водойм. На початку місяця частина міських депутатів, активістів та екологів вирішила провести громадські слухання, на яких сформували ряд кроків, спроможних врятувати водні об’єкти Рівного. Однак чи виллється балачка в конкретні справи – питання.

– Не можна розділяти озеро Басів Кут і річку Устя, тому що все формується у верхів’ї річки. Коли ми маємо другий склад якості води до міста Здолбунова, то після Здолбунова, на вході до озера Басів Кут, ми маємо 4 або 5 клас якості води. Ми не вирішимо питання озера Басів Кут, поки не вирішимо питання очищення верхів’я річки. Наше озеро працює як фільтр. Воно повинне створювати передумови для самоочищення, – говорить заступник директора інституту агроекології та землеустрою НУВГП Ігор Статник.

Нагадаємо, працівники Рівненського обласного лабораторного центру знайшли в озері Басів Кут цисти лямблій та зафіксували високий вміст аміаку. Сподівання на те, що вода самоочиститься після зими – виявилися марними. Зовсім скоро на пляжі з’являться таблички, що купатися заборонено. Фахівці кажуть, що ситуації не зміниться доти, доки не буде вирішено проблему із потраплянням нелегальних стоків в озеро.

– Ці «мажори», які проживають біля озера Басів Кут, і роблять свої «брудні» справи в річку, мають можливість поїхати відпочити за кордон. А великій частині людей, які проживають в 250-тисячному обласному центрі – ніде на своїй території відпочити та покупатися. Необхідно було б взяти підводну камеру, подивитися, з якого берега тече каналізація, взяти цю людину і показати її громадськості. Публічне покарання – один із кроків, щоб люди розуміли, що будеш смітити, робити шкоду – будуть показувати тебе по всіх каналах,  – додає начальник Рівненського гідрометеоцентру Богдан Масовець.

Проблема із забрудненням водойм існує по всій області. Особливо гостра ситуація з річкою Іква на Дубенщині та Млинівщині, яка «вбирає» в себе неочищені стоки з райцентрів Дубно та Кременець. Селяни прилеглих до Ікви сіл скаржаться на нестерпний сморід, у річці масово гине риба. Місцеві депутати звернулися до керівництва держави з вимогою виділити кошти на реконструкцію очисних споруд Дубна та Кременця. Спеціалісти кажуть, що якість води великих річок формують їхні менші притоки.

– Ми можемо виділити річки, які знаходяться в критичному стані та потребують першочергового «реанімування». На сьогодні нами розроблена концепція відновлення басейну річки Горинь за рахунок впровадження низки правоохоронних заходів по основним притокам. На сьогоднішній день потрібно відновлювати ті річки, які знаходяться в найбільш критичному стані – такі як Устя, Замчисько, Іква, Стубелка. Є також дифузійні забруднення, які вносять в наші річки ряд забруднюючих компонентів і приводять до погіршення якості поверхневих вод, – розповів заступник директора інституту агроекології та землеустрою НУВГП Ігор Статник.

Серед всього вищезазначеного негативу є і хороші новини – вся питна вода, котра подається до мешканців Рівного, відповідає всім нормам. Однак з впевненістю сказати, чи відповідає питна вода з кранів всім нормам, експерти говорити не беруться. Кажуть, що може існувати проблема застарілих труб, які постачають воду.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мальовнича краса Полісся в об'єктиві експедиції Ukraїner (ВІДЕО)

СУСПІЛЬСТВО

Суб, 06/10/2017 - 12:58

Микола Брежицький

http://golosno.com.ua/suspilstvo/1497088695-shche-odna-nagoda-zgadati-pro-prirodu-abo-yakiy-podarunok-rivnyani-gotuyut

Далі...

Хустщину "завалило" білими грибами

Великі, середні, крихітні та навіть гігантські боровики чи не на кожному кроці. Як центральний овочевий ринок, так і передринкова площа та прилеглі вулиці в грибах.

Продавці нахвалюють крам.

«У нас навіть на городі ростуть. Ходжу на тихе полювання сама. Ніхто не допомагає, знаю місця. Приношу додому не один кошик. Доводиться йти по кілька разів. Грибів стільки, як ніколи», зізнається пані Ольга з Золотарева.

Її хустська тезка виставляє справжні гриби-гіганти. Каже – син приніс.

«Живу в Чертежі. Сама на гриби не ходжу. Переважно цим займається син. Він – чудовий грибар. І по 45 кілограмів за один день може назбирати. Йде в ліс із відрами. Щоразу наповнює по кілька. Навіть після інших грибарів знаходить. При цьому якщо відправляється за дарами природи увечері, все одно з порожніми руками додому не повертається»,- запевняє жінка.

Продають у Хусті боровики по 45-50 гривень за кучку, але кучки щедрі, великі. Зі слів продавців, грибів стільки, що вони навіть не знають що з ними робити.

червня 10/ 2017

http://transkarpatia.net/transcarpathia/social/82826-hustschinu-zavalilo-blimi-gribami.html

Далі...

Легковажність, гірша за напалм: Чому горить Запоріжжя

За останні роки в Запорізькій області не стало ані спекотніше, ані посушливіше, однак кількість займань в екосистемах зросла втричі

Олеся Нєдєліна

Запорізька область переживає другу в цьому році хвилю масштабних пожеж на відкритих територіях. Перша прийшлася на кінець березня - початок квітня. Саме в цей період у більшості птахів і тварин з'являється на світ потомство, тож загоряння у степу і лісі завдали величезної шкоди природі.

Чи не кожного дня з'являлися повідомлення про згорілі пташині кладки, загибель зайченят тощо. Свідком однієї з таких пожеж, що сталася на Правому березі Запоріжжя 25 березня, стала місцева зоозахисниця Олеся Кулик. Дівчина з болем і жахом описує побачене: "Горіли сотні, тисячі гнізд, яєчок і птахів. Агонія фазана, що кричав, не розуміючи, звідки таке пекло, полетів прямо в полум'я, прямо при нас... Горіли очерети... При нас, на наших очах, не маючи можливості рятувати свої яєчка, свій будинок, злетіла з вбиваючим криком качка. Сотні, тисячі птахів залишилися без будинків. Далеко не всі з них зможуть повернутися додому. Не всі виведуть другу кладку. Я стояла і плакала. Сльози лилися струмками, я вмирала, горіла разом з ними. Вони отак плакали. Кричали, згораючи. Згораючи у вогні, задихаючись в диму".

Березнева пожежа на Правому березі. Фото: Олеся Кулик

Ще тоді, навесні, рятувальники констатували значне збільшення пожеж на відкритих територіях у порівняні з аналогічним періодом минулого року - приблизно в 3,5 рази.

Зоозахисники і пожежники нарікали на жителів області, які з першим весняним потепленням масово вийшли на пікніки, не дотримуючись вимог пожежної безпеки при розведенні багать. Однак наврядчи кількість відпочиваючих на природі цієї весни зросла на Запоріжжі у понад три рази.

Більш слушним поясненням здаються масові підпали трави селянами. Зазвичай траву активно спалюють в жовтні, аби навесні з'явилася молода травичка для годування свійських тварин. За такі дії передбачена адміністративна відповідальність. Цьогоріч штрафи зросли в п'ять разів - до 50 неоподаткованих мінімумів для пересічних громадян (850 грн) та до 100 - для посадових осіб (1700 грн). Утім, паліїв це не зупинило. Минулого жовтня погода була дощовою, тож траву почали активно палити навесні. Пожежі на величезних площах ставалися щодня. Щоправда, тривало це два тижні - розпочалися дощі і масштабні загоряння припинилися.

Нині в Запорізькій області розпочалася друга хвиля пожеж. Палають степи і ліси. В останній день травня величезне займання сталося в лісопарку Енергодара. Загальна площа пожежі склала двадцять гектарів, чи не вперше цього року горіли не лише суха трава та чагарники, а й самі дерева - до верхівок. Так звана верхова пожежа охопила гектар лісопарку. Гасили загоряння понад 12 годин.

Травнева пожежа в Енергодарі. Фото: соцмережі

Особливе занепокоєння викликає головна туристична перлина краю - Національний заповідник "Хортиця". На сполох б'є директор заповідника Максим Остапенко, який каже про намагання невідомих паліїв знищити історико-культурний комплекс "Запорізька січ".

Перший тривожний дзвоник тут пролунав на травневі, а це розпал туристичного сезону на Хортиці. Прямо під час екскурсії в одному з куренів "Запорізької січі", де розташовані найцінніші експонати комплексу - зброя козацьких часів, спалахнув дах. З куріння терміново евакуйовували відвідувачів та експонати. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 270 (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу України. Утім, 25 травня провадження було закрите за відсутністю складу злочину. Кримінальних проваджень через підпали у травні і червні запорізька поліція взагалі не відкривала.

Загоряння куріня в "Запорізькій січі" та гасіння пожежі. Фото: соцмережі, ДСНС

Тим часом Хортиця продовжує горіти: за останній тиждень пожежі ставалися тут щодня, переважно поруч з дерев'яною Січчю. У вівторок, 6 червня, займання сталося неподалік пам'ятника Козаку Мамаю - згоріли два десятки дерев на площі в півгектара.

У середу, 7 червня, спалахнуло у 200 метрах від музею - пожежу загасили миттєво, великої шкоди завдано не було.

Наступного дня Хортиця знову зайнялася.

Червневі загоряння на Хортиці. Фото: Максим Остапенко

"Щойно зупинили жахливий підпал Хортиці. Невідомі намагалися спалити Запорозьку Січ!!! З підвітряної сторони по широкому фронту підпал степу і вогонь із великою швидкістю пішов на Січ", - повідомив директор заповідника. Та закликав обласну владу залучити до охорони Хортиці усі можливі ресурси: ДСНС, Нацгвардію, Нацполіцію. Остапенко також просить відгукнутися добровольців, які погодяться у вихідні, або у вечірній та нічний час перебувати на Хортиці і у випадку виявлення пожежі повідомляти про це координаторам і ДСНС. Тим часом, Комітет захисту Хортиці, що складається з ветеранів АТО, на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив, що готовий преміювати 1000 гривень того, хто зловить за руку хортицьких паліїв.

У свою чергу фахівці вважають, що до масштабних загорянь найчастіше приводять не навмисні підпали, а необережне поводження і пустощі з вогнем. У засушливу сонячну погоду іноді вистачає скла на сухій траві, аби воно "спрацювало" як підпалювач. Тож годі і казати про кинутий сірник, недопалок чи, тим більше, багаття. Навіть у безвітряну погоду вогонь розповсюджується зі швидкістю 4 кілометри на годину, з вітерцем - летить, знищуючи все на своєму шляху.

Ще однією з причин збільшення кількості загорянь на відкритих територіях фахівці називають засміченість. І пересічні громадяни, і підприємства, намагаючись заощадити на вивозі сміття, викидають його в непризначених для цього місцях. Несанкціоновані смітники загоряються краще за живу природу, з них полум'я перекидається на навколишнє середовище. Цієї весни масштабне займання на одному з таких несанкціонованих звалищ сталося у Бородинському районі Запоріжжі - вогонь сягав трьох метрів заввишки.

Загоряння сміттєзвалища у Бородинському мікрорайоні. Відео: соцмережі

Отже, значне зростання кількості пожеж - відображення рівня культури запоріжців, а також свідчення про брак контролю з боку відповідних органів: правоохоронців, екоінспекції тощо.

Тим часом, запорізькі рятувальники готуються до гарячого літа. Тенденція останніх років демонструє, що роботи в них буде багато - саме на гасінні пожеж на відкритих територіях. Адже в 2015 році їх було трохи більше 2000, у 2016-му - понад 3000, з початку цього року кількість наближається до 800, а це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. З 9 червня в Запорізькій області оголошено найвищий - 5 клас пожежної небезпеки. Прогноз погоди на літо з точки зору пожежної безпеки теж невтішний.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

https://zp.depo.ua/ukr/zp/legkovazhnist-girsha-za-napalm-chomu-gorit-zaporizhzhya-20170609586268

Далі...

Олександр Кватирко: які ресурси дадуть поштовх розвиткові Волинського Полісся?

4 липня 2014 р. у Верховній Раді виникло нове міжфракційне депутатське об'єднання "За розвиток поліських територій". 19 депутатів (переважно з поліських областей України: Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської) об'єдналися для лобіювання інтересів регіону, винесеного в заголовок публікації.

"Зелений туризм, тваринництво, рибний промисел, гриби та ягоди, овочі та злаки, торф, залізничні вузли та логістичні центри, що єднатимуть Європу й Азію, — ось яким має стати Полісся!", — йшлося в інформації про мету об'єднання депутатів. Ініціативна депутатська група готувала постанову Верховної Ради "Про невідкладні заходи щодо соціально-економічного розвитку Полісся", але почалася війна з агресором. Є сподівання, що в найближчій перспективі в найвищому представницькому органі України знайдеться місце для таких цінних ініціатив, їх буде повернуто у вигляді дискусій у сесійну залу, а згодом — успішно втілено в життя.

Оскільки лісова галузь Волині дотична до багатьох проблем розвитку Волинського Полісся, дискусію зі своїми пропозиціями підтримує начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) Олександр КВАТИРКО.

"Згаданий документ рекомендував Кабмінові забезпечити розробку проекту державної програми соціально-економічного розвитку Полісся, в якому б передбачалося створення регіональних фондів розвитку територій на засадах спільного фінансування з місцевих бюджетів і приватними коштами. Їх діяльність була б спрямована на реалізацію проектів, що відповідають критеріям підвищення економічної привабливості регіону: розвиток рекреаційного потенціалу; поглиблення співпраці в рамках міжнародних та двосторонніх програм регіонального розвитку транскордонного співробітництва в рамках Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС; розбудову інфраструктури, що сприятиме розвиткові інформаційного суспільства та модернізації локальних і регіональних телеінформаційних мереж із забезпеченням доступу до мережі Інтернет в органах місцевого самоврядування, навчальних закладах та на рекреаційно й туристично перспективних територіях. Усе це пов'язувалось, — резюмує головний лісівник Волині, — зі створенням єдиного туристично-рекреаційного комплексу Полісся, збереженням мережі закладів культурної спадщини, пам'яток архітектури та містобудування. Йдеться про активізацію надходження в регіон інвестицій, які принесуть попит на продукцію, що важливо для будь-якої економічної програми.

Одним із розділів постанови передбачалося заохочення до використання альтернативних природному газу місцевих видів палива та розширення виробництва власних енергоресурсів, зокрема реконструкція торфобрикетних заводів, виробництво дров паливних і відходів деревообробки для потреб теплозабезпечення бюджетних організацій та жителів області. Паралельно в регіоні передбачались експерименти з видобутку корисних копалин силами фізичних осіб (старателів) на тих родовищах корисних копалин або їх ділянках, які не мають промислового значення, був задум створити приватні підприємства з видобутку фосфоритів, крейди, глини будівельної, піску, каменю будівельного та базальтів; вод лікувальних гідрокарбонатно-кальцієвих і гідрокабонатно-натрієвих з одночасним розвитком санаторно-курортного лікування.

Зважаючи на широкий перелік ресурсів Полісся, на державному рівні можливе створення зони міждержавного та міжрегіонального співробітництва "Полісся", основною метою якого стали б підвищення інвестиційної привабливості регіону, розвиток міждержавного кооперування, забезпечення зайнятості працездатного населення цієї зони із побудовою нових транспортних коридорів із залученням міжнародних програм транскордонного співробітництва, — вважає Олександр Кватирко.

Для активізації розвитку регіону, — продовжує головний лісівник області, — в документі акцентувалося спрощення процедури прикордонного, митного, міграційного та інших видів контролю для громадян, які постійно проживають на територіях областей; наділення місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування додатковими повноваженнями для налагодження міжрегіонального співробітництва з відповідними органами регіонів інших країн, зокрема можливістю мати своїх постійних представників у регіонах-партнерах. Тому є гостра потреба у збільшенні кількості та модернізації наявних пунктів перетину кордону.

Не залишалися поза увагою такі питання, як передбачення фінансування державних та місцевих бюджетів для організаційного й інформаційного забезпечення розвитку міжнародного і міжрегіонального співробітництва в рамках зовнішньоекономічної діяльності (тренінги та навчання державних службовців, створення інформаційної продукції, інвестиційних порталів тощо з поширенням інформації про оголошення міжнародних тендерів, пропозицій від зарубіжних бізнес-структур на офіційному сайті управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій, а також у ЗМІ). З цією метою передбачалося створення єдиного інформаційного простору Поліського регіону.

Для забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону із запровадженням інноваційних технологій необхідні заходи, спрямовані на збільшення кількості інноваційно-активних сільськогосподарських та переробних підприємств і доведення частки інноваційної продукції, товарів та послуг у загальному обсязі реалізованої продукції до 10%, а також розвиток фермерських господарств шляхом стимулювання сільськогосподарської кооперації, формування обслуговуючих молочарських кооперативів, створення громадських пасовищ, запровадження єдиних стандартів якості для малих сільськогосподарських виробників, — перераховує начальник лісового управління.

Усе це мало відбуватися на тлі реалізації освітніх проектів, покликаних допомогти мешканцям села в організації та розвитку особистих селянських господарств, започаткуванні власної справи на селі, підвищенні якості продукції відповідно до світових стандартів, отриманні високих урожаїв із запровадженням експериментальних проектів рекультивації земель, які зазнали забруднення під час аварії на ЧАЕС, поліпшенні родючості ґрунтів, насамперед — за рахунок вапнування, залуження малопродуктивних та заліснення деградованих земель запасу й резервного фонду. Чи не найбільша увага приділялася відновленню і формуванню сільськогосподарської інфраструктури, адаптованої до сучасних реалій, будівництву картопле-, овоче- та фруктосховищ за умов спільного фінансування з державного, місцевих бюджетів та коштів приватних підприємств.

Регіону вкрай потрібні свої мінеральні добрива. Волинське родовище фосфоритів залягає в селах Поступель Ратнівського району та Матейки Маневицького району. Основні поклади цієї корисної копалини зосереджені на чотирьох індустріальних ділянках із прогнозними ресурсами у 130—150 млн тонн руди (або 8,6 млн тонн засвоюваної речовини). Загальна площа покладів — 5 тис. га із глибиною їх залягання — 0,5—3 метри. Існує давно розроблений план індустріальної розробки руди, окупність якого становить 3 роки, але, так би мовити, віз і нині там. У Ратнівському районі були спроби видобувати цю цінну сировину, але чиновники, як це часто трапляється, створили бюрократичні проблеми, нібито пов'язані "зі зміною власника".

Сьогодні Волинь володіє десятком кар'єрів із видобутку вапняків. Сировина цінна як для будівельних потреб, так і для вапнування кислих ґрунтів. В області розвідані 191 озеро з покладами сапропелю, що відкладався тисячами років. Його загальні геологічні запаси становлять понад 70 млн тонн! — акцентує лісівник. — В окремих озерах товщина відкладень сапропелю сягає 3—10 метрів. Внесенням у ґрунт сапропелю, торфу, вапняків та природних фосфоритів можна зупинити деградацію ґрунтів, домогтися збільшення в них гумусу і зменшення нітратів. Середня продуктивність озер із сапропелю становить понад 1 тис. т/га. До 2000 р. на Волині розроблялося 8 родовищ (Бурків, Колпине, Комлякове, Горіхове, Мисливське, Скомор'є, Синове і Туричанське озера). Обсяг видобутку в цілому становив близько 200 тис. тонн на рік. На всіх родовищах сапропель видобували тільки для добрив, хоча спектр його використання значно ширший. Видобуток закинутий.

Нікого не здивую тим, що Волинь — імперія торфу, — наголошує мій співрозмовник. —Вчені відкривають низку властивостей, які перетворюють торф чи не в найголовніший енергетичний ресурс, що перевершує нафту, природний газ, вугілля. Торфом можна грітися, на ньому можна їздити, ним можна лікуватися, з нього можна будувати житло, на рекультивованих родовищах можна закладати лісові ягідники журавлини, голубики, малини. Так сталося, що в Україні майже забули про цю гігантську промислову галузь. У повоєнні часи лише на Волині успішно працювали понад 30 торфобрикетних заводів, сьогодні їх залишилося … два. У 50—60-х роках минулого століття теплова станція, яка працювала на цьому виді палива, обігрівала Луцьк. З'явилися вугілля й газ, і на кінець 1980-х років обсяги видобутку торфу впали в десятки разів, а його родовища залишилися без господаря.

Крім усіх торф'яних "благ", із цієї корисної копалини (особливо з її верхнього пласту), можна виробляти кормові дріжджі для тварин, щавлеву кислоту, етиловий спирт, сорбційні матеріали. Торф врятував людей від замерзання у Першу світову, Громадянську та Другу світову війни: альтернативи йому, практично, не було. Коротка пам'ять людська…

Волинь — край родовищ мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, у районі санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Неглибоко їх мінералізація коливається в межах 0,4—0,7 г/л. Але вже на більших глибинах мінералізація зростає до 130 г/л. Ці води безцінні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії та інших хвороб. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією та з домішками брому, йоду і радону поширені поблизу села Журавичі Ківерцівського району. Йдеться про закинутий колишній популярний санаторій "Журавка", відновлення якого беруть на себе держлісгоспи ВОУЛМГ. Я обіцяю, що відновлений заклад успішно функціонуватиме в найближчі кілька років. А поблизу міста Ковеля є поклади хлоридно-натрієво-йодо-бромної води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині 1300 метрів. Загалом, в області налічується 43 джерела лікувальних мінеральних вод. Їх експлуатаційні запаси не встановлені і потребують детального дослідження. Навіть якщо враховувати запаси мінеральних вод тільки розвіданих родовищ, то вже можна говорити про досить високий санаторно-курортний потенціал Волині.

Волинь — край мальовничих лісів із луками, озерами та річками, з національними природними заповідниками. Дехто в романтичному запалі незалежності кинувся в туристичний бізнес, розцінюючи його до примітивності просто: жодних проблем, приймемо, зробимо, — був би клієнт із грішми. Але річ саме в коштах. Сьогодні багатій людині немає проблем поїхати в будь-яку точку нашої планети, був би гаманець. Проте не в усіх знайдеться сума, яка дозволить з'їздити на пляжі Лонг-Біча або на Канарські острови. Можна, звісно, податися в Анталію чи Туніс, де менше зелені, де багато моря, — а як бути тим, хто може поїхати не далі як приміським поїздом?

В усіх країнах живе плем'я непосид-мандрівників, яких мало цікавлять заморські пляжі та Ніагарський водоспад, а більше — рідна природа, тиша, спокій і чисте повітря. Понад усе їх приваблює завивання вітру в комині лісової хатинки. Їм важливо побачити, "доторкнутися" до своєї Батьківщини в тому місці, куди вони приїхали вперше. Відчути, що опинилися в глухому куточку цнотливої природи, де без чобіт не пройдеш і десятка метрів, де похилилися від часу дерев'яні хатки, де молоко з-під корови і теплий, спечений на черені хліб.

Рідна природа! Хто не знає чудових рекреаційних пунктів у мальовничих лісах Волині! "Машівський бір", "Дубовий гай", "Затишок", "Пролісок"… Їх у системі ВОУЛМГ понад сто! Ще не народився той турист, якого б не звабили ці живі "лісові казки", де можна годинами милуватися нерукотворною природою, організувати чудовий відпочинок як дітям, так і дорослим, смачно попоїсти й заспокоїтися на кілька тижнів наперед. Знаю це з власного досвіду, — ділиться досвідом відпочинку начальник обласного лісового відомства. —

Криза вітчизняної туристичної галузі викликана не лише конкуренцією з боку іноземного туризму і зниженням платоспроможності населення, а й історичними причинами. Десятиліттями проводилася політика, в якій рекреаційні регіони розглядались як "курорти", і складовою частиною цієї політики було державне фінансування планово-збиткової галузі, яке здійснювалося за рахунок бюджетних коштів через профспілки, а по суті — з тих-таки державних фондів соціального страхування. Різке скорочення дотацій та економічні кризи загнали туристичну індустрію в глухий кут. Що нам заважає перетворити вітчизняний туризм на джерело національного багатства, з одного боку, з іншого — на джерело здоров'я громадян, що теж належить до національного багатства, звести його в статус сектора базової економіки? Але поки що наша держава не формулює такого завдання. Розвинений туризм як рукотворна категорія має стати головним феноменом нашого часу. І він стане таким, але якщо будуть ініціативи, цілеспрямовані зусилля та підтримка держави. Паралельно з ліквідацією застарілої бюрократичної системи управління туризмом "згори".

Безперечно, група депутатів "поліських" областей у Верховній Раді повернеться до вищезгаданих проблем і пропозицій, створить потужне лобі з економічного і культурного розвитку Полісся, бо інакше бути не може, — переконаний мій співрозмовник. — У сучасній Україні проблеми економічного та культурного розвитку регіонів — одні з найактуальніших і найскладніших. Тим часом за два останні десятиліття ми зовсім забули, що український народ — той самий "людський потенціал", на який політикам так подобається покладати надії, — живе переважно в провінції. І якщо розглядати всі значні модернізації у світі останніх 50—60 років, то неважко помітити, що успішні економічні перетворення в різних країнах завжди мали дуже міцну регіональну компоненту. Чому ми нею нехтуємо?"

Петро Чечелюк 9 червня, 16:46

Більше читайте тут: https://gazeta.dt.ua/business/oleksandr-kvatirko-yaki-resursi-dadut-poshtovh-rozvitkovi-volinskogo-polissya-245047_.html

автор Петро Чечелюк

• Про гроші, що пахнуть чадним газом. Нелегальне кустарне виробництво деревного... «Дзеркало тижня. Україна» №17, 12 травня 2017
• Український ліс: злочин без кари «Дзеркало тижня. Україна» №33, 17 вересня 2016
• В Україні відсутня державна лісова політика «Дзеркало тижня. Україна» №17, 13 травня 2016
• Захисні лісонасадження України — нічийна земля? «Дзеркало тижня. Україна» №10, 18 березня 2016
• Тимчасова влада може спішно віддати український ліс на розграбування «Дзеркало тижня. Україна» №3, 29 січня 2016
Всі матеріали автора

Далі...

На Вінниччині мисливці «зафазанюють» ліси, щоб уже через рік полювати

Популяцію диких фазанів почали відроджувати на Вінниччині. І займаються цим…мисливці. Вони вже випустили до лісів понад сотню птахів. Оскільки різнобарвні красені почали приживатися та плодитися, уже наступного року можна буде придбати дозволи на полювання на них.

Голова Немирівської районної організації українського товариства мисливців та рибалок Євген Панасюк розповідає, що вирішили зробити все необхідне, аби не їздити на полювання на фазанів до інших областей. Тому разом із колегами зібрали гроші, купили птахів та випустили їх до лісу.


І вода, і ягоди є в нашому лісі (поблизу села Мала Бушинка), дуже багато комашників, тобто їжі для фазанів вистачить. Ми вже випустили сюди більше сотні птахів, - каже пан Євген.

Щоправда, побачити фазанів у густому лісі - майже не реально. Птахи лякливі: вдень вони ховаються у високій траві, кущах та на деревах.

Екологи запевняють, що у двадцятих роках минулого століття фазани водилися в усіх лісах Вінниччини. Але їхню популяцію знищили мисливці. Фахівці ж сподіваються, що тепер із появою птахів почне відновлюватись і екосистема.

Людмила Сломінська, головний спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, пояснює:


Коли вид відновлюється, відновлюється і вся екосистема. Якщо ж зникає один аборигенний вид, виникають або шкідливі види, якими би міг харчуватися той же фазан, або, навпаки, можуть зникати інші види, для яких він був базою для харчування.

Ще сотню молодих фазанів мисливці планують випустити у Малобушинківський ліс уже за місяць.

9 червня 2017, 15:24

http://vinnitsaok.com.ua/2017/06/09/227220

Схожі новини:


109 фазанів випустили в природнє середовище на Немирівщині
На Вінниччині відкрили фазанарій

Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/2017/06/09/227220

Далі...

Чорноліський лісгосп зазнав шкоди від пізніх весняних заморозків

КРОПИВНИЦЬКИЙ. 9 червня. УНН-Центр. У Чорноліському лісгоспі сніговий покрив та сильні заморозки у другій декаді травня знищили цвіт у всіх деревних порід. Через що плодоношення деревних і чагарникових порід не буде. Про це повідомили у прес-службі ОУЛМГ, передає УНН-Центр.

Крім того, пізніми весняними заморозками пошкоджено майже 800 гектарів лісових культур. Відсоток пошкодження місцями становить 80-90%. Пошкоджено посіви дуба в лісовому розсаднику Богданівського лісництва та у коробах Чутянського і Знам’янського лісництв.

Значної шкоди зазнали молодняки Богданівського, Дмитрівського, Знам’янського та Чутянського лісництв. Особливо вразливими в молодих насадженнях виявились ясен звичайний та дуб звичайний і дуб червоний. Не відчули морозів липа та клени.

Майже 10 гектар сосни кримської, яка культивується в лісгоспі як новорічні ялинки, теж зазнали впливу низьких температур, постраждали цьогорічні пагони.

Далі...

Спроба створити легальний ринок для бурштину

На Житомирщині бурштин планує видобувати комунальне підприємство обласного рівня. Наскільки такі наміри законодавчо й фінансово обґрунтовані?

У Житомирській області створено комунальне підприємство "Надра Житомирщини", яке збирається офіційно видобувати бурштин і торгувати ним. Таке рішення було прийняте 25 травня на сесії Житомирської облради. Крім бурштину, новостворене підприємство має намір почати видобуток інших ресурсів, на які багаті надра Житомирської області, зокрема, торфу й піску. Але найцінніший, звичайно ж, бурштин.

Камінь цей в Україні є товаром без ринку. Фізично він існує, його можна купити й продати. Але юридично його на легальному ринку майже немає, оскільки левову частку цього каменю видобувають незаконно самодіяльні старателі. Законно ж добувати бурштин вони не можуть хоча б тому, що немає в Україні такого законодавчо нормованого виду діяльності.

Коли жителі Волинської, Рівненської і Житомирської областей кинулися в ліси й поля видобувати цей камінь, точно визначити складно. У Рівненській області, де на розвіданих родовищах давно працює (точніше, другий десяток років балансує на межі банкрутства) держпідприємство "Укрбурштин", самотні шукачі щастя й групи напівкримінальної спрямованості копали та мили бурштин давно.

А от у сусідній Житомирській області, де розвідку його родовищ доладно не проводили, "бурштинова лихоманка" спалахнула на рубежі 2013–2014 рр.: збройні сутички конкуруючих угруповань, бандити, міліціонери, есбеушники й політики, які "кришують" стихійних старателів… ліси й поля, перетворені старателями на "місячний ландшафт", потік нелегального українського бурштину, що пішов на зовнішній ринок...

Було очевидно, що на старательську стихію треба надягти законодавчу вузду. Народні депутати навіть законопроект підготували (№1351-1), який з грудня 2014-го мляво обговорювали в комісіях і комітетах ВР і прийняли в першому читанні у квітні 2015 р. Однак у лютому 2017-го його "зарубали" остаточно, не запропонувавши нічого натомість.

Тим часом на бурштинові розсипи пробивалися й пробиваються приватні компанії. Щоб полегшити їхнє просування, Кабмін у грудні 2015-го прийняв постанову №1173, згідно з якою, якщо місцева рада у встановлений термін не говорить ні "так", ні "ні" на запит про узгодження дозволу на користування надрами, Держгеонадра застосовують принцип "мовчазної згоди" і вважають питання видачі дозволу погодженим.

Житомирська облрада, що називається, виклик прийняла й у встановлений термін стала відповідати на запити Держгеонадр про видачу дозволів на надрокористування рішучим і однозначним "ні!". Але от що дивно: ряд комерційних структур — компанії "Амбер Холдинг", "Райт Солюшн" і "Надра Галичини" — всупереч категоричним "ні" облради зуміли відрізати аж 18 тис. га бурштиноносних земель Житомирщини. Дива?..

Тоді ж, наприкінці 2015 р., почалися розмови про необхідність створити комунальне підприємство обласного підпорядкування, яке могло б видобувати й продавати бурштин у рамках існуючого законодавства, не чекаючи ухвалення спеціального закону.

І от здійснилося: 25 травня 2017 р. депутати Житомирської обласної ради проголосували за заснування комунального підприємства "Надра Житомирщини". Чи зможе це підприємство змінити ситуацію і зробити ринок житомирського бурштину не таким "чорним", а методи видобутку — не такими руйнівними для навколишнього середовища? Чи достатньо для цього чинного законодавства й грошей, щоб створене поки що тільки на папері підприємство "Надра Житомирщини" змогло матеріалізуватися й розпочати легальну роботу з видобутку бурштину та створення ринку його реалізації? Про це розмова кореспондента DT.UA з головою Житомирської обласної державної адміністрації Ігорем ГУНДИЧЕМ.

Ігор ГУНДИЧ

— Ігорю Петровичу, на ваш погляд, існуюче законодавство забезпечує можливість створеному комунальному підприємству "Надра Житомирщини" займатися статутною діяльністю, зокрема видобувати бурштин?

— Чому приватним компаніям "вистачає існуючого законодавства", а для комунального підприємства його "може бути недостатньо"? Вважаю, що для забезпечення статутної діяльності комунального підприємства "Надра Житомирщини" цілком можливо керуватися чинним законодавством. Зауважу, що під час сесії, коли було прийняте рішення про створення зазначеного комунального підприємства, ми погодили й надання спеціального дозволу на видобуток бурштину одній комерційній структурі. Подібні запити Держгеонадра направляють нам регулярно.

— Чи не вийде так, що, пройшовши за рахунок обласного бюджету всі дозвільні процедури, комунальне підприємство стане для когось джерелом особистих доходів?

— Тільки в тому разі, якщо обласна рада вирішить продати підприємство.

— Тобто ви свідомо припускаєте, що саме так і буде?

— Вважаю, що це підприємство стане важливим джерелом доходів для обласного бюджету. Що стосується виконавчої влади Житомирської області, яку я маю честь очолювати, вона докладе максимум зусиль, щоб забезпечити ефективну роботу комунального підприємства "Надра Житомирщини".

— Якщо, на вашу думку, легалізувати видобуток бурштину можна й у рамках чинного законодавства, то навіщо ще й спеціальний "бурштиновий" закон?

— Якщо такий закон спростить і здешевить для бізнесу (наголошу, легального, законного, як великого, так і малого) процедури одержання дозволів на землевідведення, спецдозволів на ведення видобутку, які сьогодні є дуже непростими і дорогими, то він потрібен. Наприклад, компанія "Екологічні технології та будівництво", якій погодили видачу спецдозволу на видобуток бурштину на останній сесії обласної ради, збирала документи близько двох років. Для підприємницької діяльності це надто довго!

— КП "Надра Житомирщини" засноване обласною радою. Чи мають право створювати подібні підприємства районні, міські, сільські ради?

— Звісно, вони мають повне право засновувати такі комунальні підприємства. Але для того, щоб пройти всі дозвільні процедури, необхідне, скажімо так, достатнє фінансування, яке поки що можливо забезпечити саме на обласному рівні. Сподіваюся, що рано чи пізно райони й територіальні громади стануть достатньо заможними, щоб засновувати свої ресурсодобувні комунальні підприємства. Але поки що і на нашому, обласному, рівні непросто пробивати все це, а на районному буде ще складніше.

— Чи не образяться райони й територіальні громади, що ресурсами їхніх надр розпоряджатиметься область в особі її комунального підприємства?

— Районам і територіальним громадам буде вигідно співпрацювати з нами — у статуті КП "Надра Житомирщини" прописано, що частина прибутку розподілятиметься на місцеву громаду й на район. Яка саме частина, буде обумовлюватися в кожному окремому випадку.

— Самодіяльні старателі так і залишаться поза законом?

— Основна причина нелегального промислу бурштину в тому, що легального видобутку немає. Якщо ми говоримо про легалізацію видобутку бурштину, для мене немає різниці, буде це державне підприємство, комунальне чи приватне. Вважаю, що місця й роботи вистачить усім. Головне, щоб видобуток вівся легально, і в його результаті наповнювалися місцеві й державний бюджети. І щоб не виходило так: хтось заробляє на видобутку бурштину, а держава потім має проводити рекультивацію за бюджетні кошти.

— Ви не відповіли на запитання. Запитаю інакше: чи зможе старатель-"одинак", що бажає видобувати бурштин, у законний спосіб співпрацювати зі створюваним комунальним підприємством "Надра Житомирщини"?

— Якщо він оформиться приватним підприємцем і одержить усі необхідні дозволи, я проблеми не бачу. Ну а ті люди, які захочуть працювати на підприємстві, елементарно оформляються як його співробітники й одержують гідну зарплату.

— Чи пустять на вже сформований "чорний", криміналізований ринок бурштину засноване облрадою комунальне підприємство?

— По узгодження спецдозволів до облради звертаються цілком солідні фірми. Тобто не можна говорити про те, що криміналітет усе захопив і поділив. Я не думаю, що це так. Треба починати працювати. Тільки-но ми почнемо заводити видобуток бурштину в легальне русло, кримінальним елементам там не буде чого робити. Коли з'явиться легальний бурштин, можна буде говорити про заснування бурштинової біржі, на якій камінь можна буде офіційно продати й купити. Але хочеться, щоб на території області було налагоджено й кінцеву переробку бурштину. Ринок виробів з цього каменю дуже великий, зокрема, це ринок Китаю.

— Які площі з покладами бурштину зможе розробляти обласне комунальне підприємство?

— Йдеться про тисячу, максимум про дві тисячі гектарів. Ми точно не знаємо, які площі займають поклади бурштину в Житомирській області. Одні говорять про 30 тис. га, інші — про 50 тис. Якщо це так, то роботи вистачить усім охочим видобувати бурштин на Житомирщині на законних підставах.

— З яким бюджетом комунальне підприємство "Надра Житомирщини" зайде на родовища бурштину?

— Статутний капітал комунального підприємства невеликий — 150 тис. грн. Але ми спочатку повинні пройти процес створення підприємства, а це місяць-два. У нас багато земель комунальної власності, зокрема, у комунального підприємства "Житомироблагроліс". На землях цього підприємства ми можемо пройти процедуру одержання всіх дозвільних документів. Причому це стосується не тільки бурштину. Є, зокрема, проблеми й на ринку піску. Парадокс: піску в області багато, а офіційно його ніде взяти. Якщо ми відведемо комунальному підприємству піщаний, щебеневий кар'єри, від цього для громади буде лише користь. Зокрема, можна буде забезпечувати матеріалами будівництво й ремонт доріг. Формуватиметься легальний ринок і цих ресурсів.

***

Так бачить майбутнє комунального підприємства й бурштинових родовищ Житомирської області очільник облдержадміністрації. Варто нагадати, що, на відміну від Рівненської області, у Житомирській планомірної розвідки бурштинових родовищ не проводили, і все, що зараз розробляється (нелегально), знайдено "методом тику".

І все ж таки, скільки бурштину в надрах Житомирської області?

От як відповіла на це запитання DT.UA старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Олена РЕМЕЗОВА:

"Ресурси — не запаси бурштину, а саме ресурси — у межах Житомирської області можна грубо оцінити в 12,5 тис. т".

За словами О.Ремезової, ці дуже приблизні оцінки зроблено на основі вивчення пошкоджених нелегалами родовищ (точніше, мовою геологів, проявів) за припущення, що видобувають нелегали з одного об'єкта не більш як 30% від його ресурсу.

О.Ремезова також зазначила, що жоден з геологічних об'єктів Житомирської області, що містять бурштин, на державному балансі не перебуває…

Віктор Конев 

9 червня, 16:58

Більше читайте тут: https://gazeta.dt.ua/energy_market/sproba-stvoriti-legalniy-rinok-dlya-burshtinu-245052_.html

Далі...

Обмен опытом между белорусскими и смоленскими работниками лесного хозяйства

31 мая в Департаменте прошла рабочая встреча с представителями Государственной инспекции охраны животного и растительного мира при Президенте Республики Беларусь. В мероприятии приняли участие представители Департамента лесного хозяйства по ЦФО.
Белорусская делегация с интересом ознакомилась с положительным опытом внедрения на территории Российской Федерации Единой государственной автоматизированной информационной системой (ЕГАИС) учета древесины и сделок с ней, а так же опытом применения дистанционного зондирования Земли, активно используемого при инвентаризации лесов с целью определения качественных и количественных характеристик лесных массивов, для оценки ущерба, нанесенного лесным массивам пожарами, болезнями леса, незаконными вырубками.

Участники отметили, что внедрение № 415-ФЗ «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях» и ЕГАИС является важным шагом по борьбе с нелегальными рубками в России. Обменялись информацией о механизмах отслеживания происхождения древесины, применяемых на территории Российской федерации и Республики Беларусь.

Участники белорусской делегации совместно с руководством Департамента, сотрудниками лесничеств и представители полиции приняли участия в совместных контрольно-надзорных мероприятиях по выявлению фактов нарушения природоохранного законодательства на территории двух лесничеств Смоленской области – Вяземского и Гагаринского, на практике изучили применение ЕГАИС для выявления нелегальных рубок и потоков нелегальной древесины.

Рассмотрели предложения по трансграничным территориям, на которых требуется усиление контроля с учетом полученных результатов совместной деятельности в 2016-2017 годах. Участник встречи согласовали действия при проведении совместных и одновременных (согласованных) полевых контрольных мероприятий на трансграничных территориях, направленные на обеспечение соблюдения природоохранного законодательства на них, в том числе и на период пожароопасного сезона.

Департамент лесного хозяйства по ЦФО

http://roslesvesti.ru/obmen-opytom-mezhdu-belorusskimi-i-smolenskimi-rabotnikami-lesnogo-hozyajstva/

Далі...

С начала года сгорели 18 гектаров лесов

77 лесных пожаров уже ликвидировали за весенне-летний сезон.

Отдыхающие продолжают поджигать лес, кто-то костер забывает потушить, кто-то мусор сжигает, рассказывает начальник Днепропетровского лесного и охотничьего хозяйства Валерий Величко.

С конца марта по области зафиксировали 77 лесных пожаров, выгорели 18 гектаров леса. В лсновном горели небольшие участки и пожары удавалось быстро ликвидировать. Но с наступлением жары лесники усиливают патрулирование, ведь в такую погоду огонь распространяется очень быстро.

Так в прошлом году за пожароопасный сезон в лесах области случилось 129 загораний, выгорели около 70 гектаров леса. Зато удалось найти и оштрафовать семь поджигателей, штраф составляет от 3 до 10 необлагаемых налогом минимумов, делится Величко.

Если с лесами пока ситуация нормальная, то с пожарами в экосистемах ситуация намного серьезнее, отмечает начальник сектора связей со СМИ и работы с общественностью ГУ ГС ЧС Украины в Днепропетровской области Дарья Гречищева.

«Только за вчера было 45 вызовов на пожары в экоситсемах, половина – горел мусор, половина - сухая трава. Всего с начала года потушили более 4 тысяч пожаров, 2 тысячи из них – это пожары в экосистемах. Их общая площадь составила более 750 гектаров, - отмечает Гречищева. – Тушение таких пожаров занимает много сил и средств и длительность их тушения довольно большая. И таких пожаров в экосистемах становится все больше».

Текст: Кристина Выхристенко
Gorod.dp.ua - городской сайт

http://gorod.dp.ua/news/132546

Далі...