ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 червня 2017

Скрізь зрада, і в лісах так само

В Україні досі не існує лісової стратегії, політики, чи концепції розвитку лісового господарства. Вісім південних областей України вже другий рік позбавлені бюджетного фінансування на захист лісів та ведення лісового господарства. Пропозиції експертів щодо відокремлення господарської та контролюючої функцій від повноважень Держлісагентства залишаються на папері. Про ці та інші проблеми лісової галузі говорили 09 червня на фіналі конкурсу журналістських матеріалів «Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2017».

Скрізь зрада, і в лісах так само
Конкурс зібрав більше 168 робіт, з яких у фінал потрапили 26. Які ж лісові проблеми висвітлювали медійники останні дванадцять місяців?

Леся Ганжа, головний редактор сайту «Доступ до правди», член журі конкурсу:
«Найбільше мене вразила одна нова тема -  про деревне вугілля (стаття Петра Чечелюка  та сюжет Максима Волобаєва). В сюжеті 5 каналу, Максима Волобаєва, досліджується ситуація в селі Соснівка Житомирської області, де на виробництві працюють в’язні. А Петро Чечелюк у «Дзеркалі Тижня» провів паралелі з Гаїті, де подібне виробництво згубило екосистему. На сьогодні виробництво деревного вугілля це напівкримінальний бізнес.

Кілька телевізійних робіт було про австрійського виробника деревини “Holzindustrie Schweighofer ” (сюжети Єлізавети Чип, Михайла Тимуляка та Аліни Сесменюк).
Почали писати про посадки лісу (сюжет Євгена Зюзіна та стаття Оксани Войчишиної). Порівняно з минулим роком стало менше бурштину. Але загальне враження про ситуацію у лісовому секторі після перегляду конкурсних робіт - скрізь зрада і в лісах так само».


Оксана Колодяжна, в минулому інженер лісового господарства Херсонської області, член журі конкурсу: «В минулому році я сама була учасником конкурсу (в 2016 році Оксана подавала сюжет телеканалу "ВТВ плюс" про ситуацію, що склалась в умовах відсутності бюджетного фінансування в лісогосподарських підприємствах Херсонської області – Ю. З.). Мені тоді здавалось, якщо попаду на подібний захід - хід історії зміниться. Я приверну увагу до південних лісів. На жаль…

Всі можливості, які я мала тоді як інженер, а потім головний лісничий лісгоспу, вичерпались. Через це я прийняла складне для себе рішення - йти з лісового сектору з можливістю повернутися, якщо пройде перезавантаження.
Головна проблема лісового сектору – відсутність лісівників, які вболівають за ліс усією душею»
.

Олег Листопад, журналіст, експерт проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні», член журі конкурсу: «Оксана Колодяжна - одна з тих лісників, хто не побоялась говорити правду. Як ви помітили, в лісовому господарстві закон мовчання такий самий як в мафії.

1 червня в цьому ж залі збирались експерти, народні депутати, представники агенції лісових ресурсів. Михайло Попков, експерт  проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні», робив доповідь про стан лісового господарства.


Зокрема він зазначив, що Україна єдина європейська країна, яка не має по сьогодні лісової стратегії, політики, чи концепції розвитку лісового господарства. Попков нагадав, що вісім південних областей України вже другий рік позбавлені бюджетного фінансування на захист лісів та ведення лісового господарства. На півдні дійсно вже, як казала Оксана Колодяжна, немає кадрів у лісопідприємствах. І, якщо літо буде сухе, жарке, з п’яними шаличниками, то історія з гасінням на Херсонщині ще при Вікторові Андрійовичу (Ющенко) здасться нам дитячим белькотінням. Тому що сьогодні в південних лісгоспах немає грошей на паливо, зарплати, протипожежні заходи… А, як відомо, 90% пожеж помічає та попереджає саме лісник. Майстер лісу, який працює на своїй ділянці.

В доповіді Михайлі Попкова багато фактів. З яких можна констатувати, що лісове господарство на межі катастрофи. А може вже й пройшло точку неповернення.
Державного системного управління фактично немає.

Що з цим робити? Є пропозиції експертів. Зокрема – негайно відновити фінансування півдня України. Ці ліси не великі за площею – 7%. Але їхнє значення величезне. Крім лісів є ще й лісосмуги, юридичний стан яких не визначено. Південні ліси й ті ж самі лісосмуги добавляють 20% врожайності.

В 2009 році був зроблений так званий корупційний аналіз ризиків. І було визначено головний ризик - державне агентство лісових ресурсів поєднує в собі всі функції. Тобто воно саме визначає політику, саме її реалізує, веде господарську діяльність і контролює саме себе. Експерти FLEG ще в 2009 році сказали, що треба розділити ці функції . На сьогодні далі розмов це не пішло.

Тому рекомендації залишаються усе тими ж, що і вісім років тому. Зокрема, після широкого обговорення треба створити одне або кілька державних господарських об’єднань. Яке саме воно має бути – тут існують різні варіанти рішення. Але у будь-якому разі воно має бути незалежним від Держлісагентства, яке має замість господарської діяльності опікуватися лісами, причому не тільки тими, що зараз йому підпорядковані, а усіма, що є в державі.
Авіалісоохорона залишилась без фінансування. Практично знищена. Тепер якщо пожежа в лісі треба звертатись до МНС. Без фінансування залишився Лісопроект. А він же планує всю діяльність лісового господарства, проводить обліки лісів, визначає де і які мають бути рубки…
Законодавство. На жаль, значна доля поданих законопроектів -- абсолютно популістські, проблеми галузі не вирішують. Як заявив один з присутніх на тому круглому столі депутатів, сьогодні у ВР лежить приблизно 5000 законопроектів. Тому, навіть якщо з’явиться толковий законопроект, шансів на те що він потрапить у порядок денний сесії, дуже мало. Тим не менше, нові «лісові» закони і зміни існуючих потрібні, і цьому треба приділити найпильнішу увагу.

Мораторій на експорт деревини. Мораторій сам по собі не вирішує проблем. Це не реформа. Це питання хто буде переробляти деревину. Наші або закордонні компанії. Зараз в Україні будуються великі підприємства. Той же Schweighofer і не тільки він. Але всі зосередились на мораторії.

Порівняно з попередніми роками я прогресу в журналістських матеріалах особливого не побачив. Раджу журналістам шукати лісників, що будуть надавати вам професійні консультації, а лісникам, які пишуть, шукати журналістів, що допоможуть вам грамотно, а головне, цікаво викласти тему».


Оксана Коваленко, координатор заходів проекту сприяння реформі лісового сектора в Україні: «Моє враження від конкурсних робіт дуже песимістичне, бо ну дуже вже сумні картини вони змальовують. Хоча розумію, що автори матеріалів просто відобразили ту ситуацію, яка є.

Сподіваюсь, що позитивні зміни усе ж будуть. Хочу звернути увагу на новий онлайн ресурс нашого проекту «Український лісовий портал». Це платформа для однодумців. На порталі ви знайдете статистичні та аналітичні дані про лісову галузь, що допоможе вам поглибити тему».

Проект технічної допомоги
«Сприяння реформі лісового сектора в Україні»
за підтримки Програми Лісів (PROFOR) Світового банку

Проект технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR)[1] Світового банку є продовженням програми «Правозастосування і управління в лісовому секторі»  (ENPI Forest Law Enforcement and Governance Program - FLEG)[2], яка стала першою відкритою інформаційною і дискусійною платформою для обговорення важливих питань лісового сектора різними зацікавленими сторонами.  Після Революції Гідності діяльність в рамках FLEG привернула увагу Уряду стосовно впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.

Метою проекту є підтримка формування поінформованої спільноти і стимулювання широкого публічного обговорення щодо реформування лісового сектору в Україні.  Проект надаватиме експертну підтримку процесам прийняття рішень у лісовому секторі, включаючи рішення щодо бачення суті реформування сектору, а також експертну оцінку важливих законодавчих змін у ширшому контексті реформ в Україні і сприятиме формуванню експертної і суспільної позиції стосовно програми реформування лісового сектору. Проект впроваджується Світовим банком в Україні.

Основним клієнтом проекту є Верховна Рада України. Цільові аудиторії включають:
  • Кабінет Міністрів України
  • Мінагрополітики
  • Державне агентство лісових ресурсів
  • Мінприроди
  • Обласні та місцеві органи влади
  • Експертні групи, зацікавлені у питаннях лісового сектору
  • Представники (асоціації) бізнесу
  • Профспілки лісового сектору
  • Неурядові організації (НУО)
  • Засоби масової інформації
Тривалість першої фази проекту  - з березня до грудня 2017 року. Роботи другої фази проекту буде заплановано в залежності від результатів роботи в першій фазі.

Завдання:
  • Огляд сучасного (на 2016 рік) стану лісового сектору (статистичні дані щодо рубок, видового складу дерев, ключові моделі споживання деревини, аналіз імпорту/експорту, тощо).
  • Експертна підтримка у розробці інституційних моделей реформування лісового сектору і бачення їх реалізації на практиці.
  • Експертна оцінка проектів законодавства і підготовка рекомендацій щодо покращення лісового законодавства в ширшому контексті  (а) земельної реформи та децентралізації; та (б) вимог щодо ефективного управління лісами (удосконалення регуляторної бази/правил щодо рубок, торгівлі деревиною, лісовідновлення та захисту лісів). 
  • Формування і підтримка діяльності інформаційних і дискусійних платформ щодо ключових питань лісового сектору.
Очікувані результати:
  • Державні органи та інші зацікавлені сторони отримають оновлену інформацію щодо сучасного стану і динаміки лісового сектору і матимуть спільне розуміння/бачення його проблем.
  • Політичне керівництво є поінформованим щодо потенційних ризиків і переваг, пов’язаних з реформою лісового сектору і свідомі поглядів ключових зацікавлених сторін щодо різних сценаріїв інституційної реформи.
  • Питання щодо лісових земель взято до уваги у ширшому контексті земельної реформи і децентралізації. Прийняття рішень у лісовому секторі стосовно можливих інституційних змін, політичних і економічних ініціатив/змін, та окремі законодавчі ініціативи підтримано через механізм вчасного фахового обговорення. 
  • Iнформаційні і дискусійні платформи утворено і вони функціонують. Лісовій сектор є більш прозорим і інтереси зацікавлених сторін враховано у прийнятті рішень.
Контакти:

Ендрю Мітчел, керівник проекту, старший спеціаліст з питань лісового сектору, Світовий банк, amitchell3@worldbank.org
Оксана Коваленко, координатор проекту, консультант, Представництво Світового банку в Україні, +38 044 490 66 71, 067 506 18 58 okovalenko1@worldbank.org


[1] Програма лісів (Program on Forests - PROFOR) є багатостороннім партнерством, яке підтримує створення і поширення інноваційних підходів задля «стійких лісів для всіх». За більш детальною інформацією відвідайте сторінку http://www.profor.info/ .
[2] Програма FLEG II (ЄІСП Схід) «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства й партнерства – 2» фінансується Європейським Союзом і впроваджується Світовим банком у партнерстві з Всесвітнім фондом природи (WWF) та Міжнародним союзом охорони природи (МСОП/IUCN) в семи країнах-учасницях Європейського інструменту сусідства й партнерства: Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові, Україні та Росії. В Україні діяльність програми зосереджувалась на чотирьох основних напрямках: і) підтримка діалогу з питань лісової політики; іі) оцінка й вдосконалення правозастосування й управління в лісовому секторі, вдосконалення лісового законодавства; ііі) розробка та вдосконалення практичних заходів щодо забезпечення багатоцільового й сталого управління лісами; іv) сприяння більшій прозорості лісового сектору шляхом підвищення рівня суспільної обізнаності, поширення знань та освіти. 

П'ятниця, 16 Червня 2017

20 червня - конкурс на зайняття вакантної посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів


Комісією з питань вищого корпусу державної служби буде проведено конкурс на зайняття вакантних посад категорії «А»:

тестування на посади:
  • Голови Державного космічного агентства;
  • першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів;
  • заступника Голови правління Пенсійного фонду України.

розв’язання ситуаційних завдань на посади:
  • Голови Державного космічного агентства;
  • першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів;
  • заступника Голови правління Пенсійного фонду України.
співбесіда із кандидатами на посади:
  • Голови Державного космічного агентства;
  • першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів;
  • заступника Голови правління Пенсійного фонду України.
Також порядком денним засідання Комісії передбачено розгляд наступних питань: про здійснення дисциплінарного провадження відносно Голови Укрдержархіву Баранової Т.І., Про здійсненнядисциплінарного провадження відносно голови Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області Костенка С.Б.

Дата проведення конкурсу: 20 червня 2017 року.

Початок: 10 год.

Місце проведення: м. Київ, вул. Прорізна, 15, адмінбудівля Національного агентства України з питань державної служби, 3 поверх, к. 327.

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Джерело

НАГАДАЄМО

Список кандидатів на зайняття вакантної посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів

Список кандидатів на зайняття вакантної посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів опубліковано на сайті Нацдержслужби № п/п ПІБ кандидата Посада 1 Васьків Тарас Ярославович Заступник начальника Київського обласного...

Про виконання Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини



Перший заступник голови облдержадміністрації Іван Крисак провів нараду за участю лісівників, дорожників, земельників, представників агропромислового комплексу, громадських організацій, яка стосувалася виконання Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки.
Незважаючи на те, що обласна рада затвердила Програму ще місяць тому, лісівники за власні кошти виготовили правовстановлюючі документи на 26 га нових лісів на землях, прийнятих від органів місцевого самоврядування.

Про це повідомив начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко.

– Навесні створено 55 гектарів нових лісів. Тобто, весняний план виконано. Всього програмою на 2017 рік передбачено створення 60 гектарів лісів, тож 5 гектарів лісівники планують створити ще восени. Звичайно ж, цифра незначна, враховуючи, що для досягнення науково обґрунтованої цифри лісистості області (20 відсотків) потрібно ще 93 тисячі гектарів. Водночас її можна відкоригувати, збільшивши планові завдання з лісорозведення. Лісові господарства і надалі здійснюють виготовлення правовстановлюючих документів на землю за власні кошти. Однак розраховують і на виділення 0,5 млн грн, передбачених Програмою. Як і на відшкодування втрат від сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зі спецфондів районних і сільських бюджетів, – резюмував Олег Яремко.

В управлінні уже відбулося кілька нарад із представниками Держгеокадастру щодо пошуку земель під заліснення. Питання, яке розглядали, стосувалося готовності надання 4,5 тис. га під лісорозведення, які озвучено на селекторній нараді в облдержадміністрації. Відтак ці земельні ділянки потрібно вивчити, аби визначити, на які з них лісові господарства можуть претендувати. Оскільки, за словами першого заступника начальника головного управління Держгеокадастру Віктора Білецького, вони мають дані станом на 2010 рік. А тому гарантій того, що 4,5 тис. га є в повному обсязі для передачі лісгоспам, враховуючи ажіотаж навколо землі на території нашої області, немає. Відтак лісгоспи оперативно опрацьовують інформацію, аби встигнути виготовити документи на землю до кінця року та напрацювати земельну базу для створення нових лісів у наступні роки.

Інша проблема – захисні лісові насадження, яких не визначено законодавчо як такими, що є лісовим фондом. Відтак заступник начальника з експлуатаційного утримання доріг Служби автомобільних доріг у Тернопільській області Петро Вільчинський поінформував: фактично щорічно на статтю «озеленення доріг» спрямовується 2-2,5 відсотка від загального фонду фінансування на експлуатацію та утримання доріг, що в грошовому еквіваленті становить від 1 до 2 млн. грн. Сюди входять посадка зелених насаджень, рубки догляду, боротьба з самосійними чагарниками на смугах відводу і косіння трави. Однак окремої статті щодо створення насаджень немає. Вільні землі, на яких можна садити дерева, теж практично відсутні. Тож аби попередити снігові замети доріг, в основному садіння зелених насаджень здійснюється на тих ділянках, де є прогалини.

Але і тут дорожники стикаються з проблемою. Створюючи зону насаджень на межі між полями і дорогами, дерева практично не виживають, оскільки їх знищують гербіциди, якими обробляють поля. Скажімо, на об’їзній дорозі Тернополя 90 відсотків новостворених ялинових насаджень фактично загинули.

Не ліпша ситуація у комунальних лісах. Як повідомив перший заступник директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Володимир Стахів, правовстановлюючих документів на землі, підпорядковані асоціації «Тернопільоблагроліс», виготовлено на 4,9 тис. га з 23,5 тисяч. Комунальні лісогосподарства нових лісів не створюють взагалі, лише здійснюють відновлення тих ділянок, де відбувалися рубки.

До слова, керівник громадської організації «Екоальянс» Олександр Філь запитав заступника директора департаменту агропромислового розвитку, на яку площу цьогоріч агропідприємства планують виготовити правовстановлюючі документи на землю. Володимир Стахів поінформував, що раніше на виготовлення таких документів спрямовувалися кошти з Мінагрополітики і департамент мав змогу контролювати цей процес. Тепер комунальні ліси стали підпорядковуватися районним радам, отож департамент не має на них впливу.

Не оминув Олександр Філь і проблеми лісистості у деяких районах, яка є катастрофічною, враховуючи кількість розораних земель і відсоток покритості лісами. Керівник громадської організації запитав, чи ставлять земельники перед собою завдання шукати землі для заліснення. Першочергово – в Підволочиському, Козівському, Теребовлянському, Збаразькому, Зборівському та інших районах. На що перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру поінформував, що наразі не має зведеної інформації по районах. А має лише загальні цифри за 2014 рік щодо обстеження земельних ділянок, з яких лише 1,7 тис. га можуть бути гарантовано заліснені. Також обурення громадського діяча стосувалося і вкрай негативної ситуації щодо безконтрольного вирубування насаджень уздовж автодоріг.

Петро Вільчинський апелював, що не потрібно звинувачувати лише дорожню службу, адже на Тернопільщині активно розвивається дорожній сервіс. Скажімо, Байковецька об’єднана територіальна громада надавала в оренду земельні ділянки в напрямку аеропорту і за кілька років насаджень там практично не залишилось, адже кожен орендар хотів мати вільний доступ до дороги. Тож першочергово потрібно питати сільські ради та об’єднані територіальні громади, чи прописано в угодах надання земельної ділянки під створення дорожнього сервісу не лише збереження наявних насаджень, а й створення нових, як роблять це у всіх європейських країнах.

На завершення наради обговорили і питання самозаліснення земель та їх статус. Як поінформував Олег Яремко, підприємства облуправління цікавлять насамперед самозаліснені державні землі, які можна приєднати до держлісфонду та опікуватися ними, зробивши належні догляди на їх територіях. Поговорили і про приватні самозаліснені землі, які можна було б узаконити, внісши поправки до земельного і лісового законодавства. Відтак, потрібно зробити суттєву їх інвентаризацію. Тож перерву взяли до 1 серпня.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

Що потрібно знати перед мандрівкою до лісу

Ліс може бути дуже небезпечний - якщо поставитися до походу зі зневагою. Навички виживання в такій місцевості, професіонали відточують роками. Але і новачкові необхідно знати певні правила поведінки, інакше звичайний похід в ліс може закінчиться трагічно.

Особливо актуально знати це влітку, коли багато людей прагнучи відпочити від міста йдуть на кілька днів в одиночний похід. На жаль, лише деякі з них відносяться до походу з увагою. Сьогодні ми розповімо, що потрібно знати перед походом до лісу.


Cпорядження

Перший етап - грамотно зібрати рюкзак. Мати з собою запасний комплект зручного одягу, спальник і, якщо мається на увазі затриматися в лісі на дві-три доби, намет. В обов'язковому порядку повинні бути сірники, сокира, компас, ніж і ліхтар. Цього вам вистачить, щоб вибратися з практично будь-якої позаштатної ситуації.




Страховка

Чи розраховуєте на довгий одиночний похід? Не робіть цього навмання і не залишайте в невіданні друзів і близьких. Ліс - дуже непередбачуване місце. Складіть план подорожі, розмітьте стоянки і прикиньте приблизний час, який повинен зайняти у вас похід. Залиште дублікат плану друзям. Ця обережність може, в крайньому випадку, дійсно врятувати вам життя.



Cвоєчасність

Якщо ви раптово зрозуміли, що доведеться залишитися в лісі на ніч, хоча і планувалося дістатися до цивілізації, не потрібно зволікати. Навіть якщо на дворі спекотний полудень - починайте готуватися до ночівлі. Повірте, часу на це піде чимало, а займатися всіма справами під темни покровом похмурого лісу - задоволення не з приємних.




Укриття

Для початку, в лісі варто потурбуватися про укриття. Намет, якщо він є, потрібно встановити в першу чергу. Якщо немає - побудуйте укриття самі. Краще робити це з вже готовою основою, підійдуть великі валуни, скелі або живі дерева, з яких уже можна робити навіс і стіни. В якості покриття підлоги можна взяти листя, суху траву і соснові гілки, лежанка повинна бути обов'язково піднята над землею. 



Місце зупинки (привалу)

Місце привалу потрібно вибирати з розумом, інакше звичайний похід цілком може завершитися великими неприємностями. Уникайте балок і ярів: в разі дощу, ви швидко виявите себе на дні глибокої і мокрої калюжі. Якщо дме і не збирається вщухати сильний вітер - знайдіть захист. Підійдуть навіть кущі. При штилі залишайтеся на відкритій місцевості - так ви врятуєтесь від комарів і мошкари.



Аптечка

Мінімальна набір аптечки дуже стати в нагоді за будь-якої позаштатної ситуації. Не навантажуйте рюкзак ліками, але і не залишайте себе беззбройним в небезпеці. Бинт, йод, пластир, бинт, хлоргексидин, анальгетики - цього вам цілком вистачить.



Вода

Взяти з собою достатній запас води у тривалий похід ви зможеде навряд чи. А значить, доведеться шукати її самостійно на місці. Візьміть з собою знезаражувальні препарати. Найкраще буде використовувати таблетки йоду - на смак водичка буде, звичайно, мерзенна, але вибирати не доводиться.



Вогонь

Не залишайтеся без вогню надовго. В ідеалі, вогнище повинно супроводжувати вас на кожній стоянці. Це не тільки допоможе в чисто побутовому плані (їжа, сухий одяг), але і зміцнить психологічно: вогонь означає стабільність, надію і непогана зброя проти диких тварин.

У Яснозірському лісництві облаштували розсадник для декоративних рослин




ЧЕРКАСИ. 16 червня. УНН-Центр. Цього року на території Яснозірського лісництва Корсунь-Шевченківського лісгоспу створили новий розсадник. Про це УНН-Центр повідомили у Черкаському ОУЛМГ.

“Тут висадили різні види хвойних декоративних рослин ­— туї, ялівці, блакитні ялини. Саме з них будуть в подальшому відібрані кращі зразки для створення плантацій декоративного посадматеріалу шляхом живцювання”, — говорять лісівники.

Головне правило вирощування якісного посадматеріалу, зазначають у Корсунь-Шевченківському лісгоспі, — це особливий догляд, який, головним чином, полягає у правильному поливі, особливо у спекотні літні місяці. Тому на об`єкті встановили систему крапельного зрошення, яка дозволяє підтримувати рослини в оптимально вологому грунті.

Варто зазначити, що територія Яснозірського лісництва є гарним прикладом ландшафтного дизайну та чудового озеленення.

Каким деревьям в Воронеже сделают УЗИ и зачем

Ростовская фирма изучит состояние 27 тысяч деревьев на 50 улицах города




Группы молодых людей в зелёных жилетах, внимательно рассматривающие и измеряющие стволы деревьев на центральных улицах, уже привлекли внимание воронежцев. 1 июня в нашем городе началась первая в истории Воронежа масштабная инвентаризация зелёных насаждений, которая должна показать, сколько же у нас на самом деле аварийных деревьев. Корреспонденты «МОЁ!» выяснили у экологов администрации города, для чего было затеяно это мероприятие и к чему оно приведёт.
7 главных вопросов об инвентаризации деревьев в Воронеже



1. Для чего нужна ревизия деревьев?

Если вы, дорогие читатели, бываете в Москве, Петербурге или городах Поволжья обратите внимание на местные деревья. А потом взгляните на воронежские. И тогда вы наверняка заметите, что наши зелёные насаждения уникальны. Пирамидальные тополя ростом с девятиэтажный дом, а то и выше. Липы и клёны с раскидистыми кронами, которые самый обычный двор превращают в парк. Та же саратовская куцая зелень не идёт с ними ни в какое сравнение.

Но у любой медали две стороны. У каждого старого дерева на центральных улицах биомассы хватит на целый кузов грузовика. Поэтому остаётся только благодарить природу за то, что ураган, бушевавший в Московском регионе в начале июня, не добрался до Воронежа. Сколько бед могли бы наделать наши деревья, если бы их вырвало с корнем как в Москве.


Как рассказала «МОЁ!» руководитель управления экологии администрации города Наталья ВЕТЕР, городские власти решили собрать информацию о состоянии всех деревьев на самых крупных магистралях города. Это поможет выяснить, какие деревья нужно заменить в первую очередь.



Руководитель управления экологии администрации города Наталья ВЕТЕР. Фото: Игорь ФИЛОНОВ.

2. Где будут обследовать деревья?
Инвентаризация пройдёт на 51 магистрали города, среди которых, в частности, проспект Революции, Ленинский проспект, Московский проспект, Плехановская, Кольцовская. Всего на этих улицах, по самым предварительным подсчётам, растёт около 27 тысяч деревьев.





3. Деревья во дворах тоже будут обследовать?

К сожалению, нет. В мэрии поясняют, что дворы (а значит, и растущие в них деревья) сегодня — собственность жильцов. Поэтому расходование средств на обследование деревьев во дворах будет считаться нецелевым.



4. Сколько стоит инвентаризация?

Оказывается, недорого. Объявляя торги на обследование деревьев на 51 улице, мэрия была готова заплатить 2 миллиона рублей (в среднем по 74 рубля за дерево). В конкурсе победила ростовская фирма «Эко град», которая предложила провести работы за 1,4 миллиона.

— Читатели вашего портала задали много вопросов о том, почему ростовчане, — приятно удивила нас осведомлённостью Наталья Ветер. — Всё просто. Объявляя конкурс, мы рассчитывали, что в нём в первую очередь примут участие солидные воронежские исследовательские организации и вузы. Однако конкурс — скорее всего, из-за цены — к сожалению, их не заинтересовал. А ростовская фирма предложила выполнить все работы даже дешевле.

5. Как проводят инвентаризацию деревьев?

Инвентаризацией воронежских деревьев занимаются четыре бригады по два человека в каждой. Инженер Денис Скрынников и дендролог Анастасия Войтова 8 июня осматривали деревья в начале улицы Плехановской. Все деревья теперь будут пронумерованы и нанесены на карту. Также в информации о каждом дереве укажут его приблизительный возраст. Классов возраста у деревьев шесть. 1-й и 2-й — молодняк, 3-й — средневозрастные деревья, 4-й и 5-й — так называемые приспевающие и 6-й — спелые (старые). И главное — специалисты должны определить, больно дерево или здорово.


— В основном нам хватает визуального осмотра, — рассказывает Денис и приподнимает низко висящую ветку старого вяза. — Вот, смотрите, это дерево поражено бактериальной водянкой. Несколько лет назад у него неудачно отпилили одну из нижних веток, и через срез в ствол попали бактерии.

Рядом с вязом мы неожиданно обнаружили декоративную грушу (груша на Плехановской — ну надо же!). К сожалению, она тоже оказалась поражена — стволовой гнилью. Впрочем, по словам Дениса, в окрестностях довольно много хотя и немолодых, но вполне здоровых деревьев.

6. Каким деревья будут делать УЗИ?

В самых спорных ситуациях, когда непонятно, больно дерево или здорово, экологи обещают применять резистрограф. Такой прибор уже использовался при обследовании зелёных насаждений на Кольцовском бульваре. Игла прибора вводится в ствол дерева и находит в нём пустоты. Само наличие пустот говорит о том, что дерево, к сожалению, уже сгнило изнутри.

Вид ствола на срезе после исследования резистографом довольно любопытен. Зелёным отмечены здоровые участки, а красным пустоты. Кстати, из-за этого экологи сравнивают обследование дерева с помощью резистрографа с ультразвуковым исследованием.



Красным цветом на резистрографе обозначаются пустоты внутри ствола, и выявить их можно, не спиливая дерево. Фото Андрея БЕЛЬКОВА.

7. И что дальше?

Безусловно, это самый интересный вопрос на сегодня. Что будет, если окажется, что половина или пусть даже четверть деревьев на основных магистралях аварийные?

Экологи полагают, что благодаря инвентаризации, появится робкая надежда на то, что на вырубку аварийных и старых деревьев из городского бюджета начнут выделять больше средств. На сегодня, как рассказала нам Наталья Ветер, за счёт средств бюджета с улиц города удаляется примерно по 2,5 тысячи аварийных и сухостройных деревьев ежегодно. При этом руководитель управления экологии признала, что нынешние масштабы вырубки «очень скромные».

От себя добавим, что на спил деревьев в нынешнем году было выделено 10,5 миллионов рублей. Много это или мало? Всё познаётся в сравнении. Напомним, «МОЁ!» не раз писала, что на сегодня долги города по кредитам перед банками составляют около 5 миллиардов рублей. Но ведь есть ещё проценты. И ежегодно в качестве процентов городской бюджет отдаёт банкам около 500 миллионов рублей. Это деньги, которые могли бы быть направлены на что-то полезное, а направляются на обогащение банков. На аварийные деревья же выделяется в 50 раз меньше этой суммы.



Незаконних рубок поменшало завдяки заходам профілактики




Заступник голови ОДА Віктор Мікулін та начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга під час спілкування з журналістами розповіли про стан лісової галузі й боротьбу з незаконними рубками в краї.

Віктор Мікулін із цього приводу заявив: «Галузь працює стабільно, всі підприємства є прибутковими, а керівництво ЗОУМЛГ приділяє значну увагу кадровому забезпеченню, щоб тут працювали фахові господарники, які люблять свою справу. При нинішній системі контролю, яка встановлена в лісовому господарстві, факти масштабних незаконних вирубок апріорі неможливі».

У свою чергу Валерій Мурга розповів: «На Закарпатті за останній рік для боротьби з незаконними рубками здійснюються досить потужні заходи: ведеться роз’яснювальна робота з місцевим населенням, йде співпраця зі ЗМІ, а працівники держлісгоспів разом із представниками Нацполіції, природоохоронних органів та громадських організацій проводять спільні рейди в лісах. Протягом І кварталу зафіксовано 114 випадків незаконних рубок загальним обсягом 768 кубометрів, розмір завданої шкоди становить 3 985,1 тис. грн. Всі матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування. По 29 випадках (загалом на 21 кбм деревини) порушники добровільно відшкодували 61,3 тис. грн».

Торік для посилення контро­лю за лісами встановлено понад 100 камер відеонагляду. Вони розташовані на КПП при в’їзді у лісфонд, біля шлагбаумів та в зелених масивах. Час від часу лісівники міняють їх місце розташування. Навіть самі працівники лісгоспів не знають, де їх знімає «прихована камера». Ці заходи вже за короткий проміжок часу дали позитивний ефект, адже знаючи про відеонагляд і пильний контроль, правопорушники вже не йдуть у ліс із поганими намірами. Бо штрафи за зрубані дерева надзвичайно високі. Поменшало також браконьєрів, повідомляє прес-служба ОУЛМГ.

16 червня 2017

ЛІКАР, ЯКИЙ ДАРУЄ ДРУГЕ ЖИТТЯ ДЕРЕВУ



Його народні іграшки і фігури казкових та історичних героїв вирізьблені вручну і не оброблені лаками та фарбами. Вони прикрашають приватні колекції та національні музеї. В обласній бібліотеці скульптор по дереву Іван Чех презентував свою першу виставку.

Іван Чех – дипломований фельдшер та лікар-стоматолог. Щоправда, він обрав для себе зовсім іншу дорогу – у Хорольському центрі дитячої та юнацької творчості веде гуртки образотворчого мистецтва та художньої обробки деревини. Майстер-самоучка, говорить: його дружба з деревом почалася із того, що колись робив моделі кораблів.

Мілена Майорова, завідуюча сектором Полтавського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи

- Іван Федорович – це унікальна людина, яка працює саме в жанрі дерев'яної скульптури, і він найкращий у Полтавській області, а можливо – і по Україні.

Окрім ось таких, представлених на виставці, він іще й виготовляє великі паркові скульптури. Вони прикрашають курорти Полтавщини, Київське лісництво та приватні колекції. А недавно узявся відроджувати народну іграшку.

Іван Чех, майстер дерев'яної скульптури

- Відроджувать, тому що зараз на станках, оця автоматизація доводить до того, що зникають оці напрямки народного мистецтва.

Його народні іграшки можна побачити у Пирогово, Київському музеї народної іграшки.

Іван Чех, майстер дерев'яної скульптури

- Форми її спрощуються, розумієте? І вона повинна ж буть діюча. Тобто, або качатися, або на колесах.

Дерев'яна скульптура вимагає багато часу та копіткої праці. На виставці – образи з фольклору, історичні герої, біблійні персонажі. Усе зроблене вручну, жодна фігура не оброблена хімічними речовинами. Породи дерев – найрізноманітніші.

Іван Чех, майстер дерев'яної скульптури

- У нас таке найкаверзніше дерево – це бузина. У неї велика в'язкість. Якщо з неї робити якийсь виріб – то дуже тяжко. А так тут усе: і дуб, і акація, і ясень. Усі тут породи.

Усього в доробку майстра – вже майже 500 робіт на героїчну та історичну тематику. Іван Чех – атестований майстер Національної спілки майстрів народного мистецтва України, дипломант премії імені Панаса Мирного та учасник багатьох Всеукраїнських виставок, конкурсів, фестивалів та ярмарок.


Олена ЛЯШЕНКО, телеканал «Місто»
http://strichka.com/item/65310041


У Кіцманському лісі знову планують рубати дерева: жителі міста проти, лісники кажуть, що це планова рубка догляду (відео)

Сьогодні, 16 червня, у Кіцманському лісі відбулась зустріч групи жителів міста та працівників ДП «Чернівецький лісгосп». Лісівники прийшли планувати рубку формування і оздоровлення лісів (прохідна рубка).



Люди нагадали лісівникам, що є домовленість з керівництвом ДП «Чернівецький лісгосп», що до переведення лісу в природоохоронний фонд, тут жодних рубок, крім санітарних, проводитися не буде. Адже через попередні вирубки уже нема віри лісівникам, що під приводом рубок догляду не будуть знищуватися здорові дерева. Тому закликали спеціалістів не планувати рубки і не знищувати зелені насадження біля Кіцманя.


У Кіцманському лісі знову планують рубати дерева: жителі міста проти, лісники кажуть, що це планова рубка догляду (відео)

http://freelife.cv.ua/novini-kcmanschini/7300-u-kcmanskomu-ls-znovu-planuyut-rubati-dereva-zhitel-msta-proti-lsniki-kazhut-scho-ce-planova-rubka-doglyadu-vdeo.html

 Джерело: http://freelife.cv.ua/novini-kcmanschini/7300-u-kcmanskomu-ls-znovu-planuyut-rubati-dereva-zhitel-msta-proti-lsniki-kazhut-scho-ce-planova-rubka-doglyadu-vdeo.html © FreeLife.cv.ua

Металобрухт і ліс: у ЄС бачать неприємну тенденцію у невиконанні Україною зобов'язань

Верховна Рада хоче подовжити дію особливих експортних мит на металобрухт. У представництві Євросоюзу говорять про невиконання Києвом своїх зобов'язань. DW з'ясувала, які наслідки для України може мати ця суперечка.



У Євросоюзі критикують Україну за намагання подовжити дію експортного мита на металобрухт


Верховна Рада України ухвалила минулого тижня законопроект, який в разі підписання президентом подовжить на два роки дію підвищеного мита на експорт металобрухту. Відповідний збір у розмірі 30 євро за тонну металобрухту запровадили минулого літа терміном на рік. Перед нинішнім голосуванням представництво ЄС в Україні виступило з жорсткою заявою: "Це порушить домовленість з ЄС скасувати ці мита". Дипломати закликали нардепів поважати міжнародні зобов'язання та висловили сподівання, що вони "уникнуть відкриття ще однієї двосторонньої торговельної суперечки з ЄС".

Утім, 260 парламентарів проігнорували позицію представництва Євросоюзу та підтримали спірний законопроект. За словами одного з його авторів, голови комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка ("Радикальна партія Олега Ляшка"), збереження мит дозволить збільшити бюджетні надходження на суму близько одного мільярда гривен на рік.

У п'ятницю, 16 червня, підписати закон президенту України Петру Порошенку порекомендували у міністерстві економічного розвитку і торгівлі.



Стихійна вирубка букового лісу на Закарпатті

Неприємні тенденції

Відповідаючи на запитання кореспондента DW, прес-аташе представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік пояснив: ухвалений законопроект прямо суперечить базовим принципам угоди про асоціацію, згідно з якою сторони мають проводити лише лібералізацію торговельних відносин. На тлі іншої суперечки, пов'язаної зі збереженням Україною мораторію на експорт необробленої деревини, це створює неприємну тенденцію, зазначають у представництві. "У той час, як ЄС відкриває для України все більші можливості, розширюючи безмитні квоти для низки товарів, Україна, своєю чергою, не в повному обсязі виконує взяті на себе зобов'язання", - зазначає Стулік. Він нагадує - лише декілька днів тому Євросоюз вкотре в односторонньому порядку збільшив квоти на безмитне ввезення цілого переліку українських продуктів.

На те, що ситуація з подовженням мита на металобрухт не є єдиним випадком недотримання Україною своєї частини угоди про асоціацією з ЄС, вказує і науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Як і Стулік, він згадує про заборону на експорт лісу. На неї, на його думку, у ЄС відреагували досить спокійно. "Складається враження, що це дало українській стороні впевненість, що за обставин, коли Брюссель надає Києву технічну та макрофінансову допомогу, цією проблемою також знехтують, аби не шкодити загальній картині", - вважає експерт.

Своєю чергою, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан нагадує, що й питання підвищених мит на металобрухт - теж далеко не нова історія. Подібний законопроект вже було ухвалено у квітні 2016 року - тоді мита також спробували встановити на рівні 30 євро за тонну строком на три роки. Під тиском ЄС Порошенко заветував закон, домовившись про дію цих мит протягом одного року. На це європейська сторона неохоче погодилася, за умови, що далі жодних підвищень не буде, адже Україна брала на себе зобов'язання не лише не збільшувати митні обмеження, але взагалі звести їх до нуля, розповідає експертка. "Тому зараз ідеться не лише про порушення угоди, але й про порушення окремої обіцянки, яку українська влада дала Брюсселю щодо цього питання", - пояснює Мовчан одну з причин жорсткої реакції з боку ЄС.

DW.COM


Мішок кукурудзи для України від Європарламенту


Єврокомісія запропонувала збільшити квоти безмитного ввезення аграрної продукції з України. Однак комітет Європарламенту блокує низку преференцій. Зате квоту на кукурудзу збільшив на 50 кілограмів. (05.05.2017)


Рада Євросоюзу домовилась полегшити деяким українським товарам доступ до ринку ЄС


Факти і маніпуляції довкола експорту деревини: корупційні хащі українського лісу


Можливі наслідки

Тож цього разу реакція ЄС може бути набагато жорсткішою, каже Сушко. За його словами, з представництва Євросоюзу вже надходять доволі тривожні сигнали. "Там є критична маса незадоволення невиконанням Україною взятих на себе зобов'язань", - розповідає експерт. Він попереджає - наслідком цього може стати не лише гостра публічна критика української влади, але й відстрочення надання макрофінансової допомоги з боку Євросоюзу. Ще один негатив пов'язаний із ослабленням переговорної позиції Києва у діалозі з Брюсселем. "Апелювати до необхідності розширити безмитні квоти для українських товарів, не виконуючи власні обіцянки, немає жодного сенсу", - пояснює Сушко.

Про проблеми з отриманням найближчого траншу макрофінансової допомоги від ЄС говорить і Мовчан. За її словами, сума у 600 мільйонів євро мала бути надана Україні ще до кінця поточного року, але її виділення затвердили у сподіванні на те, що Київ буде реагувати на претензії ЄС у сфері торгівлі. Натомість Україна не лише не зняла заборону на експорт лісу-кругляка, але й повернула на порядок денний суперечку щодо металобрухту, каже експертка. Водночас, за її словами, головна проблема цієї ситуації полягає навіть не у можливих фінансових втратах, а у тому, що Київ порушує принципи доброчесної поведінки, підриваючи довіру до себе як до надійного партнера. "Тому я дуже сподіваюся, що президент цей законопроект заветує", - каже Мовчан.


Дивитись відео02:32

Експорт українського лісу: міфи та реальність (14.12.2016)

АУДІО Й ВІДЕО ДО ТЕМИ

http://www.dw.com/uk/металобрухт-і-ліс-у-єс-бачать-неприємну-тенденцію-у-невиконанні-україною-зобовязань/a-39282699?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml