Лісівники допомогли лосисі знайти загублене дитинча

Надзвичайна подія сталася на території Гірницького лісництва, в урочищі Буяново, тижнів два тому. Пастухи, що саме там пасли худобу, побачили лосиху з малесеньким лосеням, які переходили з одного лісового масиву у інший через меліоративний канал. Як говорили вони, диких звірів помітив і бродячий пес, який кинувся за ними вслід. Лосенятко застрягло у каналі, а лосиху пес погнав далі. Пастухи кинулися рятувати лосеня, витягли його з каналу, і перед ними постало питання: що ж робити далі? За порадою звернулися до майстра лісу Анатолія Колядюка та єгера Володимира Октисюка, а ті у свою чергу – до державного мисливствознавця ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» Миколи Старушика. Зазвичай, як проінформував Микола Сергійович, спрацьовує материнський інстинкт і лосиха має повернутися за дитям. Так і було.

Анатолій Колядюк та Володимир Октисюк об’їхали лісовий масив, аби визначити, де саме знаходиться лосиха, з думкою доправити у той масив і лосеня. Вони натрапили на бродячого пса і застрелили його. А лосеня вирішили поки що потримати на прив’язі біля того ж меліоративного каналу, біля якого воно відстало від мами, до вечора – з надією, що, можливо, повернеться лосиха. І вже ближче до вечора побачили її – вийшла з лісу у пошуках дитини. Відпустили з прив’язі лосеня. А зранку на тому місці та в окрузі вже не було ні лосихи, ні лосеняти – мама забрала дитинча із собою. Працівники лісу виявили їхні свіжі сліди у лісі…

Варто зазначити, що з 1 квітня по 15 червня, у період масового розмноження диких тварин, на всій території України тривав так званий «сезон тиші». Це захід, який сприяє розмноженню дичини, збереженню молодняка птахів і звірів. У цей період у лісах заборонено будь-які заходи, що є джерелом підвищеного шуму та неспокою. Серед них – санітарні рубки лісу, стрілянина та інше. Порушники цих правил несуть не тільки моральну, а й фінансову відповідальність. І кожен з нас повинен подумати, яким чином у цей період зменшити згубну дію нашого вторгнення у природу.

А поява собаки без нагляду у мисливських угіддях, згідно із Законом України «Про мисливське господарство та полювання», є адміністративним порушенням, і господар карається штрафом від 102 до 1020 гривень. Бувають випадки, що господар бере собаку у ліс, а той, почувши чи побачивши диких тварин, починає полювання за ними, а у результаті звірі потерпають і можуть втратити своїх дитинчат.

Щодо лосів, то в Україні навіть розглядається питання взагалі про заборону полювання на них.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

Posted on Червень 23, 2017 by Прес-служба Волинського ОУЛМГ

http://lis.volyn.ua/?p=24585#more-24585

Далі...

Ера вінницьких. Як прем'єр концентрує владні ресурси

БізнесЦензор проаналізував, в які крісла прем'єр Володимир Гройсман посадив своїх людей.


Коли в квітні 2016 року Верховна рада призначила прем'єр-міністром Володимира Гройсмана, то більшість вважали, що він буде продовженням руки президента Петра Порошенка. Так, мабуть, вважав і сам президент, який доклав чимало зусиль, щоб замінити Арсенія Яценюка на Гройсмана, не зважаючи на заперечення партнерів із США (яких це "партнерів"???).

Однак, поки всі жартували над гройсманівським досвідом роботи на ринку та його вислівом: "я покажу керувати країною", колишній мер Вінниці розставляв своїх людей на важливі посади.

Аналізуючи сфери української економіки, які намагається контролювати прем'єр, стає зрозуміло, що він акумулює ресурси для самостійної політичної гри. Тобто, бути підлеглим президента Гройсман не планує. Мінімум – рівноправний партнер, максимум – конкурент на майбутніх виборах президента. Це викликає роздратування на Банковій.

То кого і на які посади розставив вінницький єврей-прем'єр?

Довірений

Вінничанин Максим Мартинюк – одна з найбільш довірених осіб прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Мартнюк, як інші люди мера Вінниці, перебрався на високі посади в столицю разом зі своїм патроном. До цього Мартинюк працював директором Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради.

Після того як Гройсман став віце-прем'єром та очолив Мінрегіонбуд, Мартинюка було призначено головою підвідомчої міністерству Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Вона здійснює контроль за дотриманням вимог будівельних норм, стандартів і правил. Простими словами, ДАБІ видає дозволи на будівництво, приймає рішення про знесення незаконно збудованих об'єктів.

Попрацювавши недовгий час в ДАБІ Маритнюк перейшов на посаду голови Держгеокадастру. Ця структура управляє земельним кадастром країни та державними землями (державі та територіальним громадам належить 10,5 млн га земель). Цікава деталь: нинішній в.о. голови Держгеокадастру та його перший заступник - також уродженці Вінниччини.

Після обрання Гройсмана прем'єр-міністром, Мартинюка, на вимогу шефа, було призначено першим заступником міністра аграрної політики та продовольства. Не зважаючи на те, що формальним керівником Мартинюка був пропрезидентський міністр Тарас Кутовий, він напряму звітував голові уряду.

Головною задачею Мартинюка в міністерстві стала підготовка земельної реформи. На цій темі і виникли найбільші розбіжності між Кутовим та його першим заступником. В результаті, міністр подав у відставку.

Кутовий вважав, що Україна не готова до повноцінного продажу ріллі і лобіював запровадження продажу прав оренди землі. Мартинюк, в свою чергу, відстоює повноцінний ринок землі, але з забороною продажу землі іноземцям.

Після заяви про відставку Кутового протеже Гройсмана став виконуючим обов'язки міністра аграрної політики, що дозволило Гройсману отримати безперешкодний контроль над всім міністерством та його відомствами (Держлісагентство, Держспоживстандарт, Держгеокадастр та ін.) і підприємствами (Укрспирт, ДПЗКУ та ін).



Робота Мартинюка на Гройсмана не обмежується кураторством лише Мінагропроду. За даними БізнесЦензор, соратник прем'єра на даний момент приглядає за Державною службою геології та надр. Ця організація видає дозволи на видобуток корисних копалин.

Так Мартинюк намагається проштовхнути на посаду голови Держгеонадрда Олега Кирилюка. Поки конкурс з обрання голови Держгеонадра триває (точніше ніяк не може відбутися) Кирилюк виконує обов'язки голови служби.

В 2015 році, коли Мартинюк очолював Держгеокадастр, була спроба призначити Кирилюка його заступником. Однак тоді його кандидатуру не затвердив Кабмін. Роком раніше, коли Мартинюк керував ДАБІ, Кирилюк був начальником Житомирського управління інспекції.

Вінницькі в Уряді…

Гройсман погодився стати прем'єром лише за умови, що посади в уряді отримає його близьке оточення – Володимир Кістіон, Андрій Рева та Олександр Саєнко.

Володимир Кістіон, який в результаті отримав крісло віце-прем'єр-міністра, був першим заступником вінницького міського голови Вінниці. Разом з Гройсманом переїхав в Київ та став його першим заступником в Мінрегіонбуді.

Після обрання Гройсмана спікером парламенту, Кістіона зробили першим заступником керівника апарату Ради.

На сьогодні Кістіон вирішує різноманітні питання для Гройсмана, які стосуються не тільки роботи уряду. Так, наприклад, Кістіон вирішує питання в "Укрзалізниці", яку Гройман забрав з Міністерства інфраструктури та підпорядкував собі.

На вирішення питань в самому Міністерстві інфраструктури, за даними LB.ua, впливає держсекретар Андрій Галущак.

Яскравою ілюстрацією вирішення питань Гройсмана Кістіоном є скандальне фото де він, голова податкового комітету Ради Ніна Южаніна та заступниця міністра енергетики Наталія Бойко стоять разом з власником газовидобувної групи Burisma Миколою Злочевським, міністром екології часів Віктора Януковича.

Співрозмовники БЦ розповідають, що Злочевський знайшов вихід не тільки на Ігоря Кононенка, який представляє президента, але і намагається будувати стосунки з Гройсманом, з огляду на те, що прем'єр прагне контролю над Держгеонадрами.

А спільне фото, зроблене на енергетичному форумі в Монте-Карло було навмисне використане з метою показати, що Злочевський - корупціонер в минулому. Бо сьогодні це бізнесмен, якому подають руку високопосадовці з чинної влади.



Андрій Рева перш ніж обійняти впливову посаду в Києві, десять років був заступником міського голови Вінниці. Сьогодні він міністр соціальної політики. Контроль над соціальню сферою Гройсману потрібен для нарощування електорального капіталу. Головною задачею Реви на даний момент є розробка та популяризація майбутньої пенсійної реформи.



Третя людина, на якій наполягав Гройсман під час свого призначення - Олександр Саєнко, який став міністром Кабінету міністрів.

Він примкнув до команди колишнього мера Вінниці, коли Гройсман обіймав посаду віце-прем'єра - міністра регіонального розвитку. Тоді Саєнко був його позаштатним радником. При Гройсмані-спікері він очолював Секретаріат голови Верховної ради. Після обрання Гройсмана прем'єром, Саєнко очолив його секретаріат.

Заступником держсекретаря КМУ працює Сергій Кушнір, який, коли Гройсман очолював Мінрегіонбуд, був призначений начальником Управління житлової політики в міністерство.

Контроль над секретаріатом КМУ дозволяє Гройсману контролювати весь уряд, оскільки без візи міністра Кабінету міністрів не рухаються жодні рішення.



На прем'єра Гройсмана сьогодні в уряді також орієнтується і виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

Чиновники меншого калібру

Апарат ВРУ. Ще один представник вінницької команди Володимир Слишинський працює сьогодні першим заступником керівника апарату Верховної ради. На цю посаду його запросив Гройсман, коли був спікером парламенту.

В часи, коли діючий прем'єр був мером Вінниці, Слишинський працював його заступником. Згодом він був заступником мера Сергія Моргунова - наступника Гройсмана на посту очільника міста.

Мінрегіонбуд. Державним секретарем Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ працює Максим Малашкін. Він починав кар'єру в Вінниці. Довгий час був команді Гройсмана-мера.

В 2014 році разом з патроном переїжджає до Києва. Його влаштовують на посаду директора Департаменту нормативно-правового регулювання Мінрегіонбуду. З жовтня 2015 по грудень 2016 років Малашкін працював заступником міністра Мінрегіонбуду, а в січні 2017 року стає держсекретарем міністерства.

Якщо міністр задає політичні цілі роботи міністерства, то державний секретар займається практичною реалізацією таких цілей. Він організовує роботу відомства, вирішує питання розподілу ресурсів. Міністри та їх команди, які призначаються за політичними квотами, змінюються, а держсекретарі – залишаються. Вони повинні бути поза політикою. Однак, в реальності, як можна побачити на прикладі Малашкіна, це не так.

Державне агентство з питань електронного урядування. Цю держструктуру очолює Олександр Риженко. Коли Гройсмана було призначено міністром Мінрегіонбуду, Риженко, який до цього очолював департамент інформаційних технологій Вінницької міської ради, посів посаду начальника управління інформаційних технологій та електронного урядування Мінрегіонбуду.

Наповнювач бюджету

Кримінальна справа по відношення голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, який орієнтувався на президентське оточення і бізнесмена-депутата Віталія Хомутинніка, зіграла на руку Гройсману. Адже в.о. голови ДФС став його соратник і заступник Насірова - Мирослав Продан.

До призначення на посаду в.о. Продан з березня 2016 року обіймав посаду заступника начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Гройсман з Проданом познайомились у Вінниці. Так, з червня 2013 року Продан очолював Вінницьку обласну податкову інспекцію, а з квітня 2014 року - Головне управління ДФС в області. Саме давні та добрі стосунки Гройсмана з Проданом стали причиною того, що в.о. голови ГФС став не перший зам Насірова Сергій Білан, а вінницький митник.

На сьогодні Продан є фактично одноосібним керівником Державної фіскальної служби, оскільки перший заступник голови ДФС Сергій Білан є головою податкової міліції, яка сьогодні фактично поза законом.

Якщо ввести в Google слова "Мирослав Продан Гройсман", то пошуковик видасть безліч посилань з заголовками про горіхову мафію. Справа в тому, що численні журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що нинішній виконувач обов'язків Державної фіскальної служби Продан мав відношення до схем з експортом грецьких горіхів з України. Його прізвище фігурувало у кримінальній справі про "горіхову мафію".

Кримінальні справи проти Продана були закриті через 13 днів після його призначення в.о. заступника голови Державної фіскальної служби Романа Насирова.

Як писав БізнесЦензор, 90% експорту горіхів з України знаходиться в тіні, а сама процедура оформлення товару на митниці відбувається через фірми-одноденки, які на цьому ринку називають "модними" і контролюються митниками і співробітниками СБУ. Кожен експортер горіхів, який погоджується працювати через такі фірми, зобов'язаний платити з кожної фури $10-15 тис. Така схема з'явилася при Януковичі і продовжила працювати після зміни влади.

В 2015 році вінницька митниця, коли її очолював Продан, стала головними воротами для експорту горіхів з України. На той момент голова Верховної ради Гройсман розпочав боротьбу за митницю.

При цьому команда Гройсмана-Продана конкурувала за можливість контролювати експорт горіхів з оточенням нардепа від "Відродження" Хомутинніка. У Продана стояла задача вибити Хомутинніка з цього бізнесу. В результаті, на вінницькій митниці ставки розмитнення упали з $15 тис до $6-9 тис з машини і експортери перейшли працювати до них.

У відповідь, проти Продана і його структур в СБУ, не без відома Хомутинника, було відкрито три кримінальні справи, які були закриті відразу після призначення Продана в.о. глоови ДФС.



Однак перемога Гройсмана в боротьбі за ДФС з оточенням президента, а в першу чергу з Ігорем Кононенком, спровокувала чималу напругу в їхніх стосунках, оскільки, за даними ЕП, друг президента хотів бачити на посаді голови ДФС зрозумілого йому Білана.

Ця напруга вилилася в певний параліч роботи ДФС.

Тому Гройсман з Проданом працюють над знаттям кадрової блокади, оскільки в протеже прем'єра немає заступників, якщо не рахувати Білана. Як повідомляють ЗМІ, міністр фінансів Олександр Данилюк не поспішає ставати на чиюсь сторону - Гройсмана, або Кононенка. Тому у прем'єра виношують ідею перепідпорядкування ДФС напряму голові уряду для пришвидшення прийняття потрібних рішень.

Портовий робочий

Через своїх людей прем'єр контролює і роботу крупнішого торгового морського порту України – Одеського. Так глава уряду контролює роботу через вінничанина Ігоря Ткачука, якого в вересні 2016 року міністр транспорту та інфраструктури Володимир Омелян призначив тимчасово виконуючим обов'зяки директора ДП "ОМТП".

До цього Ткачук, в якості в.о. керував "Укрпошотою".



Після приходу Ткачука в порт, як писав БЦ, у підприємства різко погіршились показники дохідності.

Оскільки Ткачук був т.в.о директора порту, то очікувалося, що буде оголошено конкурс на посаду директора підприємства. Однак замість цього в кінці травня міністр Омелян підписав наказ про призначення Ткачука на посаду начальника Одеського філіалу "Адміністрації морських портів України".

Зазначена посада є ще більш стратегічною. Саме з нею безпосередньо пов'язані питання контролю основних грошових потоків, що проходять через порт - портові збори. Водночас крісло в.о. директора Одеського порту зайняв заступник і найближчий соратник Ткачука - Віктор Слободянюк.

Внаслідок таких кадрових перестановок Гройсман не тільки зміг зберегти контроль над портом, але і де факто отримав повний контроль над одеськиv філіалом "Адміністрації морських портів України" і грошовими потоками.

http://www.golos-narodu.com.ua/novini/item/15231-era-vinnytskykh-yak-prem-ier-kontsentruie-vladni-resursy

http://www.golos-narodu.com.ua/novini/item/15231-era-vinnytskykh-yak-prem-ier-kontsentruie-vladni-resursy#.WUzllO4ppEY.facebook

Далі...

Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 14 червня 2017 р. N 401-р

Київ

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України

Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України                                   В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 14 червня 2017 р. N 401-р

ПЕРЕЛІК

розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610 "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 31, ст. 1001).

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. N 598 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 42, ст. 1417).

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 848 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 56, ст. 1959).

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 р. N 107 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 5, ст. 212).

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2010 р. N 96 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 5, ст. 211).

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. N 188 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 9, ст. 465).

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 р. N 1253 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 48, ст. 1586).

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 р. N 1958 "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 79, ст. 2803).

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. N 153 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 15, ст. 623).

10. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. N 1090 "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. N 610" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 85, ст. 3123).

____________

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 

від 10 квітня 2008 р. N 610-р 

Київ 

Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками 

Із змінами і доповненнями, внесеними

 розпорядженнями Кабінету Міністрів України

 від 3 червня 2009 року N 598-р,

від 8 липня 2009 року N 848-р,

від 13 січня 2010 року N 107-р,

від 20 січня 2010 року N 96-р,

від 3 лютого 2010 року N 188-р,

 від 23 червня 2010 року N 1253-р,

 від 12 жовтня 2010 року N 1958-р,

 від 23 лютого 2011 року N 153-р,

 від 2 листопада 2011 року N 1090-р

Розпорядження втратило чинність

(згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України

 від 14 червня 2017 року N 401-р)

Додатково див. оголошення

("Офіційний вісник України", N 35, 21 травня 2010 р.,

 "Офіційний вісник України", N 77, 18 жовтня 2010 р.),

 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва

 від 26 жовтня 2010 року,

 ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва

 від 26 жовтня 2010 року,

 Київського апеляційного адміністративного суду

 від 18 січня 2011 року

З метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері:

(абзац перший із змінами, внесеними згідно з

 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 153-р)

зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду:

- для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування;

- для розміщення кладовищ;

- за рішенням Кабінету Міністрів України - для:

будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок);

видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами;

облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього;

забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування;

будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

(розпорядження доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з

 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 р. N 1090-р,

 у зв'язку з цим абзаци одинадцятий - чотирнадцятий

 вважати відповідно абзацами дванадцятим - п'ятнадцятим)

створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства;

розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України;

(абзац другий із змінами, внесеними згідно з розпорядженнями

 Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 р. N 598-р,

від 08.07.2009 р. N 848-р,

від 13.01.2010 р. N 107-р,

від 20.01.2010 р. N 96-р,

від 03.02.2010 р. N 188-р,

 від 23.06.2010 р. N 1253-р,

 від 12.10.2010 р. N 1958-р,

 замінено абзацами згідно з розпорядженням

 Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 153-р,

 у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий

 вважати відповідно абзацами чотирнадцятим і п'ятнадцятим)

відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства;

подати у триденний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України стосовно удосконалення процедури розпорядження ділянками.

Прем'єр-міністр України                                 Ю. ТИМОШЕНКО 

Інд. 22

Далі...

Як бобри рятують заповідник на Львівщині

СУСПІЛЬСТВО

Репортаж про адаптацію до зміни клімату у Розточчі

Кілька років тому у заповіднику «Розточчя» на Львівщині не могли зрозуміти, що відбувається з місцевою природою. Тут втричі зменшилася кількість жаб, зникли щуки та червоні карасі, висихали букові і дубові ліси, перестала достигати журавлина і не літали зграї тетеруків.

«Причиною цих змін стало осушене у 50-х роках місцеве болото. Заповідник повністю залежить від води, тож коли її стало менше, усе почало мінятися», - пригадує координатор проекту з адаптації ГО «Громадський інститут охорони природи» Ігор Горбань.

Після довгих роздумів і розрахунків активісти ГО «Громадський інститут охорони природи» запропоновували заповіднику штучно підтопити територію осушеного болота. Навесні цього року ідею підтримали не тільки науковці, але й місцеві бобри, які почали будувати додаткову греблю і сприяти розливу води.

ZAXID.NET відвідав найбільше болото на території заповідника, аби побачити що з цього вийшло.

***

«Ви можете приїхати сюди, але вам усім треба чоботи. Який у вас розмір?», - починає телефонну розмову про поїздку у Розточчя Ігор Горбань.

Науковець майже 40 років досліджує природу України, провів сотні експедицій і продовжує викладати на біологічному факультеті у ЛНУ імені І.Франка. Він також мріє укласти енциклопедію птахів України, такої книги поки що не видавали. Впродовдж останніх 12 років Ігор Горбань співпрацює із заповідником «Розточчя» і на власні очі помічав, як тут змінювалася флора та фауна.



На території заповідника розташований реабілітаційний центр, де тимчасово живуть тварини

«Тут було стільки червонокнижних тетеруків! – емоційно розповідає Ігор Горбань. – І раптом їхня популяція зменшилася, а знаєте чому? Бо тут стало сухо і зникла журавлина. Тетеруки шукають журавлину, бо вона допомагає їм позбутися внутрішніх паразитів. З нею вони живуть щасливіше і довше».

Змінюватися почали і букові ліси, які потребують багато вологи. Майже 20% лісів «Розточчя» це буки, які вбирають воду не тільки корінням, а й через кору та стовбур. Через брак води вони почали висихати.

«Коли падає дощ, то гладенький стовбур перетворюється на річку і можна сказати, що бук «п’є» стільки води, скільки може. Така його природа», - розводить руками Ігор Горбань.



Науковець Ігор Горбань багато років досліджує Розточчя

Доїхати до заповідника можна за 20 хвилин зі Львова усіма маршрутками, які їдуть до селища Івано-Франкового (Янова).

«Заповідник повністю залежить від води»

Заповідник «Розточчя» створили 33 роки тому на базі Страдчанського лісу. Це єдиний заповідник на Львівщині. Заступниця директора заповідника «Розточчя» Галина Стрямець розповідає, що сюди постійно приїжджають на практику студенти з усієї України та Польщі.



Заступниця директора заповідника «Розточчя» Галина Стрямець

Науковий центр заповідника розташований посеред лісу поблизу селища Івано–Франкове, за 20 км від Львова. Тут кілька невеликих будиночків, де працюють науковці, є зал для презентації, невеликий музей та реабілітаційний центр для тварин.

Галина Стрямець показує лісову школу – кілька дерев’яних лавок оточені інформаційними стендами. Тут зазвичай проводять лекції перед екскурсією заповідником.

«Унікальність «Розточчя» у тому, що воно межує з Поділлям, Поліссям і Карпатами, тому тут можна побачити тварин і рослин із цих територій. Власне, найвищий рівень заповідності тут встановили саме для того, щоб це унікальне середовище зберегти», - каже Галина Стрямець.

Загальна площа заповідника 2 тис. га, більшість території займають соснові, букові та дубові ліси. Заповідник продовжується з польської сторони, має однойменну назву, там він займає майже удвічі більшу територію.

«Ця територія повністю залежить від води. «Розточчя» є частиною головного європейського вододілу, саме тут формуються басейни Чорного та Балтійського морів», - каже заступниця директора.



Науковий центр заповідника розташований посеред лісу у селищі Івано –Франкове, за 20 км від Львова

Після короткої історії заповідника Галина Стрямець йде переодягатися з офіційного костюма у робочий одяг. Нам пропонує взувати гумові чоботи і на авто директора заповідника під’їхати до найбільшого урочища Заливки, великого масиву місцевих лук та боліт. Саме тут взимку почали відновлювати болото, щоб повернути водний режим і врятувати заповідник.

«Болото осушили і це була найбільша помилка»

Директор заповідника «Розточчя» Ярослав Бовт сідає за кермо і розповідає, що з року у рік на території району збільшується кількість пожеж. Причин на це кілька.

«По-перше, збільшилася кількість гарячих днів. По-друге, 50 років тому болота на цій території осушили і це була найбільша помилка. Люди не розуміли значення боліт, думали це просто незадіяна територія», - пояснює Ярослав Бовт.

За останні п'ять років кількість пожеж тут збільшилася на 50% і, згідно з прогнозами метеорологів, кількість гарячих днів, а відтак і пожеж, буде тільки збільшуватися у зв'язку із глобальною зміною клімату. Аби проаналізувати зміни клімату, які відбулися тут за останні роки, науковці розробили «План адаптації місцевих громад Яворівщини (Розточчя, Львівська обл.) до наслідків зміни клімату в умовах території з високим природоохоронним статусом».



Територією Заливок можна прогулятися тільки у спеціальному взутті

В рамках програми Climate Forum East II, торік територію Заливок почали штучно підтоплювати, аби повернути їй природний вигляд. У верхній частині Заливок заклали водопропускні труби діаметром 40 см, якими на територію болота тепер тут надходить вода з річки Ставчанки. Ця вода розподіляється по території системою прокладених нових або розчищених старих канав, які колись виконували зворотню функцію – осушення і водовідведення.

«На території заповідника заборонена будь-яка господарська діяльність, тобто не можна збирати ягоди чи гриби, забирати дерева, які упали. Ідея у тому, що природа тут сама себе регулює. – пояснює доцент кафедри конструктивної географії ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Михнович. – У нашому випадку ми не робили жодного капітального будівництва, а провели комплекс заходів, які допомагають поступово локально підняти рівень грунтових вод за допомогою дренажних каналів, які збудували ще під час осушення».

На одному з центральних меліоративних каналів спорудили чотири загати-переливки, які перекривають русло і піднімають рівень води у ньому в середньому на 20 – 40 см, тим самим сповільнюючи швидкість течії, а також швидкість стікання ґрунтових вод.

«Усі ці рішення дуже прості, тут не потрібно було надсучасних технологій, люди брали лопати, копали місце для труб і навесні вода сама почала розливатися», - пригадують у заповіднику.

У такий спосіб стабілізують екологічну ситуацію та підвищать продуктивність осушених земель, а також суттєво знизять їх пожежонебезпеку.

«З Польщі переселися бобри і будують додаткові греблі»

Цього року пройтися Заливками можна тільки у чоботах. Вода стоїть на кілька сантиметрів вище кісточок. Галина Стрямець веде болотом і попереджає, що є місця де вода сягатиме і по коліна. Співробітники заповідника пригадують, що раніше ця територія на початку вересня була рясно вкрита болотною журавлиною.

«Думаю скоро ми знову побачимо ці червоні ягоди», - каже заступниця директора.



Урочище Заливки

Науковці просять зупинитися біля однієї загати на річці. Тут, окрім штучної стінки на воді, свої греблі збудували бобри. Побачити їх удень майже неможливо, сутінки і ніч — найактивніший час доби бобрів, у світлий час вони відпочивають.

«Це означає, що наш проект одобрила природа, - жартома каже Ігор Горбань. – Бобрам подобається це місце і вони створюють додаткові перешкоди, тому вода розливається по території болота. Це означає, що не ми виконуватимемо багато фізичної роботи, а саме бобри».

Бобри повернулися сюди з Польщі, пропливши річками Розточчя. Місцеві умови їм ідеально підходять: тут достатньо води та дерев і чагарників. Зараз у заповіднику нараховують понад 100 бобрів. Окрім роботи над греблями, бобри згризають зайві дерева навколо річки і очищають від зайвої рослинності. Оскільки у заповіднику рубати дерева і навіть забирати їх з території, якщо вони упали, суворо заборонено, то роботу тварин дуже важко переоцінити.

Усі фото Романа Балука для ZAXID.NET

Матеріал підготований завдяки підтримці НЕЦУ, Європейської Комісії, Австрійського Агентства з Розвитку та Австрійського Червоного Хреста і за жодних обставин не може розглядатися яктакий, що відображає позицію Європейського Союзу

Мар'яна Вербовська, сьогодні

https://zaxid.net/yak_bobri_ryatuyut_zapovidnik_na_lvivshhini_n1429390

Далі...

За шкоду природному середовищу судитимуть керівника ковельського держлісгоспу

Прокуратура Волинської області скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні про вчинення директором Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» незаконної порубки дерев у лісах та на територіях природно-заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду, перевищення службових повноважень, що спричинило державним та громадським інтересам тяжкі наслідки, та службового підроблення (кримінальні правопорушення, передбачені ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України).

Про це повідомили у прес-службі прокуратури Волині.

Встановлено, що з січня по березень 2016 року посадовець, знаючи, що право користування земельною ділянкою загальною площею понад 10 тис. га на території Поворського лісництва для очолюваного йому підприємства припинене і Державне підприємство "Ковельське лісове господарство" не вправі здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів на ній, перевищуючи надану йому владу та службові повноваження, продовжував подавати документи (вносячи в них недостовірні відомості) для отримання дозволів на проведення суцільних санітарних рубок та вибіркових санітарних рубок.

Окрім того керівник підприємства забезпечив видачу головним лісничим лісового господарства лісорубних квитків на здійснення санітарних рубок на цю земельну ділянку, що призвело до незаконної порубки дерев і завдало шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 10 873 519 грн.

На майно обвинуваченого накладено арешт.

Невдовзі посадовець постане перед судом, який і визначить йому міру покарання.

08:55, 24 червня

http://strichka.com/item/65649326

Далі...

Заказник Шевченківський ліс повністю знищений вирубками

У 2010 р з наукового обгрунтування, підготовленого вченими Київського університету і Київського еколого-культурного центру, в Вишгородському районі Київщини, на території Шевченківського лісництва Димерського лісгоспу був створений на площі 53, 5 га ландшафтний заказник місцевого значення "Шевченківський ліс". В обґрунтуванні, яке я особисто підписував, сказано, що заказник "є цінним дубовим лісом". Через 7 років, в червні 2017 р ми перевірили, як поживає наш заказник. Виявилося, що це не заказник, а фікція. Цінного дубового лісу в наявності немає. Він весь знищений суцільними рубками головного користування в 2011 р,, про що свідчать спеціальні стовпчики, встановлені лісниками. Замість "цінного дубового лісу" всюди посаджена монокультура-сосна. Всі три охоронних знака, які були встановлені навколо заказника, поламані і не були поновлені лісниками. На території заказника ведеться полювання.

Виникає питання-кому і навіщо потрібні такі липові заказники, повністю знищені рубками? Охорони природи? -Звичайно немає. народу України? Теж немає. Вони потрібні чиновникам Мінприроди, які звітують про "виконану" роботу "збільшенням відсотка заповідності" і, по суті, дурять всіх нас. А персональну відповідальність за таку "природно-заповідну липу" несе т.в.о.. директора Департаменту екомережі та заповідної справи Мінприроди України Г.Парчук, який постійно і активно виступає проти пропозицій екологічної громадськості законодавчо заборонити полювання і рубки в заказниках (мовляв тоді лісники НЕ будуть погоджувати створення нових заказників). Але кому і навіщо потрібні такі "узгоджені" лісниками заказники як Шевченківський ліс? Вони потрібні тільки Парчуку і його помічниці Н.Драпалюк, яка теж за полювання в заказниках.

Але нам такі "заказники" не потрібні. Тому КЕКЦ буде піднімати питання про закриття заказника "Шевченківський ліс", як втратив свою екологічну цінність в слідстві суцільних рубок.

На фото- поламані охоронні знаки, сліди суцільних рубок в липовому заказнику "Шевченківський ліс".

Вол.Борейко

http://strichka.com/item/65648586

Далі...

Рідкісні птахи вподобали волинські ліси

Лелека чорний, на відміну від білого, птах рідкісний. Крім того, веде потаємний спосіб життя й уникає шуму. Чорний лелека дуже чутливий до візитів на гніздову територію.

Лісівники це знають, тому не розповідають на загал про місця гніздівлі птахів. А навпаки – роблять усе, щоб унеможливити зустріч птаха і людини. Саме тому у цій історії ми уникатимемо конкретики, - повідомили у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

Неординарний випадок стався в одній із майстерських дільниць ДП «Колківське лісове господарство», де мешкають чорні лелеки.

В перший же рік, коли на посаду прийшов новий майстер лісу, оселилися в дільниці незвичайні сусіди – сім’я чорних лелек. Збудували гніздо і щороку виводили там потомство. Так рік за роком.

Лісівник не турбував їх, адже знав: якщо лелек не чіпати, то вони можуть використовувати своє гніздо багато років. Нікому не розповідав про них, лише крадькома спостерігав, як щороку підростали маленькі лелеченята, як ставали на крило. І так тривало більше десятка років.

Та біда прийшла торішнього літа. Сильні вітри виламали з корінням дві осики, котрі впали саме на гніздо. Враз піднялися чорні самітники над своїм обійстям і полетіли.

Майстер зрізав дерева, що впали, відтягнув їх у бік. А для того, щоб зняти гілки з гнізда, привіз із дому найвищу драбину, зробив спеціальні гаки.

Здавалося б, зробив усе необхідне, але лелеки не поверталися.

Яка ж була радість майстра лісу, коли цієї весни він побачив своїх «сусідів». Вони довго кружляли, придивлялися і все ж вирішили повернутися до роками насидженого гнізда, де їм затишно, де їх оберігають, де про них піклуються.

Чоловік може годинами розповідати про чорного лелеку, хоча він є одним із найзагадковіших і найменше вивчених птахів фауни України. В його словах присутнє щось містичне, що притягує людину і чорного лелеку одне до одного.

У народі побутує легенда: подібно до білого лелеки, хотів гніздитися у селах на дахах будівель і чорний лелека. Але чорний птах сприймався жителями як недобрий знак. Зважаючи на це, люди намагалися всіма можливими способами вигнати небажаного гостя зі своїх дахів. Тому цей птах і до сьогодні уникає людей.

Довідка

Лелека чорний – гніздовий, перелітний птах. Оселяється переважно біля лісових озер чи лісових боліт. В Україні поширений переважно на Поліссі та в Карпатському регіоні. Найкраще середовище для чорного лелеки – ліс. Гнізда його можна побачити у старих лісових масивах або на деревах поруч із болотами, річками, озерами чи луками.

Найбільше полюбляє листяні ліси, заплави. Хоча чорний лелека – дуже обережний птах, останнім часом цього неймовірного пернатого можна побачити навіть неподалік осель людини. Лелеку можуть злякати збирачі грибів, ягід, бортники та й просто відпочивальники, які проявляють надмірний інтерес до гнізда.

Зменшення кількості чорних лелек може спричинити і нестача харчів. Осушувальні меліоративні роботи призвели до значного зменшення місць, придатних для живлення птахів.

Сьогодні, 08:17
http://www.volynpost.com/news/91871-ridkisni-ptahy-vpodobaly-volynski-lisy

Далі...

Обшуки у Держлісагентстві: НАБУ вилучило дві особові справи

Детективи НАБУ під час обшуків у Держлісагентстві 20 червня вилучили особові справи керівника Житомирського облуправління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського та керівника Волинського облуправління Олександра Кватирка.

Про це Укрінформу повідомило джерело в правоохоронних органах.

"Під час обшуків вилучили особові справи начальників Житомирського та Волинського обласних управлінь", - зазначив співрозмовник.

За його словами, детективи також вилучили документи, які стосуються наказу ДАЛРУ від 21.04.2017 р. "Про затвердження Переліку земель лісогосподарського призначення, у межах яких є частини, які порушені внаслідок незаконного видобування бурштину і потребують рекультивації".

"Забрали всі документи, які стосуються наказу про рекультивацію", - сказав він.

Курінський очолив Житомирське ОУЛМГ у 2014 році. Тоді його заступником став Кватирко, який вже у 2015 р. обійняв посаду начальника Волинського ОУЛМГ.

Читайте також: Подання на п'ятьох нардепів вже у базі Регламентного комітету

Як повідомляв Укрінформ, детективи НАБУ спільно з ФБР під час спецоперації викрили народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова в отриманні 311 тис. дол. хабарів. Нардепи обіцяли внести зміни до законодавства, які регулюють видобуток бурштину. Після невдачі планували організувати видобуток бурштину під виглядом рекультивації земель у Рівненській, Житомирській та Волинській областях.

За даними САП, депутати також обіцяли вплинути на ухвалення посадовими особами Держлісагентства наказу про затвердження переліку земель лісогосподарського призначення, які підлягають рекультивації.

Охоронець Розенблата був затриманий 19 червня під час одержання хабара депутатові в сумі 200 тис. дол. за вирішення питання з ліцензуванням видобутку бурштину.

21 травня Генпрокуратура направила до ВР подання на зняття депутатської недоторканності з Розенблата і Полякова.

23.06.2017 13:05

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2252986-obsuki-u-derzlisagentstvi-nabu-vilucilo-dvi-osobovi-spravi-dzerelo.html

РАНІШЕ

Щодо обшуку НАБУ у Держлісагентстві

вівторок, червня 20, 2017ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВОNo comments

Сьогодні з 9:30 год. у приміщенні Державного агентства лісових ресурсів детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшук, пов'язаний з виконанням постанови КМУ № 1063 від 30.11.2016 «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського...

Далі...

Далі...

Законодавчі парадокси довкола земельного питання: консультація юриста

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства у співпраці з Всеукраїнським журналом «Лісовий вісник» започатковує рубрику «Адвокат», де волинські юристи роз’яснюватимуть важливі для вас запитання, що стосуються ведення лісогосподарської діяльності.

Теми, які вас цікавлять, та випадки, що потребують роз’яснення, можна надсилати на електронну адресу редакції журналу: lis.gurnal@gmail.com або прес-служби ВОУЛМГ: lis.volyn@gmail.com

При тому, що загалом питання набуття земельних ділянок у користування стають дедалі актуальнішими, використання земель лісогосподарського призначення, правовий режим використання яких має свої особливості, залишається поза увагою.

Разом із тим, як показує практика, питання використання земель лісогосподарського призначення є проблемними і неоднозначним є їх правовий режим та недосконалим законодавство, яке його регулює.

У цьому контексті неоднозначним є питання правомірності перебування земельних ділянок лісогосподарського призначення у користуванні сільськогосподарських підприємств, які отримали їх ще у радянський період задовго до законодавчих реформ. Намагаючись вирішити це питання, Мінагрополітики України спільно з Держлісгоспом України ще у 2000 році видало Наказ «Про ліси сільськогосподарських підприємств» №106/60 від 26.06.2000 року. Згідно з цим Наказом, при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств лісові землі паюванню не підлягають. У зв’язку з цим, відповідно до вимог зазначеного Наказу, обласним радам і обласним державним адміністраціям було доручено забезпечити передачу у встановленому порядку земель лісового фонду, що були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу України або діючим чи новоствореним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, підпорядкованим Мінагрополітики, а також агроформуванням, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства. В окремих регіонах України така передача була проведена. Однак, як свідчить практика, у багатьох з них процедура повернення земель лісогосподарського призначення досі не завершена. За таких умов, ті сільськогосподарські підприємства, які на сьогодні продовжують користуватися земельними ділянками лісогосподарського призначення, здійснюють це неправомірно. Однак, слід зауважити, що у чинному законодавстві відсутні чіткі механізми впливу на таких користувачів, які б спонукали їх до швидшого повернення земельних ділянок, та ефективні заходи відповідальності за їх несвоєчасне повернення.

Втім, навіть якщо землекористувач виявиться свідомим і забажає повернути належну йому земельну ділянку лісогосподарського призначення, сам факт такого повернення не позбавляє його потреби приведення права землекористування у відповідність до існуючих умов. Зокрема, необхідно зазначити, що більшість сільськогосподарських підприємств набули земельні ділянки лісогосподарського призначення у постійне користування з подальшим переоформленням права оренди на них, не окремо від інших земель, а в складі сільськогосподарських угідь, що в свою чергу передбачає необхідність при поверненні таких земельних ділянок виділяти їх із загального складу належних підприємствам угідь. У такому випадку змінюється не лише загальна площа земельних ділянок, які знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, але і їх межі. Ці зміни зумовлюють необхідність внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів на землю. При цьому, внесенню змін до договору оренди передує тривала і складна процедура внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо передачі таких земельних ділянок в оренду, а в окремих випадках, як це передбачено чинним земельним законодавством України, – процедура розробки проекту відведення земельних ділянок. Якщо така процедура не була проведена, а зміни до договору оренди не внесені своєчасно, є підстави вважати, що право на землі, які залишилися у користуванні сільськогосподарських підприємств, не підтверджено належним чином. Це розцінюється органами контролю за використанням і охороною земель як порушення земельного законодавства землекористувачами.

За таких умов землекористувач потрапляє в абсурдну ситуацію: при невиконанні обов’язку повернення земельних ділянок він є порушником законодавства без особливих наслідків, а при виконанні цього обов’язку, він покладає на себе додаткові зобов’язання з оформлення нової землевпорядної документації, розробка якої вимагає значних коштів, затрат часу та зусиль.

У разі невиконання і цих обов’язків він також вважається порушником законодавства. Із зазначеного стає зрозумілим, чому землекористувачі не поспішають повертати належні їм земельні ділянки.

Євген БАГАЦЬКИЙ, юрист

“Лісовий вісник”, травень-червень 2017

Posted on Червень 23, 2017 by Прес-служба Волинського ОУЛМГ

http://lis.volyn.ua/?p=24579#more-24579

Далі...

Более 80% древесины вырубается в России незаконно. Лидерство здесь вот уже много лет удерживают китайцы

Лесная промышленность

Схема хорошо известна: нелегальные порубщики (в основном это китайские гастарбайтеры) вырубают лес. Затем древесина привозится на ближайшую лесопилку, которая так же часто принадлежит китайцам, где на нее оформляются фальшивые документы, которые визируются у местных чиновников (цена подобной легализации – 3-6 долларов за кубометр). Затем древесина преодолевает таможню и попадает на китайские заводы, где обрабатывается и затем продолжает свое путешествие дальше по Азии, а порою даже в США и Европу. В год Китай продает за границу лесоматериалов, готовой мебели и паркета примерно на $20 млрд. 

Учитывая то, что основная часть леса поступает в Поднебесную из России, сразу же возникает вопрос: а не преуменьшают ли наши чиновники масштабы незаконной вырубки? Согласны с нами и эксперты Международной неправительственной организации «Агентство экологических расследований» (EIA), которые считают, что в Росси учитывается не более 5% реальных потерь.

Свой лес китайцы с недавних пор берегут. На смену хищнической вырубке пришел практически полный запрет на добычу древесины на территории страны. Официально в Китае сейчас 95 млн га леса.

Нельзя сказать, что российское правительство вовсе не озабочено этой проблемой. Например, как-то подняли налог на экспорт кругляка, стараясь усилить в России деревообработку, но, в итоге, в России лишь появились китайские лесопилки.
Китай лидирует и в официальных закупках российской древесины. На его долю в 2016 году пришлось 64% (12,76 млн кубов) необработанного леса. Первое место держит КНР и по закупкам российских пиломатериалов ― 55% от общего объёма (14,15 млн кубов).

География

Если в 90-х расхищение леса происходило, в основном, в Иркутской области, граничащей непосредственно с Китаем, то сегодня география китайских вырубок очень сильно расширилась. Понятно, что происходит это на Алтае, в Сибири, в Приморье. Но в последние годы стали приходить и вовсе удивительные известия. Лесорубы из Поднебесной уже вовсю осваивают Северо-Запад России: Карелию, республику Коми, Ленинградскую область…
Карелия и Петербург

Председатель экологической организации «Карельский Бор» Сергей Несмелов утверждает, что в заброшенных деревнях Северо-Запада живут уже целые общины китайцев, промышляющие незаконной вырубкой.

- Если бы еще несколько лет назад мне кто-то сказал, что в нашем карельском лесу меня могут остановить китайцы с автоматами калашникова и приказать разворачиваться, т.к. «дальше – запретная зона», то я бы просто не поверил. А сегодня это уже реальность. Реальную карту браконьерских вырубок можно составить только с вертолета. Вертолеты пока не сбивают.
По мнению Сергея Александровича если государство не начнет бороться с незаконной китайской вырубкой прямо сегодня, то через несколько лет у нас просто исчезнет такое понятие, как карельский лес:

- В Европе стоят и так же строятся новые лесопилки и разнообразные производства, рассчитанные как раз на русский лес. - Говорит Несмелов. - Могу перечислить несколько стран, куда лес точно идет: Финляндия, Швеция, Германия, очень много предприятий в Чехии и в Черногории. Судя по производственным мощностям – леса северо-запада России ожидает печальная судьба.

Таможня регулярно ловит контрабандистов леса, которые пытаются вывезти бревен то на 20 миллионов, то на 77 миллионов рублей. Учитывая, что такие аресты происходят даже не каждый год, а так же общий масштаб вывозимого из России леса, приходится признать, что ситуация сложилась более чем критическая.

Наша газета, по совету Сергея Несмелова, попыталась поговорить с представителем китайской диаспоры Чэнь Чжиганом, который, помимо прочего, возглавляет компанию "СЕВЕР-СЕРВИС", занимающуюся оптовыми поставками лесоматериалов. Узнав тему предстоящего разговора с интервью нам было отказано без объяснения причин.

Категория: Лесная промышленность

Далі...