ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

26 серпня 2017

«У соснових лісах ДП СЛАП «Рожищеагроліс» загальна площа всихання 181,9 га», - Володимир Паламар

Нещодавно на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів Рівненського ОУЛМГ відбулася нарада під керівництвом заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря. На якій говорили про все більші території всихання лісів. Причина – масове зараження деревини короїдами.

За даними профільного відомства, наразі в Україні всихає майже 142 тисячі гектарів сосни, 26 тисяч гектарів ялини та майже 100 тисяч гектарів дуба. Поширення короїдів у сосняках — проблема не нова. Вона завжди на слуху. Лісівники зауважують: якщо короїд і далі розмножуватиметься так швидко, то ми можемо залишитися без соснових лісів. Шкідник не тільки уражує старі дерева, а молодняк.






У нараді взяли участь заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко, начальники та головні лісничі управлінь Волинської, Житомирської, Київської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей, науковці, лісопатологи, представники громадських організацій, журналісти.

Також учасником наради був представник депутатського корпусу Рожищенської районної ради Володимир Паламар. Долучилися до дискусійного обговорення лісівники та науковці з Республіки Білорусь, делегацію яких очолив начальник управління лісового господарства Міністерства лісового господарства Микола Юревич.



«Основними питаннями, що піднімалися на засіданні, були: причини та наслідки масового всихання соснових насаджень в Україні, необхідність здійснення у них санітарно-оздоровчих заходів, внесення змін до Санітарних правил в Україні і при цьому – співпраця з громадськістю, - повідомив Район.Рожище Володимир Паламар. - Було вирішено найближчим часом створити робочу групу з участю науковців, лісівників, лісозахисних підприємств, громадських екологічних організацій. Працюватимуть фахівці над удосконаленням нормативних актів і методичних рекомендацій для попередження проблеми масового всихання лісових насаджень».









«Треба сказати, що представники лісгоспу Білорусі приїхали не з пустими руками, - розповідає співрозмовник. – Сусіди показали цікаву презентацію. Зауважили, що проблема у них з'явилася недавно. Зокрема 1 серпня побачили всихання у 87 лісгоспах, серед 98 наявних. Це в основному соснові насадження, які розташовані в південній частині республіки, а саме в Брестській, Гомельській та частково Мінській областях. Як зауважив Микола Юревич, у 2016 році вони вирубали 37 тисяч гектарів, у 2017 - уражено 94 тисячі гектарів, а вирубано 51 тисячу».



Зі слів депутата Рожищенської райради, білоруси не стоять на місці, а активно проводять організаційні заходи.

«Зокрема заборонили всі види рубок головного користування, а всі свої сили спрямували на вирішення питання у південні частині країни: оперативно вирубують хворий ліс, - каже Володимир Паламар. – Рештки дерев – спалюють. Звісно паралельно удосконалюють нормативну базу, аби нові санітарні правила давали можливість швидше реагувати на проблему. Також білоруські представники розказали про розроблений ними алгоритмом проведення санітарно-оздоровчих заходів у соснових насадженнях, де розписано, що треба робити на кожному рівні, починаючи з лісництва».









«Досвід білоруських лісівників більший, ніж наш. І слухаючи їх, я впевнений, що незабаром наші сусіди зможуть розказати нам, як справилися з короїдом. А ми й далі переливатимемо з пустого в порожнє. Бо наші чиновники тільки й вміють говорити, що є проблема», - зауважує співрозмовник.

За словами депутата, питання дуже актуальне. Адже, наслідки стрімкого всихання соснових лісів не можуть не турбувати місцеві громади.

«Наші білоруські колеги назвали це явище - короїдне всихання. Тепер іде накопичення короїдного запасу, говорили й про те, що восени треба очікувати ще потужнішого удару по лісу», - розповідає чоловік.

«Зауважу, що в соснових лісах ДП СЛАП «Рожищеагроліс» загальна площа всихання 181,9 га, а саме - Стохідське лісництво – 105,9 га й Стирне – 75 га», - наголошує Володимир Паламар.

На нараді було вирішено, що учасники звертатимуться до обласних рад, які, у свою чергу, мають ініціювати звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо внесення необхідних змін до Закону України «Про тваринний світ» та Санітарних правил в лісах України.

«Стояти на місці не вихід. Треба привертати увагу до проблеми й то якнайшвидше», - додав Володимир Паламар.
















09:00 23.08.2017

На Чернігівщині обстежували ліси на предмет ураження шкідниками


В Ніжинському лісовому господарстві завершили обстеження лісових насаджень на предмет ураження шкідниками. За словами спеціалістів держпідприємства, лісопатологічні обстеження є плановим і призначені для підтримки належного санітарного стану в лісах підприємства. За результатами обстежень, лісівники планують і проводять санітарно-оздоровчі заходи.


Упродовж останніх років на території Чернігівщини спостерігаються зміни клімату, які призводять до ослаблення деревостанів. Як результат – відбувається заселення шкідниками та всихання дерев. Найбільшу тривогу у лісівників викликає вершинний короїд – жук, який буквально за місяць паразитування призводить до всихання дерева. Тож постійний нагляд за станом лісових насаджень є запорукою своєчасного виявлення недуги та локалізації подальшого поширення захворювання.

«Найбільш ефективним способом боротьби із цим небезпечним шкідником є видалення нежиттєздатних та всихаючи дерев, — пояснює головний лісничий ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Костирко. – Важливо вчасно виявляти шкідників, проводити карантинні заходи аби хвороби не розповсюджувалися далі».


З цією метою лісове господарство щокварталу відвідує лісопатолог.

Цього разу лісівники провели спільне із науковцями дослідження лісу.

За словами інженера з охорони та захисту лісу ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимира Яковенка, дослідження лісових масивів проводили державний фіто санітарний інспектор Олексій Прокопенко та старший викладач кафедри біології Ніжинського державного університету Олександр Вобленко.

«Разом із науковцями ми ставили ловчі пастки на предмет наявності стовбурових шкідників в урочищі «Лісові хутори» Вертіївського лісництва, — коментує інженер з охорони та захисту лісу Оксана Поліщук. – Потреба таких заходів полягає у визначенні кількості шкідників на певній площі».


За словами лісових охоронців, спільно із науковцями вони обстежили ліс на площі 864 гектари.

Результат обстеження задовольнив лісівників, адже карантинних шкідників не виявили.

«Вивили лишень соснового вусача, який не є карантинним видом і не складає особливої небезпеки для дерев», — пояснює Володимир Костирко.

В цьому році це вже третє подібне обстеження лісу. Попереднє планове дослідження на предмет санітарних заходів проводили спеціалісти державного лісозахисного підприємства «Київлісозахист».

«Спеціалісти «Київлісозахисту» обстежили близько 600 гектарів лісу. Було складено відповідні акти, згідно з якими підприємство проводить санітарно-оздоровчі заходи», — зауважив головний лісничий ДП «Ніжинське лісове господарство».

Віталій НАЗАРЕНКО
Фото Володимира Яковенка

Шкідники знищують волинський ліс (ВІДЕО)



Проблема всихання лісу через популяцію стовбурових шкідників на сьогодні дуже актуальна.

Про це повідомляє прес-служба ВОУЛМГ.

Збуваються найгірші прогнози фахівців галузі, спеціалістів лісозахисту та науковців – шкідник набирає інтенсивності в своєму розвитку і вражає не лише дерева старшого віку, як це було на початку його виявлення, а й молодняки.

Починаючи з минулого року, лісівники Волині ведуть постійний моніторинг осередків верхівкового короїда, проводять виїзні семінари, тренінги за участі депутатів, громадськості. Розповідають про проблему, б'ють на сполох – ліс гине на очах.

Якщо говорити про економічну складову даного питання, то суттєвих втрат зазнають як лісогосподарські підприємства, так і бюджети.

Жук-короед принес беду в сосновые насаждения нашей страны



Угроза здоровью европейских лесов - жук-короед - принес беду и в сосновые насаждения нашей страны. Чрезвычайная ситуация объявлена в 4 районах Минской области - Любанском, Стародорожском, Слуцком и Копыльском. Высыхание сосен и елей выявлено на площади в 12 с половиной тысяч гектаров. Единственный способ остановить вредителя - санитарная вырубка больных деревьев. Как спасают легкие Европы - разбирался Александр Хоровец.

Вершинный короед - небольшой жучок, который не превышает 4 миллиметров. Казалось бы, что он один может сделать с 80-летней сосной. Однако на растениях поселяются 40-тысячные колонии вредителей. И всего через месяц взрослое дерево сначала желтеет, а потом и вообще умирает. А колонии этих самых насекомых переселяются на еще зеленые насаждения.

В тандеме с вершинным работает и шестизубчатый короед. Он уничтожает нижнюю часть деревьев. Результат - стопроцентная гибель сосны. И в этом году в центральном регионе больной лес наблюдается на площади в 12 с половиной тысяч гектаров.

Спасают здоровый лес единственным проверенным способам - топором и огнем. Применение химикатов бесполезно, констатируют специалисты. С обрызганных деревьев короеды перемещаются на здоровые. К тому же применение таких средств может только навредить экосистеме.

Более других страдают от короедной эпидемии леса Любанского, Копыльского, Слуцкого и Стародорожского районов. Потому к борьбе с вредителями подключились специалисты из других лесхозов.

И если бригады лесорубов работают только днем, то машины не простаивают ни минуты. Харвестер Олега Горбачева останавливается разве что на дозаправку и техобслуживание. Больной лес на машине убирают два оператора. Пока один отдыхает, напарник заготавливает очередные кубометры.

Помочь убрать больной лес, а заодно запасти дров на зиму могут и местные жители. Попасть на лесосеку стало значительно проще. Достаточно написать заявление в лесхозе. Цена одного кубометра на корню составляет около 6 копеек. В одни руки отпускают до 50 кубов древесины.

Впрочем, не вся древесина отправляется на дрова. Лучшая часть идет на лесопилки и оттуда на экспорт. Организованы поставки в Польшу и прибалтийские страны. Полную санацию лесов планируют завершить до конца сентября. С наступлением холодов жуки-короеды должны отступить. А вместо каждой больной сосны весной лесники обещают высадить минимум три новые. Посадочного материала в достатке.

26 Августа 2017 15:31


Аудиторам не дали провести перевірку на Шепетівському лісокомунальному підприємстві


Фахівців Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області не допустили до проведення ревізії на Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємстві. Про це повідомляє сайт міста Шепетівки з посиланням на прес-службу Управління Західного офісу в Хмельницькій області.

Засновником та органом управління підприємства є Шепетівська районна рада, яка уклала з директором Трофімчуком П.П. контракт та контролює його діяльність. Аудиторів для проведення державного фінансового аудиту діяльності підприємства не допустили ще у листопаді 2016 року.

А значить, бояться перевірки, яка виявила б незаконне використання державних коштів.

Такий висновок зробили державні аудитори. Про недопуск працівників до виконання своїх службових обов’язків поінформовано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області та надіслано вимоги засновнику підприємства про вирішення питання щодо проведення перевірки.

Опубліковано: 26.08.2017| 2 коментарів

Абрам
26.08.2017 at 13:45Эх нары по руководству плачут.


Анонімний
26.08.2017 at 14:48Наскільки мені відомо, перевіряючі недотримались терміну повідомлення про початок перевірки (зараз відпускна компанія і бухгалтер у відпкстці), не вказали термін перевірки, а тільки початок (чк потім виявилось 30 робочих днів два інспектрори хотіли перевіряти підприємство яке за три роки від держави не отримало ні гривні бюджетних коштів), а програмі перевірки забиті питання і держпраці, і інвалідів, і податкової. І це все перевірка з власної ініціативи Хмельницьких держфінінспекторів. Як на мене, дуже схоже на замовлення. А щодо виклику поліції, це факт який свідчить про рівень ревізорів і тих хто їм порадив. Законом чітко визначено порядок складання акта про недопуск до перевірки і подальші кроки. 

Крупнейший в мире искусственный лес находится на Херсонщине

Лес высадили, чтобы остановить наступление Олешковских песков — пустыни, которая образовалась в результате неразумного хозяйственного ведения. Общая площадь высаженных деревьев составила более 100 тысяч гектаров, и выяснилось, что это самый большой искусственный лес в мире, сообщает “Канал 24“.



Там есть специальные места отдыха, “лесная мебель”, туристические пешеходные тропы. Исследовать местную флору: в Олешковском бору есть 12 видов различных сосен — горная, черная, желтая, китайская, приморская, ладана, Тенберга, Банкса и другие. В заповедном урочище выделены необычные 90-летние деревья сосны крымской и обыкновенной. Собирать грибы: грибники Николаевщины и Херсонщины давно уже облюбовали эти места.

Источник: издание "НК Онлайн"

В Херсоне дети поджигают леса?

Этим летом работы у херсонских пожарников хоть отбавляй. Ведь пожары в Херсоне превратились в стихийное бедствие. Леса в области испепеляются в считаные минуты и преступников найти крайне тяжело. На днях в сети появилясь информация про херсонских поджигателей. Об этом сообщила херсонка Елена Гайдук на своей страничке в "Фейсбук":

"Пожарные сказали, что это седьмой вызов на "Таврическое" поле сегодня... Поджигали пацаны лет тринадцати, я их видела. Пока подошла ближе - укатили на велике. Другие дети, игравшие поблизости, тоже их видели. Говорят, эти мальчишки поджигают, а потом прибегают и активно тушат пожар вместе с пожарными..."


Обмежать в’їзд у ліс і можливість полювання?




У зв’язку з поширенням лісових пожеж, кількість яких порівняно з аналогічним періодом минулого року в Україні збільшилася вдвічі, місцевій владі рекомендують обмежити в’їзд у лісові масиви та можливість полювання.
Про це на засіданні оперативного штабу ДСНС щодо заходів із запобігання та протидії масовим пожежам у лісових масивах на торфовищах та сільгоспугіддях повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

На сьогодні найбільше пожеж в екосистемах зафіксовано у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Миколаївській та Київській областях. Нещодавно до них приєдналася і Житомирська область на кордоні з Білоруссю — через масштабну пожежу в Поліському природному заповіднику (на знімку), яка охопила 120 гектарів і з якою підрозділи ДСНС та пожежники декількох лісових господарств боролися протягом 20-23 серпня.

За словами віце-прем’єра, останнім часом збільшилася кількість і навмисних підпалів. Тож Зубко пропонує посилити роботу з точки зору виявлення фактів підпалів та необережного поводження з вогнем, а також наголошує на тому, що місцеві штаби мають об’єднати зусилля особливо у святкові дні.

— Сьогодні лише п’ять областей заборонили полювання на своїх територіях. Всі інші чомусь чекають. Ми потім порівняємо, де у нас збільшилася кількість лісових пожеж і де у нас досі є полювання, — заявив він. — Маємо організувати оперативну роботу, щоб унеможливити збільшення кількості пожеж по країні у вихідні, святкові дні. В першу чергу — обмежити в’їзд до лісових масивів та можливість полювання. Відтак не виключено, що в період підвищення температури, який синоптики знову прогнозують в Україні після декількох днів дощів і похолодання, в’їзд у лісові масиви можуть перекрити шлагбаумами.

Місцевій владі доручено посилити роботу з превентивних заходів. Найперше, має бути спільне патрулювання, організоване на рівні голів ОДА, з представників МВС, ДСНС, екологів, волонтерів. До слова, очільник міністерства регіонального розвитку запропонував також посилити адміністративну відповідальність за порушення правил пожежної безпеки для всіх власників сільськогосподарських угідь.

Джерело: mn.zt.ua
Автор Мария
Суббота, 26/08/2017

Херсонська область: в Каховському районі рятувальники ліквідували загорання у лісі

25 серпня о 17:05 год. на пункт зв'язку Служби порятунку Каховського району від людей надійшло повідомлення про загорання хвойної пістилки у Сосновому боруКаховського лісництва. На ліквідацію загорання були направлені два відділення 13-ї Державної пожежно-рятувальної частини. Діяли разом з представниками лісового господарства та місцевим населенням.

Через годину пожежа була локалізована, а о 20:20 год. вогонь повністю ліквідували на площі 0,4 га. Вчасне повідомлення про пожежу сприяло швидкому приборканню вогню, що не дало пожежі охопити велику площу, хоча цьому сприяли пориви вітру, хвоя та висока суха трава. 

Опубліковано: 26.08.2017, 14:18




ГУ ДСНС України у Херсонській області

Официально опубликованы новые правила использования лесов для ведения сельского хозяйства

25 августа 2017 года официально опубликованы новые правила использования лесов для ведения сельского хозяйства, утвержденные приказом Минприроды России от 21 июня 2017 года № 314. Одновременно с этим официально опубликован приказ Рослесхоза об отмене соответствующих старых правил. Новые правила от старых принципиально не отличаются - их принятие обусловлено не появлением каких-то новых требований к использованию лесов для сельского хозяйства, а тем, что сменился федеральный орган исполнительной власти, который должен эти правила утверждать (раньше это был Рослесхоз, теперь - Минприроды). Ссылка на официально опубликованный документ:

Приказ Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации от 21.06.2017 № 314 "Об утверждении правил использования лесов для ведения сельского хозяйства"

***

Приказ от от 21 июня 2017 года № 314, а норма насчет товарного рыбоводства введена федеральным законом от 1 июля 2017 № 143-ФЗ. Не успевают разработчики НПА за законодателями. Придется опять правила менять.

Впрочем, по сравнению с противоречинм внутри самого Лесного кодекса это - мелочь.

В статье 38 Лесного кодекса сказано: "Леса могут использоваться для ведения сельского хозяйства (сенокошения, выпаса сельскохозяйственных животных, пчеловодства, северного оленеводства, товарной аквакультуры (товарного рыбоводства), выращивания сельскохозяйственных культур и иной сельскохозяйственной деятельности)".

А в статье 104 Лесного кодекса сказано: "в лесах, расположенных в водоохранных зонах, запрещаются: ... 3) ведение сельского хозяйства, за исключением сенокошения и пчеловодства". В новых правилах это повторено.

У нас вдоль каждого сколько-нибудь существенного водоема устанавливаются водоохранные зоны. Соответственно, леса, располагающиеся по берегам этих водоемов, использовать для товарного рыбоводства нельзя. Возникает, конечо, вопрос - что означает в этом контексте слово "леса" (считаются ли нелесные земли лесного фонда, входящие в состав водоохранных зон, "лесами в водоохранных зонах")?

А если в этом контексте нелесные земли лесного фонда лесами не считаются, то можно ли на них заниматься товарным рыбоводством в соответствии со статьей 38 Лесного кодекса РФ ("Использование лесов для ведения сельского хозяйства"), и с правилами использования лесов для ведения сельского хозяйства?

Получается, что федеральный закон от 01.07.2017 № 143-ФЗ "О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации по вопросам совершенствования отношений в области аквакультуры (рыбоводства)" никакой ясности в вопросы использования лесов для товарного рыбоводства не добавил. Как и новый минприродовский приказ.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21329