Інтервью Аграрно-політичному сайту AgroPolit.com,
Володимир Лапа: Із 1
січня Держпродспоживслужба планує виходити на
перевірки за 2-3 дні після скарг
Рішення про створення
Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
(Держпродспоживслужба) прийнято по суті три роки тому
— у вересні 2014 року, в результаті чого було об’єднано в єдине ціле Держветфітослужбу, Державну інспекцію з питань захисту прав
споживачів, Державну санітарно-епідеміологічну службу. Проте фактично служба
почала працювати лише в квітні 2016-го. Які зміни довелося пройти на шляху
реформування та що планується на майбутнє? Якою сьогодні є загальна картина
поширення АЧС? Та як перевірятимуть бізнес із нового року? Про ці та інші
деталі розповів у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com Голова
Держпродспоживслужби Володимир Лапа, який практично
від самого початку стояв біля витоків формування нового органу:
AgroPolit.com: Як
Держпродспоживслужба пережила реформу?
Володимир Лапа: Будь-яка
реформа є викликом. Зазвичай закривають один орган і відкривають новий, але в
нас було складніше (Кабмін об’єднав цілих 5 служб. — Ред.)
AgroPolit.com: Які
були проблеми на початку?
Володимир Лапа: Спочатку
не виділили кошти в державному бюджеті. Потрібно було погоджувати окреме
розпорядження Кабміну з бюджетним комітетом ВР. Окрім формальностей, впливали
на реформування й людські відносини. Ті, хто раніше конкурував, мали
об’єднатися. Зрештою, за півтора року ми сформували ефективну команду і
продовжуємо набір до територіальних органів, який буде завершено до кінця року.
AgroPolit.com: Тобто,
ефективності додасться?
Володимир Лапа: Коли
люди на посаді «у підвішеному стані», то важко будь-що вирішувати. До того ж,
не всі виправдовують очікування. Ми вже звільнили двох в.о.
А коли буде сформовано кістяк, то й відповідальності додасться. Загалом
формування якісної команди — постійний процес.
AgroPolit.com: Які
функції зникли на шляху реформ?
Володимир Лапа: Більшість
функцій пропали ще до реформування. Причина: незадоволеність суспільства, стейкхолдерів та влади роботою, наявність корупції. Не хочу
звинувачувати попередників і казати, що ми хороші, а вони погані. Випадки
корупції трапляються й зараз, і ми працюємо над вирішенням проблеми.
Із реформуванням прийшли обмеження на проведення
державних перевірок, спеціальний порядок проведення планових перевірок і певні
обмеження позапланових. Ці запобіжники існують для зменшення тиску на бізнес,
але негативно позначаються на ефективності контролю.
Більш того, є питання недобросовісної конкуренції, яке вже
піднімається бізнесом і галузевими асоціаціями. Одні дотримуються букви закону,
інші – ні. Тому потрібно мати інструменти впливу на них.
Велика проблема – втрата системи простежуваності
руху продуктів тваринного походження. Сьогодні документами мають
супроводжуватися живі тварини, але із закону про дорожній рух у працівників
патрульної поліції забрали право безпідставно зупиняти транспорт. Виходить
парадокс: возять худобу, невідомо – з документами чи ні, є ризик перевезення
зараженої худоби. Це не наші повноваження, але відсутність можливості контролю
впливає на ефективність нашої роботи.
Наші спеціалісти їздили до Великобританії. Там на продукції
міститься штрих-код постачальника сировини і штрих-код точки продажу. За
маркуванням можна чітко відстежити крок назад/крок уперед. Нині ми
запропонували зміни, які передбачають запровадження такої ж системи простежуваності в Україні.
З іншого боку, той самий закон про державний контроль,
навпаки, дає додаткові можливості для контролю харчових продуктів. Це й
можливість проведення перевірок без попередження, і призупинення роботи
підприємства до 10 днів без рішення суду.
AgroPolit.com: Ви
казали про корупцію. Є покарані? Бо на словах не до всіх доходить, а коли
на носі суд, то це зовсім інше…
Володимир Лапа: Зазвичай
покарання на рівні міських та районних управлінь та декілька випадків обласного
рівня. Є ще справи, які тягнуться з попередніх часів, та не доведені до
логічного кінця через те, що втратився фактаж. Надзвичайно гучних справ
поки що немає. Я свідомо говорю «поки що», адже це людська непередбачувана природа.
Та сьогодні в країні така кількість антикорупційних органів, що, на мою думку,
ті, хто не розуміє, як потрібно правильно працювати, рано чи пізно пошкодують.
Загалом наше завдання – запобігати корупції. Наразі щодо
питання безпечності харчової продукції є умовний «чек-лист». Це форма акта, де
є виключний перелік питань, які можна ставити. І можна вибрати лише плюс чи
мінус. На додачу ми запровадили відеофіксацію
перевірок (поки що пілотний проект діє в Київській області, до кінця року
– в усіх областях). Наявність відео та документа на 100% не
подолає корупцію, але значно мінімізує ризик. Сьогодні є бачення, як
налагоджувати роботу служби.
AgroPolit.com: Коли
ці бачення та пропозиції будуть подані на розгляд уряду?
Володимир Лапа: Із
законодавчими пропозиціями у нас не все просто. Один із
«критичних» законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження
тваринництва в Україні», який якраз регулює більшість питань, вже погоджений із
більшістю органів. На поточному тижні отримано погодження від Державної
регуляторної служби. Зараз ми готуємо цей законопроект на розгляд Кабінету
Міністрів.
AgroPolit.com: Якщо
законопроект підтримають, то скільки часу піде на формування бази безпечності?
Володимир Лапа: Оскільки
наразі триває процес євроінтеграції, то рухаємося в цьому напрямі. Вже прийнято
закон про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, котрий
вимагає запровадження НАССР. Цього року схвалено закон №2042 «Про
державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності
законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров"я
та благополуччя тварин», більшість норм якого діятимуть з
квітня 2018 року. До цього моменту, разом із Мінагрополітики, потрібно
розробити ще близько 40 підзаконних актів.
Далі на порядку
денному законопроект №2845 «Про безпечність і гігієну
кормів». Найближчим часом має бути створено робочу групу при Аграрному
комітеті ВР із напрацювання законопроекту про інформування споживачів щодо
властивостей харчових продуктів. Також опрацьовуємо закон про ветеринарну
медицину.
Якщо якісно підготувати ці всі документи, я очікуватиму
схвалення в поточному та наступному роках. Фактично, це сформує адаптовану до
вимог ЄС законодавчу базу.
AgroPolit.com: Як
сьогодні діє система перевірок?
Володимир Лапа: Споживач
скаржиться на харчову продукцію до територіального органу Держпродспоживслужби.
Територіальний орган звертається за погодженням на проведення позапланової
перевірки до центрального апарату, і ми упродовж 2-х днів опрацьовуємо
матеріали. Потім звертаємося за додатковим погодженням до органу, який формує
політику в зазначеній сфері: у сфері захисту споживачів – Мінекономрозвитку,
сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії – Мінагрополітики,
а щодо інших сфер – до Державної регуляторної служби. У деяких інституціях
створені комісії з розгляду скарг, які розглядають раз на тиждень. Відповідно
йде затримка в 7-10 днів до того, як ми отримаємо погодження. І
часто, коли ми виходимо на перевірки, то тієї продукції вже фізично в природі
не існує.
AgroPolit.com: Скільки
загалом витрачається часу на всю процедуру – від подання скарги до перевірки?
Володимир Лапа: На
розгляд скарги від споживача потрібно приблизно 2 тижні.
Я мав нагоду ознайомитися з досвідом Литви. Був випадок,
коли ми їхали вивчати систему безпечності й керівник затребував у водія заїхати
в офіс для підписання дозволу на перевірку. Тоді я запитав, скільки у них
витрачається часу від скарги до перевірки. Так от у них це день у день, а
найдовше – на наступний день.
AgroPolit.com: Дуже
оперативно…
Володимир Лапа: Тому
що вони розуміють, коли йдеться про безпечність продуктів, це можлива
загроза здоров’ю громадян, тому кожен день на рахунку.
AgroPolit.com: Такий
досвід Литви, Великобританії та інших країн не стимулює до кардинальних дій?
Можливо, варто стукати до уряду, щоб зняли мораторій на перевірки?
Володимир Лапа: Минулого
тижня була дискусія з BRDO (Офіс ефективного регулювання. – Ред.). Вони
презентували модель рейтингу ризиків господарюючих суб’єктів. Досить непогана,
зважує ризик сфери та можливі наслідки для здоров’я людей чи навколишнього
середовища. Я сподіваюся, що цю реформу буде запроваджено, позаяк це вже
«тектонічні зсуви».
Ми також піднімаємо ці питання. Адже є різні сфери
державного контролю. Якщо говорити про захист споживачів, то в Україні сотні
тисяч виробників. І з нашою кількістю персоналу не можна охопити всі 100%, перевіряючи раз на 5 років, як
зараз. Постає питання: кого включати в план перевірок, а кого – ні. Саме це
питання породжує корупцію. А модель ризиків дозволяє рейтингувати
виробників за чіткими критеріями історії діяльності та попередніх перевірок.
Європейська модель контролю – перевірка харчової продукції
раз на квартал. А в нас підприємства із найвищим ступенем ризику перевіряються
раз на 2 роки, про що тут говорити. Вивчати роботу бізнесу слід не
заради перевірки. Якщо помітно, що НАССР працює, підприємство стабільно
експортує постачає продукцію без скарг, то в інспектора відпадають питання. Але
сама можливість такої перевірки мобілізувала би бізнес до виконання норм
законодавства.
AgroPolit.com: Перевірки
на дотримання норм НАССР мали початися з 21 вересня. Чи є результати?
Володимир Лапа: Сьогодні систему
НАССР впроваджено на 362 підприємствах та
ще 867 об’єктів повинні впровадити її в 2018 році.
До 20 вересня 2017 року НАССР мали освоїти лише великі
виробники продукції тваринного походження. Наступного року це
стосуватиметься й решти великих, а ще через рік – всіх операторів харчового
ринку.
Не можу сказати, скільки перевірок здійснили щодо НАССР, але
не так уже й багато, бо всі вони – планові. Та наступного року це питання
аналізуватиметься більш масштабно. Та й самим виробникам вигідніше її
впроваджувати, оскільки штраф складає для юридичних осіб
від 30 до 75 мінімальних заробітних плат, а для фізичних
осіб-підприємців – від 3 до 15 мінімальних з/п. Як покарання
можливе і призупинення потужностей.
AgroPolit.com: Яких
перевірок очікувати через рік, коли всі великі підприємства вже мають працювати
за системою НАССР?
Володимир Лапа: Новий закон №2042 «Про
державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми,
побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який
набуває чинності з 1 квітня, передбачає довгостроковий план
державного контролю. Має бути перевірка раз на квартал, як у ЄС. Якщо дві-три
перевірки будуть успішними, будемо перевіряти з меншою періодичністю.
AgroPolit.com: Повертаючись
до питання про мораторій на перевірки. Чи не вважаєте Ви необхідним його
відмінити? 80% столичних закладів харчування не відповідають
санітарно-гігієнічним нормам – і це лише в Києві. Така ситуація викликає
занепокоєння.
Володимир Лапа: Як
такого, мораторію немає. До кінця поточного року діє спеціальний режим
проведення перевірок.
AgroPolit.com: Можливо,
його варто змінити, щоб додати оперативності?
Володимир Лапа: Дійсно,
все відбувається довго. Через це отримуємо скарги на нас. Адже споживач очікує,
що перевірка вже закінчилася, а насправді ми ще й погодження не отримали.
Сподіваюся, що із 1 січня 2018 року такий спеціальний режим
скасують, і ми зможемо виходити на перевірки за 2-3 дні. Для цього
налагоджуємо електронний документообіг із нашими територіальними органами.
AgroPolit.com: Як відміна
державних стандартів вплине на безпечність продуктів?
Володимир Лапа:
Це досить складне питання, адже систему було побудовано так, що діяли
вертикальні стандарти. У ЄС жорсткі стандарти діють лише для особливо
небезпечних речей. А так є норми безпеки, яких виробники мають дотримуватися.
З погляду коректного ставлення до споживача – дуже важливий
законопроект про його інформування. В чому проблема? Діє система стандартів,
регулювання, але що відбувається на практиці? Виробник може виготовляти менш
якісну продукцію і збувати за нижчою ціною, або якіснішу продавати дорожче.
Проте, коли споживач приходить до магазину і намагається прочитати склад
продукту, визначити його якість, це не завжди вдається. У мене непоганий зір,
але і я інколи не можу розібрати. Вищезгаданий законопроект передбачає певне
маркування. Тому для безпечності продуктів важливе питання не формальної
наявності стандартів, а їх дотримання.
AgroPolit.com: Є
досвід інших країн, який варто впроваджувати нам?
Володимир Лапа: Нам
не потрібно винаходити велосипед. Є вимоги до Угоди про асоціацію з ЄС, і ми
маємо їх виконувати. Орієнтуємося на модель ЄС. Питання дуже просте: чому
європейський споживач, купуючи українську продукцію, повинен відчувати себе
більш захищеним, ніж український? Наш споживач теж вартий тієї безпечності.
AgroPolit.com: Скільки
європейських норм уже впроваджено?
Володимир Лапа: У
нас є час до 2021 року. Наразі виконано близько 5%, але із
затвердженням підзаконних актів Закону «Про державний контроль» ми серйозно просунемося.
Також у нас розроблено нову редакцію 71-го наказу Мінагрополітики,
яка регулює питання імпорту тваринницького походження в України. Ми її
нотифікували до СОТ, отримали зауваження від торгових партнерів і опрацьовуємо
їх. Нині ціла низка документів на фінальній стадії і, думаю, за наступний рік
ми покажемо відчутний прогрес.
2015 року попередні органи були не мотивовані щось
робити у передчутті реформи. У 2016-му більше зусиль пішло на створення
служби та її формування. Тому сьогодні «наздоганяємо потяг».
AgroPolit.com: Поряд
із безпечністю продуктів є й інше болюче питання – АЧС. Яка загальна картина по
Україні?
Володимир Лапа: Станом
на 25 жовтня маємо 127 випадків за 2017 рік і
загалом 275 – за період із 2012 року, тож можемо говорити
про уповільнення тенденції, та, на жаль, не зупинку.
AgroPolit.com: Яка
область найбільше страждає від вірусу?
Володимир Лапа: На
сьогодні: Закарпатська, Київська, Одеська та Херсонська.
Тут проблем декілька. Щодо дикої фауни: обмеження полювання
в природоохоронних зонах, заповідниках. Один із базових елементів забезпечення біобезпеки – моніторинг у дикій фауні через відстріл
кабанів. Сьогодні активізували роботу в цьому напрямі. На Закарпатті у ході
такого моніторингу виявлено активне полювання на заражених тварин. Зараз
налагоджуємо системну роботу в інших областях.
AgroPolit.com: Чи
можлива, на Вашу думку, версія, що розповсюдженню АЧС сприяє конкуренція між
виробниками? Хтось може «підкинути заражену свиню», щоб позбутися конкурента.
Володимир Лапа: У
тій самій Закарпатської області все почалося з дикої фауни, а вже потім
фіксували випадки в господарствах. Останній випадок – Львівська область. Вірус
«поселився» на фермі у горах, де поруч, окрім лісу, нікого й нічого немає. Тому
я б не перебільшував теорію змови.
AgroPolit.com: Який
відсоток від загальної проблеми займає дика фауна? Як із цим боротися?
Володимир Лапа: У
більшості випадків поширення збудника починається все ж із диких тварин. А
потім вже через корми, солому, нелегальне перевезення свиней, зараженої
продукції. В 2014-му все почалося з дикої фауни, а потім перейшло на
свійських свиней.
Наразі затверджені ліміти на полювання. Відповідно будемо
здійснювати моніторинг і вилучати хворих кабанів.
До речі, підписано грантову угоду з ЄС на 224,5 тис.
євро. Вони готові компенсувати вартість моніторингових досліджень у
західних областях, щоб обмежити поширення вірусу в бік ЄС. Грантова угода
передбачає не лише моніторинг, а й винагороди за повідомлення про АЧС. У
Європі, коли хтось знаходить загиблого кабана, може повідомити ветеринарну
службу і отримати за це до 100 євро. На жаль, українське
законодавство поки не передбачає такої можливості, але ми будемо працювати з Мінагрополітики та Мінфіном над можливістю таких
компенсацій.
Друга проблема: рівень біобезпеки
на господарствах і нелегальних фермах. Рівень безпеки там сумний. Нелегальні
ферми взагалі крок за кроком ліквідовуємо. Що ж до домогосподарств, то найбільш
ефективним заходом є просвітницька діяльність. Перед тим як зайти в хлів
потрібно перевзутися, перевдягнутися. Рештки зі столу повинні проходити
термічну обробку, кип’ятитися. Якщо господарі дотримуватимуться хоча б цих
елементарних речей, то ризик зменшиться щонайменше наполовину.
Товарні ферми я б поділив на дві категорії. Товарні середні
господарства мають достатньо серйозний рівень захисту. Невеликі ж
(від 100 голів до 5 тис.) використовують досить примітивні
заходи. Цього року вражені вірусом АЧС господарства не мали повноцінного
захисту. Тому самі підприємства повинні думати про безпеку.
У вищезгаданому законопроекті щодо підвищення рівня біобезпеки ми передбачаємо можливість відшкодування втрат,
але встановлюємо розмір компенсації у залежності від рівня біобезпеки.
Логіка не лише в компенсації, а й у тому, щоби через відшкодування стимулювати
їх вкладати кошти в підвищення рівня безпеки.
AgroPolit.com: Скільки
коштів вже компенсовано?
Володимир Лапа: Відшкодували
приватному сектору 89% (16 млн грн), спеціалізованим господарствам
– 1% (1,5 млн грн), тож це ще одна
проблема. Для того, щоб локалізувати поширення вірусу, потрібно у
3-кілометровій карантинній зоні вилучати свиней. Зрозуміло, що коли йдеться про
домогосподарства населення, які живуть зокрема й за рахунок свинарства, то
говорити про безоплатне вилучення свиней не доводиться. Нинішнім порядком
передбачається компенсація коштом резервних фондів місцевих бюджетів.
Залежність від рішення місцевої влади та тривалий термін прийняття рішення
призводять до того, що люди не завжди вірять цьому і хочуть здавати свиней.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вже підтримав ідею
більш оперативного відшкодування за рахунок протиепізоотичних коштів, які маємо
отримати наступного року. А проект державного бюджету-2018 передбачає
збільшення фінансування таких заходів більш ніж уп’ятеро. Дискусія з Мінфіном
непроста, але чомусь я впевнений, що усе вдасться.
AgroPolit.com: Ви
підраховували загальну суму коштів, які потрібні для ліквідації АЧС?
Володимир Лапа: В
Україні 127 випадків, якщо ж брати Польщу, то
там 100 випадків серед свійських і 500 – серед диких. Якщо
порівняти обсяг фінансування, то в них можливостей більше. Вірус небезпечний у
плані того, що немає вакцинації, а якщо є ліси, то всіх кабанів не
перестріляєш. Португалія, наприклад, повністю поборола африканку, але там менше
дикої фауни. Наше завдання – стабілізувати ситуацію, а потім зменшити кількість
випадків. Кошти спрямовуються на це. Говорити про повну ліквідацію поки
неможливо. Втім, 2018 рік може бути першим щодо отримання суми, яка
повністю задовольнить наші потреби.
AgroPolit.com: Припустімо,
я фермер. Що маю зробити, щоб не притягти вірус до себе на ферму, а якщо вже є
заражені тварини, то як отримати відшкодування?
Володимир Лапа: Передусім
слід звернутися до ветеринара. Якщо вірус не знешкодити на початковому етапі,
то «всі свині здохнуть». А якщо про це не повідомити, то це вже питання не
компенсації, а відповідальності. Зокрема й кримінальної.
Перше – заходи на упередження. Паркан для відділення від
диких тварин. Пропускник: душова кабінка та зміна одягу перед тим, як іти
працювати до тварин. Термічна обробка кормів, заборона перевезення соломи
напряму з поля на ферму.
На жаль, у нас така ментальність, що вчить не інформація, а
досвід.
AgroPolit.com: А
як отримати компенсацію та куди відправляти заражених тварин?
Володимир Лапа:
Ветеринар повинен відправити зразки на дослідження. Подекуди підозра не
підтверджується. Якщо підтверджується, то збирається державна надзвичайна
протиепізоотична комісія на місцевому рівні, виставляються карантинні пости,
ліквідовується худоба, проводиться дезінфекція, місцева рада відшкодовує кошти.
На нашому досвіді: де один раз була зафіксована африканка, там ситуація не
повторюється, а це означає, що порядок дій правильний. Навіть самі люди після
одного випадку стають обережнішими. На жаль, у нас така ментальність, що вчить
не інформація, а досвід.
AgroPolit.com: Які
ще способи боротьби з АЧС закладені на 2018 рік?
Володимир Лапа: Серед
іншого – збільшити штрафні санкції, адже коли штраф за поширення вірусу
всього 170 гривень – фактично, це вартість кілограма м’яса, тож ніхто
на покарання не реагує. І друге: оперативне відшкодування, щоб люди вірили
державі, що за здану свиню кошти отримають.
AgroPolit.com: Що
таке єврономер і як він спрощує пошук покупців на
третіх ринках?
Володимир Лапа: Коли
підприємство отримує можливість експорту до ЄС, то йому присвоюється такий
індивідуальний номер. Процедура виходу на ринок ЄС складна: спочатку
перевірка відповідності законодавчих норм, потім 3-4 візити
європейської комісії з перевіркою системи безпечності, у тому числі на
прикладі підприємств. Після цього Держпродспоживслужба
отримує право пропонувати ЄК підприємства для затвердження експортерів, які
відповідають вимогам законодавства ЄС. Коли перелік затверджено, то
присвоюється єврономер.
AgroPolit.com: Скільки
видано цих єврономерів і в яких сферах працюють ці
компанії?
Володимир Лапа: Зараз
до країн ЄС мають право експорту 288 українських підприємств, зокрема 108
виробників харчових продуктів, серед них виробники м"яса птиці, риби, меду,
яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180
підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких, як
пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин,
субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного
походження.
AgroPolit.com: І
він є «зеленим квитком», скажімо, на ринок Азії?
Володимир Лапа: Не
зовсім прямим, але велика перевага. Єврономер – це як
візитівка.
Було декілька приємних випадків, коли українські підприємства
бажали отримати єврономер, не маючи бажання постачати
продукцію на ринок ЄС. Для них принципово було довести свою відповідність. Маю
надію, таких підприємств із часом буде більше.
AgroPolit.com: А
яка ситуація на ринку зерна? 28% законодавчих актів цього ринку сьогодні
не актуальні. Коли будуть зміни й «осучаснення» законодавства?
Володимир Лапа: Щодо
фітосанітарних норм є низка питань. Маємо
близько 300 нотифікацій за останні роки із невідповідності
української продукції, зокрема й зерна. Аналогічно перевіряємо імпортну
продукцію, тож торгові партнери отримали приблизно таку ж кількість
нотифікацій. Були випадки заборони імпорту через систематичне порушення наших
вимог.
Регулювання ринку зерна забезпечують
близько 50 законодавчих актів. Із суб’єктами зернового ринку
обговорювався Регламент зберігання зерна та продуктів його переробки,
скасування декларування зерна суб’єктами його зберігання. Також на порядку
денному – Інструкція кількісно-якісного обліку зерна на складах та переробних
підприємствах.
AgroPolit.com: Поясніть,
яким Ви бачите моніторинг руху зерна?
Володимир Лапа: Раніше
існувало дві системи збору статистичної інформації щодо наявності зерна – дані Держстату й декларування у Держсільгоспінспекції.
Власне, коли велася робота над постановою Кабінету Міністрів України
від 10 вересня 2014 р. №442 «Про оптимізацію
системи центральних органів виконавчої влади» та положеннями центральних
органів виконавчої влади, які створені на базі колишніх служб та інспекцій, це
питання випало з уваги. І це відбулося невипадково, тому що немає потреби двічі
запитувати у аграріїв одну й ту ж саму інформацію різними державними органами
виконавчої влади. Наскільки ми знаємо, то Держстат
удосконалює свої форми звітності, зокрема, щодо моніторингу наявності зерна у
розрізі класів, для того, щоб мати інформацію не лише про кількісний, а й про
якісний склад зерна, що важливо з точки зору забезпечення продовольчої безпеки.
Другий момент стосується державного контролю. Цю функцію
залишили за нами, але реалізувати її в рамках чинного законодавства вкрай
проблематично. Це пов’язано з тим, що такий контроль можна здійснювати через
планові заходи – але це не частіше, ніж раз на два роки. Другий варіант – за
обґрунтованою скаргою фізичної особи. І зрозуміло, що на елеваторах зберігачі
зерна, як правило, не фізичні, а юридичні особи.
Тобто маємо таку низку сфер, де позаплановий контроль у
рамках чинного законодавства є практично неможливим. Але в нас є звернення на
недобросовісні дії з боку елеватора. І коли скарга від юридичної особи, то ми
не маємо права виходити на перевірку. Я думаю, що в даному випадку слід вносити
зміни до Закону України № 877-V «Про основні засади державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідні пропозиції ми
будемо відпрацьовувати на рівні органів виконавчої влади.
AgroPolit.com: Щодо
прийняття Інструкції кількісно-якісного обліку зерна на складах та переробних
підприємствах. Це та ж сама, на яку скаржиться бізнес? Якщо так, то навіщо її
приймати?
Володимир Лапа: Інструкція
передусім повинна врегульовувати питання кількісно-якісного обігу на рівні
зернового складу. Це також певною мірою важливо з погляду надання
опосередкованих гарантій поклажодавцям. Відповідно,
йдеться про те, що ці зернові склади будуть працювати в одному режимі, який
засвідчує наявність зерна, і це зерно мусить кількісно-якісно обліковуватися за
однією методологією.
Мова про інструкцію, яка створює платформу для
взаєморозуміння між зерновими складами та поклажодавцями.
Як такої, регуляторної або обтяжуючої функції для зернових складів ця
інструкція не несе – це, скоріше, уніфікація обліку та системи взаємовідносин
між зерновими складами та поклажодавцями. Повноважень
Держпродспоживслужби інструкція торкатиметься
мінімально, це більшою мірою компетенція Мінагрополітики.
Як відомо, наразі відповідний наказ Міністерством опрацьовується.
AgroPolit.com: А
щодо великої кількості паперів, які потрібно заповнювати? Така собі бюрократія.
Володимир Лапа: Ми
відмінили карантинний сертифікат на зерно. Перед завантаженням на корабель
дається заявка на проведення фітосанітарних процедур.
Інспектор відбирає зразки, відправляє на лабораторні дослідження і впродовж 24 годин після відбору видається або не
видається сертифікат. От і всі папірці.
AgroPolit.com: Чому
ж тоді така кількість обурень від бізнесу?
Володимир Лапа: Є
ще декілька питань. Недостатньо чітко врегульовані арбітражні процедури.
Сьогодні відпрацьовуємо з асоціаціями трейдерів зміни
до арбітражної процедури, яка дасть можливість відбирати не один зразок.
Братимуть два, які буде опечатано: один – на дослідження, інший
залишається у трейдера на випадок проведення
арбітражу, щоб не було підозр щодо адекватності висновку.
Другий момент стосується залучення недержавних лабораторій
для проведення фітосанітарних процедур. Є
законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
врегулювання проведення деяких фітосанітарних
процедур (реєстр. №6673), якщо ВР схвалить його,
то інструмент контролю буде більш гнучким.
AgroPolit.com: Що
саме передбачає цей законопроект?
Володимир Лапа: Відібрані
зразки можуть бути направлені в приватні лабораторії. Але це не лише право, а й
відповідальність. Дві (чи більше) нотифікації по лабораторії протягом року
призводять до відкликання повноваження проведення досліджень. Важливо також
перейти до ризик-орієнтованого контролю за низкою товарів. Якщо після певної
кількості перевірок невідповідності не виявлено – періодичність контролю має
знижуватися.
AgroPolit.com: Які
спільні з іншими країнами проекти будуть впроваджені в Україні найближчим
часом?
Володимир Лапа: Підписано
угоду з Агентством зменшення загрози Міністерства оборони США щодо зменшення
біозагрози на суму $31,5 млн. Левова частка фінансування піде на
реконструкцію і переоснащення лабораторій.
Загалом провели «аудит» і визначили план оптимізації
лабораторної мережі. Якщо подивитися на їхній загальний стан, то він
сумний. Тому будемо оптимізувати по одній обласній лабораторії та
від 2 до 7 міжрайонних в кожній області. За підрахунками на
обладнання потрібно близько 700 млн.
Частково розраховуємо на грантову допомогу, частково ведемо переговори
про кредит з деякими фінансовими установами. Сподіваюся, що проект буде
реалізованого наступного року.
У 2019 році плануємо спорудження прикордонних
інспекційних постів. Є вимога закону, що продукція тваринного походження
повинна проходити через такі пости. Для чого такі пости? Поки проводитимуться
лабораторні дослідження, потрібно, щоби продукція чекала в належному місці:
глибока заморозка, охолодження тощо.
AgroPolit.com: Наразі
немає жодного такого пункту?
Володимир Лапа: Ні. Все зберігається на митницях
призначення, що неправильно. Якщо вантаж зайшов на митницю призначення і потім
не відповідає нормам, то існує високий ризик того, що власник відмовиться від
вантажу, а на державу перекладається відповідальність за утилізацію товару.
Тому в другій половині 2018 року – на початку 2019-го будемо шукати
шляхи спорудження таких постів.
AgroPolit.com: Як
Держпродспоживслужба допомагала у відкритті нових
ринків?
Володимир Лапа: Яскравий
приклад – вихід української яловичини на ринок Китаю. У досить стислі терміни
організували візит китайської місії в Україну. Зараз готуємо розширений список
підприємств, які мають право постачати молочну продукцію.
Варто говорити про консолідовані результати. Я подивився
статистику, взяв основні види м’яса, меду, молочної продукції. Позитивне сальдо
зовнішньої торгівлі за цими групами становить близько 500 млн
дол. за 9 місяців. Я думаю, що це хороший показник, при тому,
що ми втратили російський ринок.
До того ж, ми завершили довгу історію й отримали право
експорту шроту та бурякового жому до Китаю, який потребує великої кількості
кормів. Цього року я відвідав конференцію в Китаї і побачив, що багато країн
вважає за честь бути партнером такого великого й перспективного ринку. Але
загалом за різними видами продукції ми працюємо над розширенням ринків збуту із
понад 30 країнами.
AgroPolit.com: Що
ж до втрати ринку Росії, то були звинувачення у бік Держпродспоживслужби
в тому, що ви вчасно не підписали санітарні протоколи для виходу на новий ринок
і виробники програли через це. Як прокоментуєте?
Володимир Лапа: Мабуть,
ми недостатньо ділимося інформацією. Те звинувачення стосувалося Індії та
яблук?
AgroPolit.com: Так,
лунало на виїзному Комітеті ВР.
Володимир Лапа: Справа
в тім, що Індія нині наполегливо просуває норми регулювання, які стосуються
необхідності фумігації с/г продукції бромметилом. Це
питання не тільки до України, а й до всіх партнерів.
Підписати протокол експорту яблук до Індії взагалі не
проблема, якби ми погодилися на бромметил. Але
проблема в тім, що в Україні бромистий метил не зареєстрований. Був раніше, але
для деревини.
Якби ця позиція стосувалася лише України, то можна було б
звинувачувати нас, а коли це системна політика щодо всіх торговельних
партнерів, то, не знаючи ситуації, не зовсім коректно робити такі звинувачення.
Питання до нас лише в тому, що ми маємо ділитися інформацією про такі
переговори.
Щодо яблук, то Україна залишаться їх нетто-імпортером. Ми
продаємо дешевше, ніж купуємо. Є ніші й на внутрішньому ринку, які виробники
могли б зайняти, вміючи конкурувати з більш дорогим імпортом.
AgroPolit.com: Говорячи
в підсумку, можна сказати, що наступний рік буде вирішальним у становленні Держпродспоживслужби?
Володимир Лапа: Усі
наступні 5 років будуть вирішальними. Зараз
відбувається три паралельних процеси. Перший – структурне становлення самої
служби. Другий – зміна законодавства і третій – готовність його впроваджувати.
Тому робота до 2021 року – це постійний виклик.
AgroPolit.com: Дякую
за цікаву бесіду!
Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com
.jpg)
.jpg)
