ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 листопада 2017

В земельной афере всплыли имена вице-премьера Татарстана и брата его Кувалды


По данным источников, неопределенный круг лиц, о котором идет речь в материалах уголовного дела, это команда управленцев Василя Шайхразиева Фото: Преступная Россия

В Татарстане разгорается крупный скандал, в котором оказались замешаны чиновники, бизнесмены и представители криминалитета.

В Татарстане разгорается крупный коррупционный скандал. Сразу в нескольких домах крупных чиновников автограда прошли обыски в рамках расследования уголовного дела в отношении «неустановленного круга лиц» по ч. 1 ст. 285 УК РФ («Злоупотребление должностными полномочиями»). Оперативные мероприятия осуществлялись в том числе в коттедже местного миллионера, челнинского «земельного короля», главы компании «ЕвроГрупп» Алексея Миронова. Его считают близким другом и посредником в бизнес- делах бывшего мэра Набережных Челнов Василя Шайхразиева — ныне вице-премьера правительства РТ.

По данным следствия, еще в 2014 году в обход федерального антимонопольного законодательства должностными лицами исполнительного комитета Набережных Челнов компании ООО «Еврогрупп 1» были предоставлены шесть земельных участков на проспекте Чулман. Следователи считают, что, отдав земельные участки компании Миронова, «неустановленный круг чиновников» нанес ущерб государству в размере 1 млрд рублей. Обыски в доме Миронова и сотрудников челнинского исполкома ничего не дали и арестами не закончились, а сам миллионер решил официально прокомментировать случившееся, назвав происходящее попыткой силового давления на компанию. По его словам, нынешняя команда, руководящая Набережными Челнами, преследует одну цель — отобрать у его компании ранее законно выданные земли и привлекает к этому делу правоохранительные органы.



Бизнесмен, глава компании «ЕвроГрупп» Алексей Миронов

«Прошедший обыск я воспринимаю как беспрецедентный факт административного и силового давления на добросовестный бизнес. Законность приобретения и использования участков мы доказали в трех судебных инстанциях», — заявил Миронов.

«Лесное дело»

Вскоре после этого заявления Миронова было возбуждено новое уголовное дело, не относящееся к земельным участкам на проспекте Чулман, но связанное с деятельностью компании челнинского бизнесмена. Уголовное дело было возбуждено по ч. 4 ст. 159 и ч. 3 ст. 285 УК РФ. В нем компания Миронова «ЕвроГрупп» фигурирует как звено в преступной схеме, по которой челнинские чиновники «отжимали» государственные земли под прикрытием правоохранительных органов. Были задержаны и отправлены на допрос трое человек. Это юрист компании «ЕвроГрупп» Альберт Халиуллин, экс-глава исполкома Тукаевского района Расим Асылгараев и безработный двоюродный брат вице-премьера РТ Василя Шайхразиева Айрат Марданшин, известный еще как Кувалда.



Юрист компании «ЕвроГрупп» Альберт Халиуллин и экс-глава исполкома Тукаевского района Расим Асылгараев

Именно они, по версии следствия, в связке с неназванными высокопоставленными лицами расхищали государственные земли.

По версии следствия, в июле 2012 года у Альберта Халиуллина, юриста компании «ЕвроГрупп», Айрата Марданшина и «неустановленных лиц», действующих под покровительством неких «высокопоставленных чиновников и руководителей правоохранительных органов Челнов», возник умысел похитить участок земель лесного фонда в Боровецком лесу. Для этого Халиуллин с Марданшиным «вступили в преступный сговор» с главой исполкома Тукаевского района Расимом Асылгараевым. С разрешения Асылгараева земельный участок 3,4 га был отдан в аренду без торгов на 49 лет жене юриста «ЕвроГрупп» Луизе Халиуллиной. Цена аренды — 258 рублей в год, тогда как само имущество стоило на тот момент почти 75 млн рублей. Полученный земельный участок мошенники оформили в собственность, а затем раздробили и продавали по завышенным ценам. Ключевую роль в этой схеме играл Айрат Марданшин.

Безработный из элиты

Айрат Марданшин, прозванный в городе «Кувалдой» за свои внушительные кулаки и грозный вид, приходится близким родственником вице-премьеру правительства РТ Василю Шайхразиеву (по некоторым данным, двоюродный брат), и проживает в одном из элитных жилых комплексов, несмотря на то что официально нигде не работает. В городе его считают «земельным решалой», который оброс нужными связями, когда в Набережных Челнах правил его высокопоставленный родственник.


Брат вице-премьера РТ Василя Шайхразиева Айрат Марданшин, известный как Кувалда

Кстати, на допросе Марданшин заявил, что «в Набережных Челнах ему никогда ничего не будет, а в администрации автограда ему всегда рады».

Засекреченные свидетели по «земельному делу» говорят, что Кувалду многие в городе откровенно боятся.

По версии следствия, у Марданшина большие связи среди чинов правоохранительной среды. В материалах уголовного дела есть данные о том, что один из «украденных» земельных участков был практически подарен бывшему начальнику полиции Набережных Челнов Рустаму Сабирову.



Экс-глава полиции Набережных Челнов Рустам Сабиров

Впрочем, доводы, что Айрат Марданшин может как-то запугать свидетелей или повлиять на ход дела, судью не убедили. Кувалда и остальные фигуранты уголовного дела о махинациях с земельными участками в Боровецком лесу освобождены на время следствия под подписку о невыезде. Не исключено, что предполагаемым участникам этой преступной схемы помогли связи в правительстве Татарстана в лице вице-премьера Василя Шайхразиева. Ведь это именно при его руководстве Набережными Челнами была построена коррупционная схема по отчуждению крупных участков государственных земель. Не без участия в этом друга бывшего мэра Алексея Миронова. По данным источников, неопределенный круг лиц, о котором идет речь в материалах уголовного дела, это команда управленцев Шайхразиева, которая осталась заправлять делами в администрации города после отъезда босса в Казань. Следователи обещают в ближайшее время назвать их имена.

Тэги: Республика Татарстан Следственный комитет

Максим Нефьодов: Це ілюзія, що на держпідприємствах легко побороти корупцію і змусити працювати добре

У четвер, 9 листопада, Верховна Рада може дати старт масовій приватизації, якої в Україні не було з часів 90-х. Проект нового закону про приватизацію №7066 викликав бурхливі дискусії відразу після оприлюднення. Ми розпитали про найбільш обговорювані моменти першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова.


Максим Нефьодов. Фото: Кабінет міністрів України

- Днями мені на очі потрапило дослідження компанії GfK Ukraine, яке показує: про приватизацію громадяни України знають менше, ніж про всі інші проведені сьогодні реформи. Може, цим і пояснюється велика кількість негативних висловлювань про майбутню приватизацію в соцмережах і ЗМІ?

- Ставлення до приватизації у нас, я б сказав, змішане. Багато хто ще пам'ятає приватизацію 90-х, від якої у людей залишилося відчуття несправедливості процесу. Реальне або надумане – можна про це сперечатися. Але те, що таке відчуття залишилося – факт. А в останні роки приватизація перетворилася в якусь постійну обіцянку. Нам кажуть, що приватизація ось-ось почнеться, а вона все не починається, і так багато років поспіль.

Привести однозначно успішні приклади приватизації я, відверто кажучи, важко. З іншого боку, і навколо держпідприємств теж постійно виникають скандали. Тільки НАБУ зараз веде близько 50 справ, які стосуються держпідприємств. Загальна сума збитків, завданих державі, тільки по цих справах – приблизно 20 млрд грн.

Але те ж опитування, проведене GfK Ukraine на замовлення Центру економічної стратегії, про яке ви згадували, показує: переважна кількість людей, понад 70%, підтримують тезу про те, що на приватних підприємствах кращі технології та зарплати, менше крадіжок. Тому, я думаю, все-таки є підстави вірити, що люди підтримують ідею приватизації.

Але, звичайно, у них є великі побоювання щодо способу цієї приватизації. Наскільки вона буде чесною, прозорою, наскільки велика ймовірність, що ці підприємства дістануться ефективним власникам, а не тим, хто буде на них паразитувати.

- Частіше за інших в соцмережах і ЗМІ мені зустрічалися побоювання, чи не дістануться колишні держоб'єкти олігархам і таким власникам, які їх розпродадуть, закриють і т.д. Зокрема, одне з дискусійних питань – з приводу Держрезерву.

- Ну, давайте по черзі. Щодо того, кому будуть віддані підприємства – ми говоримо про ефективних власників. Тих, хто зробить з неприбуткових підприємств прибуткові, хто буде розширювати виробництво, створювати робочі місця і так далі. Говорити про те, що ті чи інші люди нам не подобаються – це не економічне обґрунтування. Тому важливо не стільки обмежити участь когось (крім, звичайно ж, країни-агресора), скільки домогтися, щоб підприємства дісталися тим, хто буде ними займатися.

До речі, всі кейси приватизації, які піддаються обгрунтованій критиці, – це приклади того, коли приватизація відбувалася з максимальним обмеженням учасників, фактично недопущенням їх до процесу, з якихось "договірняків". Тому головне, що сьогодні може забезпечити позитивний результат, – це максимально відкритий процес.

Що стосується Держрезерву, ніхто його не збирається приватизувати. Принаймні найближчим часом таких планів точно немає. Можливо, там є якісь окремі санаторії або інститути, що ведуть непрофільну діяльність. Це питання краще ставити керівнику Держрезерву – що він вважає за потрібне для роботи, а що ні. Але про основні активи підприємства не йдеться, вони заборонені до приватизації.

Хоча в багатьох інших країнах немає якихось державних компаній, які щось зберігають. У країні є десятки складів, приватних елеваторів, які держава може законтрактувати. Вони набагато сучасніші того, що дісталося у спадок державі. Це буде і дешевше, і умови зберігання кращі. Тому, напевно, якусь дискусію теоретично тут можна вести. Але ще раз: коли ми говоримо про приватизацію Держрезерву, це не те що не перший пріоритет – це навіть не сто перший.

- Які ж підприємства стоять в списку на приватизацію першими?

- Коли ми говоримо про масову приватизацію, ми говоримо в першу чергу про підприємства, 99% з яких збиткові і які тільки тягнуть гроші з платників податків. Так, там є кілька хороших об'єктів, які можуть заробляти гроші. Наприклад, "Турбоатом". Але переважна кількість підприємств, які готуються до приватизації, – це підприємства, які генерують нам збитки. Навіть якщо абстрагуватися від корупції, від політичного впливу і т.д. У 2015 році, наприклад, вони витягли з кишень платників податків 56 млрд грн. Це можна порівняти з бюджетом Міністерства оборони!

І це помилка або ілюзія, що на таких підприємствах можна легко побороти корупцію, швидко провести реорганізацію, реформувати бізнес-процеси, щоб вони стали працювати добре. У мене як у колишнього керуючого інвестиційного фонду такі висловлювання викликають сумний сміх. У нас тільки під Кабінетом Міністрів знаходиться 3444 держпідприємства. А ще є підприємства під ДУСя (Державне управління справами – ред.), під Верховною Радою, під Академією наук... Ось скільки потрібно знайти нових, чесних, професійних, відданих, не корумпованих людей, нічиїх кумів-сватів-братчиків, без зв'язків, що ганьблять, щоб вони займалися цими підприємствами? Ну, нехай по 5 людей на кожне (хоча що таке п'ять людей, наприклад, на "Укрзалізницю"? Вони ж в одному депо загубляться!). Помножте 5 на 3444 тільки кабмінівських держпідприємств. Вийде, що треба десь знайти більше 17 тисяч надчесних людей, та ще й хороших професіоналів, менеджерів...

Якщо говорити про 50 найбільших підприємств, стратегічно важливих для країни, ми намагаємося це робити через наглядові ради, обов'язкові незалежні аудити, переходи на міжнародні стандарти звітності та інші механізми. Хоча навіть там це дається досить важко. Навіть якщо це успішні приклади, як, наприклад, з "Укрпоштою". Ми розуміємо, що до того моменту, поки "Укрпошта" стане такою, на яку заслуговує країна, пройде багато років. І не тому, що хтось не хоче реформувати підприємство швидше, а тому, що це фізично неможливо. Співробітників, які хамлять, не хочуть вчитися, не виженеш ж на вулицю. Комп'ютери у відділеннях не з'являться самі собою, ремонти – теж. І ніхто ж не захоче, щоб тарифи виросли в 10 разів і все можна було зробити швидко.

А коли ми говоримо про реформування 3500 підприємств – ми можемо покласти на це все життя. Але щороку вони будуть тягнути у нас гроші. За право експериментувати ми платимо десятки мільярдів гривень на рік. При цьому активи щороку старіють і зношуються. Приблизно 100 держпідприємств в рік припиняють свою діяльність, тобто тихо вмирають самі по собі. Типове держпідприємство тримає своїх співробітників на мінімалці або навіть неповний робочий день. Там немає ніяких капітальних інвестицій, обладнання може бути завезено ще з Німеччини в 45-му. У нас було одне підприємство, яке не здавало фінансовий план, виправдовуючи це тим, що у них немає жодного комп'ютера.

- Ви озвучували цифру, що в 2018 році бюджет може отримати від приватизації близько 22 млрд грн. Кілька останніх років по цій статті закладалися 17 млрд грн, але план виконувався в кращому випадку на 10%. За рахунок чого ж планується отримати 22 млрд? Зниження вартості об'єктів приватизації? Збільшення їх кількості?

- Ми вивчили невдалий досвід попередніх справ, на що найбільше скаржаться, і постаралися все це виправити в новому законопроекті №7066, який в четвер має бути розглянутий парламентом у першому читанні.

У нас сьогодні 7 (!) Законів про приватизацію. Всі вони родом з 90-х. Інвестори скаржилися, що процес дуже складний, незрозумілий, суперечливий. Тепер буде один закон.

Говорили, що у нас занадто багато груп підприємств і незрозуміло, за яким принципом вони потрапляють в ту чи іншу групу – тепер ми робимо тільки дві групи. У першій виявляться підприємства з активами понад 250 млн грн. Таких об'єктів у нас всього 50-60. Всі інші потраплять до другої групи. Тому що підприємства з активами менше 10 млн доларів вже не можна оцінювати як бізнес. Це, скоріше, якийсь актив: ділянка землі, будинок, але не бізнес. Такі дрібні об'єкти будуть продаватися на електронних аукціонах, через систему "ProZorro.Продажі". Просто виставили, почекали місяць, зібрали заявки, провели онлайн-аукціон – і все. А великі активи продаватимуться на повноцінних аукціонах, з ретельною підготовкою, з інвестиційними радниками.

Інвестори скаржаться на недовіру до української судової системи – окей, давайте зробимо можливість, щоб угоди регулювалися англійським правом. У приватному бізнесі це давно стало стандартом.

У нас були серйозні проблеми з оцінкою. Тому що оцінювачі – це найчастіше ФОПи. Не всі з них однаково професійні, на деяких легко впливати. Наприклад, директор не хоче, щоб його підприємство приватизували. Він може трошки мотивувати оцінювача, і той буде робити оцінку 3 роки. Плюс оцінювач завжди працює з оглядкою на перевіряючий орган. Йому все одно, відбудеться приватизація чи ні. Головне – щоб не покарали. Тому він намагається оцінити подорожче, щоб прокуратура вже точно ні в чому не звинуватила. А в підсумку ніхто не приходить на аукціони з такою стартовою ціною.

Тепер оцінка великих об'єктів буде віддана інвестиційним банкам, причому вони отримають відсоток, тільки якщо угода відбудеться. Тому, ми сподіваємося, банки зроблять оцінку професійніше і швидше. А по дрібних об'єктах стартова ціна дорівнюватиме балансовій вартості.

- Тобто збільшити надходження від приватизації передбачається за рахунок зниження стартової ціни і збільшення кількості продажів?

- В першу чергу за рахунок підвищення інтенсивності продажів. Ми вже давно не продавали ніяких великих об'єктів, а дрібні продаються по кілька десятків на рік. Якщо ми будемо йти такими темпами, закінчимо в XXII столітті, коли все вже точно розвалиться і цегла зітліє в труху. Адже більшість об'єктів щороку втрачають свою цінність. Візьмемо багатостраждальний Одеський припортовий завод. Колись вважалося, що він коштує більше мільярда доларів, і 750 млн, які за нього тоді пропонував Коломойський, здавалися образою. У минулому році ми не змогли продати його зі стартовою ціною 550 млн, не було жодної заявки. Потім завод простоював значний час... Зрозуміло, що, якщо ми продовжимо цей сумний тренд, завод скоро буде коштувати, напевно, нуль. І ми будемо ще доплачувати тому, хто візьме його просто для того, щоб там не було техногенної катастрофи.

У ситуації з держпідприємствами ми не можемо нічого не робити, чекати до кращих часів, поки ціни виростуть, кон'юнктура стане кращою, довіра до країни збільшиться. Якщо нічого не робити, все буде просто знищено. Тому нам потрібно сьогодні продавати більше, як мінімум кілька сотень дрібних об'єктів в рік і хоча б 10-15 великих. Тоді ми можемо до 2020 року вийти на ту мету, яка закладена в стратегічних документах: перейти від 15%-ої частки держави в економіці до частки приблизно 6%.

Щоб продати підприємство, його треба виставляти на торги три, чотири рази на рік. Ми ось ОПЗ в минулому році виставили на продаж і зараз, дасть Бог, ще раз спробуємо виставити. А його треба виставляти на продаж кожен квартал! Якщо воно буде постійно на ринку, може, ми і знайдемо якогось покупця.

У великій приватизації, якщо об'єкт не проданий, він буде знову проходити весь цикл підготовки до приватизації, включаючи оцінку. А з об'єктами малої приватизації такі трудовитрати безглузді, і ми просто автоматизуємо процес. Спочатку об'єкт виставляється за балансовою вартістю. Провисів він в інтернеті два місяці, всі мали можливість його подивитися, вивчити пакет документів. Приходить час аукціону – ніхто не прийшов. Окей, значить, наступного разу ціна знижується на 25%. Знову ніхто не купив – ціна знижується ще на 25%. А якщо і за таку ціну ніхто не купить, тоді об'єкт виставляється на так званий голландський аукціон, коли ціна від стартової йде на зниження. Якщо навіть в цьому випадку ми не зможемо продати об'єкт, значить, будемо повторювати ці голландські аукціони, поки не знайдемо інвестора.

- А які плани щодо приватизації енергокомпаній?

- Великі підприємства, такі як "Енергоатом" або "Укргідроенерго", не стоять в планах на приватизацію. Приватизувати їх в якомусь осяжному майбутньому навряд чи буде можливо. Це як раз ті підприємства, які можуть і повинні залишатися в держвласності, тому що вони стратегічно необхідні для енергетичної безпеки країни. Ну яка приватна компанія могла б володіти українськими атомними станціями? У світі такі прецеденти, в принципі, є. Наприклад, у Франції, в Японії. Напевно, в якійсь довгостроковій перспективі можна буде і нам йти таким шляхом. Але це вже більше питання до Міненерго, якою вони бачать перспективу.

Що стосується інших енергокомпаній, зараз готується до конкурсу на приватизацію "Центренерго". Є ще багато дрібних компаній. "Миколаївобленерго", "Одеська ТЕЦ", дрібні гідроелектростанції.

Є у нас міноритарні частки, блок-пакети в обленерго. Це спадщина минулих років. Держава від них нічого не отримує, використовувати їх ніяк не може. Ми змушені їх продавати, але високу конкуренцію в цій продажі отримати вже неможливо. Це якийсь спеціально залишений гачок. Насправді краще було відразу продавати 100% цих акцій, хоч більше грошей отримало б держава. А зараз ми залишилися заручниками ситуації. Ну, поставте себе на місце покупця. 75% акцій володіє ДТЕК. Є 25%, які можна купити. Але кожен інвестор задається питанням: а що я буду з цього мати? А нічого. Впливу на управління він робити не зможе, тому що 75% – у іншого власника. А купувати, щоб просто мати – ніхто не захоче. Як це не сумно, але тут зробити вже мало що можна.

- Скільки всього підприємств, що знаходяться в підпорядкуванні Кабміну, планується виставити на приватизацію найближчим часом?

- Таких підприємств, які можуть бути оцінені просто і швидко, десь 900 одиниць. Це, умовно кажучи, перший ешелон. Багато інших також можуть бути приватизовані, але вони вимагають певної реструктуризації, а це час.

Є підприємства, які навряд чи можуть бути продані приватному інвесторові, але вони можуть бути передані місцевій владі. Наприклад, об'єкти культури. Ось у нас у вигляді держпідприємств існують Національна опера, хор імені Верьовки. Про продаж цих об'єктів не йдеться, тому що це важливі об'єкти національної культури, і вони повинні бути збережені. У той же час раціонально зберігати їх у формі національних підприємств – поки не відомо. Ну, якщо говорити про Національну оперу – напевно, так. А ось регіональні театри, можливо, має сенс віддати на баланс місцевих органів влади.

Якщо говорити про цирк, я, наприклад, прихильник приватизації таких об'єктів. І в світі, і у нас в країні є приклади успішних приватних цирків. Наприклад, "Кобзов".

А ви знаєте, що держава володіє як мінімум чотирма клінінговими компаніями? Питання: навіщо? Державні компанії з прибирання – це вже якийсь перебір. А нам кажуть: вони краще працюють, ніж компанії, які можна найняти на приватному ринку. Погодьтеся, це звучить смішно. Або наше славне підприємство "Конярство України". Дуже важливий державний бізнес – розведення коней!

Є у нас і такий об'єкт, як "Балет "Танці на льоду". У підпорядкуванні Міністерства у справах молоді та спорту. Знаєте, що він собою являє насправді? Це просто об'єкт нерухомості, вежа офісного центру поряд із "Гуллівером". Людей в цьому балеті немає. Але ті, хто цього не знає, напевно, можуть звинуватити мене в тому, що я топчу культуру, спорт і молодь.



В кінцевому рахунку в руках у держави повинні залишитися тільки ті об'єкти, які дійсно потрібні. Причому в деяких сферах держава повинна навіть збільшити свою присутність. Як зараз, наприклад, ми відновлюємо оборонну промисловість, яка була за багато років розвалена.


Вчора, 07:47 

Рада зробила привабливішим експорт українських товарів до ЄС

Учасниками ратифікованої парламентом Конвенції є 23 договірні сторони, включаючи країни ЄС, Туреччину, Ізраїль і Єгипет

У Верховній Раді 8 листопада проголосували за закон, який повинен здешевити продукцію українських виробників, яку вони продають за кордон, і, відповідно, збільшити надходження до державного бюджету.

Народні депутати проголосували за закон про приєднання України до Регіональної конвенції про пан'євросередземноморських преференційних правил визначення походження.

Це означає, що українські товари, які вироблятимуть частково з імпортної сировини, все одно матимуть маркування "Зроблено в Україні". Таке маркування – не тільки поширення українського бренду на міжнародних ринках, а ще й нижчі податки для виробників, адже з багатьма країнами, які є учасниками конвенції, Україна має угоди про спрощене оподаткування.

Таким чином, українські товари за кордоном стануть дешевше, і їх більше купуватимуть.

"При виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину і матеріали в країнах-учасницях конвенції, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, а вже готову продукцію експортувати до третіх країн. Те ж стосується і українських матеріалів та сировини", – пояснила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України – торговий представник України Наталія Микольська.

"Вона (регіональна конвенція – Ред.) дозволяє використовувати продукти, створені в інших країнах – імпортні продукти, – і, додаючи невелику частину вартості в Україні, продавати їх, як українські. Тоді товар визнається таким, що походить з України", – зазначив народний депутат з БПП Віктор Пинзеник.

Учасниками Конвенції є 23 договірні сторони, включаючи країни ЄС, Туреччину, Ізраїль і Єгипет. За документ голосували практично всі фракції – навіть ті, хто критикував його авторів.

"Вам байдужі інтереси національного виробника. Ви насідати на парламент, щоб скасувати мораторій на вивіз лісу – тому що вам потрібен кредит від Єврокомісії і ви за це хочете далі вивозити ліс... Коли ви почнете пахати нові ринки? Іранські, азіатські і всі інші. Тому треба менше говорити, а йдіть і пахайте, і прорубайте вікно до Європу і весь світ на підтримку національного виробника", – заявив голова фракції "Радикальної партії" Олег Ляшко.

Крім того, депутати 8 листопада ратифікували угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво в питаннях реконструкції будівель університетів в Україні. На це європейці дадуть кредит в розмірі 120 мільйонів євро.

При цьому проголосувати за угоду про надані гарантії збереження іноземних інвестицій депутати так і не змогли – забракло голосів. Через це нардепи перейшли до розгляду поправок до законопроекту про житлово-комунальні послуги. Цей закон має впорядкувати відносини між власниками житла і комунальними підприємствами. Очікується, що голосування щодо законопроекту відбудеться в четвер, 9 листопада, коли депутатів в залі буде більше.

Нагадаємо, експорт українських товарів і послуг на ринки Європейського Союзуза перше півріччя 2017 року зріс на 25%, заявив голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі.

Раніше президент України Петро Порошенко повідомив, що частка ЄС у зовнішній торгівлі України становить вже 40%.

Водночас, за словами торгового представника України Наталії Микольської, українські товари все ще користуються популярністю в Росії. Як зазначила чиновниця, справа в історично сформованих економічних зв'язках, повністю ігнорувати які неможливо.


Економіка
Вчора, 18:42 Переглядiв: 603

Як тане український ліс: вирубка лісів набула масового та постійного характеру



Жителі гірських регіонів України все частіше б’ють на сполох з приводу масового вирубування лісів.

За радикальними прогнозами, вже за десять років у Карпатах може не залишитися лісу попри мораторій на вивіз необробленої деревини за кордон, що набув чинності в листопаді минулого року, пише у своїй статті на сайті Zbruc Тарас Базюк.

Прокуратура констатує факт, що вирубка лісів набула масового та постійного характеру. Водночас представники лісового господарства заявляють, що такі апокаліптичні прогнози не мають під собою підстав, бо вирубки проводять згідно зі державними нормативами і на місце зрубаного лісу садять новий. А уряд тим часом готує зміни до закону, яким хоче скасувати мораторій на експорт.

Не повторити румунський досвід
Цього місяця селяни із Верхнячки Сколівського району постали проти вирубки лісу в околицях села – на в'їзді у гори люди встановили шлагбаум і не пропускали лісовози. Горяни кажуть, що через масовану вирубку лісу, в їхніх криницях пропадає вода, а ріка Стрий сильно зміліла. Відтак вимагають заборонити вирубку бодай на кілька років.

Ясно що це не перший і не єдиний тривожний сигнал про стан лісів у Карпатах. У березні ж таки Канал-24 оприлюднив аерозйомку українських гір, з якої видно, що вирубка лісу йде дуже активно.

Жителі гірських районів стверджують, що з такими темпами вирубки, за десяток років Карпати можуть залишитися без лісів. Екологи не налаштовані настільки радикально, але вважають, що ситуацію треба змінювати. У недавньому листі прокуратури Львівської області до Львівської обласної ради зазначено, що "упродовж останнього часу внаслідок складної соціально-економічної ситуації та паралельного послаблення контролю з боку органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, незаконні рубки на території Львівщини набули повсякденного та масового характеру". За даними прокуратури, в 2013-16 роках розпочато 440 кримінальних проваджень за фактами незаконних рубок та знищення лісових насаджень, сума збитків в яких сягнула майже 20 млн грн.

Експерти бояться, щоби Україна не повторила сумного румунського досвіду – у сусідній країні за даними ЗМІ, упродовж останніх 20 років через незаконну вирубку лісу було втрачено близько 80 мільйонів кубометрів деревини на суму близько п'яти мільярдів євро.

Свого часу міжнародна екологічна організація "Грінпіс" оприлюднила дані, згідно з якими, в проміжку між 2000 та 2011 роками в Румунії зникали три гектари лісу на годину, а випадки незаконної вирубки фіксувалися щодня.

Водночас директор Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека запевняє, що ситуація з лісами в Карпатах далека від критичної, а заяви про зникнення лісів упродовж десяти років не мають під собою підстав.

Держава не може собі дозволити в теперішній економічній ситуації, щоби пропадали такі значні обсяги відновлювального природного ресурсу, якщо їх можна використати в економіці і з них держава отримувала дохід "Хочу зазначати, що у нас немає загрози того, що за 10 років всі ліси у нас будуть зрубані. Це цілком нефахове твердження, яке не має під собою жодної статистичної чи раціональної основи. Ми маємо сьогодні стиглі та пристигаючі деревостани, які поступають в рубку. 47% деревостанів виключені із розрахунку головного користування – це ліси природно-заповідного фонду, особливо, захисні ліси, тобто ліси захисних категорій. А експлуатаційна частина у нас становить майже 53%. Саме в них і проводяться лісозаготівлі" - заявив він у коментарі "Z".

За словами Анатолія Дейнеки, вирубки можна було би й не проводити, але він переконаний, що держава не може собі дозволити в теперішній економічній ситуації, щоби пропадали такі значні обсяги відновлювального природного ресурсу, якщо їх можна використати в економіці і з них держава отримувала дохід.

"Якщо навесні посадили картоплю, то чи восени добрий господар її не збирає? Теоретично, можна залишити на зиму, але навіщо? У лісі урожай збирають раз на 100 років, бо вік основних лісоутворюючих порід починається від 70 і до 120-140 років. Тому зараз абсолютно немає загрози того, що за декілька років будуть зрубані ліси і для нащадків не буде лісу на майбутнє. Ця теза цілком неправильна" - переконує керівник управління.

Санітари лісу
За даними прокуратури області, минулого року незаконні вирубки завдали збитків на суму понад 9 мільйонів гривень. Анатолій Дейнека каже, що рівень незаконних рубок на Львівщині є незначний – на приблизно 1,3 млн кубометрів деревини, яку минулого року заготували всі офіційні лісокористувачі припало майже 5 тисяч кубометрів незаконних рубок. На його думку, головною причиною незаконних вирубок є та страшна бідося, в якій живуть мешканці гірських районів – часто крадіжка лісу є чи не єдиним способом прогодувати родину. Щойно поліпшиться економічне становище жителів цих районів, крадіжок стане менше, переконаний пан Дейнека.

Натомість представник міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Олексій Василюк вважає, що проблема далеко не в незаконному вирубуванні лісу. У коментарі "Z" він сказав: "жахливі рубки у переважній більшості як раз є контрольованими".

"На них є всі дозволи з боку відповідних органів, які формально відповідають всім вимогам законодавства. Найпоширенішою схемою є "санітарні рубки". Лісники вирішують, що ліс "хворий" і тому його треба зрубати. Відсоток таких рубок кожен рік зростає навіть в офіційній статистиці. Тому безперечно рубки треба обмежувати" - пояснив Олексій Василюк.

Проблема далеко не в незаконному вирубуванні лісу: "жахливі рубки у переважній більшості як раз є контрольованими" Така ж думка й експерта-лісовода Віталія Майбороди, який у своїй розповіді на Youtube каже, що санітарні вирубки є одним із способів обійти закон. Він стверджує, що знає про непоодинокі випадки, коли діють за такою схемою: якщо є ділянка з всихаючими деревами, то разом з нею під санітарну вирубку відводять ще й площу здорового лісу.

Зі свого боку Анатолій Дейнека від такої схеми відхрещується. Каже. що його підприємство проводить санітарні рубки згідно із законом та цілком прозоро – усі дозволи на вирубування лісу та плани санітарних вирубок оприлюднені на сайті управління та на сайтах окремих лісових господарств. За його словами, кожен хто хоче може переглянути ці дані, або навіть взяти участь в оглядах дерев, що підлягають такій вирубці.

"Багато хто каже, що в санітарні рубки відводять здорові дерева. Щоби цього уникнути і забезпечити громадський контроль ми передбачили участь громадськості у проведенні огляду дерев" - запевняє він.

За словами пана Дейнеки, однією з проблем карпатських лісів зараз є всихання смереки, яку колись насадили замість ялиць та буків. Лісівник відзначає, що це проблема загальноєвропейського чи навіть світового масштабу і управління має спеціальну програму, в рамках якої вирубують всихаючі смереки, площі якої на Львівщині становлять понад 20 тисяч гектарів, а на її місце висаджують місцеві породи – бук та ялицю.

"На сьогодні ніхто іншого способу як зрубати ці ліси не придумав. Тому коли ми десь бачимо зрубані схили в Карпатах, то це передовсім зрубані всихаючі смерекові деревостани. Я готовий їхати з будь-ким у гори – з представниками ЗМІ, громадськості та місцевими жителями показувати та доводити до розуміння людей, чому саме так робиться" - зазначив Дейнека.

Також чиновник наголошує, що у державних лісгоспах на всіх вирубках в наступні два роки проводяться відновлювальні заходи – висаджують новий ліс. За даними управління, починаючи з 2000 року створено 1565 га нових лісів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету.

Якщо посадити такі самі площі лісу замість зрубаного, то молодняк зможе виконувати захисні функції лише за кілька десятків років, а отже вразливість лісу та гір стає більшою і негативні наслідки для екосистеми зростають Натомість пан Майборода твердить, що в цьому питання є заковика, бо молодий і стиглий ліс – це зовсім не одне і те ж. За його словами, навіть якщо посадити такі самі площі лісу замість зрубаного, то молодняк зможе виконувати захисні функції лише за кілька десятків років, а отже вразливість лісу та гір стає більшою і негативні наслідки для екосистеми зростають.

З цією думкою погоджується і Олексій Василюк. За його словами, втрата лісів на великих площах призводить до зміни вікового складу лісу загалом, відтак тотальне омолодження лісу стане причиною втрати здатності лісів до надання більшості екосистемних послуг і створення одновікових насаджень, більш вразливих до хворіб і шкідників.

За його словами, вирубування лісів, окрім втрати біорозмаїття, призводять до збільшення вірогідності повеней через порушення здатності лісами стримувати атмосферні опади та збільшення вірогідності селевих потоків і зсувів з огляду на те, що відсутність лісу призводить до послаблення структури ґрунтового покриву. Крім того, вирубка лісу призводить до пошкодження структури ґрунтового покриву.

Мораторій хочуть скасувати

Навесні минулого року Верховна Рада ухвалила десятирічний мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів: з 1 листопада ввели в дію заборону на вивезення за кордон усіх деревних порід крім сосни, на яку мораторій мав би поширитися із початку січня.

Таким чином експорт дерева з Карпат звівся до мінімуму. Анатолій Дейнека повідомив, що державні лісгоспи переробили в минулому році лише 160 тисяч кубометрів деревини, що становить 16% від усієї заготовленої. Решта продана на біржових аукціонах для лісопереробних підприємств України.

А тим часом експерти постійно твердять, що заборону обходять, проводячи косметичну обробку дерева чи маскуючи під дрова, адже українська деревина має постійний попит у Європі, яка свої ліси пильно береже і давно ввела жорсткий контроль за вирубкою на своїй території. У згаданій вже Румунії незаконна рубка 1 гектара лісу офіційно класифікується як загроза національній безпеці.

Заборону обходять, проводячи косметичну обробку дерева чи маскуючи під дрова, адже українська деревина має постійний попит у Європі, яка свої ліси пильно береже Віталій Майборода вважає, що питання махінацій під час вирубки лісу та його експорту в Європу "кришується" на найвищому рівні, оскільки йдеться про дуже великі суми грошей. На його думку, це підтверджує той факт, що з 2014 року "Кабмін продовжує заборону на перевірки лісів з боку екологічній інспекції і зараз вона продовжена до кінця 2016".

Про посилений інтерес до дерев’яної теми свідчить і те, що у Верховній Раді уже зареєстровано проект, яким уряд пропонує скасувати заборону на експорт лісу. Крім того, уряд пропонує запровадження прозорого механізму аукціонів із продажу необробленого лісу, він має відбуватися у два етапи:

- для резидентів України без права подальшого експорту (таким чином, продукція гарантовано потрапить до українського виробника);

- незатребуваний обсяг після проведення аукціону для резидентів пропонується для нерезидентів України - на експорт.

Законопроект передбачає обов'язковий продаж усього промислового обсягу деревини тільки через аукціон, без "прямих" договорів. Водночас у проекті зазначено, що експортерами необробленого лісу можуть бути тільки постійні лісокористувачі щоб прибрати посередників, які занижують ціни в лісгоспах. Пропонується врегулювати й питання сертифікації деревини, що ускладнить продаж краденого лісу.

На думку представника організації "Екологія-Право-Людина" Петра Тєстова, врегулювати питання вирубування лісів – як незаконного, так і в рамках закону, але надмірного для довкілля, можна при допомозі кількох механізмів. Перший – реальна відповідальність за порушення законодавства, бо зараз "є лише поодинокі випадки, коли за нелегальну порубку лісу відповідають як безпосередні виконавці, так і лісники, які повинні цей ліс оберігати". А крім того – створення нових об’єктів природно-заповідного фонду України, бо на цих територіях рубки лісу обмежені законодавчо.

31.03.2016 15:50 UKR.OBOZREVATEL.COM

На Житомирщині здали в аренду 8 га лісу на 49 років за 8 доларів



За позовом Коростишівської місцевої прокуратури суд скасував незаконне розпорядження обласної держадміністрації щодо погодження надання у користування лісових ділянок загальною площею 8 га та відповідний договір, зобов’язавши фізичну особу повернути ділянку постійному лісокористувачу.
Йдеться про те, що у жовтні 2013 року голова Житомирської обласної державної адміністрації видав неправомірне розпорядження, яким погодив надання фізичній особі для довгострокового тимчасового користування терміном на 49 років лісову ділянку комунальної форми власності площею 8 га, що у Шахворостівському лісництві Коростишівського району.
Зокрема, зазначене погодження надано із порушенням вимог Лісового кодексу України, без законних на те підстав, з використанням повноважень, якими фактично наділені обласні ради. Крім того, без передбаченого чинним законодавством погодження Державного агентства лісових ресурсів України.
До того ж, ліс надано у користування без вилучення його у постійного лісокористувача - ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської облради, майже безоплатно - із орендною платою у розмірі 1 долар США за 1 га.
Також встановлено, що фізична особа, яка одержала у користування ділянку лісу нібито для культурно-оздоровчих, рекреаційних і туристичних цілей, насправді не мала жодної об’єктивної та законної можливості використовувати її для жодних із передбачених договором та розпорядженням цілей, оскільки не має відповідних зареєстрованих видів діяльності.

Коростишівською місцевою прокуратурою вжито заходів представницького характеру та зобов’язано повернути зазначену ділянку постійному лісокористувачу.

Автор: news_maker от Вчора, 21:53

Реформувати лісову галузь будуть комплексно



Під час проведення круглого столу «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового та мисливського господарства України» за участі заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, представників Світового банку, Мінагрополітики, Міністерства екології та природних ресурсів, Державного агентства лісових ресурсів, громадськості. Ро це повідомила прес-служба Мінагрополітики.

«Реформування лісової галузі є важливим питанням, яке потребує тісної співпраці та координації дій між усіма зацікавленими сторонами: Мінагрополітики, Мінекології, Держлісагентством, громадськістю та нашими міжнародними експертами. Є багато проблем, багато різних точок зору, але є спільна мета — ефективне ведення лісового господарства. Тож наше спільне завдання — врахувати усі пропозиції, знайти компромісну позицію та рухатися відповідно прийнятого консенсусу», — зазначила Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра, під ефективним введенням лісового господарства Мінагрополітики розуміє такі компоненти, як: формування біологічно стійких насаджень, стабільне фінансове забезпечення, створення нових лісів і лісовідновлення, зменшення кількості незаконних рубок, введення електронного обліку з моменту створення насадження, надання екосистемних послуг, рівний і прозорий доступ до купівлі деревини, підвищення значимості лісівничої професії.

На зустрічі відбулось детальне обговорення Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України до 2022 р., порушувались питання правового забезпечення реалізації стратегії. Всі пропозиції, які були озвучені під час дискусій, в подальшому будуть детально проаналізовані та враховані під час роботи над вдосконаленням документу Стратегії.

8 листопада 2017 16:18

Стратегічне завдання лісівників Вінниччини - створення лісових культур деревних порід, стійких до виживання в умовах зміни клімату та всихання лісів



7 листопада 2017 року відбулося засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на якому розглянуто питання господарсько-фінансової діяльності держпідприємств лісового господарства області за 9 місяців 2017 року, про всихання лісів та заходи по формуванню біологічно стійких лісових насаджень та про заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відкриваючи колегію, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства А.О.Бондар підкреслив, що беззмінним стратегічним пріоритетом у лісівників області, особливо в умовах масового всихання лісів, є підвищення продуктивності та цінності лісів, введення до їх складу посухостійких порід: горіха чорного, модрини європейської, ялиці білої, псевдотсуги, береки лікувальної, груші, черешні. Лісівники Вінниччини, орієнтуючись на закономірний процес зміни клімату, останнім часом вводять до складу лісових культур ці деревні породи, серед яких деревина горіха чорного та береки лікувальної є значно дорожчою від деревини дуба звичайного. І в такому напрямку потрібно працювати ще більш ефективно. Лісівники мають залишити після себе державі високоякісні ліси. Тому єдиним критерієм оцінки кожного лісівника, керівника держлісгоспу є стан лісових культур. Саме директор держпідприємства лісового господарства несе пряму відповідальність за те, які лісові насадження дістануться в спадок наступним поколінням.



Анатолій Омельянович поставив перед керівниками жорстку вимогу: моральна й матеріальна оцінка роботи кожного лісівника напряму залежить від стану лісових культур! А щоб змінити породний склад лісів, підкреслив Анатолій Омелянович, потрібно серйозно займатися питаннями заготівлі і якості лісового насіння, вирощування якісного стандартного посадкового матеріалу для власних потреб і для реалізації іншим користувачам. В такому напрямку останнім часом потужно працює ДП «Вінницький лісгосп» (директор В.В.Попельнюк). Тут встановлено сучасні теплиці польського виробництва на 800 кв. метрів. Близько 100 тис. шт. посадкового матеріалу тут виростили в сучасному розсаднику на центральній садибі ДП «Вінницький лісгосп»: дуба звичайного – 15 тис. шт., береки лікарської – 5 тис. шт., модрини – 50 тис. шт., псевдотсуги – 9 тис. шт. Щорічно держлісгосп заготовляє 17-18 тонн лісового насіння, вирощує 1,2 – 1,5 млн. шт. стандартного посадкового матеріалу. Асортимент вирощування – 55 найменувань.

Усім держлісгоспам необхідно суттєво збільшити вирощування садивного матеріалу дуба черешчатого, псевдотсуги, модрини, горіха чорного, груші, черешні, береки. Це дасть можливість вводити в культури дуба звичайного цінні породи дерев, які більш пристосовані до посушливих умов.



Анатолій Бондар наголосив на тому, що ідеальні культури потребують ідеального насіння, ідеального посадкового матеріалу. І будівництво сучасних теплиць у держлісгоспах, вирощування посадкового матеріалу з закритою кореневою системою – перспективний, стратегічний крок.

З основних питань порядку денного виступили В.І. Діденко, перший заступник начальника управління, заступники начальника управління В.Г. Котенко, А.В.Колчанов, П.А. Юрченко,начальник відділу маркетингу і збуту ДП «Вінницяліссервіс», В.А.Мельник, завідувач сектору мисливського господарства ВОУЛМГ.

На колегії відзначено переможців трудового суперництва, наголошено на тому, що всі держлісгоспи Вінниччини працюють ефективно, всі свої зобов’язання перед державою виконують сповна, перерахували за 2017 рік до Зведеного бюджету150,6 млн. грн., в т.ч. до місцевих бюджетів – 36,6 млн. грн., 38, 4 млн. грн. єдиного соціального внеску.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
2017-11-08 12:06:06

08 листопада 2017

«Чорних» лісорубів та браконьєрів шукав лісовий патруль




Спільний дводенний рейд лісовими та мисливськими угіддями ніжинських лісівників, представників Українського товариства мисливців та рибалок і місцевих активістів викликав небувалий ажіотаж серед мисливців.

Учасники рейду неабияк налякали браконьєрів, на яких у світлі останніх подій, де-факто, оголосили неформальне полювання. Ризик потрапити до рук охоронцям лісу змушує порушників легалізуватися, купувати ліцензії та полювати за встановленими правилами.


З початком листопада відкрили сезон полювання на пушного звіра. Порядні мисливці купують ліцензії і сплачують за можливість полювання в державну казну та бюджет користувачів мисливських угідь немалі гроші. Інша річ – браконьєри, яким закон не писаний і які відстрілюють все, що трапляється на їхньому шляху. Чим ближче до столиці та фінансово самостійних регіонів, тим нахабніші і більш оснащені браконьєри. Протистоять їм єгеря та лісова охорона. За словами захисників лісу, останнім часом, завдяки тиску преси та громадськості, вдалося притягнути до відповідальності найбільш затятих браконьєрів. Проте ставити хрест на незаконному полюванні зарано. Саме тому лісова охорона ДП «Ніжинське лісове господарство» залучила до патрулювання представників УТМР та громадських активістів.


Очолив спільний рейд досвідчений лісовий охоронець – міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко.

За його словами, впродовж двох діб, 5 та 6 листопада, спільний патруль відпрацював угіддя в межах трьох головних районів – Ніжинського, Носівського та Бобровицького. Охоронці лісу перевірили 7 мисливських господарств та 12 індивідуальних мисливців.

«Під час рейду ми спілкувалися з грибниками, мисливцям та місцевими мешканцями з навколишніх сіл, – каже Володимир Яковенко. – Всі вони обурені діями чорних лісорубів і браконьєрів».

Активісти ж були вражені роботою лісівників, якої не видно пересічному громадянину, адже побачили гектари свіжо висадженого лісу, сотні метрів парканів, якими огороджують лісові культури від оленів, косуль та лосів (популяція яких значно зросла завдяки постійним рейдам лісової охорони).


Мисливствознавець розповідає про один із курйозних випадків, який трапився з ними під час спільного рейду: «Вночі на лісовій дорозі активісти і лісо охоронці зупинили автомобіль, в якому, як виявилось, здійснювали об’їзд єгері приватного мисливського господарства. Про всяк випадок ми перевірили документи та оглянули автомобіль єгерів. Останні були вражені міццю нашого рейду»

За словами лісових охоронців, це був нетиповий рейд – не тільки через те, що він спільний, але й тому, що значну частину шляху учасники рейду пройшли пішки, попередньо розбившись на декілька груп.

Робота лісових охоронців приносить суттєві результати. Адже нині все більше браконьєрів, які досі почували себе господарями лісу, сумирно купують ліцензії та стають на шлях виправлення.













За інформацією ДП «Ніжинське лісове господарство»

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)"

Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 8 листопада 2017 року розглянув 127 законопроектів та ухвалив рішення:
39 законопроектів не мають впливу на показники бюджету;
88 законопроектів мають вплив на показники бюджету (66 законопроектів мають безпосередній вплив /у т.ч: 55 - зменшують надходження та/або збільшують витрати/11- збільшують надходження та/або зменшують витрати/ та 22 законопроекти мають опосередкований вплив);
при цьому 6 законопроектів містять положення, які потребують узгодження з бюджетним законодавством і щодо них додатково пропонуються рекомендації профільному комітету.

2.            Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.49  Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)"(р. № 6749 від 17.07.2017, н.д. Подоляк І.І., та інші.);

http://www.rada.gov.ua/news/Novyny/151219.html






Проект
вноситься народними
депутатами України



Подоляк І.І.
Острікова Т.Г.
Герасимов А.В.
Сотник О.С.
Підлісецький Л.Т.
Москаленко Я.М.







З А К О Н              У К Р А Ї Н И 

Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)

________________________________________________________



Верховна Рада України постановляє:



I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України «Про природно-заповідний фонд» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, №34, ст. 502):

1) абзац п’ятий статті 21 після слів "у її межах" доповнити словами "забороняються рубки головного користування і";

2) в частині першій статті 26 слова "обмежується або забороняється" замінити словами "забороняються рубки головного користування,";

2. У Законі України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, №13, ст. 99)

1) у назві закону слово "мораторій" замінити словом "заборону";

2) абзац перший преамбули закону викласти в такій редакції:

"Цей Закон встановлює заборону на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових деревостанах, рубок головного користування та будь-яких суцільних рубок у високогірних лісах, в лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України. ";

3) у розділі І:

у статті 1:

абзаци третій та четвертий виключити

у зв’язку з цим абзаци п’ятий – восьмий вважати відповідно абзацами третім – шостим;

доповнити статтю новими абзацами сьомим – дев’ятим такого змісту:"рубки формування та оздоровлення лісів - лісогосподарські заходи, спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок;


суцільні рубки – рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом;

ялицево-букові деревостани – ліси, де головною породою є переважно дерева бука і ялиці. ";

4) у розділі ІІ:

назву розділу викласти в такій редакції: "Обмеження деяких систем і видів рубок та контроль за дотриманням заборони на рубки";

у статті 2:

назву розділу викласти в такій редакції:

"Обмеження деяких систем і видів рубок та контроль за дотриманням заборони на рубки ";

Абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"з метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів: ";

статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Обмеження окремих систем і видів рубок в ялицево-букових деревостанах

В ялицево-букових деревостанах на стрімких схилах в усіх лісах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей допускаються лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів. ";

статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Обмеження рубок на пологих і спадистих схилах

На пологих і спадистих схилах в ялицево-букових деревостанах проводяться тільки вибіркові рубки. ";

статтю 5 виключити;

у статті 6:

у назві статті слово "способів" замінити словами "видів і систем";

у частині першій після слів "догляду та" додати слово "вибіркові";

у частині першій статті 6 слова "вирубка лісу повинна" замінити словами "проведення рубок повинно";

у статті 7:

у частині першій слова «вирубка лісу повинна» замінити словами «проведення рубок повинно»;

5) у розділі V:

у статті 9:

в частині першій слова "починаючи з 2005 року" виключити;

частину другу виключити;

у статті 10 цифру "2005" замінити цифрою "2020";

статтю 11 виключити.



ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.


Голова Верховної Ради                                        Парубій А.В.
України


Верховный суд запретил охоту на вертолетах


Излюбленная барская забава - охота с вертолетов - официально объявлена вне закона. Без скидок на "высокое положение" стрелков или якобы "низкий ущерб", причиненный ими.

"Российская газета" публикует постановление пленума Верховного суда России, которое фактически закрывает некоторые правовые лазейки для ВИП-охотников. Документ четко и строго разъясняет: охота с использованием воздушного судна попадает под Уголовный кодекс. Всегда. Точка.

Не стоит сомневаться: для простого человека подобный принцип действовал всегда. Однако простые люди редко летают охотиться на вертолетах. Это развлечение сильных мира сего. А к таким людям правоохранители подчас снисходительны.

Как поясняют эксперты, раньше уголовное дело на летучих ВИП-охотников могли закрыть, например, из-за того, что, мол, они не нанесли никакого ущерба. Промахнулись. Или, если не удавалось замять историю, воздушных стрелков могли наказать в рамках Кодекса об административных правонарушениях. Как каких-нибудь водителей-лихачей. Или мелких хулиганов.

Дело в том, что охотников за какие-то нарушения можно наказать либо в рамках УК, либо по КоАП, все зависит от тяжести проступка. В КоАП есть статья 8.37 "Нарушение правил охоты, правил, регламентирующих рыболовство и другие виды пользования объектами животного мира". Наказание по ней - штраф от 500 до 4 тысяч рублей для граждан. Если же охота велась в запретное время, когда не сезон, к нарушителю могли применить более строгий пункт, предусматривающий лишение права заниматься охотой на срок от года до двух. Это, конечно, наказание. Но никак не уголовная статья.

Сейчас Верховный суд России в своем постановлении пленума дал четкие указания всем судьям страны: охота с использованием воздушного судна или механического транспортного средства, применение взрывчатых веществ, газов или иных способов массового уничтожения птиц и зверей попадают под статью 258 Уголовного кодекса.

Кстати, по данным Судебного департамента при Верховном суде, за полгода по статье УК "Незаконная охота" были осуждены более 220 человек.

Вряд ли среди них найдется хоть один человек, осужденный за охоту с вертолета. Хотя, по словам экспертов, во многих регионах подобная забава стала настоящим стихийным бедствием.

"Теперь Верховный суд четко определил, что уголовное дело можно будет возбуждать в случаях применения воздушного судна вне зависимости от нанесенного ущерба, - говорит правозащитник Александр Хуруджи. - И это правильно, ведь стрельба с вертолета - это браконьерство в самой извращенной форме!"

По его словам, нельзя забывать и про другую составляющую, а именно опасность для таких горе охотников. "Вспомним, чем закончилась такая охота в Горном Алтае", - говорит он.

Тот случай прогремел на всю страну: в январе 2009 года разбился вертолет Ми-171, на котором группа ВИП-персон занималась отстрелом алтайских горных баранов архаров. Тогда в аварии погибли семь человек.

Под уголовную статью 
попадает также 
использование взрывчатых веществ и газов на охоте
Так что строгие подходы не только защитят родную природу, но и могут спасти жизни самих высокопоставленных персон. Конечно, возможно, ВИП-охотникам будем трудно умерить свои желания. Но будут ли теперь так же легко идти у них на поводу летчики, егеря и различные чиновники на местах, зная, что становятся соучастниками преступления? И лазеек больше нет...

Также постановление дает еще ряд важных пояснений. Например, под статью 260 УК "Незаконная рубка лесных насаждений" лесных насаждений попадает даже вырубка в парках, аллеях, отдельно высаженных в черте города деревьев.

Если же лес рубят компанией: кто-то работает топором, кто-то срезает ветви, кто-то перевозит срубленную древесину, то это уже будет считаться организованным преступным сообществом.

Бригаду "черных" лесорубов фактически приравняют к мафии. И наказание будет строже.