Сенс сучасного полювання, особливо у виконанні мисливців-аматорів, лишається загадкою для любителів тварин. І це зайвий раз продемострувала суперечка, що виникла на Закарпатті через пару вбитих вовків.
Інформація про те, що на закарпатській Хустщині мисливці вполювали двох вовків, неабияк "потрусила" користувачами соцмереж. Одні, плюнувши на підбір слів, лаяли мисливців на чому світ стоїть за вбивство тварин. Інші, озброївшись офіційною інформацією та цифрами, доводили, що полювання було законним та навіть необхідним.
Історія почалася з того, що в околицях курортного села Шаян Хустського району з'явились вовки. Місцеві жителі сіл Яблунівка та Ракош звернулись до мисливців та органів влади з проханнями про допомогу та захист від набігів сіроманців на домогосподарства, де вовки вбивали овець, кіз і навіть собак зарізали біля будинків.
Як повідомив місцевий активіст
Роман Келемен, мисливці на чолі з головою районної організації "Лісівник" Сейпі Карло почали моніторити угіддя та місця появи вовків в урочищах. "5 листопада було вирішено провести плановий захід (загонне полювання) на вовка, майстер лісу та голова низового мисливського колективу визначили територію вовків по слідах, які ті за собою залишали. Мисливцям вдалось вислідити та вполювати двох вовків: самку вагою 35 кг та самця вагою 42 кг. Наразі жителі сіл можуть спокійно випасати худобу та не боятись вночі виходити з дому. Вітаю мисливців, адже вполювати вовка - це велика вдача для мисливця, вовк дуже хитра і обережна тварина", - йдеться у дописі Романа на "Фейсбуці".
Втім, зраділи не всі. Противників вбивства хижаків знайшлось явно більше, ніж тих, хто підтримав мисливців.
Еколога
Генріха Розмана вразив допис Романа. "Я ціную те, як Роман бореться за побудову здорового громадянського суспільства, але ненавиджу його мисливські дописи. Вони цинічні і жорстокі. Цього разу Роман виклав фотографії з вбитими вовками. Мовляв, на Хустщини люди бояться випасати худобу, бо там десь вовки ходять. Але ареали з вовками в Карпатах стають все меншими. Людина захоплює все нові і нові території. Людина вирубує ліси і винищує природу. І людині не комфортно, якщо якісь дикі тварини можуть чимось загрожувати. Значить, потрібно знищити. Психологія примітивних споживачів природи. Психологія слабаків", - написав еколог, і він був далеко не єдиним у своїй позиції.
Мисливець
Юрій Букатевич із цього приводу має іншу думку. "Полювання необхідне. Без нього неможливо регулювати взаємозв'язок природи і людської діяльності. Регулювання — це не тільки відстріл зайвого. У більшості областей України товариства мисливців (за рахунок внесків членів УТМР) закуповують в інших регіонах диких тварин для акліматизації і реакліматизації їх в нових угіддях (фазан, байбак, ондатра, олені, єнотовидний собака, норка та інші). Немає такого угіддя в Україні, де б не стояли годівниці, солонці, годівельні майданчики для покращення умов існування диких тварин. Мисливці — це не просто споглядачі природи. У своїх діях вони керуються не лише ентузіазмом, а й науковими даними і передовим досвідом інших країн. Товариство мисливців не бере в держави ні копійки, а приносить велику користь природі".
На його думку, людям треба розповідати, що мало хто, окрім мисливців, піклується про долю дикої фауни. Так, щорічно відробляючи трудову участь, мисливці заготовляють сотні тисяч листяних віників, сіно, коренеплоди, зернові відходи, засівають ділянки кукурудзою, топінамбуром, висаджують захисні ремізи. Таким чином мисливці рятують тварин в мороз і хурделицю.
У соцмережі голоси також розділились, хоча любителів вовків було чути більше.
Як запевнили у прес-службі Закарпатського управління лісового та мисливського господарства, за дотриманням правил полювання в Закарпатській області стежить оперативна бригада швидкого реагування, до складу якої входять представники державної лісової охорони, мобільних рейдових груп, правоохоронних органів та єгерської служби користувачів мисливських угідь, які щодня проводять рейди по мисливських угіддях, затримують браконьєрів і вилучають зброю і незаконно добуті трофеї.
Про всяк випадок слід нагадати, що 25 липня в Офіційному віснику України оприлюднили спільний наказ Мінагрополітики та Мінприроди, який збільшує штрафи за браконьєрство у середньому в чотири рази. "Такси за незаконне добування розраховані з урахуванням індексу інфляції та в середньому збільшилися в 4 рази за всіма видами тварин. Такий розрахунок пояснюється тим, що браконьєр має сплатити не лише штраф, а й компенсувати кошти, які необхідно вкласти користувачу мисливських угідь на відтворення знищених браконьєром тварин", - зазначили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, для прикладу, браконьєр має компенсувати за незаконне добування або знищення лося 80 тис. грн (раніше було 20 тис. грн), оленя європейського – 60 тис. грн (було 15 тис. грн), оленя плямистого – 50 тис. грн, лані – 40 тис. грн (було 10 тис. грн), козулі та муфлона – 32 тис. грн (було 8 тис. грн).
Крім того, збільшено суми відшкодування за незаконне добування або знищення хутрових і птахів. "Зокрема, за бобра – 10 тис. грн (було 2600 грн); зайця-русака – 8 тис. грн (було 500 грн); бабака, куницю – 6 тис. грн (було 1500 грн); лебедя – 4 тис. грн (було 1 тис. грн); галагазів, гусей, кекликів, куріпок сірих, фазанів – 2 тис. грн (було 500 грн)", - відзначають урядовці. Також у 5-10 разів було збільшено такси за знищення чи пошкодження гнізд, нір, бобрових загат, інших жител тварин.
Але повернемося до суперечки між захисниками тварин та їхніми "здобувальниками". Бо і тим, і тим є, що пригадати. Так, незважаючи на те, що багато мисливців доводять необхідність аматорського полювання її економічністю, екологічністю, селекційної важливістю тощо, в кінцевому підсумку мисливець-аматор полює не для того, щоб управляти, охороняти, контролювати, вибраковувати або покращувати життя тварин, яких мисливці іменують "дичиною", він полює заради власної розваги. І дбають мисливці про тварин, підгодовуючи в лиху годину і влаштовуючи гнізда, з очевидною метою: щоб після відняти життя цих тварин.
Беззаперечно, мисливці різняться своїми мотиваціями, поглядам, звичками, можливостями, ментальності та поведінкою. Але у всіх є спільне - це бажання отримати задоволення від полювання. Вони часто посилаються на якийсь інстинкт вбивати заради розваги, який, нібито, дістався їм у спадок чи то від звірів, чи то від печерної людини. Хоча це, скоріше за все, виверт і міф: ніякого ocoбливoгo інстинкту вбивати, притаманного людям, немає. Та й тварини вбивають передусім заради самооборони чи прожитку.
Втім, у багатьох з тих, хто, активно жестикулюючи та обзиваючи всіх довкола, захищає тварин, теж не все гаразд з послідовністю. І шкура однієї з вбитих тварин чемно лежить чи то на шапці, чи то на комірі.
DepoНаписала Ганна Олександрова
Субота, 11 листопада 2017 10:06
http://www.huntingukraine.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3414:poljuvannja-na-vovkiv-rozsvarylo-zakarpatciv&catid=19:novynymyslyvciv&Itemid=50
