ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 грудня 2017

Виступають проти нелогічного реформування галузі

Справедливе занепокоєння викликає передача повноважень з управління лісами і ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень. А це суперечить децентралізаційним реформам

Понад три тисячі працівників двох десятків держлісгоспів з усього Закарпаття провели акцію протесту на ужгородській площі Народній -- перед адмінбудівлею обласної влади. Важливості заходу додало й те, що мітингувальники (на знімках) зібралися перед початком чергової сесії облради.







Фото прес-служби ОДА.

Водночас у ОДА констатують: такого велелюддя в Ужгороді не спостерігалося з часів Помаранчевої революції.

Мітингувальники виступали з гаслами: "Ліси України -- багатство українського народу", "Лісівники проти приватизації лісів", "Ліс -- власність народу, а не олігархів"... Сюди приїхали лісоруби, трелювальники, фахівці-інженери, котрі з діда-прадіда господарюють у Карпатах і знають, як вирощувати і як заготовляти доспілий ліс, та що з нього виробляти. Вони одноголосно виступають проти планів уряду. І закарпатці, як мало хто, мають право на свій голос. Адже територія області на три чверті вкрита горами й лісами. Якщо останні приватизують, то жоден із нових хазяїв по-господарськи відчувати й берегти ліси не буде -- у них на думці одне: вирвати побільше зиску.

До учасників акції з короткою промовою звернувся голова ОДА Геннадій Москаль: "Уряд знову кулуарно вирішив реформувати лісову галузь! Фактично це третя спроба віддати найбільше природне багатство України -- Карпати -- в приватні руки й перетворити нашу державу в сировинний придаток Європи. Перша спроба була вчинена минулого року, коли Кабмін лобіював скасування заборони на експорт кругляка в обмін на 600 мільйонів євро фінансової допомоги, а друга -- влітку цього року, коли українські ліси мало не віддали в концесію закордонним компаніям. Обидві спроби не пройшли тільки завдяки спротиву суспільства. І тепер ми знову єдиним фронтом виступаємо категорично проти намагань віддати Карпати в приватні руки. Я хочу, щоб ви знали -- Закарпатська облдержадміністрація разом із вами, ми спільно збережемо вітчизняні ліси для майбутніх поколінь!"

На засіданні сесії очільник облради Михайло Рівіс інформував про звернення громадськості краю, зокрема обкому профспілки працівників лісового господарства, Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Закарпаття, голів Іршавської райради і РДА щодо недопущення реалізації Стратегії реформування лісового господарства, схваленої Кабміном 15 листопада ц.р. Перед депутатським корпусом виступив голова галузевого обкому профспілки Валерій Федурця, який наголосив, що реформування, схвалене урядом, вводиться без попереднього обговорення на місцях та без врахування пропозицій працівників лісового господарства.

Обласна рада підтримала вимоги лісівників та направила Президенту, Кабінету Міністрів та Верховній Раді відповідне звернення.

Керівник облради у розмові з журналістами наголосив: у випадку, якщо Кабмін не змінить своєї думки, то обласна рада може піти на створення в лісовій галузі комунального підприємства, яке підпорядковуватиметься органу самоврядування області. А це, очевидно, означало би, що закарпатські ліси можуть управлятися регіональною владою.

Наскільки такий крок може стати реальним -- покаже час...

Василь НИТКА.
Закарпатська область.
Голос України


Лесьнікі ўзмацняюць патрулі ў лясах

Набірае тэмпаў кампанія «Ёлка», мэта якой - процідзеяньне крадзяжам ялінак.

фото: PAP/Wojciech Pacewicz

Лесьнікам дапамагаюць паліцыя і памежнікі. Будуць правярацца месцы, дзе найчасьцей адбываецца незаконная высечка лесу і зьнішчэньне дрэваў. Пад асаблівым наглядам будуць дарогі ў лес. Узмоцненыя патрулі днём і ноччу будуць працягвацца да Калядаў. Праверкі будуць праводзіцца таксама на рынках, дзе будуць прадавацца ялінкі.

Найчасьцей злодзеі вырубаюць піхты, елі і хвоі. За гэтага тыпу крадзяжы пагражае штраф у 500 злотых (120 эўра).


01.12.2017 13:06

На Вінниччині висадили півтори тисячі гектарів лісових культур



У всі часи головним завданням лісівників є створення високопродуктивних лісів. Лише за роки Незалежності на Вінниччині створено і відтворено 35979 га лісів! Лісистість Вінницької області за цей час виросла з 12,5% до 13,8%! З 1953 року в області створено 158319 га лісів: відтворено 99916 га і створено 58403 га нових лісів! Щоб лісистіcть Вінниччини довести до оптимальної (15%), потрібно ще створити 31 тис. га лісів.

Для виконання цього непростого завдання обласним управлінням лісового та мисливського господарства розроблена «Обласна програма досягнення оптимального рівня лісистості у Вінницькій області на 2012 – 2025 роки», яка затверджена рішенням 8 сесії 6 скликання Вінницької обласної Ради № 232 від 23 грудня 2011 року.

У 2017 році держлісгоспи області створили 1140 га (113% ) лісових культур на землях держлісфонду і 301 га нових захисних насаджень. Природне поновлення склало 54 га. Таким чином відтворено 1495 га лісів.

Варто підкреслити, що саме плідна співпраця з органами місцевого самоврядування й державної виконавчої влади дала змогу отримати 300 га земель для створення у 2017 році захисних насаджень. Виконають лісівники відповідальне завдання по створенню захисних насаджень і у 2018 р.

Найбільші плани посадки лісових культур у цьому році виконали ДП «Іллінецький лісгосп» (166 га), ДП «Могилів-Подільський лісгосп» (154 га), ДП «Тульчинське ЛМГ» (136 га), ДП «Гайсинський лісгосп» (135 га), ДП "Крижопільський лісгосп" (122 га), ДП «Вінницький лісгосп» (121 га).+

Особливу увагу лісівники області приділяють якості проектів створення лісових культур, насіння, посадкового матеріалу. Для виконання лісокультурних робіт в найбільш сприятливі терміни держпідприємствами вже зараз підготовлено необхідну техніку, людей, посадковий матеріал, якого вирощено 12 млн. шт.

Реалізація обласної програми передбачає значне збільшення площі земель лісового фонду за рахунок створення нових лісів, досягнення якісно нового рівня ведення лісового господарства, поліпшення стану лісів, підвищення їх продуктивності, посилення екологічних та соціально-економічних функцій лісів Вінницької області.


1 грудня 2017, 14:32

Лісівники – за конструктивні реформи. Колектив Сторожинецького держлісгоспу приєднався до Всеукраїнської акції протесту з недопущення руйнації лісової галузі



Трудовий колектив Сторожинецького держлісгоспу разом усіма лісогосподарськими підприємствами Буковини приєднався до Всеукраїнської акції протесту з недопущення руйнації лісової галузі держави.

Вчора, 30 листопада, біля Чернівецької облдержадміністрації профспілкові організації держлісгоспів Буковини, як і їхні колеги з усієї України, провели мирну акцію протесту, спрямовану проти знищення лісового господарства країни.

«Нашого лісгосп – один з найбільших і найпотужніших в Україні, – каже голова профкому підприємства Василь Самушко. – Завдяки діяльності нашого підприємства, завдяки нелегкій праці лісівників наповнюються бюджети держави, області і району, місцеві бюджети територіальних громад Сторожинеччини.

Сьогодні як ніколи важливо зберегти наш лісгосп, який забезпечує робочі місця, економічно-соціальний розвиток краю. Тому ми вийшли на мирну акцію протесту з вимогою до влади скасувати окремі положення «Стратегії реформування вітчизняного лісового господарства до 2020 року», які передбачають створення в країні єдиного лісового холдингу без жодного економічного обґрунтування необхідності та доцільності здійснення такого кроку.



Наслідки таких «реформ» відомі. Ми є свідками руйнації цілих галузей народного господарства України саме через створення таких холдингів. Їх діяльність містить значні корупційні ризики, перспективу скорочення робочих місць, призводить до штучного банкрутства підприємств державної форми власності, важливих для економіки країни, з подальшою приватизацією за копійки виробничих фондів, створених працею не одного покоління лісівників. Саме тому вищезазначений Указ Президента України щодо розвитку лісового господарства не допускає обмеження управлінської та фінансово-економічної самостійності державних лісогосподарських підприємств».

Учасники мітингу наголошували, що на Буковині, зокрема у Сторожинецькому районі, ліси відіграють важливу економічну і соціальну роль. Лісогосподарський сектор демонструє стабільне зростання. Лісогосподарські підприємства державної форми власності створюють робочі місця і є основними, а подекуди єдиними роботодавцями у сільській та гірській місцевостях краю. Щорічно вони сплачують до державних фондів та бюджетів усіх рівнів близько 200 мільйонів гривень. Їхня діяльність є основою дохідних частин місцевих бюджетів, що дозволяє територіальним громадам області реалізовувати важливі соціальні програми.

На захист бюджетоутворюючого підприємства району став голова Сторожинецької РДА Ярослав Бартош. Солідарність з лісівниками у питаннях недопущення руйнації лісогосподарської галузі країни, збереження державної форми власності галузевих підприємства та їх виробничої самостійності висловили представники місцевої влади, громадські організації, деревопереробники краю.



Перед учасниками мітингу виступили голова Чернівецької обласної організації профспілки працівників лісового господарства Володимир Барабах, відомі і поважні колишні керівники Чернівецького обласного управління лісового господарства Василь Воробчук та Анатолій Ковальський.

Присутні на мітингу голова Чернівецької обласної держадміністрації Олександр Фищук та голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян заявили про свою підтримку справедливих вимог трудових колективів держлісгоспів.

Учасники мітингу передали звернення до голови Чернівецької облдержадміністрації О.Г. Фищука та голови Чернівецької облради І.М. Мунтяна з вимогою ухвалення органами влади конструктивних, виважених кроків щодо реформування однієї з провідних галузей економіки нашої держави, Буковини та її районів зокрема.

Лісове господарство: що зміниться після реформування галузі


У містах України на протести вийшли лісівники. Причина - нова стратегія реформування лісового господарства країни. Мітингувальники впевнені - документ передбачає приватизацію лісів і ліквідацію лісгоспів. Але в профільному міністерстві запевняють - це геть не так. Що це - конфлікт чи непорозуміння - розбиралися наші журналісти.

Андрій Хомачук показує підшефну йому ділянку Дахнівського лісництва. Більше 4-х тисяч гектарів - майже у межах Черкас, людей завжди - багато. Тому доводиться і сміття за відпочивальниками прибирати, і стежити, щоб насадження не ламали. Але, схоже, незабаром робити це буде - нікому. Нова стратегія лісового господарства - передбачає лісництва - поскорочувати, а самі ліси - передати у тимчасове приватне користування.

"Даній сосні рік, а за спиною сосни по 70-80 років. Це потрібно не одне покоління щоб виростити таку сосну. Приватник не буде робити тої роботи, яку ми робимо", - переконаний Андрій Хоманчук, лісничий Дахнівського лісництва.

Обурені лісники вийшли на акції в багатьох містах України. Черкаські кажуть: лісгоспи, які не будуть ліквідовані, - підпорядковуватимуться лише Києву.

"Це буде централізація всіх наших підприємств, всі надходження до місцевих бюджетів будуть надходити до Київської казни!", - говорить Микола Опанасюк, голова Черкаської обласної організації профспілки працівників лісового господарства.

Чимало сіл та містечок в області живуть тільки за рахунок державних лісгоспів. Тому лісників підтримали і чиновники. А депутати облради ухвалили звернення з проханням - переглянути стратегію.

В Ужгороді - лісників непокоїть те саме. Кажуть - їм загрожують звільнення, лісгоспи закриють, і хто буде господарем лісу - невідомо.

"Ліквідація усіх лісгоспів і створення на їхній базі одного великого концерну. Втратиться контроль над лісами району", - переконаний Василь Кий, директор Ужгородського держлісгоспу.

У селі Кам'яниця дитсадок і школу обігрівають дровами. Тут встановлені 24 грубки. На вулиці - мінус три, а діти на уроках - сидять у майках.

"Це садочки, школи ми перейшли, багато шкіл великих ми перевели на твердопаливні котли. Тому і забезпечення дров іде з нашого Держлігоспу", - розповідає Руслан Чорнак, голова Ужгородської райради.

Лісгосп у Кам'яниці забезпечує роботою півсотні жителів. А ще - сплачує податки до місцевого бюджету.

"Ми поремонтували дорогу, зробили вуличне освітлення, уже 4 рік нам не поступає у бюджет. На сьогоднішній день це 407 тисяч податку плати за ліс", - говорить Марія Коваль, Кам'яницький сільський голова.

У Міністерстві аграрної політики визнають: незаконне вирубування - одна з найбільших проблем галузі. А це означає - потрібні реформи. Ось тільки ні про яку ліквідацію лісництв, звільнення працівників і скорочення їхніх зарплат - мова не йде. Так само, як і про приватизацію лісів.

"Ми пропонуємо суттєво розширити повноваження лісового агентства і розповсюдити їх юрисдикцію на всі ліси, не тільки на державні. Жодного слова про передачу лісів в приватну власність, концессію, або інший спосіб відхід держави від управління держави лісовим фондом у стратегії не йдеться. Жодного", - запевняє Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України.

Остаточно стратегія ще не затверджена, кажуть у Міністерстві. І обіцяють дослухатися до пропозицій лісників і чиновників на місцях.

01 декабря 2017 10:45

Валютная выручка лесной промышленности РФ от экспорта древесины и ЦБП за 9 месяцев 2017 года растет



Валютная выручка лесной промышленности России от экспорта древесины и целлюлозно-бумажной продукции (коды ТН ВЭД 44-49) за 9 месяцев текущего года составила $8,556 млрд.

Основная реализация лесобумажной продукции приходится на страны дальнего зарубежья. За рассматриваемый период доля валютной выручки от поставок лесобумажной продукции в страны ДЗ составила 83% или $7,07 млрд. Лидером по импорту продукции леспрома РФ с большим отрывом от других стран выступает Китай. В Поднебесную из России в основном отгружается круглый лес, пиломатериалы и товарная целлюлоза.

Помимо экспорта круглого леса, распиленной древесины и целлюлозы, Россия традиционно поставляет на мировые рынки фанеру и газетную бумагу. По итогам 9 месяцев суммарная валютная выручка от экспорта этих пяти важнейших экспортных товарных групп лесной индустрии России составила 69% от всей стоимости экспортных поставок. Заметим, что последние 5 лет Россия также выступает ведущим экспортером гранульной древесной продукции – пеллет. Основной импортер российских пеллет – Дания.

Среди пяти основных товарных групп лесной промышленности России наиболее высокая стоимость поставок зафиксирована по распиленной древесине – по итогам 9-ти месяцев стоимость экспорта пиломатериалов достигла уровня $2,925 млрд, что на 23% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Напомним, что начиная с 2008 года экспорт пиломатериалов ежегодно растет высокими темпами, в то время как некогда лидировавший экспорт круглого леса – неуклонно падает. Данное обстоятельство было обусловлено стремлением правительства России сократить экспорт сырья, увеличивая поставки полуфабрикатной продукции. Итак, валютная выручка от экспорта круглого леса по итогам 9 месяцев нынешнего года занимает вторую строчку среди основных товаров лесной индустрии и составляет $1,075 млрд. За отчетный период в сравнении с аналогичным показателем предыдущего года стоимость экспорта круглого леса выросла на 8%.

Валютная выручка леспрома за 9 месяцев 2017 года демонстрирует рост, что вызвано в большей степени увеличением внешнеторговых цен. Напомним, что при сравнении с уровнем 9 месяцев 2016 года на 12% выросли экспортные поставки распиленной древесины. При этом отгрузки круглого леса упали на 4%. Физические объемы фанеры и целлюлозы сократились на 1% и 2% соответственно. Газетной бумаги на мировые рынки, напротив, было поставлено на 8% больше, чем год назад.

Валютная выручка от экспорта фанеры клееной за рассматриваемый период выросла на 15% до $708,3 млн. На четвертой строчке по уровню валютной выручки основных товарных групп лесной промышленности России находится товарная древесная целлюлоза. Всего за 9 месяцев экспорт данной товарной группы принес доход свыше $766,2 млн, что на 4% больше, чем год назад за такой же период. Поставки газетной бумаги понемногу растут, а валютная выручка за рассматриваемый период увеличилась на 11%, составив $346,8 млн.

Итак, по итогам 9 месяцев 2017 года 34% от суммарной стоимости всего экспорта леспрома РФ было получено за счет поставок распиленной древесины. Отгруженный на мировые рынки круглый лес принес доходы, доля которых составила 13% в суммарной выручке. Востребованная на внешних рынках российская фанера по стоимости экспорта занимает долю 10%. Немногим меньше составляет валютная выручка от экспорта целлюлозы – доля 9%. Экспорт отечественной газетной бумаги всё еще актуален, несмотря на падение спроса на традиционном ранее европейском рынке. За счет прироста поставок в Индию, Турцию и некоторые другие страны, экспорт газетной бумаги все еще входит в число высокодоходных. Доля валютной выручки от экспорта газетной бумаги составила 4% в суммарной стоимости экспорта леспрома РФ по итогам 9 месяцев 2017 года.

Внешнеторговый оборот древесины и целлюлозно-бумажной продукции России (коды ТН ВЭД 44-49) по итогам 9-ти месяцев характеризуется как и ранее высокой долей экспорта, стоимость которого достигла уровня более $8,5 млрд. При этом импорт лесобумажной продукции составил около $2,63 млрд. Соответственно торговое сальдо – положительное и соответствует уровню $5,9 млрд.

Москва. 1 декабря 2017 г. /Бумпром.ру/.

Источник: ЛесОнлайн
1 декабря 2017 г.

Кого приваблять мертві ялини

ЗАГРОЗА

Темпи всихання хвойних порід наближаються до катастрофічних

Питання раціонального використання та збереження лісових ресурсів стали однією з топ-новин у ЗМІ. Основна увага прикута до конкретних зловживань, однак мало інформації про важливіші проблеми галузі, її стан і перспективи. Безперечно, зловживання слід викривати, корупційні схеми ліквідовувати, а винних карати. Цим мають займатися правоохоронні органи спільно з громадськістю.

Що залишимо правнукам

Ми ж пропонуємо зосередитися на не менш важливому для держави аспекті діяльності галузі — сучасному санітарному стані основних в Україні лісотвірних порід — ялині та сосні. На жаль, тут інформаційний простір захопили різні пропагандисти та експерти, які не мають відповідної кваліфікації та жодного уявлення про складність функціонування лісових екосистем, проте легко роблять прогнози і знаходять винних, вводячи в оману суспільство.

Як відомо, ліси виконують екологічні, природоохоронні, соціальні та економічні функції. Для оцінки кожної з них існує методологічна і методична основа. Тут говоримо лише про ліси штучно посаджені чи сформовані природним шляхом після вирубування корінних деревостанів. Основна мета господарювання в них — отримати ділову деревину після досягнення стадії стиглості цих насаджень. Проте оцінити економічну вигоду можемо лише через тривалий час — 70—100 чи й більше років. Нині використовуємо ліси, посаджені дідами-прадідами, а ефективність нашого господарювання зможуть оцінити внуки-правнуки.

Тим часом всихання ялини європейської в наших Карпатах можна характеризувати як екологічну катастрофу, а сосни звичайної на Поліссі та інших регіонах — загрозливу.

Вихідна позиція для аналізу цього питання — те, що лісові екосистеми функціонують за біотичними закономірностями, на які людина жодним чином не впливає, а може лише використовувати набуті знання для формування штучних насаджень, їх вирощування та експлуатації. Залежно від того, наскільки правильно підготуємо посадковий матеріал, засадимо ним знелісені території, сформуємо породний склад деревостану, доглядатимемо його отримаємо відповідний результат. В ідеалі це високопродуктивний і здоровий ліс віком 100 і більше років, інакше — всихаючий віком 50, 40, чи навіть 30 років.

Фото з сайту vb.by

Взаємодія чинників

Основа впливу на санітарний стан лісів — взаємодія екологічних чинників: абіотичних (клімат), біотичних (шкідники та хвороби дерев), антропогенних (діяльність людини).

Першочергові тут глобальні кліматичні зміни. Потепління істотно впливає на всі екосистеми, але в гірських зміни найвідчутніші. Наприклад, на верхній межі ялинових лісів у Карпатах період активної вегетації нині починається в середньому на три тижні раніше. Помітно зменшилася вологість повітря, збільшилася континентальність клімату, спостерігаються значні аномалії режиму снігового покриву.

Особливо вразливі штучно створені одновікові ялинові лісові культури в смузі чистих і мішаних букових лісів. Збільшення температури повітря і зменшення кількості опадів у літній період, а також нестача вологи, зумовлена меншою водоутримуючою здатністю розріджених насаджень, негативно позначаються на деревах. Такі умови сприяють розвитку шкідливих комах і збудників хвороб.

Загалом у природних лісових екосистемах усі живі організми в процесі еволюції пристосувалися до співіснування. Наприклад, масовий розвиток шкідників спричиняє автоматичну регуляцію його чисельності шляхом збільшення їхніх хижаків. Однак така ситуація спостерігається в добре збережених природних лісах. У штучно створених насадженнях ці закономірності виявляються набагато слабше.

Розмови про активізацію хвороб та шкідників часто розцінюють як аргументи лісівників до проведення рубок. Однак деякі з рослиноїдних комах (потенційних шкідників лісу) за сприятливих умов, які створюються після рубок, дуже швидко збільшують чисельність і можуть бути причиною істотного пошкодження лісів. Особливо погіршується ситуація у штучних лісах, які створювали шляхом насадження культур із розсадників. Вони зазвичай одновікові з домінуванням однієї породи. Такі насадження найбільш вразливі, бо один вид сприяє масовому розвитку шкідників саме цієї породи.

Скажімо, ще донедавна невідомою загрозою хвойних лісів були стовбурові нематоди. Ці круглі черви живуть у деревині живих і всохлих дерев, тож захищені від впливу навколишнього середовища. Тілами вони механічно перекривають доступ води і поживних речовин через трахеїди до вершини дерева.

Значний внесок у погіршення стану лісів робить і господарська діяльність людини. Всихання ялини в Карпатах (у нас і в сусідів — Польщі, Словаччині, Чехії та інших) розпочалося з похідних стиглих ялинників, які з кінця ХІХ та аж до середини ХХ століття створювалися на місці букових та ялицевих лісів, тобто на нижніх висотних рівнях гір.

Причин кілька. На багатих ґрунтах ялина добре і швидко росла, однак виявилася нестійкою, її уражали кореневі гнилі, стовбурові шкідники. У лісах Львівщини площа всихаючих ялинників збільшилася від 2,5—3,0 тисячі га в 1990-х до майже 20 тисячі га в останні роки, а площа вогнищ масового розмноження короїда-типографа збільшилася відповідно від 150—400 га до 1500—1900 га.

Сосна творить ліс

На слуху нині питання всихання соснових лісів, адже це основна лісотвірна порода України. Тут також процеси всихання найінтенсивніше проходять у штучних лісах, яких більшість. Такі сосняки найвразливіші до кореневої губки. А нині ще й посилився вплив комах-камбіофагів — короїдів. Попри невеликі розміри, вони відіграють визначальну роль у процесах всихання сосняків, адже протягом вегетаційного періоду утворюють одне — два покоління. Тепла погода, брак опадів, наявність ослаблених деревостанів — ці чинники сприяють масовому поширенню короїдів.

Показовий приклад — ситуація з верхівковим короїдом. Він оселяється під тонкою корою у верхній частині стовбура та гілках сосни. Самці й самки прокладають так звані сімейні ходи — від шлюбної камери відходять 3—12 маточних ходів, від яких свої прокладають личинки. В Європі верхівкового короїда вважають одним з найнебезпечніших. Спалахи його масового розмноження можуть тривати майже 10 років. На тілі короїди поширюють спори грибів-збудників синизни деревини. Міцелій цих грибів — добрий корм для стовбурових нематод, які спільно з грибами призводять до закупорювання трахеїд у деревині, якими в крону дерева переноситься вода із поживними речовинами. Сукупна дія цих чинників призводить до пришвидшення всихання сосни. Окрім цього, грибні захворювання істотно погіршують товарну та технічну якість деревини.

Слабка надія на те, що короїдів знищать дятли, інші птахи тощо. Цей запобіжник стосується лише первинних, не порушених людиною екосистем.

Побутує думка, що дерева сосни, які вже покинули короїди, не становлять небезпеки для насаджень. Однак на ослаблених і всихаючих хвойних деревах розвиваються жуки-вусачі з роду Monochamus, які переносять та поширюють стовбурові нематоди.

Шляхи поліпшення ситуації

Впливати на зміну кліматичних умов не можемо, тому змушені до них пристосовуватися і враховувати у господарській діяльності. Проте є заходи, які слід вживати для покращення санітарного стану лісів і у лісовідновних роботах. Ідеться про гідрологічний режим територій, який є наслідком осушення. На Поліссі, Поділлі, Прикарпатті та інших регіонах це проявляється у різкому зниженні рівня води в криницях, що свідчить про зниження рівня підземних вод. Багаторазове вилучення деревини з лісу в карпатському регіоні призвело до значної ерозії ґрунтів. Як наслідок вони стали ще більш водопроникними і не здатні до такого рівня затримання води, як колись. У гірських умовах на цей процес значною мірою впливає і стихійно сформована ґрунтова дорожня мережа, яка фактично перетворилася на гідромережу стоку поверхневих вод під час сильних опадів. На значних вологих чи заболочених територіях осушення стало причиною зниження рівня води на Малому Поліссі приблизно на 1 м, що призвело до зникнення багатьох джерел і лісових струмків. Ліси, які ще збереглися на підвищеннях рельєфу, виявилися в умовах дефіциту вологи.

Негативно на водному балансі лісових екосистем позначається і необґрунтоване чи непродумане розрідження деревостану. Мала зімкненість дерев сприяє проникненню сонячного проміння під намет лісу, що збільшує фізичне випаровування з поверхні ґрунту. Тому загальний принцип проведення рубок догляду має передбачати максимальне збереження води на лісових територіях, особливо у літній період.

Такі програми існують в сусідній Польщі, починають їх впроваджувати в Білорусі, потрібні вони і в Україні.

Важливо регулювати чисельність стовбурових шкідників. Особливе значення тут має боротьба з весняним поколінням короїдів. Для цього слід застосовувати весь асортимент заходів — вирубування та вивезення з лісу свіжозаселених дерев, використання феромонних пасток, хімічний захист заготовленої, але ще не вивезеної з лісу деревини. Інколи пропонують провести обприскування насаджень. Цей захід не дасть достатнього ефекту — навесні короїди виходять не одночасно, а після вгризання під кору інсектициди на них майже не діють. Окрім цього, токсичні препарати негативно вплинуть на корисних комах.

Вчасне вирубування, вивезення на переробку або корування та спалювання кори та гілок свіжозаселених дерев протягом травня — початку червня було покладено в основу боротьби із всиханням ялини в Польщі. Результати позитивні, тож нині такі заходи застосовують у соснових лісах країни. Але спочатку польські лісівники також отримали значну дозу критики і від «фізиків», і від «ліриків». Це й зрозуміло: значні вирубки всихаючих лісів на території Західних Бескидів, що супроводжувалися димовими завісами від спалювання кори та гілок, були причиною занепокоєння населення. Тоді під час рубок в ліси почали привозили журналістів, учителів, сільських війтів, яким лісівники пояснювали, з чим це пов’язано. Нині на місці зрубаних у 2005—2010 роках всохлих похідних ялинових лісів піднялися молоді насадження, в яких переважають ялиця, бук та інші листяні породи.

Натомість у Словаччині під тиском екологів у всихаючих ялинниках рубки припинили. Там залишилися мертві дерева.

У разі масового всихання лісів добрий господар мав би насамперед намагатися отримати деревину доброї якості, яку можна реалізувати за вищою ціною. Уражена ж часто придатна лише для переробки на целюлозу, для отримання дров, інколи як сировина для виробництва палет. Нині констатуємо незадовільну ситуацію з хвойними господарськими лісами країни. У Карпатах — екологічна катастрофа, яка проявилася у повсюдному всиханні ялини. Про це ми попереджали Держкомітет лісового господарства (теперішнє Державне агентство лісових ресурсів) ще 20 років тому. На жаль, наші аргументи не були почуті, і, як наслідок, санітарну ситуацію в ялинових лісах вже не покращити, їх можна лише переформатувати. Якщо керівництво держави ухвалить рішення щодо широкомасштабного проведення лісогосподарських робіт, то використаємо значну частину деревних ресурсів з відповідним прибутком до бюджету. Якщо залишимося на теперішньому рівні проведення лісогосподарських робіт згідно з чинним законодавством, то отримаємо хіба що матеріал для опалення, тобто збитки. У соснових насадженнях всихання інтенсифікується, проте ще не досягло екологічної загрози. Якщо зберігатиметься теперішній стан ведення лісового господарства, то екологічна катастрофа настане ближчим десятиліттям. Нема іншого варіанта, як негайно втілити в життя пропозиції науковців.

Насамкінець. Нині значна частина заготовленої деревини реалізується у вигляді кругляку, зокрема до Європи. Однак експорт сировини — це глухий кут. Варто орієнтуватися на досвід Швеції, яка також починала з експорту деревини в ХІХ ст. Однак при цьому активно створювала деревообробні підприємства, кошти вкладала в глибоку переробку — меблі, столярні вироби коштують набагато дорожче за круглий ліс чи навіть дошки. Це також нові робочі місця, розв’язання соціальних завдань. Зрештою саме виконання лісогосподарських робіт має бути науково аргументованим і поясненим суспільству. Бо порожнє місце заповнюватимуть різного рівня експерти, які часто навіть не можуть відрізнити лісництво від лісгоспу, а лісника від лісничого.

Микола КОЗЛОВСЬКИЙ,
директор Інституту екології Карпат НАН України,
Володимир КРАМАРЕЦЬ,
доцент Національного лісотехнічного університету

Урядовий кур'єр, 1 грудня 2017 року, п'ятниця, № 227 (6096), стор. 7
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kogo-privablyat-mertvi-yalini/

У Чернівцях лісівники під ОДА протестували проти приватизації лісів. ВІДЕО

Вони вважають, що передача лісових масивів у приватні руки призведе до краху лісової галузі та звільнень людей.

У Чернівцях лісівники під ОДА протестували проти прийнятої нещодавно Урядом Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року.


ВЧОРА, 22:20

Лісове господарство: чого чекати від реформи. ВІДЕО





Ліс нерозуміння. У містах України на протести вийшли лісничі. Причина – нова Стратегія реформування лісового господарства. Мітингувальники впевнені – документ передбачає приватизацію лісів і ліквідацію лісгоспів. Але в профільному міністерстві запевняють – це зовсім не так. Що це – конфлікт чи недостатнє розуміння – розбиралися наші журналісти.
01/12/2017
http://lisvisnyk.com.ua/лісове-господарство-чого-чекати-від-р/

В Ужгороде вспыхнул протест из-за реформы лесного хозяйства

С требованиями переписать стратегию развития лесной отрасли на митинги вышли еще в нескольких областях Украины – многие боятся массовых увольнений

Около тысячи лесников вышли на акцию протеста в Ужгороде – они выступают против стратегии развития лесной отрасли, и говорят, что в Украине ликвидируют государственные лесхозы и заменят их корпорациями.

Протестующие обеспокоены: их мнения на этот счет не спрашивали, а новым документом, по их словам, фактически ликвидируют государственные лесхозы и передают их в частную собственность. Закончится же все, как убеждены протестующие, тем, что Карпаты станут сырьевым придатком Европы. На их стороне – и глава Закарпатской ОГА Геннадий Москаль.

С требованиями переписать стратегию развития лесной отрасли на митинги вышли еще в нескольких областях Украины – многие боятся массовых увольнений. В Минагрополитики, которое принимало участие в разработке документа, уверяют, что нынешняя его редакция – не окончательная. Рабочая группа еще собирает замечания и предложения всех специалистов, причем мнение лесников в министерстве пообещали учесть.

Напомним, в августе президент Украины Петр Порошенко подписал закон об усилении ответственности за незаконную вырубку леса. Такие изменение предусмотрены подписанным президентом законом "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно охраны лесов согласно Рамочной конвенции об охране и устойчивом развитии Карпат".

"Реализация закона будет способствовать сохранению природных ценностей европейского значения, в частности лесов, в рамках выполнения требований Рамочной конвенции об охране и устойчивом развитии Карпат", – отметили в Администрации президента.

Сегодня, 02:34