ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 грудня 2017

Михайло Бондар поспілкувався з бродівськими лісівниками. ВІДЕО

Михайло Бондар поспілкувався з бродівськими лісівниками (ТРК "Броди")






Справжній лісоповал: столичні водойми "окупували" бобри



Найбільшого представника загону гризунів занесено до Міжнародної червоної книги. Вид ще пару десятків років тому в Україні був на межі зникнення.

Симпатична і дуже корисна для ландшафту тваринка протягом кількох років успішно колонізувала водойми Київщини. І ось, оточивши з усіх боків головний мегаполіс України, стала проникати в зелені зони столиці, повідомляють Нескучные новости. Головне - наявність більш-менш пристойної водойми та будівельного матеріалу для гребель і хаток.

Так колонія бобрів проявилася в північній частині міста на берегах Міністерської озера. Про це йдеться на сторінці спільноти "Життя Мінського масиву - Оболонський район" у Facebook.

"На Міністерці орудує банда бобрів, позгризали всі дерева вздовж берегової лінії", - йдеться в повідомленні. Дописувач відзначив, що їх неможливо не помітити біля водойми.

Незважаючи на занепокоєння людей, доведено, що від такої діяльності більше користі ніж шкоди. Тварини, на відміну від людини, ніколи не перевищують «норму» лісозаготівель. Спрацьовують закони природного саморегулювання.

Серед фауни ворогів у бобра практично немає. Дорослу тварину у воді не ризикне атакувати ніхто, навіть видра, а на твердому ґрунті цей гризун може відбитися часом навіть від вовка і великого собаки.



09.12.2017 20:03

На Житомирщині незаконно вивозять ліс

Ввечері 6 грудня, під час здійснення рейдових заходів спеціалістами Державної екологічної інспекції у Житомирській області та правоохоронними органами неподалік села Недашки, Малинського району зупинено автомобіль марки «Renault», який був завантажений лісопродукцією породи вільха, в кількості 30м3.

Документи на вантаж відсутні. Зі слів водія автомобіль рухався з Попільнянського до Народицького району.

На місце події викликано слідчо-оперативну групу. Автотранспорт з лісопродукцією затримано та доставлено на штраф майданчик до Малинського райвідділу поліції. На даний час проводяться слідчі дії.

Державною екологічною інспекцією постійно здійснюються заходи з метою попередження та встановлення фактів незаконних порубок дерев на Житомирщині. Нагадуємо порушникам вимог природоохоронного законодавства про невідворотність покарання.
Вчера, 09:44

NASA показало масштабные лесные пожары в США из космоса



В американском штате Калифорния не утихают масштабные лесные пожары, которые хорошо видны даже из космоса. Ученые из американского аэрокосмического агентства NASA опубликовали в Twitter фото этого мощного пожара, полученные от космонавтов с Международной космической станции (МКС).







Напомним, в штате Калифорния введен режим чрезвычайной ситуации из-за масштабных лесных пожаров. Пожар уже охватил территорию площадью около 36 гектаров. Огнем уничтожено более 150 домов, более 38 тысяч жителей были эвакуированы.

Появятся ли в продаже елки Херсонщины?



В этом году Херсонское областное управление лесоохотничьего хозяйства не имеет возможности предоставить большого количества новогодних красавиц для продажи населению. Но заготовка 3 – 4 тысяч штук все же будет проведена. В частности, местному населению планируют реализовать деревья от рубок формирования и оздоровления лесов.

«Когда у нас была возможность заготавливать больше деревьев к новому году – мы это делали, - говорит первый заместитель начальника областного управления лесоохотничьего хозяйства Владимир Михайленко, - но сейчас другая ситуация. Так, на
протяжении последних трех лет лес вообще не обновлялся. Ранее мы специально высаживали плантации для новогодних елок, но те из них, которые достигли необходимого возраста, уже срублены. А некоторые саженцы еще просто не выросли. Так что в этом году под реализацию попадут только елочки, которые мы получим в ходе рубки формирования».

Средняя цена за елки или сосны будет составлять 85 грн. за 1 погонный метр. Это отпускная стоимость, официально установленная областным управлением лесоохотничьего хозяйства. Продаваться они будут в пределах лесоохотничьих
предприятий, оптом и в розницу. На каждом дереве будет специальный чип, для электронного учета.

Также Владимир Михайленко сообщил, что накануне и в период новогодних праздников леса области будут охраняться в усиленном режиме. Недостаток кадров в государственной лесной охране будет восполнен за счет сотрудников Нацполиции. Кроме
того, лесные хозяйства работают с многими общественными организациями, которые помогают им и проводить насаждения, и охранять территорию.

Кстати, таксы для исчисления размера ущерба незаконной вырубкой деревьев в декабре-январе увеличены в три раза. Так, за срубленное дерево диаметром пня до 10 см придется
заплатить 399,27 грн, а диаметром от 10 см до 14 см - 703,50 грн.

Кроме этого, предусмотрена административная ответственность по статье 65 Кодекса Украины об административных правонарушениях на граждан в размере от 85 грн до 170 грн, а на должностных лиц от 119 грн до 204 грн.

Источник: "Херсон Daily"

Сутність земельного капіталу

Земля та її природні ресурси — головний капітал української нації.



Наявні в Україні негаразди у земельній сфері виникають через залишення поза інституалізацією конституційної норми права власності українського народу на природні об'єкти — основне національне багатство. Земля та її природні ресурси — головний капітал української нації, що має охоронятися державою. Та через жагу ворогів законності й правопорядку до безкарної наживи земельне питання не вирішується, а численні пропозиції реформування земельної сфери нагадують скоріше чергові афери тих, хто хоче загарбати земельний капітал і вільно ним розпоряджатися.

Для повноцінного становлення України як заможної, демократичної, правової держави з повноправними громадянами ми повинні насамперед сприймати й застосовувати слово "земля" у двох його основних сутностях конституційного права власності. Тобто говорити про землю та її ресурси як про природні об'єкти права власності українського народу та про землю як ділянку, об'єкт цивільних прав, що перебуває у власності та є капіталом її власника.
У зв'язку з цим ключова роль має відводитися формуванню нових механізмів взаємодії цих земельних прав, що капіталізуються в процесі реалізації інтересів (одержання прибутків), завдяки появі реального власника на конкретну земельну ділянку, в межах якої й виникає "право користування природними об'єктами права власності народу відповідно до закону" (як цього вимагає ст. 13 Конституції України), і якого (закону) поки що немає, що й стає реальним ключем до зняття прокляття із земельної реформи.

Саме ця ключова вимога, що для нас є своєрідною аксіомою, — лише "користуватися" природними об'єктами права власності народу як чужим ресурсом і капіталом, що створює додану вартість (особливо в процесі землеробства), а не "володіти" і не "розпоряджатися" ними, — розкриває повноцінне право власності українського народу на землю та її природні ресурси.

Слід зазначити, що право на одержання відповідного прибутку суб'єктом права власності на земельну ділянку є похідним не лише від здійснення законного і прозорого землекористування "ділянкою" як об'єктом цивільних прав, а й завдяки раціональному господарюванню (природокористуванню) в її межах, яке здійснює власник-господар чи орендар. Унаслідок цього проявляється й утверджується, окрім цих капіталізованих земельних прибутків суб'єкта-власника і суб'єкта-господаря, ще й головний капіталізований прибуток нації загалом у вигляді ренти чи податку.

Цього ж вимагає Конституція України (ст. 13), яка декларує: "Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом".

Проте у сучасному середовищі ринкової економіки та змагальності в нагромадженні матеріальних і духовних благ, якими володіє країна, прийнято визначати й оцінювати ступінь поліпшення рівня життя її громадян величиною "національного багатства" країни. До економічних належать блага, створені працею попередніх і нинішнього поколінь людей, а також задіяні у процесі виробництва природні ресурси. На жаль, природні багатства нині розглядаються в складі національного багатства тільки як природні ресурси (земля, ґрунти, надра, води, ліси, корисні копалини тощо) у частині, що включається в процес виробництва суспільного продукту, переважно як нічийні, і не оцінюються з позиції інтересу реального їхнього власника. Тому наразі нелогічно ототожнювати конституційну норму "основне національне багатство" як природне багатство, що має неабияку вартість, разом з усіма його якостями та властивостями життєдайності й добробуту для всієї нації, із просто "національним багатством" як матеріальними благами.

Виходячи із таких вимог, а також із усвідомлення, що аграрний сектор економіки, як і інші, не може розвиватися автономно — без комплексної політики держави, запропоновану нами нову парадигму звершення земельної реформи в Україні побудовано на принципах балансування і розмежування інтересів, зокрема відокремлення конституційного права власності народу на природні об'єкти від прав власності на земельні ділянки як об'єкти нерухомого майна, що автоматично уособлює відповідний капітал як інтерес.

Така сутність емпірично досліджуваного процесу привела до виникнення ідеї створення "Національної земельної комори", яка об'єднає землю та її природні ресурси в усьому її просторі — в межах кордону України, включаючи прибережну смугу континентального шельфу, а також усіх громадян України як повноправних співвласників свого основного національного багатства та його повноцінних володарів.

Ідея Національної земельної комори як територіально-просторового базису життєдіяльності людини і як єдиного сукупного об'єкта права власності всього народу наглядно уособлює згадані головні конституційні норми щодо землі та її природних ресурсів.

Ця життєствердна і справедлива конституційна вимога, ключова у досягненні успіху при вирішенні надважливих завдань, що стоять перед українською нацією, дала можливість сформулювати робочу гіпотезу пропонованого подальшого курсу на реформи, а саме: "Досягнення бажаного становлення і розвитку Нової України можливе лише за умов звершення земельної реформи в усьому просторі Національної земельної комори, виправляючи допущені помилки, на користь усіх громадян України, особливо — господарюючих ініціативних громадян-індивідів, на засадах формування та реалізації в умовах глобалізації нової еколого-економічної земельної політики, яка базуватиметься на історичній правді та чинних конституційних нормах і орієнтуватиметься не лише на стандарти Європейського Союзу, але й на особливості українських традицій, національних цінностей та на реалії сьогодення".

Такий процес звершення земельної реформи має стати основним стрижнем державотворення і повинен бути обов'язковим для виконання. Чільне місце має відводиться вдосконаленню інституціональної складової, спрямованої на реальне виправлення існуючого стану та укріплення державності, знешкоджуючи гібридні засоби зовнішньої агресії та внутрішньої нестабільності.

При цьому рецепт розв'язання цієї надважливої проблеми для нашої країни має бути індивідуальним, особливим і базуватися на конституційних засадах як нормах прямої дії, що мають невідворотну об'єднуючу силу.
Важливо усвідомити, що право власності чи оренди — це право не лише на здійснення різноманітної господарської діяльності і залучення власного капіталу, а й на споживання природних властивостей (видових, естетичних, рекреаційних, оздоровчих, туристичних тощо) доступних екосистем, ландшафтів і різноманітних природних комплексів та об'єктів за межами ділянки. Внаслідок чого з'являються і надаються відповідні екосистемні послуги.
Головне, що в процесі цих відносин діє алгоритм земельного капіталу (його складових), який повинен узгоджуватися з вимогами збереження чистоти довкілля, диференціюватися на користь усіх учасників земле- і природокористування і відображатися у вигляді чотирьох основних рентних прибутків як рушійних інтересів (див. рис. 1).


Ці основні прибутки взаємопов'язані між собою, всіма учасниками, які використовують і споживають природні ресурси, і державою. Механізми їх визначення та функціонування мають бути основними складовими суспільно-економічних відносин, особливо при формуванні, генеруванні та реалізації нової програми національної безпеки та оборони.

Очевидним є й те, що законне природокористування має бути платним для всіх, і повинні діяти прозорі механізми отримання прибутків, а також вільні комерційні відносини за безпосередньої участі держави в інтересах громадян України на національному, регіональних і місцевих рівнях. При цьому будь-яких преференцій не повинно бути, а надходження від першої рентної складової не мають "проїдатися", як це відбувається зараз із мізерним земельним податком (рентними платежами, орендною платою).

На такій же основі повинна відбуватися комерціалізація внутрішньої державної політики в Україні з дотриманням вимог загальнонаціональних інтересів. І не лише стосовно гірничо-видобувної промисловості, яка охоплює в основному вичерпні природні ресурси, куди включають більшість корисних копалин (руди, вугілля, нафту, горючі сланці, мінеральні будівельні матеріали тощо), аграрного виробництва, яке пов'язане з відтворювальними природними ресурсами (в основному ґрунтами), архітектурно-будівельного освоєння територій та інших процесів, але й щодо оздоровчих, рекреаційних, естетичних, видових, частотних та інших потреб як цінностей і чинників, які мають неабияке значення для життєдіяльності всіх нас.
Усі зазначені прибутки (доходи) внаслідок використання природних об'єктів мають стати головним надвагомим і незамінним джерелом формування безповоротного (не позиченого) загальнонаціонального інвестиційного капіталу.

Для цього насамперед слід ідентифікувати всі природні об'єкти права власності як природні ресурси та їхні властивості (кількісні, якісні показники всіх категорій земель), що перебувають у межах і поза межами конкретних земельних ділянок, у землі, воді та повітряному просторі, і визначити частку їхньої вартості й цінності, що проявляється в об'єктивній і справедливій кінцевій ціні товару — продуктів, продукції, послуг (включаючи транзит і частоти), видобутих корисних копалин тощо.

Однак окреслені кроки можливо здійснити за наявності політичної волі, і під час реалізації згаданих кроків перш за все виникне потреба реформувати чинні державні інститути, утворивши (в межах існуючої штатної чисельності) нову позавідомчу Національну земельну установу України на кшталт Національного банку України.

Така Національна земельна установа матиме свій бюджет і складовий рентний банк і виконуватиме багатоцільові функції та завдання. Передбачається, що кошти у вигляді прибутку (доходу) від права на загальнонаціональну власність, які надходитимуть до бюджету Національної земельної установи України, повинні зараховуватися на спеціальні рахунки в таких пропорціях: на державному рівні — 30%; на обласному рівні та рівні республіки Крим — 10; на районному (у розрізі рад базового рівня) — 60%, а з територій міст обласного підпорядкування, м. Києва і м. Севастополя — у пропорціях: на державному рівні — 40%; на рівні міст (у розрізі рад базового рівня, якщо такі існуватимуть) — 60 (див. рис. 2).


Кошти мають використовуватися в основному на заходи з реалізації реформ, у тому числі на підтримку та стимулювання ініціатив фізичних осіб, спрямовуватимуться на реалізацію національної регуляторної політики звершення земельної реформи і відіграватимуть роль стимулятора розвитку господарської ініціативи, підприємництва та оздоровлення довкілля.

На старті звершення доречно скористатися коштами державної позики чи резерву. Зокрема, для ефективної реалізації заходів із виправлення помилок, допущених при проведенні нинішньої земельної реформи, і здійснення перших трансакцій із землями сільськогосподарського призначення доцільно залучити до статутного капіталу пропонованої нами Національної земельної установи близько 5–7 млрд дол. позики Міжнародного валютного фонду, адже ціна на землю, особливо родючу, постійно зростає і підвищуватиме не лише основні показники економіки держави, а й національні золотовалютні запаси, тому гроші швидко повернуться.

Вбачається, що пропонована установа відіграватиме також роль основного генератора національного багатства і стимулятора формування державного і місцевих бюджетів, за умови повноцінного функціонування механізмів одержання рентних прибутків від використання не лише надр, а й родючих ґрунтів.

Олександер Ковалів
доктор економічних наук

В Львівській області підстрелили мисливця



До 8-ї міської лікарні привезли підстреленого чоловіка.

Виявляється, той пішов у ліс, сподіваючись щось вполювати, але замість дичини дістав кулю в живіт. На щастя, кажуть медики, його життю вже нічого не загрожує.

"Чоловіка привезли до нас у важкому стані, з кровотечею, - каже Андрій Цвих, завідувач хірургічного відділення шпиталю. – Ми його прооперували, і тепер він перебуває у задовільному стані".

Як з'ясовується, потерпів мешканець Львова. Подейкують, що стався цей нещасний випадок уже наприкінці полювання, коли перезаряджали зброю. У товаристві мисливців Львівщини кажуть, що потерпілий, видно, народився у сорочці, бо такі поранення зазвичай смертельні. І найчастіше трагічні випадки стаються з двох причин – через порушення техніки безпеки на полюванні та алкогольне сп'яніння.

До речі, полюють тепер на пернатих - гусей, качок, на копитних - кабанів, косуль і на хутряних звірів - лисицю та зайця.

Ірина ШЕЛУПЕЦЬ, Експрес
09.12.2017 16:54

КЕКЦ видав нову книгу про шкоду сінокосіння в заповідниках



Критика сінокосіння та інших регуляційних заходів на степових та інших територіях суворого природоохоронного режиму

(Категорія I-A МСОП / IUCN) 2017, В.Є. Борейко

В.А. Бриних, Ю. Парнікоза, К, КЕКЦ, 136 стор.

Книга присвячена 150-річчю від дня народження класика заповідності професора Г.А.Кожевнікова. Електронний варіант книги тут http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2017/12/Kritika-senokosheniya.pdf

Зміст

Вступ

I. Що і як повинні зберігати степові заповідні території?

1. Чому в степових заповідниках вихолощують заповідність?

Деякі сумні підсумки застосування різних режимів 
сінокосіння на прикладі Центрально-Чорноземного заповідника (ЦЧЗ)

3. Степові заповідники: очікування справжні і несправжні.

4. Яка степ нам потрібна?

5. Як підтримувати образ сучасної степу?

II. Кліматичні аспекти формування степових екосистем. Загальнофізичні основи сукцессіонних процесів в степових екосистемах

2. фітофагів в степових екосистемах та їх симулякри.

3. Циклічність кліматичних змін.

4. Кліматична хронологія східноєвропейського степу.

5. Деякі висновки

III. Регуляція в заповідниках - це насильство над дикою природою. Екологічна шкода від сінокосіння в степових та інших заповідниках.

1. Сінокосіння в степових заповідниках - рукотворне екологічне лихо.

2. Негативний вплив на ґрунт і вміст у ній гумусу.

3. безповоротне вилучення з екосистеми продукується фітомаси.

4. Зниження кількості і якості біологічного різноманіття.

4.1. Порушення складу і структури рослинних угруповань. .

4.2. Негативний вплив на мікроорганізми

4.3. Негативний в дію на молюсків.

4.4. Негативний вплив на комах.

4.5. Негативний вплив на ґрунтових безхребетних.

4.6. Негативний вплив на рептилій і амфібій.

4.7. Негативний вплив на птахів.

4.8. Негативний вплив на ссавців, включаючи неможливість відновлення в Косіма заповідного степу диких копитних.

4.9. Знищення рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та порушення місць їх проживання.

5. Зміна гідрологічного режиму степових заповідників

6. Посилення загрози браконьєрства.

7. Посилення загрози рукотворних пожеж

8. Покоси в заповідниках - серйозний фактор занепокоєння.

9. Подвійні стандарти сінокосіння.

10. Вторинність наукового підходу в практиці сінокосіння.

Неефективність сінокосіння в заповідниках як регуляційного заходи.

Сінокосіння відволікає від вирішення справжніх проблем заповідника.

Сінокосіння з використанням механічних транспортних засобів в природних заповідниках України незаконно. .

Екологічна шкода від інших регуляційних заходів у степових та інших заповідних територіях. . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Випас худоби.
  2. Гасіння природних пожеж.
  3. Організація пасік. .
  4. Косіння очерету.
  5. Зацелініваніе (залуження)
  6. Боротьба з интродуцентами.

VI. Негативна практика сінокосіння в степових заповідниках. .

  1. Біосферний заповідник «Асканія-Нова»
  2. Заповідник «Єланецький степ»
  3. Український степовий заповідник.
  4. Луганський заповідник.
  5. Висновки.

VII. Зарубіжний досвід заборони (обмеження) сінокосіння.

Список літератури .

Додаток

1. А.В. Захаренко, Критика сінокосіння та інших регуляційних заходів у степових заповідниках.

Додаток 2.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині виконання Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі »

Додаток 3.

Інструктивний лист Мінприроди України від 20.10.2014 р No 5/3/9 / 12780-14 про сінокосіння в заповідниках


«Зеленая» экономика в Беларуси есть!

Итоги проекта «Содействие переходу Республики Беларусь к «зеленой» экономике», финансируемого Европейским союзом и реализуемого Программой развития ООН в партнерстве с Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь, подвели в Минске 30 ноября.



Средства, выделенные Европейским союзом на реализацию проекта, составили 5 млн евро. Благодаря этому реализовано 23 пилотных проекта и инициативы в различных регионах Беларуси. Из них 16 инициатив реализованы с привлечением общественных организаций в партнерстве с государственными органами управления, бизнес-сообществами, фермерами. Успешная реализация пилотных проектов и инициатив обеспечила достижение экономических, социальных и экологических эффектов.

Одним из главных достигнутых социальных результатов проекта стало создание новых рабочих мест и обеспечение людей дополнительной занятостью. Всего создано 50 новых «зеленых» рабочих мест с конкурентоспособной заработной платой, и 270 человек получили возможность для дополнительной занятости.

Еще одним важным направлением проекта стала информационная поддержка идей «зеленой» экономики. В рамках проекта был доработан портал «Зеленая карта», где собрана информация о важных экологических объектах Беларуси, а также разработана игра для мобильных телефонов «Зеленая экономика».

Проект позволил расширить знания общественности о принципах и идеях «зеленой» экономики, способствовал развитию «зеленой» экономики в регионах через реализацию пилотных инициатив. Успешная реализация проекта позволила создать эффективные механизмы партнерства и совместной деятельности общественных организаций, местных администраций и бизнес-организаций по реализации экономически обоснованных инициатив, построенных на идеях «зеленого» экономического роста.

Несколько инициатив проекта были реализованы в системе Минлесхоза. Так, на территории заказника «Налибокский» создан питомник, выполняющий две функции — поддержание устойчивости популяции особо охраняемого вида птиц (западноевропейский глухарь) и расселение западноевропейского глухаря на территории, где его популяция уменьшается. Питомник размещен на землях Ивьевского райо­на, в кв. 44 Румского лесничества ГЛХУ «Воложинский лесхоз». Площадь питомника составляет 0,72 га. Все работы по созданию питомника, отлову птиц, выведению поголовья осуществлялись с привлечением экспертов из Национальной академии наук Беларуси. Здесь же подготовлены условия для создания системы сбора дикорастущих ягод и грибов и комплекса по их заморозке.

Белорусским ботаническим обществом в партнерстве с ГЛХУ «Лидский лесхоз» создан первый в Республике Беларусь лесной экологический образовательный центр, специализирующийся на обучении устойчивому лесоуправлению и лесопользованию и продвижению экотуризма на лесных землях.

Общественным объединением «Зеленая экономика» в ходе выполнения инициативы проведена большая работа по развитию экотуристического потенциала особо охраняемых природных территорий Беларуси. В частности, для заказника «Налибокский» созданы турпакеты, предоставляющие комплекс услуг по транспортировке туристических групп, предоставлению питания, инвентаря, мест стоянок на территории заказников, экскурсионному обслуживанию местными гидами при проходе по экологическим тропам. Также для заказника выполнены работы по разработке и созданию интернет-сайта zakaznik-naliboki.by

ВСЛЕД ЗА СОБЫТИЕМ
Автор: Виктор ГАВРЫШ
Дата публикации: 07.12.2017

В Черкаському обласному управлінні відбулася виробнича нарада

У Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася виробнича нарада з директорами державних лісогосподарських підприємств. До порядку денного було внесено ряд питань, які є особливо актуальними наприкінці року.



Начальник управління Олександр Дзюбенко доповів про основні результати виїзного засідання Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України, що відбулося нещодавно у НУБіП. Перше – Комітет опікуватиметься проблемами галузі та намагатиметься їх вирішити, а для цього потрібен діалог саме з практиками, працівниками лісового господарства, адже краще за них ніхто не володіє ситуацією. Друге – народні депутати-члени Комітету погодилися голосувати за бюджет 2018 року лише в разі передбачення фінансування на потреби лісівників Півдня і Сходу України. Третє – підняти питання перед коаліцією і Кабінетом Міністрів України щодо призначення керівників Міністерства аграрної політики і продовольства та Держлісагентства України. Крім того, в січні 2018 року буде проведено виїзне засідання Комітету за участі представників уряду, на якому обговорять концепцію реформування і розвитку лісової галузі, яку до того часу мають розробити практики за участі науковців і громадськості.



Санітарний стан лісів, стан проведення заходів з його поліпшення, загальну лісопоталогічну ситуацію по області проаналізував головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Валентин Миколаєць.



За його даними, у соснових лісових насадженнях стрімко збільшується кількість осередків із заселенням омели австрійської, що призводить до всихання деревостанів. Це стосується Канівського лісгоспу – 760 га, Корсунь-Шевченківського лісгоспу – 1096 га, найбільш критична ситуація по Черкаському лісгоспу – 4852 га. У листяних насадженнях лісопатологічна ситуація краща, проте протягом останніх двох років спостерігається зниження фізіологічного здоров`я ясена звичайного.



Головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Микола Бихало доповів про охорону лісів від незаконних рубок. У лісах, підпорядкованих Черкаському ОУЛМГ, патрулювання здійснюють 20 рейдових бригад. Цьогоріч проведено понад півтисячі рейдів з охорони державного лісового фонду. Допомагають у боротьбі з “чорними лісорубами” сучасні технічні засоби – фотопастки, відеореєстратори, тепловізори, квадрокоптери, біноклі нічного бачення, які є у кожному лісгоспі. Боротьба з лісопорушниками ведеться працівниками державної лісової охорони цілодобово, але вона не може бути ефективною без допомоги правоохоронних та судових органів. Станом на 1 грудня ц.р. по Черкаському ОУЛМГ обсяг виявлених незаконних рубок становить 413 кубометрів деревини – лісовою охороною було зафіксовано 56 таких випадків. Лісовому господарству завдано шкоди в розмірі 2,2 млн. грн. По 27 випадках матеріали направлені до районних відділів ГУ Нацполіції в області. Станом на сьогодні до судів направлено лише 3 справи.



Про виконання сортиментної структури головного користування 2017 року доповів заступник начальника управління Микола Рижков. Зупинився також доповідач на питаннях стану залишків лісопродукції на складах та на проведенні аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі I кварталу 2018 року, що відбудеться у Черкасах 11 грудня ц.р.



Обговорили на нараді діяльність лісгоспів з ведення мисливського господарства: проведення полювань користувачами мисливських угідь, використання ліцензій, підгодівлю диких тварин у зимовий період року. Головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Володимир Рибалка наголосив на посиленні рейдової роботи задля боротьби з браконьєрством.



Головний лісівник Черкащини Олександр Дзюбенко акцентував увагу присутніх на забезпеченні в повній мірі потреб населення у новорічних ялинках та на ефективній організації роботи щодо охорони хвойних насаджень області від незаконного вирубування у передноворічний період.

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
08.12.2017