В ході кампанії по реалізації новорічних ялинок у 2017-18 роках держлісгоспами Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства було реалізовано ялинок та сосен на більш ніж півтора мільйони гривень. Таким чином, лісівники Вінниччини виконали план на 131% у порівнянні з минулорічною кампанією.
Одинадцять держлісгоспів долучилися цьогоріч до проведення кампанії по реалізації новорічних деревець. Найбільше ялинок та сосен реалізували ДП «Гайсинський лісгосп», «Вінницький лісгосп» та «Бершадський лісгосп». Результати реалізації новорічних дерев даними держлісгоспами значно покращилися у порівнянні з минулим роком. Зокрема, ДП «Гайсинський лісгосп» реалізувало 3208 ялинок (1900 шт. в 2016 році), ДП «Вінницький лісгосп» - 2691 шт. новорічних деревець (1500 шт. в 2016 році), ДП «Бершадський лісгосп» - 2432 (1500 шт. в 2016 р.).
Загалом, у передноворічний період лісівники Вінниччини реалізували 18955 шт. ялинок та сосен, що на 4,5 тис. штук більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальна сума реалізованої продукції сягнула 1516853 грн. Середня ціна за одне новорічне деревце цього року склала 80 грн., що всього на 3 гривні більше за минулорічну середню ціну.
Також варто зазначити, що задля охорони новорічних дерев від незаконної вирубки та реалізації лісівники державна лісова охорона спільно з екоінспекцією, національною поліцією провели 290 рейдів. У області працювали 74 рейдових бригади, зусиллями яких було виявлено 54 незаконно зрубаних ялинок. На винуватців складено 54 адмінпротоколи, стягнено штрафів на суму 5015 грн. та майже 22 тис. грн. заподіяної лісу шкоди.
Джерело: Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства
Традиційна картина першого дня року: тисячі непроданих ялинок, які, здається, дарма зрубані. Однак не поспішайте обурюватись – вони ще знадобляться
Промовистий вигляд постноворічних ялинкових базарів навіює сум. Організація роздрібної торгівлі цим короткосезонним товаром передбачає купу всього - патенти, дозволи, маркування, спеціальні місця продажу, правила пожежної безпеки тощо. Не передбачає лише одного – обов’язку продавця прибрати за собою залишки непроданого товару. Тому кожного року в містах спостерігається одна й та сама картина: тисячі непроданих ялинок, кинутих напризволяще, валяються купами попід парканами та торговельними рядами - на “радість” комунальникам. У соціальних мережах – суцільне обурення, а питання одне і очевидне: навіщо стільки кожного року рубати? Відповідь несподівана: а щоб копитним в міських зоопарках було чим поласувати!
Специфіка зеленої торгівлі по-новорічному
Після новорічної ночі ялинки вже нікому непотрібні. І ті, які не знайшли свого покупця, просто викидаються продавцями на смітники або ж лишаються просто неба у місцях торгівлі. За словами торговців, зазвичай, залишаються непроданими біля 10-15% зеленого товару. І подальша його доля продавців здебільшого не цікавить. Тому залишки ялинкових базарів завжди були головним болем комунальників у перші тижні нового року – зібрати, вивезти, утилізувати. Більш хазяйновиті управи не просто вивозять дерева на сміттєві полігони, а намагаються використовувати у міському господарстві. Завдяки технологіям подрібнення деревини на тирсу з новорічних ялинок виходить непогана сировина для спалювання у твердопаливних котлах, або ж утеплювачі та добриво для міських насаджень. Між іншим, в останні роки це навіть сформувалося у певний урбаністичний екотренд.
Цього року на ліквідацію непроданих ялинок - за різними оцінками, таких не менше 10-15 тис. штук - на офіційних торговельних майданчиках Києва міська влада планує витратити понад 300 тисяч гривень. Це приблизно стільки ж, скільки підприємці заплатили за дозволи на торгівлю ялинками. (Цікаво, в чому тоді зиск їх видавати? Будемо вважати, що заради свободи підприємництва та вільної конкуренції, що безперечно важливо – щороку, окрім комунального підприємства "Зеленбуд”, у Києві торгують ялинками кілька десятків приватних підприємців, зокрема, у 2016-му ялинкових бізнесменів нараховувалось близько 35).
Звірята в зоопарках теж чекають на подарунки
Столичні комунальники обіцяють впоратися з “ялинковим прибиранням” за три-чотири дні. Це якщо поспішать поперед волонтерів, які цього року оперативно відгукнулися на заклик Сергія Григор'єва, біолога-консультанта зоопарку “Межигір’я” звезти покинуті ялинки на корм тваринам. "Зоопарк "Межигір'я" прийме в дар будь-яку кількість непроданих новорічних ялинок. Наші копитні тварини (кози, олені, антилопи) будуть невимовно раді такому подарунку!”, - написав він на своїй сторінці у Фейсбук.
Київські волонтери відгукнулися, зібрали та відправили до колишньої садиби екс-президента вже кілька КамАЗів хвойних “ласощів” для тамтешніх тварин. Оренда вантажівки, за словами організатора акції Юлії Доценко, коштувала 4,5 тис. грн за 8 годин роботи. Понад третину суми назбирали небайдужі, решту внесли самі активісти. За словами Юлії, ялинки збирали та вивозили вночі, коли немає заторів. А маршрут складали за допомогою підказок дописувачів Facebook, які активно долучилися до акції, повідомляючи про стихійні базари, на яких позалишалися непродані дерева. У такий спосіб кияни “очистили” близько 50 точок ялинкової торгівлі.
Співробітники зоопарку не нарадуються, адже для зимового сезону для їх тварин зазвичай достатньо близько тисячі хвойних дерев, а волонтери лише за одну ніч майже виконали цю норму.
У коментарях під своїм постом Григор'єв пояснив, що використані ялинки (які масово почнуть захаращувати київські двори з середини січня) для подібної підкормки, на жаль, не годяться. Вони сухі, тому тварини їх погано їдять. Окрім того, вони ще й отруйні для звірів через залишки блискіток та прикрас.
До речі, про використані ялинки. Комунальники закликають киян не викидати ялинки після свят, а приносити їх у спеціальні пункти прийому "Київзеленбуду", які запрацюють після 10 січня у кожному з районів столиці. Послуги з утилізації ялинки будуть безкоштовні. За словами заступника директора КП "Київзеленбуд" Дмитра Заруби, потім цей матеріал використають для підсипки дерев у Києві.
Скільки не зрубай – все одно багато
Укрінформ спробував розібратися, чому з ялинковими базарами так завжди відбувається – нарубають і не можуть продати. На наш погляд, усе впирається в слабо прогнозовані попит та пропозицію через цінові та споживчі тенденції.
Цьогоріч в Україні офіційно було зрубано для продажу близько 550 тис. новорічних ялинок. Враховуючи, що на Київ та область припадає приблизно десята частина загальнонаціональних продажів, то за грубими підрахунками, у Києві цьогоріч продавалося близько 50-55 тисяч ялинок. Це майже вдвічі менше, ніж у “довоєнному” 2013-му.
Загалом в Україні на площі 5 тисяч гектарів створено спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 18 мільйонів хвойних дерев різних порід у віці від одного до десяти років. Щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом у загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько мільйона новорічних ялинок. Кожне деревце заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини і відповідно маркується. Цього року покупці ялинок навіть могли перевірити “родовід” обраної красуні на спеціальному додатку у своєму смартфоні.
У Держлісагенстві повідомили, що заготівля новорічних ялинок проводиться, враховуючи заявки торгівельних організацій та споживачів. “Вирощені дерева, заплановані для реалізації, вирубуються виключно під замовлення покупців. Якщо залишаються зрубані нереалізовані новорічні ялинки, тоді їх віддають у дитячі садки, школи, для прикрашання церков на різдвяні свята. Слід зауважити, що цінова політика на новорічні ялинки у 2017 році залишалася в середньому на рівні минулого року. По Україні середня відпускна ціна «з лісу» становила близько 60 грн за погонний метр”, - йдеться у повідомленні прес-служби агентства.
Таким чином, у Києві на 12-ти офіційних столичних ялинкових базарах невеличкі, але рясні ялинки (не сосна!) з усіма комерційними накрутками коштували від 250 до 500 гривень. Голубі елітні ялинки - від 3 до 5 тисяч гривень. В цілому, трохи задорого, погодьтеся. А за таких умов – браконьєрам взагалі рай.
Однак, не виключено, що українці поступово відмовляються від “живого” товару на користь штучних ялинок або переходять на використання більш простих і модних новорічних аксесуарів. Наприклад, інтернет магазини в останні роки фіксують зміни новорічного шопінгу у бік покупок здебільшого свічок та прикрас.
Усе це накладається і формує відповідно низький попит на “живу” ялинкову продукцію, яку торговці, як не намагаються, не можуть продати. Але яку потім з таким задоволенням хрумкають приручені копитні...
3 января, Минск /Корр. БЕЛТА/. Новогодние ели и сосны после зимних праздников лучше всего оставить на контейнерной площадке для вывоза на полигон ТКО, но есть и другие варианты. О них корреспонденту БЕЛТА рассказали в отделе контроля за обращением с отходами Минского городского комитета природных ресурсов и охраны окружающей среды.
"В Беларуси промышленной переработки таких отходов нет, потому что теплоотдача от хвои небольшая, да и объемы не те, - сказала начальник отдела Елена Авраменко. - Но утилизировать натуральные хвойные деревья можно и с пользой. Те, у кого есть дача или частный дом с огородом, могут отвезти ель туда, порубить дерево на растопку, а также измельчить до щепы. Такую мульчу используют для защитного покрытия плодородного слоя почвы".
Также специалисты отмечают, что свежесрубленная хвоя с еще не осыпавшимися ветками могла бы подойти для корма некоторым животным в зоопарке, однако новогодние деревья после праздников, как правило, уже не в той кондиции. Поэтому и сам Минский зоопарк на своем сайте опубликовал просьбу не привозить им такие деревья - учреждение принимает только непроданные ели от лесхозов и других предприятий по реализации этого товара.
"Если распорядиться елью по-хозяйски нет возможности, самое разумное - отнести ее к контейнерной площадке во дворе, чтобы коммунальные службы вывезли их на полигон ТКО", - заключила Елена Авраменко.
Правительство Индонезии приняло в 2017 году гигантский план по борьбе с лесными и торфяными пожарами. На реализацию этого плана индонезийские власти планируют потратить 39 триллионов рупий, что соответствует примерно 166 миллиардам рублей (для сравнения: средние за 2012-2016 годы расходы из лесных субвенций на охрану лесов России от пожаров составили 6,3 миллиарда рублей в год). В результате выполнения этого плана индонезийские власти рассчитывают сократить количество лесных и торфяных пожаров в стране в 2019 году примерно вдвое по сравнению с уровнем последних лет. Сделать это будет непросто, поскольку 2018 год ожидается в Индонезии очень пожароопасным.
Индонезия - одна из наиболее проблемных в лесопожарном отношении стран мира, в основном из-за огромных площадей осушенных торфяников, расчищенных и расчищаемых под различные плантации, в основном масличной пальмы.
Прежде всего, план предусматривает полное исключение использования огня на 2,4 миллионах гектаров осушенных и деградировавших торфяников, которые предполагается обводнить и восстановить.
Предполагаются также специальные меры по защите 731 деревни, исторически подверженных угрозам пожаров, на островах Суматра и Калимантан. Каждая из этих деревень, если сможет в течение календарного года избежать пожаров в прилегающих лесах, получит от правительства дополнительные деньги на развитие - по триста миллионов рупий (что соответствует примерно 1,3 миллионам рублей - для индонезийских деревень это очень приличные деньги).
Планируется также не продлевать разрешения на использование земельным участкам тем землепользователям, которые не смогут эффективно охранять эти участки от огня. Кроме этого, план предусматривает вполне обычные меры по подготовке к пожароопасному сезону - создание системы быстрого реагирования, закупку разнообразной техники и оборудования, и т.д.
Сам план опубликован только на индонезийском языке, но краткая информация о нем доступна и на английском. Ссылки:
Проект "Збереження карпатських пралісів" відзняв фільм про карпатські незаймані ліси. Ми хочемо показати вам красу і неперевершеність дикої природи і розказати, як можна зберегти і примножити наше багатство.
В 2017 году в Башкирии улучшилась ситуация с лесовосстановлением и незаконными рубками.
По данным на начало декабря 2017 года, искусственное лесовосстановление проведено на площади более 7 тыс. га или 104% из установленного объема. Арендаторы лесных участков выполнили посадку леса на площади более 4,0 тыс. га, что составляет 108% от установленного государственной программой показателя. Государственное задание по подготовке почвы под лесные культуры будущего года выполнено на 100%.
В 2017 году площадь, пройденная лесными пожарами, составила 354,5 га (по сравнению с 2016 годом количество лесных пожаров уменьшилось почти в 4 раза). В тушении лесных пожаров было задействовано 637 человек и 178 единиц техники. Населенные пункты и объекты экономики республики от лесных пожаров не пострадали. Из 38 лесных пожаров, зарегистрированных с начала пожароопасного сезона, 31 возник по вине населения в результате неосторожного обращения с огнем. В трех случаях причинами стали сельскохозяйственные палы.
За 11 месяцев 2017 года сокращение незаконных рубок в сравнении с аналогичным периодом 2016 года составило 7%.
По сравнению с аналогичным периодом 2016 года в 2017 году количество лесных пожаров сократилось.
О лесных пожарах и главной причине их возникновения – человеческом факторе – не лишним будет напомнить и в зимний период.
По информации региональных диспетчерских служб лесного хозяйства, всего с начала 2017 года по состоянию на 14 сентября в России возникло 10 499 лесных пожаров, общая площадь, пройденная огнём, составила 4 628 355 га.
По сравнению с аналогичным периодом 2016 года в 2017 году количество лесных пожаров сократилось в 1,1 раза (на 851 пожар), а площадь, пройденная огнем лесными пожарами, сократилась в 1,2 раза (на 894 926 га).
Основные причины возникновения лесных пожаров – неосторожное обращение населения с огнем в лесу и переходы в лес огня с сопредельных территорий.
На труднодоступных и удаленных территориях Сибирского и Дальневосточного федеральных округов в 2017 году, как и в прошлые годы, отмечалась наиболее сложная лесопожарная обстановка.
З виставлених держлісгоспами Чернівецького ОУЛМГ на аукціон 11 933 кубометрів продукції лісозаготівель першого кварталу цього року продано 11 913 кубометрів, що складає 99,8 % реалізації товару.
За інформацією Буковинської універсальної біржі, яка провела торги, участь у них взяли понад 600 підприємців з усієї України. Окрім місцевих деревопереробників, лісоматеріали буковинських держлісгоспів купували підприємці з Волині, Львова, Прикарпаття, Хмельницька, Києва, Тернополя.
«Зауважень і скарг від учасників торгів немає. Онлайн-аукціони через удосконалений спеціалістами нашої біржі електронний майданчик забезпечили вільну конкуренцію деревопереробникам, яка сформувала справедливу ринкову ціну на буковинський ліс», – констатував голова біржового комітету Володимир Любимов.
Чергові торги відзначилися зростанням попиту на лісосировину, а відтак – зростанням ціни на неї, особливо на тверді породи дуба і бука.
Загалом держлісгоспи Буковини запропонували до продажу у першому кварталі 3 тис 596 м куб твердих порід за ціною 11 млн 839 тис грн. Продано увесь обсяг без залишку (окремими лотами) за 18 млн 282 тис грн.
Цінова пропозиція по лісоматеріалах хвойних становила 3 млн 493 тис грн. Продано увесь запропонований обсяг за 3 млн 629 тис грн.
«Попит на лісоматеріали завжди був високим. Нинішнє його збільшення зумовлене зменшенням обсягів лісозаготівлі підприємствами, що входять в сферу управління ЧОУЛМГ. До того ж, як і зазначало керівництво Державного агентства лісових ресурсів, сучасний електронний формат забезпечив біржовим торгам прозорість та відкритість, усунувши можливість спекулятивних домовленостей між покупцями сировини, що також вплинуло на ціну лісоматеріалів», – пояснює завідувач сектору технічної політики та використання лісових ресурсів Чернівецького ОУЛМГ Олександр Москалюк.
«Річний обсяг заготівлі складає 620 тис кубометрів, що на третину менше попередніх років. Він стабілізується на цьому рівні і зростати не буде», – зазначає начальник відділу лісових ресурсів Чернівецького ОУЛМГ Володимир Пилип’юк.
Півроку слухаючи розмаїті дискусії на проблемні міські та регіональні теми, я сформулював для себе Велику та Малу тріади відмазок. До них вдаються демагоги різного калібру, намагаючись пояснити, чому вони працюють погано і їх за це не треба шпетити.
Велика тріада:
1. Систему міняти треба
Наприклад: "Охороняти ліси від незаконних вирубок нема особливого сенсу, хоч ми й намагаємось – треба повністю міняти систему лісового господарства, тоді буде діло".
Наприклад: "Ми давно б уже робили дороги нормально, але нам не дозволяє законодавство, тому ми робимо їх за стандартами 1976 року, й не дивуйтеся, що вони такі галімі".
3. Стратегії нема
Наприклад: "Ну, звичайно, є багато незаконної забудови, санкціонованої міською владою, але погляньмо на проблему ширше – ми не маємо стратегії розбудови міста і не знаємо, де і що потрібно будувати".
Мала тріада:
1. Не все так погано, як ви кажете.
Наприклад: "Насправді на Великдень на дорогу не виїхало не 400 маршруток, а лише 200, просто в решти 200 зіпсувався GPS, і ще ми провели трамвай на Сихів".
Наприклад: "Змусити водіїв виходити на маршрут нереально, ви просто не розумієте, яка в них пекельна й невигідна робота, скажеш їм слово – відразу втечуть до Польщі".
3. Якщо ти такий розумний, піди і зроби то сам.
Наприклад: "А може, ти сам очолиш управління чого-небудь і покажеш, як правильно порядкувати в чого-небудь-сфері? "
Не знаю, чи чиновників/господарників учать десь цієї премудрості, чи вони самі до того доходять, але без використання обох тріад у повному складі не минає жоднісінька дискусія.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Науковця НАН впіймали на хабарі ( politic.kiev.ua )
На хабарі в $500 тис. "погорів" директор науково-дослідної установи, - НАБУ ( Экономические известия )
Суд арештував Ореста Фурдичка, який підозрюється у вимаганні півмільйона доларів ( Ні корупції! )
Екс-голова Львівської облради, якого спіймали на хабарі, може вийти під заставу у 3 млн грн ( Публичные люди )
Директору НДІ, що погорів на хабарі, обрали арешт або 3 мільйони застави ( Українська правда )
Взяв вісім, віддав - три? Екс-голову Львівської облради можуть випустити з СІЗО під заставу ( PRESS-ЦЕНТР )
НАБУ затримало директора наукової установи на хабарі в 500 тисяч доларів ( Expres.ua (Львів) )
НАБУ та САП затримали директора науково-дослідної установи за отримання неправомірної вигоди в розмірі 500 тис. дол ( Рупор (Житомир) )
Ореста Фурдичка затримали детективи НАБУ за підозрою у вимаганні хабара у $500 тис. ( Турка )
НАБУ та САП затримали директора науково-дослідної установи за отримання неправомірної вигоди в розмірі 500 тис. доларів США ( Про все )
Заарештували екс-голову Львівської облради: деталі інциденту ( Телеканал новин 24 ( Львів ) )
Посадовець з аграрної академії наук вимагав $500 тис. хабара ( Бліц-інфо (Івано-Франківськ) )
НАБУ та САП затримали директора науково-дослідної установи за хабаря в розмірі 500 тис. доларів ( Insider Life-News )
Суд арештував науковця, який підозрюється у вимаганні 500 тисяч доларів хабара – НАБУ ( УкропNews )
Суд арештував науковця, який підозрюється у вимаганні 500 тисяч доларів хабара – НАБУ ( Радіо Свобода )
На хабарі у 500 тисяч доларів затримали директора Інституту агроекології ( Львівські новини )
НАБУ та САП затримали директора науково-дослідної установи за хабаря в розмірі 500 тис. доларів ( Антикор )
