Документальный фильм про академика Национальной академии аграрных наук Украины, профессора, директора Института агроэкологии и природопользования Ореста Ивановича Фурдычко
Для створення високопродуктивних лісів буковинські держлісгоспи вирощують достатню кількість якісного посадкового матеріалу. Інвентаризація лісових культур та природного поновлення – важлива і відповідальна лісівнича справа, яку держлісгоспи проводять восени, задля перевірки лісових розсадників, інших об’єктів лісовідтворення та плантаційного лісовирощування.
Це надзвичайно важливе завдання лісівники виконують з особливою ретельністю. Адже інвентаризація дає можливість оцінити кількість та якість садивного матеріалу, за потреби скорегувати дані, щоб в подальшому спланувати і проводити дієві заходи, здатні забезпечити виконання основного лісівничого завдання – створення високопродуктивних лісів.
«Ми добре розуміємо, що 80% успіху весняної лісокультурної кампанії – це вирощення якісного посадматеріалу. Не менш важливо забезпечити необхідну кількість сіянців та саджанців основних порід. Адже не секрет, що саме ті сіянці, які зростали в місцевих природних умовах, дають найкращу приживлюваність і згодом є стійкими до хвороб», – зазначив в. о. начальника ЧОУЛМГ Віктор САХНЮК.
Так, спеціально створеними фаховими комісіями проінвентаризовано 4,33 га однорічних сіянців та 5,2 га дворічних і старших сіянців лісоутворюючих порід.
Стандартних сіянців нараховано 5,73 млн штук, що на 11% більше, ніж їх було минулого року. Найбільше маємо ялини європейської (57%), дуба звичайного (14%), ялиці білої (9%), а також дуба червоного, явора, ясеня звичайного та інших порід.
«В асортименті сіянців, що досягли торік стандартних показників, маємо 17 порід, – розповідає Тарас СОБКО, головний спеціаліст відділу лісового господарства та мисливства ЧОУЛМГ. – Приємно відзначити, що підприємствами управління вирощено 76 тисяч стандартних сіянців високопродуктивних порід екзотів, які добре зростають в наших буковинських лісах: модрини європейської та японської, дугласії зеленої».
Інвентаризацією-2017 охоплено також 0,21 га відділень зеленого живцювання і обліковано 89 тис укорінених живців. З них кількість стандартних живців зросла на 46% проти показника 2016 року.
За даними відділу лісового господарства та мисливства ЧОУЛМГ, планове завдання з вирощування стандартних сіянців та укорінених живців перевиконане в цілому на 47%. Значно перевищили цей показник держспецлісгоспи АПК – Карпатський, Вижницький, Сторожинецький, а також Сокирянський, Чернівецький держлісгоспи. Найбільше стандартних сіянців виростили працівники Карпатського держспецлісгоспу (понад 1,6 млн штук), Путильського держлісгоспу (1,36 млн штук), Сторожинецького держлісгоспу (601 тис штук).
У лісових розсадниках обліковано 0,4 га маточних плантацій та більше 1,8 тис одиниць декоративних дерев та кущів.
Високу якість сіянців підтверджує показних їх приживлюваності. В усіх держлісгоспах ЧОУЛМГ вона дорівнює нормативній і навіть перевищує її у Новоселицькому, Герцаївському держспецлісництвах АПК, Глибоцькому держлісгоспі АПК, а також у Хотинському та Чернівецькому держлісгоспах.
На фото: Ось так в держлісгоспах Буковини вирощують якісні сіянцы, з яких зростають розкішні ліси.
За фото вдячні колегам з газет «Карпати», «Ва-банк».
2 січня голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук представив трудовому колективу ОДА, керівникам територіальних структур центральних органів виконавчої влади Віктора Сахнюка, виконуючого обов’язки начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Про це повідомляє прес-служба Чернівецького ОУЛМГ.
Привітавши Віктора Анатолійовича з призначенням на нову посаду, Олександр Георгійович побажав йому успіхів у роботі.
У відповідь на запевняння, що облдержадміністрація всіляко сприятиме буковинським лісівникам у роботі, Віктор Сахнюк пообіцяв докласти максимум зусиль для розвитку лісового господарства Чернівецької області, яке є серед провідних галузей економіки краю.
Нагадаємо, що до цього Віктор Сахнюк працював першим заступником-головним лісничим Волинського ОУЛМГ.
Принагідно зазначимо, що за чинним законодавством облдержадміністрації є розпорядниками земель лісогосподарського призначення від імені їх конституційного власника – народу України.
У работников лесных хозяйств Херсонщины появилась надежда, что государство все-таки обратит внимание на проблемы их предприятий. Стало известно, что в Кабинете министров одобрили проект президентского указа о присоединении нашей страны к Конвенции Европейского института леса.
Государства, которые подписали Конвенцию, берут на себя обязательства усилить и активизировать исследования леса. Они должны заниматься внедрением лучшего мирового опыта и теоретических наработок с целью решения проблем в сфере лесов и управления лесхозами. Это особенно актуально для искусственных посадок (именно такие леса растут на Херсонщине). Рукотворные леса нуждаются в особом уходе и постоянном наблюдения.
Теперь слово за президентом Петром Порошенко, который должен изучить и подписать либо отклонить документ, представленный ему Кабмином.
В ході кампанії по реалізації новорічних ялинок у 2017-18 роках держлісгоспами Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства було реалізовано ялинок та сосен на більш ніж півтора мільйони гривень. Таким чином, лісівники Вінниччини виконали план на 131% у порівнянні з минулорічною кампанією.
Одинадцять держлісгоспів долучилися цьогоріч до проведення кампанії по реалізації новорічних деревець. Найбільше ялинок та сосен реалізували ДП «Гайсинський лісгосп», «Вінницький лісгосп» та «Бершадський лісгосп». Результати реалізації новорічних дерев даними держлісгоспами значно покращилися у порівнянні з минулим роком. Зокрема, ДП «Гайсинський лісгосп» реалізувало 3208 ялинок (1900 шт. в 2016 році), ДП «Вінницький лісгосп» - 2691 шт. новорічних деревець (1500 шт. в 2016 році), ДП «Бершадський лісгосп» - 2432 (1500 шт. в 2016 р.).
Загалом, у передноворічний період лісівники Вінниччини реалізували 18955 шт. ялинок та сосен, що на 4,5 тис. штук більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальна сума реалізованої продукції сягнула 1516853 грн. Середня ціна за одне новорічне деревце цього року склала 80 грн., що всього на 3 гривні більше за минулорічну середню ціну.
Також варто зазначити, що задля охорони новорічних дерев від незаконної вирубки та реалізації лісівники державна лісова охорона спільно з екоінспекцією, національною поліцією провели 290 рейдів. У області працювали 74 рейдових бригади, зусиллями яких було виявлено 54 незаконно зрубаних ялинок. На винуватців складено 54 адмінпротоколи, стягнено штрафів на суму 5015 грн. та майже 22 тис. грн. заподіяної лісу шкоди.
Джерело: Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства
Традиційна картина першого дня року: тисячі непроданих ялинок, які, здається, дарма зрубані. Однак не поспішайте обурюватись – вони ще знадобляться
Промовистий вигляд постноворічних ялинкових базарів навіює сум. Організація роздрібної торгівлі цим короткосезонним товаром передбачає купу всього - патенти, дозволи, маркування, спеціальні місця продажу, правила пожежної безпеки тощо. Не передбачає лише одного – обов’язку продавця прибрати за собою залишки непроданого товару. Тому кожного року в містах спостерігається одна й та сама картина: тисячі непроданих ялинок, кинутих напризволяще, валяються купами попід парканами та торговельними рядами - на “радість” комунальникам. У соціальних мережах – суцільне обурення, а питання одне і очевидне: навіщо стільки кожного року рубати? Відповідь несподівана: а щоб копитним в міських зоопарках було чим поласувати!
Специфіка зеленої торгівлі по-новорічному
Після новорічної ночі ялинки вже нікому непотрібні. І ті, які не знайшли свого покупця, просто викидаються продавцями на смітники або ж лишаються просто неба у місцях торгівлі. За словами торговців, зазвичай, залишаються непроданими біля 10-15% зеленого товару. І подальша його доля продавців здебільшого не цікавить. Тому залишки ялинкових базарів завжди були головним болем комунальників у перші тижні нового року – зібрати, вивезти, утилізувати. Більш хазяйновиті управи не просто вивозять дерева на сміттєві полігони, а намагаються використовувати у міському господарстві. Завдяки технологіям подрібнення деревини на тирсу з новорічних ялинок виходить непогана сировина для спалювання у твердопаливних котлах, або ж утеплювачі та добриво для міських насаджень. Між іншим, в останні роки це навіть сформувалося у певний урбаністичний екотренд.
Цього року на ліквідацію непроданих ялинок - за різними оцінками, таких не менше 10-15 тис. штук - на офіційних торговельних майданчиках Києва міська влада планує витратити понад 300 тисяч гривень. Це приблизно стільки ж, скільки підприємці заплатили за дозволи на торгівлю ялинками. (Цікаво, в чому тоді зиск їх видавати? Будемо вважати, що заради свободи підприємництва та вільної конкуренції, що безперечно важливо – щороку, окрім комунального підприємства "Зеленбуд”, у Києві торгують ялинками кілька десятків приватних підприємців, зокрема, у 2016-му ялинкових бізнесменів нараховувалось близько 35).
Звірята в зоопарках теж чекають на подарунки
Столичні комунальники обіцяють впоратися з “ялинковим прибиранням” за три-чотири дні. Це якщо поспішать поперед волонтерів, які цього року оперативно відгукнулися на заклик Сергія Григор'єва, біолога-консультанта зоопарку “Межигір’я” звезти покинуті ялинки на корм тваринам. "Зоопарк "Межигір'я" прийме в дар будь-яку кількість непроданих новорічних ялинок. Наші копитні тварини (кози, олені, антилопи) будуть невимовно раді такому подарунку!”, - написав він на своїй сторінці у Фейсбук.
Київські волонтери відгукнулися, зібрали та відправили до колишньої садиби екс-президента вже кілька КамАЗів хвойних “ласощів” для тамтешніх тварин. Оренда вантажівки, за словами організатора акції Юлії Доценко, коштувала 4,5 тис. грн за 8 годин роботи. Понад третину суми назбирали небайдужі, решту внесли самі активісти. За словами Юлії, ялинки збирали та вивозили вночі, коли немає заторів. А маршрут складали за допомогою підказок дописувачів Facebook, які активно долучилися до акції, повідомляючи про стихійні базари, на яких позалишалися непродані дерева. У такий спосіб кияни “очистили” близько 50 точок ялинкової торгівлі.
Співробітники зоопарку не нарадуються, адже для зимового сезону для їх тварин зазвичай достатньо близько тисячі хвойних дерев, а волонтери лише за одну ніч майже виконали цю норму.
У коментарях під своїм постом Григор'єв пояснив, що використані ялинки (які масово почнуть захаращувати київські двори з середини січня) для подібної підкормки, на жаль, не годяться. Вони сухі, тому тварини їх погано їдять. Окрім того, вони ще й отруйні для звірів через залишки блискіток та прикрас.
До речі, про використані ялинки. Комунальники закликають киян не викидати ялинки після свят, а приносити їх у спеціальні пункти прийому "Київзеленбуду", які запрацюють після 10 січня у кожному з районів столиці. Послуги з утилізації ялинки будуть безкоштовні. За словами заступника директора КП "Київзеленбуд" Дмитра Заруби, потім цей матеріал використають для підсипки дерев у Києві.
Скільки не зрубай – все одно багато
Укрінформ спробував розібратися, чому з ялинковими базарами так завжди відбувається – нарубають і не можуть продати. На наш погляд, усе впирається в слабо прогнозовані попит та пропозицію через цінові та споживчі тенденції.
Цьогоріч в Україні офіційно було зрубано для продажу близько 550 тис. новорічних ялинок. Враховуючи, що на Київ та область припадає приблизно десята частина загальнонаціональних продажів, то за грубими підрахунками, у Києві цьогоріч продавалося близько 50-55 тисяч ялинок. Це майже вдвічі менше, ніж у “довоєнному” 2013-му.
Загалом в Україні на площі 5 тисяч гектарів створено спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 18 мільйонів хвойних дерев різних порід у віці від одного до десяти років. Щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом у загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько мільйона новорічних ялинок. Кожне деревце заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини і відповідно маркується. Цього року покупці ялинок навіть могли перевірити “родовід” обраної красуні на спеціальному додатку у своєму смартфоні.
У Держлісагенстві повідомили, що заготівля новорічних ялинок проводиться, враховуючи заявки торгівельних організацій та споживачів. “Вирощені дерева, заплановані для реалізації, вирубуються виключно під замовлення покупців. Якщо залишаються зрубані нереалізовані новорічні ялинки, тоді їх віддають у дитячі садки, школи, для прикрашання церков на різдвяні свята. Слід зауважити, що цінова політика на новорічні ялинки у 2017 році залишалася в середньому на рівні минулого року. По Україні середня відпускна ціна «з лісу» становила близько 60 грн за погонний метр”, - йдеться у повідомленні прес-служби агентства.
Таким чином, у Києві на 12-ти офіційних столичних ялинкових базарах невеличкі, але рясні ялинки (не сосна!) з усіма комерційними накрутками коштували від 250 до 500 гривень. Голубі елітні ялинки - від 3 до 5 тисяч гривень. В цілому, трохи задорого, погодьтеся. А за таких умов – браконьєрам взагалі рай.
Однак, не виключено, що українці поступово відмовляються від “живого” товару на користь штучних ялинок або переходять на використання більш простих і модних новорічних аксесуарів. Наприклад, інтернет магазини в останні роки фіксують зміни новорічного шопінгу у бік покупок здебільшого свічок та прикрас.
Усе це накладається і формує відповідно низький попит на “живу” ялинкову продукцію, яку торговці, як не намагаються, не можуть продати. Але яку потім з таким задоволенням хрумкають приручені копитні...
3 января, Минск /Корр. БЕЛТА/. Новогодние ели и сосны после зимних праздников лучше всего оставить на контейнерной площадке для вывоза на полигон ТКО, но есть и другие варианты. О них корреспонденту БЕЛТА рассказали в отделе контроля за обращением с отходами Минского городского комитета природных ресурсов и охраны окружающей среды.
"В Беларуси промышленной переработки таких отходов нет, потому что теплоотдача от хвои небольшая, да и объемы не те, - сказала начальник отдела Елена Авраменко. - Но утилизировать натуральные хвойные деревья можно и с пользой. Те, у кого есть дача или частный дом с огородом, могут отвезти ель туда, порубить дерево на растопку, а также измельчить до щепы. Такую мульчу используют для защитного покрытия плодородного слоя почвы".
Также специалисты отмечают, что свежесрубленная хвоя с еще не осыпавшимися ветками могла бы подойти для корма некоторым животным в зоопарке, однако новогодние деревья после праздников, как правило, уже не в той кондиции. Поэтому и сам Минский зоопарк на своем сайте опубликовал просьбу не привозить им такие деревья - учреждение принимает только непроданные ели от лесхозов и других предприятий по реализации этого товара.
"Если распорядиться елью по-хозяйски нет возможности, самое разумное - отнести ее к контейнерной площадке во дворе, чтобы коммунальные службы вывезли их на полигон ТКО", - заключила Елена Авраменко.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
