Деревообрабатывающие компании из Литвы и Австрии наращивают мощности в Беларуси

Две иностранные компании, реализующие крупные проекты в деревообработке в Беларуси, объявили об увеличении мощностей.

Производство «ВМГ Индустри»

«Дочка» австрийской Kronospan ООО «Кроноспан НТ» 5 января стала резидентом СЭЗ «Гродноинвест». Эта компания намерена построить за 16 месяцев в Сморгони завод по производству плит МДФ/ХДФ, ламинированных напольных покрытий, окрашенного ХДФ и других видов продукции деревообработки. Более 70% продукции предприятия будет поставляться на экспорт. Основные рынки сбыта — Польша, Россия, Украина, Литва, Латвия, Эстония.

Около 5 лет назад Kronospan Holding заключил инвестиционный договор с правительством Беларуси на реализацию крупных проектов. Австрийской компанией уже созданы производственные мощности в Сморгони и Могилеве.

Литовский холдинг VMG хочет нарастить мощности в Могилеве. В настоящее время производственный комплекс «ВМГ Индустри» занимает 22 га и включает в себя три производства: ДСП, фанеры и гнутоклееных деталей, мебели. Компания намерена в ближайшие два года увеличить производство и экспорт мебели вдвое, сказал БЕЛТАдиректор «ВМГ Индустри» Кирилл Выборный.

— Учредителями принято решение о модернизации действующего производства, строительстве нового мебельного цеха и расширении складов с целью наращивания объемов выпуска продукции, — сообщил Выборный. — Реализация проекта находится в активной стадии. Уже введен в строй современный логистический центр, ведется монтаж нового и модернизация имеющегося оборудования, а также начато строительство нового мебельного цеха, ввод в строй которого запланирован в октябре 2018 года.

Реализация данного инвестпроекта оценивается примерно в 27 млн евро. На новом производстве планируется создать дополнительно порядка 200 рабочих мест.

— Мы ничего нового не будем выпускать — это будет по-прежнему корпусная мебель, — пояснил директор «ВМГ Индустри». — Только благодаря реализации данного проекта мы планируем увеличить производственные мощности и экспорт продукции вдвое. Так, если сейчас мы реализуем ежемесячно мебели примерно на 4,5 млн евро, то в ближайшие два года ставим задачу выйти на 9 млн евро. Сейчас 100% наших изделий реализуются за пределы Беларуси и через международные торговые сети попадают к потребителям в самых разных странах — от Канады до Японии и ОАЭ, — отметил Выборный.

7 января 2018 в 19:59
TUT.BY
Читать полностью: https://news.tut.by/economics/575870.html

Далі...

Наслідки тепла в Україні: прокинулися змії, а грибники знову вийшли на полювання

Цієї зими українці бачили навіть квітучі троянди і бузок. Але гадюки і лисички - це щось новеньке.

"Повелися" на погодну "пастку", передає Ukr.Media.

Прогулянка в ліс в нинішню пору може здивувати не тільки пробивающейся крізь землю травичкою, але і тим, що прямо під ногами ви можете побачити змію. Саме на таку, живу й справжню, набрів біля селища Меліоративне на Дніпропетровщині Юрій Ковалика.

- Ось вам і зима, сфотографував п'ять хвилин тому, - поділився "знахідкою" чоловік у соцмережах. – По ідеї, вони повинні спати, а ця вилізла з каменів.

Герпетолог, доцент Дніпропетровського національного університету Віктор Гассо підтвердив, що це степова гадюка, яка занесена в Червону книгу і знаходиться під охороною.

- При низькій температурі змії впадають в сплячку, зимують у щілинах під корінням дерев, але коли повітря прогрівається до +4, +8 – вилазять назовні, - говорить фахівець. – Це така погодна "пастка" для них. Цілком можливо, що вона вийшла на сонечко погрітися. Проте це помилкова тривога.

Така "прогулянка", за словами Гассо, може коштувати змії життя, оскільки при заморожуванні вона впаде в стан заціпеніння і не зможе сховатися назад, а значить – загине. Тим, хто ось так само, як Юрій, випадково наткнеться на змій, герпетолог радить не діяти самостійно, а звернутися до фахівців.

- Її можна врятувати, посадити в дерев'яний ящик з соломою і отворами, заховати в льох, а в квітні відвезти подалі в ліс і випустити, - каже Віктор Гассо.

Нападати в такий час змії навряд чи зможуть, так як сонні, але краще все-таки не ризикувати і не випробовувати долю.

Зима – грибний сезон

Любителі "грибалки" відкрили новий, чи продовжують старий сезон, але навіть у січні, після свят продовжують хвалитися грибним уловом. Так киянка Лариса Філоненко в мережі поділилася фотографією зібраних 2 січня лисичок.

"Мало, але є", - підписала знімок жінка.

Лисички Лариса знайшла на межі Київської та Чернігівської областей, крім того, член її сім'ї відшукав навіть білий гриб!

"Родич білий сьогодні знайшов. Там серед лисичок загубився. Побачила тільки вдома", - хвалиться киянка.

Любителі збирати гриби підтверджують - тепла зима продовжила грибний сезон.
"Вчора брат зібрав трохи лисичок, досить великі як для січня місяця, теж на кордоні Чернігівської та Київської області... А також фіолетову рядовки, сироїжки, димчатую рядовки, найбільше гигрофоров... Все в хорошому стані", - розповідає Валентина Голуб.

У Запорізькій області посеред зими прокинулися кліщі??

http://tyachivnews.in.ua/novini/ukrayina/24513-nasldki-tepla-v-ukrayin-prokinulisya-zmyi-a-gribniki-znovu-viyshli-na-polyuvannya.html

Далі...

Для підгодівлі диких тварин лісівники Буковини заготовили та закупили 80 тонн сіна, більше 100 тонн різних зернових культур

ГРІХ НЕ ДОПОМОГТИ

У горах випав сніг. І одразу єгерська служба разом з працівниками державної лісової охорони державного підприємства «Путильський лісгосп» поспішили вивезти у ліс корми для підгодівлі диких звірів. Співробітники Яблунецького та Сергіївського лісництв, одних з найвисокогірніших на Буковини, наповнили годівельні майданчики, розташовані на території держлісфонду, кукурудзою, зерновими (на фото).

Як повідомили БукІнфо у прес-службі Чернівецького ОУЛМГ, почасти важкі мішки з поживою для оленів, косуль, кабанів та інших диких тварин довелося путильським лісівникам вручну нести крутими гірськими стежками, завіяними сніжними заметами.

«З настанням зими, коли природних кормів лісовим звірам не вистачає, усі користувачі мисливських угідь займаються їх підгодівлею, причому в горах більш інтенсивно, аніж у рівнинних лісах, – розповідає Василь Гав’юк, головний спеціаліст відділу лісового господарства та мисливства Чернівецького ОУЛМГ. – Користувачі мисливських угідь зобов’язані забезпечити комплекс заходів, спрямованих на охорону та відтворення диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування. Ця вимога обумовлена чинним законодавством, а також в договорах про умови ведення мисливського господарства, укладеними Чернівецьким обласним управлінням лісового господарства з усіма користувачами. Її невиконання тягне за собою розірвання договору та позбавлення права користування мисливськими угіддями».

Тваринам важко у цей період. Тому біля місць їх постійного перебування, на шляхах міграції кожний держлісгосп, що входить в сферу управління ЧОУЛМГ, облаштував спеціальні годівниці. Причому для молодняка споруджено окремі годівельні майданчики. Впродовж усього року лісівники турбуються про наявність у лісі солонців для звірів.

«Держлісгоспи області заготовили цього року понад 80 тонн сіна, 70 тонн кукурудзи, 30 тонн інших зернових для підгодівлі диких тварин, а також кормові віники з гілок верби козячої, топінамбуру, малини та кропиви Взимку лісові звірі знайдуть поживу на кормових полях, підготовлених для них лісівниками. Окрім того, при сильних снігах наші держлісгоспи використовують наявну техніку для розчищення для звірів доріг у лісі, а для косуль, які сплять на землі, розчищаємо цілі галявини», – розповідає Василь Гав’юк.

http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=99180

Далі...

Ёлы-палы, лес пустой...

Россия

Стоит ли отказаться от традиции срубать ёлку под Новый год?

Через 10 лет свежесрубленная зеленая елка на Новый год может не понадобиться. Ведь в смартфоне к этому времени, или тому, что успешно заменит смартфон, найдется штучка поинтереснее. Поинтереснее даже кремлевской или голливудской елки.

Да и сегодня, если вы спросите ребенка, будешь играть в компьютер или пойдешь на елку, однозначного ответа не услышишь. Может и пойдет…

С одной стороны, традиция умирает, скажете вы. А с другой стороны, столько елок не окажутся срубленными, проданными или не проданными, но в любом случае выброшенными.

Обезглавливание хвойных дерев в канун уходящего года сегодня имеет массовый характер. Пока статистики, сколько россиян ставят срубленную зеленую ёлку/сосну на Новый год, нет.

Но давайте предположим, что каждый десятый россиянин продолжает ёлочную традицию и не может встретить наступающий год без погубленного деревца. 146 млн россиян делим на 10 и получаем 14 миллионов погубленных деревьев. Наше предположение шокирует и хочется уменьшить количество любителей мертвых елочек до каждого сотого россиянина. Но и полтора миллиона срубленных елочек за неделю до 31 января тоже не капля в лесу.

Что значит полтора миллиона деревьев? Даже для такой бескрайне богатой страны, как Россия. 

07.01.2018
16:24
https://www.glavny.tv/news/97807

Далі...

Правительство Англии начало осуществление планов по созданию нового Северного леса

Планы по созданию нового Северного леса, простирающегося от Ливерпуля до Халла, понемногу воплощаются в реальность английским правительством.



Власти уже выделили 5,7 млн фунтов стерлингов для увеличения лесистости вдоль пояса, охватывающего Манчестер, Лидс и Брэдфорд. Общая стоимость проекта длительностью в 25 лет составляет 500 миллионов фунтов стерлингов. Средства планируют привлечь благотворительными силами.

Экологи приветствуют высадку запланированных 50 миллионов новых деревьев, но настаивают, что министры должны прекратить вырубку древнего леса.

Великобритания имеет один из самых низких показателей лесистой местности в Европе, а район, который должен быть охвачен Северным лесом, является одним из самых «обнаженных» в Англии, уровень покрытия деревьями составляет менее 8%.

Акцент проекта будет локализован на увеличении количества растущих деревьев вокруг крупных городов до 20%. Также будет сосредоточено внимание на долинах рек, где высадка поспособствует предотвращению наводнений и потери почвы, и благоприятно скажется на дикой природе.

Woodland Trust, возглавляющий проект местных общинных лесов, утверждает, что новые лесистые районы не следует недооценивать, так как они значительно улучшат состояние окружающей среды для людей северных городов.

Правительство пообещало посадить 11 миллионов деревьев. Woodland Trust говорит, что в прошлом году в Англии был самый низкий уровень посадки в течение многих лет – всего 1000 гектаров.

Отчет должен быть обнародован на этой неделе, и экологи утверждают, что его следует оценивать не по амбициозному настроению, а по конкретной политике, поддерживаемой наличными деньгами.

https://dni24.com/exclusive/151311-pravitelstvo-anglii-nachalo-osuschestvlenie-planov-po-sozdaniyu-novogo-severnogo-lesa.html

Далі...

В Австралії вирують лісові пожежі (відео)

Лісові пожежі в Австралії зруйнували кілька будівель у суботу, 6 січня.



Підпишіться на новини «UkrMedia» в Facebook, Twitter або Google+

Також через пожежі близько 400 будинків залишилися без електрики. Вогонь вийшов з-під контролю неподалік від Мельбурна, найбільшого міста країни.

За заявою влади, поширення загоряння стало можливим завдяки сукупності факторів: високої температури повітря, посушливого характеру погоди, сильних вітрів, різко змінили напрямок.

Погода в регіоні стоїть спекотна. За даними Ukr.Media, в штаті Вікторія повітря розігрівалося до 40 градусів Цельсія. Спека була такою сильною, що подекуди розплавився асфальт.

Попередження про лісових пожежах розіслані по всьому регіону. Жителям рекомендовано бути обережними.

https://ukr.media/world/339583/

Далі...

Ліс для Херсонщини — більше, ніж просто ліс

Рік Червоного Вогняного Півня, що завершиться в середині лютого, для українських лісівників в цілому виявився поблажливим.

Поблажливість ця передовсім у тому, що галузі загалом вдалося уникнути важких пожеж, хоча захисний арсенал все той же — явно застарілий та ще й напівпорожній. Вдалося призупинити згубний процес винищення лісів як одиночками-лісорубами, так і організованими «колонізаторами».

Можна сказати, що посадки дерев і посадки губителів лісу ведуться одночасно і не без певних зрушень, хоч за масштабами до колишнього сталінського плану «перетворення природи» нам ще далеко.

Україна, лісистість якої найнижча в Європі, намагається залишити історично невластиве їй місце. І небезуспішно. Так, лише за роки незалежності на Вінниччині, наприклад, створено і відтворено 35 979 га лісів! Лісистість області за цей час зросла з 12,5% до 13,8%! Аби довести цей важливий показник до оптимального (15%), лісівникам Поділля потрібно створити ще 31 тис. га лісів.

А що ж Херсонщина? Сказати щось важко. На жаль, на відміну від інших відомчих управлінь, обласне управління лісового та мисливського господарства оприлюднювати власну ж статистику або не навчилося, або боїться її, як заєць вовка...

Одначе гласно подані дані інших держлісгоспів країни свідчать: лісівники розуміють всю відповідальність, покладену на них державою. І образливо їм чути, коли особливо речисті чиновники вищого рангу звинувачують їх мало не у всіх гріхах смертних!

«Я можу сказати, що за останні декілька років лісове агентство (Державне агентство лісових ресурсів. — Ред.) не продемонструвало жодних позитивних здобутків щодо наведення ладу в галузі, — заявив під час засідання національного прес-клубу реформ для регіональних ЗМІ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік» прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

— Хочу підкреслити, що це і екологія, і лісове господарство, за яким потрібно дуже серйозно доглядати і працювати. Я думаю, що воно може бути абсолютно самодостатнє з точки зору наповненням доходами своїх рахунків (маю на увазі рахунків лісового господарства країни). Треба, щоб вони (працівники лісової галузі. — Авт.) позашивали там собі кишені.

Тому я думаю, що це штучно створена історія. Перед тим, як виходити на будь-які протести, треба було звернутися до уряду зі своїми пропозиціями. Якщо будуть пропозиції від працівників лісового господарства, як ефективно розвивати господарство, ми завжди будемо підтримувати. Але якщо ми бачимо потайну ціль, то тут треба ще раз осмислити, чому так відбувається».

На виїзному засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради керівники галузі зауважили, що їм на піднесення лісгоспів необхідно близько 700 млн гривень. Сподівалися, що нарешті їх почують. Одначе... У підкладеному їм під ялинку бюджеті на наступний рік заявлена цифра обрізана більш як наполовину — до 304 млн гривень. Може, сталося це з подачі першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка?

Під час онлайн-конференції названий чиновник підтвердив, що Держ­лісагентство «просить» на південні області країни, де ліси захищають степові простори від суховіїв, знайти 450 млн гривень, оскільки в бюджеті-2018 вони не значаться. Знаєте, що сказав на це Максим Петрович?

А сказав ось що: «Дійсно, така сума відсутня в Держбюджеті, але Міністерство готове її забезпечити за рахунок перерозподілу інших програм. Однак питання не тільки в Мін­агрополітики, а також в готовності Лісагентства освоїти ці гроші. Наприклад, в 2017 році ми повернемо в бюджет 25 млн гривень, які Лісагентство не змогло освоїти всупереч всім гучним заявам про недофінансування».

Отакої! З одного боку — численні акції протесту, з другого — неспроможність освоювати капіталовкладення.

І як же тоді розуміти заяви керівників галузі про те, що на сьогодні для Держлісагентства фінансування — одне з болючих питань?

Вдалося з'ясувати, що такі кошти справді були виділені. Конкретно — не лісівникам на премії, а саме на лісо­впорядкування, себто на ефективну організацію та науково обґрунтоване ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів тощо.

Між іншим, ще у 2015 році Херсон­ська область була визначена базовою щодо новітнього проведення лісовпорядкування. На це потрібні значні кошти. А де їх узяти, коли навіть на зарплату лісівникам не вистачає?

От і виходить, що фахівці Україн­ського державного лісовпорядного об'єднання ВО «Укрдержлісопроект» готові хоч під міністерську ялинку покласти всю необхідну документацію для проведення в Україні «зеленої революції», починаючи з Херсонщини, як і було визначено. Але без грошей — вибачте!

Що буде в новому році — ніхто не знає. Відомо лише одне: дерева ростуть куди швидше, ніж рівень розу­міння того, що ліс, особливо для нашого гарячого Півдня, — це більше, ніж просто ліс...

Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"

Сьогодні, 15:21
http://khersonci.com.ua/public/27314-lis-dlya-khersonshchini-bilshe-nizh-prosto-lis.html

Далі...

Владимир Путин - экоактивистам: «Вы занимаетесь нужным и важным делом»

На МедиаФоруме ОНФ, проходящем в эти дни в Санкт-Петербурге, помимо всего прочего, была поднята и тема экологии и, в частности, вырубки лесов.

На МедиаФоруме ОНФ нам как победителям журналистского конкурса за материалы на ЭкоРидусе выпала возможность присутствовать на встрече Владимира Путина с журналистами.На форуме собрались почти 300 журналистов из региональных и местных СМИ со всей России, и очень многие из них пишут, в том числе, об экологических нарушениях и проблемах в своем регионе, тема экологии регулярно звучала. В том числе, она поднималась и на встрече с президентом.Сергей Лисовский, главный редактор газеты «Общество и экология», задал вопрос о проблеме российских лесов (приурочен этот вопрос, помимо всего прочего, к недавнему открытию «Центра общественного мониторинга по проблемам экологии и защиты леса» ОНФ, который был презентован на МедиаФоруме):

Касаясь вопроса о лесе, который так же, как и водные ресурсы, является национальным достоянием России. И будущее поколение спросит нас всех, здесь сидящих: «А что вы сделали, чтоб нам передать лес, воду, чистый воздух?» Получилось так, что в 90-тые транснациональные корпорации (ТНК) вошли к нам, захватили рынок. Малый и средний лесной бизнес почти уничтожен, а ведь это простые жители. А ТНК Россия не нужна, поэтому порядка 30 млрд рублей, уходит из нашей страны на Запад, за рубеж. А нам остаются проблемы экологические, отсутствие леса. То есть с каждым годом мы видим, что варварские рубки, черные лесорубы. Поэтому я всего лишь хочу озвучить ту тему, которая наболела у многих. То же озеро Байкал, лишаясь лесов вокруг, оно лишается возможности нормально развиваться. Также обратите, пожалуйста, внимание, что Лесной кодекс обязательно нужно пересмотреть. Он оторван от народа. Там имущественные отношения, как бы говорится об имущественных отношениях во многом, а не говорится, что весь лес должен быть народным. По факту, у нас вся лесопромышленность замкнута на Запад, а нам мало что остается, остаются одни проблемы. Значит, виной является плохое Лесное законодательство. Потому его нужно немножко подчистить, повернуть направленность в другую сторону, в сторону народа, в сторону России. А ТНК с Запада и Востока поставить жесткие барьеры. Лес, он должен быть наш. Русский лес, он должен принадлежать русскому народу.

В ответ на это Владимир Путин ответил:

Ясно. Значит, первое, что я хотел бы сказать, - это то, что вы занимаетесь очень нужным и важным делом. И я с вами полностью согласен. Согласен в том, что проблемы есть. Они серьезные и будут иметь еще более серьезные последствия, тяжелые для страны и для будущих поколений, если мы должным образом не отрегулируем эту сферу деятельности. Когда создавался этот Лесной кодекс, исходили из того, что лесная отрасль - это отрасль, прежде всего, народного хозяйства, которая должна приносить доход тем, кто этим занимается, доход бюджетов соответствующих уровней. И, кроме всего прочего, должны быть созданы условия для воспроизводства лесов. Я много же передвигаюсь по стране на авиационном транспорте - и на самолетах, и на вертолетах - я смотрю, что происходит, видно же при хорошей погоде. И у меня нет уверенности в том, что эта задача воспроизводства решается так, как она изначально задумывалась. Очень много огромных территорий, явно вырубленных и, совершенно очевидно, никто там ничего не предпринял для последующей реабилитации этих территорий. И я думаю, что, уверен даже, что мы с вами должны объединять усилия, с вами лично, с другими экологическими организациями и людьми, которые занимаются этой проблемой, озабочены этой проблемой, для того, чтобы внести определенные коррективы, и, может быть, в Лесной кодекс, и в подзаконные акты с тем, чтобы эта сфера деятельности была более гуманной по отношению к природе и к будущим поколениям. Сейчас я не буду вдаваться в детали, но единственное, я не знаю, откуда у вас эта статистика. Но крупные компании, как вы сказали, зарубежные компании (у нас и отечественные есть крупные компании), они в лесозаготовках примерно десять процентов с небольшим принимают участие. Я не знаю, откуда у вас другие данные. 10,6%, а все остальное - это мелкие частные компании, это граждане, которые занимаются индивидуальной рубкой, предприятия небольшие, которые для своих нужд, которые не занимаются как основной деятельностью лесозаготовками, но для своих нужд там, тем не менее, это делают. И я могу ошибиться, но где-то пять с лишним млрд. руб. - это на восстановление лесов направляют как раз те, кто работает в этой сфере производства, и в два раза меньше - 2 с небольшим млрд. - это из федерального бюджета. Один с небольшим-полтора млрд. региональный бюджет направляет на эти цели. Ну так, как бы по бумагам все красиво, но мы же с вами видим, что в жизни по-другому, и безусловно, здесь нужно многое отрегулировать. Если мы этого не сделаем, то, повторяю, я с вами полностью согласен, результаты, отдаленные результаты, могут быть очень плачевными. Плохо еще и то, что у нас вроде бы запасы огромные леса, но истребление лесов-то идет там, где до него легче добраться. Это, прежде всего, Европейская часть или Дальний Восток, поближе там к Китайской границе. Это все подлежит дополнительному изучению. Сейчас в Государственной Думе находятся некоторые поправки к Лесному кодексу, и я думаю, вы правы, нужно самым тщательным образом к этому отнестись, и соглашаюсь с вами в том, что на площадке ОНФ нужно эту работу развернуть и в экспертном качестве, и широко по всей стране.

От себя в свою очередь хотим отметить, нам, «ЭкоРидусу» весьма приятно, что эта злободневная тема была поднята на таком медийном мероприятии и в очередной раз прозвучала с экранов, а также особо значимо, что Владимир Путин охарактеризовал деятельность эко-активистов и СМИ, освещающих эту проблему, как нужную и важную.Мы тоже хотели задать свой вопрос о том, что в настоящее время охрана окружающей среды, как социальный институт, очерняется - особенно в ангажированных региональных СМИ, которые нередко рассказывают, а общество подхватывает, истории о том как экологи все как один «проплачены Госдепом», «пилят гранты», «заботятся не о деревьях, а о кошельке», в общем действуют в корыстных интересах...Негатив доходит порой даже до локальных активистов и просто небезразличных людей, так как аудитория СМИ проецирует информацию по частным случаям на всю ситуацию. Ну, а некоторые недобросовестные СМИ так вообще, бывает, публикуют откровенную дезинформацию, возможно, получая за это деньги от тех, кому экологи «мешают». На самом же деле, охрана природы родной страны (экологичный образ жизни, различные добровольнические акции и т. д.), по нашему мнению, - проявление патриотизма в чистом виде, ведь качество окружающей среды сказывается на каждом гражданине страны.







По материалам: www.ridus.ru

http://allday.in.ua/society/news.php?id=652763

Далі...

Чверть земель Олевського держлісгоспу – заповідні території

Без сумніву, Олевський район на Житомирщині є лідером по заповідності територій і лісових угідь. Зокрема, тут розпочинається відомий Поліський державний заповідник, а дещо правіше, у Білокоровицькому держлісгоспі, розмістилось напівмістичне «Камінне село». Про це повідомляє прес-служба Житомирського ОУЛМГ.

А ще 19 заказників місцевого значення створено в Олевському держлісгоспі. Серед них: 8 – ботанічних, 1 – загальнозоологічний, 7 – лісових і 3 – гідрологічних. Кожен виконує свою профільну функцію, у ботанічних заказниках зберігаються рідкісні рослини, що занесені до Червоної книги України, такі як підсніжник, ведмежі вушка, часникова трава; у загальнозоологічних також охороняються деякі «червонокнижні» представники тваринного світу: глухар, борсук, водна видра; у гідрологічному під охороною перебувають зарослі журавлини болотної та чорниці.

«Кожного року ми оновлюємо межі заповідних об’єктів, запроваджуємо жорсткіші режими лісокористування, – розповідає головний лісничий ДП «Олевське лісове господарство» Василь Тарасюк. – В окремих заказниках зараз введені досить суттєві обмеження. Вони, до речі, позначені на картах та спеціальних інформаційних знаках для того, щоб відвідувачі лісових угідь знали, що забороняється робити на тій чи іншій території природно-заповідного фонду. Наприклад, у деяких заповідниках ми забороняємо їзду автотранспортом або риболовлю. Зрозуміло, що лісогосподарська діяльність на цих площах також не проводиться, окрім вимушених санітарних заходів та оздоровлення лісів. До того ж, у кожному такому випадку береться відповідний дозвіл в екологічній службі, проводиться широке обговорення із громадськістю», – пояснює Василь Іванович.

І хоча в Олевському районі створена найбільша кількість об’єктів ПЗФ, все ж лісівники, як кажуть, бачать резерви і хочуть додатково створити ще декілька лісових заказників, щоб зберегти неповторні куточки флори і фауни глибокого Полісся, де ростуть столітні дуби і праліси, живуть унікальні рослини, комахи, плазуни, ссавці і птахи.

На сьогоднішній день заповідність лише територій Олевського держлісгоспу сягнула 26%, це найбільший показник в області (по Україні він становить 4-5%, а в Європі 9-10%). Але, як бачимо, є можливості і бажання працівників лісу збільшити заповідні площі у цьому благодатному поліському краї.

7 Січня 2018, 11:53

http://zhitomir.today/news/society/chvert_zemel_olevskogo_derzhlisgospu_zapovidni_teritoriyi-id23763.html

Далі...

Третина поверхні планети чекає посуха через підвищення температури

Хай тек 

Одну четверту поверхні Землі чекає посуха, якщо середній рівень температури підніметься більш ніж на 2 градуси в порівнянні з доіндустріальними показниками, передрікає міжнародна група вчених, що опублікувала дослідження в журналі Nature Climate Change. І половину шляху до цього ми вже пройшли, пише Хайтек.

Вчені досліджували 27 різних кліматичних моделей майбутнього і визначили регіони, в яких Земля стане істотно сухішою, коли глобальне потепління досягне 1,5 і 2 градусів Цельсія вище доіндустріального рівня. І прийшли до висновку, що, коли зростання температури досягне позначки в 2 градуси, посуха вразить від 20% до 30% поверхні суші. При цьому дві третини уражених регіонів зможуть уникнути значної арідності, якщо потепління вдасться стримати на рівні 1,5 С.

«Посушливість - серйозна загроза, оскільки дуже впливає на агрокультуру, якість води і різноманітність форм життя. Також вона може привести до посухи і лісових пожеж на зразок тих, що вразили Каліфорнію», - говорить Чан-І Парк, один з перших авторів наукового дослідження.

У найбільш докладному на сьогодні дослідженні посушливості, яке провели фахівці Університету науки і техніки Шеньчженя, Університету Східної Англії, Сеульського національного університету та інших вузів Швеції, США та Швейцарії, говориться, що тільки якщо нам вдасться стримати глобальне потепління в межах 1,5 градусів, людство зможе уникнути серйозних змін на двох третинах території Землі, в тому числі - посухи і лісових пожеж.

Посушливість вже підвищилася в XX столітті в Середземномор'ї, Південній Африці та на східному узбережжі Австралії, а напівпустельні регіони Мексики, Бразилії, Південної Африки та Австралії почали перетворюватися в пустелі. Зворотний процес відбувається в екваторіальних країнах і в високих широтах - там клімат стає більш вологим, повідомляє The Guardian.

Рік тому автори доповіді «Правда про зміну клімату» вже попереджали, що наша планета розігрілася на 1,0 градус С більше, ніж в доіндустріальну еру, а за 10 років цей показник може дійти до 1,5 С. ​​До 2050 року, якщо не прийняти рішучих заходів, температура Землі майже гарантовано підніметься на 2 градуси з початку промислової революції, і тоді нас чекають пожежі, шторми, скорочення чисельності тварин і обсягів прісної води.

Вирішити проблему зміни клімату без реформ транспорту і обмежень викиду парникових газів може геоінженерія. Так вважає американський конгресмен Ламар Сміт, який виступив зі своєю пропозицією восени 2017 року. У вчених подібні ініціативи викликають занепокоєння..

Джерело

Далі...