ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 січня 2018

Правительство внесло очередные изменения в Правила противопожарного режима в РФ - покос травы стал обязательным на всей территории России


Постановлением от 30 декабря 2017 г. № 1717 Правительство РФ внесло очередные изменения в Правила противопожарного режима в Российской Федерации. Постановление пока официально не опубликовано и не вступило в силу, но это явно произойдет в самое ближайшее время. Постановлением вводится несколько новых существенных требований в области пожарной безопасности, в том числе касающихся природных территорий: об обязательности уборки мусора и покоса травы в границах населенных пунктов и дачных поселков, сенокошения на сенокосах, предотвращения зарастания сельхозугодий сорной растительностью; запрет на сжигание горючих материалов рядом с дорогами и на оставление сухостойных деревьев распространен теперь не только на полосы отвода, как раньше, но и на придорожные полосы в целом; запрещено складирование сена, соломы и дров на расстоянии менее пятидесяти метров от лесных насаждений и в пределах охранных зон воздушных ЛЭП.

Ссылка на документ:

Постановление от 30 декабря 2017 г. № 1717 "О внесении изменений в Правила противопожарного режима в Российской Федерации"

Постановление подготовлено МЧС России во исполнение президентского поручения Пр-2107, п.4д от 18 октября 2017 года Правительству РФ рассмотреть вопрос об установлении обязанности правообладателей земельных участков, расположенных на территориях городских и сельских поселений, садоводческих объединений, регулярно производить их уборку от мусора и покос травы, а также обязанности правообладателей земель сельскохозяйственного назначения принимать меры по их защите от зарастания сорными растениями, своевременно проводить сенокошение на сенокосах (ссылка).





 ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е 

от 30 декабря 2017 г. № 1717 

МОСКВА 

О внесении изменений в Правила противопожарного режима 
в Российской Федерации 

Правительство Российской Федерации п о с т а н о в л я е т : Утвердить прилагаемые изменения, которые вносятся в Правила противопожарного режима в Российской Федерации, утвержденные постановлением Правительства Российской Федерации от 25 апреля 2012 г. № 390 ”О противопожарном режиме” (Собрание законодательства Российской Федерации, 2012, № 19, ст. 2415; 2014, № 9, ст. 906; № 26, ст. 3577; 2015, № 11, ст. 1607; № 46, ст. 6397; 2016, № 15, ст. 2105; № 35, ст. 5327; № 40, ст. 5733; 2017, № 13, ст. 1941; № 41, ст. 5954; № 48, ст. 7219).

Председатель Правительства
Российской Федерации


УТВЕРЖДЕНЫ
постановлением Правительства
Российской Федерации
от 30 декабря 2017 г. № 1717


И З М Е Н Е Н И Я, 

которые вносятся в Правила противопожарного режима
в Российской Федерации 

1. Дополнить пунктом 171 следующего содержания:

"171. Правообладатели земельных участков (собственники земельных участков, землепользователи, землевладельцы и арендаторы земельных участков), расположенных в границах населенных пунктов, садоводческих, огороднических или дачных некоммерческих объединений обязаны производить регулярную уборку мусора и покос травы.

Границы уборки территорий определяются границами земельного участка на основании кадастрового или межевого плана.".

2. Пункт 213 изложить в следующей редакции:

"213. Запрещается сеять колосовые культуры в границах полос отвода и охранных зонах железных дорог, а также в границах полос отвода и придорожных полосах автомобильных дорог. Копны скошенной на этих полосах травы необходимо размещать на расстоянии не менее 30 метров от хлебных массивов.".

3. Дополнить пунктом 2181 следующего содержания:

"2181. Правообладатели земельных участков (собственники

земельных участков, землепользователи, землевладельцы и арендаторы земельных участков) сельскохозяйственного назначения должны принимать меры по защите сельскохозяйственных угодий от зарастания сорной растительностью и своевременному проведению сенокошения на сенокосах.".

4. Пункты 220 - 222 изложить в следующей редакции:

"220. В период уборки зерновых культур и заготовки кормов запрещается:


а) курить вне специально оборудованных мест и производить работы с применением открытого огня в хлебных массивах и вблизи от них, а также возле скирд сена и соломы;

б) использовать в работе уборочные агрегаты и автомобили

(моторную технику), имеющие неисправности, которые могут послужить причиной пожара;

в) использовать в работе уборочные агрегаты и автомобили

(моторную технику) без капотов или с открытыми капотами, а также без защитных кожухов;

г) использовать в работе уборочные агрегаты и автомобили

(моторную технику) без искрогасителей, за исключением случаев применения системы нейтрализации отработанных газов, а также без первичных средств пожаротушения;

д) выжигать пыль в радиаторах двигателей уборочных агрегатов и автомобилей (моторной техники) паяльными лампами или другими способами;

е) заправлять уборочные агрегаты и автомобили (моторную технику) в полевых условиях вне специальных площадок, оборудованных средствами пожаротушения и освещенных в ночное время.

221. В период уборки радиаторы двигателей, валы битеров,

соломонабивателей, транспортеров и подборщиков, шнеки и другие узлы и детали уборочных агрегатов и автомобилей должны очищаться от пыли, соломы и зерна по мере необходимости, но не реже двух раз за смену.

222. Скирды (стога), навесы и штабеля грубых кормов размещаются (за исключением размещения на приусадебных участках):

а) на расстоянии не менее 15 метров до оси линий связи;

б) на расстоянии не менее 50 метров до зданий, сооружений и лесных насаждений;

в) за пределами полос отвода и охранных зон железных дорог, придорожных полос автомобильных дорог и охранных зон воздушных линий электропередачи.".

5. Пункт 238 дополнить абзацем вторым следующего содержания:

"Во время погрузки грубых кормов и волокнистых материалов в кузов автомобиля двигатель его должен быть заглушен. Движение автомобиля может быть разрешено только после осмотра места стоянки автомобиля и уборки сена (соломы), находящегося вблизи выпускной трубы.".

6. Пункты 278 и 279 изложить в следующей редакции:

"278. Полосы отвода и охранные зоны железных дорог (в том числе переведенных на консервацию) должны быть очищены от валежника, порубочных остатков и кустарника (за исключением деревьев и кустарников, отнесенных к художественно-ландшафтному оформлению дорог и сооружений, а также к защитным лесополосам), шпал железнодорожных деревянных отработанных и бракованных, а также других горючих отходов. Указанные материалы следует своевременно вывозить с полосы отвода.

В полосах отвода и охранных зонах дорог, а также на участках железнодорожных путей и автомобильных дорог не разрешается выбрасывать горячие шлак, уголь и золу, а также горящие окурки и спички во время движения железнодорожного подвижного состава и автомобильного транспорта.

279. Разлитые на железнодорожных путях легковоспламеняющиеся и горючие жидкости должны засыпаться песком, землей и удаляться с учетом требований законодательства Российской Федерации в области охраны природы.".

7. Пункты 282 и 283 изложить в следующей редакции:

"282. Запрещается складирование сена, соломы и дров:

а) на расстоянии менее 50 метров от мостов, путепроводов, путевых сооружений и путей организованного движения поездов, а также лесных насаждений;

б) на расстоянии менее 15 метров от оси линий связи;

в) в пределах охранных зон воздушных линий электропередачи.

283. Запрещается в границах полос отвода и придорожных полосах

автомобильных дорог, в границах полос отвода и охранных зонах железных дорог, путепроводов и продуктопроводов выжигать сухую травянистую растительность, разводить костры, сжигать хворост, порубочные остатки и горючие материалы, а также оставлять сухостойные деревья и кустарники.".

В Семее лесники подняли ряд проблем, накопившихся в отрасли



Лесное хозяйство испытывает дефицит в квалифицированных кадрах

Низкая заработная плата сотрудников лесного хозяйства, отсутствие жилья, дефицит кадров в отрасли, необходимость страхования жизни лесников – эти и многие другие вопросы поднимали сотрудники Государственного лестного природного резервата «Семей орманы» во время встречи с депутатами Мажилиса Парламента РК Евгением Козловым, Шахватом Утемисовым и Ольгой Шишигиной.

С 3 по 13 января во все регионы Казахстана выехали для встреч с избирателями не только мажилисмены, но и депутаты Сената Парламента РК.

«Мы преследуем сразу две цели», - отметил член Комитета по вопросам экологии и природопользованию Мажилиса Парламента Республики Казахстан Шавхат Утемисов. – «Во-первых, мы намерены ознакомить казахстанцев с работой Парламента РК за последнее время. И, главное, во время личных встреч с избирателями, мы хотим узнать их проблемы, предложения и вопросы, которые в силах решить депутаты. Или хотя бы поднять их на уровне министерств и ведомств нашей республики».

Как оказалось, в отрасли лесного хозяйства Казахстана, в том числе и в ГЛПР «Семей орманы» достаточно много нерешенных проблем. Часть из них озвучил генеральный директор РГУ ГЛПР «Семей Орманы» Мурат Давлетов.

«В первую очередь, лесное хозяйство год от года испытывает все больший дефицит в квалифицированных кадрах. Уходят на заслуженный отдых старые работники. А вот на их места не спешит идти молодежь. И тому есть множество объяснений. Это и одна из самых низких зарплат по Казахстану, и отсутствие перспективы получения жилья, и многое другое», - поделился проблемами работников лесного хозяйства Мурат Далетов.

Эти же причины становятся решающими и при выборе места работы таких работников, как слесари, токари, механизаторы, сварщики и другие квалифицированные рабочие, без которых в лесном хозяйстве просто не обойтись.

Как сообщил Мурат Давлетов, недавно он отправил письмо в Комитет лесного хозяйства с предложением о приобретении сборных домов для сотрудников резервата. По его словам, есть возможность приобрести сборные дома по цене от 600 тысяч до 1,5 млн. тенге. И если сравнивать с ценами на строительство жилья, то это очень выгодное предложение. Так можно решить острую проблему нехватки жилья среди молодых сотрудников резервата. Ведь им приходится жить на обширной территории, охватывающей свыше 663,3 тысячи гектаров лесной и лесостепной территории.

А вот для сотрудников Семейского филиала лесного резервата аким Семея Ермак Салимов, также принявший участие в встрече в мажилисменами, предложил подумать над тем, чтобы войти в прогармму индивидуального жилищного строительства «Нұрлы Жер». Уже в 2018 году в поселке Аксай (Аксаринский) 1700 земельных участков, к которым будут подведены электричество и питьевая вода, будут распределяться между желающими построить собственное жилье. Условия кредитования вполне приемлемы для строительства добротного дома с интересной архитектурой.

Также Мурат Давлетов ознакомил народных избранников с достижениями резервата. В 1997-2003 годах вследствие больших лесных пожаров территория уникального соснового ленточного бора потеряла 20% своей лесистости. Территория гари составила 166 тысяч гектаров из 663,6 тысяч гектаров леса. Чтобы восстановить сосновый бор и беречь его от пожаров, был создан резерват «Семей орманы».

Сейчас особо охраняемая природная территория начинает понемногу восстанавливать утраченные территории соснового бора. В течение последних 14 лет на территории бывших гарей высаживаются подросшие сеянцы сосны.

В 2016 году в Канонерском филиале ГЛПР «Семей орманы» на территории Бескарагайского района был открыт уникальный лесосеменной комплекс, аналогов которому нет на всей территории Азии. Здесь ежегодно выращивают свыше 2,5 млн сеянцев сосны с закрытой корневой системой и еще около 10 млн – с открытой корневой системой.

«Еще одна гордость резервата – это система раннего обнаружения пожаров на территории бора», - сообщил Мурат Давлетов. – «Благодаря развитой системе видеонаблюдения, мы можем наблюдать за общирной территорией леса. В хорошую погоду можно видеть лес в радиусе 60 км вокруг камеры. Ну а при плохой видимости – до 15 км. Это позволяет нам вовремя обнаруживать даже самые маленькие очаги возгорания и вовремя их тушить».

Екатерина ГУЛЯЕВА
Фото автора
Семей
8 января 2018, понедельник, 15:10
Екатерина Гуляева

Показали інтерактивну карту заповідних територій Любешівщини



Скрін інтерактивної карти

Карту створили в результаті реалізації проекту «Волинь заповідна».

Про це йдеться у коментарі до карти.

На інтерактивну карту Волині нанесли усі заповідні території краю. Ознаймитися з їх переліком можна за допомогою зручної навігаційної панелі.


Інтерактивна карта Волині

На територію Любешівщини нанесли позначки 27 заповідних територій. Серед них:
  • Ботанічна пам’ятка природи «В’язівненська»
  • Ботанічна пам’ятка природи «Група дубів–1»
  • Ботанічна пам’ятка природи «Група дубів–2»
  • Ботанічна пам’ятка природи «Ділянка лісу–1»
  • Ботанічна пам’ятка природи «Ділянка лісу–2»
  • Ботанічна пам’ятка природи «Сосна веймутова»
  • Гідрологічна пам’ятка природи «Витік р. Турії»
  • Гідрологічний заказник «Бірківський»
  • Гідрологічний заказник «Березичівський»
  • Гідрологічний заказник «Великоглушанський»
  • Гідрологічний заказник «Ветлівський»
  • Гідрологічний заказник «Гірківський»
  • Гідрологічний заказник «Прип’ятський–1»
  • Гідрологічний заказник «Прип’ятський–2»
  • Гідрологічний заказник «Прип’ятський–3»
  • Гідрологічний заказник «Рогізненський»
  • Гідрологічний заказник «Седлищенський»
  • Гідрологічний заказник «Цирський»
  • Гідрологічний заказник «Ямно»
  • Загальнозоологічний заказник «Тоболівський»
  • Лісовий заказник «Білоозерський»
  • Лісовий заказник «Дольський»
  • Лісовий заказник «Пнівенський»
  • Лісовий заказник «Рись»
  • Національний природний парк «Прип’ять–Стохід»
  • Орнітологічний заказник «Новочервищанський»
  • Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Любешівський»



Інтерактивна карта Любешівщини


Інтерактивну карту розробив колектив кафедри фізичної географії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Проект реалізували за допомогою матеріалів Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації.

Ознайомитись з картою можна тут.

09:43 08.01.2018

Найбільша у Європі пустеля - Олешківські піски



Проект "Сім днів у регіоні" запрошує на Херсонщину, в Олешківські піски, які називають найбільшою у Європі пустелею і з гордістю показують навіть шейхам

Херсонщина – край унікальний. Тут тобі моря і Дніпро, а поряд – Олешківські піски (ще кажуть - Нижньодніпровські). Їх називають найбільшою у Європі пустелею і з гордістю показують навіть шейхам. Правда, за температурним режимом та кількістю опадів ці піски можна швидше віднести до напівпустель. Улітку пісок тут нагрівається до 70 градусів.

До речі, таких піщаних масивів у Європі справді більше нема. Подібна ділянка є в Польщі: але ж її площа усього кілька тисяч гектарів. А в нас — аж 160 тисяч гектарів.

До речі, рятують Херсонщину від пісків рукотворні ліси. Це теж чудо, яке потрібно берегти.

ЯКИЙ ВІН, ПІСОК НАШОЇ ПУСТЕЛІ?

Взагалі, нічого незвичайного: піщинки не дуже великі, не дуже дрібні, світло-жовтого кольору. Оцей жовтуватий колір не випадковий, це результат того, що у піску є сполуки заліза та деяких інших хімічних елементів. Правда, містяться вони в невеликих кількостях. А ось в інших місцях Землі домішок у пісках більше. Наприклад, подекуди в Сахарі піски мають яскраво-помаранчеве, майже червоне забарвлення.

Власне, Указом Президента України на території Голопристанського, Цюрупинського (нині – Олешківського) районів та Новокаховської міської ради Херсонської області у 2010 році і був створений Національний природний парк «Олешківські піски». Він охоплює лише частину Олешківської пустелі.Фото: Ярослав Довгопол

Загалом Олешківські піски (зверніть увагу, аж ніяк не Алєшьє – нічого спільного з Альошами чи “Алешковскими песками”, як пише російський варіант Вікіпедії) складаються з семи арен.

Як розповідає Євген Роман, в.о. завідувача науково-дослідного відділу НПП «Олешківські піски», відомо про піски далеко не все — навіть ученим, які вивчають ці території багато років.

ЗВІДКИ ТІ ПІСКИ ВЗЯЛИСЯ?

Учені кажуть – то не пісок з моря. Теорію «морського піску» спростовують і зовнішні ознаки пісків Олешшя.

«Раніше припускали, що пра-Дніпро та його притоки захоплювали піщані частинки і несли їх униз за течією. Так і з'явилися піски: поступово, в результаті геологічної роботи річки», - розповідає Євген Роман.

Проте є й інша версія. Адже середня висота Нижньодніпровських пісків більша, ніж висота степових територій, з якими вони межують. Ну а піщані пагорби, наші знамениті «кучугури» — так ті взагалі іноді досягають висоти близько 30 метрів. Крім того, площа пісків Дністра, Дону, Волги та інших прирічкових масивів набагато менша, ніж пісків Нижньодніпровських. Тому вже досить давно виникло припущення, що Олешківські піски не були принесені річкою, а виникли в результаті дії якихось інших чинників.

Є версія, що їх появу спричинила катастрофа: прорив Поліського льодовикового озера. Північним берегом озера був край самого льодовика, а з півдня був масив із каменів, глини і піску — так звана морена.

Льодовик танув, рівень води підвищувався, зростав її тиск на морену. У якийсь момент стався прорив озера і величезна кількість води підхопила матеріал морени (а так само, швидше за все, ґрунти і породи, які знаходилися південніше), страхітливий потік пройшов із півночі на південь більшу частину території сучасної України — він рухався в напрямку зменшення висоти місцевості. Води і піску було стільки, що ця суміш розливалася набагато ширше, ніж могло вмістити русло будь-якої річки. І відбувалися такі катастрофи щонайменше 2 рази – під час цих проривів утворилися 7 піщаних арен.

ВОДА ОЛЕШШЯ ПРИЙШЛА… З НЕБА

Вода атмосферних опадів швидко просочується крізь пісок, доходить до щільних порід (глини, суглинки, лес) і накопичується там. Тому всі «піщані» території світу є накопичувачами води. Під Сахарою, до речі, є величезні запаси прісної води. Правда, глибини залягання цих шарів - дуже великі.Фото: Ярослав Довгопол

А от в Олешківській пустелі прісна вода є зовсім неглибоко. І вже на глибині 2 метрів у багатьох місцях є вода, придатна для поливу. А на глибинах 25 метрів та більше – чудова, свіжа, чиста і смачна вода водоносних шарів Олешківських пісків.

ФЛОРА І ФАУНА - УНІКАЛЬНІ

В Олешківських пісках розташований найбільший у Нижньому Придніпров'ї масив березових гайків. А утворені вони унікальним видом – березою дніпровською, яка занесена до Червоної книги України. Це своєрідний вид беріз, пристосований саме до умов Олешшя, і ростуть вони тільки на цій території.

Територія Олешківських пісків представлена флорою, як степовою, так і лісовою, яка зростає у пониженнях піщаних пагорбів. Серед безлічі дюн можна побачити лучну, болотну, водну, лісову, чагарникову та солончакову рослинність.

Серед місцевих рослин поширені ендеміки Нижнього Подніпров’я – куничник наземний, житняк пухнастоквітковий, чебрець дніпровський, булавоносець сивуватий, полин Маршалла, цмин щитконосний, наголоватки довголисті, волошка короткоголова, козельці дніпровські, у підніжжі – самосіви сосни звичайної та кримської.

Фото: Ярослав Довгопол

У травні зацвітає незвичайно красива рослина – зіновать дніпровська (рокита), яка добре пристосована до існування на незакріплених пісках.У пониженнях, біля узлісь маршруту, на схилах низькогорбистих піщаних масивів трапляються такі рослини, як пижмо звичайне, нечуйвітер парасольковий, костриця, деревій дрібноквітковий, волохатка лікарська, верба розмаринолиста та ін.

Біля озерець, які теж є на території Парку, можна помітити очерет південний, кугу озерну, ситник розлогий, мітлицю велетенську та ін. В оазах із сосни та беріз восени ростуть гриби – білий, маслюк звичайний, мухомор червоний.

На вершинах пагорбів росте чебрець дніпровський – рослина з сильним, але приємним запахом. Його можна заварювати замість чаю.

При наявності води можна зустріти земноводних і плазунів, таких як землянка звичайна, вуж звичайний та інші.

По всій території Парку є оази зі сосни звичайної, кримської, берези дніпровської та тополі білої.

Люблять це місце зайці, лисиці і навіть вовки, які знаходять тут схованку від сонця чи дощу. Сюди прилітають і птахи, щоб відпочити чи поживитись ягодою.

Тваринний світ Олешківських пісків теж своєрідний, представлений великою кількістю видів комах, сотнями видів багатоніжок і павуків, декількома видами земноводних і плазунів. Дуже багатий світ птахів – у Національному парку їх більше ста видів, є тут також близько 30 видів ссавців.

По всій території парку зустрічаються нори кандибки звичайного та купки сліпака піщаного. Вони заслуговують особливої уваги. Це ендемічні види Олешківських пісків. Обидва ідеально пристосовані до виживання у пісках. Це пояснюється тим, що дуже непросто вирити нору у піску – для цього потрібна унікальна «кваліфікація». Інші, навіть близькі їм тушканчики, тут не мешкають.

ЕКСКУРСІЇ ТА ПУСТЕЛЬНИЙ БІГ

Проникати на територію НПП «Олешківські піски» без відома та супроводу представників парку заборонено. Адже територія нацпарку межує з військовим полігоном.

Для туристів тут запропонують екологічну стежку – вона виключно пішохідна, середнього ступеня важкості у проходженні. Її довжина – 2,2 км, йти доведеться 2 години, буде 6 видових зупинок. За цей час вам розкажуть про флору та фауну. А зустрінуться тут ділянки напівпустельної, степової, лісової та водно-болотної рослинності. Вартість відвідування парку на даний час складає 294 грн з групи до 14 чол., якщо група більша – 21 грн з людини.

Тут можна розбити кемпінг – звісно, з дотриманням правил пожежної безпеки.



«Люди приїздять сюди спеціально навіть для того, щоб на світанку займатися йогою. Світанки та заходи сонця, місяць – це дуже гарно. Дуже чисте, глибоке небо, Чумацький шлях, повний місяць, коли сходить – таке відчуття, що до нього можна дістати рукою», - розповідає провідний фахівець із рекреації НПП «Олешківські піски» Ірина Біла.



Звісно, при собі треба мати питну воду, одягатися та взуватися зручно, не засмічувати територію. Тут можна проводити платні стилізовані фото- та відеозйомки. Пейзаж уже вподобали рекламісти.

До речі, піші походи активно організовував ще в часи президентства Ющенка тодішній голова Херсонської ОДА Борис Сіленков.



Ці піски і нині освоюють спортсмени. Цієї осені на території парку пройшов ультрамарафонський біговий захід. На трасу, дистанцією 25 та 50 км, вийшли спортсмени Одеси, Тернополя, Чернігова, Полтави, Львова, Києва, Херсона і Дніпра, які гідно пройшли всі випробування маршруту, що пролягав територією парку.

Валерій Староселець, Херсон
08.01.2018 11:07

В області посилять природоохоронні заходи в межах Указу Президента


Додаткові заходи природоохоронного напрямку формують фахівці відповідних структур ОДА, територіальних органів виконавчої влади та науковці.

Цю роботу здійснюють в межах реалізації відповідного Указу Президента України. Зокрема щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду. Про це йшлося на нараді під керівництвом першого заступника голови ОДА Віталія Коваля.

– Торік наприкінці листопада був прийнятий Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду", – зауважив Віталій Коваль. – А вже за місяць на засіданні Кабінету Міністрів схвалено й План організації виконання зазначено Указу. Він спрямований на збереження цінних природних комплексів та екосистем, розвитку заповідної справи, лісового та водного господарства, реформування системи контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

Заступниця начальника Управління екології та природних ресурсів обласної адміністрації Людмила Довга сказала, що відповідальними виконавцями Плану є кілька Міністерств, в тому числі й контролюючі органи, також органи місцевого самоврядування.

Учасники наради обговорили шляхи реалізації Плану: про роботу з розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення для збереження біорізноманіття в регіонах; активізацію міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища, розвитку заповідної справи; поліпшення екологічного стану водних об’єктів задля захисту громадян, населених пунктів від шкідливої дії вод; охорону, належний захист, раціональне використання та відтворення лісів.

У ході засідання переглянули заходи діючих обласних програм екологічного напрямку, розроблених в межах Стратегії розвитку області.

Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Черкаська ОДА

Правительство РФ запретило россиянам жечь костры



Разработало документ ведомство, которое борется с последствиями чужой безалаберности.

Российский кабинет министров утвердил новые требования к собственникам земельных участков, расположенных на границах населённых пунктов, дачных поселков и прилегающих к дорожным развязкам. Постановление было разработано МЧС России и появилось в правовой базе документов 8 января 2018 года.

Документ установил запрет на выжигание сухой травянистой растительности, разведение костров, сжигание хвороста в границах полос отвода и в придорожных полосах автомобильных дорог, охранных зонах железных дорог, путепроводов и продуктопроводов. Кроме того, хозяева участков должны самостоятельно убирать мусор и косить траву на своей земле, чтобы снизить риски распространения огня при пожарах.

Напомним, что ранее в России впервые были разработаны и приняты несколько нормативных документов в области государственной политики пожарной безопасности. Ежегодно в России выгорают десятки тысяч гектар леса. В 2018 году из федерального бюджета субъектам Российской Федерации дополнительно выделяется на мониторинг лесопожарной обстановки 1,4 млрд рублей. Больше всего получат территории, где лесопожарная обстановка в пожароопасный сезон становится чрезвычайной.

МЧС
Сегодня, 11:48

Паводок на Закарпатье: спроси кума почему

На Закарпатье очередной паводок. Власти эвакуировали более 200 человек, вода прорвала одну из дамб, затопила дорогу, более уже 1000 подворий и достаточно большую площадь полей.

С одной стороны логично – температура около 0, снег в горах тает и уровень воды в горных ручейках, речушках, реках повышается.

Но вот, ведь странно, если паводок вызван исключительно климатическими условиями (резкое потепление после снегопадов), то почему он локализован на относительно небольшой площади – если посмотреть на карту, то вышли из берегов реки, которые протекают в паре десятков километров друг от друга. Да и большой паводок зимой… ну ведь не настолько сыпало снегом, лило, а потом грело. Тем более, если в горах выпал снег, он тает достаточно медленно. Даже в лесу по весне снежный покров лежит долго.

Ради интереса решил посмотреть внимательней на географию стихийного бедствия. Гугл карты тут мне в помощь. Итак, пострадавшие регионы: сёла Сильце и Вильховка на реке Боржава и село Вонигово на речке Теребля. Вода, как известно, откуда-то течёт. Поэтому взял и посмотрел на указанные реки чуть выше в горах. Рекомендую читателям сделать то же самое – пройти по карте вдоль Боржавы до крупных притоков, которые стекают с гор. Далеко идти не надо – ответы найдутся сразу.

В качестве иллюстраций даю два скрина.

1. Это возле села Керецьки лес вдоль течения притока Боржавы под названием «Быстрый струмок». Да, блин,


2. А это с другой стороны в каких-то 10-15 км. Населённый пункт Лысычово и достаточно крупный приток Боржавы Кушница. На снимке тоже лес, по крайней мере в этом убеждает меня карта Украины. А фото от гугла… не верьте глазам своим.
это лес – не верьте глазам своим.


Можно было бы и дальше иллюстрировать данный текст подобными сканами, но этих двух, считаю, достаточно.

Вот вам простой ответ на вопрос «почему паводок». Да, в горах снег лежит, особенно если горы покрыты лесом. Но ведь гордые жители Карпат сей лес успели немножко распилить, а если нет деревьев, нет стволов и кустарников, кторые сдерживают снег, нет тени, которая меает ему таять как только «солнышко взойдёт». Результат – в 25 километрах ниже (если по прямой) вода с гор смывает дамбы, затапливает дома, поля, административные здания.

Местные жители, естественно, клянут небеса, возможно, идут в церковь помолиться и, само собой, требуют денег от государства на компенсации. Но ведь никому из них не приходит в голову немного проехать выше по течению речек и провести работу по вправлению мозгов жителям тамошних сёл. Ещё бы, с большой долей вероятности там живут друзья, кумовья, с которыми вместе радовались маленькой прибыли от распиленного леса. Друзья, кумовья, естественно, ни в чём не виноваты – это всё природа, «злочинна влада» и «Божья кара».

А тем временем на фоне кризиса из из местного (и национального) бюджета тратятся деньги на переселение, восстановление дамб, потом будут платить пострадавшим. Не заплатят – пострадавшие вместе с кумовьями, поедут на Киев требовать денег.

Увы, но данное явление нельзя назвать локальным – весной писал достаточно объёмный текст, приводя примеры уничтожения леса по всей стране. Да и не только леса. Печально, когда часть жителей страны с гордостью говорит, что «мы живём на своей, Богом данной земле», гордятся Родиной, говорят, что любят страну, но при этом в отношении к ней руководствуются «психологией саранчи».
Пострадавших на Закарпатье, естественно жаль, помощь таким – функция государства. Но пока государство будет только помогать и «молчать в тряпочку», некоторые из «бедолаг», получив деньги за испорченное имущество, купят новые бензопилы и поедут валить лес в горах.

А вот если попробовать систему выставления претензий к тем, кто нарушил вырубкой леса гидрологический баланс данной местности, будет интересно. Особенно, если государство будет предлагать пострадавшим гражданам написать заявления с просьбой установить виновных, идти в суды, требовать частичной компенсации от лесорубов… это будет совсем другая история.

По материалам: hvylya.net
Источник
Янв 8, 2018

Британська влада почала реалізацію плану висадження 50 млн нових дерев на півночі Англії




КИЇВ. 8 січня. УНН. Британська влада в неділю розпочала реалізацію плану озеленення індустріальних районів північної частини Англії шляхом створення нового “Північного лісу”, передає УНН з посиланням на ТАСС.

“Тягнучись більш ніж на 120 миль (193 км) між такими містами, як Бредфорд, Лідс, Манчестер і Ліверпуль, намічений "Північний ліс" розширить середовище проживання лісових птахів і кажанів і надасть захист традиційним видам тваринного світу”, — зазначається в урядовому повідомленні, направленому журналістам ТАСС. У меседжі також сказано, що ліс слугуватиме місцем для спокійного відпочинку мільйонів жителів регіону.

Організацією висадження 50 млн дерев займуться два фонди — Woodland Trust та Community Forest Trust. Програма створення лісу розрахована на 25 років. Британський уряд уже вніс перший внесок в реалізацію цього проекту в розмірі 6 млн фунтів стерлінгів (більше 8 млн доларів США).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незаконних вирубок лісу на 6 млн грн виявлено протягом року на Закарпатті

Згадавши про загальнонаціональної стратегії охорони навколишнього середовища, прем’єр-міністерка Тереза ​​Мей пояснила необхідність створення “Північного лісу” наступним чином: “Ми інвестуємо 3 млрд фунтів (4 млрд доларів США) у поліпшення якості повітря, в боротьбу із забрудненням морського середовища шляхом заборони шкідливих мікрогранул і збільшуємо покарання за жорстоке поводження з тваринами до п’яти років позбавлення волі. Але для того, щоб створити навколишнє середовище, яке буде підходити для майбутнього, ми не можемо зупинятися тільки на цьому, і тому ми підтримуємо оздание новий “Північний лісу”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ліси Карпат й Поділля включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Власне посадка дерев почнеться в березні. Першим ділянкою озеленення стане територія площею в 680 гектарів біля міста Болтон. Створення “Північного лісу” покликане також об’єднати п’ять вже існуючих великих лісових масивів, створивши єдиний майже 200-кілометровий зелений пояс в самому індустріальному районі країни.

Як раніше повідомляло УНН, Президент України Петро Порошенко доручив Кабінету Міністрів розробити заходи із розвитку лісового господарства та збереження об'єктів заповідного фонду України. Згідно з даними Держмитслужби, щороку з України вивозять деревини на суму близько 272 мільйонів доларів.

Джерело: УНН
Теги: Велика Британія, ліси

Нетипичная зима: в Австралии +40 и лесные пожары

Лесные пожары охватили юго-восток Австралии. В общем огонь распространился на три штата страны, сообщает Главное со ссылкой на "5 канал".

В Мельбурне огонь вплотную приблизился к домам местных жителей.

Там уже сгорели несколько домов. Около 400 домов остались без света.

Лес горит из-за высокой температуры в регионе. Сейчас она превышает 40 градусов по Цельсию.

"Мы объявляем предупреждения, потому что ситуация с огнем быстро меняется. Мы предоставляем своевременную информацию, чтобы жители могли сами решать вопросы своей безопасности. Поэтому важно следить за публикацией предупреждений", - отметил комиссар управления чрезвычайных ситуаций Крейг Лапслей.

Читайте также:

Источник: glavnoe.ua

В Сумах район Барановки останется без леса



Лес — уникальное природное богатство. Сумчане, отправляясь подышать хвойным воздухом на Басы или Барановку, вряд ли задумываются о том, как им повезло.

Чтобы понять, как это здорово — жить в городе, где сосновый лес находится в полной доступности и до него можно доехать общественным транспортом, нужно посетить степную часть Украины, где между населенными пунктами — только поля, а в воздухе возле городов — постоянный едкий привкус. Такое богатство нужно ценить — поэтому в редакцию ВШ обратились жители Барановки, встревоженные началом вырубки деревьев. По их словам, пометки о том, что деревья подлежат рубке, появились даже на здоровых соснах — прекрасных больших деревьях, которые могут расти еще не один десяток лет.

«Эти деревья садили наши родители, — возмущаются сумчане. — И мы хотим, чтобы у наших детей они тоже были».

По словам жителей Барановки, наиболее вероятная причина вырубки то, что многие участки с лесными насаждениями подлежат приватизации уже в ближайшие годы. Вот лесхоз и убирает деревья, чтобы ускорить этот процесс. Люди вызывали на вырубки полицию, снимали все на видео, после чего работы были остановлены. Но надолго ли? Как спасти лес, который спасает сумчан от городского смога и дарит им множество приятных эмоций?

Чтобы выяснить, что стало причиной внезапных масштабных вырубок и на каком основании они ведутся, мы обратились на ГП «Сумское лесное хозяйство». Как выяснилось, проблема намного серьезнее, чем Барановский лес, под угрозой — все сосновые леса Сумщины.


— Это проблема всеукраинского уровня, — рассказывает главный лесничий Николай Щербак. — С Западной Украины она добралась до Киевской области, а теперь и к нам. Это вершинный короед — маленький жучок, который селится на верхушках взрослых хвойных деревьев. Через две недели хвоя дерева становится сухой, а вскоре засыхает и все дерево. Размножаются короеды с огромной скоростью, захватывая все новые и новые деревья. К нам приезжали специалисты «Харьковлесозащиты», нашего областного управления, они передали собранные материалы в Министерство экологии и природных ресурсов. Вывод один — деревья, на которых появилась сухая хвоя и сухие ветки, нужно убрать. Причем срочно — в марте, когда температура достигнет +8, короеды проснутся и начнут активно распространяться — тогда их невозможно будет остановить. Более того, пораженные деревья, а особенно их верхушки, нужно сжигать на месте. Весной и летом это делать невозможно. Поэтому перед нами стоит очень сложная задача — выявить очаги поражения, провести вырубку и сжечь ветки в течение зимнего периода. И не только на Барановке, а и в Низовском, Песчанском, Могрицком лесничествах — всего площадь выборочных санитарных рубок составит примерно 85 га леса. С этой же проблемой столкнулись и другие лесхозы.

Нужно понимать, что это единственный метод борьбы с короедом. Причем гарантии, что распространение этого вредителя удастся остановить, нет. Но это единственное средство, которое нам доступно. Если до весны мы не уничтожим очаги поражения, уничтожение лесов станет массовым, как это уже произошло в некоторых областях. На Барановке люди вызвали полицию, мы предъявили все необходимые документы, выводы специалистов, вопрос был исчерпан. Эти деревья не будут стоять еще много лет, как надеются жители, — при поражении короедом дерево быстро умирает, но при этом подвергает опасности остальной лес.

Справка Ваш Шанс

За последнее время проблему масштабного повреждения лесов вредителями освещало множество печатных и интернет-СМИ. Вершинный короед — темно-коричневый цилиндрический жучок длиной 2,5-3,7 мм. Жучки, их личинки и куколки зимуют под корой, взрослые особи пробуждаются и начинают летать уже в апреле. Каждая самка прогрызает в коре 6-12 маточных ходов, в которые закладывает яйца — по 20-50 штук. При благоприятных погодных условиях новое поколение жучков начинает грызть деревья уже через месяц. Затем в середине лета проходит новый вылет короедов, осваивающих новые территории и также откладывающих яйца на новых деревьях. В последние годы при длительном сохранении тепла короеды успевали сделать по три вылета — что и привело к катастрофе. Жучки опасны не только самими ходами в древесине — они переносят с собой грибки, способствующие быстрому разрушению дерева. Обычно оно падает той же или следующей весной. Грибки окрашивают древесину в специфический синий цвет, после чего она годится только на дрова. В 2017 году он уничтожил тысячи (!) гектаров леса на Волыни, в Житомирской и Ровненской областях, сильно пострадала и Черниговская область. Стремительное размножение вредителя зафиксировано в Беларуси, Польше, Словакии, Германии, Швейцарии и Румынии. Там с ним тоже борются массовыми вырубками на пораженных участках. Повреждение леса короедом — это действительно масштабная проблема, которая при отсутствии мер борьбы с вредителем может привести к глобольной экологической катастрофе.

Общество | 20:20 сегодня