ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 січня 2018

Компания «Леса ЧР» готова платить студентам, иностранцев не хватает



Государственная компания «Леса ЧР» готова платить ежемесячную стипендию в размере 1.500 крон студентам профильных учебных заведений.

Об этом сообщает сайт Novinky.cz со ссылкой на пресс-секретаря компании Эву Юклову.

Стипендиальная программа стартует уже в феврале, на нее выделено более 2 млн крон. В будущем эта цифра может вырасти.

«Стипендия должна мотивировать молодежь обучаться специальностям, необходимым в лесном хозяйстве. В нем и без того высокие зарплаты, плюс деньги можно получать прямо во время учебы», — сказал генеральный директор компании Даниэл Цорад.

В 1990 г. в чешском лесном хозяйстве работали 58 тыс. человек, ныне их насчитывается 13 тысяч.

В мае 2017 г. «Пражский Экспресс» сообщал, что недостает около 1 тыс. работников. Речь идет, прежде всего, об операторах лесозаготовительной техники, лесорубах, лесниках. Компания пытается найти выход, нанимая работников из стран Восточной Европы. Но, в отличие от медицинской сферы или промышленности, ранее было зарегистрировано немало случаев эксплуатации иностранцев, которые расследовала полиция.

Чешским лесам остро не хватает рабочих рук

Категория: Экономика Опубликовано: 22 Январь 2018 

Эффективное лесоустройство – наша работа



«Рослесинфорг» является крупнейшей лесоучетной и лесоустроительной организацией страны, которая решает важнейшие в интересах государства задачи и оказывает огромный спектр услуг для предприятий лесного комплекса. О том, что представляет из себя учреждение сегодня, о важных направлениях работы, а также итогах 2017 года и планах на 2018 год, рассказал директор ФГБУ «Рослесинфорг» Игорь Мураев.

– Наше учреждение было создано 23 мая 1937 года приказом Главного управления лесоохраны и лесонасаждений при Совнаркоме СССР под названием «Всесоюзная лесоустроительная контора «Леспроект». В апреле 1992 года учреждение получило нынешнее название, а спустя 15 лет — нынешнюю структуру (центральный аппарат и региональные филиалы). В июне 2014 года произошла реорганизация в феде­ральное государственное бюджетное учреждение (ФГБУ), подведомственное Федеральному агентству лесного хозяйства, и сегодня «Рослесинфорг» — крупнейшая лесоучетная и лесоустроительная организация страны. Коллектив учреждения – это более трех тысяч сотрудников, работающих в центральном аппарате и 36 филиалах на всей территории страны от Камчатки до Карелии.

Основные направления нашей работы: государственная инвентаризация лесов (ГИЛ), включая дистанционный мониторинг использования лесов; лесоустройство, лесное планирование и проектирование; кадастровое оформление земельных участков лесного фонда; информационные технологии.

За последние 10 лет силами учреждения проведена ГИЛ на площади более 420 млн га, разработаны 25 лесных планов для регионов страны и более 700 лесохозяйственных регламентов лесничеств, поставлены на кадастровый учет земли лесного фонда общей площадью более 300 млн га.

Таким образом, можно говорить о том, что «Рослесинфорг» — важная и органичная часть государственной системы управления лесным хозяйством страны. В нашей отрасли сегодня для государства самое важное – определение количественных и качественных характеристик федеральных лесов, четкое разграничение лесного фонда и защитных зон, заповедников, населенных пунктов, земель промышленности, сельского хозяйства, других категорий земель. Кроме этого – стимулирование рационального лесопользования, контроль за лесовосстановлением, защита леса от вредителей, пожаров и «черных лесорубов». И в основе всей этой масштабной и значимой деятельности лежит эффективное лесоустройство – это именно та работа, которой «Рослесинфорг» и занимается уже более 80 лет.





– Игорь Геннадьевич, как бы Вы охарактеризовали итоги 2017 года для вашего учреждения?
– Год был насыщенным и напряженным, но запланированный результат достигнут. В частности, успешно решена главная задача – выполнено государственное задание. Заказчиком государственных работ (услуг) является вышестоящая организация – Рослесхоз, финансирование ведется путем предоставления субсидий из федерального бюджета.
Госзадание состоит из нескольких основных позиций. Первая – это государственная инвентаризация лесов. В ходе данной работы проведена оценка количественных и качественных характеристик лесов в 16 регионах России на площади более 56 млн га с закладкой более пяти с половиной тысяч постоянных пробных площадей. В процессе дистанционного мониторинга использования лесов с использованием материалов космической фотосъемки промониторено 99 млн га лесного фонда на территории 28 регионов. Кроме того, оценены лесохозяйственные мероприятия по таким параметрам как охрана, защита, воспроизводство и использование лесов на трех тысячах участках 48 лесничеств в 20 регионах.

Второе госзадание связано с кадастровой работой. На территории 188 лесничеств 56 регионов страны на площади 44,7 млн га. В рамках этого задания устанавливались границы лесничеств и лесопарков.

Наконец, мы предоставляем госуслуги в сфере информационных технологий. Среди них – обобщение Государственного лесного реестра, информационная поддержка ЛесЕГАИС, а также сбор и обработка отраслевой и государственной статистической отчетности.




— Борьба с незаконной вырубкой леса – задача, имеющая общегосударственное значение. Расскажите, пожалуйста, подробнее о роли «Рослесинфорг» в борьбе с «черными лесорубами».

— Действительно, контроль оборота древесины – важнейшая часть системы государственного управления лесами, развития лесопромышленного комплекса и цивилизованного рынка древесины и продукции лесопереработки. Наше учреждение непосредственно отвечает за такое важное направление контроля лесозаготовок как дистанционный мониторинг использования лесов.

Мониторинг выполняется с помощью космической съемки с годичным интервалом. Материалы космической съемки за разные годы совмещаются, выполняется дешифрирование мест использования лесов – нанесение границ обнаруженных изменений– и производится сравнительный анализ материалов космической съемки с информацией о местах и объемах легальной заготовки древесины. Данная информация с 2015 года поступает из ЛесЕГАИС. При отсутствии в ЛесЕГАИС информации о вырубке фиксируется нелегальная вырубка леса, о чем в установленный срок уведомляются соответствующие органы.

Объемы дистанционного мониторинга, выполняемого «Рослесинфоргом», постоянно увеличиваются. План по дистанционному мониторингу 2018 года – 110 млн га в 29 регионах. При этом на территории около 7 млн га в Иркутской, Вологодской и Свердловской областях будет вестись непрерывный мониторинг использования лесов, при котором контрольный интервал составляет 1 месяц.

На сегодня дистанционный мониторинг выявляет 80% всех незаконно заготовленных объемов древесины на контролируемых участках. В целом можно сказать, что в сочетании с ЛесЕГАИС дистанционный мониторинг – самый эффективный инструмент по выявлению незаконных рубок.




– Насколько известно, выполнением государственного задания ваша деятельность не ограничивается?
– Да, конечно. Учреждение успешно оказывает услуги в интересах региональных и муниципальных органов власти, а также крупных частных корпораций. Спектр работ широкий: лесоустройство лесничеств, городских лесов и лесопарков, разработка лесохозяйственных регламентов и лесных планов, кадастровые услуги.

— Каков облик ваших коммерческих заказчиков?
— Как правило, это крупные лесопромышленные, топливно-энергетические, строительные, транспортные или инфраструктурные компании. Их интересует, в основном, лесопроектирование и кадастровое оформление лесных участков, которые лесозаготовители используют для коммерческой вырубки, а бизнес-структуры других отраслей – для размещения производственных и инженерных объектов. Мы, в свою очередь, выполняя поставленные Рослесхозом задачи, обеспечиваем грамотное сопровождение этих проектов, закладывая в них базовые принципы и правила эффективного лесопользования.
В ходе реализации коммерческих контрактов мы работаем, по сути, на стыке частных и государственных интересов. Возьмем, к примеру, недавно подписанный с «Краслесинвестом» договор на лесоустройство и ревизию эксплуатационного фонда общей площадью 3,7 млн га. Или другой пример – в 2017 году подписано соглашение с ООО «Газпром трансгаз Томск» по работам на участках, выделенных для строительства трансграничного газопровода «Сила Сибири», одного из важнейших инфраструктурных объектов страны.




– Статус «Рослесинфорга» обязывает осуществлять и организационно-методическую деятельность. Какая работа ведется в этом направлении?

– Главное событие – проведенная нами в начале декабря прошлого года в Новосибирске научно-практическая конференция «Лесоустройство на современном этапе». Дискуссия на ней, как мне кажется, получилась интересной, содержательной и широкой по охвату обсуждаемых вопросов, включая организацию лесоустройства, развитие рынка лесоустроительных услуг, перспективы внедрения новых технологий в лесном хозяйстве, сотрудничество с отраслевой и вузовской наукой, и многое другое. В работе конференции приняли активное участие около 200 руководителей и специалистов лесной отрасли со всей территории страны – от Сахалина до Санкт-Петербурга. По итогам конференции принята развернутая резолюция, включающая целый ряд детально проработанных предложений по внесению изменений в Лесной кодекс и другие отраслевые нормативно-правовые акты, разработке новой лесоустроительной инструкции, а также совершенствованию управленческих практик в вопросах государственного регулирования лесного хозяйства страны в частности о возврате полномочий по организации лесоустройства на федеральный уровень.

— Какие ключевые задачи стоят перед организацией в 2018 году?

— Наступивший год ожидается напряженным. Произошло увеличение государственного задания более чем вдвое, в первую очередь, за счет дополнительного объема работ по установлению границ лесничеств и лесопарков. Кроме того, мы поставили перед собой цель по увеличению поступлений от приносящей доход деятельности более чем на 10 % к уровню прошлого года. Также будет продолжаться техническое перевооружение, переподготовка кадров и в целом будет приниматься стратегия развития нашего учреждения до 2030 года. Уверен, что «Рослесинфорг» с честью решит все поставленные задачи.


Год экологии провален



Депутат Госдумы Анатолий Грешневиков, выступив перед парламентариями, подвел итог Году экологии. В минувшем, 2017-м, объявленном президентом Годом экологии, ставились большие задачи по совершенствованию природоохранного законодательства, улучшению экологических показателей, развитию системы заповедников России. Результаты получились, по словам А. Грешневикова, печальные.

– Начался Год экологии с закрытия единственного детского журнала о природе «Муравейник», а завершился ликвидацией старейшей в России «Лесной газеты» и популярного экологического журнала «Природа и человек». «Лесная газета» больше не будет критиковать Лесной кодекс, открывший путь к разграблению лесов. Журналу «Природа и человек» Роспечать отказала в господдержке.

Обращения к председателю правительства Д. Медведеву спасти последние экологические издания не нашли отклика.

Президент РФ поручал правительству изменить экологическое законодательство. Поручения не выполнены. Премьер Д. Медведев забыл даже собственное обещание, данное депутатам, о разработке в 2017-м закона об оздоровлении Волги. Год прошел – закона нет. На мои напоминания Медведев даже не ответил, а министр природных ресурсов С. Донской вначале обещал в августе внести законопроект, затем в ноябре. А потом его зам С. Радченко сообщила, что вместо закона будет программа «Сохранение и предотвращение загрязнения реки Волги». Стало ясно, что нет и не будет закона о Волге. А программа, даже самая хорошая, не заменит закона.

Только закон может закрепить понятие Волжского бассейна и его территории, определить правила, права и обязанности расположенных на территории бассейна регионов при принятии и исполнении решений, связанных с изменением водозабора и водного режима Волги и компенсацией негативных экологических последствий. 

Только законом могут руководствоваться регионы, отслеживая состояние водной среды бассейна, предупреждая трансграничные последствия загрязнений, определяя ответственность и издержки федерального бюджета, бюджетов регионов в бассейне Волги и эксплуатирующих предприятий за транспортную эксплуатацию и восстановление водного пути, содержание водохранилищ Волжско-Камского каскада, определяя перечень исторических ландшафтов и мест, связанных с руслом Волги, и основных притоков, имеющих особое значение для российской культуры и истории.

Заверения Медведева, высказанные им на совещании в Волгограде по предотвращению загрязнения Волги, остались гласом вопиющего в пустыне. Цитирую: «Нужно в первую очередь запустить строительство, модернизацию очистных сооружений ЖКХ, внедрить на предприятиях наилучшие технологии по очистке сточных вод, а на вредных производствах в обязательном порядке установить современные автоматизированные системы контроля». Глава правительства даже повторил: «Это то, что нужно сделать в первую очередь». Что ему помешало выполнить сказанное, чтобы запланированные миллиарды направить именно на эти цели, – непонятно.

Между тем в Волгу сбрасывают уже не пять кубических километров сточных вод, как было прежде, а почти семь, из них только 10% очищено по нормативу. Загрязнена уже не только вода, но и почва вокруг реки.

В водоохранных зонах скапливаются фосфорные и азотные отравления, в Волге обнаружено множество неконтролируемых источников загрязнения. Необходим регламент хозяйственной деятельности и водопользования в водоохранной зоне, но он до сих пор не узаконен.

В Год экологии провалена «мусорная» реформа. О провале москвичи узнали по запаху гнили и сероводорода. Оказалось, зловонием травит горожан известная свалка в Балашихе, на рекультивацию которой выделено аж 4 миллиарда рублей.

Выявлять источники загрязнения атмосферного воздуха в отсутствие должного экологического мониторинга, после ликвидации 80% лабораторий Росгидромета и бывших СЭС (санитарно-эпидемические станции), в настоящее время затруднительно. Потому сообщение из Европы, что там в 36 странах зафиксировано наличие радиоактивного рутения 106, застало нас врасплох. Росгидромет признал, что выброс рутения зафиксирован на Южном Урале и концентрация его у нас превышает в десятки раз. Это была потрясающая новость для Года экологии.

В России осталось всего 22 СЭС, которые могут зафиксировать подобные выбросы. Это мизер в масштабах нашей страны. В одной Москве за год выбрасывается в воздух 38 тысяч тонн оксидов азота и почти 8 миллионов тонн углекислого газа, а станций единицы.

Премьер Медведев одобрил закупку в Японии пяти мусоросжигающих заводов – четыре для Москвы, один для Казани. Стоимость заводов 150 миллиардов рублей. Вместо того чтобы строить мусороперерабатывающие предприятия и из отходов делать вторичное сырье, например, из шин – материал для строительства дорог, а из пластика – спортивную стрейч-пленку, скамейки и заборы, правительство идет по устаревшему пагубному пути.
Закупленные в советское время в Германии, Франции и Дании мусоросжигающие заводы, установленные в Москве, Киеве, Харькове, Сочи, Мурманске, почти все были срочно остановлены. Они, сжигая мусор, выбрасывают в воздух диоксины и фураны, вызывающие онкологические заболевания. Содержание вредных веществ превышало ПДК в 300 раз. Закупленные японские технологии чуть лучше немецких, но работают они по тем же стандартам – одноступенчатое сжигание. И если учесть, что в российском мусоре содержание хлора 76%, это в основном целлофан и пластмасса, непригодные для мусоросжигания, то заводы эти травят нас крайне опасными ядовитыми веществами.

В Год экологии окончательно зафиксирован гибельный путь лесной реформы. Темпы грабежа леса фантастичны и необратимы. По данным Генпрокуратуры, ущерб от варварского использования леса составляет уже не 40 миллиардов, а 70. В Год экологии олигархи и вороватые чиновники, благодаря принятой лесной амнистии, начали изымать в свою пользу лесные и заповедные участки в районе спорных границ.

Среди самых громких скандалов – воровство у природного заказника «Павловская Слобода» в Подмосковье 8 гектаров заповедной земли. В целом в Московской области отнято у особо охраняемых территорий тысяча гектаров. И понятны предпосылки грабежа. Закон принят, а требуемые 11 миллиардов рублей для установления границ лесных участков госбюджетом не предусмотрены.

Минприроды запланировало небольшую сумму для определения и сохранения границ лесничеств. Но средства эти так и не были выделены. По-моему, это преступный подход. А причина в том, что подмосковная заповедная земля стоимостью 20 млрд долларов, уже изъята и переоформлена.

Но самым трагическим итогом Года экологии стало открытое уничтожение системы заповедного дела. В начале года из департамента ООПТ Минприроды была уволена вся команда крупных ученых во главе со Всеволодом Степаницким. А в конце года начались кадровые чистки в самих заповедниках. Недавно расправе подвергся директор ФГБУ «Заповедное Прибайкалье», управляющий Байкало-Ленским заповедником, Прибайкальским национальным парком и двумя федеральными заказниками – «Тофаларским» и «Красным Яром», Михаил Яблоков. Яркий ученый, кандидат биологических наук, он поднял на высокий международный уровень заповедник «Полистовский» на Псковщине. Затем его направили на Байкал, и там он поднял заповедник на высокий уровень. Но вместо благодарности его уволили без объяснения причин, причем в тот момент, когда он справился с большими пожарами, а Минприроды отказалось ему компенсировать положенные затраты в 45 миллионов рублей.

В конце сентября уволилась замдиректора по научной работе ФГБУ «Национальный парк «Русская Арктика» Мария Гаврило – крупнейший орнитолог, мировой эксперт и руководитель международных проектов «Сохранение арктического биоразнообразия». Как выяснилось, чинят расправы над учеными с мировыми именами пристроенные в Минприроды люди из «Олимпстроя».

Согласно поручению президента, у нас должно было появиться 7 новых заповедников. Но их не было и нет. Между тем все они по утвержденной в 2011 г. программе должны были давно работать: заповедник «Васюганский» – в 2013-м, национальный парк «Ладожские Шхеры» – в 2012-м, «Хибины» – в 2015-м, «Кодар» – в 2016-м, «Ленские столбы» – в 2015-м, «Зигальга» – в 2014-м.

Лишь безответственность и равнодушие помешали министерским чиновникам, у которых на столе два года лежит вся документация, создать, например, заказник «Соловки». Теперь «Соловки» превращаются в дикий туристический кластер, уничтожающий уникальную экосистему острова и монастырскую уединенность.

В Минприроды всё чаще практикуются мероприятия по перестройке заповедных мест, где либо отрезается часть территории, либо незаконно застраивается. Так, 27 июня МПР приняло новое положение о нацпарке Мещерский с сокращением более чем в два раза площади для экскурсий.

Замминистра Керимов согласовал проект нового положения о госзаказнике Курганский. Там теперь допускается строительство любых линейных объектов. Керимов забыл, что Курганский – уникальный природный объект, подпадающий под юрисдикцию конвенции о защите морской среды Балтийского моря и конвенции о водно-болотных угодьях, имеющих международное значение. 

Минфин в Год экологии продемонстрировал свою полную безответственность. Из него в Минприроды поступило 28 сентября вредное решение: новые заповедники в России больше не создавать за счет государства, их финансирование должно обеспечиваться средствами от деятельности, приносящей доход. Эта опасная позиция противоречит действующему законодательству. Создаваемые государственные бюджетные учреждения должны не зарабатывать деньги для Минфина, а охранять, изучать, просвещать.

Вывод: Минприроды в Год экологии занималось всем чем угодно, только не защитой природы. Специалисты предлагают его переименовать в клуб уволенных губернаторов, родственников олигархов и пристроенных спецов из «Олимпстроя».

Анатолий Грешневиков
депутат Госдумы
18:29 23 января 

В Башкирии назначили нового замминистра лесного хозяйства

В правительстве Башкирии назначен новый замминистра лесного хозяйства. На него лягут вопросы, связанные с лесными насаждениями республики.



В правительстве Башкирии новый замминистра

Венер Вахитов будет курировать вопросы использования лесов, лесоустройства, воспроизводства леса и земельных отношений. Венер — уроженец Ишимбая, он окончил Башкирский государственный университет и специализировался на лесном хозяйстве.

— С сентября 2008 года работал начальником отдела правовой и кадровой работы Министерства, — сообщают в пресс-службе Министерства.

Татьяна Холостых

В Алматы из-за вырубки леса и разжигания костра уволен лесничий


Лесничего Иле-Алатауского национального парка уволили после вырубки дерева и разжигания костра.

По видео можно предположить, что это ущелье Кимасар в Иле-Алатауском национальном парке, - передает InAlmaty.kz со ссылкой на администрацию парка Медеу.

- Лесничий уволен. А нарушителей не смогли выявить, - сказал сотрудник администрации парка Медеу Бауржан Сайлаубеков.

Он отметил, что лесничий должен проводить обход своей территории.

- У каждого лесничего свой участок. Может быть и 300 гектар и 600 гектар. Мы должны утром и после обеда делать обход. Также можно смотреть через бинокль, - сказал коллега уволенного лесничий Бейсембай.

Он также отметил, что разжигание костра на территории парка категорически запрещено и нарушителям грозит штраф в размере 200 МРП. В случае выявления нарушителей, лесничий должен был составить акт и посчитать ущерб.

Ранее редакция делилась видео в Facebook, где отдыхающие срубили молодое дерево и разожгли костер прямо на прогулочной зоне в ущелье.

Источник: InAlmaty.kz
Фото - Из открытых источников 

Флешмоб ЯЛИНКА. ВІДЕО


Флешмоб «ЯЛИНКА» провели житомирські лісівники.

У такий спосіб вони прагнуть привернути увагу громадськості до проблеми всихання хвойних. Як повідомив Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, в Україні є 350 тисяч гектарів лісу різного ступеня всихання. На Поліссі через шкідників у стані всихання 120 тисяч гектарів хвойних.

Новини Житомирщини
Опубликовано: 19 янв. 2018 г.




У Держлісагентстві, заради рятування лісів від всихання, запустили флешмоб «Ялинка challenge». ВІДЕО



Закцентувати увагу населення на проблемі всихання лісів має на меті флешмоб «Ялинка challenge». Про це повідомили у Державному агентстві лісових ресурсів України.

Започаткували флешмоб лісники Житомирської області. 25 працівників Держлісагентства вишукувались у вигляді зеленої ялинки, після підняли над головою аркуш паперу зеленого кольору. На думу, лісівників, це повинно продемонструвати єднання думок та спільність позиції.

Згідно повідомленню, в минулому році на Житомирщині короїдом пошкоджено майже 10% хвойних лісів, 22 тисячі гектарів вже «мертві». Не вберегло від всихання і перлину області – резерват Поліський заповідник, там постраждало понад 400 гектарів лісу.

«Верхівковий короїд з середини квітня починає активне заселення сосни, віком від 40 років. Від перших жуків сосна може відбитися смолою. Проте, втрачений внаслідок пониження ґрунтових вод імунітет, виснажив дерево. І таку сосну короїд заселяє за 2-3 тижні. За сезон жук дає до 5 поколінь приплоду, збільшуючи свою присутність на дереві від 120 особин до 5 тисяч. До того ж, він має спільника – шестизубого короїда, який нищить сосну знизу. Цей шкідник тягне за собою офіостомові гриби, що вражають найціннішу частину деревини, вона синіє. Нам потрібна оперативність, бо пропадає ділова деревина, наносячи величезні економічні збитки. Короїдові вистачає один місяць, щоб вбити дерево», — йдеться у повідомленні.

Такі ж самі проблемі із всиханням, мають Австрія, Чехія, Польща, Білорусь, Канада та Північна Америка. На даному етапі іншого способу боротьби із шкідником окрім «зачищення» хворого лісу і висадження нового – не існує у світовій практиці.

«Масова акція, проведена задля збереження лісу, повинна змінити побутуючу думку громадськості і призвести до конструктивного діалогу між людьми та лісівниками», — переконані учасники та організатори флешмобу.

Естафету житомирські лісівники передали всім своїм колегам.
Landlord
-22-01-2018 17:31
http://landlord.ua/u-derzhlisagentstvi-zaradi-ryatuvannya-lisiv-vid-vsihannya-zapustili-fleshmob-yalinka-challenge/



Державне агентство лісових ресурсів України

Опубликовано: 22 янв. 2018 г.

Перший в Україні флешмоб «Ялинка challenge» відбувся на Житомирщині. «Ялинка challenge» - це спроба лісівників у черговий раз акцентувати увагу населення на проблемі масштабності всихання лісів. Естафету житомирські лісівники передають всім своїм колегам.

Для рятування українських лісів від всихання запущено флешмоб «Ялинка challenge»




Перший в Україні флешмоб «Ялинка challenge» відбувся на Житомирщині, з метою акцентувати увагу населення на проблемі масштабності всихання лісів. Про це йдеться у повідомленні Держлісагентства.

До участі у флешмобі «Ялинка challenge» запросили журналістів, науковців, активістів, представників поліції та ДСНС. «Блискавична юрба» (так дослівно перекладається «флешмоб») вишикувалась у вигляді «живої» зеленої ялинки, тим самим демонструючи єднання думок та спільність позицій. Естафету житомирські лісівники передають всім своїм колегам.

Тільки за минулий рік на Житомирщині короїдом пошкоджено майже 10% хвойних лісів. 22 тисячі гектарів – вже «мертві». Від всихання страждає і перлина краю – резерват Поліський заповідник, де «мертвими» деревами охоплено понад 400 гектарів.

Ідентичні проблеми із всиханням через шкідника мають Австрія, Чехія, Польща, Білорусь, Канада та Північна Америка. На даному етапі іншого способу боротьби із шкідником окрім «зачищення» хворого лісу і висадження нового – не існує у світовій практиці.

Нагадаємо, нещодавно заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар повідомив, що на сьогодні лише на Поліссі більше 120 тис. га всихаючої через шкідники сосни. Загалом по Україні 350 тис. га різного ступеня всихання дерев. А також прокоментував питання щодо необхідності внесення змін до Санітарних правил у лісах України.

За інформацією Держлісагентства
22.01.2018 16:43

Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо запобігання надзвичайним ситуаціям


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАКАЗ

від 16 серпня 2017 року N 444

(з основної діяльності)

м. Київ

Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо запобігання надзвичайним ситуаціям


Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з метою впорядкування діяльності ДСНС щодо запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з ведення службової документації щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О. Г.


Голова                                       М. Чечоткін




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДСНС
16 серпня 2017 року N 444


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з ведення службової документації щодо запобігання надзвичайним ситуаціям

I. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. N 1052 "Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій" з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до ведення службової документації структурними підрозділами апарату ДСНС та територіальними органами, на які покладено виконання повноважень щодо організації і здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту (далі - відповідний структурний підрозділ ДСНС).

2. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

об'єкт перевірки - будівлі, приміщення, споруди, у тому числі ті, що перебувають на стадії будівництва (монтажу, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту), території, які перебувають у власності або користуванні суб'єкта господарювання та використовуються ним для провадження господарської діяльності чи перебувають на його балансі (належать до сфери управління);

посадова особа - посадова особа, яка відповідно до покладених на неї функцій (обов'язків) у визначеному законом порядку уповноважена на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.


II. Організація підготовки документів для проведення перевірок

1. Планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки суб'єктів господарювання здійснюється згідно зі статтями 4 та 5 Закону.

2. Періодичність здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання визначається згідно зі статтею 5 Закону та Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. N 306.

3. У разі взяття на облік нового об'єкта суб'єкта господарювання в період, на який уже затверджено план перевірки, рекомендується зазначений об'єкт включати до плану перевірки на наступний плановий період.

III. Оформлення розпорядчих документів щодо підготовки та проведення перевірок

1. Відповідно до затвердженого у встановленому порядку плану перевірок для здійснення планової (позапланової) перевірки ДСНС або її територіальними органами видається наказ, який згідно з вимогами статті 7 Закону має містити найменування, адресу суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу на проведення перевірки оформлюється посвідчення на проведення перевірки, примірну форму якого наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій.

Посвідчення на проведення перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюється посадовими особами апарату ДСНС або її територіального органу на території відповідної адміністративної одиниці, оформлюється на бланку для листів ДСНС або її територіального органу за підписом керівника (заступника) ДСНС або її територіального органу, до повноважень якого відповідно до розподілу обов'язків віднесено питання державного нагляду (контролю), та скріплюється гербовою печаткою.

Посвідчення реєструється у Журналі реєстрації посвідчень на проведення перевірки (додаток 2 до Методичних рекомендацій), який повинен бути прошитий, пронумерований та скріплений гербовою печаткою.

3. Повідомлення про проведення планової перевірки, примірну форму якого наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій, надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення (телефонограмою) не пізніше ніж за десять днів до дня здійснення перевірки за рахунок коштів ДСНС або її територіального органу, або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання. Повідомлення про проведення планової перевірки реєструється в журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

Копії повідомлення про проведення планової перевірки та повідомлення про вручення поштового відправлення (у разі надіслання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення) зберігаються у наглядовій справі на об'єкт перевірки в органі, який здійснював перевірку.

Повідомлення про проведення планової перевірки посадовими особами ДСНС оформлюється на бланку для листів ДСНС за підписом Голови ДСНС або його заступника, до повноважень якого відповідно до розподілу обов'язків віднесено питання державного нагляду (контролю).

Повідомлення про проведення планової перевірки, що здійснюється посадовими особами територіального органу ДСНС на території відповідної адміністративної одиниці, оформлюється на бланку для листів територіального органу ДСНС за підписом керівника цього територіального органу або його заступника, до повноважень якого відповідно до розподілу обов'язків віднесено питання державного нагляду (контролю).

4. Позапланова перевірка здійснюється відповідно до статті 6 Закону, на підставі наказу ДСНС або її територіального органу, згідно з яким оформлюється посвідчення на проведення позапланової перевірки.

5. У разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб апарату ДСНС або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, що здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, примірну форму якого наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій.

Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки рекомендується складати у двох примірниках, один з яких надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, а другий з відміткою про ознайомлення зберігається у наглядовій справі.

IV. Оформлення документів щодо результатів перевірок

1. За результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою апарату ДСНС або її територіального органу у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складається акт перевірки, форму якого затверджено наказом МВС від 02.11.2015 N 1337 "Деякі питання проведення перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 р. за N 1467/27912.

Акт перевірки реєструється в журналі реєстрації актів перевірок (додаток 5 до Методичних рекомендацій).

2. За результатами перевірки припис реєструється у журналі реєстрації приписів про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (додаток 10 до Методичних рекомендацій).

3. Відповідно до частини дев'ятої статті 7 Закону припис складається у двох примірниках, що підписуються посадовими особами апарату ДСНС або її територіальних органів, які здійснювали перевірку, та керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою із зазначенням строків усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (додаток 6 до Методичних рекомендацій).

4. До припису включається інформація про неусунені порушення, виявлені під час проведення попередніх перевірок, із зазначенням строків, які пропонувалися для їх усунення, та пропонуються нові строки усунення порушень. При цьому зазначаються нові порушення, виявлені під час перевірки, і строки їх усунення.

Під час проведення позапланової перевірки стосовно виконання припису у разі неусунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складається акт перевірки, до якого включаються ці порушення. У самому приписі ставляться відмітки лише про усунення порушень.

5. Один примірник припису не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акта перевірки надається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі для виконання, а другий долучається до наглядової справи органу, посадові особи якого здійснювали перевірку, для контролю.

У разі відмови керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання та/або отримання припису посадова особа апарату ДСНС або її територіального органу вносить до такого припису відповідний запис, а такий припис надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копії документів, що підтверджують факт поштового відправлення, у тому числі копія супровідного листа, та копія повідомлення про вручення поштового відправлення (у разі надіслання припису рекомендованим листом з повідомленням про вручення) зберігаються в наглядовій справі на об'єкт перевірки в органі, який здійснював перевірку.

Під час проведення планової або позапланової перевірки у попередньому приписі, якщо такий є, посадова особа апарату ДСНС або її територіального органу, яка здійснювала перевірку, зобов'язана зробити відмітки. При усуненні запропонованих приписом порушень навпроти кожного з них робиться позначка "виконано", ставиться дата перевірки та підпис посадової особи, яка здійснювала перевірку, а при невиконанні - у кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, зазначаються заходи, які вжито за наслідками перевірки, з чим ознайомлюється керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа.

V. Організація ведення наглядових справ на об'єкти

1. На кожен об'єкт перевірки, а також на об'єкти нового будівництва в апараті ДСНС або її територіальному органі заводиться окрема наглядова справа, в якій зберігаються документи, що складаються за результатами перевірок, у тому числі орендованих будівель та приміщень, матеріали листування, а також декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єктів господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, висновки за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення), рішення (постанови, ухвали) суду щодо вжиття заходів реагування, договори оренди та інші документи, що характеризують дотримання на об'єкті перевірки протипожежного стану, виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту відповідно до наглядової справи (додаток 7 до Методичних рекомендацій) та загальних відомостей про об'єкт (об'єкти) перевірок (додаток 8 до Методичних рекомендацій), які потрібно відобразити у наглядовій справі.

2. Наглядові справи повинні постійно зберігатись у спеціально передбачених місцях, визначених відповідним наказом начальника підрозділу, та обліковуватись у спеціальному журналі обліку наглядових справ (додаток 9 до Методичних рекомендацій).

3. Керівник відповідного органу державного нагляду (контролю) зобов'язаний постійно здійснювати контроль за своєчасним виконанням плану-графіка перевірок об'єктів суб'єктів господарювання та плану-графіка перевірок органів влади, розглядати матеріали наглядової справи після кожної перевірки об'єкта, але не менше одного разу на рік. За результатами перевірки наглядової справи робити письмові відмітки щодо її ведення і якості нагляду.

Відповідальність за збереження наглядових справ покладається на уповноважену посадову особу апарату ДСНС або її територіального органу.

Директор Департаменту запобігання
надзвичайним ситуаціям                                                     О. Щербаченко

Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАКАЗ

від 11 січня 2018 року N 13
(з основної діяльності)

Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з метою впорядкування діяльності структурних підрозділів ДСНС щодо запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ ДСНС від 16.08.2017 N 444 "Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо запобігання надзвичайним ситуаціям".

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О. Г.

Голова                                                     М. Чечоткін


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДСНС
11 січня 2018 року N 13


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок

I. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс), Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. N 1052 "Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій" з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до ведення службової документації структурними підрозділами ДСНС, на які покладено виконання повноважень щодо організації і здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту.

2. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

об'єкт перевірки - будівлі, приміщення, споруди у тому числі ті, що перебувають на стадії будівництва (монтажу, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту), території, які перебувають у власності або користуванні суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів і використовуються ним для провадження господарської діяльності чи перебувають на його балансі (належать до сфери управління);

наглядова справа - сукупність документів, що характеризують стан пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту об'єкта перевірки, які зібрані в окрему папку;

підпорядкований підрозділ територіального органу ДСНС - управління (відділ, сектор) у районах, містах, районах у містах, міськрайонне управління, відділ ГУ (У) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, до повноважень якого віднесено питання здійснення державного нагляду (контролю) у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту;

посадова особа - посадова особа ДСНС, яка відповідно до покладених на неї функцій (обов'язків) у визначеному законом порядку уповноважена на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), Кодексі цивільного захисту України та Порядку формування єдиної справи розпорядчих документів, що приймаються органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, затвердженому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.07.2017 N 961, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 липня 2017 р. за N 911/30779 (далі - Порядок формування єдиної справи).

II. Організація підготовки документів для проведення перевірок

1. Планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - перевірки) суб'єктів господарювання здійснюється згідно зі статтями 4 та 5 Закону.

2. Періодичність здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання визначається згідно зі статтею 5 Закону.

Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього чи незначного ступеня ризику здійснюється відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. У разі взяття на облік нового об'єкта перевірки суб'єкта господарювання в період, на який уже затверджено план перевірки, його рекомендується включати до плану перевірки на наступний плановий період.

III. Оформлення розпорядчих документів щодо підготовки та проведення перевірок

1. Відповідно до затвердженого у встановленому порядку плану перевірок для здійснення планової (позапланової) перевірки ДСНС або її територіальними органами видається наказ, який згідно з вимогами статті 7 Закону має містити найменування, адресу суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу на проведення перевірки оформлюється повідомлення про проведення планової перевірки, яке відповідно до частини четвертої статті 5 Закону повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планової перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, найменування органу ДСНС (примірну форму повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Повідомлення про проведення планової перевірки посадовими особами ДСНС оформлюється на бланку для листів ДСНС за підписом Голови ДСНС або його заступника, до повноважень якого відповідно до розподілу обов'язків віднесено питання державного нагляду (контролю).

Повідомлення про проведення планової перевірки, що здійснюється посадовими особами територіального органу ДСНС або підпорядкованого підрозділу на території відповідної адміністративної одиниці, оформлюється у двох примірниках на бланку для листів територіального органу ДСНС або підпорядкованого підрозділу за підписом керівника цього органу або його заступника чи посадової особи підпорядкованого підрозділу, до повноважень яких відповідно до розподілу обов'язків віднесено здійснення організації державного нагляду (контролю).

Повідомлення про проведення планової перевірки надсилається рекомендованим листом з повідомленням про відправлення та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під підпис керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за десять днів до дня здійснення перевірки. Повідомлення про проведення планової перевірки реєструється в журналі реєстрації вихідної кореспонденції та після вручення другий примірник зберігається у наглядовій справі на об'єкт перевірки.

У разі надіслання повідомлення рекомендованим листом, повідомлення про відправлення зберігаються у наглядовій справі на об'єкт перевірки в органі, який здійснював перевірку.

3. Позапланова перевірка здійснюється на підставах, передбачених статтею 6 Закону, та відповідно до наказу ДСНС або її територіального органу, згідно з яким оформлюється посвідчення на проведення позапланової перевірки з обов'язковим зазначенням питань, що стали підставою для здійснення цього заходу.

4. На підставі наказу на проведення планової або позапланової перевірки оформлюється посвідчення на проведення перевірки, яке повинно відповідати вимогам частин другої та третьої статті 7 Закону (примірну форму посвідчення наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій).

Посвідчення на проведення перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюється посадовими особами ДСНС на території відповідної адміністративної одиниці, оформлюється на бланку для листів ДСНС, або її територіального органу чи підпорядкованого підрозділу за підписом керівника цього органу або його заступника чи посадової особи підпорядкованого підрозділу, до повноважень яких відповідно до розподілу обов'язків віднесено здійснення організації державного нагляду (контролю), та засвідчується гербовою печаткою.

Посвідчення реєструється у Журналі реєстрації посвідчень на проведення перевірки (додаток 3 до Методичних рекомендацій), який повинен бути прошитий, пронумерований, засвідчений гербовою печаткою та зареєстрований в установленому порядку.

5. У разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, що здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки (примірну форму наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій).

Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки рекомендується складати у двох примірниках, один з яких надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, а другий з відміткою про ознайомлення зберігається у наглядовій справі.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання в отриманні акта про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, рекомендується викликати органи Національної поліції для фіксації порушень суб'єктом господарювання вимог статті 11 Закону, після чого він надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

Після поштового відправлення або вручення Акта про недопущення посадових осіб ДСНС до проведення планової (позапланової) перевірки ДСНС або її територіальні органи звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом стосовно надання дозволу на здійснення перевірки та зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до її здійснення.

IV. Оформлення документів щодо результатів перевірок

1. За результатами проведеної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою ДСНС складається акт перевірки, форму якого затверджено в установленому порядку.

В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються посадовою/посадовими особами ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, один з яких вручається суб'єкту господарювання, а другий долучається до єдиної справи органу, посадова/посадові особи якого здійснювали перевірку, для контролю.

Акт перевірки реєструється в журналі реєстрації актів перевірок (додаток 5 до Методичних рекомендацій).

У випадку проведення перевірки суб'єкта господарювання, на об'єкті перевірки якого є наявними приміщення, будівлі, споруди, територія, що надаються в оренду (суборенду) іншим суб'єктам господарювання, які використовуються останніми для провадження господарської діяльності та відображені в акті перевірки, то копію акта перевірки рекомендовано надавати керівнику або уповноваженій особі такого суб'єкта господарювання для ознайомлення.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання в підписанні та отриманні акта перевірки, посадовою особою ДСНС, яка здійснювала перевірку, вноситься до такого акта відповідний запис та надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

2. На підставі акта перевірки, складеного за результатами планової або позапланової перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, ДСНС або її територіальний орган на підставі рапорту посадової/посадових осіб ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, за наявності підстав, визначених статтею 70 Кодексу, та у терміни, визначені статтями 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України, звертається з відповідним позовом до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Документи стосовно позовів до адміністративного суду щодо відповідної перевірки долучаються до єдиної справи.

3. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування посадовою/посадовими особами ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки відповідно до частини сьомої статті 7 Закону складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - припис) у двох примірниках (примірну форму припису наведено у додатку 6 до Методичних рекомендацій), який підписується посадовою/посадовими особами ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

У приписі зазначаються всі порушення виявлені під час проведення перевірки, і строки їх усунення, а також до припису включається інформація про неусунені порушення, виявлені під час проведення попередніх перевірок, із зазначенням строків, які пропонувалися для їх усунення, та пропонуються нові строки усунення порушень.

При порушеннях вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, виявлених під час перевірки, у приписі повинні зазначатися строки усунення таких порушень, що не перевищують термін подання позову до адміністративного суду, з моменту вручення акта перевірки.

Припис реєструється у журналі реєстрації приписів про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (додаток 7 до Методичних рекомендацій).

Один примірник припису не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акта перевірки надається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі для виконання, а другий долучається до єдиної справи органу який здійснював перевірку.

У разі відмови керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання та/або отримання припису посадова особа ДСНС вносить до такого припису відповідний запис, а такий припис надсилається рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

Копії документів, що підтверджують факт поштового відправлення, у тому числі копія супровідного листа, та копія повідомлення про відправлення поштового відправлення (у разі надіслання припису рекомендованим листом з повідомленням про відправлення) зберігаються в наглядовій справі на об'єкт перевірки в органі, який здійснював перевірку.

4. Під час проведення позапланової перевірки стосовно виконання припису у разі неусунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складається акт перевірки, до якого включаються тільки не усунуті у визначений терміни порушення. У самому приписі ставляться відмітки лише про усунені порушення.

При складанні припису за результатами позапланової перевірки виконання припису до нього включаються лише невиконані заходи, запропоновані попереднім приписом, із зазначенням строків, які пропонувалися для їх усунення, та пропонуються нові строки усунення порушень.

При усуненні запропонованих приписом порушень навпроти кожного з них робиться позначка "виконано", ставиться дата перевірки та підпис посадової особи, яка здійснювала перевірку, а при невиконанні - у кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, зазначаються заходи, які вжито за наслідками перевірки, з чим ознайомлюється керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа під підпис.

Усі розпорядчі документи, зазначені в розділах III, IV цих Методичних рекомендацій, долучаються до єдиної справи протягом 3-х робочих днів з дня їх видання.

V. Організація формування єдиної справи розпорядчих документів та ведення наглядових справ на об'єкти перевірок

1. Усі розпорядчі документи, визначені статтею 7 Закону, що видаються (приймаються) ДСНС або її територіальним органом чи підпорядкованим підрозділом під час здійснення планових (позапланових) перевірок, формуються у єдину справу (окремо по кожній перевірці), яка оформлюється відповідно до вимог Порядку формування єдиної справи.

Завершена єдина справа розпорядчих документів зберігається за місцем її формування у наглядовій справі на об'єкт перевірки.

2. На кожен об'єкт перевірки в ДСНС або її територіальному органі чи підпорядкованому підрозділі заводиться окрема наглядова справа, в якій зберігаються матеріали листування та документи, що характеризують виконання (дотримання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту.

Зміст наглядової справи наведено у додатку 8 до Методичних рекомендацій, загальні відомості про об'єкт (об'єкти) перевірок наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.

3. Наглядові справи повинні постійно зберігатись у спеціально передбачених місцях, визначених відповідним наказом начальника підрозділу, та обліковуватись у спеціальному журналі обліку наглядових справ (додаток 10 до Методичних рекомендацій).

4. Керівник відповідного органу державного нагляду (контролю) зобов'язаний перевіряти якість ведення наглядової справи не пізніше одного місяця після завершення кожної перевірки та за результатами перевірки наглядової справи робити письмові відмітки щодо її ведення.

Відповідальність за збереження наглядових справ покладається на відповідальних посадових осіб ДСНС, за якими закріплено об'єкти.

Директор Департаменту запобігання
надзвичайним ситуаціям                                                          О. Щербаченко