ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 лютого 2018

В Башкирии начальника лесхоза осудят за аферу на 3 миллиона рублей

41-летнего начальника одного из лесхозов республики обвиняют в получении взятки и незаконной вырубке леса.



Следователи передали уголовное дело прокурору

В 2016 году начальник заключил договор с предпринимателем о вырубке леса. При этом потребовал 50 тысяч рублей за выполнение своих прямых обязанностей. Потом за 120 тысяч рублей незаконно передал предпринимателю 72 кубометра сосны.

— Руководитель лесхоза нанес ущерб лесному фонду России более чем на 3 миллиона рублей. Также было выявлено еще несколько нарушений, которые нанесли ущерб на 550 тысяч рублей, — рассказали в следкоме.

Сейчас уголовное дело передано прокурору, затем его направят в суд.

Анжелика Бурасова Написать письмо
Фото: Тимур Шарипкулов
3 февраля 2018

Польша и Беларусь готовят план управления Беловежской Пущей

Генеральный директор Государственного лесного хозяйства Польши «Государственные леса» Анджей Конечный сообщил, что на разработку программы развития Беловежской Пущи потребуется от 3 до 5 лет. Для этого будет создана специальная группа, которая займется составлением плана защиты пущи. В эту группу войдут экологи, лесники и представители общественности, пишет «Радио Польша».

Читать полностью в источнике с фото:http://virtualbrest.by/news53091.php



Фото: Станислав Коршунов

«Мы хотим провести целый ряд консультаций, но для того чтобы они были мирными и результативными, сначала будут проходить встречи отдельно в каждой группе специалистов. Мы хотим выявить общие соображения. Тогда можно будет встретиться в более широком кругу с представителями всех этих групп, чтобы обсудить и выработать компромиссное направление и решение», — сказал генеральный директор «Государственных лесов».

По словам Анджея Конечного, с 2016 года совместно с Беларусью идет подготовка трансграничного плана управления Беловежской Пущей.

Напомним, уже почти два года в Беловежской Пуще идет вырубка деревьев, против чего активно выступают местные экологи, а также европейские структуры. Еврокомиссия в 2016 году завела дело против страны за вырубку деревьев в пуще. Польские власти называют меру вынужденной, поясняя, что причиной стала безуспешная борьба лесников с жуком-короедом, уничтожающим деревья. Короед атакует и белорусскую частьтерритории Беловежской Пущи, но наши лесники в заповедных зонах исповедуют принцип невмешательства.

Беловежская Пуща — один из крупнейших и древнейших лесных массивов равнинной Европы. Его территория разделена государственной границей на две части — белорусскую и польскую. Часть территории Беловежской Пущи — польский государственный национальный парк — был внесен в Список всемирного наследия ЮНЕСКО еще в 1979 году, а в 1992 году в природоохранную зону была внесена часть белорусского национального парка. В 2014 году в список был внесен единый трансграничный объект.

Источник информации: TUT.BY

Головного лісівника Буковини судитимуть у Чернівцях за хабар



Слідчим відділом військової прокуратури Західного регіону України завершено досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою тимчасово виконувача обов’язків начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища).

Про це повідомляє прес-служба військової прокуратури Західного регіону України.

Нагадуємо, що в жовтні 2017 року військовою прокуратурою Західного регіону України задокументовано факт надання неправомірної вигоди вказаним посадовцем.

Хабар у розмірі 2300 дол США та 4200 євро призначався начальнику Управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки Нацполіції України за невжиття заходів по перевірках, спрямованих на виявлення та документування фактів порушення чинного законодавства, та, відповідно, не документування протиправної діяльності службових осіб лісових господарств Чернівецької області.

29 січня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Шевченківського районного суду м. Чернівців для розгляду по суті.

Санкція статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Народний депутат України Максим Бурбак, коментуючи гучне затримання посадовця в інтерв'ю виданню МБ, заявив, що "всі знали, що таке робиться в області у лісовій галузі".
"Просто комусь хотілося реготати у Верховній Раді: "Диви ж, на дурня все пишуть, що вокзал завалений лісом Бурбака, а я трохи собі "попиляю". Скільки разів я говорив: "Подайте в НАБУ, ГПУ, СБУ, хай розберуться з ситуацією!". Хто призначав Череватого на голову управління лісового господарства? Ванзуряк. (колишній голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк, - авт.) Хто підписував подання на нього? Рибак! (колишній перший заступник голови Чернівецької ОДА, чинний нардеп від БПП Іван Рибак, - авт.)", - заявив нардеп.

"Три роки я це слухав-слухав. Тепер я буду вимагати публічного відкритого судового розслідування", - додав Бурбак.

В лесах собираются проложить 100 км дорог


Около 100 километров дорог планируется проложить в лесах страны в этом году.

В прошлом году в лесном фонде министерства построили и ввели в эксплуатацию 16 лесохозяйственных дорог общей протяженностью более 100 км, столько же планируют сделать и в этом. В 2017-м большое внимание уделялось строительству и ремонту зданий и сооружений на территории лесхозов. Было построено 60 новых объектов, еще 80 реконструировали, сообщил БелТА министр лесного хозяйства Михаил Амельянович во время итогового заседания коллегии Минлесхоза в конце января.

К слову, всего с 2007 года в лесном фонде Минлесхоза введено в эксплуатацию более тысячи км дорог.

«Все должно гореть». Из-за короеда на Гомельщине в этом году снова будут «пилить» леса



Разбушевавшегося короеда могут убить только 36-градусные морозы.

Почивать на лаврах лесничему Терюхского лесничества Гомельского лесхоза Юрию Голубу некогда. Сегодня он принимает поздравления — признан лучшим в своем деле по итогам прошлого года, но завтра вновь с головой уйдет в работу. До весны, когда короеды начнут разлетаться в поисках новой пищи, нужно вырубить поврежденные жуком сосны у себя и успеть помочь коллегам из Комаринского лесхоза. За тридцать лет карьеры Юрий такого разгула вредителей не видел. Приходится пускать под нож прекрасную еще вчера древесину. В прошлом году пришлось вырубить под корень 46 гектаров. Но еще обиднее от непонимания людей. Лес подступает вплотную к дачным кооперативам гомельчан, и они порой жалуются на «самоуправство»: «Сетуют, что теперь с внуками гулять негде. Объясняешь: если не бороться с эпидемией, высохнут все деревья в округе».

Проблема усыхания сосняков поднималась на итоговой коллегии Минлесхоза неоднократно. Но счет пока в пользу жука. Министр Михаил Амельянович выглядит обеспокоенным. В ближайшее время лучше не будет! По-настоящему смертельны для короеда только морозы. Трескучие, когда деревья звенят, ниже 36 градусов. Минус 35 «зверюги» переносят почти безболезненно. По крайней мере, в лабораториях ученых. Нынешний же январь для них курортный: жук отдыхает, набирается сил для новых «подвигов».

Соответственно, неутешительные и прогнозы: в этом году, видимо, придется вырубить примерно столько же леса, сколько и в прошлом. Санитарные рубки прошли на территории в 121 тысячу гектаров. Раньше положенного срока упало на землю более семи миллионов кубометров древесины — больше трети годового объема заготовки. И топор в борьбе с вредителем кардинально не помогает. Наконец-то к проблеме подключилась научная «артиллерия».

Директор Института леса Национальной академии наук Александр Ковалевич выдал интересную стратегию: надо не уменьшать площади пораженных лесов, а снижать численность вредителей. Пилить в прямом смысле слова. Но не жуков, а их дома родные: оперативно «изымать» деревья с задремавшими «квартирантами» и их личинками, а ветки и сучья тотчас сжигать. Ведь от первых признаков усыхания до вылета на волю взрослых короедов проходит примерно три недели. Если не мешкать, размышляет директор института, к концу сезона вредителей станет меньше. В то же время ученые работают над тем, чтобы повысить устойчивость сосен: повлиять на их генетику и заставить деревья увеличить выработку смолы.

Задача сложная: первый год поисков не принес результатов. Сейчас к работе подключится Институт химии новых материалов НАН: старается разложить живицу на фракции. Одна из них способствует устойчивости к стволовым вредителям, рассуждает с трибуны Ковалевич: «Если это на самом деле так, мы постараемся найти ответ на генетическом уровне. Это случится не сегодня. Но, если будет результат, недолго его внедрить в практику».

Пока же резюме заместителя Премьер-министра Михаила Русого таково: меры по борьбе с короедом должны выполняться неукоснительно, в объявленном порядке и режиме. Без лишних дебатов. «Все должно гореть — под контролем, вывозиться, уничтожаться... Чтобы мы, когда придет тепло, не удивлялись, а почему это тут жук ползает?» — резюмировал Михаил Русый.

Мария Друк, СБ - Беларусь Сегодня
01 февраля 2018, 12:10

Захисники природи пропонують обкласти м'ясо акцизом, як цигарки (інфографіка)



Виробництво м'яса шкодить екології, а тому м'ясоїди повинні платити акциз на кшталт курців. Ідея про спецподаток на м'ясо набуває дедалі більшої популярності в світі. Чи можливо таке в Україні?

М'ясо дедалі частіше стає об'єктом критики. Вважається, що його виробництво шкодить екології. Часом м'ясо навіть порівнюють з алкоголем та тютюном, тому пропонують обкладати його додатковим податком. Та до чого це призведе?

Що не так з м'ясом
М'ясну промисловість нерідко критикують через убивства тварин, що частина суспільства вважає неетичним та неприпустимим. Та замислюватися про ще один податок світ почав не лише на догоду веганам.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, на поголів'я худоби припадає близько 14,5% світових викидів парникових газів, а деякі вчені «підвищують» цю цифру до 18%. Науковці навіть прирівнюють ці викиди до прямих викидів транспортної системи.

За підрахунками The Future of Meat, щоб "виробити" 1 кг яловичини потрібно 6,5 кг кормів, 15 тис. літрів води та 550 днів чекання.

А для навколишнього середовища цей кілограмовий шматок м'яса обійдеться в 330 м. кв. використаних угідь (а це призводить до виснаження ґрунтів і зникнення лісів), 16 кг вуглецю та півкілограму метану в атмосферу.


Джерело: The Future of Meat

М'ясо також називають причиною багатьох проблем зі здоров'ям, тож деякі держави вже закликають своїх громадян знизити його споживання.

А Всесвітня організація в 2015 році охорони здоров'я взагалі заявила, що оброблене м'ясо та субпродукти з нього можуть провокувати рак, і віднесла його до тієї ж категорії небезпечних продуктів, що і азбест.

Острах викликає й те, що протягом останніх років споживання м'яса в світі тільки зростає. З 1992 по 2016 роки світове споживання м'яса зросло в п'ять разів.

Тільки Азія виробляє 40-45% світового м'яса. Й з 1961 року виробництво м'яса в Азії збільшилося в 15 разів й впевнено продовжує зростати.

В середньому в світі споживають 34 кг м'яса на душу населення. До 2024 року, за прогнозами, ці цифри збільшуються до 36 кілограмів.




Очікувана зміна в споживанні яловичини на душу населення за 2014-2024 роки Джерело: Ensia

А надмірне споживання м'яса призводить до глобального збільшення кількості людей, що страждають на ожиріння, діабет та онкологічні захворювання. Наприклад, жителі США зараз їдять в три рази більше м'яса, ніж необхідно.

Якщо відмовитися від тваринного білка взагалі, людство могло б зекономити більше $1 трлн, які натомість можна було би вкласти в охорону здоров'я та екологію.

Яким буде податок
Податки на м'ясо вже всерйоз обговорювали у парламентах Німеччини, Данії та Швеції, а уряд Китаю в 2016 році знизив рекомендоване максимальне споживання м'яса на 45%, пише The Guardian.

Основна ідея цього податку полягає в тому, що, якщо гамбургер буде коштувати як баночка ікри, навіть затятий м'ясоїд замислиться та скористається дешевшим вегетаріанським меню.

Німецьке екологічне агентство підрахувало, що податок на на м'ясо, яйця та сир повинен становити 7- 19%.

Та глобальний аналіз, здійснений в 2016 році, показав, що для компенсації шкоди навколишньому середовищу, податки повинні бути суттєво вищими.

На думку вчених, введення 40% податку дозволить знизити споживання м'яса на 13%, а викид парникових газів від цього вдасться скоротити на 1 млрд тонн на рік.

Це можна порівняти з рівнем забруднення, яке виробляє вся світова авіаційна промисловість.

Прихильники м'ясного податку люблять наводити як аргумент практику введення податків на цигарки, алкоголь та цукор.

Наприклад, коли Мексика запровадила спеціальний податок на газовані солодкі напої в 2014 році, це зменшило споживання цих напоїв на душу населення на 6% у 2014 році, на 8% у 2015 році та аж 11% у першій половині 2016 року. Про це свідчать дані Національного інституту громадського здоров'я Мексики.

А в тих штатах, де цигарки коштують дорожче, палять менше, аніж там, де вони доступніші.

Чому це погана ідея та що в Україні
Прихильники податку розраховують, що подорожчання м'яса знизить попит на цей продукт, а отже, скоротиться і його виробництво. Але насправді зв'язок між зміною вартості продуктів харчування та попитом набагато слабший, ніж здається. Адже фактично, щоб скоротити попит на м'ясо на 15% доведеться підняти ціни на нього чи не на половину.

Окрім того, скорочення попиту на м'ясо вдарить по фермерах та спричинить безробіття, впевнені противники податку. А підвищення цін відіб'ється в першу чергу на бідних людях, раціон яких й так не надто розмаїтий, та призведе до скорочення споживання. Багато з них змушені будуть купувати менш якісні перероблені продукти, тим самим ще більше шкодячи своєму здоров'ю.

Тобто, фактично податок не вирішить проблеми з надмірним споживанням взагалі, адже багаті люди й надалі зможуть купувати м'ясо.

Ще один аргумент на захист натурального м'яса: на виробництво штучного і соєвого білка теж потрібна енергія, тобто на виході отримаємо все ті ж викиди в атмосферу та парниковий ефект. Не кажучи вже про угіддя та вирубку лісу задля цього, яких потрібно значно більше.

Поки що доцільним виглядає збільшувати ефективність виробництва без додаткового оподаткування. Наприклад, засновник компанії Microsoft Білл Гейтс пожертвував більше $40 млн некомерційній організації GALVmed, що займається генетичними дослідженнями. Мета - корова, яка зможе давати в чотири рази більше молока, ніж нинішні особини.

В Україні про податок на м'ясо поки не йдеться. Більше того, держава намагається всіляко субсидувати аграріїв. Наприклад, на підтримку тваринництва з держбюджету цьогоріч виділили 4 млрд грн.

Також у ВРУ зареєстровано законопроект, що пропонує заборонити з 1 січня 2020 року реалізацію м'яса, отриманого в результаті забою на бойні без експлуатаційного дозволу.

Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою




Круглий стіл під такою назвою провів 11 січня Проект технічної допомоги Світового банку «Підтримка реформи лісового сектора в Україні».

(– загальні висновки і рекомендації за підсумками тут: https://www.lisportal.org.ua/project-post/91108/

— фото учасників тут: https://www.facebook.com/pg/lis.dlia.usih/photos/?tab=album&album_id=202038307041432

— рекомендації щодо правового врегулювання статусу деревних насаджень на землях сільськогосподарського призначення тут: https://www.lisportal.org.ua/project-post/91111/ )

Вікриваючи зустріч, керівник програм з інфраструктури та сталого розвитку представництва Світового банку в Україні Людмила Бутенко сказала, що Світовий банк приділяє значну увагу проблемам таких українських секторів, як земельний та лісовий, чимало зусиль Банк доклав для розвитку кадастрів в Україні.




Автор ключової презентації експерт проекту Сергій Кубах розповів про законодавчі ініціативи двох сучасних ключових українських реформ та можливі наслідки ухвалення цих законопроектів. Зокрема, на його думку:

— Землі лісогосподарського призначення не стали об’єктом реформування земельних та лісових відносин і у власність громад не передаються;

— Центр прийняття управлінських рішень та відповідальності зміщується до місцевої влади, а ОТГ починають контролювати ефективність використання земель та лісів;

— Постала потреба в інвентаризації та плануванні розвитку території, в тому числі лісів, з метою зміцнення матеріальної та фінансової основи об’єднаних територіальних громад;

Повний текст доповіді Сергія тут: https://www.lisportal.org.ua/project-post/90064/


Продовжив розкриття теми круглого столу експерт проекту Олег Сторчоус у презентації “Проблеми правового статусу деревних насаджень на землях сільгосппризначення: варіанти рішень”.

Олег, зокрема, звернув увагу на те, що маємо серйозні проблеми, які стосуються лісів на сг землях держвласності. Значна частина їх досі не має реального господаря, тому що передачі їх у власність або користування заважають
відсутність державної політики у цій сфері,
відсутність фінансування на проведення інвентаризації, виготовлення проектів землеустрою,
незацікавленість постійних лісокористувачів, органів лісового г-ва приймати на баланс нові ліси тощо



З

авершальну презентацію «Консолідація та забезпечення відкритості даних про землі та ліси» зробив експерт проекту Віталій Сторожук.

Зокрема, Віталій розповів про сучасні можливості доступу до даних про ліси, а також висловив низку пропозицій щодо недорогих, але ефективних способів консолідації даних.

У круглому столі узяли участь експерти, народні депутати України, представники влади та місцевого самоврядування, науковці, представники бізнесу, громадських об’єднань та журналісти, які активно виступали у обговоренні зазначених тем та пропонували свої шляхи вирішення проблем. У тому числі щодо лісів, розташування на приватних і комунальних землях; правового режиму земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, рівня деталізації публічної інформації тощо.



Пропозиції, сформовані за результатами круглого столу будуть узагальнені і покладені в основу рекомендацій для вдосконалення законодавства та практики ведення лісового господарства й оприлюднення даних про ліси.


ВІДЕО

Лісовий сектор: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою. PROFOR. World Bank. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою».  У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». До участі в круглому...

Лісовий сектор: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою. PROFOR. World Bank. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку.

Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». 

У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». До участі в круглому столі були запрошені народні депутати України, представники Міністерства аграрної політики й продовольства, Міністерства екології й природних ресурсів, Державного агентства лісових ресурсів, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, інших зацікавлених органів влади, представники донорської та експертної спільноти, а також НУО. 

І частина 0:00:08 
ІІ частина 1:45:45 

О.Коваленко 0:00:08, 0:06:40, 3:03:01, коор-р заходів проекту, СБ. 
Л.Бутенко 0:01:06, 0:48:12, керівник програм з інфраструктури, СБ. 
В.Тихий 0:08:26, 0:35:09, 1:05:18, 1:07:35, 2:05:40, 2:17:29, 2:18:17, експерт проекту, СБ. 
С.Кубах 0:10:11, 0:36:47, 0:39:51, 0:41:14, 0:43:00, 0:45:35, 0:47:05, 0:50:42, 0:55:43, 1:01:44, 1:33:57, 1:38:22, 1:42:14, 2:06:07, 2:14:48, 2:23:54, 2:37:48, експерт проекту USAID «Агросільрозвиток». 
О.Слензак 0:36:00, 1:04:34, незалежний експерт 
В.Романовський 0:38:16, 0:56:55, 1:32:37, 2:07:02, 2:11:14, 2:57:57, нач. управління Держлісагентства. 
П.Кулинич 0:40:42, 2:21:55, ст. юр. радник проекту USAID «Агросільрозвиток». 
О.Бондарчук 0:42:40, гол. спец. департаменту Мінагрополітики. 
В.Сторожук 0:44:18, 0:45:59, 1:40:07, 1:45:55, 2:06:20, 2:07:47, 2:13:20, 2:15:11, 2:18:02, 2:19:23, 2:42:50, експерт проекту, СБ. 
В.Полуйко 0:54:07, 1:03:55, 1:05:37, 1:08:09, 1:34:28, 1:42:41, 2:20:18, заст. міністра Мінекології. 
К.Кобилянський 0:54:52, 0:56:32, гол. спец. відділу Мінекології. 
Р.Олійник 1:03:06, 1:06:18, 2:12:57, 2:47:42, 3:02:18, незалежний експерт. 
О.Сторчоус 1:09:49, 1:33:05, 1:34:37, експерт проекту, СБ. 
А.Лященко 1:37:21, 1:39:14, 2:08:59, 2:24:55, 2:39:21, заст. дир. Ін-ту геодезії та картографії.
І.Тимочко 1:44:43, помічник нар. деп. ВРУ. 

Green Video

Віталій Сторожук. Забезпечення відкритості даних про землі та ліси. PROFOR. World Bank. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою».

У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». 

Виступ Віталія Сторожука, експерта проекту, Світовий банк. Презентація «Консолідація та забезпечення відкритості даних про землі та ліси». 

Висновки та пропозиції: 
1) Можливості інформаційного обміну Державного лісового кадастру та Державного земельного кадастру наразі обмежені; 
2) Проекти нормативно-правових актів розглядають Державний лісовий кадастр як геоінформаційну систему; 
3) Створення національної інфраструктури геоінформаційних даних потребує консолідації зусиль в питаннях визначення базових та профільних даних по лісах, джерелах фінансування створення та підтримки галузевого геопорталу; 
4) Процедури доступу до даних потребують подальшої правової регламентації; 
5) Первинна консолідація даних необхідна для ефективного управління землями (забезпечення прозорості при прийнятті рішень) в умовах земельної реформи та децентралізації. 

Green Video

Олег Сторчоус. Деревні насадження на землях сільськогосподарського призначення. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні».

https://www.youtube.com/watch?v=BZRcE...

Виступ Олега Сторчоуса, експерта проекту, Світовий банк. Презентація «Проблеми правового статусу деревних насаджень на землях сільськогосподарського призначення: варіанти рішень». Пропозиції:
1) Визначення чіткої державної політики у питанні обліку та прийняття «нічийних» лісів (державна стратегія);
2) Визначення пріоритету передачі відповідних земель в комунальну власність;
3) Забезпечення належного фінансування, в першу чергу – для інвентаризації земель;
4) Внесення змін у земельне законодавство щодо спрощення зміни цільового призначення с/г земель, порядку консервації земель під заліснення;
5) Внесення змін до Закону України «Про рослинний світ»;
6) Вдосконалення повноважень державних органів, створення служби агролісомеліорації.

Green Video