Лесопожарная ложь и бесконтрольное выжигание сухой травы довели Амурскую область до региональной ЧС с лесными пожарами

Главное управление МЧС по Амурской области и ФБУ "Авиалесоохрана" сообщили о введении в регионе с 7 апреля 2018 года чрезвычайной ситуации регионального характера в связи с лесными пожарами. Для борьбы с лесными пожарами и их последствиями в Амурской области Авиалесоохрана задействовала 97 специалистов из федерального резерва, Рослесхоз направил своих представителей, МЧС перебросило как минимум два вертолета и большую группу спасателей из Хабаровского края. Ссылки:

В Приамурье введен режим ЧС в лесах

По распоряжению главы Рослесхоза в наиболее горимые регионы Сибирского и Дальневосточного федеральных округов для координации работ по тушению лесных пожаров направлены представители ведомства

Главных причин возникновения и развития этой чрезвычайной ситуации с лесными пожарами две: во-первых, лесопожарная ложь, и во-вторых, массовое бесконтрольное выжигание сухой травы, в том числе под видом так называемых "контролируемых выжиганий".

Нынешняя чрезвычайная ситуация с лесными пожарами начала развиваться в отдельных районах Амурской области в последних числах марта. К утру 29 марта площадь действовавших в регионе лесных пожаров достигла примерно семидесяти тысяч гектаров, ситуация явно вышла из-под контроля, справиться с ней имевшимися в регионами силами без помощи дождей и снега (которых не ожидалось) было уже невозможно. Вот так выглядела ситуация с лесными пожарами в центральных районах Амурской области 29 марта 2018 года (мозаика космоснимков VIIRS за 29 марта с наложенными термоточками за день):



Однако, в официальной лесопожарной сводке за 29 марта не было отражено ни одного пожара, действовавшего в Амурской области. В сводках за 30 и 31 марта по Амурской области также не было отражено ни одного пожара; первый в Амурской области лесной пожар попал в официальную сводку только 1 апреля. Ссылки:

О лесопожарной обстановке в России по состоянию на 00:00 мск 29.03.2018

О лесопожарной обстановке в России по состоянию на 00:00 мск 30.03.2018

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 31.03.2018

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 01.04.2018

Первые лесные пожары на землях лесного фонда в Амурской области были отражены в официальной сводке за утро 3 апреля 2018 года:

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 03.04.2018

В рамках действующего лесного законодательства органы управления лесами и подведомственные им специализированные учреждения не могут принимать сколько-нибудь значительных мер по тушению лесных пожаров, если этих пожаров официально не существует. Это означает, что в первые по меньшей мере пять дней лесные пожары на землях лесного фонда в Амурской области были в основном предоставлены сами себе, а чрезвычайная ситуация развивалась совершенно бесконтрольным образом.

Пик нынешних лесных пожаров в Амурской области пришелся на 4-6 апреля 2018 года. По данным формы 4-ИСДМ системы дистанционного мониторинга лесных пожаров ИСДМ-Рослесхоз, к утру 4 апреля 2018 года площадь действующих лесных пожаров на землях всех категорий в Амурской области достигла 382 тыс. га, к утру 6 апреля 2018 года - 650 тыс. га. Вот так выглядела ситуация с лесными пожарами в центральных районах Амурской области 4 апреля 2018 года (мозаика космоснимков VIIRS за 4 апреля с наложенными термоточками за день):



То же самое за 6 апреля:



Однако, в официальных сводках по Амурской области отображались все еще очень небольшие площади лесных пожаров: 4 апреля - 6,3 тыс. га, 5 апреля - 15,4 тыс. га, 6 апреля - 28,0 тыс. га. Ссылки:

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 04.04.2018

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 05.04.2018

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 06.04.2018

Таким образом, к пику развития нынешних лесных пожаров в Амурской области официально были признаны лишь около четырех процентов от охваченной ими площади. Очевидно, что если лесные пожары действуют на площади около 650 тысяч гектаров, а меры по борьбе с ними принимаются исходя из учтенной площади пожаров в 28 тысяч гектаров - справиться с огнем невозможно. В лучшем случае можно спасти от огня населенные пункты, какие-то критически важные объекты, и, может быть, остановить огонь на некоторых особо важных направлениях. Иными словами, если реально горело 650 тысяч гектаров, а тушили 28 тысяч - это значит, что с большей частью действовавших лесных пожаров никто не боролся и не мог бороться в рамках действующего законодательства.


7 апреля ситуация немного изменилась: горящие районы накрыло облаками, похолодало, местами выпали хоть и слабые, но все-таки осадки. Поскольку лес после зимы все еще относительно сырой, а горит в основном сухая прошлогодняя трава (в том числе на лесных землях) - даже такого похолодания и следов осадков оказалось достаточно, чтобы притушить пожары, сдержать их дальнейшее распространение. Прирост пройденной огнем площади за сутки составил менее двух тысяч гектаров, обстановка начала понемногу успокаиваться. Вот так выглядела ситуация с лесными пожарами в центральных районах Амурской области 8 апреля 2018 года (мозаика космоснимков Terra Modis за 29 марта с наложенными термоточками за день):




Тем не менее, площадь отраженных в официальных сводках лесных пожаров по Амурской области стала расти гораздо быстрее: в сводке за 7 апреля были отражены уже 41,7 тыс. га действовавших в Амурской области лесных пожаров, а в сводке за 8 апреля - 51,2 тыс. га. Этот рост связан не с реальным увеличением площадей лесных пожаров, а с тем, что некоторая часть ранее сокрытых от учета пожаров теперь постепенно включается в официальные сводки. Может быть, это делается для того, чтобы хотя бы на уровне статистической отчетности (которая по лесным пожарам формируется ежеквартально) сократить слишком очевидный разрыв между отчетностью и реальностью; а может быть, для того, чтобы будущие отчеты о ликвидации лесопожарной ЧС - когда пойдут дожди - выглядели солиднее.

Как бы то ни было, все вышесказанное однозначно свидетельствует о том, что на начальном этапе развития лесопожарной ЧС в Амурской области - тогда, когда можно было принять эффективные меры по снижению ущерба лесам и предотвращению угроз населенным пунктам и объектам инфраструктуры - чрезвычайная ситуация с лесными пожарами из-за лесопожарной лжи развивалась бесконтрольно, а предусмотренные законодательством меры по охране лесов от огня не принимались и не могли приниматься из-за лесопожарной лжи.

Непосредственной причиной абсолютного большинства весенних лесных пожаров являются неконтролируемые палы сухой травы, приходящие в леса с безлесных территорий (в том числе с непокрытых лесом участков земель лесного фонда). Некоторые из этих палов пускают умышленно или по неосторожности обычные граждане, некоторые проводятся государственными или муниципальными организациями как "контролируемые профилактические выжигания". Достоверно отличить хулиганские палы от "контролируемых" невозможно - на практике они выглядят одинаково, а подробные сведения о местах проведения "контролируемых" выжиганий в открытых источниках не публикуется. С уверенностью можно утверждать следующее:

во-первых, в самом начале сезона массового выжигания сухой травы - в начале второй декады марта 2018 года - практически все крупные травяные палы, которые могли быть зафиксированы системами спутникового мониторинга - представляли собой "контролируемые профилактические выжигания" (об этом прямо говорится на сайте Министерства лесного хозяйства и пожарной безопасности Амурской области: "согласно данным Владивостокского филиала ФГБУ НЦУКС по состоянию на утро 22 марта в Амурской области зарегистрировано 78 термоточек: все они совпадают с планами профилактических отжигов в районах"), и нет никаких оснований полагать, что ситуация принципиально изменилась в последующие дни;

во-вторых, даже если "контролируемые" выжигания в конкретных случаях не приводят к возникновению лесных пожаров - они становятся мощной рекламой беспечного обращения с огнем (глядя на то, как взрослые люди, представляющие государственную власть или органы местного самоуправления, жгут весной сухую траву вблизи лесов - дети и прочие несмышленыши начинают делать то же самое, уже вовсе не думая о пожарной безопасности и прочих высоких материях).

Таким образом, ложь и беспечность сыграли решающую роль в возникновении и развитии нынешней чрезвычайной ситуации с лесными пожарами в Амурской области. К каким последствиям приведет конкретно эта чрезвычайная ситуация - пока непонятно; но даже если она не будет иметь особенно катастрофических последствий (кроме повреждения лесов и уничтожения возобновления деревьев на обширных безлесных территориях - старых гарях, вырубках и т.д.), ложь и беспечность неизбежно приведут к возникновению новых подобных ЧС, причем в более пожароопасные периоды года.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22122

Далі...

Важный прецедент: Следственный комитет возбудил уголовное дело в связи с псевдо-контролируемыми выжиганиями сухой травы

Следственный комитет возбудил уголовное дело по части 1 статьи 293 Уголовного кодекса РФ (халатность, наказание - вплоть до ареста на срок до трех месяцев) в отношении должностных лиц Шимановского лесхоза, которые в период с 29 марта по 2 апреля 2018 года, несмотря на усиление ветра, проводили профилактическое выжигание травы, в результате чего произошло восемь пожаров на природных территориях.

Это важный прецедент: раньше руководители органов управления лесами, работники государственных лесохозяйственных и лесопожарных организаций никогда не привлекались к уголовной ответственности за последствия так называемых "контролируемых профилактических выжиганий", проводившихся без необходимых мер противопожарной безопасности. Более того - несмотря на то, что в регионах юга Восточной Сибири и Дальнего Востока сезон "контролируемых выжиганий" обычно почти без перерыва переходит в сезон катастрофических лесных пожаров, связь между этими выжиганиями и последующими пожарами никогда толком не расследовалась.

Конечно, в том, что "контролируемые профилактические выжигания" повсеместно проводятся без обеспечения необходимых мер противопожарной безопасности, виноваты в первую очередь не работники конкретных лесхозов, а руководители органов управления лесами федерального и регионального уровней, утверждающие соответствующие планы и государственные задания. Но так уж устроена наша система государственного управления лесами (и не только лесами). что чиновники, принимающие абсурдные решения и планы, почти никогда за это не отвечают - а если выполнение этих решений и планов приведет к катастрофическим последствиям, "крайними" оказываются конкретные исполнители. Исполнители должны понимать, что если они выполняют преступные или просто абсурдные указания начальства, не оформленные документально - именно они в конце концов окажутся виноватыми, если выполнение этих указаний приведет к серьезной беде.

Вот так выглядит сейчас ситуация с лесными пожарами в Амурской области (космоснимок VIIRS за 9 апреля 2018 года с наложенными термоточками за день; желтыми линиями обозначены границы субъектов РФ, голубой линией - граница Шимановского района):



Ниже приводится сообщение Следственного комитета (ссылка).

В Шимановском районе возбуждено уголовное дело в отношении должностных лиц лесхоза

Следственным отделом по Шимановскому району следственного управления Следственного комитета Российской Федерации по Амурской области возбуждено уголовное дело в отношении должностных лиц Шимановского лесхоза по признакам преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 293 УК РФ (халатность).

Как полагает следствие, в период с 29 марта по 2 апреля 2018 года должностными лицами указанного лесхоза, располагающими сведениями об усилении порывистого ветра, не были приняты меры по прекращению профилактических отжигов на территории Шимановского района, в результате чего произошло 8 природных пожаров, что повлекло существенное нарушение прав и законных интересов общества и государства в виде привлечения значительных сил и средств для их тушения и ликвидации последствий.

Поводом к возбуждению уголовного дела послужили материалы проверки, проведенной органами прокуратуры.

В ходе расследования уголовного дела будет дана принципиальная оценка действиям (бездействию) ответственных должностных лиц. Следствием устанавливаются все обстоятельства совершенного преступления.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22126

Далі...

МЧС начнет космический мониторинг пожаров в экосистемах с 15 апреля

МЧС начнет космический мониторинг пожаров в экосистемах с 15 апреля, сообщил сегодня журналистам начальник управления надзора и профилактики МЧС Дмитрий Турчин.

Авиационные подразделения МЧС ежегодно проводят мониторинг, в том числе космический, пожаров в экосистемах. "В 2018 году он начнется с 15 апреля", - уточнил Дмитрий Турчин. По его данным, в 2017 году с помощью авиационного мониторинга было выявлено 49 пожаров. Специалисты проанализировали более 1,8 тыс. снимков космического мониторинга, по результатам которого было выявлено 53 пожара.

Представитель МЧС отметил, что по сравнению с 2017 годом в Беларуси наблюдается колоссальное снижение по пожарам в природных экосистемах - около 62%. В 2018 году их зарегистрировано 285, огнем при выжигании сухой травы было уничтожено 14 строений, в том числе два дома. Последний случай гибели людей на таких пожарах был зафиксирован 7 апреля.

Дмитрий Турчин рассказал, что в Беларуси регулярно проводятся профилактические рейды. В этом году их было уже более 800. Около 78 человек привлечены к административной ответственности за нарушение законодательства о пожарной безопасности, выжигание сухой растительности, разведение костров в запрещенных местах. Территории населенных пунктов, которые находятся у лесов и торфяников, опахиваются. Эта работа будет проводиться в течение всего пожароопасного периода.

БелТА

09.04.2018.

http://grodnonews.by/category/zakon_i_poryadok/news42368.html

Далі...

Под Херсоном горят плавни

Ежедневно херсонские пожарные в своих сводках сообщают о том, что по всей Херсонщине горит трава и камыш в плавнях. Сегодняшний вечер не стал исключением. "Вечерний дымовой закат с плавней сегодня", - сфотографировала дым над городом от пожара Валентина Ивановски, сделавшая публикацию в соцсети. 

Напомним, буквально сегодня начальник областного Управления ГСЧС Сергей Чорный заявил, что "пожар в экосистемах - это следствие преступных действий, которые должны предотвращать надзорные службы. К сожалению, практически никого не наказали - отсюда и пожары. Можно только предполагать, что в нескольких местах одновременно, обычно с лодок или с середины зарослей поджигают сухостой «рыбные» браконьеры, охотники, заготовители камыша или дачники, которые выжигают мусор и огонь перекидывается на плавные, болотистые места, а то и лес и дома людей".

http://khersonline.net/novosti/proisshestviya/107407-pod-hersonom-goryat-plavni.html

Далі...

200 пеньків: Хто і навіщо зрубав заповідний бук у нацпарку Закарпаття? (ВІДЕО)

Всі нарікають на владу, яка «не бореться» з незаконними рубками лісу, від яких страждає вся область. Журналісти розібралися, хто насправді вирубує ліс у національному парку.

Лісоруби у заповіднику, на території національного парку в Закарпатті, де повинні оберігати дерева зрубали майже 200 цінних буків, саме так стверджують місцеві активісти.

Як зазначає один із них, Влад Каменца, вік дерев переважно від 120 до 150 років. Це буферна зона, де їх взагалі заборонено вирубувати. Також було виявлено факт трелювання, тобто стовбури дерев стягувалися, що також є порушенням санітарних норм в лісах України.

У адміністрації національного парку стверджують, що на території парку, де виявили вирубку це паї селян. Земля дісталася після ліквідації колгоспів, а на своїх землях селяни можуть робити все, що захочуть.

Співробітниця парку Марина Заяц розповідає, що колгоспи розпалися 20-30 років. Тому навіть на тих полях за той час виростає велике дерево.

Селяни факт вирубки дерев не заперечують, адже саме таким способом можуть опалювати свої домівки. Населенню потрібно 3 тисячі кубометрів у рік, а нацпарк може продати тільки половину. Населення змушене рубати тому, що влада так і не виконала свою обіцянку, яку давали ще у 2000 роках, коли селяни погодилися на створення парку рятуючи від масової вирубки лісу.

Виконуюча обов’язків начальника відділення комунікації ГУ НП в Закарпатській області Тетяна Щоголева розповідає, що відкрито кримінальне провадження стаття розшифровується як незаконна вирубка лісу. Таке правопорушення передбачає позбавлення волі до 3 років.

Вівторок, 10.04.2018 | 20:26386
Детальніше дивіться у сюжеті телеканалу Інтер.

Далі...

«Що більше безкарності, то більше ми маємо проблем з нелегальною рубкою лісів». ВІДЕО

«Що не так?» із боротьбою проти браконьєрських вирубок лісів на Львівщині



«Бережіть ліс» – це гасло ми досить часто бачимо і чуємо. Але хто ж має берегти ліс? І яка відповідальність у тих, хто порушує закон у цій сфері? Сьогодні у студії «Що не так?» говоримо із нашими гостями, вітаю їх: це Ярослав Целень, перший заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також Анатолій Павелко, юрист, еколог організації «Лісова варта» Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

***

Мар’яна Романяк: «В Україні мало не щодня стикаються з нелегальною вирубкою лісів. Зокрема, у селі Бережниця Стрийського району чорні лісоруби завдали збитків на майже 8 мільйонів гривень. Проте ще ніхто не поніс за це відповідальності».

У селі Бережниця Стрийського району було виявлено незаконну вирубку понад тисячі дерев – зокрема дубів віком понад 150 років. Держекоінспекція оцінила збитки на суму понад 7 мільйонів.

Дмитро Карабчук, координатор проекту «Лісова варта»: «Маскують свої нелегально зрубані дерева – закидають їх ґрунтом, а зверху ще палять багаття – щоби потім, як прийде держекоінспектор чи поліцейський заміряти величину пня, по якім розраховують розмір збитків».

Ігор Череватий, мешканець села Бережниця: «Це почалося років три-чотири назад. Вони спочатку спеціалізувалися на вивезенні дров. З кінця 2016 року – початку 2017-го вони почали спеціалізуватися на вивезенні матеріалу більш ділового. Усі ці рубки, що велися, вони вивозилися окраїнами села».

Мар’яна Романяк: «І ви цього не бачили?»

– Я чув і бачив це, коли вони вже виїжджали на центральній дорозі. Перед новим роком побачив, що їде транспортний засіб, «гружений» лісоматеріалом. Я його зупинив – і тут під’їхав дільничний, сказав, що машина його і щоби я забирався геть. Я неодноразово бачив, коли їхали машини, що він «сопровождав» ці машини, будучи або в кабіні, або своєю машиною «сопровождав» спереду ці машини.

Сказали, що то санітарна рубка. Я з того питання відразу після цього конфлікту, як зупинив машину, звернувся до голови сільської ради – і він сказав, що нічого такого не ведеться. І я почав з’ясовувати – пішов у міліцію, почав з’ясовувати. Мені пояснили, що так як він дільничний, то він не має права займатися ніякою підприємницькою діяльністю.

– А де цей дільничний зараз, що з ним?

– Наскільки мені відомо, було порушено внутрішнє розслідування і він розрахувався. Такі часи настали, що кожен там... чи дров треба, чи щось – але це вже просто вандалізм.

На інформаційний запит програми «Що не так?» у прокуратурі Львівської області відповіли, що за результатами досудового розслідування встановлено: працівник поліції не причетний до самовільних рубок у селі Бережниця Стрийського району.

Анатолій Павелко, юрист Всесвітнього фонду природи WWF: «Ми маємо рубку, що взагалі проводилася в прибережній захисній смузі річки Бережниця. 25 метрів навколо берегів річок – це смуга, яка має особливий охоронний режим. Вона покликана забезпечити, з одного боку, чистоту води в річці, вберегти річку від ерозії. Ось тут бачите розмиті береги, які були розбиті технікою. Дерево – воно якраз береже ці береги, захищає від розмивання, захищає від того, щоб ось цей бруд і земля потрапляли до води. Влітку ця річка буде пересихати. Третій момент пов’язаний з так званим біологічним розмаїттям – з рослинами і тваринами, які пов’язані з цими деревами. Бо багато видів червонокнижних рослин можуть рости тільки в затінку, тільки під шатром цих вікових дубів. Це все те, що було знищено поряд із цим дубом».

Мар’яна Романяк: «Браконьєри неперебірливі. Вони готові вирубувати дуби навіть там, де відповідальність за них у десятки разів більша. До прикладу, як на території цього парку».

Дмитро Карабчук: «На території природозаповідного фонду, яким є цей парк, збитки нараховуються більше ніж у десть разів більші, ніж за ті самі дерева, які ростуть на інших територіях. Одне дерево може нараховувати й десятки тисяч; тим більше, такі дерева, великі й цінні породи, – то понад десять тисяч».

Анатолій Павелко: «Я 132 нарахував [кільця], тобто це від 120 до 150 років. Подивіться довкола. Це дуби, які мають вік понад 100 років більшість із них, і вони всі в нормальному стані знаходяться, тобто як у здоровому лісі».

Мар’яна Романяк: «Як ви бачите одразу, що це незаконне зрізування? Тут є якісь ознаки такого браконьєрства?»

Дмитро Карабчук: «Пень повинен мати клеймо – така затіска на ньому має бути і такий штамп».

– Це коли планово зрізають?

– Так. І коли ми подивимося по колу цього пня, то ніде не бачимо такої затіски із таким клеймом так званим. Відтак ми можемо сказати, що це нелегально зрубане дерево.
І ще один признак того, що, скоріш за все, рубали чорні лісоруби – це неправильно зрубане дерево. Професійній лісоруб, який ріже ліс законно, він знає, як правильно різати дерева, і він ніколи так не ріже. Робиться підпил з однієї сторони, а потім вже дерево кладеться в тому напрямку, в якому нам потрібно, щоби не зачепити сусідні дерева».

– Скільки можна заробити на одному такому дубі, на цій деревині?

– Це біля тисячі доларів… 500 доларів напевно. Правоохоронні органи повинні би працювати над виявленням таких нелегальних рубок і притягненням до відповідальності винних, та не завжди їм вдається це робити. Така ситуація породжує ефект сніжної лавини: чим більше безкарності, тим більше ми маємо проблем з цією нелегальною рубкою.

***

Анатолію, розпочнемо обговорювати першу нашу історію. Із «Що не так?» ми разом із вами побували у селі Бережниця, подивилися на ситуацію, зрозуміли, що справді є проблема. Але, почувши відповідь прокуратури, зрозуміли і те, що відповідальних поки немає. Як буде розгортатися ця історія далі, на вашу думку?

Анатолій Павелко: Ви знаєте, в першу чергу нам, «Лісовій варті», треба буде вивчити всі ті документи, що стосуються справи – в тім числі документи, що стосуються вчинених слідчих дій. Тому що, на жаль, відповідь, яка на сьогоднішній день прозвучала, нас абсолютно не задовольняє. Взагалі я би хотів зупинитися на тому, що, на жаль, природоохоронні органи наші, зокрема Національна поліція, не приділяють належної уваги лісопорушенням, які відбуваються в цій сфері – це і адміністративні правопорушення, це і злочини.

На жаль, значна частина злочинців залишаються безкарними. Причин кілька. Перша – це те, що, в принципі, такий вид злочинів досить складно розкрити, тому що ознаки виявляються, як правило, не відразу. А друга – це вперте небажання правоохоронних органів вчиняти відповідні слідчі дії, дійсно знаходити відповідальну особу. Тому що в багатьох випадках ми маємо справу з перенесенням відповідальності: порушника знайти складно, знаходять відповідальну особу, яка господарює в цьому лісі, і на нього покладають цю відповідальність – це простіше.

Або звільняють його від відповідальності взагалі…

Анатолій Павелко: Або звільняють його від відповідальності взагалі – такі випадки теж є.

Пане Ярославе, на вашу думку, як тут має розгортатися ця історія і що треба робити, щоби справді відповідальні справді покарані? Тобто ті, хто це зробив? І з вашого досвіду – чи часто правоохоронні органи недопрацьовують або ж погано працюють?

Ярослав Целень: Перш за все, щоби не допустити незаконних рубок, потрібна співпраця всіх: починаючи від постійного користувача, якому держава дала і довірила лісові насадження – і закінчуючи всією правоохоронною системою, включаючи і судову гілку влади, і, звичайно, громадськість. От із цього сюжету ми побачили, власне, як небайдужі люди звернули увагу на цей факт.

Хочу сказати, що є проблема по закріпленню лісових насаджень за постійними лісокористувачами. Власне цей випадок, який ми сьогодні подивилися: ці лісові насадження знаходяться на території сільської ради, ці лісові площі не надані в постійне користування постійному лісокористувачу. Тобто сільська рада повинна відповідати, здійснювати контроль за тими лісами.

А якщо сільська рада не здійснює контроль, як бачимо в цій історії, – що робити тоді?

Ярослав Целень: Якщо сільська рада не здійснює контроль, то вона повинна нести також певну відповідальність. А крім цього, є правоохоронні органи, які повинні слідкувати за переміщенням незаконно зрубаної деревини. Наприклад, у нас – у державних лісових господарствах – якщо є рубка, то вона перш за все визначена чітко, виписаний лісорубний квиток, ми обговорюємо всі місця рубок з громадськістю, на сайті нашого управління і сайті кожного лісогосподарського підприємства можемо побачити лісорубний квиток: коли він виписаний, в якому місці знаходиться дана ділянка.

На превеликий жаль, у нашій області є біля 30 тисяч гектарів лісових площ, які не мають постійного лісокористувача. Вони знаходяться на балансі сільських рад. Власне цей випадок ми сьогодні і розглядаємо.

Хто повинен здійснювати контроль? Від держави загальний контроль повинен здійснювати по лісах державна екологічна інспекція – вона від держави узаконений орган.

Анатолію, чи ви співпрацюєте з Державною екологічною інспекцією? Що вони кажуть – окрім оцінки збитків від тієї рубки у селі Бережниця?

Анатолій Павелко: Так, звичайно, ми з ними співпрацюємо. У нас були спільні виїзди і на інші ділянки, не тільки що стосується Бережниці. Питання в тім, що якщо є ознаки кримінального злочину (а вони тут є) то в такому випадку слідчі дії повинна вчиняти Національна поліція – на сьогоднішній день обов’язки на неї покладені.

Яка відповідь була Національної поліції?

Анатолій Павелко: На сьогоднішній день, за нашою інформацією, вони продовжували проводити слідчі дії. Хоча є дуже багато фактів, які не були належним чином оцінені Національною поліцією, там не було допитано великої кількості свідків. Більше того, хочу наголосити, що Національна поліція почала перекладати обов’язок пошуку свідків, що прямо належить до їх обов’язків, на місцевих мешканців. Уявляєте собі? Оцей громадянин, який і так є, по суті, свого роду героєм, бо він відважився піти проти злочинного угруповання (а є дані, що до нього входив, у тому числі, й місцевий дільничний інспектор), він наважився – і він далі має ходити по селу і вишукувати свідків! Місцеві мешканці розповідають, що приїжджають слідчі на каблуках, не готові навіть зайти в цей ліс, щоби оцінити масштаби того, що відбулося.

Ми ще будемо за цією ситуацією стежити разом з командою «Що не так?». Але пропоную поговорити загалом про ситуацію в області. Маємо ще один сюжет – що не так з лісами на Львівщині?

***

Володимир Рубцов, начальник відділу прокуратури Львівської області: «Упродовж 2017-18 років у провадженні прокуратури Львівської області перебувало 47 кримінальних проваджень у сфері охорони лісів».

А це 7,5 мільйона гривень збитків, завданих державі, і 19 справ, скерованих до суду. У прокуратурі кажуть: 22-м особам вже оголошено про підозру, серед них і працівники лісових господарств.

Володимир Рубцов, начальник відділу прокуратури Львівської області: «Це працівники – майстер лісу, керівник відділу державного підприємства лісового господарства чи керівник цього державного господарства. За попередньою змовою зі своїми підлеглими чи цивільними особами, тобто давав вказівку вирубувати такі ліси».

Так, керівник Буського лісгоспу продавав ліс за заниженою ціною та ще й примудрився за одними документами збути деревину двічі. У Дрогобицькому лісгоспі інженер підприємства завдав збитків державі на близько 800 тисяч гривень, коли вирішив приховати 30 зрізаних дубів.

Але навіть якщо не йдеться про підробку документів чи продаж «лівої» деревини, працівникам лісгоспів вийти сухими із води вдається рідко: не догледіли, не проконтролювали – ось вам і службова недбалість.

Андрій, майстер лісу: «Лісництво має 5 тисяч гектарів. Як ми має встигнути всюди зробити рейд? Пішки, ногами? Техніки немає, машин робочих. Скажіть, будь ласка, як це робити – пішки, автоногами?».

У 12-ти випадках вже є і рішення судів. Здебільшого винних мали б позбавити волі – але звільнили від відбування покарання, бо ті зізналися у вчинених злочинах і не мали раніше проблем із законом...

***

Це ситуація на Львівщині. Я впевнена, що таких випадків є ще досить багато. Пане Ярославе, з вашого досвіду і з досвіду вашої роботи – що зараз відбувається? Можливо, у вас вже є дані за 2017 рік щодо рубки лісів і щодо притягнення до відповідальності? Чи є вже покарані?

Ярослав Целень: За попередній рік, 2017-й, якщо брати відповідальність – то у нас притягнено до відповідальності 71 особу.

А яка це відповідальність?

Ярослав Целень: Різна – до звільнення з посади. І адміністративна відповідальність – це догана. Ці факти, які озвучили про Буський лісгосп, то зараз можу по реєстру, у нас є інформація по тих кримінальних провадженнях, які прозвучали: було відкрито в 2017 році кримінальних проваджень по бувшому директору бувшого Буського лісгоспу Дудичу Роману Івановичу…

Тобто його звільнили після цього?
Ярослав Целень: Колишній майстер Полуничного лісництва, який був звільнений, колишній лісничий того ж лісгоспу Получниного Сушняк, колишній майстер Волі Якубовського лісництва…
Зрозуміло, тобто вони звільнені.

Ярослав Целень: Вони звільнені.

На вашу думку, цього достатньо? Людина прикриває рубку лісу або іншими методами сприяє цій рубці – й у неї догана і звільнення.

Ярослав Целень: Це тільки наші повноваження – а далі є правоохоронні органи, вони мають право притягати до кримінальної відповідальності, звертатися до суду й осуджувати за ці порушення. Наша функція – ми більше повноважень не маємо: тільки догана, звільнення з роботи.

Анатолію, на вашу думку, як ви зараз оцінюєте, якщо відійти від якоїсь локальної історії на Стрийщині і взяти всю Львівщину – де у нас є ще такі критичні точки по рубці лісів? І чи з вашого досвіду справді є притягнуті до відповідальності?

Анатолій Павелко: Ви знаєте, точок критичних достатньо. Зокрема, я хотів би наголосити, що на сьогоднішній день отакі незаконні рубки досить сильно почали зміщуватися в сторону отаких так званих безхазяйних лісів. Тобто по факту ліс є – по документах там немає постійного лісокористувача.

Багато у нас таких лісів?

Анатолій Павелко: Ярослав Павлович наводив цифри – близько 30 тисяч гектарів. Це по області – це багато, це достатньо багато.

Тобто це місце, де можна вирубувати ліс – і ти знаєш, що до відповідальності тебе буде важко притягнути.

Анатолій Павелко: Не зовсім так. Складніше знаходити відповідальних осіб – вони все одно повинні притягатися до відповідальності чи то адміністративної, чи кримінальної. Тому що дозволів на вирубування цих дерев вони не мають, жодні податки державі не йдуть від вирубування таких дерев, жодний режим природоохоронний чи обмеженого користування там не дотримується. Тобто такі особи повинні відповідати. Але вони намагаються шукати правову прогалину, де нема господаря. На превеликий жаль, на сьогоднішній день сільські ради не виконують таку функцію господаря, хоча би вони мали. Іншим варіантом для них було би передавати такі лісові масиви в постійне користування – наприклад, лісогосподарським підприємствам або комунальним лісогосподарським підприємствам. Як варіант, вони, теоретично, могли би [створити] своє якесь підприємство, якщо там багато лісів.

Можна їх примусово заставити передавати ці ліси? Якщо господар не дбає про свій ліс – передати його тому, хто буде дбати, берегти і відповідати за це лісове господарство.

Ярослав Целень: Звичайно, що можна – і навіть треба. Ми неодноразово зверталися з проханням передати ліс. Якщо він межує з нашим лісом – ну, державні лісові господарства з комунальним, то щоби вони вже мали постійного лісокористувача. Але, на превеликий жаль, сільські ради, громади на це не йдуть. Це, будемо казати, думка громади, і над цим треба працювати спільно нам усім. Якщо ставити гостро питання, що за це треба нести відповідальність…

Треба притягувати до відповідальності…

Ярослав Целень: Притягувати до відповідальності… Сільський голова повинен знати, що він є головою на цій землі, і він повинен відповідати за підпал трави, за рубки, які є в лісах, котрі є в сільській раді – за це все треба нести відповідальність. Якщо буде стояти гостро так питання, думаю, вони повинні йти на то. Або створити, як сказав пан Анатолій, своє підприємство, дати свого фахівця, який би ніс відповідальність за цей ліс.

Анатолію, чи відчуваєте ви, що волонтери, зокрема «Лісова варта» і не тільки, активно сприяють вирішенню цієї історії і що вашими руками були зроблені якісь позитивні кроки?

Анатолій Павелко: Вважаю, що волонтери і громадськість, у даному випадку в особі «Лісової варти», зробили достатньо багато для того, щоби таки краще виявлялися відповідні правопорушення, відповідні злочини.

А що можуть ще прості люди зробити? Як долучитися до такого руху і нести відповідальність за ліс? Тому що він – наш.

Анатолій Павелко: Прості люди найкраще, що можуть зробити, – це проявляти активну позицію. Як говорив сьогодні Ярослав Павлович: по перше, вони можуть просто поцікавитися, що за рубки відбуваються в лісі. Сьогодні на сайті Управління лісового і мисливського господарства публікується така інформація. Більше того, «Лісова варта» сьогодні у співпраці з обласним Управлінням лісового і мисливського господарства розробляє положення про інформування громадськості, яке передбачає перенесення. На сьогоднішній день це інформування пасивне – тобто людина повинна піти туди і дізнатися інформацію. Далі, якщо все добре піде, то лісівники будуть інформувати громаду активно – тобто проводити слухання й інформувати – «там і там ми проводимо рубку». Якщо, наприклад, поза межами проводиться рубка, це вже підстава для того, щоби вважати, що вона незаконна. Це перше.

І друге, що хотів би все-таки про успіх сказати: наприклад, на Старосамбірщині одна з критичних ситуацій – у «Галсільлісі». На сьогоднішній день там є істотний прогрес, почала працювати поліція. Після неодноразових звернень все ж таки почалися перші арешти.

Я бажаю вам і нам усім побільше позитивних моментів у цій роботі. Дякую за розмову – Ярослав Целень, Анатолій Павелко. Мене звати Мар’яна Романяк, це програма «Що не так?». Бережіть ліс, бережіть себе – і до зустрічі за тиждень.

https://zaxid.net/shho_bilshe_bezkarnosti_to_bilshe_mi_mayemo_problem_z_nelegalnoyu_rubkoyu_lisiv_n1453794

Далі...

Новини Закарпаття від «Першого кабельного» за 10 квітня 2018 року (ВІДЕО)

Вчитись без підручників. Угорські школи Закарпаття не повністю забезпечені шкільною літературою

Не турбувати – На Закарпатті стартував сезон тиші задля безпеки та спокою диких тварин
Історія під шаром штукатурки – особливості та неймовірні факти Ужгородського греко-католицького Катедрального Собору

Ліс у серці – на Ужгородщині для дітей діє гурток при лісництві

10.04.2018 20:49

https://pershij.com.ua/novyny-zakarpattia-vid-pershoho-kabelnoho-za-10-kvitnia-2018-roku-video/

Далі...

На Волині через спалювання трави - масові пожежі

На Волині спостерігають непоодинокі пожежі пов'язані із спалюванням  сухої рослинності на сільськогосподарських полях.

Так, минулої суботи та вчора, 9 квітня, лісівники виїжджали черговим пожежним автомобілем на гасіння загорянь виїжджали на територію Колківського ОТГ та Куклівської сільської ради, - прес-служба Волинського ОУЛМГ.

На щастя, вогонь не перекинувся з сільськогосподарських угідь на лісові масиви, відтак усе обійшлося благополучно.

Нестабільна ситуація, пов’язана з пожежною небезпекою, спостерігаються цими днями в Горохівському, Ратнівському, Любомльському, Турійському, Ківерцівському, Луцькому районах області.

Працівники держлісоохорони підприємств ВОУЛМГ здійснюють посилену охорону лісових масивів, аби вберегти їх від можливих пожеж.

Лісівники звертаються до громади краю з проханням відповідально поводитися в лісі на відпочинку, пікніках тощо, і в обов’язковому порядку дотримуватись правил пожежної безпеки.

Сьогодні, 18:02

http://www.volynpost.com/news/110844-na-volyni-cherez-spalyuvannia-travy-masovi-pozhezhi

Далі...

У Сторожинецькому лісгоспі провели заходи в рамках акції "Майбутнє лісу у твоїх руках"

З настанням весняної погоди почалась «гаряча» пора в лісах Сторожинецького лісгоспу. Щороку з 21 березня, Міжнародного дня лісу, стартує Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». Її мета – залучити громадськість, особливо молодих людей, до відтворення лісових ресурсів своєї місцевості, популяризувати професію лісівника та виховувати шанобливе ставлення людей до природи, проводити благоустрій в лісах і населених пунктах.

В ці передсвяткові дні, як прийнято на Буковині, готуючись до Великодня, лісівники нашого підприємства приводили в порядок території лісництв, оновлювали наочну агітацію, а головне залучали краян до поважної місії – створення лісових культур.



5 квітня, до роботи лісівників долучилися учні Старожадівського НВК з керівником Юлією Ерстенюк, студенти Сторожинецького лісового коледжу з викладачем Василем Григоровичем Бойчуком, а також представники Сторожинецької районної ради та Сторожинецької райдержадміністрації Володимир Миколайович Філіпович та Василь Степанович Гоцуляк. Спільними зусиллями висадили лісові культури у Жадівському лісництві, а саме 0,4 га в кварталі 4, виділі 10, та 0,3 га в кварталі 27, виділі 34.

Також допомагали лісівникам учні шкільного лісництва Чудейської школи №1 (керівник Раду Мануїлович Петрашеску), які працювали в розсаднику Чудейського лісництва та спільно із лісничим Борисом Іллічем Токарюком висівали насіння модрини європейської у теплиці. Діти відзначили, що праця в лісі нелегка, але робота в такий гарний весняний день, на свіжому повітрі приносить чимало задоволення.

ДП «Сторожинецький лісгосп» щиро вдячний всім учасникам акції за допомогу.

Акція «Майбутнє лісу у твоїх руках» триває цього року до 21 квітня – до Дня довкілля, тому активно продовжуємо роботу.

Вадим ЯКОВИШИН, інженер лісових культур ДП «Сторожинецький лісгосп

10.04.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=191745&cat_id=32888

Далі...

Тернопільські лісівники надали саджанці для озеленення місцевих шкіл

Акція Держлісагентства України «Майбутнє лісу в твоїх руках» триває. Керуючись цьогорічним гаслом акції «Ліс та населені пункти», на Тернопільщині до неї долучаються як органи місцевого самоврядування, так і всі охочі зробити трішки гарнішою територію, до якої в тій чи іншій мірі причетні: чи то майбутня відпочинкова зона, чи місце праці, чи навчання.

Зокрема, в Тернополі вже не перший рік за ініціативи громадської організації «Екоальянс» і її керівника Олександра Філя та за сприяння начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олега Яремка відбувається озеленення місцевих шкіл.

До речі, бажаючих озеленитися чимало. Та й школярі долучаються до посадки саджанців охоче, адже їм не байдуже, як виглядає їхня альма-матер і проводити час між уроками на пришкільному подвір’ї, подихати чистим повітрям набагато корисніше для здоров’я. Водночас естетично можна відпочити, споглядаючи на всю цю красу. Тож усвідомлюючи це, школярі беруться до роботи із великим завзяттям. Ба, їм ще приємніше осмислювати те, що цієї краси не було б, якби не їхня активна позиція. Тож хтось бере лопату, копаючи ямки, хтось бігає з відром, наливаючи у кожну з них води, хтось бере саджанець і правильно його тримаючи, слухає настанови лісівників, як правильно посадити деревце, аби воно прижилося на новому місці.

Власне, працівники лісового господарства й вирощують декоративні саджанці різних форм та видів із тією метою, щоб всі мали змогу обрати собі те, що їм до вподоби. Крім того, дають професійну пораду, де і що ліпше приживеться.

Так, 4 і 5 квітня одночасно відбувалося доповнення дендрарію школи-колегіуму Патріарха Йосифа Сліпого та озеленення Тернопільської ЗОШ №11. Декоративні саджанці надали Тернопільський, Бучацький і Бережанський лісгоспи. Серед них павловнія, бересклет, ялина колюча ф. голуба, сосна чорна, сосна звичайна, самшит, а також різні види туй та ялівців.

Акція «Майбутнє лісу у твоїх руках» триває, тож закликаємо долучатися і брати в ній активну участь.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

10.04.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=191738&cat_id=32888

Далі...