На Старосамбірщині високопосадовці прикривали незаконну рубку лісу (ФОТО)

Активісти на Старосамбірщині виявили, що чиновники свідомо стають на сторону порушників незаконної рубки лісу і замовчують факти виявлення незаконної рубки дерев та техніки. Про це повідомив депутат Старосамбірської районної ради та активіст громадської організації «Майдан Старосамбірщини» Василь Курій, повідомляє Львівський портал.

Василь Курій розповів, що за ліс на околицях сіл Стрілки, Лопушанка-Хомина, Гвоздець, Головецько, Ясениця-Замкова б’ють на сполох вже не один рік. Люди самотужки фіксують порушення та безуспішно шукають захисту.



«Для того, щоб сюди виїхали екологи перевірити стан справ, поліція має отримання відповідне рішення суду. І хоча старосамбірські правоохоронці хочуть чи не хочуть, та мусять порушувати провадження та просити допомоги в екологів, у районному суді цього документу не дають. Відповідно Екоінспекція приїхати не може. Ці факти не піддаються розумінню, але і це ще квіточки», – повідомляє депутат.

За його словами, активісти неодноразово викликали інспекторів самостійно, та отримали три відписки про те, що ті не мають можливості приїхати, бо просто не мають на це підстави –рішення суду або вказівки із Києва.

«Минулого тижня сталося диво – Екоінспекція приїхала. І навіть виїхала в ліс, але, оскільки це не був офіційний виїзд, жодних документів у лісгоспу не запросила. Активісти показали перевіряльникам не просто рубки дерев, а три трактори. Це не просто трактори, а гусеничні трактори, а робота такої техніки в лісах заборонена законом. Одного із них вдалося взяти на гарячому, коли він тягнув ліс. Подзвонити на 112 активістам не вдалося, від нас там вже просто не беруть слухавки. Натомість представники комісії, що перебували на місці подій, також відмовились телефонувати. Представник державної влади у районі пан Володимир Головчак – головний спеціаліст відділу економічного розвитку торгівлі та інфраструктури Старосамбірської РДА, відмовився викликати правоохоронців. Врешті представник Нацкорпусу Святослав Сірий викликав поліцію, яка і зафіксували техніку і склала протокол про відсутність документів», – зазначив Василь Курій.



«Комісія стверджує, що гусеничної техніки на обстежуваних ділянках не виявлено! Подивіться на фото, панство перевіряльників увіковіченні на фотографіях, а біля цього ж таки трактора, ми зняли навіть відео. А вони в «документі» заявляють, що гусеничної техніки не було. Хто з нас марить? І яка, власне, мета візиту екоінспекторів?», – обурені активісти.



У той же час прес-служба Державної Екологічної інспекції у Львівській області повідомляє, що на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області надійшов лист Старосамбірської районної ради щодо спільного комісійного обстеження лісового масиву Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», а саме кварталу 29 Дністрянського лісництва на предмет порушення природоохоронного законодавства.

«23 квітня 2018 року працівниками Інспекції у складі комісії, до якої увійшли також депутат Старосамбірської районної ради Курій В.В., головний спеціаліст відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Старосамбірської райдержадміністрації Головчак В.Б., в присутності інженера лісового господарства Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» Паплика В.М., лісничого Дністрянського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» Шевчика В.М. та лісника обходу №6 Дністрянського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» Топільницького В.М. проведено обстеження лісових масивів в кварталі 29 Дністрянського лісництва», – йдеться у повідомленні.

В ході обстеження комісією перевірено рубки головного користування, на які виписано лісорубні квитки. Ці ділянки знаходяться в стадії розробки.

https://varta1.com.ua/na-starosambirshhyni-vysokoposadovtsi-prykryvaly-nezakonnu-rubku-lisu-foto/

Далі...

У ДСНС зробили важливе звернення до українців

Рятувальники нагадали, що краще не робити під час пожежонебезпечного періоду, який зараз в Україні.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій розповіли, що у період з 28 квітня по 1 травня в країні утримається п'ятий надзвичайний рівень пожежної небезпеки. Зважаючи на активне проведення вихідних та сезон пікніків, рятувальники підготували на своїй офіційній сторінці в соцмережі Facebook кілька простих порад, що не варто робити у такий період.

І ще: Якою буде погода в Україні на травневі свята

У ДСНС наголошують, що заборонено:

• Відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;
• Розводити багаття у лісі та лісопосадках;
• Заїжджати на авто до лісу;
• Палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;
• Залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
• Полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;
• Створювати смітники та спалювати відходи;
• Спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях;

"Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером "101", – підсумував голова ДСНС Микола Чечоткін.

У ДСНС зробили важливе звернення до українців / maximum.fm

Джерело: Радіо МАКСИМУМ

https://maximum.fm/u-dsns-zrobili-vazhlive-zvernennya-do-ukrayinciv_n140344

Далі...

У пожежах в черкаських лісах винні люди

Повноцінна весна хоч і розпочалася недавно, але вже на сьогодні в Черкаській області встановлено найвищий — 5 клас пожежної небезпеки. А від початку травня очікується підвищення температури та суху погоду, що підвищує ризик пожежі. Про це під час брифінгу повідомив заступник начальника ДСНС України у Черкаській області з питань реагування на надзвичайні ситуації Олександр Горобець, інформує “Про все”.

З початку року вже зафіксовано 19 пожеж сухостою. Вогнем було охоплено 23,3 га.

Для охорони лісів від пожеж функціонують 26 лісових пожежних станцій, які обладнані 31 пожежної машиною, 11 пожежними модулями, 35 мотопомпами, 50 тракторами зі спеціальним обладнанням.

Також для постійного моніторингу пожежного стану лісівники використовують 15 відеокамер.

Як зазначили в ДСНС на сьогодні в 100% пожеж в лісах винен людський фактор. Тому вони закликають людей бути обережними при поводженні з вогнем на природі.

http://progolovne.ck.ua/u-pozhezhah-v-cherkaskyh-lisah-vynni-lyudy/

Далі...

У ДП «СЛАП «Рожищеагроліс» створено групу для виявлення лісопорушень

Про це говорили на засіданні колегії Рожищенської райдержадміністрації.

Директор державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Рожищеагроліс» Литвинчук Анатолій Михайлович доповів про співпрацю підприємства з сільськими радами району у здійсненні заходів щодо охорони та захисту лісів, - повідомляє прес-служба РДА.

Так на території лісового фонду за участі представників органів місцевого самоврядування систематично проводяться лісопатологічні обстеження на доцільність проведення санітарних рубок. Здійснюється постійний моніторинг санітарного стану лісових насаджень. З метою попередження виникнення осередків шкідників підприємством закупляються та встановлюються феромонні пастки та розміщаються шпаківні у лісових масивах господарства.

З метою охорони лісу від пожеж проводиться комплекс організаційних, профілактичних та попереджувальних заходів. Підприємством розпочались роботи по влаштуванню та догляді за мінералізованими смугами. Систематично проводиться роз’яснювальна робота в ЗМІ з охорони лісів від пожеж, встановлено необхідну кількість аншлагів, шлагбаумів, інформаційних стендів.

З питань охорони та захисту лісів важливою є співпраця із сільськими радами. У випадках випалювання трави голови сільських рад повинні вжити заходи по гасінню займань, а також забезпечити виконання законодавства щодо розміщення поблизу лісових насаджень складів паливно-мастильних та інших горючих матеріалів, автозаправних станцій та вогненебезпечних виробництв, смітників, житлових і виробничих приміщень, звалювання та спалювання у лісових насадженнях сміття, будівельних залишків, побутових та горючих відходів тощо.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері лісових відносин входить здійснення заходів з охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залученні у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортних й інші технічних засобів та обладнання.

Не менш важливим залишається питання самовільних рубок лісу на території району. З метою протидії лісопорушенням на ДП «СЛАП «Рожищеагроліс» створено групу оперативного реагування, що значно зменшило кількість випадків порушень лісового законодавства, але для попередження та викриття таких випадків необхідна також активна участь мешканців району та оперативне реагування голів сільських рад у разі наявності інформації про вчинення або наміру вчинення лісопорушення.

«Тільки при чіткій координації дій між органами влади, лісовою охороною та правоохоронними органами, за активної підтримки місцевих громад, можливо досягнути високої продуктивності у боротьбі та запобіганню порушень лісового законодавства», - наголосив директор ДП «СЛАП «Рожищеагроліс» Анатолій Литвинчук.

11:30 28.04.2018

http://rozhyshche.rayon.in.ua/news/66980-u-dp-slap-rozhishcheagrolis-stvoreno-grupu-dlia-viiavlennia-lisoporushen

Далі...

Лес ждет

Перспективы развития российской целлюлозно-бумажной промышленности связаны, с одной стороны, с освоением новых территорий лесозаготовки, а с другой — с увеличением производства продукции высокого передела. Но пока отрасль не готова двигаться ни в том ни в другом направлении



За последние сорок лет в России не было построено с нуля ни одного целлюлозно-бумажного комбината (ЦБК), отрасль существует и развивается на заделах советского времени: у большинства предприятий технологическое оборудование служит уже несколько десятилетий. Вместе с тем крупнейшие игроки рынка сумели осуществить масштабные программы модернизации, но в целом, по оценкам экспертов, общий объем производства целлюлозно-бумажной промышленности не превышает уровня 1990 года.

Последняя волна преобразований началась в 2008–2009 годах, когда, по словам Юрия Лахтикова, председателя правления ассоциации «Бумпром», наблюдался приток инвестиций, связанный с принятием государственной программы поддержки приоритетных инвестиционных проектов. По данным Национального лесного агентства развития и инвестиций (НЛАРИ), в 2012 году объем инвестиций в отрасль составил порядка 42 млрд рублей, однако к 2014-му снизился до 33 млрд и находится на этом уровне уже несколько лет.

Среди тех, кто осуществил модернизацию, группа «Илим», лидер российской целлюлозно-бумажной промышленности, и Архангельский ЦБК. Были также реализованы инвестиционные проекты «Степ» на «Монди СЛПК», «Белый медведь» на Сегежском ЦБК, проведена реконструкция газетных комбинатов компаний «Соликамскбумпром», «Волга» и «Кондопога», Светогорского комбината компании «Интернешнл Пейпер».

Все это позволило повысить уровень технической оснащенности отрасли, увеличить объемы производства и снизить негативное влияние на окружающую среду. Впрочем, это относится лишь к крупнейшим предприятиям (а отрасль высоко консолидирована: на пятерку лидеров приходится бо́льшая часть производства). Эффективность лидеров во многом обусловлена тем, что они выстроили полный производственный цикл — от лесозаготовок до выпуска конечной продукции. А вот массе малых и средних предприятий не удалось стратегически улучшить технологические процессы, отмечает гендиректор НЛАРИ Виталий Липский: для них характерны высокие производственные затраты и низкая эффективность. Особенно трудно приходится предприятиям, выпускающим газетную бумагу, так как спрос на нее и в России, и в мире снижается по понятным причинам. В пример можно привести ОАО «Кондопога», испытывавшее сложности в связи с низкими ценами на международном рынке на свой основной продукт (большая доля в выручке приходится на экспортные поставки). Предприятие не могло обновлять производственные фонды и двигалось к банкротству, и лишь после девальвации рубля ситуация стала выправляться. Впрочем, еще неизвестно, сможет ли компания в полной мере использовать относительно удачную конъюнктуру.



Изменение некоторой продукции целлюлозно-бумажной промышленности в 2017 г. к 2016 г.

Бумага не сдает позиции

Российская целлюлозно-бумажная промышленность в целом имеет сырьевую ориентацию. По словам Виталия Липского, основная наша продукция — сульфатная небеленая целлюлоза (сырье для производства различных видов бумаг и упаковки), ее в России в 2017 году произвели 3,6 млн тонн. На беленую целлюлозу в прошлом году пришлось 1,7 млн тонн. «Большинство предприятий целлюлозно-бумажной промышленности комплексно перерабатывают сырье и получают конечный продукт в виде бумаги или картона. Исключительно целлюлозных мощностей очень мало, — поясняет Виталий Липский. — Тем не менее мощности по варке целлюлозы превосходят потребности бумажного производства, что говорит о преобладании товарной целлюлозы в структуре сбыта, при этом в основном небеленой. Специализированные виды целлюлозы производятся в очень ограниченных объемах».

Товарная целлюлоза уходит на зарубежные рынки; на российском же предприятия стараются продавать продукцию с высокой добавленной стоимостью. За последние годы объем ее выпуска по ряду позиций вырос в несколько раз. А производство мелованных бумаг фактически с нуля поднялось до ста тысяч тонн в год.

Ориентация на выпуск продукции высокого передела позволяет предприятиям иметь хорошую рентабельность: в 2017 году ее уровень, по данным «Бумпрома», в производстве целлюлозы составил 27,1%, бумаги и картона — 18,7%, изделий из бумаги и картона — 11,1%.

В то же время в лесозаготовках рентабельность была на уровне 5,8%, в деревообрабатывающей промышленности — 7,8%, в производстве мебели — 7%.

Изменение некоторой продукции целлюлозно-бумажной промышленности за 10 лет

У крупных целлюлозно-бумажных комбинатов есть возможность развиваться и привлекать средства благодаря рентабельности и наличию залоговой базы, причем для комбинатов, входящих в международные холдинги, вопрос с привлечением средств решается еще проще.

Потенциальный спрос на их продукцию внушает оптимизм. «Внутреннее потребление бумаги и картона в России по-прежнему отстает от уровня потребления в развитых странах, — говорит Юрий Лахтиков. — Возможности для роста существуют, прежде всего за счет активизации усилий государства и бизнес-сообщества по увеличению объемов сбора и переработки макулатуры». Макулатура используется при выпуске упаковочных материалов и других видов продукции ЦБП.

Как считают в Минпромторге, в ближайшей перспективе расти будут сегменты производства санитарно-гигиенических изделий, макулатурного тарного картона, потребительского картона и самой целлюлозы. В департаменте продаж Архангельского ЦБК к перспективным продуктам, в свою очередь, относят мелованные коробочные целлюлозные картоны и флафф-целлюлозу (сырье для гигиенических изделий).

Может показаться странным, но по некоторым видам бумаги и упаковки в России преобладает импортная продукция. В целом в 2016 и 2017 годах объем импорта по товарным группам ЦБП составлял ежегодно более двух миллиардов долларов. И если в массовом сегменте санитарно-гигиенических изделий доля импортного продукта за последние несколько лет снизилась с 50 до 8%, то дорогой продукции ЦБК на российском рынке не хватает. К примеру, существует давний дефицит мелованных бумаг. Он только сейчас начал покрываться заводом «Омела», входящим в группу «Илим». «Есть ряд других дефицитных направлений бумажной продукции с высокой добавленной стоимостью на внутреннем рынке, и ее выпуск постепенно растет», — отмечает г-н Липский.

Свободная ниша для роста производства потребительских товаров — упаковки, бумаги, санитарно-гигиенических изделий — на российском рынке есть. Правда, как считают эксперты, крупнейшие предприятия отрасли довольно инертны в реализации инвестиционных программ, нацеленных на выпуск продукции с высокой добавленной стоимостью. Они не без оснований специализируются на сырьевом и массовом сегментах, не заходя в производство сложных и современных продуктов. В свою очередь, средние и мелкие предприятия, которые по определению более мобильны и быстрее реагируют на изменения ситуации на рынке, не идут в этот сегмент, поскольку не имеют доступа к инвестиционным ресурсам. Кроме того, на внутреннем рынке рост продаж бумажной продукции ограничивается низким платежеспособным спросом.

Таким образом, в отрасли пока сохраняется экспортный вектор развития: как утверждают в департаменте продаж Архангельского ЦБК, основные крупные целлюлозно-бумажные комбинаты были и остаются крупными экспортерами. Этот вектор только укрепился после девальвации. Внешние рынки для участников ЦБП стали еще интереснее — продавать там целлюлозу и готовую продукцию несоизмеримо рентабельнее, чем внутри страны.



ТАСС


Сырой экспорт

Мировой спрос на целлюлозу ежегодно увеличивается на два-три процента. Особенно устойчиво повышается спрос на хвойную сульфатную беленую целлюлозу, основные рынки которой находятся в Юго-Восточной Азии. Именно в России (а также в Канаде) хвойной целлюлозы можно производить много. Наши преимущества не только в наличии лесных ресурсов, но и в высоком качестве целлюлозы и древесной массы благодаря высокой доле армирующего волокна в древесине хвойных пород. Кроме того, территориально Россия близка к растущему азиатскому рынку. По мнению Николая Иванова, представителя Segezha Group, потребности в целлюлозе азиатских рынков, в первую очередь китайского, позволяют нам ежегодно строить дополнительные мощности по производству одного миллиона тонн целлюлозы в год.

Рост экспорта — один из приоритетов стратегии развития лесного комплекса до 2030 года, которая сейчас проходит согласование в правительстве (она должна прийти на смену «Стратегии 2020»). В ней также четко определен приоритет инвестирования в новые целлюлозно-бумажные производства и поставлены амбициозные цели увеличить производство целлюлозы в стране более чем вдвое, на 11,5 млн тонн (с 8,2 млн), причем не только за счет роста производства на имеющихся площадках, но и благодаря строительству новых ЦБК. Запускаемые мощности должны быть ориентированы на выпуск как волокнистых полуфабрикатов, так и потребительской бумажно-картонной продукции. Только химической целлюлозы планируется вырабатывать дополнительно шесть миллионов тонн в год, отмечает Юрий Лахтиков, а значит, нужно будет создавать перерабатывающие мощности внутри страны и параллельно увеличивать экспортные поставки.

Однако то, что такой сценарий развития может быть реализован, вызывает сомнения. В Архангельском ЦБК считают его маловероятным, так же думают и многие другие участники рынка.

Чтобы инвестиции пошли в отрасль, нужны и другие условия, кроме потенциальных рынков сбыта за рубежом. Необходимы площадки с наличием экономически доступного сырья, логистикой, инфраструктурой, трудовыми ресурсами.

В России в некоторых регионах существует дефицит сырья — экономически доступного леса. По мнению Юрия Лахтикова, такая проблема остро стоит в Северо-Западном и Центральном федеральных округах. Ощутимее дефицит сырья стал после девальвации 2014 года, когда производство в отрасли резко активизировалось, считают в НЛАРИ. В итоге вырос спрос на балансовую древесину, который не может быть удовлетворен из-за отраслевых диспропорций. Это связано с ростом транспортных тарифов на перевозку сырья, отсутствием гибкости в распределении лесосырьевых ресурсов, с тем, что рынок в последнее время из-за снижения рентабельности лесозаготовок покинули многие независимые лесозаготовительные компании, а ведь наши комбинаты обеспечены собственной заготовкой лишь на 20–40%, остальное закупается с рынка.

По словам Николая Иванова, в России, несмотря на ее огромную территорию, относительно немного перспективных мест для создания новых мощностей. Предварительно определены несколько регионов, где это возможно: Красноярский и Хабаровский края, Республика Коми, Вологодская область, Пермский край.

Но проблема в том, что строить комбинаты нужно в непосредственной близости от неосвоенных лесных участков, то есть там, где нет ни дорог, ни мостов, ни населения, а самостоятельно вкладываться в строительство инфраструктуры частные компании не готовы.

Вместе с тем власть пытается ориентировать бизнес на производство и экспорт продукции с высокой добавленной стоимостью. Но мало произвести, нужно еще и продать. А чтобы успешно торговать на мировом рынке такой продукцией, необходимо создавать развитые каналы продаж, считает Виталий Липский. Просто дилеров или торговых представителей на целевом рынке недостаточно — здесь не обойтись без небольших компаний, которые дорабатывали бы продукцию под конкретный рынок. «Эти предприятия должны принадлежать российскому бизнесу или быть с ним аффилированы. Только таким образом выстраивается сбытовая и логистическая сети со складами хранения полуфабрикатов, системой продвижения продукции и адаптации под локальный рынок. Все это требует существенных инвестиций», — говорит г-н Липский. Как пример успешного развития он приводит деятельность группы «Илим» на китайском рынке, где компания продает упаковочную продукцию, наращивая свое присутствие. Однако этот процесс занял у нее более десяти лет.



График 1
Изменение некоторой продукции целлюлозно-бумажной промышленности в 2017 г. к 2016 г.

График 2
Изменение некоторой продукции целлюлозно-бумажной промышленности за 10 лет

http://expert.ru/expert/2018/17/les-zhdet/

Далі...

Николай Томенко о проблеме вырубки лесов на канале 112.ua. ВИДЕО

112 Украина
Опубликовано: 27 апр. 2018 г.

В эфире обсудили: почему депутаты-миллионеры арендуют жилье за госсредства, привилегии нардепов, проблема вырубки лесов в стране 

Общественный деятель Николай Томенко и кандидат философских наук Валентин Гладких в "Вечернем прайме"

Николай Томенко и Валентин Гладких на 112, 

27.04.2018

Первая часть "Вечернего прайма"
Николай Томенко на 112, 27.04.2018

112 Украина
Опубликовано: 27 апр. 2018 г.

В эфире обсудили: дело Бочковского, торги в Верховной Раде, почему депутаты-миллионеры арендуют жилье за госсредства, эффективность работы госструктур. 

Гостем студии был общественный деятель Николай Томенко.

Далі...

Лесопатологи на низком старте

Специалисты Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Республики Коми» в настоящее время ведут тщательную подготовку к полевому сезону для исполнения государственного задания по государственному лесопатологическому мониторингу лесов.

Полевые работы будут проводиться в течение вегетационного периода, объемы полевых работ по государственному лесопатологическому мониторингу утверждены и доведены до филиала. На предстоящий полевой сезон запланировано наблюдение за участками, в которых ожидается изменение санитарного состояния насаждений, развитие очагов опасных и особо опасных видов вредных организмов, в целях возможного уменьшения ущерба от воздействия неблагоприятных факторов на леса, повышения устойчивости лесной экосистемы. В первую очередь это насаждения, поврежденные по причине воздействия сильных ветров, и ельники, ослабленные в результате воздействия неблагоприятных погодных условий, с целью выявления и отслеживания процессов усыхания.

Специалисты готовят таксационные описания, картографические материалы для полевых работ, карты для GPS-навигаторов. Идет подготовка и актуализация справочных материалов и специальных программ для обработки полевых работ. Проверяется готовность к сезону техники, инструментов и оборудования, применяемого в полевых условиях. Результаты полевых работ по государственному лесопатологическому мониторингу будут отражены в текущих формах отчетности, а итогом работы станет Отчет об организации и ведении государственного лесопатологического мониторинга в лесах, расположенных на землях лесного фонда в Республике Коми за 2018 год.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

http://roslesvesti.ru/lesopatologi-na-nizkom-starte/

Далі...

Маневицький район: відбулися спільні показові тренування по гасінню пожеж у лісових масивах. ВІДЕО

У Маневицькому районі рятувальники разом із лісівниками тренувались протидіяти масштабним лісовим пожежам.

26 квітня у лісовому масиві поблизу селища Маневичі відбулися спільні тактико-спеціальні навчання з ліквідації умовної лісової пожежі за участю лісової пожежної охорони та пожежно-рятувальних підрозділів, - повідомляє прес-служба рятувальиків.

Участь у заході взяли працівники 13-ї державної пожежно-рятувальної частини селища Маневичі та Мневицкої ЛГ.

На даних навчаннях були присутні представники Волинського ОУЛМГ, У ДСНС та начальники рятувальних підрозділів області.

За легендою навчань, пожежа виникла в одному з квадратів лісу на площі півтора гектара та існувала загроза швидкого поширення вогню по лісовому масиву.

Для розвідки ситуації та гасіння можливого займання лісового масиву негайно вирушила мобільна група Маневицького лісгоспу. За допомогою ранцевих вогнегасників лісівники намагалися загасити вогонь, який розповсюдився на значній території, тож невдовзі на місце умовного лиха прибула пожежна команда лісництва. Охоплену вогнем територію лісівники відмежували за допомогою трактора та подали на гасіння вогню пожежні стволи від спеціальної пожежної техніки.

Для допомоги викликали також пожежно-рятувальні підрозділи. Сумлінно відпрацювавши спільні дії з лісниками під час ліквідації умовної низової пожежі у лісовому масиві, учасники навчань відзвітували про приборкання імітованої пожежі.

Під час підведення підсумків заступник начальника Управління з реагування на надзвичайні ситуації У ДСНС України у Волинській області Віктор Милостивий зазначив, що готовність і справність пожежної техніки лісогосподарських підприємств, а також оперативне спільне інформування про пожежі такого роду є вкрай важливими у пожежонебезпечний весняно-літній період.

Далі...

Піймати МВФ за бороду

На Банковій переконані, що транш ми одержимо у будь-якому разі.



Україна, яка очікує чергового траншу МВФ спочатку в першому, потім у другому, а тепер уже в третьому кварталі 2018-го, до одержання грошей так і не наблизилася.

Були надії, що українська делегація, яка відвідала традиційні весняні зустрічі МВФ у Вашингтоні, привезе звідти гарні новини. Їх немає. Нас продовжують запевняти в підтримці, хвалити за виконану роботу, докоряти за зниження темпу реформ, але про якусь конкретику мова не йде. За підсумками весняних зустрічей відлига у відносинах України з МВФ так і не настала.

На Банковій, за інформацією DT.UA, переконані, що транш ми одержимо у будь-якому разі. Тому ні парламент, ні уряд не поспішають із виконанням ключових вимог — створенням Антикорупційного суду та запровадженням ринкової ціни на газ. МВФ напевно розуміє, що переконаність Києва в тім, що допомога прийде в будь-якому випадку, небезпідставна. Без підтримки Фонду нам буде дуже складно виконати наші зобов'язання перед зовнішніми кредиторами, у тому числі й перед самим МВФ. Україна в трійці боржників Фонду (11,9 млрд дол.), на почесному другому місці після Греції (12,8 млрд). Без нових кредитів МВФ і без підтримки самого Фонду, яка гарантує можливість залучити кошти в інших МФО або приватних кредиторів, ми за боргами розплатитися не зможемо. Та хоч би як тішила ця думка, ми пам'ятаємо, що співробітництво з МВФ цінне не лише матеріальною підтримкою.

З-під палиці МВФ приймалися всі ключові реформи в країні, співробітництво з Фондом відкрило для нас інші джерела фінансування, дало можливість залучати кошти інших МФО, позичати в приватних кредиторів, одержувати допомогу від урядів інших країн. Позбавлені цих можливостей після завершення поточної програми в березні 2019-го, ми ризикуємо впритул наблизитися до дефолту, тому що в майбутні три роки виплати за зовнішніми позиками України тільки зростатимуть. НБУ у своєму свіжому інфляційному звіті вже каже про необхідність підписати нову програму з МВФ у 2020 р. Але чи висока ймовірність цього, якщо поточну програму ми завершимо на нинішній мінорній ноті, остаточно переконавши кредитора останньої інстанції у своїй неспроможності виконувати взяті на себе зобов'язання?






За прогнозами регулятора, дефіцит поточного платіжного балансу продовжить зростати — до 2,6% від ВВП до 2020 р. Простіше кажучи, приплив грошей у країну знижуватиметься, а відплив — зростатиме. Навіть при запланованому зростанні експорту імпорт його випереджатиме, відповідно, країна перманентно відчуватиме дефіцит валюти на внутрішньому ринку. Тієї самої валюти, яка буде потрібна для повернення численних кредитів, накопичених Україною. Надія лише на продовження зростання надходжень від мігрантів, які, за оцінками центробанку, зможуть частково компенсувати дефіцит, і на розміщення облігацій зовнішньої держпозики в 2018–2020 рр., тобто на одержання нових кредитів для виплати старих.

Відповідно до очікувань НБУ, Мінфін повинен цього року залучити на зовнішніх ринках запозичень 2,5 млрд дол., 2019-го — 1,5 млрд, а 2020-го — ще 2,5 млрд дол. Це будуть "короткі й дорогі" гроші, залучення торік 3 млрд дол. від продажу ОВДП коштувало Україні 7,3% річних, відчутно дорожче за вартість кредитів від МФО. Але головна проблема навіть не в ціні, а в пошуку покупців. У 2018 р., поки ще програма МВФ нами нехай тільки де-юре, але виконується, ми справді могли б залучити гроші в приватних кредиторів. Але виходити на зовнішні ринки запозичень без підтримки МВФ дуже складно. Для кредиторів виконання позичальником програми Фонду є гарантією того, що реформи в країні не зупиняться, її економіка продовжить зростати, і вкладені нині гроші в облігації цієї країни повернуться з відсотками. Якщо ми достроково завершимо програму МВФ, упевненість приватних кредиторів у нашій платоспроможності знизиться, особливо з урахуванням майбутніх виборів, які завжди вносять фактор невизначеності в оцінки інвесторів. І навіть якщо ми зможемо залучити якісь ресурси, відсотки за цими кредитами будуть ще вищими, ніж торішні 7,3%, — плата за ризик співробітництва з неблагонадійним позичальником.

Наші джерела в Мінфіні кажуть, що залучення кредитів буде потрібне не лише для виплати зовнішніх боргів України, а й для латанія дір у держбюджеті. Міністерство вже готується до того, що "епоха бюджетного профіциту" закінчилася, і проблеми з виконанням можуть виникнути вже цього року. Поки що шукають інструменти, які дадуть змогу це питання вирішити. Нещодавно Міжнародна розрахункова та клірингова компанія Clearstream заявила, що розглядає підключення цього року до своєї системи ряду країн Східної Європи й України, зокрема. Clearstream "підключає" внутрішні ринки капіталу до міжнародних, грубо кажучи, допомагаючи залучати зовнішні інвестиції під внутрішні державні облігації. Офіційно український Мінфін ще не повідомляв про співробітництво з Clearstream. Але переговори йдуть, і на цей інструмент залучення ресурсів покладають надії, тому що гроші Україні будуть потрібні, й чималі.

Поки Мінфін шукає варіанти розв'язання проблем, на Печерських пагорбах стурбовані пошуком можливостей пропетляти, перехитрити та взяти на слабо.

Це при тому, що є всі шанси закінчити поточну програму співробітництва раніше терміну. Одержання траншу в останньому кварталі 2018-го малоймовірне, МВФ свідомо не допускає сценаріїв, при яких виділення траншів могло б стати важелем тиску або предметом торгу під час бюджетного процесу. У першому кварталі 2019-го, напередодні виборів, транш із тих самих міркувань видавати теж не стануть. Другий квартал 2018-го наближається до екватора, але навіть орієнтовних термінів приїзду місії ще немає, — переговори тривають без малого рік. Залишається третій квартал 2018-го. При цьому на сьогодні немає впевненості в тому, що ми готові й виконуємо умови для одержання останнього траншу.

Проект закону про Антикорупційний суд прийнято у першому читанні, до другого читання подано близько двох тисяч поправок, при цьому згоди по ряду принципових положень законопроекту і досі немає. І не виключений варіант, що підсумковий документ МВФ не влаштує. У Фонду є десяток принципових зауважень до законопроекту, які стосуються процедури відбору суддів, юрисдикції суду, положень закону, що затягують створення відомства. На сьогодні ряд цих принципових питань ще не вирішено — немає узгодженої позиції. Зате Кабмін розродився черговою, цього разу антикорупційною, стратегією, яка передбачає створення Антикорупційного суду. Типовий для української влади спосіб виконувати зобов'язання перед МВФ, лише декларуючи їхнє виконання: замість приватизації пропонуючи закон про приватизацію, замість реформи держбанків — стратегію цієї реформи, замість реформи фіскальної служби — план із її реформування тощо. Може, і цього разу трюк спрацює. Хоча учасники переговірного процесу у Вашингтоні в один голос заявляють, що за цим пунктом МВФ торгуватися не має наміру та продовжить наполягати на тому, щоб усі його зауваження до проекту закону були враховані.

Питання з ринковою ціною на газ уряд також відклав. І хоча, за даними DT.UA, жоден із запропонованих раніше варіантів приведення вартості газу до рівня імпортного паритету МВФ не задовольнив, нової формули не шукають. До початку наступного опалювального сезону час є, а до його старту ситуація ще може змінитися, і вбивче для рейтингів прем'єра підвищення ціни для споживачів не знадобиться, якщо переговори з кредитором, наприклад, зайдуть у глухий кут або Фонд укотре заплющить очі на невиконання Україною домовленостей. У своєму нещодавньому виступі перший заступник голови МВФ Девід Ліптон серед умов одержання траншу ринкової вартості газу вже не згадував, сформулювавши цю вимогу як "поліпшення фінансового стану НАК "Нафтогаз України" і держфінансів у цілому". Різниця, погодьтеся, є. І що менш конкретне формулювання, то простіше виконати завдання, формально поставивши галочку напроти чергового структурного маяка програми.

Адже у МВФ розуміють, що без їхнього траншу й програми Україні не обійтися, і зацікавлені в поверненні своїх кредитів значно більше, ніж у реформуванні нашої країни.

На сьогодні, за даними Мінфіну, державний і гарантований державою зовнішній борг України перевищує 1,3 трлн грн, або 48,6 млрд дол. За три найближчі роки нам необхідно повернути зовнішнім кредиторам близько 16 млрд дол. Тільки в минулому березні НБУ витратив майже 1,5 млрд дол. на обслуговування держборгу, що одразу ж позначилося на державних золотовалютних резервах — на кінець 2017-го вони становили майже 19 млрд дол., а до кінця березня 2018-го знизилися до 18 млрд. За прогнозами НБУ, до кінця 2018-го резерви зможуть збільшитися до 21,6 млрд дол. Щоправда, за наявності двох умов — профіциту зведеного платіжного балансу за підсумками року й при одержанні траншу МВФ. І те й інше — ще спробуй отримай. При цьому навіть за оптимістичними оцінками центробанку, у 2019-му і 2020 р. резерви все одно знижуватимуться навіть за умови, що ми підпишемо з МВФ нову програму співробітництва.

За даними НБУ, зобов'язання уряду й центрального банку, які мають бути погашені упродовж наступних 12 місяців, збільшилися з 1,7 млрд дол. наприкінці 2016 р. до 2,9 млрд станом на кінець 2017-го. З них 2,1 млрд дол. — це майбутні виплати на користь самого МВФ. І це зростання насамперед відображає збільшення виплат за попередньою програмою співробітництва з МВФ (stand-by). Попри поліпшення абсолютної більшості показників зовнішньої стійкості торік, Україна залишається надзвичайно вразливою до зовнішніх шоків саме через істотне боргове навантаження в середньостроковій перспективі і значну відкритість економіки — резюмує НБУ, і з ним складно сперечатися.

При цьому уряд продовжує наполягати на підвищенні мінімальної заробітної плати до 4100 грн, що ще більше посилить споживчий попит, а це також матиме наслідки. З другої половини 2017-го основним каталізатором зростання імпорту були не енергетичні товари, як у минулі періоди, а морепродукти, риба, цитрусові тощо. З початку цього року імпорт продукції споживчого призначення (продуктова й промислова групи) зріс більш як на 25% (до минулого року). Підвищення соціальних стандартів у майбутньому нинішнє зростання імпорту лише прискорить. Це непогано, але це важливо враховувати, усвідомлюючи те, що якщо темпи збільшення імпорту перевищують швидкість зростання експорту, то дефіцит валюти неминучий. Більш того, зростання доходів населення обов'язково позначиться на показниках українського ВВП.

МВФ уже переглянув темпи приросту українського ВВП, і для зовнішніх інвесторів, які мають одержати виплати за VRI (реструктуризованими боргами України), новий прогноз виявився досить підбадьорливим. За умовами випуску VRI, інвестори претендують на частину приросту реального ВВП (з урахуванням інфляції), яка перевищить показник у 3% у 2019–2038 рр., за умови, що номінальний ВВП (без урахування інфляції) буде більш як 125,4 млрд дол. МВФ уже переглянув прогноз на 2019 р., збільшивши номінальний ВВП із 118,8 млрд до 126,7 млрд дол. Навіть прогноз реального ВВП, який, за очікуваннями МВФ, навпаки, має знизитися з 3,5 до 3,3%, — сприятливий для власників VRI. І якщо ці прогнози справдяться, виплати за VRI почнуться не 2020-го, а 2019 р. Тобто наше боргове навантаження знову зросте, що неабияк затьмарить загальну радість від приросту ВВП.

Чи усвідомлюють це українські політики, укладаючись у теплу ванну думок про те, що вони переграли МВФ, піймали бога за бороду та увійдуть у передвиборні перегони з лозунгами про успішне завершення програми співробітництва з Фондом? Чи розуміють вони, що шанси на наступну програму при якості виконання поточної — нікчемні? Чи усвідомлюють наслідки того, що "кредитна історія" України погіршується з кожним днем? Звичайно, не всі ризики можуть справдитися, але досвід підказує, що краще бути готовим до гіршого сценарію, а не сподіватися на чергове економічне диве. А головне, з міжнародними кредиторами завжди краще грати чесно, адже їхня допомога нам ще не раз може знадобитися.

https://dt.ua/internal/piymati-mvf-za-borodu-276530_.html

Далі...

Незнання законів не звільняє від відповідальності: що робити, аби травневий шашлик не закінчився пожежею

Екологи, лісівники, рятувальники та поліцейські на кілька днів стануть ще ближчими до людей, а, точніше до їхнього відпочинку. Травневі свята вони проведуть як всі – у лісах, парках, поблизу річок та озер, правда не за шашликом, а за роботою.

Цьогоріч служби взаємодії обіцяють активніше працювати із громадянами. Бо, кажуть, наші люди часто не розуміють відповідальності перед природою. Нехтують правилами пожежної безпеки, забуваючи, що розведене власноруч невелике вогнище якщо вчасно не загасити – може призвести до масштабної трагедії.



Від початку року на торф’яниках краю вже сталося 19 загорянь. Ліси також горіли – двічі. Аби на цьому й стало, усім охочим посмажити шашлик і якомога ближче до природи, лісівники розповідають як це зробити з головою.

Якщо ж ось цих елементарних порад не дотримуватись – можна понести чималу відповідальність – від штрафу у до 1350 гривень і аж до позбавлення волі.

Насправді, кажуть і екологи, і рятувальники, і поліцейські, і лісівники бажають краянам гарних вихідних – нікого не залякують, а просто попереджають – якщо зустрінете робочу групу під час відпочинку – не поводьтесь зухвало – послухайте і дослухайтесь – бережіть ліс від пожежі, а себе від відповідальності.

Ексклюзив 13 години тому НОВИНИ

http://excl.com.ua/2018/04/neznannya-zakoniv-ne-zvilnyaye-vid-vidpovidalnosti-shho-robiti-abi-travneviy-shashlik-ne-zakinchivsya-pozhezheyu/

Далі...