ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 травня 2018

На Кіровоградщині завершилась весняна лісокультурна кампанія

Лісівники Кіровоградщини завершили комплекс весняних лісогосподарських робіт, пов’язаних зі створенням і доповненням лісових культур, посівними роботами та закладенням плантацій новорічних ялинок.

Як повідомила начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко, усього створено лісових культур на площі 338 га, у тому числі 137 га нових лісів. Доповнення лісових культур проведено в цілому на площі 662 га, у т. ч. доповнено захисних насаджень на площі 157 га. Незважаючи на незвичні погодні умови цієї весни, завдання по доповненню лісових культур виконано лісівниками вчасно і в повному обсязі.

У лісогосподарських підприємствах завершилось висівання лісового насіння в лісорозсадниках та контрольованому середовищі. Загальна площа посівів становила 2,85 га, у тому числі посівів у коробах – 0,16 га.

Закладено близько 14 га промислових плантацій новорічних ялинок.

Лісгоспи активно реалізовують декоративний посадковий матеріал. Об’єм реалізації декоративних саджанців становить 54,5 тис. штук, сума отриманих коштів - близько 1,3 млн. грн.

Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
2018-05-07 16:19:11

07 травня 2018

Ексклюзивне інтерв’ю заступника голови Держлісагентства України В.Н.Бондаря

Нелегальна вирубка лісу в Україні досягла критичного рівня. Площа незаконної вирубки у 2017 році оцінюється у 26 тис. куб. м лісів, а завдані державі збитки складають, за оцінками експертів, до 157,5 млн грн. В секторі відзначають і інші не менш значущі проблеми: розвал лісового господарства у малолісових областях України, неймовірна дифференціація умов роботи та оплати праці, прогресуючий розвиток тіньового лісопилення, погіршення структури та якості лісів, високий рівень терпимості до корупції, розбалансоване законодавство. Але Державне агентство лісових ресурсів України в цій ситуації залишається бездіяльним. Після акції протесту під стінами цієї установи, яку провели активісти «Стоп корупції», ексклюзивне інтерв’ю «СтопКору» дав заступник голови Держлісагентства Володимир Налькович Бондар.


Фото з офіційного сайту Держлісагенства




Довідка «СтопКору»: Бондар Володимир Налькович народився 16 жовтня 1968 року в Луцьку. У 1996 р. закінчив історичний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки. У 2007 р. — Волинський державний університет ім. Лесі Українки, факультет післядипломної освіти (економіка). Кар’єру розпочав у 1986 р. як слюсар Державного підшипникового заводу № 28, місто Луцьк. Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 22 (Волинська область), на той час був членом партії «Реформи і порядок» (Фракція «Наша Україна»). У 2015 р. обраний депутатом Волинської обласної ради на виборчому окрузі № 32 від Волинської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Голова фракції «Солідарність» в обласній раді. Заступник голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. У 2016 став заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Доброго дня! Поясніть, будь ласка, чому рішення щодо видачі субсидій приймається в Києві, без узгодження з властями?

В.Б.: (сміється) Бачите, тяжко мені іноді пояснювати деякі елементарні речі. Є правила, за якими відбувається ведення лісового господарства – не тільки в Україні, а в усьому світі. І готуються відповідні матеріали відповідною проектною лісовою організацією – у нас є така організація Ліспроект, вона єдина – готуються матеріали, за якими відбувається все лісовпорядкування на території нашої держави. Такі проектні інститути є в кожній державі. Вони визначають віковий склад насадження, вони визначають, як виглядає та чи інша лісова ділянка, вони визначають, коли і як треба відводити ті чи інші ліси в рубку, і після того приймається рішення про їх відведення. Для цього виїжджають спеціальні експедиції, це таксатори, які ходять, кожне дерево міряють, кожне дерево дивляться, кожне дерево аналізують. Тому сказати, що це відбувається в Києві – це неправильно. Це відбувається на місці. Кожна експедиція проводить аналіз цієї роботи на місці. Відповідно на 10 років надаються матеріали лісовпорядкування кожному лісокористувачеві, за якими він веде свою господарську діяльність, розраховану на 10 років. Тобто він розуміє, що на протязі десятирічного часу в нього є певний стиглий лісовий фонд, і він його на протязі цих 10 років повинен відвести в рубку. Власне, через 10 років знов приїжджає експедиція, знов аналізують лісові насадження, знов складають матеріали лісовпорядкування, і за ними відбувається робота лісових підприємств.

Тобто кожен лісгосп знає вже свою діяльність на 10 років наперед?

В.Б.: Абсолютно. Не тільки кожен лісгосп, а кожен лісокористувач. Це не тільки державний лісгосп, так діють усі лісокористувачі у всьому світі, в тому числі й в Україні.

А як щодо насаджень? Припустимо, як вирубувати ліс – ми знаємо протягом 10 років. А насаджувати?

В.Б.: Питання лісовідтворення вирішуються в різний спосіб. Є лісокультурні кампанії, коли висаджуються нові лісові культури. Є природне поновлення лісів, яке відбувається шляхом і підготовки до природного поновлення, і самостійним шляхом. Тобто різні види відновлення лісів застосовуються в Україні, як і у всьому світі. Це залежить від того, як краще в даному конкретному випадку будуть вести себе лісові культури, лісові насадження: чи це треба висаджувати, чи ліс може сам природньо поновитися, що є правильним, за великим рахунку, відтворенням лісів. В кожному конкретному випадку ті люди, які мають приймати це рішення у відповідності до своїх посадових обов’язків, приймають відповідне рішення.

Скажіть, будь ласка, а персонально, хто винен за те, що вчасно не була прийнята програма «Ліси України»?

В.Б.: Мені складно персоніфікувати цю відповідальність, я не можу сказати, хто персонально. Я можу сказати – факт, що вона не прийнята, і це є проблема. Не прийнята вона була у відповідний час, хто за це відповідав на той період часу – я не знаю.

Тобто ви не можете сказати, хто в цьому винен? Є хоча б коло осіб тоді?

В.Б.: Я не можу навіть коло осіб вам означити, тому що не знаю, які вказівки на той час давалися яким людям, і хто їх не виконав. Тобто я не працював тоді в даній установі і сказати, хто персонально винен в тій чи іншій позиції, я не можу.

Скажіть, будь ласка, на прес-конференції Ви озвучили цифру, що минулого року Держлісагентство виділило 25 мільйонів бюджетних коштів. Скажіть, будь ласка, вам вдалось їх освоїти?

В.Б.: Я не оголошував цієї цифри.

В.Б.: Держлісагентством було більше виділено коштів насправді, і ми освоїли ту суму, яка була виділена, по різних напрямках і по різних програмах. Те, що Ви сказали про 25 мільйонів: як і кожна програма урядова, так і ці 25 мільйонів, які дійсно мали бути освоєні, потребували затвердження урядом порядку їх використання. Ми в березні подали такий порядок на затвердження Кабінету міністрів. Він затверджений був Кабінетом міністрів, якщо я не помиляюсь, у 20-х числах грудня місяця останнього року. Після цього фізично використати кошти ми, безперечно, не могли, але я хочу, щоб ви почули, як і всі читачі, що проект порядку ми подали в березні місяці, тобто на початку року. А затвердження відбулося в 20-х числах грудня.

А чим це пояснюється?

В.Б.: Я не можу далі за свою компетенцію аналізувати цю ситуацію. Те, що залежало від Держлісагентства, ми подали вчасно і ми очікували цього порядку практично цілий рік.

Ви є керівником фракції БПП у Волинській області. Скажіть, будь ласка, чи впливає це на кадрову політику, яку ви проводите в цій установі?

В.Б.: Ну… я ніколи не питав… (сміється) до сьогоднішнього дня я навіть не задумувався, щоб питати партквиток у когось … Я, до речі, не є членом партії жодної, щоб ви розуміли. Ні, я не є членом партії і не балотувався, будучи членом партії, і партійна приналежність для мене не грає ролі ні в діяльності обласної ради, ні в даному випадку, тим більше, в діяльності Держлісагентства. В нас структура деполітизована, я не знаю і сумніваюсь, що хтось є членами якихось партій. Державним службовцям це принаймні закон забороняє, а щодо господарського активу – я справді ніколи не цікавився і відповісти вам на це не можу.

Скажіть, будь ласка, а чому ви відмовились від конкурсів на призначення на посади директорів держлісгоспів?

В.Б.: Я не відмовився від цього конкурсу, в нас просто не складена конкурсна комісія, немає голови, який міг би затверджувати склад цієї конкурсної комісії. І відповідним чином вона не функціонує. Закон дає право виконуючому обов’язки або керівнику діяти або через конкурс, або безпосередньо призначати керівників. Чекати, поки відбудеться затвердження конкурсної комісії, потім сама комісія запрацює, поки конкурси пройдуть, в окремих випадках нема часу.

В нас, коли я почав виконувати обов’язки, було понад 50 підприємств, де не було керівника. Ну ви розумієте – там, де немає керівника, де є виконання обов’язків, там дуже складно іноді говорити про якусь системність у роботі, і тому ми прийняли рішення, що необхідно затверджувати людей. Крім того, контракти в окремих керівників закінчуються через певний період часу, там теж треба приймати рішення, тому ми зараз діємо і чекаємо керівника, щоб була затверджена така конкурсна комісія. В нас конкурсна комісія є на державну службу, але у відповідності до нормативних наших документів вона не може виконувати функції одночасно і для державних службовців, і для керівників господарських підприємств.

А як тоді зараз відбувається підбір кадрів?

В.Б.: Ми аналізуємо діяльність кожного підприємства, ми знаємо наш кадровий потенціал, ми дивимся на людей, які працюють в галузі, і безперечно, в більшості випадків це люди, які вже попрацювали на керівних посадах – можливо, це головний лісничий, головні інженери, лісничі, які вже в цьому лісгоспі працювали – це 99% випадків. Тобто керівники, які працювали в цьому підприємстві, які показали себе, які знають і вміють працювати.

Тобто фахова освіта необов’язкова?

В.Б.: Я вважаю – це моя особиста думка, що фахова освіта на посаду директора підприємства чи на посаду начальника обласного управління є однією з ключових умов для того, щоб ця людина могла працювати. І не тільки освіта, а й досвід роботи в галузі, на керівних посадах. Тобто людина, яка приходить не з галузі, з моєї точки зору, директором ставати не повинна.

Але ж виходить парадокс, тому що наша організація займається вже довший час питанням лісів в Україні, і є керівники, які не мають профільної освіти.

В нас 380 підприємств. Я може когось і не запам’ятаю одразу, але, скажімо так, я не знаю таких прикладів. Можуть бути приклади, коли немає лісівничої освіти, але людина працювала головним інженером, тобто в нього є інженерна освіта й досвід роботи – такі приклади є. Але це не є виключення з правил, це є так само правило, тобто людина працювала в лісгоспі, людина була головним інженером, людина має інженерну освіту, тобто це є фахова освіта, з моєї точки зору, але не обов’язково лісова. Але тут таких людей теж мало, в основному це люди, які мають базову лісову освіту вищу, які працювали в лісгоспі, мають досвід.

Спасибі. Скажіть, будь ласка, чому лісоматеріали на експорт продаються без аукціону?

В.Б.: Не завжди вони продаються без аукціонів. Є можливість продавати і без аукціонів, це не заборонено законодавством сьогодні в той чи інший спосіб торгувати сировиною. Сировина може продаватись як через аукціон – це дозволений законодавством спосіб, так і по прямих договорах – це теж дозволений законом спосіб. Підприємства обирають вигідний для них у ціновому відношенні, в першу чергу, фактор. І якщо говорити про експортний варіант, то я тут можу вам бути гарантом того, що якраз експортна ціна є достатньо високою в порівнянні з внутрішньою ціною, щоб проводити експортну позицію. Вона висока, всі експортні операції, всі стовідсотково, проводяться виключно за валюту і виключно на умовах передоплати. Тому з економічної точки зору аукціон – це питання визначення вищої ціни. Так от всі експортні операції суттєво вищі, ніж внутрішні операції. Ми в подібний спосіб прямих договорів скоріше захищаємо внутрішнього виробника, ціна на сировину в якого є дещо нижча, ніж експортна, бо ми якби ми зробили би повний ринок, то більшість нашої сировини виїхала б закордон, і наш виробник ніколи сировини не мав би. Тому якраз експортні операції є економічно вигідніші, але якщо ми хочемо розвивати власну переробку, то безперечно ми повинні враховувати інші обставини. Я кажу ми – це директори підприємств, тому що вони є суб’єктами в даному випадку.

А внутрішній ринок чому теж по прямих договорах, без аукціону? В нас є можливість підняти ціну як мінімум на 10-15 доларів на кубометр…

В.Б.: Хто вам сказав, що є така можливість?

Це інформація з приватних структур, які купують продукцію безпосередньо в лісгоспах.

В.Б.: Так. І чому ви думаєте, що є можливість підняти? Відповідно до 42-го наказу (прим. «СтопКору»: мова йде про Наказ Держкомлісгоспу «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» від 19.02.2007 №42), який на сьогоднішній момент ще діє, навіть якщо відбувається продаж сировини по прямому договору, він відбувається по ціні, яка склалась на аукціоні. Нижче аукціонних цін ніхто продукцію не продає ні по аукціонах, ні по прямих договорах.

Зовсім ви нічого не вбачаєте поганого?

В.Б.: Я можу оцінити, скажімо так, як керівник, той чи інший конкретний випадок, але закон дає право лісгоспам сьогодні торгувати як через аукціони, так і по прямих договорах. Це визначив закон, це визначив конкретно Господарський кодекс, і вони у відповідності до цього закону здійснюють свою господарську діяльність. І ні я, ні ви вказати їм, як їм здійснювати свою господарську діяльність, нажаль, не можемо. Я не маю таких важелів сьогодні, щоб будь-якому з лісгоспів… вказати кому і як продавати сировину. Ми тільки аналізуємо, наскільки ефективно вони її продають. Але я вам кажу, що вони реалізовують за ціною не нижче аукціонної, тобто за ціною, яка склалась на аукціоні. Чи по прямому договору вони її продадуть, чи через аукціон вони її продадуть, але підприємство від цього збитку не отримає.

Скажіть, будь ласка, а громадськість якось може моніторити дану ситуацію?

В.Б.: В тій частині, яка не складає комерційної таємниці, громадськість і будь-хто може моніторити. Там, де це є виробнича чи економічна таємниця і захищена законодавством інформація, безперечно, тут моніторити неможливо.

А економічна таємниця – це що в даному випадку?

В.Б.: Безперечно, є цінові показники, є інші, не кожне підприємство хоче показувати, за якою ціною воно придбало продукцію – воно на це має право, і це йому гарантує закон.

Але якщо воно придбає у державного підприємства, то це передбачає певну непрозорість, вам не здається?

В.Б.: Немає значення. Не здається, ми знаємо, і правоохоронні органи знають, за якою ціною те чи інше підприємство купило продукцію, якщо вони хочуть поцікавитись.

Тобто ви знаєте безпосередньо?

В.Б.: Ми знаємо, як продавці. Безперечно, ми – система, яка продає, знаємо, по якій ціні в нас купили. Правоохоронні органи можуть таку інформацію вимагати і давати їй оцінку, будь ласка, ця інформація є.

А для громадськості вона закрита?

В.Б.: Ну, це не для громадськості, це скоріше для інших учасників ринку, в якійсь частині ця інформація може бути закритою, і це об’єктивно правильно.

Наступне питання буде стосовно системи Прозорро. Дуже багато лісгоспів відмовляються від цієї системи. Вони заключають договори з приватними компаніями через прямі договори, а не через систему Прозорро, яка передбачає безпосередньо тендери на виконання робіт, що дозволяє знизити ціну. Це, наприклад, Вигодський лісгосп Івано-Франківської області. Якось ви контролюєте ці процеси, чи це справді нормально?

В.Б.: Я вам вже казав, що ми не можемо контролювати господарську діяльність наших підприємств. У нас в галузі понад 300 підприємств, і у відповідності до Господарського кодексу, кожне підприємство веде свою діяльність самостійно. В нас немає важелів… держава не надала важелі такого господарського управління державній установі. Такі важелі господарського управління є безпосередньо у підприємств. Підприємство саме визначає, як вигідно йому проводити свою економічну діяльність, у тому числі в даному випадку. Якщо у вас є приклади, коли підприємство, з вашої точки зору, порушує в даному випадку законодавство, то ви можете звернутись в правоохоронні органи, і вже вони повинні давати оцінку з точки зору правильності чи неправильності застосування законодавства. Ми такої оцінки давати не можемо і впливати на підприємство кожне ми теж не можемо в цьому випадку. Тому як підприємство займається своєю господарською діяльністю, ми можемо аналізувати з точки зору його економічних показників і тоді впливати через призначення чи не призначення директора. Тобто, якщо директор цього підприємства веде свою роботу неефективно, ми можемо його замінити. От така функція в нас є. Але розказувати директору, як вести, з ким заключати, по якій ціні продавати – ми цього не можемо робити і такої функції в нас немає.

Я перепрошую: а ви даєте все ж оцінку діяльності самого підприємства, правильно?

В.Б.: Безперечно, ми аналізуємо економічні показники. І ми можемо дати оцінку діяльності підприємства під керівництвом того чи іншого директора.

Тобто функції контролю у вас все ж таки є?

В.Б.: Функція контролю в спосіб призначення чи звільнення того чи іншого керівника підприємства – і все.

Але якщо ви бачите, що він відмовився від системи Прозорро, працює по прямих договорах – це ж все одно вже напівпрозора діяльність підприємства?

В.Б.: Це залежить від конкретного випадку, але я вам кажу, що якщо це не суперечить законодавству – раз, і ефективно для підприємства – два, то які у мене є підстави для того, щоб вживати заходи? Тобто якщо він діє в правовому полі держави і веде свою діяльність ефективно, то яка підстава для мене вживати заходи? Я ще раз кажу, за цих двох обставин я не бачу підстав вживати заходи.

Наступне питання з приводу неліквідної деревини. Скажіть, будь ласка, якось це контролюється чи ні? Тому що на конкретному прикладі Вигодського лісогосподарства – зафіксували за три роки 170 тисяч кубічних метрів неліквіду.

В.Б.: Вашу інформацію ми взяли до відома, і я вам можу пообіцяти, що з цього приводу ми будемо мати серйозне розслідування. Тобто після свят (прим. «СтопКору»: інтерв’ю взяте на початку квітня 2018 року, тобто мова, мабуть, йде про пасхальні свята) буквально вийде наша перевірка, ми подивимся, що це за неліквідна деревина, як вона виникла, на підставі чого і тому подібне, і дамо серйозну оцінку цьому факту в межах своєї компетенції.

Просто інформація є, що така велика кількість неліквідної деревини потім просто реалізується на чорному ринку.

В.Б.: Ми вашу інформацію почули. Реалізується, я так розумію, не неліквідна деревина. Реалізується якраз деревина ліквідна, а під виглядом неліквідної. От цьому факту ми дамо відповідну оцінку. Вийде компетентна комісія, компетентна перевірка, ми перевіримо ці факти, на підставі чого, чому… Оскільки є таблиці, є розрахунки, і не може в середньостатистичному лісі бути неліквіду більше, ніж ліквіду. Тут треба розуміти підстави, чому саме так сталося, як – тобто для цього мають існувати відповідні пояснення. Ми хочемо дослідити цю обставину, подивитись, вислухати пояснення і дати фактам цим оцінку.

Чому ви раніше цього не побачили у підприємства, а тільки після нашого звернення?

В.Б.: Підприємство не звітує перед нами з приводу неліквіду чи ліквіду. В нас є відповідна форма звітності, за якою ми дивимось економічні показники діяльності. Там немає ліквідної чи неліквідної сировини. Ми можемо цю інформацію, безперечно, перевірити, але ще раз кажу, що такого обліку ми не ведемо. І разом з громадськістю… ну, даруйте, є дуже багато обставин, на які громадськість не звертає увагу і які ми охопити своїм оком звідси не можемо за всіма 300 з чимось підприємствами, це неможливо. Це просто фізично неможливо на кожному підприємстві подивитися, як ведеться господарство. Тому ми закликаємо і громадськість, і правоохоронні органи давати сигнали. Це буде для нас підстава вживати ті чи інші заходи. Ми їх будемо вживати, ми будемо дивитись, ми будемо аналізувати. Ви мусите вірно зрозуміти, що на 380 підприємств одночасно виїхати з перевірками, при тому, що в нас на підприємстві працює 70 чоловік у різних напрямках, а по цьому напрямку, де ми можемо перевірити, взагалі працює троє людей чи четверо, – ми просто фізично не зможемо. І проаналізувати діяльність у цьому конкретному напрямку теж фізично не зможемо. Тому ми закликаємо вас: давайте ці сигнали, ми будемо їх розглядати… тому що ми вважаємо, що це скоріше виключення, аніж правило, що така ситуація не є в кожному підприємстві. Я хочу почути, як працівники відповідного лісгоспу прокоментують цю ситуацію … Ми виїдемо, безперечно, на лісгосп, який ми перевіримо – тобто ми підійдемо досить системно до цієї роботи, ви тут можете не сумніватись.

Експерти стверджують, що правила класифікації і оцінки сортності лісопродукції у країнах Європи і в Україні кардинально відрізняються. На прес-конференції Ви стверджували, що ви дотримуєтесь європейських стандартів – знову ж таки, європейська сертифікація… Якось розходиться. Хто правий?

В.Б.: Ви ловите на словах, які не зовсім відповідають дійсності, тобто я не скажу, що ми у всьому маємо європейські стандарти. Я сказав, що ми намагаємось дотримуватися європейських методів ведення лісового господарства. В нас стандарти зовсім інші, ніж в Європі – це так, наші стандарти успадковані з Радянського Союзу – це так. Ми сьогодні маємо розпочати процес зміни наших стандартів і наших підходів до європейських, цей процес достатньо довгий і для нас, нажаль, він сьогодні триває.

А якось плануємо ми підходити до європейських стандартів? І коли? Чи є якісь розписані програми?

В.Б.: Безперечно. Це залежить не тільки від Державного агентства лісових ресурсів. Питання стандартизації і прийняття державних стандартів – це загальнодержавна політика, і вона вимагає відповідної процедури. Але хочу сказати, що це питання довге, це питання не тільки лісової галузі, до речі. Питання європейських регламентів, питання стандартів європейських – ну, ви, напевно, в Україні живете і розумієте, що ми дещо в цьому випадку відрізняємся від Європи, в тому числі і по лісових стандартах. Ми живемо ще за стандартами радянського часу. І от є така книжечка, затверджена чи то Верховною Радою УРСР, чи то Кабінетом міністрів УРСР, це є стандарти, якими ми сьогодні користуємось. І інших немає. Це наша проблема, наша біда, але так в нас сьогодні є.

З кримінальних справ, які ми моніторили, є інформація, що за відвантаження деревини, яку виграли на аукціоні, директори лісгоспів – безпосередньо за відвантаження– вимагають 3-5 доларів з кожного кубометра. Це кримінальна справа з Івано-Франківської області, Надвірняньского лісгоспу. Відомо вам щось про це?

В.Б.: Мені про цей факт відомо, але про кожну кримінальну справу я знати не можу. Якщо людина вимагає якби неправомірну вигоду, ну що я тут можу коментувати. Відкрита кримінальна справа, правоохоронці займаються, це вже їхня компетенція. Тепер вже питання на полі правоохоронних органів. Факт вони зафіксували, правову оцінку вони йому дали, і питання в судових органах у відповідності до цього. Тобто все те, що ми могли зробити з цього приводу – ми людину відсторонили від роботи. Але тепер або людина доведе, що цього факту не було, або правоохоронні органи доведуть, що факт мав місце, і тоді людина буде мати відповідне покарання.

Дякую. У засобах масової інформації дуже багато є публікацій про те, що підприємства Держлісагентства реалізовують ділову деревину, а особливо сировину для виробництва плит, целюлози та іншої продукції під видом дров. Чи це правда?

В.Б.: Мені такі факти невідомі. Ще раз вам кажу, що це питання правоохоронних органів. Давайте ми будемо говорити фактами. Якщо хтось реалізував ту чи іншу продукцію під виглядом продукції нижчої якості, ну хай правоохоронці дають цьому оцінку. Ви кажете, що багато хто говорить, ну я ще раз кажу – давайте говорити предметно.

Ви знаєте, що керівництво Держлісагентства часів Януковича звинуватили у корупції, в тому числі яка безпосередньо пов’язана з експортом деревини через переробні фірми-посередники. Скажіть, як ви боретесь з даним явищем зараз?

В.Б.: Ми не можемо боротись з явищем, якщо ви маєте на увазі посередників чи не посередників; для нас фірми, які зареєстровані і діють в рамках законодавства України і відповідної нормативної позиції, є всі рівні. Ми не можемо визначати, чи це є експортер-посередник, чи це експортер-виробник, чи це інше, тобто для нас вони мусять бути рівними, вони всі учасники ринку, вони всі учасники процесу і вони можуть отримувати сировину у відповідності до діючого законодавства. Як ви нам пропонуєте визначати ті фірми, які є посередниками чи не посередниками?

Тобто таких немає?

В.Б.: Ні, ну я не знаю, є чи немає… Фірма «Альфа», «Бета» і «Омега» – скажіть, будь ласка, як мені визначити? Вони заявилися на аукціон. На підставі чого їх не допустити до аукціону?

Можливо, якісь є документи, якими це регулюється?

В.Б.: Документом є закон. І документом є Господарський кодекс, який дозволяє діяти тим чи іншим підприємствам на ринку. Якщо вони діють у відповідності до закону, до Господарського кодексу, не допустити їх до якихось операцій ми не маємо права, не маємо підстав. Якщо ви дієте, ви офіційно зареєстровані в Україні, чи зареєстровані як нерезидент, якщо ви здійснюєте господарську діяльність у відповідності до закону, якщо до вас немає підстав з боку правоохоронних органів – ви можете брати участь у всіх операціях, які проходять. І навпаки, якщо хтось буде вам з якогось приводу здійснювати проблеми, то за це українським законодавством передбачена відповідальність. Ви закликаєте нас порушувати закон?

Нас цікавить тільки: був якийсь зроблений висновок після того? Чи щось змінюється? Я так розумію, що нічого не змінилося.

В.Б.: Висновки можуть робити тільки правоохоронні органи… Якщо закон не змінився, то нічого не змінилося. Ми діємо в рамках закону. І закон, якщо дає право тій фірмі чи іншій, незалежно від того, чи вона виробник, посередник чи будь-хто, брати участь і займатись цією діяльністю, – закон їй дає право. Тобто я не знаю, за що там конкретно кого звинувачували, але я кажу, що треба діяти у відповідності до закону. Якщо законодавець вважає, що посередники не повинні бути учасниками ринку, то приймається відповідний закон чи нормативний акт, який дає можливість їх не допускати до тої чи іншої діяльності. Якщо ж такого нема, то які підстави?

Ми виявили певну ситуацію: «Олевське лісове господарство» – наступна є схема (я просто її озвучу, а ви приймете рішення в межах своєї компетенції): є три санітарні вирізки, три ділянки. Ми приїхали на саме господарство – там, де по суті мають всю деревину залишати, потім продавати – там уже лісу нема. Відразу приїжджають фури і перевозять цей ліс на пилораму, яка належить приватному товариству – товариству з обмеженою відповідальністю «Грабовське». Коли ми приїхали до цього товариства, на його території було дуба (за підрахунками спеціалістів) плюс-мінус 400-500 кубів. Коли ми поїхали на самі вирізки і дослідили, які ж там все-таки дерева ріжуть, то під такі санітарні чистки – вирубки – просто зрізають ці дуби і потім безпосередньо перевозять на цю пилораму. Де після того приїжджають автомобілі, як перевалочна база, і по документах від товариства з обмеженою відповідальністю везуть його кудись.

В.Б.: Я вам мушу сказати, що це найбільша проблема наша з вами, спільна найбільша проблема – це те, що існують отакого роду підприємства, пилорами, де може знаходитись необлікована сировина. Розумієте, нам складно з кабінету проконтролювати всі ліси України – це 10 мільйонів гектарів. І десь, очевидно, відбуваються якісь такі речі, про які ви говорите. Ви зафіксували, ми виїдемо в Олевськ. Що зможемо побачити за цей період часу – може, знайдемо проблему, може не знайдемо проблему. Але ми поїдемо, а ситуація може не помінятися. Прийде інший директор, а така ж ситуація може бути. Поки буде можливість неконтрольованого збуту сировини, вірніше – збуту неконтрольованої сировини, поки на ці пилорами ніхто не зможе прийти і запитати: «А де ти взяв, чоловіче, сьогодні сировину?»… оце найбільша проблема сьогодні всієї галузі: поки є на пилорамі можливість мати і збувати неконтрольовану сировину, доти ми будемо мати проблему неконтрольованих вирубок. І ми тут в більшості випадків безсилі. Правоохоронні органи не можуть зайти.

Звичайно, бо треба ухвала суду, а справа суду потребує кримінального провадження.

В.Б. От, власне, отут є значна проблема! Якщо б ми з вами вирішили цю проблему, щоб хтось мав можливість перевірити і запитати в цього чоловіка, де ти взяв сировину, повірте мені, що більшість неконтрольованих вирубок ми би вирішили, бо він просто не мав би можливість, де б її подіти. Так живе весь цивілізований світ. В них неконтрольовані вирубки не відбуваються не тільки тому, що там висока правова культура, в них вони не відбуваються, тому що вони просто не мають, куди це подіти.

Разом із тим, у ході цього діалогу активістам «Стоп Корупції» вдалося досягти певного конструктиву, домовившись, що журналісти повідомлятимуть заступникові голови Держлісагентства про порушення, а він буде максимально реагувати – проводити перевірки щодо керівників державних підприємств лісового господарства та частково їхньої господарської діяльності.

Крадії лісу на Волині позбулися позашляховика


Самовільну рубку дуба виявили працівники групи оперативного реагування у Мощаницькому лісництві на Волині.

Про це IA ZIK повідомили у прес-службі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Зловмисники працювали за вже налагодженою схемою: зрізали дерево – це дуб із діаметром пенька близько 60 см, навантажили у позашляховик з іноземною реєстрацією. Але на виїзді з ділянки, де й сталася крадіжка, натрапили на лісову охорону. Перша думка і відповідно – спроба втекти з машиною та добутою деревиною – не мала успіху. Тож хлопці накивали п’ятами, лишивши машину з деревиною лісовій охороні.

Про цей факт працівники Державної лісової охорони повідомили поліцію. Але на цьому справа не завершилася. Коли правоохоронці проводили на місці слідчі дії, прийшов молодий чоловік – житель селища Цумань – і повідомив, що це він вчинив самовільну рубку. При цьому наголошував, що працював у лісі сам. Хоча очевидно, що виконати таку роботу одноосібно просто неможливо.

За фактом тривають слідчі дії. Авто з деревиною вилучено і доставлено на штрафмайданчик Ківерцівського РВ НП.


Зважаючи на те, що дерево самовільно зрізане у межах природо-заповідного фонду, відповідальність за скоєне передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна. 

На Прикарпатті 6 посадових осіб лісгоспу притягнуто до дисциплінарної відповідальності



За результатами розгляду 6 подань керівника Калуської місцевої прокуратури, внесених у порядку ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб лісгоспу, їм оголошено догани.

Про це повідомляє Бартка з посиланням на прес-службу прокуратури Івано-Франківської області.

Як встановлено, посадові особи держлісгоспу порушили вимоги ст.ст. 45, 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасно подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та не повідомили НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Крім того, усі ці 6 осіб також притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП).

2018-05-07 17:30:08

В лес не ходи

Глава Рослесхоза Иван Валентик: В мае прогнозируют повышенную пожарную опасность

Во многих регионах уже запретили посещать леса - бушуют пожары. Об особенностях борьбы с огнем, причинах лесных пожаров и способах возрождения уничтоженных пламенем лесов "Российской газете" рассказал заместитель министра природных ресурсов и экологии - руководитель Федерального агентства лесного хозяйства (Рослесхоза) Иван Валентик.

Иван Валентик: 100 процентов весенних пожаров - это антропогенный фактор. Фото: РИА Новости

Иван Владимирович, судя по сводкам, пожары уже начались. Во многих регионах закрыли вход и въезд в леса?

Иван Валентик: В 11 регионах полностью запрещено посещать леса и запрещен въезд транспортных средств. Например, полный запрет на посещение лесов действует в Тульской, Рязанской, Воронежской и Челябинской областях. В некоторых регионах запрет на вход в леса действует выборочно, например, в двух районах Свердловской области, в восемнадцати районах Тюменской области, в двух районах Приморского края, частично в Забайкальском и Хабаровском краях.

Май ожидается "горящим"? Есть прогнозы?


Пучков: В Приморье усилят группировку по тушению пожаров

Иван Валентик: Прогнозы есть. Их сделала Авиалесоохрана. Превышение среднемноголетних показателей пожарной опасности в лесах ожидается практически во всех федеральных округах. Там об этом знают, детальный прогноз по территории они получили.

Но наличие прогноза превышения среднемноголетних параметров пожарной опасности в лесах не означает развитие чрезвычайной ситуации. Кроме погодных условий на лесопожарную обстановку влияет поведение людей, а также оперативность обнаружения и тушения лесных пожаров. Весной, например, основная причина лесных пожаров - человеческий фактор. Это время ежегодно сопровождается массовыми несанкционированными палами сухой травы на землях сельхозназначения, госземзапаса, населенных пунктов и на других территориях, огонь с которых переходит на леса.

Уже позже, как правило, в конце июля и августе, возникают сухие грозы. В прошлом году сухих гроз было много, практически четверть пожаров было связана именно с ними, что в общем-то не характерно.

Закон уже приняли против "пальщиков" и штрафы ввели. Почему не помогает?


Иван Валентик: Сумма штрафа за поджог очень мала, до 4 тысяч рублей максимум, а ущерб и риски огромные. Сегодня по поручению специального представителя президента по вопросам природоохранной деятельности, экологии и транспорта Сергея Иванова и и.о. зампреда правительства Александра Хлопонина мы прорабатываем вопрос о введении уголовной ответственности за сельскохозяйственные палы.


В России появятся частные леса

В случае причинения крупного ущерба такая ответственность должна быть, потому что даже по землям лесного фонда, по малоценным насаждениям сегодня рассчитанный ущерб не позволяет возбудить уголовное дело по статье 261 Уголовного кодекса за поджоги. Это нужно делать, так как, к сожалению, методами запретов и минимальными административными штрафами ничего не решить. Штраф, который сейчас установлен, не останавливает людей совершать противоправные действия.

Если говорить о причинах сложной лесопожарной обстановки, то 100 процентов весенних пожаров - это антропогенный фактор.

Нужно усиливать профилактическую работу, привлекать добровольцев для работы с населением. Механизмы добровольчества не в полной мере задействованы в профилактической работе, хотя ресурс Всероссийского добровольного пожарного общества позволяет привлечь более 300 тысяч добровольцев, для того чтобы проводить профилактическо-пропагандистскую работу с населением. По линии Авиалесоохраны подписано соглашение с Всероссийским добровольным пожарным обществом, началась активная работа.

А в этом году есть какая-то особенность, которая влияет на пожарную обстановку в лесах?


Иван Валентик: В 2018-м лесные пожары начались с нехорошим опережением показателей прошлого года. Уже в начале января был зарегистрирован первый пожар в Приморском крае.
Возникновению и распространению пожаров способствовал быстрый сход снежного покрова и, как следствие, просыхание почвенного покрова в южной части Сибирского и Дальневосточного округов. Когда он просыхает быстрее, чем оттаивание грунта и водоемов, это осложняет работы по прокладке минерализованных полос и забору воды из водоемов для тушения пожаров. Также сильная ветровая нагрузка способствует быстрому распространению огня и росту площадей пожаров.


В 2018 году лесные пожары начались с нехорошим опережением показателей прошлого года

Хватает сотрудников Авиалесоохраны и лесников?


Иван Валентик: Охраной лесов от пожаров занимаются регионы. Объективная реальность такова, что собственных сил и средств у регионов хватает только на то, чтобы обеспечить борьбу с небольшими или средними пожарами, или, как говорят специалисты, низкой либо средней горимостью.

В случае высокой горимости используется механизм межрегионального маневрирования сил и средств. Основной силой в рамках межрегионального маневрирования являются парашютисты-десантники федеральной Авиалесоохраны и парашютисты-десантники региональных специализированных учреждений авиационной охраны лесов. Численность парашютистов-пожарных и десантников-пожарных авиационной охраны лесов в России составляет 3,6 тысячи человек, включая 700 парашютистов-десантников федеральной Авиалесоохраны.


"РГ" публикует закон о свободном сборе валежника в лесу

Прекрасный пример эффективного межрегионального маневрирования - борьба с лесными пожарами в Амурской области. В условиях ЧС по поручению Рослесхоза помощь лесопожарным службам Амурской области оказывают 375 человек парашютно-десантной службы Федерального резерва Авиалесоохраны. Группировка пожарных-десантников, задействованных на тушении лесных пожаров в Амурской области, при необходимости будет увеличена. Эти ребята - профессионалы, очень серьезно подготовлены.

С приходом весны усилилась работа федеральных штабов по координации деятельности по тушению лесных пожаров. В федеральный штаб кроме специалистов Рослесхоза входят представители минприроды, минфина, минобороны, Росприроднадзора, МЧС, Росгидромета и других профильных ведомств. Решения, принятые федеральными штабами, являются обязательными к исполнению.

В Госдуме лежит законопроект об обязательном лесовосстановлении. Есть шансы на принятие в этом году?


Иван Валентик: Второе чтение законопроекта о так называемых "компенсационных лесах" запланировано на май. Поставлена амбициозная цель, чтобы закон не просто был принят в этом году, но и уже заработал.
Это очень важно. Ежегодно древесину в России заготавливают на 950 тысячах гектаров. Но эта площадь потом восстанавливается. Однако помимо этого еще 150 тысяч гектаров вырубается при размещении инфраструктурных объектов и переводе земель лесного фонда в земли иных категорий.

Поправки в Лесной кодекс введут правило: все рубки, в том числе и связанные со строительством дорог, трубопроводов, линий электропередачи и прочего, в обязательном порядке должны быть компенсированы равными по площади лесами. То есть на один гектар вырубок - один гектар лесовосстановления. Таким образом, прекратятся безвозвратные потери леса.

Горячие точки

До 10 мая в 66 регионах прогнозируется средний и высокий классы пожарной опасности в лесах:

в ДФО - на большей части территорий Амурской области, Хабаровского края, Еврейской автономной области, в центральной, юго-западной, южной частях Республики Саха (Якутия), центральной части Камчатки, на севере и юге Приморья;

в СФО - на севере и юге Забайкалья, юге Республики Бурятия, северной, центральной, юго-восточной частях Иркутской области, южной и центральной частях Республики Тыва, центральной, юго-восточной, западной частях Томской области, на севере Омской области;
Военная авиация подключилась к тушению лесных пожаров

в УФО - в Челябинской области, в южной и центральной частях Курганской области, северной и восточной частях Тюменской области;

в ПФО - в Саратовской, Оренбургской, Пензенской, Самарской, Ульяновской, Нижегородскиой областях, республиках Мордовия, Башкортостан, Татарстан, Чувашии, в северной, центральной, южной частях Республики Марий Эл, северной, центральной и южной частях Кировской области, на западе Удмуртской Республики;

в ЮФО и СКФО - на большей части территорий Астраханской, Волгоградской, Ростовской областей, республик Крым, Дагестан, Калмыкия, Ингушетия, Адыгея, Краснодарского, Ставропольского краев, Чеченской Республики, в южной и восточной частях Республики Северная Осетия - Алания, северной и южной частях Кабардино-Балкарской Республики, северной, юго-восточной частях Карачаево-Черкессии;

в СЗФО - на большей части территорий Псковской, Новгородской, Ленинградской областей, на западе Архангельской области, юге Мурманской области, западе и юге Вологодской области, на юге Карелии;

в ЦФО - на большей части территорий Воронежской, Тамбовской, Белгородской, Курской, Липецкой, Орловской, Брянской, Смоленской, Калужской, Тульской, Рязанской, Московской, Владимирской, Ивановской, Костромской, Ярославской, Тверской областей.

Чрезвычайный класс пожарной опасности в лесах по условиям погоды прогнозируется местами: в Амурской области, Хабаровском крае, Забайкальском крае, Республике Бурятия, Иркутской и Томской областях, Челябинской области, Астраханской, Волгоградской, Ростовской областях, республиках Крым, Калмыкия, Дагестан, Карачаево-Черкесской и Чеченской республиках, Краснодарском и Ставропольском краях, Рязанской и Белгородской областях, Псковской области.

Режим ЧС введен на всей территории Забайкальского края и Амурской области, в одном муниципальном районе Челябинской области.

Особый противопожарный режим введен в 29 субъектах РФ: на всей территории Белгородской, Воронежской, Ивановской, Московской, Рязанской, Тульской, Вологодской, Оренбургской, Самарской, Ульяновской, Курганской, Челябинской, Новосибирской, Омской, Амурской областей, Ставропольского, Забайкальского, Приморского, Хабаровского краев, республик Татарстан, Чувашия, Алтай, Бурятия, Крым, Еврейской АО, в 10 муниципальных районах Свердловской области, в 19 муниципальных районах Тюменской области, в 25 муниципальных районах Иркутской области, в 41 муниципальном районе Красноярского края.

В случае обнаружения лесного пожара следует звонить на телефон "прямой линии" лесной охраны: 8-800-100-94-00.


Рятувальники готуються до лісових пожеж




В управлінні обласного ДСНС відбулося засідання з питань протидії масовим пожежам в Україні та на Полтавщині зокрема.

Під час зустрічі присутнім також транслювали виступ віце-прем’єр-міністра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, який розповів, як вестиметься протидія пожежам по всій території країни.

За словами міністра, ще з 30 березня в Україні вирішили створити 8 регіональних центрів оперативного реагування. Завдяки такій координації для запобігання пожеж залучать 11 тисяч одиниць техніки та 22 тисячі особового складу.

Як зауважив під час засідання заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий, щоб запобігати пожежами, вже зараз ліси Полтавщини вкрили 204 кілометри мінералізованих смуг, передає PL.

Це орані смуги певної ширини, завдяки яким оголюється мінеральний шар ґрунту, а трава, хвоя, листя та інші матеріали, що здатні горіти, в процесі цього присипаються землею і не дають змоги вогню поширитися.


— Проведена робота щодо коригування плану протидії пожежам в екосистемах та плану залучення сил та засобів області під час гасіння лісових пожеж, відповідно до яких передбачено залучення понад 1,5 тис особового складу та 150 одиниць техніки, — говорить Роман Товстий. — З метою нагляду за пожежною ситуацією в лісових масивах функціонує мережа пожежно-спостережних пунктів та 20 систем відеонагляду, а також здійснюється патрулювання лісів 9-ма постійно діючими рейдовими бригадами, — зазначив пан Товстий.

На Рівненщині надходження за користування лісами зросли більш ніж на 200%

За період січень - квітень 2018 року до бюджетів усіх рівнів надійшло 22 мільйона гривень від користування лісами Рівненщини. Загалом, Головним управлінням ДФС у Рівненській області зафіксовано зростання надходжень цього збору за спеціальне використання лісових ресурсів в порівняні з аналогічним періодом минулого року більше ніж на 200%.



Зокрема, місцеві бюджети області отримали 16,3 млн. грн. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсі, що перевищує минулорічні показники на 5,8 млн. грн., або на 155%. Відповідно державний бюджет отримав 5,9 млн. грн. що на 4,7 млн. грн., або на 495% більше минулорічних надходжень.

ГУ ДФС у Рівненській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є (відповідно до п. 256.2 ПКУ):
  • деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
  • деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
  • деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
  • другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
  • побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
  • використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

ГУ ДФС у Рівненській області
By Непомняща Ангеліна  On 07.05.2018 12:28

http://www.golosno.com.ua/na-rivnenshhini-nadxodzhennya-za-koristuvannya-lisami-zrosli-bilsh-nizh-na-200/

Лісівники протистоять лісовим пожежам

Станом на 27 квітня у лісах вже ліквідовано 98 пожеж на площі 41,3 га.

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар повідомив, що заплановано і вже здійснено низку профілактичних протипожежних та обмежувальних заходів.

«Влаштовано 6 км протипожежних розривів, понад 1,2 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними понад 1,3 тис. км. Перекрито 6,3 тис. позапланових доріг, виставлено 5,2 тис. наглядної агітації», - зазначив Володимир Бондар.

Також він повідомив, що проведено понад одну тисячу рейдів та притягнуто до адміністративної відповідальності 32 правопорушники на суму 5 тисяч гривень.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства звернув увагу на те, що гасінням лісових пожеж займаються працівники державних лісогосподарських підприємств із залученням працівників ДСНС.

За його словами, на сьогодні зношеність протипожежної техніки є значною (70% має вік понад 40 років, це в основному пожежні автомобілі на шасі ГАЗ-66 та ЗіЛ-131).

«Питання оновлення протипожежної техніки, обладнання та інвентарю стоїть дуже гостро», - наголосив Володимир Бондар.

Він також повідомив, що у минулому році лісогосподарськими підприємствами за власні кошти було закуплено лише 3 пожежних автомобілі, 18 пожежних модулі, 8 веж, 14 – ТСС, 42 мотопомпи, 506 РЛО, 7 тракторів, 5 квадрокоптерів, 12 тис. пог. м. пожежних рукавів.

Державне агентство лісових ресурсів України,
опубліковано 02 травня 2018 року о 10:31
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/lisivniki-protistoyat-lisovim-pozhezham

Как лесная охрана защищает белорусские леса от пожаров

В лесах Беларуси начался пожароопасный сезон. Нынешней весной произошло уже более 100 лесных пожаров на площади свыше 350 га. Пик пришелся на 21-22 апреля. Сильные порывы ветра в сухую погоду позволили огню быстро распространиться, и за два дня в стране вспыхнуло 88 лесных пожаров. Особенно пострадали Барановичский, Стародорожский, Щучинский, Старобинский и Петриковский лесхозы. Журналисты БЕЛТА отправились в Стародорожский опытный лесхоз Минской области, чтобы побывать на поврежденных огнем участках и узнать, как контролируется ситуация в лесах.

С началом пожароопасного сезона лесная охрана перешла на усиленный режим работы. Только в прошлые выходные леса патрулировали почти 1,2 тыс. специалистов. Для обеспечения пожарной безопасности налажено взаимодействие с органами МЧС, МВД, Минприроды, райисполкомами, но за помощью работники лесной охраны обращаются только в отдельных случаях.


В каждом лесхозе существует система мониторинга и тушения пожаров. Директор Стародорожского опытного лесхоза Валентин Цвирко познакомил нас с ее местными особенностями. "Наш лесхоз находится на площади 70 тыс. га. Он подразделен на 7 лесничеств. В лесхозе есть пожарно-химическая станция - подразделение, оснащенное средствами и техникой для тушения пожаров. В каждом лесничестве имеются пожарно-наблюдательные вышки, где установлены камеры видеонаблюдения. Бригады лесной охраны дежурят весь световой день", - рассказал он.




Если дежурные видят дым на камерах видеонаблюдения, в первую очередь специалисты стремятся уточнить, пожар ли это, затем о возгорании сообщают лесничему. Небольшие пожары в лесничествах тушат своими силами: там имеются бочки РЖТ, мобильные пожарные модули, тракторы. В сложных случаях из лесхоза направляют пожарные машины. "У нас есть шесть пожарных машин, одна из которых приобретена два года назад на средства займа Всемирного банка", - отметил Валентин Цвирко.


"Имеется и тягач на гусеничном ходу, который необходим для тушения пожаров в труднодоступных местах, на болоте. Он легкий, с хорошей проходимостью. В прошлом году мы использовали его, чтобы помочь Пуховичскому лесхозу затушить пожар на болоте", - добавил директор лесхоза.


В лесхозе есть два квадрокоптера, которые используются для мониторинга ситуации в лесах. "Есть такие места, где нет лесной дороги. Дым виден, но как найти очаг возгорания? В этой ситуации дроны могут очень пригодиться. Кроме того, их можно использовать для других задач в лесном хозяйстве", - пояснил Валентин Цвирко.

В местных лесах прорублены специальные противопожарные разрывы шириной 20 м. "Их задача - воспрепятствовать распространению огня и спасти лес. Они созданы с таким расчетом, что любой пожар остановится здесь и не сможет охватить большую территорию. Всего по лесхозу у нас 77,3 км таких разрывов", - отметил директор лесхоза.


В Стародорожском опытном лесхозе 21 апреля от пожаров пострадало 26,8 га без учета лесосек. За день произошло 8возгораний. "В 12.55 мы получили информацию о пожаре в Горковском лесничестве. Лесничий и еще восемь работников сразу выехали туда и начали тушить огонь, но увидели, что не справляются, и сообщили на пожарно-химическую станцию, что нужна помощь. Сначала мы направили туда три пожарные машины, потом еще две. На место выехал и инженер по охране и защите леса. Обстановка была очень сложной: сильный шквалистый ветер распространял огонь, камеры видеонаблюдения дрожали, невозможно было разглядеть, что они фиксируют - пыль или дым. Одним словом, стихия разгулялась, - рассказал Валентин Цвирко. - После 14.00 патрульный вертолет зафиксировал еще один пожар в том же лесничестве. Туда выехала последняя пожарная машина. Мы обратились за помощью к МЧС, но все пожарные были на выезде. Я отправил пожарные бочки из других лесничеств - Стародорожского, Залужского. Но начали поступать сообщения о пожарах из Новодорожского, Фаличского, Пасекского лесничеств, и, конечно же, они уже не могли прийти к нам на помощь, им самим нужно было ликвидировать очаги возгорания".

Председатель райисполкома принял решение отправить на помощь лесной охране бочки с водой из всех сельхозорганизаций района. "Они не были предназначены для тушения пожаров, но помогли доставлять воду поближе к нужному месту. У дороги есть водоем, там мы и заправляли бочки. На подмогу прилетал и вертолет МЧС, - отметил директор лесхоза. - Нам удалось потушить пожары. Мы сработали оперативно, вся техника была мобилизована вовремя, что и помогло избежать более серьезного повреждения лесного фонда".

Мы побывали в Горковском лесничестве, где стихия нанесла наибольший ущерб. "У нас был низовой пожар. Сгорела лесная подстилка, порубочные остатки, а крона не пострадала. Древесина не сгорела, не потеряла своих качеств, и ее можно вовлекать в хозяйственный оборот. Будем наблюдать за деревьями: если они начнут усыхать после пожара, тогда приступим к рубкам, а пока в этом нет необходимости, - рассказал Валентин Цвирко. - Мы остановили пожар буквально за 10 м от молодого сосняка, высаженного на площади 48 га. Если бы огонь охватил и его, тогда уже начался бы верховой пожар, и ущерб был бы гораздо большим".


К пожароопасному сезону 2018 года белорусские лесоводы подошли подготовленными. Пожарно-химические станции укомплектованы необходимой техникой и средствами для тушения. Дежурные постоянно контролируют ситуацию. Так как пожароопасный сезон обычно завершается лишь в октябре, в ближайшие месяцы лесная охрана продолжит активный мониторинг лесов и будет принимать необходимые меры для их защиты.

Валерия ГАВРИЛОВА,
фото Егора ПАВЛЮЩИКА,
БЕЛТА
Читать полностью:
http://www.belta.by/regions/view/reportazh-kak-lesnaja-ohrana-zaschischaet-belorusskie-lesa-ot-pozharov-300817-2018/