ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 червня 2018

На Чигиринщині оновили територію шести лісництв (ФОТО)


Сорок сім паспортних дошок, десять потрійних панно, шістдесят п’ять одинарних панно розмістили на території шести лісництв Чигиринського лісгоспу, з метою приведення до єдиного зразка наглядної лісівничої агітації.

Про це повідомляє Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Окрім того, при в’їздах у Черкаську область встановили два інформаційні стенди "Вас вітають лісівники Черкащини" – один на території Богданівського лісництва, інший в межах Яничанського лісництва.

Природоохоронні застереження, природничі заклики, правила поведінки в лісі – основна тематика інформаційних аншлагів, які відтепер ще більше привертатимуть увагу любителів відпочинку в лісі. А ще чигиринські лісівники розмістили вказівники, які допомагають не лише працівникам лісової галузі, а й пересічним відвідувачам, орієнтуватися на місцевості.

"Ми сподіваємось, що наші оновлення стануть не лише окрасою лісових масивів, а й пробудять у свідомості громадян відповідальність за природні надбання рідного краю. Віримо, що і туристи, і місцеві жителі все частіше звертатимуть увагу на зміст інформаційних аншлагів та дотримуватимуться усіх правил безпеки під час перебування в лісі, а особливо у пожежонебезпечний період", – наголошує директор Чигиринського лісгоспу Роман Фендюр.

Генеральною прокуратурою України вжито заходів до повернення державі 9,9 га земель лісогосподарського призначення

Генеральна прокуратура України захистила інтереси держави під час перегляду Верховним Судом справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації і фізичних осіб про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та її витребування.

Установлено, що Київською обласною державною адміністрацією у порушення вимог земельного та лісового законодавства, з перевищенням повноважень вилучено з постійного користування державного підприємства 9,9 га земель лісогосподарського призначення, які є неподільною частиною загального лісового масиву та за законом не підлягають передачі в приватну власність. У подальшому облдержадміністрацією ці землі передано єдиним масивом у власність фізичних осіб для ведення особистого селянського господарства та відразу змінено цільове призначення на індивідуальне садівництво.

Внаслідок зазначених дій земля лісогосподарського призначення незаконно перейшла у власність фізичних осіб, а протиправна зміна цільового призначення дала їм можливість здійснювати будівництво, що може призвести до фактичного знищення лісу та порушення природних функцій лісових екосистем.

Незважаючи на обґрунтованість позовних вимог прокурора про незаконність вибуття земельної ділянки із державної власності та постійного користування державного підприємства, судами трьох інстанцій у задоволенні відповідного позову відмовлено із застосуванням строків позовної давності.

Водночас Верховний Суд 05.06.2018, погодившись із доводами Генеральної прокуратури України, викладеними у заяві про перегляд судових рішень у цій справі за правилами цивільного процесуального законодавства, які діяли до 15.12.2017, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ
Генеральної прокуратури України

Виняткова користь хвойних дерев і чагарників. Що і як обрати?



Всі ми звикли бачити свою прибудинкову територію доглянутою і красивою, але крім естетичного аспекту можна привнести ще й трохи користі в ландшафтний дизайн місцевості.
Паралельно в повітря будуть віддаватися фітонциди, які відлякують шкідників і позитивно впливають на загальний стан організму людини. При цьому догляд за цими рослинами гранично простий, з ним впорається навіть початківець садівник.

Інші переваги хвойних рослин


Незалежно від того, захочете ви бачити у себе на ділянці хвойне дерево або кущ, ви зможете відчути всю красу свого рішення. Рослини будуть не тільки радувати вас своєю красою, а й:
  • зможуть зігрівати в холодну пору року. Багато людей використовують обрізані гілки хвойних дерев, таких як ялина, сосна або ялівець в якості дров;
  • з дерева можна збирати кору, шишки, створювати ефірні масла або бальзами, вітамінні настої проти авітамінозу;
  • з шишок можна варити варення, з кедрових дерев збирати горішки і теж вживати їх в їжу;
  • не доведеться купувати ялинку на різдвяні свята і псувати навколишнє природу, можна буде наряджати хвойне дерево на вулиці і радіти його красі;
  • біологічно активні речовини, які містяться в хвойних кущах і деревах, вбивають хвороботворні мікроорганізми і просто приємно освіжають повітря.

Все це виступає на користь покупки і ще раз переконує в правильності рішення придбати хвойну рослину для своєї присадибної ділянки, а зробити це можна на сайті інтернет-магазину «Клуб рослин».

Купуємо сосну


Саме сосна завдяки широкому асортименту має величезний попит у покупців. Саджанці продаються по досягненню двох років, укомплектовуються в надійні пластикові контейнери, легко переносять доставку і сам процес пересадки. Крупномірні високі сосни з розвиненою кореневою системою додатково упаковуються в металеві сітки.

Багато людей люблять вносити різноманітність у вигляді рослин екзотичної або карликової форми, це дозволяє розставити певні акценти на місцевості і привернути увагу до найбільш значимих елементів ландшафтного дизайну території.



Якщо говорити про позитивний вплив цих дерев на стан організму людини, то можна спостерігати наступний ефект:
  • поліпшення обміну речовин;
  • допомога при алергічних захворюваннях;
  • виведення з організму канцерогенів;
  • зниження ризику отримати серцево-судинні захворювання;
  • поліпшення мікроциркуляції крові;
  • швидке відновлення пошкоджених тканин після травм;
  • уповільнення процесу старіння клітин.

Ці та інші ефекти можна буде спостерігати вже незабаром. Звичайно, пара кущів не зрівняється з повноцінним сосновим лісом, в якому відчуваєш себе зовсім інакше, але теж значно поліпшить зовнішній вигляд прибудинкової території.

У соснових деревах міститься велика кількість вітамінів, бета каротин, антиоксиданти, які здатні блокувати вільні радикали в людському організмі. Так що якщо ви все ще сумніваєтеся, обзаводитися подібним рослиною чи ні - навіть не думайте, це однозначно красиве, корисне, цікаве і яскраве доповнення вашої клумби або саду.

Хвойні кущі і дерева зберігають свої декоративні властивості довгі роки, не вимагають особливих зусиль при посадці, догляду, поливу. Міні рослини можна комбінувати в горщиках і прикрашати ними ще й своє житлове приміщення. Нехай вас безмежно радує придбана сосна.

П'ятниця, 08.06.2018 | 12:50

Вигодський лісгосп облаштував місце для відпочинку в урочищі Жолобки



Нове рекреаційне місце, третє по рахунку на території Шевченківського лісництва по трасі Долина-Хуст, що недавно було створено між урочищами «Погорілий» та «Жолобок».


Рекреаційне місце знаходиться в 21 км від міста Долини, у ялиновому лісі, в рекреаційній зоні на березі ріки Свіча у напрямку Закарпаття.

"Це місце підійде тим, хто бажає спілкуватися з природою без зайвого шуму і тим, хто любить активний відпочинок біля води і лісу. Хвойний ліс, близькість річки і гірський рельєф - ідеальне місце для відпочинку і оздоровлення", - повідомляють у прес-службі лісгоспу.

Тут облаштовали дитячий майданчик з різноманітними яскравими ігровими конструкціями. Невеличкий пляж з шезлонгами, з дерев’яними сходами, які ведуть до гірської швидкоплинної ріки Свіча.

           

Ліс рубають – керівник не бідує! На чию користь незаконно знищують ліси Закарпаття

Закарпаття. Два паспорти у кишені тут чи не у кожного, і хто не займається контрабандою - той працює в лісі. Гуща займає майже половину території області. Тому Закарпаття для лісорубів – справжнє ельдорадо. Але варварське поводження з лісами призводить не тільки до облисіння Карпат, а й породжує корупцію та незаконно збагачує керівництво лісгоспів. Хто ж саме наживає мільйонні статки з нашого лісу?

Знайомтеся Олександр Дуфінець - керівник Свалявського лісгоспу, посаду займає з 2011 року, до цього 30 років прорацював на державній службі в правоохоронних органах.



У його декларації ви не знайдете ані коштовностей, ані дорогих годинників, ані елітного майна.

За зарплату у 15 тисяч гривень на рік він нещодавно придбав дві дачі, які знаходяться у селі Соснівка, що на на Закрпатті. Вони пильно заховані у лісі і на території мають два басейни з фореллю. Вартість цих дач сягає 9 млн грн, і зарестровані вони на водія пана Дуфінця - Господаря Юрія.



А теща пана головного Свалявського лісничого, наприклад, у 2016 році придбала автомобіль Тойота Прадо, вартістю 92 тис.доларів. Щоправда, сама живе у дуже бідному будиночку.

Знімальніа група «СтопКору» розшукала тещу Олександра Дуфінця, а також будинок, який вказаний у декларації.

«А ви знали, що можна керувати державним лісгоспом і жити не бідніше, а може, ще й шикарніше як народні обранці?» - написала після цього на своїй сторінці Ліля Ткачук, журналіст «СтопКору»



Тож, про це та багато іншого – дивіться у новому випуску «Стоп Корупції», який вийде у неділю 10 червня о 19-20 на 5-му каналі. Не пропустіть!



Короїд атакує ліси Хмельниччини: як можна здолати шкідника?



Сотні гектари лісу під загрозою. За останні роки по всій Україні, зокрема і на Хмельниччині, тисячі дерев гинуть просто на очах. Темпи всихання сосен у Славутському лісгоспі вражають, а причина – жуки-короїди. Проблема, яка сколихнула світ, наразі дійшла і до наших країв. Їхня домівка та їхня їжа – зелені насадження, і прогнати їх звідти, що прикро, нереально.

Хвороба, яку можливо подолати, чи невиліковний діагноз? Нині спеціалісти усього світу ставлять собі це питання. Як показала практика, зупинити шкідників хімічною обробкою неможливо, вихід залишається один – пустити вражені дерева «під сокиру». Та й цьому рішенню на заваді стоїть низка перепон. Науковці та лісівники з кількох областей нашої держави з’їхались до Славутських лісів, аби знайти вихід з проблемної ситуації, яка торкнулася лісового фонду всієї України.

На Хмельниччині шкідник заселився дещо пізніше, у 2014му, та вже за ці 6 років завдав досі небаченої шкоди. Тоді він був всього 1% одним відсотком від усіх шкідників, а вже нині цей показник – 70.

Ситуація вражає і змушує науковців бити на сполох…вони запевнюють, що такому стрімкому розмноженню жуків сприяють зміни клімату. Саме глобальне потепління переселило цих комах на наші землі. Адже тепер сумарна кількість температур, необхідних для життя комах, в Україні стала чи не найсприятливішою.

Лише за сезон одна родина комах може дати кілька потомств, що надшвидкими темпами розширює кордони загиблих рослин.

Заселяючись, «опрацьовують» повністю усе дерево. Фронтальне ураження здійснюють три види короїда.

З висоти пташиного польоту, посеред зеленого високого лісу, видно гектари всохлих насаджень. Поселяючись під корою дерева, шкідник всього за кілька тижнів знищує живу рослину. Із 60-тирічних сосен, котрі мають ще живий стовбур, осипаються сухі голки. Цю жахливу картину видно і неозброєним оком. І поселяється убивчий ворог під корою не сам – слідом за ним йде грибок, так звана «синява», і цей діагноз невиліковний для дерева.

Це приклад того, коли дерево заражене верхівковим короїдом, тобто жуки заходять згори і по стовбуру прямують до основи сосни. Ушкодження такого виду не підлягає лікуванню, тут необхідно негайно його зрубати, щоб шкідник не зміг «переселитися» на дерево поруч. Та після таких санітарних рубок у бік сторожів лісу летить каміння, начебто вони пускають на дрова живий ліс.

Та на такі закиди лісівники уже й не звертають уваги, адже врятувати зелені легені планети – значно важливіше. Діють згідно із законодавством: кожне дерево має свою історію життя, а в цьому випадку і хвороби… і якщо не діяти вчасно, наслідки будуть найгіршими.

Ліс атаковано короїдами, проте у боротьбі з ними лісівникам на заваді стає закон, а саме «Сезон тиші». Згідно з цими правилами, у період масового розмноження диких тварин, тобто з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму. Це означає, що у сторожів лісу в боротьбі з вбивчими жуками просто зв’язані руки.

Ні законів, ні адміністративних меж. Убивчий жук живе лише за правилом виживання, та й адміністративних меж для короїдів не існує. Оселяються шкідники й на території заповідних зон, де взагалі рубка дерев заборонена. І тут питання потрібно вирішувати на рівні держави, тобто вносити зміни до законодавства, адже якщо не прийняти міри, ми можемо залишитися без лісу.

Все нові і нові місця ураження виявляють щодня. Лісівники Славуцького лісового господарства, прочісуючи ліс бачать, як межі сухостою розширюються. Кожну пошкоджену сосну вносять до списку санітарної рубки… натомість на місце зрубів готують нове покоління.

Вирощують дерева під контролем спеціально навчених людей. Кожному саджанцю підбирають відповідні умови, аби згодом він став частиною нового лісу. Саджають підростаючі сосни на місця зрубів, попередньо готуючи територію та ґрунт.

Ставлячи на ваги майбутнє лісу, його сторожі не готові чекати. Щоб зупинити епідемію під назвою «короїд», необхідні зміни на рівні закону. Ці люди готові писати листи і йти до владних кабінетів, аби врятувати зелені насадження.

Ми маємо чим пишатися – мальовничістю нашого краю. Та щоб зберегти його неушкодженим, потрібно діяти не зволікаючи.

08.06.2018 

Роман Олійник: “Втрат від мораторію на експорт деревини незрівнянно більше, ніж користі”.



Авторитетний прикарпатський лісівник і науковець Роман Олійник, (кандидат наук за спеціальністю “Лісове господарство) і практик зі стажем, який упродовж 12 років працював на посаді першого заступника начальника управління лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області і людина у якої стало сміливості публічно виступити проти Держлісагентства та намагатися виправити хибну роботу системи, люб’язно погодився на ексклюзивне інтерв’ю для нашого видання, і ми відверто поговорили про основні проблеми, які цікавлять кожного, хто має відношення до лісової галузі.
Романе Романовичу, як професіонал, який присвятив все життя лісовій галузі — як ви бачите її реформу вже сьогодні і чи реформа справді портібна?
Я, здається, занадто довго працював в цій галузі, майже 35 років. Всі ці роки були пов’язані з різними проектами реформування. Всі роки незалежності лісова галузь була острівцем стабільності на фоні розвалу інших галузей народного господарства. І ця стабільність будувалася на професійній лісовій службі — в нас не було масштабної деградації лісів, обезліснення, тих речей, що були в інших країнах.

Були недоліки, їх кількість збільшувалася, але критична маса накопичилася в останні кілька років. Проблеми проступили, як завжди, усі одночасно — і поступки екологам, іноді невиправдані, конфлікти з деревообробниками, відсутність правил торгівлі, корупційні скандали, і, якщо чесно казати, то кадрова чехарда.

Якщо раніше керівництво нашого відомства боялося реформ, щоб не нашкодити галузі, то зараз, якщо галузь не реформувати, то вона просто розвалиться.

Частини галузі вже зараз в пригніченому стані — наприклад південні і східні лісові господарства, і теперішнє керівництво готове відсікати їх. Ну немає півдня та сходу — то й не треба.

Треба буде віддати Карпати і сказати, нехай заповідують там усі ліси — нехай заповідують, нам досить втриматися в Поліссі, вважають вони. Натомість, маючи в Поліссі в три рази більше лісу, ніж у Латвії, ми маємо в три рази гірші економічні показники, і в десять разів мeншу рeнтабeльність.

Якщо ж повернутися до конкретики реформування, то треба сказати наступне. Держава та суспільство мають визначитися з принципами лісової політики. Не можна хотіти все і одразу. Потрібен баланс і екологічні інтереси не можуть йти в протиріччі з соціальними. Ми не зробимо щасливими бідних жителів гірських регіонів, якщо реформування галузі не принесе їм робочих місць. Соціально незабезпечена людина не буде зацікавлена у тому, щоб берегти природу.

Вся ця система реформування відома, приклади її є.

Оптимальною є, мабуть, польська система, можна брати елементи реформ з прибалтійських республік, які від соціалізму перейшли до екологічних та економічно вигідних засад.

Деталі можна обговорювати довго, але в цілому реформа — це в першу чергу системні заходи для покращення роботи галузі — ліс повинен виконувати функції збалансовано, а решта виписується у відповідних нормативних актах.

Ви зараз сказали про досвід Польщі та Прибалтики. Давайте поговоримо про це. Модель якої країни треба взяти за приклад Україні чи, можливо, треба йти своїм особливим шляхом?
Наша країна — більша від інших європейських країн, тому, очевидно, вона має більше різноманіття природних та кліматичних зон. Карпати та Закарпаття подібні до Австрії, Швейцарії, Словенії. Південна частина України та Крим — більше схожі на Адріатику, Іспанію, Полісся ж — ближче до Скандинавії. Все це треба враховувати в управлінні галуззю. Треба розділяти підхід до лісового господарства в залежності від регіону. Але є і загальні речі, що стосуються реформи по всій країні в цілому. Дуже важливо, окрім врахування прав та повноважень громад, зберегти загальнодержавну вертикаль управління галуззю та встановити баланс між місцевим та загальнодержавним управлінням та розпорядженням лісами, як це роблять у країнах Європи.

Давайте перейдемо до одного з болючих питань сьогодення в лісовій галузі. Як, на вашу думку, можна боротися з незаконними вирубками? Що нам потрібно, повна зміна підходу до проблеми, або зміни в контексті діючої системи?
Я вам скажу непопулярні речі. Проблема не тільки і незаконних рубках. Часто-густо лісу наносять шкоди, маючи на це всі офіційні документи.

Натомість, суворість українських законів призводить, як правило, до їх невиконання. Наші штрафи перевищують ринкову вартість вкраденої деревини в 10-12 разів.

Коли штрафи накладають на людей, яким нема чим їх виплачувати, лісокради, звісно, залишаються непокараними.

В усьому світі є простий принцип — якщо ти вкрав — заплати подвійну ринкову вартість. В нас зовсім інша ситуація. І все це буде продовжуватися до тих пір, поки соціальне забезпечення населення не покращиться. Чергове загострення економічної ситуації в країні завжди викликає ріст подібних правопорушень.

З проблемою незаконних рубок також треба поступати комплексно. Важливо, крім іншого, створити ситуацію, за якою крадену деревину взагалі не можливо буде продати, і тоді, звісно, кількість незаконних вирубок зменшиться.

Повністю, звісно, цю проблему вирішити неможливо, але можна зменшити шкоду від неї. Треба змінити розміри штрафів. Реальніше зібрати подвійну вартість, ніж десятикратну. До речі, ці надвелики штрафи роблять у суспільстві ілюзію, що крадіжки деревини сягають мільйонних сум. А виявляється, що це не мільйони, а тисячі.

Мораторій на імпорт лісу — ваша думка, чи шкодить це лісовій галузі чи навпаки, йде на користь.
Втрат для України від цього мораторію значно більше, ніж користі. Різкого розвитку деревообробної галузі не відбулося. Як на мене, то ліпше було б замінити його спеціальним податком за необроблену деревину, яку ми експортуємо. Якщо ти експортуєш кругляк або сиру дошку, заплатив 10 євро за кубометр, то користі від усього для держави було б значно більше. Це питання бізнесу або його привабливого чи непривабливого клімату у державі.

В результаті цього мораторію ми продаємо нібито дрова, а у Румунії, наприклад, їх облікують як їлову деревину з різницею в десятки мільйонів євро.

До речі про бізнес та торгівлю деревиною в Україні. Багато деревообробників скаржаться, що незручно купувати деревину на біржах — торги проходять раз у три місяці, немає єдиного стандарту якості деревини. Як ви вважаєте, щось потрібно змінити?
У нас немає справедливих правил торгівлі. Немає впевненості інвесторів, деревообробників, в тому що він систематично та у достатньому обємі буде отримувати деревину. Це стосується і якості деревини і системності поставок. Ці правила зовсім не тяжко написати.

Якщо я підприємець, в мене є наймані працівники, потужності для деревообробки, то я маю бути впевнений, що з вашого лісгоспу я буду отримувати 70 скажімо відсотків від потреби підприємства у деревині. А для того, щоб ринкові механізми працювали, то додаткову деревину я повинен купляти на біржі, бо вона показує тренд — чи росте ціна, чі впаде ціна, чи той хто має ефективне виробництво, він може докупити деревину, щоб це виробництво розвивати. Але десяток років відбувається все зовсім інакше,

Давайте поговоримо про Держлісагентство. Що, на вашу думку, треба змінити у ньому, та в управлінні на місцях, щоб галузь працювала ефективніше.
Держлісагенство не повинно бути органом управління державними лісгоспами. Воно повинно бути органом управління лісами держави Україна. Агентство повинно формувати нормативну базу, здійснювати аналіз і прогноз, контроль за галуззю в цілому. Але на практиці відбувається все зовсім інакше. В них нема повноважень управляти лісгоспами, вони ж управляють і призначеннями і потоками деревини, і закупівлею техніки і всім іншим.

Але для того, щоб Держлісагенство виконувало свої прямі функції, у ньому повинні працювати професіонали.

Зараз Агентством керує Володимир Бондар, який не пройшов на посаду першого заступника Держлісагенства за конкурсом, Вища атестаційна комісія державної служби сказала, що в нього немає ні знань, ні навичок, щоб займати цю посаду. Це, натомість, не заважає йому виконувати обов’язки голови Агентства.

В лісі так не буває. Якщо ти не бував у лісі і не знаєш, як на херсонських пісках виглядає ця сосна, якщо ти не ходив по Поліським болотах, та не піднімався в смеречники у Карпатах, ти будеш судити про ситуацію з чиїхось слів про це, і попадати пальцем в небо. В жодній галузі так не вийде. У нас від цього дуже багато біди.

А що стосується управління на місцях, то треба сказати, що за господарську діяльність лісгоспу має відповідати його директор, як за державне підприємство. Наприклад в Польщі директора такого підприємства та його діяльність перевіряють раз у п’ять років. Кожну ділянку, кожну рубку, кожний посаджений ліс, економічні показники оцінює спеціальна комісія. І по результатам перевірки продовжує з ним контракт або розриває. Таку практику розумно було б запровадити і в нас.

Ну і останнє питання, яке зараз особливо активно обговорюється лісною спільнотою. Короїд. Як боротися з цим лихом?
Прояви всихання, пошкодження шкідниками, вітровали, бурeломи будуть в лісах завжди. Біологічна стійкість насаджень має підтримуватись різними, в тому числі господарськими заходами. Рубки догляду, режим вирощування насаджень дуже важливі. Алe, буду відвeртим, санітарні рубки нe надто впливають на чисельність короїдів чeрeз процeдуру довгих погоджeнь і запізнілого видалeння пошкоджeних дeрeв. Однак ці рубки доцільні, як спосіб запобігання втрати тeхнічно якісноі дeрeвини.

З моєі практики спалахи розмножeння шкідників врeгульовує сама Природа чeрeз розвиток так званих eнтомофагів — мисливців за короідами. Їх можна вирощувати і розсіляти штучно. Турeцькі лісівники щороку випускають 100міліонів штук таких жуків у свої ліси.

Наприкінці зазначимо, що нам дуже цікаво було спілкуватися з справжнім професіоналом лісової справи. Саме таких людей, на нашу думку, потребує лісова галузь задля розвитку та успішного функціювання. Тож, сподіваємося, суди розставлять крапки у історії із звільненням з посади Романа Олійника, і це переведе ситуацію з кадровою політикою лісової галузі у правове поле, як то і повинно бути у європейській державі.
Марина Галанова, журналіст
08.06.2018

«Необхідно працювати на попередження пожеж у природних екосистемах», - Людмила Денісова


З 5 по 7 червня у Чорнобильській зоні через загорання сухої трави та самосіву тривала масштабна пожежа, яка розповсюдилась на лісовий масив площею близько 10 га. Враховуючи характер надзвичайної ситуації, Уповноважений Людмила Денісова наголошує на необхідності попередження пожеж, які виникають у природних екосистемах.

За словами Омбудсмена, причиною загоряння торфянників, сільськогосподарських угідь, лісів та інших екосистем є не лише висока температура влітку. Причиною пожежі може стати порушення правил пожежної безпеки, їх неналежне дотримання власниками сільгоспугідь та навіть замасковані під необережне поводження з вогнем підпали.

У зв’язку з цим, час від часу, особливо влітку, на території України виникають пожежі, які завдають значної шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров’ю українців.

З метою забезпечення додержання прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, Уповноважений Людмила Денісова звернулась до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та голів обласних рад з проханням у найкоротший термін поінформувати Омбудсмена про заходи, що вживаються для запобігання виникненню пожеж у природних екосистемах та яким чином здійснюється контроль у сфері забезпечення пожежної безпеки у вказаних екосистемах.


08/06/2018 13:43

Депутатам пропонують прийняти за основу проект щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів



Депутатам пропонують прийняти за основу проект щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів №8241/П зареєстровано 08.06.2018, зазначається на сайті www.zakonoproekt.org.ua із посиланням на джерело у Верховній Раді України.

Проект вніс Дирів Анатолій Борисович (VIII скликання)

Головним комітетом визначено Дирів А.Б. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

inShare 

07 червня 2018

Что такое PEFC, чем оно отличается от FSC, и что сулит лесам России

До недавнего времени единственной значимой системой добровольной лесной сертификации в России была система FSC (Forest Stewardship Council). Однако, с весны 2016 года начался быстрый рост площадей лесов, сертифицированных в рамках другой системы - PEFC (Programme for the Endorsement of Forest Certification). По всей видимости, главной причиной этого роста стали проблемы FSC: чрезмерная сложность процедур и дороговизна в сочетании с явным ростом недоверия со стороны общественных организаций. Некоторые крупные лесные компании, сертифицированные по системе FSC, прошли сертификацию и по PEFC; кроме того, по системе PEFC сертифицировались некоторые компании, ранее вообще не сертифицированные или утратившие сертификаты FSC.

На сегодняшний день площади лесов, сертифицированных по этим двум системам, соотносятся примерно так: абсолютное большинство сертифицированных лесов по-прежнему приходится на FSC (73%), меньшая площадь сертифицирована по обеим системам (17%), и еще меньшая - только по PEFC (10%). Но это касается только лесов, сертифицированных по системе FM (forest management - управление лесами); влияние FSC распространяется еще и на леса, из которых происходят поставки так называемой FSC-контролируемой древесины, аналога которой в системе PEFC пока нет. Таким образом, FSC в России все еще остается многократно более влиятельной системой, чем PEFC - но доля последней явно и быстро растет.

Распределение FM-сертифицированных лесов в России по системам добровольной лесной сертификации:



На сегодняшний день то, как хозяйствуют в своих лесах PEFC-сертифицированные лесопользователи, принципиально не отличается от того, как хозяйствуют FSC-сертифицированные. Во-первых, большинство держателей сертификатов PEFC имеют и сертификаты FSC - то есть это просто одно и то же хозяйство, сертифицированное по двум системам. Во-вторых, значительная часть оставшихся в недавнем прошлом была сертифицирована по FSC - а хозяйственные практики обычно меняются довольно медленно. В-третьих, сертифицированное управление лесами в России в абсолютном большинстве случаев мало отличается от несертифицированного - классического экстенсивного (бесхозяйственного) лесопользования. Добровольная лесная сертификация - это в большинстве случаев не изменение модели хозяйства, а всего лишь исполнение неких сертификационных обрядов с последующим переименованием бесхозяйственного лесопользования в экологически приемлемое, социально выгодное и экономически жизнеспособное управление лесами. В этом отношении разные системы сертификации отличаются друг от друга незначительно.

В отношении сохранения лесов высокой природоохранной ценности, в особенности малонарушенных лесных территорий, реальные ситуации в FSC и PEFC тоже похожи. Формально принципы и критерии FSC, а также специальное решение Генеральной ассамблеи 2014 года Motion 65, рассматривают малонарушенные лесные территории как леса высокой природоохранной ценности, и требуют их сохранения. Фактически, по словам директора FSC России А.В.Птичникова, "в аренде сертифицированных по схеме FSC российских компаний в настоящее время находится около 3,5 млн га малонарушенных лесов (это 8% от всей площади сертифицированных FSC лесов), из них около 1 млн га добровольно сохраняется держателями сертификатов" - то есть добровольными мерами охраны обеспечено лишь около тридцати процентов площади МЛТ. Но, как показала история с созданием Верхнеюловского заказника в Архангельской области, даже зонам добровольной охраны МЛТ (моратория), выделенным в рамках системы FSC, невозможно придать постоянный охранный статус - критическое истощение окрестных лесов в результате FSC-сертифицированного лесопользования вынуждает компании добиваться освоения ранее взятых под добровольную охрану участков дикого леса. Пока заинтересованные стороны и лесопользователи договорились о компромиссных границах заказника - существенно меньших, чем в Лесном плане, но даже с этими границами история с созданием заказника пока очень далека от завершения. При этом "Васька слушает, да ест" - то есть лесопользователи продолжают осваивать МЛТ, пользуясь при этом всеми преимуществами, которые дают им сертификаты FSC.

Принципы, критерии и стандарты PEFC формально не требуют сохранения малонарушенных лесных территорий. На практике - там, где управление лесами сертифицировано по обеим системам, МЛТ, разумеется, сохраняются одинаково (поскольку это одни и те же МЛТ и одни и те же хозяйственники). Там, где FSC нет, но ситуация очень конфликтная, и находится под пристальным вниманием критически настроенных общественных организаций - зоны добровольной охраны МЛТ могут выделяться и при сертификации по системе PEFC. Наконец, крупные арендаторы, в чьей аренде есть значительные площади МЛТ, редко осваивают эти площади сразу - обычно какие-то наименее доступные участки откладываются на потом, на то время, когда наиболее доступные будут исчерпаны. Такое постепенное освоение остатков дикого леса обычно не называется в PEFC "добровольным сохранением МЛТ", но по сути мало отличается от практики выделения зон моратория в FSC. Если эти зоны моратория невозможно конвертировать в ООПТ или иные участки с постоянным и подтвержденным государством охранным статусом - то выделение зон моратория лишь определяет последовательность, в которой будут доедаться остатки дикой природы.

Таким образом, существующая практика хозяйствования и "сохранения" остатков диких лесов в России в FSC-сертифицированных и в PEFC-сертифицированных лесах почти одинакова, особенно если сравнивать не отдельные лучшие компании, а основную массу предприятий-середнячков.

Остается вопрос: как эти две разные системы добровольной лесной сертификации могут повлиять на развитие управления лесами и на сохранение остатков дикой лесной природы в будущем, например, через одно-два десятилетия? Если практические различия между ними и практикой несертифицированного лесопользования и дальше будут такими же незначительными, как сейчас - то нет никакого смысла относиться к ним по-разному, и вообще каким-либо образом поддерживать какую бы то ни было из существующих систем добровольной лесной сертификации. Если какая-то из систем будет хотя бы стремиться измениться к лучшему, и делать конкретные практические шаги - будет смысл эти шаги поддерживать.

FSC, с одной стороны, делает попытки каких-то изменений к лучшему: приняла Motion 65, новые требования к "контролируемой" древесине, создала карту сертифицированных лесов, пытается сделать новый стандарт более конкретным. С другой стороны, на практике многие из этих попыток оказываются безуспешными - Motion 65 не работает, с контролируемой древесиной ситуация мутна, когда появится новый российский стандарт и каким он будет - неизвестно. Надежда на существенные изменения практики добровольной лесной сертификации по системе FSC есть, но уверенности в том, что эти изменения возможны - нет.

Со стороны PEFC таких попыток пока не видно. Действующий сейчас сравнительно свежий стандарт лесоуправления и лесопользования в России PEFC-RUSSIA-ST-01-2015 не предусматривает почти никаких конкретных требований в области сохранения малонарушенных лесных территорий, обеспечения неистощительности лесопользования и высокого качества лесного хозяйства, выходящих за рамки действующего лесного законодательства. Соответственно, нет оснований ожидать, что практика сертифицированного по этому стандарту управления лесами будет сколько-нибудь существенно отличаться от обычной, сформировавшейся в условиях этого самого действующего законодательства.

Иными словами, с точки зрения будущего сохранения дикой лесной природы, обеспечения неистощительности лесопользования и высокого качества лесного хозяйства, ситуация в FSC выглядит менее безнадежной, чем в PEFC, но особого оптимизма не вызывает ни та, ни другая.

Фактически добровольная лесная сертификация в том виде, в каком она существует сейчас в России и в мире, позволяет лесопользователям и производителям лесной продукции (не всем, но очень многим), дурачить своих потребителей, выдавая традиционное для многолесных регионов бесхозяйственное лесопользование за ответственное и бережное обращение с лесами. Тем самым добровольная лесная сертификация, во-первых, способствует сохранению этого самого морально устаревшего и не годящегося для современного мира бесхозяйственного лесопользования, и во-вторых, способствует уничтожению последних остатков диких лесов Земли.

Широкое распространение в нашей стране второй системы добровольной лесной сертификации с еще более низкими и менее конкретными требованиями, чем у FSC, неизбежно усилит этот эффект, приведет к еще большим потерям биологически ценных лесов, и сделает развитие полноценного лесного хозяйства в обозримом будущем еще менее вероятным.


Добавим к этому еще одну интересную особенность системы PEFC и ее реализации в нашей стране.

Официально PEFC заявляет на своем сайте следующее: "As the world's largest forest certification system, PEFC remains the certification system of choice for small, non-industrial private forests, with hundreds of thousands of family forest owners certified to comply with our internationally recognized Sustainability Benchmark".

Примерный перевод: "Будучи самой большой в мире системой сертификации лесов, PEFC остается системой сертификации для небольших непромышленных частных лесов, и сотни тысяч владельцев семейных лесов сертифицированы в соответствии с нашим признанным на международном уровне стандартом устойчивости".

В реальности 57% сертифицированных по этой системе лесов в России приходится на лесные участки, арендуемые крупнейшими транснациональными лесными корпорациями или их российскими подразделениями, а 97% - на лесопользователей, чьи площади лесных участков превышают сто тысяч гектаров. Такая вот получается "семейная собственность"...