08 червня 2018

Короїд атакує ліси Хмельниччини: як можна здолати шкідника?



Сотні гектари лісу під загрозою. За останні роки по всій Україні, зокрема і на Хмельниччині, тисячі дерев гинуть просто на очах. Темпи всихання сосен у Славутському лісгоспі вражають, а причина – жуки-короїди. Проблема, яка сколихнула світ, наразі дійшла і до наших країв. Їхня домівка та їхня їжа – зелені насадження, і прогнати їх звідти, що прикро, нереально.

Хвороба, яку можливо подолати, чи невиліковний діагноз? Нині спеціалісти усього світу ставлять собі це питання. Як показала практика, зупинити шкідників хімічною обробкою неможливо, вихід залишається один – пустити вражені дерева «під сокиру». Та й цьому рішенню на заваді стоїть низка перепон. Науковці та лісівники з кількох областей нашої держави з’їхались до Славутських лісів, аби знайти вихід з проблемної ситуації, яка торкнулася лісового фонду всієї України.

На Хмельниччині шкідник заселився дещо пізніше, у 2014му, та вже за ці 6 років завдав досі небаченої шкоди. Тоді він був всього 1% одним відсотком від усіх шкідників, а вже нині цей показник – 70.

Ситуація вражає і змушує науковців бити на сполох…вони запевнюють, що такому стрімкому розмноженню жуків сприяють зміни клімату. Саме глобальне потепління переселило цих комах на наші землі. Адже тепер сумарна кількість температур, необхідних для життя комах, в Україні стала чи не найсприятливішою.

Лише за сезон одна родина комах може дати кілька потомств, що надшвидкими темпами розширює кордони загиблих рослин.

Заселяючись, «опрацьовують» повністю усе дерево. Фронтальне ураження здійснюють три види короїда.

З висоти пташиного польоту, посеред зеленого високого лісу, видно гектари всохлих насаджень. Поселяючись під корою дерева, шкідник всього за кілька тижнів знищує живу рослину. Із 60-тирічних сосен, котрі мають ще живий стовбур, осипаються сухі голки. Цю жахливу картину видно і неозброєним оком. І поселяється убивчий ворог під корою не сам – слідом за ним йде грибок, так звана «синява», і цей діагноз невиліковний для дерева.

Це приклад того, коли дерево заражене верхівковим короїдом, тобто жуки заходять згори і по стовбуру прямують до основи сосни. Ушкодження такого виду не підлягає лікуванню, тут необхідно негайно його зрубати, щоб шкідник не зміг «переселитися» на дерево поруч. Та після таких санітарних рубок у бік сторожів лісу летить каміння, начебто вони пускають на дрова живий ліс.

Та на такі закиди лісівники уже й не звертають уваги, адже врятувати зелені легені планети – значно важливіше. Діють згідно із законодавством: кожне дерево має свою історію життя, а в цьому випадку і хвороби… і якщо не діяти вчасно, наслідки будуть найгіршими.

Ліс атаковано короїдами, проте у боротьбі з ними лісівникам на заваді стає закон, а саме «Сезон тиші». Згідно з цими правилами, у період масового розмноження диких тварин, тобто з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму. Це означає, що у сторожів лісу в боротьбі з вбивчими жуками просто зв’язані руки.

Ні законів, ні адміністративних меж. Убивчий жук живе лише за правилом виживання, та й адміністративних меж для короїдів не існує. Оселяються шкідники й на території заповідних зон, де взагалі рубка дерев заборонена. І тут питання потрібно вирішувати на рівні держави, тобто вносити зміни до законодавства, адже якщо не прийняти міри, ми можемо залишитися без лісу.

Все нові і нові місця ураження виявляють щодня. Лісівники Славуцького лісового господарства, прочісуючи ліс бачать, як межі сухостою розширюються. Кожну пошкоджену сосну вносять до списку санітарної рубки… натомість на місце зрубів готують нове покоління.

Вирощують дерева під контролем спеціально навчених людей. Кожному саджанцю підбирають відповідні умови, аби згодом він став частиною нового лісу. Саджають підростаючі сосни на місця зрубів, попередньо готуючи територію та ґрунт.

Ставлячи на ваги майбутнє лісу, його сторожі не готові чекати. Щоб зупинити епідемію під назвою «короїд», необхідні зміни на рівні закону. Ці люди готові писати листи і йти до владних кабінетів, аби врятувати зелені насадження.

Ми маємо чим пишатися – мальовничістю нашого краю. Та щоб зберегти його неушкодженим, потрібно діяти не зволікаючи.

08.06.2018 

0 коммент.:

Дописати коментар