ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 червня 2018

Лесная сертификация в Беларуси соответствует международным стандартам - эксперт


30 июня, Минск/Корр. БЕЛТА/. Лесная сертификация в Беларуси соответствует международным стандартам. Такое мнение высказал представитель международного офиса Общеевропейского совета по лесной сертификации (PEFC) Йохан Флихер во время визита в Беларусь. Соответствующая информация размещена на сайте Министерства лесного хозяйства, сообщает БЕЛТА.

Цель визита швейцарского специалиста - повышение квалификации экспертов, которые проводят сертификацию продукции белорусских лесохозяйственных учреждений в соответствии с PEFC-требованиями. Его основное внимание было сконцентрировано на деталях стандартов, единых для всех стран, объединенных PEFC-сертификацией.
Зарубежный эксперт посетил два лесхоза - Березинский и Червенский, где проверил всю цепочку производства - от сырья до готовой продукции - на соответствие тому, что требует инструкция. "Я смог воочию оценить, как в Беларуси проводится аудиторская проверка соответствия стандартам PEFC в лесхозах. Мне было интересно посмотреть, как соблюдаются наши стандарты. В первую очередь обращал внимание на то, насколько сам аудитор понимает детали PEFC-стандарта. Увиденным я остался доволен: к вашим специалистам нет замечаний, работа аудиторов полностью соответствует требованиям стандартов PEFC", - сказал Йохан Флихер.

Лесная сертификация - одно из направлений деятельности Министерства лесного хозяйства, которое способствует повышению экспортного потенциала лесной отрасли, снятию технических барьеров в международной торговле, а также обеспечению продуктивности и устойчивости, повышению биологического разнообразия в лесах, минимизации отрицательного воздействия лесохозяйственного производства на окружающую среду. Лесная сертификация осуществляется в соответствии с требованиями международной схемы Лесного попечительского совета FSC в национальной системе подтверждения соответствия, признанной Общеевропейским советом по лесной сертификации.

PEFC - программа признания лесной сертификации, действующая в 49 странах мира. Она признает суверенитет национальных стандартов. Fla данный момент по схеме PEFC сертифицированы системы лесоуправления и лесопользования более 90 лесхозов Министерства лесного хозяйства на площади около 8 млн га.

http://www.belta.by/economics/view/lesnaja-sertifikatsija-v-belarusi-sootvetstvuet-mezhdunarodnym-standartam-ekspert-308905-2018/

Завбільшки з парасольку. У Карпатах почався сезон величезних грибів


Дощова погода дала хороший привіт піти в ліс збирати гриби. Закарпатці вже давно діляться в мережі своїми знахідками, але у Карпатах місця де гриби ростуть неймовірних розмірів.

Ось такі гриби, як на фото, знайшов Юрій Соломченко в районі села Верховина Івано-Франківської області. Як розповів грибний «мисливець» гриби виявилися повністю хорошими і без черв’яків.

Відзначимо, що в Карпатах водять «грибні екскурсії». Сезон тільки почався, а маленькі підприємці вже роблять «бізнес». Білі продають по 100 гривень за кілограм.

Бувалі грибники кажуть, що гриби краще не зрізати ножем, а викручувати. Це необхідно для того, щоб грибниця не почала загнивати.



Июн 30, 2018

Вінничанин у лісі виявивши місця з трюфелями, які коштують до 10000 доларів за кілограм



Вінничанин Валерій Доманський у лісах між Жмеринським та Барським районами виявивши місця, де ростуть рідкісні гриби білі трюфелі.
«Ходів за звичайні гриби. Аж раптом помітив, що в одному місці щось у землі. Приглядівся, a це трюфель. Я його акуратно вирив. Перевірив, це дійсно білий трюфель. Заважив близько 145 грамів. В іншому місці знайшов ще один. Цей вже був трохи менших», — розповів Вінниця.info Валерій.
За словами грибника, трюфелі мають неприємний запах.
«Поки ніс лісом, то було відчуття, що десь поряд гній з-під корів. Повертатися додому довелося з відкритими у машині вікнами», — посміхається чоловік.
Попри неприємний запах свіже зірваних трюфелів, у приготованому вигляді вони зовсім не такі.
«З трюфелів приготував соус, адже вони самостійно не готуються. Соус видався таким смачним та ніжним, що за вухан не відтягнеш», — продовжує Валерій, він зауважує, що бачив у цих лісах трюфеля і у своєму дитинстві, але місцеві мешканці їх ніколи не вживали.
Де саме чоловік знайшов білі трюфелі, він не зізнається.
«Чув, що за кордоном кілограм таких коштує до 10000 доларів. Погодьтесь, непогана інвестиція», — зауважив.
Вiнниця.info
Июн 30, 2018


За збір чорниці з метою реалізації передбачена адміністративна відповідальність


Чорничники – це природні, щедро родючі сади. Червень місяць і майже весь липень є сезоном заготівлі чорниці. На території Житомирської області підприємцями масово проводиться закупівля чорниці у громадян. Намагаючись більше заробити на здачі ягід, їх варварські збирають спеціальними забороненими засобами заготівлі (гребінками), які підривають ніжні коріння та зривають весь наявний лист. Кущ чорниці від цього підсихає, а можливість відновити коріння чорниця за сотні років не навчилась, тому від такого виду збирання і зникають ягідники.

Зокрема, дари Поліських лісів – надпотужно накопичують в собі небезпечні для здоров’я людини радіонукліди. Заготовляти чорницю в таких районах Житомирської області, як Ємільчинський, Коростенський, Лугинський, Малинський, Новоград-Волинський, Овруцький та Народицький райони є найбільш небезпечно для здоров’я людини, так як саме ці райони є найбільше забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Екологи попереджають, що збір ягід з метою отримання прибутку від реалізації зібраної сировини здійснюється на підставі спеціального дозволу на використання природних рослинних ресурсів, відповідно ст. ст. 69, 73 Лісового Кодексу України, ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ», за порушення такого порядку передбачено відповідальність за ст.70 КУпАП у вигляді штрафу на громадян від 17 до 51 грн., на посадових осіб від 51 до 119 грн.

Крім того, за реалізацію лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, та які не мають дозволу на спеціальне використання природних ресурсів передбачено відповідальність за ст. 88-1 КУпАП (порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу) матеріали передаються до суду.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області за збір ягід з метою отримання прибутку до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто більше 10 осіб.

Субота, 30 червня 2018, 11:52

«Бурштинова республіка» та інші безпекові виклики Рівненщини



Незважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення, Рівненська область є наочним прикладом нерівномірності розвитку. Південь регіону зайнятий сільськогосподарськими угіддями і має значний туристичний потенціал (Дубно, Острог). У центральній частині розташований адміністративний центр області, місто Рівне, з промисловими виробництвами (ключове серед них хімічне – ВАТ «Рівнеазот»), залізничні вузли Здолбунів та Сарни, а також Рівненська АЕС (м. Вараш). Північ області, що межує з Брестською та Гомельською областями Білорусі, вкрита лісами. Проте вирубка лісів – не найбільша проблема цього краю. Справжнє екологічне лихо влаштовують тут незаконні копачі бурштину.

Третина області, що на північ від «Варшавської траси», у народі називається «Бурштиновою народною республікою». Незаконний видобуток бурштину повністю контролює криміналітет, що має широкі зв’язки в обласному центрі та в Києві. Діяльність копачів «покривають» правоохоронні органи всіх рівнів – резонансні справи та спецоперації СБУ стали нормою. Намагання силових структур припинити видобуток, яким тут займається кожен другий мешканець, викликає активну протидію. Де-факто поліція не має вільного доступу до районів незаконного видобутку, а побиття поліцейських стало звичайною практикою. Видобутий бурштин переважно йде на експорт у сусідні держави: Польщу (до 80%) та Білорусь (близько 20%). Бурштинові схеми та свідоме залучення до них населення (через високу додану вартість) – суттєвий виклик національній безпеці України.

Проблема безробіття на селі, характерна для всіх Центральних та Західних регіонів, особливо гостра на Рівненщині. Цікаво, що власники торговельних мереж своєрідно вирішують цю проблему: заробітна плата в сільському супермаркеті вища, ніж у Рівному. Однак така мотивація не завжди спрацьовує, та й частка населення, залученого в сектор торгівлі, незначна. У структурі економіки регіону превалює малий та середній бізнес, який працює переважно за тіньовими схемами. Зарплата в конверті – усталена практика. Цьому сприяє як неефективна система оподаткування, так і «державна корупція». Фактично, сама держава дозволяє нечесно вести бізнес. Натомість бізнесмени кивають на владу, говорячи, що «риба гниє з голови». Зважаючи на малі посівні площі, регіон не надто цікавий для великих агропромислових корпорацій. Тут багато малих і середніх фермерських господарств, а переважна більшість населення позитивно налаштована щодо зняття мораторію на продаж землі.

Конфліктогенність регіону переважно обумовлена діяльністю організованих незаконних збройних угруповань на півночі області. Добровольчі батальйони – парамілітарні структури, особовий склад яких пройшов через АТО, – часто залучені до кримінальних розбірок на всій території Рівненщини. Інший вид конфліктів – на релігійному ґрунті. Вони неабияк посилилися у зв’язку з формуванням об’єднаних територіальних громад. Дедалі частіше виникають протиріччя між Київським та Московським патріархатами УПЦ. Розбірки «церква на церкву», «село на село» часто штучно інспіровані й посилюють дестабілізацію на місцях.

За даними поліції, кількість злочинів на Рівненщині зменшується, а відсоток їх розкриття щорічно зростає. Це відбувається навіть в умовах скорочення кількості (приблизно втричі!) працівників правоохоронних органів під час реорганізації. Високих показників ефективності досягають за рахунок впровадження інноваційних методів роботи, відкриття ситуаційних центрів, посилення рівня довіри населення до поліції, виконання програми «Безпечне місто» із встановлення автоматизованої системи відеоспостереження. Цікавим проектом, що заслуговує на увагу, є спільне патрулювання міста Острога поліцейськими та представниками добровольчих структур територіальної оборони зі складу студентів Острозької академії. Таким чином молодь привчається до відповідальної поведінки та соціальної дисципліни.

Рівненська область – один із лідерів за темпами та обсягами військової мобілізації населення; кожного року тисячі хлопців із Рівненщини відправляються на ротацію в зону операції об’єднаних сил. Незважаючи на кримінальний профіль регіону «бурштинової мафії», першість тут утримують так звані «побутові злочини». Великою проблемою є насильство в родинах ветеранів АТО. Адаптація колишніх «атошників» до мирного життя – важливе завдання для державних та регіональних програм соціальної адаптації й реабілітації, актуальний напрям діяльності громадських організацій.

Істотним викликом для Рівненщини є стан пожежної безпеки. У регіоні діє дев’ять хімічних об’єктів, понад 150 тисяч осіб проживають у 30-кілометровій зоні Рівненської та Хмельницької АЕС. В умовах гібридної війни Росії проти України викликає істотне занепокоєння стан захисту об’єктів критичної інфраструктури, а також рівень підготовки та забезпечення пожежних команд. В умовах формування ОТГ (на Рівненщині їх створено 28) держава має приділяти особливу увагу підготовці місцевих пожежних команд та добровільних пожежних дружин. Крім того, слід розробити систему податкових пільг для, наприклад, придбання пожежних машин.

Екологічні проблеми на півночі області, пов’язані з підвищеним екологічним навантаженням внаслідок видобутку бурштину, також викликають занепокоєння. За відсутності програми рекультивації землі Рівненщині загрожує екологічна катастрофа. За даними Держлісагентства України, у цьому регіоні через нелегальний видобуток бурштину вже пошкоджено 3,5 тисячі гектарів лісу. Це відбувається через те, що «чорні» копачі не дотримуються технології видобутку, вимивають бурштинове каміння мотопомпами, що призводить до руйнування дренажних каналів підземних вод і, як наслідок, мікрокліматичних змін.

Проблема «бурштину» має транскордонне значення. Білорусь, союзна з Росією держава, є джерелом небезпеки в умовах активізації гібридної війни. Місцевий криміналітет може стати чудовою базою для дестабілізації регіону з метою автономізації «бурштинових копалин» від області та Києва. Місцеве населення, хоча й налаштоване патріотично, схильне до маніпулятивного сприйняття, чим може скористатися ворог. Можна згадати плани ФСБ зі створення «Поліської народної республіки» у складі поліських регіонів Білорусі та України, спроба реалізації яких була в 2014 році. Незважаючи на низьку ймовірність повторення такого сюжету, обмежена державна присутність України на цих територіях (у вигляді державних установ та правоохоронних органів) та її незначний вплив створюють певні негативні передумови. Аби виправити ситуацію, державі треба на законодавчому рівні розробити чіткі механізми легалізації видобутку бурштину та видачі ліцензій, підвищити відповідальність та покарання за незаконний його видобуток, а також посилити захист вразливого кордону.

Валерій Кравченко
29 Червень 2018

Самые опасные растения, которые есть в Беларуси



В Беларуси постепенно снимают запрет на посещение лесов, а значит можно идти за ягодами. Правда, нужно быть внимательным: среди растений встречаются смертельно опасные.

42.TUT.BY собрал самые ядовитые растения наших широт. Постарайтесь запомнить их и по возможности избегать.

Борщевик Мантегацци
Heraclеum mantegazzianum, «гигантский борщевик», «древовидный борщевик», «кавказский борщевик»


Изображение: GerardM / wikipedia.org

Этот борщевик и правда гигантский: его высота может достигать 6 метров, длина листа — 3 метров, в одном соцветии появляется по несколько тысяч цветков.

Изначально он рос на Кавказе, потом его привезли в Великобританию как декоративное растение. Зря. Растение быстро распространилось по Западной Европе и попало даже в США. Теперь защитники природы с ним борются.

Если сок борщевика Мантегацци попадет на кожу, то воздействие солнечных лучей вызовет серьезный ожог. Попадание сока в глаза грозит слепотой. В случае контакта с борщевиком Мантегацци пораженный участок нужно промыть водой с мылом и держать его вдали от солнечного света двое суток. Если же ожог появился, следует немедленно обратиться за медицинской помощью.


Борщевик Сосновского
Heraclеum sosnowskyi



Изображение: Hugo.arg / wikipedia.org
Борщевик Сосновского растет в Беларуси, средней полосе европейской части России и в Польше. Его стебли достигают высоты 3−4 м, цветки тоже исчисляются тысячами.

В 1960-е годы его широко культивировали во многих районах СССР и в Польше, чтобы кормить им животных. После выяснилось, что борщевик для этого не подходит — у животных он вызывает бесплодие, а для людей опасен. Но было поздно, и растение широко распространилось.

После контакта с борщевиком Сосновского, особенно в солнечные дни, на коже может появиться сильный ожог первой степени. Сок борщевика при попадании в глаза может привести к слепоте, а если соком поражено 80% или более поверхности тела человека, это может стать причиной смерти.

При попадании сока на кожу ее нужно промыть водой с мылом и исключить воздействие солнечных лучей не менее чем на двое суток.


Борец клобучковый
Aconitum napеllus, «Клобук монаха», «волчий яд»



Изображение: Rüdiger / wikipedia.org
Этот темно-фиолетовый цветок растет в Северной и Центральной Европе, в европейской части России, на западе Украины, редко — в Беларуси. Его особенность — чашелистик, похожий на шмеля.

О том, что это растение ядовито, люди знают давно. Раньше его использовали, чтобы отравить воду врагов, а соком смазывали стрелы во время охоты на волков.

Сейчас борцом клобучковым можно отравиться, если случайно его съесть. Симптомы отравления — тошнота, рвота, диарея и онемение лица. В тяжелых случаях это приводит к онемению конечностей и нарушению работы сердца.


Клещевина обыкновенная
Ricinus communis, «касторовый боб»



Изображение: wikipedia.org
Это кустарник, который может вырастать до огромных размеров. В тропиках и субтропиках его высота может достигать 10 метров, в средних широтах — до 3 метров. Она растет по всему миру, в том числе в Беларуси.

Клещевину выращивают для декорирования газонов и невысоких стен. Из ее обработанных семян получают касторовое масло — классическое слабительное средство.

Необработанные семена клещевины крайне ядовиты. Их прием вызывает энтерит, рвоту и колики, кровотечения из желудочно-кишечного тракта, нарушение водно-электролитного баланса, функциональные расстройства органов и смерть через 5−7 дней. Вдыхание порошка или дыма от клещевины может быть опасно для легких.


Вех ядовитый
Cicuta virosa, цикута, «кошачья петрушка», «водяной болиголов»



Изображение: Kristian Peters / wikipedia.org
Это очень распространенное растение — и одно из самых ядовитых. Цикута встречается в Азии, Северной Америке и Европе, в том числе и в Беларуси. Обычно она растет по берегам прудов, на болотах и топких тинистых местах.

Узнать цикуту можно по запаху, похожему на запах петрушки. Ее цветки белые и собраны в двойные зонтики.

Самая опасная часть цикуты — корневище, которое легко выдернуть из земли, особенно весной и осенью. Если растение случайно попадает в пищу, то вызывает судороги и смерть от паралича дыхания.

Дурман обыкновенный
Datura stramonium, «дивдерево», «одурь-трава»



Изображение: wikipedia.org

Дурман можно видеть рядом с жильем и на свалках. У этого растения большие листья и крупные белые цветы, а плод похож на коробочку с шипами.

Если съесть семена дурмана, человек чувствует сильное возбуждение, зрачки расширяются, а речь сбивается, могут начаться галлюцинации и судороги. После наступает паралич дыхательного центра, человек может погибнуть.


Кирказон ломоносовидный
Aristolochia clematitis, «лихорадочная трава», «финовник», «волчья пасть»



Изображение: H. Zell / wikipedia.org

Это травянистая лиана, ее светло-желтые цветки имеют неправильную форму, а плод похож на висячую коробочку в форме груши. Кирказон растет в Европе и на Кавказе, в том числе в Беларуси. Иногда его выращивают как декоративное растение.

Если животные съедают стебли, у них появляется сонливость, расстройство пищеварения и почек, в некоторых случаях наступает смерть. Раньше кирказон широко использовали в народной медицине. Сейчас известно, что он вызывает тяжелое заболевание — нефропатию. Корень и стебель этого растения ядовиты, употреблять его опасно.

Учёные заявили, что в будущем многие леса будут неустойчивы к изменениям климата



Как заключили специалисты Университета Монтаны, в опасности находится вся экосистема Земли. Первыми пострадают лесные жители.

Исследования показали, что неприятные для человечества последствия неминуемы. Известно, что в каждом лесу существует собственный микроклимат, который формируется, в первую очередь, благодаря верхушкам деревьев и доступности влаги. Было замечено резкое поредение этих верхушек во многих лесах. Этот процесс делает лес менее устойчивым к экстремальным климатическим изменениям.
Учёные ожидают в будущем значительное уменьшение локальной доступности влаги и большее поредение деревьев. Многие растения и животные, которые живут в этих зонах, полагаются на стабильные климатические условия, созданные микроклиматом. Так, первой от резких перемен в «лёгких» планеты пострадает вся экосистема, и людям придётся выживать самостоятельно.

30 июня 2018, 11:31
Источник vistanews.ru

Вольєрне господарство графа Потоцького



Розведення дичини у вольєрах є одним із методів інтенсифікації організації мисливського господарства. Вольєрний метод розведення дичини дає змогу проводити акліматизацію інших видів мисливських тварин, вирощувати трофейні екземпляри дичини, полегшувати методи полювання, проводити наукові дослідження та надавати рекреаційні послуги. Цінним досвідом з організації вольєрного господарства слугує організація у 1900 році графом Йозефом Потоцьким вольєрного господарства «Пилявин» біля міста Славути.

Сьогодні на цьому місці розміщені Пилиповицьке та Піщівське лісництво. Вольєр «Пилявин» мав площу 5000 га. Тогочасні дослідники відзначали: щоб потрапити до вольєру, потрібно було заїхати у село Пищів, яке знаходилося по дорозі з Києва до Варшави. На північ від дороги виднілись темні ліси, де на площі 20 тис. га розмістилось мисливське господарство. Серед тих лісів сім верств від Пищіва направо від дороги, яка вела до Суховолі, знаходився мисливський палацик. Окрасою палацику була колекція мисливських трофеїв. На відміну від інших дослідників, які вказували, що вольєр мав 5 тис. га, Р. Сокальський відзначав, що його площа становила лише 3600 гектарів. Обгороджений вольєр був стояками у 9 стоп (1 стопа = 30 см). 

Свою назву вольєр «Пилявин» отримав від гербу родини графів Потоцьких «Пилява». Сучасні дослідники вказують, що мисливський палац знаходиться у 104 кварталі Піщівського лісництва. Ловчим (відповідальним за ведення мисливського господарства у вольєрі) в 1905 році був п. Мікула.

З метою наповнення вольєру мисливськими видами тварин Потоцький здійснював закупівлю дичини у багатьох країнах Європи. Перші тварини, яких тут випустили, були лосі з Литви з господарства князя Антонія Радзивілла. Це був у Галичині перший випадок розведення лосів у вольєрі. У 1902 році у Гамбурзі Потоцький закупив 2 самці та 5 самиць оленя американського (Cervus canadensis). У 1903 році у Єнісейській губернії було закуплено оленів маралів (Cervus maral, wapiti arialiens) – одного самця та дві самиці й сибірських козуль (Cervus pygargus). У зоологічному парку Берліна було закуплено п’ятнистого маньчжурського оленя (Cervus Dybowski) – 2 самці і 3 самиці. У 1904 році Потоцький отримав у подарунок від царя Миколи ІІ зубрів з Біловезької пущі. У цьому ж році у Зоологічному парку Берліна було закуплено перських оленів (Cervus caucasicus vel persicus). У 1904 році з царського вольєру у Гатчині було отримано два зубри, за яких віддали два самці американського оленя. Крім того, були закуплені олені (марали). Для цього граф направляв свого працівника Ромуальда Сокальського.

У 1905 році його господарство поповнилось парою бізонів (Bos bison americanus), а в 1907 році Потоцький спеціально відрядив експедицію для закупівлі дичини під керівництвом ловчого Павловського до Іркутській губернії, де було закуплено 2 самці та 4 самиці благородного оленя (Cervus maral). Також було закуплено пару північних оленів, але невдовзі вони загинули. Як припускали спеціалісти, через кліматичні умови. У 1908 році князь Бедворд з Англії подарував графу бізона, а іншого було закуплено в Берліні. Також проведено обмін тваринами з зоологічного парку Петербурга: три лосі було обмінено на одного бізона. У 1908 році з Семипалатинська було привезено пару тяншанських оленів (Cervus songaricus) та дві пари кабаргів (Moschus moschiferus). Крім копитних тварин, до вольєру завозили багато зайців-біляків, бобрів, глухарів. На 1 липня 1910 року у вольєрі знаходились: олень американський (Cervus canadensis) – 74 особини, сибірський (maral asiaticus) – 42, камчатський (Cervus Dybowski) –14, перський ( C. caucasiensis vel persicus) – 17, 8 зубрів. У 1912 році у вольєрі «Пилявин» було 2 бобри, 8 зубрів, 1 бізон, 58 лосів, 98 оленів (вапіті), 46 оленів-маралів, 2 кашмірські олені, 4 тяншанські олені, 18 кавказьких оленів, 16 оленів Дубовського, 3 антилопи, 2 перські газелі, 48 сибірських козуль, 24 зайці-біляки, 3 ведмеді, 2 чорні лебеді. Часопис Галицького товариства охорони тварин – «Місячник» порівнював вольєр «Пилявин» з американським Єллоустонським парком, бо сюди теж приїжджало багато науковців з Англії, Франції, Німеччини, Росії. У 1908 році англієць Лідеккер видав книгу про вольєр, а полювання у вольєрі англійця Віннаса було знято на кінокамеру. До цього фільму також увійшли полювання Йозефа Потоцького в Англії, коли він гостював у лорда Мардоналда.

Однак суспільні конфлікти не сприяли розвитку вольєру. У 1907 році почастішали селянські бунти і, як наслідок, збільшились випадки браконьєрства. Тому Йозеф Потоцький отримав дозвіл влади і сам утримував приватну поліцію, яка складалась з 24 козаків. Під час Першої світової війни вольєр був майже повністю знищений.

Крім розведення копитних, у вольєрному господарстві «Пилява» Потоцький займався розведенням фазанів. У селі Антоніни біля Шепетівки на площі 180 моргів він організував фазанове господарство «Воліцка». У 1902 році у господарстві було 700 фазанів. Для збільшення чисельності він в Англії закупив 2 тис. фазанячих яєць. Для зменшення негативного значення хижаків в 1902 році було добуто 37 лисиць. На полюванні в Антонінах у 1902 році були генерал Штемпель, граф Юліан Тарновський, граф Казимир Водзіцький. 23 жовтня 1905 року тут полювали князі Кароль Радзивілл і Губерт Любомирський, графи Томаш Замойський і Ксавери Орливський, барон Густав Таубе, пан Тадеуш Даховський та власник Йозеф Потоцький. На полюванні було добуто одну козулю, 919 фазанів, 26 зайців, 25 кроликів. Найліпших результатів досяг Томаш Замойський, який добув 255 фазанів, 7 зайців і 5 кроликів.
Олег ПРОЦІВ

«ЛВ» №5-6, 2018 р.

Лісівники показали, як у них працюють діти

У справі збереження і охорони природних багатств найважливішим завданням є екологічне, трудове навчання молоді, її патріотичне і моральне виховання.



Учнівські лісництва – це потужна сила у формуванні справжніх природолюбів, дбайливих господарів лісу. Розвиток сучасного суспільства вимагає від учнівської молоді високого рівня знань і вмінь, практичного їх застосування та можливість визначитись в суспільстві як особистість.

Лісівники Чигиринщини небайдужі до того, хто прийме від них природоохоронну естафету і чи зможуть їхні діти чи онуки не лише зберегти створені ліси, а й примножити їх.



Враховуючи це на базі Чигиринського НВК І-ІІІ ст. №3 створено шкільне лісництво, яке розгорнуло багатопланову, цікаву роботу, де застосовуються нові форми трудового й екологічного виховання молоді.

Юні лісівники ставляться до лісу не інакше, як до храму природи, який вони плекають і руками і серцем.



Учні залучаються до виконання різноманітних робіт. З розумінням і великим задоволенням школярі допомагають у висаджуванні сіянців, доглядають за лісовими культурами, озелененню населеного пункту, виявленню та охороні рідкісних рослин, створенню екологічних стежок, проведенню фенологічних спостережень, здійсненню науково-дослідницької діяльності.

За 2017-2018 н.р. учні виконали великий об’єм робіт. Посадили ліс на площі 0,5 га. та проводили догляд за лісокультурами на площі 2,2 га. Є завзятими учасниками акцій («Майбутнє лісу в твоїх руках», прибирання стихійних сміттєзвалищ), конкурсів (зліт шкільних лісництв, Міжнародний конкурс «Молодь в лісах Європи», «Людина і ліс»), еколого-природничих заходів, які проводять лісівники.



Свої дослідження учні проводять, як правило в лісі, вивчаючи екологічні особливості росту рослин, екологію окремих тварин лісу, які в достатній кількості поширені на території району, так і рідкісних. Велику увагу приділяють ознайомленню із протипожежним облаштуванням лісових масивів.

30 червня 2018, 11:04 Новини Черкас та Черкаської області Черкаські новини

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства

Cтароосколец утопил видеорегистратор лесников, чтобы уйти от ответственности за выезд на природу

Напомним, что Постановлением регионального Правительства №202-пп от 04.06.2018 года на землях лесного фонда и на земельных участках, на которых расположены лесные насаждения, находящиеся в ведении региона, продлён особый противопожарный режим. Режим ограничений будет действовать на территории Белгородской области до 29 июня текущего года.

В связи с этим на территории региона участковыми государственными инспекторами леса совместно с ОГСАУ «Лесопожарный центр» проводятся патрулирования, в ходе которых сотрудники лесного хозяйства осуществляют контроль за соблюдением белгородцами и гостями области данного Постановления.

В соответствии с документом на период действия особого противопожарного режима пребывание граждан в лесном фонде Российской Федерации в границах Белгородской области и на земельных участках, занятых лесными насаждениями, находящихся в ведении Белгородской области, въезд в них транспортных средств, проведение культурно-массовых и спортивных мероприятий, разведение костров, проведение лесосечных работ, связанных с применением открытого огня, ограничено.

Так, в минувшую субботу, 23 июня, в урочище «Красные кусты» Старооскольского городского округа, во время патрулирования лесных насаждений инспекторы ОКУ «Старооскольское лесничество» выявили нарушение по ст.2.20 Закона №35 Белгородской области, а именно въезд на территорию урочища транспортного средства.

При составлении протокола нарушитель попытался воспрепятствовать деятельности сотрудников лесной охраны – используя ненормативную лексику и угрожая должностным лицам он извлёк из патрульного автомобиля видеорегистратор после чего утопил его в водоёме, расположенном на территории урочища.

«Мы успели сфотографировать нарушителя и гос.номер его автомобиля. Данные материалы были переданы в полицию, личность была сразу же установлена», - рассказали в лесничестве.

Отметим, что за такие действия нарушителю грозит ответственность по ст.167 УК РФ (Умышленные уничтожение или повреждение чужого имущества) и по ст.19.4.1. КоАП РФ (Воспрепятствование законной деятельности должностного лица органа государственного контроля (надзора), должностного лица организации, уполномоченной в соответствии с федеральными законами на осуществление государственного надзора, должностного лица органа муниципального контроля).

Добавим, что на сегодняшний день в ходе осуществления федерального государственного лесного надзора участковыми государственными инспекторами леса выявлено 418 фактов нарушения лесного законодательства, из них 147 фактов относятся к нарушениям нормативных правовых актов Белгородской области, устанавливающих ограничение пребывания граждан в лесах.

Напомним, что о фактах обнаружения лесных пожаров, нарушений лесного законодательства и браконьерства необходимо передавать информацию в региональную диспетчерскую службу управления лесного и охотничьего хозяйства по круглосуточному телефону: 8(4722)33-66-97 и по бесплатному телефону Прямой линии лесной охраны: 8-800-100-94-00

Управление лесного и охотничьего хозяйства Подробнее на KaviCom.ru https://www.kavicom.ru/news-view-21945.html