ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 липня 2018

Чигиринське шкільне лісництво закликає дбати про природу


У справі збереження і охорони природних багатств найважливішим завданням є екологічне, трудове навчання молоді, її патріотичне і моральне виховання.

Учнівські лісництва – це потужна сила у формуванні справжніх природолюбів, дбайливих господарів лісу. Розвиток сучасного суспільства вимагає від учнівської молоді високого рівня знань і вмінь, практичного їх застосування та можливість визначитись в суспільстві як особистість.

Лісівники Чигиринщини небайдужі до того, хто прийме від них природоохоронну естафету і чи зможуть їхні діти чи онуки не лише зберегти створені ліси, а й примножити їх.

Враховуючи це на базі Чигиринського НВК І-ІІІ ст. №3 створено шкільне лісництво, яке розгорнуло багатопланову, цікаву роботу, де застосовуються нові форми трудового й екологічного виховання молоді.

Юні лісівники ставляться до лісу не інакше, як до храму природи, який вони плекають і руками і серцем.

Учні залучаються до виконання різноманітних робіт. З розумінням і великим задоволенням школярі допомагають у висаджуванні сіянців, доглядають за лісовими культурами, озелененню населеного пункту, виявленню та охороні рідкісних рослин, створенню екологічних стежок, проведенню фенологічних спостережень, здійсненню науково-дослідницької діяльності.

За 2017-2018 н.р. учні виконали великий об’єм робіт. Посадили ліс на площі 0,5 га. та проводили догляд за лісокультурами на площі 2,2 га. Є завзятими учасниками акцій ("Майбутнє лісу в твоїх руках", прибирання стихійних сміттєзвалищ), конкурсів (зліт шкільних лісництв, Міжнародний конкурс "Молодь в лісах Європи", "Людина і ліс"), еколого-природничих заходів, які проводять лісівники.

Свої дослідження учні проводять, як правило в лісі, вивчаючи екологічні особливості росту рослин, екологію окремих тварин лісу, які в достатній кількості поширені на території району, так і рідкісних. Велику увагу приділяють ознайомленню із протипожежним облаштуванням лісових масивів.

Підготував: Аліна ПЕРЕВАЛ
Джерело: Ліси Черкащини

На захист зелених гектарів


Cтрашнішою за карпатські паводки може бути хіба людська жадібність

Щоразу, коли гірські ріки виходять із берегів, а вода заливає садиби на Закарпатті, Івано-Франківщині, Львівщині чи Буковині, я вкотре переконуюсь: страшнішою за стихію може бути хіба людська жадібність і бажання легкої наживи.

Нелегальні рубки лісу в Карпатах сягають тисяч гектарів щороку, хоча лісові господарства наполегливо звітують, що все в них гаразд. Що ж, розмивати межі законності — вигідно, а не помічати масштабів вирубаного лісу та неминучої екологічної катастрофи — надприбутково.

Попри всі тривожні сигнали в доповідях обласних керівників управлінь лісових господарств панує цілковита гармонія: обсяги нових насаджень зростають, кількість незаконних рубок стрімко зменшується, кожне дерево чіповане, а реалізація здійснюється виключно в законний спосіб — через аукціони. Однак Карпати й далі продовжують лисіти, гірські ріки висихають і регулярно виходять із берегів, затоплюючи все навкруги.

Статистикою вдається маніпулювати, та лише до певної межі, а на злочинну вирубку лісу вперто закривають очі аж до того незворотного моменту, коли повінь накриває з головою. Тоді вже голови в пісок не сховати.

Якщо раніше повені в Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях сягали масштабів стихійного лиха раз на 40-50 років, то тепер такі біди трапляються раз на десятиріччя, а локальні паводки та сильні підтоплення виникають чи не щороку, а іноді навіть двічі на рік.

Погляньмо хоча б на Закарпаття, де повені стали звичним щорічним явищем. У грудні минулого року Закарпаття накрила найбільша за 20 років повінь. На ліквідацію наслідків уряд витратив більше 182 млн. грн. Попередній 2016 рік теж не обійшовся без сильного паводку — тоді зафіксували найвищий за 10 років рівень води в ріці Уж. Листопад 2015 року — повінь із людськими жертвами та збитками у 2 мільярди гривень.

Одна з беззаперечних і головних причин впевненого сповзання на дно екологічної катастрофи — неконтрольована вирубка лісу. Особливо нищівних наслідків лісам завдають суцільні рубки, після яких екосистема не встигає відновитися, а замість густих лісових масивів на схилах Карпат залишаються гігантські залисини, які видно навіть з космосу. Ерозія гірських схилів після такої рубки зростає у 15 разів!

До 2001 року десятирічний мораторій забороняв проводити суцільні рубки ялицево-букових лісів на стрімких гірських схилах. Однак уже понад сім років ця норма закону не діє, тож схили нещадно вирубують. Ялицево-букових лісів у наших горах зовсім небагато: близько 18% від усіх масивів і лише 30 тис. га на стрімких схилах. Це вдвічі менше, ніж площа уже захищених законом Карпатських пралісів.

Навіть за теперішніх офіційних темпів вирубати ці ліси до останнього дерева можна менш ніж за десять років. Однак значення ялицево-букових лісів — стратегічне, адже вони найкраще затримують воду і укріплюють гірські схили.

Отож часу маємо зовсім небагато. Змінити ситуацію може проект Закону №6749 від 20.03.2018 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)”, який пропонує кілька важливих ініціатив, як от:

— Відновити дію мораторію на проведення суцільних рубок в ялицево-букових деревостанах на стрімких схилах в усіх лісах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей без будь-яких часових обмежень.

— Залишити без змін норму щодо проведення тільки вибіркових, поступових і вузьколісочних рубок на пологих і спадистих схилах в ялицево-букових деревостанах

— Дозволити лише вибіркові рубки на стрімких схилах в ялицево-букових деревостанах

— Продовжити обмеження окремих способів рубок у смугах відведення каналів гідротехнічних та інших споруд міжгосподарського значення



Показово, що провідні екологи та академічні експерти не лише підтримали цей законопроект, але й активно долучалися до роботи над ним. Натомість обласні чиновники, керівники лісгоспів як правило, негативно реагували на ініціативу, бо відновлення мораторію, бачте, вдарить по господарській діяльності та бюджетах областей.

Водночас, багатомільйонні витрати на ліквідацію повеней ці місцеві «господарники» чомусь до уваги не беруть, а зв'язку між суцільними рубками і паводками бачити не хочуть, бо вкрадені гроші – «свої», а потрачені на ліквідацію паводків – «державні». Так само, як правоохоронні органи не хочуть попереджувати чи виявляти такі злочини, бо те, що «кришування» незаконних рубок – це бізнес прокурорських та місцевої влади ні для кого не секрет. Отже, нам потрібен цей закон. Він врятує не лише ліси, гірські містечка і села, а навіть тих, хто зараз заклопотано рахує мільйони від контрабанди бука, бо до кордону їде кругляк, який на митниці дивним чином перетворюється в дрова.

Зазначений законопроект уже пройшов перше читання, отож до другого очікуємо тотальної агресії і натиску від лісництв і тих, хто промишляє на контрабанді – вони зроблять усе, щоб законопроект не був ухвалений.



Звісно, колись давно Карпати вже були морським дном, але ж не обов'язково з усіх сил повертати ті часи?

Ірина Подоляк
Народна депутатка України, «Самопоміч»




Топ-5 грибных мест Украины



С начала лета в Украине стартует грибной сезон – любители “тихой охоты“ присматривают грибные места. На количество и – главное - качество грибов влияет много факторов, например, экология. С учетом этого “Вести“ составили список мест, которые безусловно окажутся предпочтительными для грибников, особенно в период отпусков.

Карпаты – “Сколевские бескиды“, Рахов, Перечин
Карпаты – излюбленное место всех грибников. От Киева, конечно, далеко – так что столичные любители “тихой охоты“ сюда могут пожаловать разве что в отпуск. Среди буковых и хвойных карпатских лесов растет 300 видов грибов, и среди них в изобилии – белый гриб. Большой популярностью у местных жителей пользуются также гигантские боровики. Грибники могут облюбовать заповедник “Сколевские бескиды“ на границе Ивано-Франковской и Львовской областей, Стинаво-Оровскую долину на Львовщине, горный хребет Бескид, леса Сколевского района. В Закарпатской области лидерами по сбору грибов являются Раховский и Перечинский районы.


Житомирщина – Малин и Коростышев
В отличие от удаленных Карпат, до Житомира от Киева на машине – час уверенной езды. “Тихая охота“ может сопровождаться пикником на природе, и оно того стоит, ведь в Житомирской области грибов так много, что их собирают в промышленных масштабах.

Здесь водятся опята, вешенки, сыроежки, подберезовики. Если повезет, можно найти белый гриб. Самые грибные места в окрестностях Малина и Коростышева, а также в лесах Житомирского района. Коростышевские карьеры – прекрасное место для грибников и всех любителей отдохнуть рядом с озером. На север от Житомира лесов не меньше, но популярностью у грибников они не пользуются из-за близости Чернобыля.

Черкасская область – Трушовцы, Уманка, Городецкое
Паломничество грибников на Черкасчину начинается в начале осени. Именно тогда сезон “тихой охоты“ открывается в Чигиринском районе, самые грибные места - в окрестностях сел Трушовцы и Медведевка. Пользуется спросом и противоположная сторона области – вблизи Умани есть места, где грибы растут очень густо. Самые перспективные с этой точки зрения леса входят в состав Синицко-Паланского лесничества. Здесь вы найдете грузди, шампиньоны, лисички, поддубники и белые, хотя попадаются они реже, чем в Житомирской области и Карпатах. Ориентир – окрестности сел Городецкое и Громы. Еще одно грибное место – в Тальновском районе, возле села Романовка. Здесь собирают маслята, белые, польские грибы, рыжики, зонтики и шампиньоны.

Приднепровье: Царичанка и Петриковка
Степные зоны Украины не являются грибными местами. Но все же в Днепропетровской области есть где поискать. Местные грибники указывают на село Гвардейское Новомосковского района, окрестности Царичанки, Кировское и Петриковский район. На полянах в хвойниках Сичеславской (Днепропетровской) области растут маслята, зеленушки, подберезовики и очень много опят. Белые грибы встречаются редко.

Сумщина – 200 видов съедобных грибов
Сумская область – на севере Украины, и грибы здесь - неотъемлемая часть леса. Однако в условиях североукраинского климата грибы растут и в степи – известно до 50 видов грибов, которые можно найти на лугах Сумщины. Это, например, шампиньоны. В лесах Сумской области растет еще более 200 видов съедобных грибов. Искать их нужно в первую очередь в долинах рек с террасами, заросшими молодыми соснами и березами. Самые распространенные из известных съедобных грибов на Сумщине, – опята. Их особенно много в Краснопольском и Лебединском районах. Также здесь растут польские грибы, которые любят березовые леса. Больше всего их в Белопольском районе.

Алена Вовченко
1 июля 2018, 14:49

Новая технология распознавания деревьев


Компания Svensk Skogsdata AB вместе с компанией Viscando реализовала проект, позволяющий по фотографии торца любого сортимента определять его происхождения: место рубки и владельца. Изображение, вместе с данными о месте заготовки (GPS координаты) и владельце, передается на лесопилку получателя и используются в ходе приемки продукции. Индивидуальная структура годичных колец, сучки и цветовые оттенки древесины являются оптическими маркерами, позволяющими идентифицировать сортимент со 100% точностью. Уникальные особенности каждого дерева кодируются и распознаются как отпечатки пальцев на основе современных алгоритмов.

Программное обеспечение уверенно распознает деревья торцы которых загрязнены при транспортировке или изменили цвет при хранении. Для точного распознавания достаточно 20% поверхности среза.

Первоначально метод разрабатывался для выявления нелегальной древесины, но он может быть использован для контроля поставок древесины в любом предприятии.


При отслеживании движения ценных сортиментов можно использовать снимки, произведенные обычной цифровой камерой. Однако, при отслеживании большого количества древесины надо использовать цифровую камеру, подключенную к головке харвестера и работающую в режиме реального времени. Разработка такой камеры требовала нетривиальных решений, в связи с необходимостью обеспечения её защиты от ударов и грязи.

В начале этого года объявлено о появлении версии программы работающей с обычными смартфонами.

Больше информации и новостей на сайте компании https://svenskskogsdata.se/
Начиная с 2018 года Svensk Skogsdata AB является партнером IBM, что является свидетельством того, что предлагаемая технология имеет будущее.








Площадь, пройденная лесными пожарами в России с начала 2018 года, превысила девять с половиной миллионов гектаров

По данным дистанционного мониторинга системы ИСДМ-Рослесхоз, площадь, пройденная лесными пожарами в России с начала 2018 года, 1 июля превысила девять с половиной миллионов гектаров (в официальные сводки из них попали пока только 2,9 млн. га). Площадь действующих в России лесных пожаров по состоянию на 00:00 по московскому времени 1 июля 2018 года составила: по данным дистанционного мониторинга (формы 4-ИСДМ) - 734 тыс. га, по сводке ФБУ "Авиалесоохрана", основывающейся на информации региональных диспетчерских служб - 510 тыс. га. Основная часть действующих лесных пожаров приходится на три региона: Красноярский край, Иркутскую область и Республику Саха (Якутию).

Мозаика космоснимков VIIRS за 1 июля 2018 года с наложенными термоточками за день (зонами активного горения) и границами субъектов РФ:



В ближайшие дни в наиболее горящих районах Красноярского края, Иркутской области и Якутии прогнозируется по-прежнему преимущественно сухая и жаркая погода, которая приведет к дальнейшему росту пожарной опасности и увеличению площадей действующих лесных пожаров.

Из всей официально учтенной площади действующих в России лесных пожаров по состоянию на 1 июля 2018 года 7% приходится на пожары, которые кто-нибудь как-нибудь тушит, и 93% - на пожары-отказники, по которым были приняты решения об отказе от тушения. На то, чтобы тушить все лесные пожары, в федеральном бюджете нет достаточных денег.


Шацькі лісівники допомогли облаштувати селищний стадіон

Керівниця Шацької ОТГ подякувала лісівникам за результативну роботу над покращенням іміджу туристичного краю.


В.о. голови Шацької ОТГ Людмила Цевух та директор ДП «Шацьке УДЛГ» Андрій Самолюк

У День Конституції України, коли на центральному стадіоні смт Шацьк відбувався фінал футбольного лісівничого чемпіонату, зі словами вдячності до всього колективу волинських лісівників та ДП «Шацьке УДЛГ» зокрема звернулася виконуюча обов'язки голови Шацької ОТГ Людмила Цевух.

Читайте також: Шацьк: кубок лісівників Волині з футболу знайшов свого власника

Людмила Степанівна зазначила, що результат праці волинських лісівників останнім часом все частіше можна побачити не лише у лісі. Небайдужість до життя місцевих громад, яка вже стала символом роботи працівників лісової галузі, у підсумку виливається новоствореними зеленими зонами, по-сучасному облаштованими місцями відпочинку, дитячими майданчиками, облаштованими територіями у містечках та селах.

Керівниця ОТГ звернулася зі словами вдячності до всіх лісівників краю та оголосила подяку начальнику Волинського ОУЛМГ Олександру Кватирку, зазначивши, що саме він задає відповідний тон у роботі.

«За допомогу у розбудові Шацької ОТГ, її інфраструктурних підрозділів, створення парків, скверів, рекреаційно-відпочинкових зон, зразкове ведення лісівництва, допомогу соціальним категоріям населення, освітньо-просвітницьку діяльність щодо збереження природних багатств краю, популяризацію зеленого туризму та створення позитивного іміджу Шацького краю на рівні держави», – йдеться у тексті Подяки, яку Людмила Цевух від імені громади окремо вручила директору ДП «Шацьке УДЛГ» Андрієві Самолюку.








Лісівники поставили лавочки для уболівальників...



...та облаштували решту території

Гриби як бізнес. В Карпатах водять «грибні екскурсії» і годують за старовинними рецептами. ВІДЕО



Гриби найкраще не зрізати ножем, а викручувати. А ніж потрібен для того, щоб вже викручений гриб обчистити від землі

Сезон щойно розпочався, а маленькі підприємці вже роблять «бізнес». Білі продають по 100 гривень за кілограм. Розхвалюють навіть запах грибів.

Крім того, в Карпатах водять «грибні екскурсії», реабілітують грибами, і, звісно ж, годують за старовинними рецептами гуцулів.

Журналістів на збір грибів відвіз Юрій Соломченко, який займається цією справою вже понад 30 років і любить гриби понад усе. Спорядження для грибника складається з кошика, сокири і ножа.

Юрій пояснює, що гриби найкраще не зрізати ножем, а викручувати. А ніж потрібен для того, щоб вже викручений гриб обчистити від землі.

А ще радить, щоб принести з лісу 15 кілограмів грибів, треба вміти розрахувати свої сили. Він, наприклад, не бере з собою ані їжу, ані питво — все дає сама природа.

Як повідомляли "Вікна", в Карпатах починають “косити” гриби-велетні.

Як приготувати гуцульську страву — кулешу — дивіться у сюжеті ТСН:


Дата публікації: 2018.07.01
http://vikna.if.ua/news/category/if/2018/07/01/86765/view

Лісівники Звенигородського лісгоспу та рятувальники провели спільні навчання з ліквідації пожежі в лісі (ВІДЕО)

З метою відпрацювання взаємодії між працівниками лісового господарства та пожежно-рятувального підрозділу у випадку виникнення пожеж в природних екосистемах, на території лісового масиву ДП «Звенигородське лісове господарство» відбулися тактико-спеціальні навчання.



Про це інформує Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства з посиланням на інформацію управління ДСНС України в Черкаській області.

За тактичним задумом, через необережне поводження з вогнем людей, які відпочивали в лісі, виникло загорання сухої трави на площі 150 м2. Під час патрулювання лісових насаджень, працівники лісової охорони, які виявили пожежу, одразу повідомили керівництво.

Першими до місця пожежі прибули працівники лісового господарства з ранцевими оприскувачами і «хлопавками» та розпочали її гасіння. Слідом прибув трактор з плугом для оборювання осередку пожежі по периметру, аби не допустити подальшого розповсюдженню вогню.

Остаточно ліквідувати пожежу вдалося спільними зусиллями лісівників та рятувальників Державної пожежно-рятувальної частини №17 міста Шпола.

«При гасінні умовної пожежі працівники лісового господарства та рятувальники продемонстрували застосування протипожежної техніки та інвентарю, а також показали злагодженість дій і готовність до гасіння лісових пожеж, отже, мета навчань була досягнута», – зазначає директор Звенигородського лісгоспу Анатолій Проценко.

Проте, незважаючи на протипожежну готовність, лісівники зауважують, що найкращий метод боротьби з вогнем у лісі – це не допустити його появи.





Чигиринське шкільне лісництво працює і на канікулах


У справі збереження і охорони природних багатств найважливішим завданням є екологічне, трудове навчання молоді, її патріотичне і моральне виховання. Учнівські лісництва – це потужна сила у формуванні справжніх природолюбів, дбайливих господарів лісу. Розвиток сучасного суспільства вимагає від учнівської молоді високого рівня знань і вмінь, практичного їх застосування та можливість визначитись в суспільстві як особистість.

Про це повідомила прес-служба Черкаського обласного управління лісового та мислвиського господарства.

Лісівники Чигиринщини небайдужі до того, хто прийме від них природоохоронну естафету і чи зможуть їхні діти чи онуки не лише зберегти створені ліси, а й примножити їх.

Враховуючи це на базі Чигиринського НВК І-ІІІ ст. №3 створено шкільне лісництво, яке розгорнуло багатопланову, цікаву роботу, де застосовуються нові форми трудового й екологічного виховання молоді.

Юні лісівники ставляться до лісу не інакше, як до храму природи, який вони плекають і руками і серцем.

Учні залучаються до виконання різноманітних робіт. З розумінням і великим задоволенням школярі допомагають у висаджуванні сіянців, доглядають за лісовими культурами, озелененню населеного пункту, виявленню та охороні рідкісних рослин, створенню екологічних стежок, проведенню фенологічних спостережень, здійсненню науково-дослідницької діяльності.

За 2017-2018 н.р. учні виконали великий об’єм робіт. Посадили ліс на площі 0,5 га. та проводили догляд за лісокультурами на площі 2,2 га. Є завзятими учасниками акцій («Майбутнє лісу в твоїх руках», прибирання стихійних сміттєзвалищ), конкурсів (зліт шкільних лісництв, Міжнародний конкурс «Молодь в лісах Європи», «Людина і ліс»), еколого-природничих заходів, які проводять лісівники.

Свої дослідження учні проводять, як правило в лісі, вивчаючи екологічні особливості росту рослин, екологію окремих тварин лісу, які в достатній кількості поширені на території району, так і рідкісних. Велику увагу приділяють ознайомленню із протипожежним облаштуванням лісових масивів.

Страждають цілі міста: вирубка лісу влаштувала в Карпатах екологічне пекло

А може справжня причина повені - асфальтування доріг???

Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України



На Прикарпатті розпочалася велика повінь. Це сталося через незаконний видобуток бурштину та вирубки лісу, які руйнують породи. Серез це, велика вода з гір затоплює села і міста. Відео великої повені виклав паблік "Диванний сектор" у Facebook.

"Буде цікаво, як підуть під землю села бурштинових "старателів". Розенблату все одно, на землі обітуванну змиється, а от що дурні і жадібні українці будуть робити?", - пишуть у паблике.

Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долини, створює масштабні екологічні лиха.

В Україні ліс вирубується від початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому, після катастрофічних повеней на Закарпатті Верховна Рада так і не спромоглася затвердити законопроект про заборону вирубання лісу.



Для чиновників ліс це дохід, місцевим жителям збройних пилорамами - засіб для виживання або спосіб збагачення. У невеликому селі може бути більше 20-30 законних пилорам, і всіх цікавить тільки одне - заробіток, нікому не цікава тема збереження лісу.

Як раніше повідомляв портал "Знай.uа" в Україні вже давно сформувалася "чітка модель" того, як вирішувати питання незаконного видобутку бурштину. Цю інформацію повідомив під час прес-конференції у Вінниці президент України Петро Порошенко.

За словами президента, північ Рівненщини не страждає від незаконного видобутку бурштину.
"Не страждає, по-перше. По-друге, якщо ви поїдете і запитайте у людей, які там працюють з Рівненщини, вони всі будуть захищати своє право видобувати бурштин. Запитаєте, вони за те, щоб припинити, чи ні. Це треба впорядкувати. Чия це відповідальність? Відповідних ліцензованих органів, які повинні впорядкувати, забезпечити природоохоронні заходи", - заявив Порошенко.
01.07 11:58

Вирубка лісів на Прикарпатті влаштувала справжнє екологічне пекло




Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України.

На Прикарпатті розпочалася велика повінь. Це сталося через незаконний видобуток бурштину та вирубки лісу, які руйнують породи. Серез це, велика вода з гір затоплює села і міста.

Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долини, створює масштабні екологічні лиха.

В Україні ліс вирубується від початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому, після катастрофічних повеней на Закарпатті Верховна Рада так і не спромоглася затвердити законопроект про заборону вирубання лісу.



Для чиновників ліс це дохід, місцевим жителям збройних пилорамами - засіб для виживання або спосіб збагачення. У невеликому селі може бути більше 20-30 законних пилорам, і всіх цікавить тільки одне - заробіток, нікому не цікава тема збереження лісу. В Україні вже давно сформувалася "чітка модель" того, як вирішувати питання незаконного видобутку бурштину. Цю інформацію повідомив під час прес-конференції у Вінниці президент України Петро Порошенко.

За словами президента, північ Рівненщини не страждає від незаконного видобутку бурштину.
"Не страждає, по-перше. По-друге, якщо ви поїдете і запитайте у людей, які там працюють з Рівненщини, вони всі будуть захищати своє право видобувати бурштин. Запитаєте, вони за те, щоб припинити, чи ні. Це треба впорядкувати. Чия це відповідальність? Відповідних ліцензованих органів, які повинні впорядкувати, забезпечити природоохоронні заходи", - заявив Порошенко.

Неділя, 01 липня 2018, 12:30