Лісівники називають нову проблему в лісі
На сьогодні проблема масового всихання сосни — у всіх на вустах. Хтось, нарікаючи на роботу лісівників — вбачає у її вирубці виключно «прибуткову» складову, а хтось — бачить реальну екологічну загрозу. Та в час активного висвітлення цієї проблеми, мало хто помічає інші.
Чи доводилося вам проїжджаючи обабіч дороги бачити білокору березу, верхівки якої уже повністю, або частково оголені. А яскраво-салатовий колір, що вирізняв берізку серед інших листяних дерев? Він — змінився до невпізнанності.
Аби побачити це — не обов’язково йти в глиб лісу. Береза, ніби волаючи про допомогу, наводить своїм зовнішнім виглядом жах у самих доступних, оку людини, місцях. Бо почасти красується біля дороги, річки, на освітлених сонцем галявинах. Вона на стільки не примхлива, що побачити її можна навіть на даху, де назбиралося хоч трішки пилу від куряви і туди потрапила насінина. Але через те, що насаджень берези в чистому вигляді в лісових масивах Новоград-Волинщини — немає, — мало хто звертає на це увагу!
Проте, не помітити це вкрай складно. Бо той, хто звик милуватися природою, завжди побачить відмінність. Що вже говорити про людей, які неодмінно пов’язані з лісом!
Головний лісничий ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» — Георгій Арсентійович Юзвінський каже, що вже давно окреслив цю тенденцію. Кілька років поспіль лісівники спостерігають за цим явищем, звертаються навіть до науковців, аби ті вивчили патологічні процеси. Проте такої інтенсивності загибелі берези, як цього року, ще не бачили. Тобто, хвороба прогресує.
І на відміну від всохлої сосни, з якої можна, при умові вчасної її вибірки, — частково отримати ділову чи хоча б технічну сировину, то з березою цей «номер» — не проходить. Дерево практично спріває та трухлявіє на пні! Тобто, в рази швидше повністю втрачає будь-яку придатність, на відміну від тієї ж сосни, ялини, ясена та інших порід.
У загальному процес всихання як берези, так і сосни, зовні схожий. Першою пропадає верхівка: всихає листя, пагони, гілки, які згодом просто осипаються. Потім хвороба спускається до низу. Утім, якщо сосна страждає від навали короїда, то береза потерпає від — агресивної бактерії. Науковці називають її бактеріальною водянкою, а ще, між собою, просто — «рак».
На корі берези спостерігається здуття, усередині якого збирається рідина. Вона добре помітна ззовні, коли «сочиться», і виглядає, як потоки крові – темно-бурого, інколи навіть майже червоного кольору. Поступово, починаючи з вершини, дерево засихає і повністю вмирає.
Вчені допускають, що як і в соснових насадженнях, так і з березовими, це трапляється в зв’язку з посухою, або коливанням рівня ґрунтових вод. Не виключено, що через це відбувається ущільнення ґрунтів, а відтак — пошкоджується коренева система. Дерева стають вразливими, і не можуть боротися з хвороботворними шкідниками. І навіть береза, — яка дотепер вважалася породою — досить стійкою до різного роду хвороб та негараздів!
Аби детальніше зрозуміти генезис проблеми, ми поспілкувалися з представником спеціалізованого державного підприємства «Вінницялісозахист» — Сергієм Болюхом, який займається вивченням цієї проблеми. Ось що нам розповів спеціаліст:
- Дійсно, останніми роками однією з проблем лісового господарства Житомирщини є всихання берези повислої у майже всіх місцях її зростання — незалежно, чи вона є головною, чи другорядною породою у складі. Пошкоджуються дерева різного віку, але найбільше патологія поширюється у насадженнях від 40 років і більше. Уражені дерева гинуть на протязі 1 – 2 років.
Характерні ознаки виявлені під час проведення лісопатологічних обстежень спеціалістами нашого підприємства, різних наукових досліджень вітчизняних та закордонних науковців, дають підставу стверджувати, що головне місце в загальній патології берези має поширення бактеріозу (бактеріальна водянка).
У своєму патогенезі хвороба пов’язана з комахами – ксилофагами, — як переносниками збудника. Найбільше поширення має заболонник березовий та рогохвіст березовий.
Характерними зовнішніми симптомами, що вказують на хворобу є, в першу чергу, зрідження крони; поява суховершинності у частини дерев, раннє осіннє пожовтіння та побуріння, а зрештою — листопад. Листя має дрібніші розміри ніж у здорових дерев. На стовбурі з’являються вологі плями, яскраві буро-коричневі потьоки (прозора слизиста рідина, що виділяється зі стовбурів хворих дерев, і має характерний кислий запах та містить у собі хвороботворні бактерії).
Також під час проведення польових робіт спеціалістами відмічалось поширення в березових насадженнях трутовиків (друга назва – березова губка). Своєчасне виявлення осередків поширення трутовиків має важливе значення, так як дає змогу вчасно видаляти вражені дерева з насаджень, тим самим зменшуючи ймовірність подальшого поширення осередку й зараженість спорами здорових дерев.
Слід зазначити, що в першу чергу осередки березової губки утворюються й поширюються в насадженнях, що пройдені низовими пожежами, або в місцях де відбулась різка зміна гідрологічних умов, — підсумував Сергій Віталійович.
На сьогодні, тема всихання соснових насаджень досить часто стає предметом обговорення різноманітних навчально-практичних семінарів, що проводяться на території Житомирської області лісомисливським управління.
Так, в середині червня, представники Новоград-Волинського лісгоспу стали учасниками семінару, що проходив у Малині. Науковці та лісівники вкотре наголосили на проблемі всихання хвойних та запропонували низку рішень, що здатні вплинути на долю лісу.
Проте, уже сьогодні постає питання чи не приєднається у таких семінарах ще одне проблематика — всихання берези. І хоча її кількість в лісових масивах Житомирщини в рази менша, від основної породоутворюючої — сосни, (хоча саме на території ДП «НВ ДЛМГ» площа березових насаджень займає четверту частину від вкритої лісом площі лісгоспу), — утім, березовий ліс не менш важливий як у структурі лісових насаджень, так і в стурктурі лісопромислового комплексу. Він завжди був джерелом деревообробної, хімічної, паливної, харчової та лікарської промисловості.
Використовується береза для виробництва лущеного шпону, ДСП та ДВП. Крім того з берези виготовляють паркет, дерев’яні частини для рушниць, токарні вироби, предмети домашнього вжитку. А з деревини карельської берези виготовляють навіть елітні меблі.
При сухій перегонці отримують цінні продукти, які слугують основою для виробництва лаків, формаліну, парфумів.
Березові дрова – цінне паливо з високою теплотворною здатністю. З них отримують деревне вугілля, а сажу використовують для виготовлення чорнила та фарб.
Знайлося застосування і корі. З неї отримують дьоготь, берестяні вироби, а з коріння плетуть корзини.
А ще березовий ліс — це база для заготівлі грибів та ягід. До того ж, завдяки високій фітонцидності та особливостям декоративності, саме на території березових гаїв — найкращі місця для відпочинку.
Тож, чи не наслідує береза сосну? Чи не втратимо ще одне джерело екологічної рівноваги планети?! Відповідь на це питання зможе дали лише час. Бо науковці — поки що безсилі. Але багато в цій справі залежить власне від життєдіяльності людини — найнебезпечнішого звіра в лісі.
Альона ДЕНИСЮК
05.07.2018 08:48
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
