Гослесагентство опровергает информацию об обвинениях зампредседателя ведомства Бондаря в адрес Ляшко

Государственное агентство лесных ресурсов опровергает информацию об обвинениях зампредседателя ведомства Владимира Бондаря в адрес лидера Радикальной партии, депутата Верховной Рады Олега Ляшко. Об этом сообщили "Украинские новости" со ссылкой на пресс-службу ведомства.

Гослесагнетство отмечает, что ряд СМИ обнародовал информацию с якобы комментарием заместителя Председателя Государственного агентства лесных ресурсов Владимира Бондаря относительно ветирования Президентом Украины Закона о дополнительном мораторий на экспорт дров и исследования британской неправительственной организации в котором якобы обвинял Ляшко в злоупотреблениях.

"Государственное агентство лесных ресурсов Украины обращает внимание на то, что цитаты и выводы с прямой ссылкой на якобы слова Владимира Бондаря, совершенно не соответствуют действительности. В своем интервью, на которое ссылается ряд сайтов, заместитель Председателя Гослесагентства не упоминал никаких имен и фамилий политиков, а также политических партий", - говорится в сообщении.

Ведомство также отмечает, что приведенные СМИ цитаты Бондаря являются вымыслом и он никогда не высказывался таким образом.

Ранее СМИ написали, что Владимир Бондарь обвинил Олега Ляшко в получении 1 млн долларов за лоббирование законопроекта №5495 о запрете на экспорт дров.

В размещенном в Youtube видео с комментарием Бондаря телеканалу "Сфера-ТВ.Луцк", на который ссылаются СМИ, отсутствуют какие-либо обвинения Бондаря в адрес Ляшко.

http://strichka.com/item/80966767

Далі...

“Глобальна проблема”: Гройсман про боротьбу з вирубкою лісу

В Україні боротися з контрабандою лісу будуть за новою схемою, яка, зокрема, передбачає аерофотознімання лісництв на предмет незаконної вирубки дерев.

Як пояснив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Кабінету міністрів у четвер, 26 липня, була створена робоча група для перевірки державних підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, і інших суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з вирубкою лісів і експортом лісоматеріалів.

«Госгеокадастр робить аерофотозйомку або залучаємо супутникові дані, ми порівнюємо їх за певний період часу – обчислюємо обсяги лісу. Беремо це лісове господарство – перевіряємо скільки було вирубано лісів, далі ми дивимося, що це були за рубки, і чи відповідали вони санітарним нормам, хто приймав рішення і так далі », – пояснив прем'єр.

Після цього, зазначив Гройсман, аудитори перевірять на які цілі пішла деревина: скільки на виробництво, а скільки на експорт.

Після цього таку ж інформацію запросять від європейських відомств. І весь цей ланцюжок пройде аудит. Зокрема, перевірка торкнеться і обсягів валютної виручки, яка повинна надійти в Україну.

«Ми підняли глобальну проблему і масштаби її будуть дуже серйозні», – резюмував прем'єр-міністр.

26/07/2018 

https://market.korupciya.com/2018/07/26/globalna-problema-groysman-pro-borotbu-z-virubkoyu-lisu/

Далі...

На Львівщині зріс обсяг продажів деревини

Головною темою чергового засідання колегії Львівського ОУЛМГ стало підбиття підсумків господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за І-ше півріччя 2018 року.

Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.

На початку засідання начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека відзначив, що в цілому за звітний період державними лісогосподарськими підприємствами забезпечено виконання усіх поставлених завдань.

Так, загальні обсяги відтворення лісів за період з початку року склали 1257,4 га. Зокрема, створено 973,4 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 284 га, що становить 23% від всього обсягу лісовідновлення.

Рубки формування та оздоровлення лісів проведено на площі 2,1 тис.га., в ході яких заготовлено 21,8 тис. кбм ліквідної деревини, в тому числі рубки догляду в молодняках проведені на площі 1,3 га.

За 1 півріччя 2018 року в лісах Львівського ОУЛМГ зареєстровано 249 випадків незаконної рубки лісу загальною кубомасою 669 кбм деревини, що на 421 кбм менше, ніж за аналогічний період минулого року, або 39%. В тому числі виявлено державною лісовою охороною 249 випадків (100%) незаконних рубок. А також на 4 % покращився відсоток встановлення лісопорушників, який становить 52%.

За період з початку року підприємствами управління від всіх видів рубок заготовлено 439,6 тис. кбм. деревини, в тому числі на рубках головного користування – 274,1 тис. кбм.

В круглому вигляді було реалізовано 360,3 тис.кбм. деревини.

На власних виробничих потужностях перероблено 94,2 тис.кбм. деревини, що на 11 тис. м3 більше, ніж у І півріччі 2017 року (+13%).

Випущено продукції переробки на суму 144,1 млн.грн.

За 6 місяців поточного року збудовано та відновлено 22,2 км лісових доріг.

Обсяг реалізації продукції склав 556,4 млн.грн., або 133,2% до відповідного періоду минулого року.

Заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах управління – відсутня.

Підприємствами управління сплачено до зведеного бюджету 133,4 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 30,4 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

З них до Державного бюджету сплачено 92,8 млн. грн., до місцевого бюджету — 40,6 млн. грн.

Крім податків підприємствами управління за 6 місяців поточного року сплачено Єдиного соціального внеску в сумі 39,3 млн. грн.

Разом сплачено платежів до зведеного бюджету та Єдиного соціального внеску в сумі 172,8 млн. грн., або 31% від загального обсягу реалізованої продукції.

Підсумовуючи доповіді Анатолій Дейнека зазначив, що проблемним залишається питання масового всихання соснових та ялинових насаджень в області. Існуючу проблему необхідно широко обговорювати та висвітлювати на місцевому рівні.

Основне джерело надходжень підприємств – це раціональне використання наявних лісових ресурсів. А це вимагає контролю за виконанням сортиментної структури. Акцентовано увагу на питаннях співпраці з деревообробниками, а саме – працювати виключно в законній площині на основі укладених договорів та аукціонних торгів.

За результатами засідання колегії прийнято відповідні рішення та окреслено основні напрями діяльності підприємств Львівського ОУЛМГ на найближчу перспективу.

Leopolis.news
http://leopolis.news/na-lvivshhyni-zris-obsyag-prodazhiv-derevyny/

Далі...

Уряд створить групи для аудиту вирубки лісів

КИЇВ. 26 липня. УНН. Спільні аудит-групи, куди увійдуть представники ДФС, зокрема, податкової міліції, та Служби захисту економіки МВС, а також Мінагрополітики і Держгеокадастру, створять для проведення перевірки вирубки лісу. Про це під час засідання уряду заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, передає кореспондент УНН.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За півроку митники виявили порушень при експорті лісу на 35 млн грн

"Зараз з лісом розбираємось – сьогодні ми приймемо рішення на виконання доручень. Вже будуть спільні аудит-групи, куди увійде аудит-служба ДФС, податкової міліції та Служба захисту економіки МВС, плюс МінАПК і Держгеокадастр. Проаналізуємо і зробимо аудит всього, що було вирублено за останній період часу. І подивимось по кожному контракту – хто, куди, що вивозив і під яким виглядом", - заявив Гройсман.

Нагадаємо, Президент Петро Порошенко ветував закон щодо відповідальності за контрабанду лісу-кругляку.

Джерело: УНН

Далі...

Об’єднуємо зусилля для запобігання лісових пожеж та їх ефективної ліквідації

Проаналізувавши кількість пожеж за останні роки, ми встановили, що тільки торік середня площа пожеж на один випадок перевищує гектар. Відтак зробили висновок, що основним недоліком у роботі лісової охорони підприємства є недосконале реагування, великі відстані переїзду пожежної техніки та її недостатність. При цьому враховувалась специфіка лісгоспу, на території якого постійно перебувають військові підрозділи, які проводять навчання, в тому числі зі стрільбами з різних видів зброї.

Саме тому прийнято рішення про організацію та створення трьох постійних пунктів спостереження зі стоянкою пожежної техніки і постійним чергуванням. Тепер максимальний радіус швидкого реагування – 10 кілометрів.

Організовано додатково лісовий кордон у кв. 184 Коропського лісництва (поблизу полігону ВЧ 0665). Забезпечено електропостачанням, організовано й заправку водою пожежних машин. Чергування працівників лісництв та пожежних машин ведеться постійно з 10 до 20 години.

На виробничій базі лісгоспу відремонтовано спеціальне приміщення для пожежних спостерігачів, де змонтовано центральну базу радіозв’язку, відображається сигнал відео спостереження.

В селі Косачівка придбано будинок біля лісового масиву для організації бази Бондарівського лісництва та місця чергування пожежних спостерігачів, стоянки пожежного модуля і трактора. Налагоджена співпраця з Косачівським лісництвом ДП «Остерське ЛГ», де є вежа відео спостереження.

Розроблений та діє мобілізаційний план взаємодії між суміжними лісокористувачами та підрозділами МНС.

Перед пожежонебезпечним періодом працівники лісової охорони неодноразово проводили співбесіди «Про пожежну безпеку» з особовим складом військових частин та серед учнів шкіл.

На початку травня командиру Деснянської дивізії направлено листа про обов’язковість виконання Правил пожежної безпеки в лісах України всіма суб’єктами та з проханням призупинити стрільби запальними набоями.

Наказом директора на підприємстві створена добровільна пожежна дружина. З представниками лісової охорони постійно проводяться спеціальні навчання та інструктажі.

З метою вчасного та якісного виконання службових завдань для робітників лісової охорони підприємством додатково придбано три одиниці легкової техніки (автомобілі ВАЗ 212140, УАЗ 390945 «Фермер», УАЗ 390945 — 460) та 4 мотоцикли. Ще у першому кварталі 2018 року відремонтували також техніку, яка в останні роки перебувала в неробочому стані, автомобіль ГАЗ — 52 АС пристосували для гасіння лісових пожеж. Таким чином на 1 квітня 2018 року забезпеченість лісової охорони п’яти лісництв транспортними засобами становила: п’ять одиниць легкового транспорту, одиниця вантажної техніки, чотири трактори з ПКЛ-70, п’ять пожежних машин та модулів по лісництвам та чотири мотоцикли іноземного виробництва. Торік легкового транспорту не було взагалі, мали лише одиницю ватажної техніки, два трактори, дві пожежні машини та один модуль на п’ять лісництв.

Для забезпечення автомобілів лісової охорони та пожежних машин якісним радіозв’язком витрачено додатково 90 тисяч гривень. На сьогодні на підприємстві є 17 радіостанцій, 1 ретранслятор, 25 ранцевих вогнегасників, 60 лопат штикових, 22 граблів та хлопавок, дві 350-літрових ємності для підвозу води, які встановлені на УАЗ «Фермер», одна система відео спостереження. Також створено 186 кілометрів мінералізованих смуг, на 725 кілометрах проведено догляд за ними, встановлено 27 шлагбаумів, аншлаги на протипожежну тематику 11 штук.

У лісництвах організовані під’їзди до природних водоймищ. Перед початком пожежонебезпеченого періоду на 10 кілометрах вздовж дороги Карпилівка – Лошакова Гута прибрані аварійні та фаутні дерева в зоні ЛЕП. Вздовж авто-доріг підняті крони хвойних дерев на висоту до 2 метрів. Вирубано природне поновлення шпилькових дерев на п’яти переїздах через залізничну колію.

Протягом останніх місяців 30 разів нам довелося активно реагувати на пожежі та виїжджати пожежній техніці. Тільки оперативне реагування дало нам результат, при якому середня площа пожеж стала в чотири рази меншою, ніж торік.

Володимир Брайко, директор ДП «Остерський військовий лісгосп»
25 Июль 2018 

http://chernigivlis.gov.ua/obyednuyemo-zusillya-dlya-zapobigannya-lisovix-pozhezh-ta-їx-efektivnoї-likvidaciї/

http://chernigivlis.gov.ua/obyednuyemo-zusillya-dlya-zapobigannya-lisovix-pozhezh-ta-їx-efektivnoї-likvidaciї/

Далі...

Ехо британських «досліджень», Або як український ліс не пускають на європейський ринок

Земля, бурштин і ліс. Цих три взаємопов’язаних слова були і залишаються ласим шматком природного багатства України. Деревина як лісова продукція – перспективна та прибуткова експортна галузь , що дає роботу 350 тисячам чоловік і становить майже 4% ВВП. Ліс і його багатства завжди були в сфері зацікавленості влади, бізнесменів та закордонних інвесторів. Всі хочуть контролювати лісову галузь, а дехто – ще й «робити» на цьому гроші. Хоча могла б заробити держава…

Інформаційних приводів навколо українського лісу вистачає: санітарні вирубки, засилля короїду, експорт, мораторій, тощо. Незважаючи на те, що лісівникам вдається чимало робити для розбудови галузі, в суспільстві акцентують увагу на проблемах, а інколи – їх підкріплюють видуманими фактами.

Напевно, диму без вогню не буває і справді в лісовій галузі проблем вистачає. Зрештою, не сперечаються з цим і самі лісівники, які всіляко намагаються вирішувати проблемні питання. Однак «хранителі лісу» часто стають заручниками несприятливого інформаційного фону, який формує критичні настрої в народі і навіть коли звинувачення голослівні, нічим не аргументовані і просто «висмоктані з пальця» – у суспільстві їм вірять.

Розглянемо приклад із вирубкою лісу і подальшою його контрабандою. Представники галузі не заперечують, що така проблема існує і справді часто кошти за лісову продукцію ідуть не в держбюджет, а в кишені недобросовісних псевдохранителів лісу. Окрім цього, варто зазначити, що вирубки та подальший продаж деревини здійснюють не лише державні підприємства, але мова не про те. Заради правди варто відзначити, що чимало публікацій та досліджень про український ліс – ретельно сплановані «писульки», що мають на меті не об’єктивно оцінити реальність, а правдами і неправдами виконати певну мету, лобіюючи чиїсь інтереси.

Ситуація, що може підтвердити цю тезу трапилася нещодавно. Фактично, тиждень тому в багатьох всеукраїнських та регіональних ЗМІ з’явилася серія публікації із заголовком «Україна на першому місці з незаконних поставок лісу в ЄС». Сама по собі назва публікації хоч і достатньо категорична та радикальна, однак не виникає стільки дискусій як зміст цих матеріалів. І справді, пересічний читач, який лише зверне увагу на заголовок і не читатиме текст вкотре себе переконає, що «корупціонери масово експортують український ліс і наживаються на цьому». Під впливом згаданим вже нами інформаційного фону цей читач ,скоріш за все, не буде навіть читати матеріал і сформує ще одну стереотипну думку. Якщо ще не всі українці звикли читати лише заголовок і на основі цього робити висновок, а є ще такі люди, які мають терпець прочитати текст і проаналізувати його, то тоді може наше суспільство і навчиться відділяти мухи від котлет.

Коротко про те, які ж факти подаються в цих публікаціях. В основі них – нібито звичайнісіньке дослідження британської неурядової організації Earthsight. Відповідно до висновків Earthsight, під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 році. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, яке буцімто виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.

Надибали британці і на ще одну цікаву штуку. У дослідженні йдеться, що колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, який зараз переховується від слідства десь в РФ, побудував цілу схему передачі “санітарного” лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Earthsight стверджують, що схема, яка працювала із 2011 року, діє до цього дня.

Аби засумніватися в істинності цього дослідження достатньо всього декілька раз перейти за посиланнями на першоджерела та, власне, на сам сайт організації, яка проводила «розслідування». Компанія Earthsight зареєстрована в 2015-му році, а сайт і взагалі з’явився у 2017-му. Далі – цікавіше: згідно з даними, які пропонують самі ж Еarthsight в їх організації працює аж одна людина! Дослідження-доповідь, до якої так активно апелюють українські ЗМІ опублікована в розділі «Розслідування» під кричущою назвою «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери й уряд ЄС не справляються із проблемами українських лісів». Окрім дослідження лісів України, в розділі є ще два «розслідування»: перше – присвячене парагвайським лісам Чако, друге – руйнування лісів басейну Конго. Невже три дослідження нехай навіть присвячені схожій проблематиці, але держав з різних континентів, а відповідно – з різними природними та кліматичними особливостями проведено однією людиною? Та ще й в достатньо короткий часовий проміжок. До того у «розслідуванні» щодо українських лісів немає жодних статистичних розрізів, на основі яких було сформовано детальні цифри. Принаймні, нам їх віднайти не вдалось. Аби з’ясувати істину та дізнатися, чи відповідає дослідження реальному стану справ звертаємось з коментарем до заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря.



Володимире Нальковичу, британська неурядова організація Еarthsight опублікувала дослідження, в якому наводить дані від 67 до 78% рубок лісу в Україні незаконними. При цьому, організація розповідає про корупційну складову і навіть наводить приклади. Наскільки це дослідження можна вважати реальним відображенням справ?

Ви знаєте, до всього треба ставитися з належною увагою, якщо факти викладені правильно, коректно і вони відповідають дійсності. Давайте почнемо з того, що собою являє ця організація, де вона взялася і чи можна вважати коректними її так звані дослідження. Організація зареєстрована в 2015-му році у Великій Британії і складається з однієї людини – директора. Інших людей в ній немає. Вони самі пишуть, що до 2015-го року діяли підпільно в Британії, а потім нібито діяли вже офіційно. Знову ж таки, організація стверджує, що цих два роки цей директор, очевидно один, займався дослідження українських лісів. Знаєте, якщо організація створюється в Британії і два роки займається дослідженням українських лісів, у мене викликає сумніви для чого таку організацію створювати, ну, але ж диваки різні є. Я думаю, що це їхнє право. Але як може громадська організація британська, спираючись на якісь дані статистичні, стверджувати таку фахову і серйозну річ, що саме 67 % лісу заготовлено неправильно. Для цього треба мати досить серйозні дані, щоб будь-які цифри довести до такої точності. Ми прочитали це дослідження в оригіналі, адже в ЗМІ є лише витримки з нього. Я можу вам сказати декілька позицій. Перше – дослідження готувалося не англійською мовою. Я не знаю,чи українською, але не англійською. Фахівці, які його перекладали говорять, що це поганий переклад, а не текст написаний в оригіналі англійською мовою. До того ж, електронний переклад, який не відповідає стилю написання англійської мови. Друге – там абсолютно немає ніякої конкретики і пояснення звідки беруться такі дані. В досліджені посилаюся на джерела в українській пресі. Знаєте, посилатися можна на різні джерела, але робити з них системні висновки такого характеру не треба. Жодного конкретного дослідження на місці немає. Це ж очевидно, бо і немає людських ресурсів в цієї організації і не було жодного відповідного звернення.

Невже нічого конкретного Ви та працівники лісової галузі, які вивчали це дослідження так і не знайшли?

З конкретики там написано, що вони працювали на 18 локаціях в чотирьох західних регіонах України. Навіть якби все було правдою, то я наведу конкретний приклад. На сьогоднішній день в Україні видано близько семи тисяч лісорубних квитків за півроку. Тобто сім тисяч ділянок різних, великих і маленьких на сьогодні знаходяться в обробці. Вони присутні на вісімнадцяти. Скажіть, на скільки коректне таке дослідження і правдиве?

Тоді, напевно, це взагалі не можна називати дослідженням…

Так отож. За таких умов не можна провести точне дослідження. Я сумніваюся і в тому, що вони відвідали цих вісімнадцять. Не могла це зробити одна людина, і взагалі навряд цей директор був в Україні. Вони можуть спиратися на думку інших людей, а мета цих людей може бути зовсім інша.

Для чого ж тоді публікувати таку річ?

Давайте подивимось на час, коли з’явилось це дослідження. Великі виробники, такі як ІКЕА, оголосили про вхід на український ринок. Вхід ІКЕА завжди характеризується тим, що вона не працює в корупційних схемах і її вихід на чийсь ринок вивчається досить таки довго. Там системно вивчається інформація, тоді приймаються відповідні рішення. Безперечно, те що ІКЕА буде працювати на нашому ринку може не подобатися комусь з конкурентів, тому що це буде пов’язано з тим, що великий переробник може бути в Україні. Тому ситуація склалася наступним чином. Як на мене, знайшлися люди, які почали застосовувати всі засоби, щоб великі компанії, такі як ІКЕА, на український ринок не заходили.

Чому ж стільки людей звертає увагу на це дослідження, не вникаючи у суть?

Мені теж дивно, що дуже багато людей звертають увагу на такі дослідження. В нас в Україні є набагато серйозніші і ґрунтовніші дослідження, що стосуються лісової галузі. Вони чомусь не беруться до уваги. Натомість англійська громадська організації з добре проплаченою розкруткою зробила такий галас. Я вважаю, що це все минеться, ніякої конкретики тут немає і не може бути, тому що ніякими серйозними дослідженнями ця організація не займалася. А проблем багато в Україні залишається. Є проблема відсутності уніфікації тарифів. Цікаво, чому розмитнюється деревина по одному коду в Україні, а в Європі замитнюється по іншому: в Європі рахують по одному, в Україні – по-іншому. Тому і ми маємо такі недоліки, про які я постійно говорю. Мало хто розуміє і знає, що ми сьогодні живемо за гостами 80-х років і це абсолютно неприйнятна ситуація, але замість того, щоб уніфікувати ці речі подібно до Європи, ми слухаємо такі організацію

Кому і для чого може бути вигідно така дезінформація? Наробити шуму чи є якась глобальніша мета?

Думаю, що мета глобальна є одна – давно деякі ділки придивилися до того, щоб запустити приватизацію і безжально вирубати ліс, користуючись недосконалістю українського законодавства та низькою правовою культурою. Глобальна мета така і це не перший випадок, є дуже багато цьому підтверджень. І галузь з цим бореться вже не перший десяток років. Це якщо говорити про глобальну мету, коли ж згадати про тактичну мету, то сьогодні, попри все, нікого не цікавлять наші економічні інтереси. Наших партнерів, друзів чи колег, чи сусідів завжди цікавлять власні інтереси, розвиток власної економіки та бізнесу, розвиток власної лісопереробки і надання Україні негативного іміджу корумпованої країни, або створення такого іміджу для певної галузі. В тому числі, лісової. Створення такого іміджу не додає можливості виходу на експортні позиції будь-якій царині, ні царині круглого лісу, ні продукції глибокої переробки. Якщо ви помітили, то фабула звучить так: з «корумпованого» лісу робить продукція, а вона не повинна робитися. Значить треба заборонити можливості використання українського лісу в будь-якому вигляді, не тільки у круглому вигляді, а й пиломатеріалів та в іншому вигляді. Тобто, це далекоглядна політика, політика системна. Продукцію українського лісу не хочуть пустити на європейський ринок, захищаючи свої ринки. Мені дуже прикро, що ми ведемось на такі дослідження і робимо галас, коли варто було свою промисловість підтримати. Погоджуюся, що там де є проблеми – їх треба вирішувати, де є корупційні схеми – їх треба закривати. В конкретному випадку , цьому немає жодних підтверджень, це голослівне звинувачення на адресу всієї галузі і створено нам проблему. Ці звіти понаправляли в багато іноземних представництв. Ми вже маємо відгуки від них, від багатьох європейських компаній. Я думаю, що це не буде сприяти тому, щоб європейські компанії працювали з продукцією української переробки. Це не може не відобразитися на нашій економіці. Така-от непроста історія.

Чи розглядаєте, що це сплановане псевдодослідження може бути замовлене проти Вас особисто або ваших колег-лісівників?

Я не думаю, що моя скромна персона була в основі цього псевдодослідження. На моє переконання, мета – глобальніша, хоча, безперечно, це може зачепити і мене персонально, і моїх колег. Причина – ми боремось з тим, аби українські ліси не були пущені ні під приватизацію, ні під концесію. Ми розробили і запропонували свою концепцію розвитку лісової галузі, яка поки не приймається. Можливо, і це частково є каменем спотикання. Але я ще раз хочу сказати, що б’ють не по мені. Люди не є стратегічною метою. Це є удар по економіці держави.

Коментар Володимира Бондаря лише підтверджує те, що дослідження британської організації є досить сумнівними. Зі слів лісівника, можна зробити висновок, що метою доповіді організації є недопущення виходу українського лісу та його продукції на європейський ринок і бажання певних осіб приватизувати ліс для подальшого його експорту.

Хто ж така ІКЕА і чому комусь так «муляє», що ця компанія може вийти на наш ринок? IKEA — транснаціональна корпорація, заснована у Швеції, яка розробляє та реалізує швидко-збірні меблі, кухонну техніку та аксесуари для дому. Штаб-квартира розташована в Нідерландах. З 2008 року вона є найбільшим у світі меблевим продавцем.



Станом на листопад 2017 року IKEA володіє та керує 411 магазинами в 49 країнах. У 2016 фінансовому році корпорацією було продано товарів на 36,4 млрд євро. Веб-сайт IKEA містить приблизно 12 000 одиниць товарів. З вересня 2015 року до серпня 2016 року веб-сайт відвідало понад 2,1 мільярда інтернет-користувачів. Компанія відповідає за приблизно 1 % світового споживання деревини серед комерційної продукції, що робить її однією з найбільших користувачів деревини в секторі роздрібної торгівлі.

Історія з ІKEA в Україні тягнеться достатньо давно. Корпорація заявила про намір вийти на український ринок на початку 2005-го року і планувала відкрити перший торговий центр в Києві восени 2006-го, проте цей процес затягнувся через проблеми з виділенням відповідних земельних ділянок. На початку вересня 2007-го року гендиректор підрозділу IKEA в Росії і СНД Пер Кауфман повідомив, що компанія отримує першу земельну ділянку під Одесою Були також чутки про будівництво під Києвом в Борисполі . В червні 2010-го компанія оголосила про припинення пошуку земельних ділянок і будівництва першого магазину в Одеській області.

Прогресу вдалося досягнути лише через 8 років. У лютому 2018: в ЗМІ з’явилось повідомлення, що магазин IKEA в Україні відкриють до кінця року. На початку липня IKEA офіційно заявила про пошук персоналу для роботи в першому в Україні магазині.

Цілком очевидно, що корупційні скандали та негативні інформаційні повідомлення, навіть якщо вони голослівні та видумані, не сприятимуть укладенню такої бажаної угоди із міжнародною компанією. Якщо угода, що готувалася вісім років вкотре зірветься, то Україна може втратити мільйони, які могла б отримати внаслідок її підписання.

Український ліс не хочуть відкрито пустити на європейський ринок. Принаймні, так щоб за нього отримувала гроші саме держава, а не люди зі «схеми». Імовірно, що метою досліджень та інформаційного шуму є бажання кадрових змін, які дадуть змогу усунути неугодних і привести на посади тих, хто буде не проти приватизації, а «сяде» на схему й долучиться до «приватного» експорту лісу.



Яка б насправді не була мета дослідження Еarthsight, але не треба бути великим спеціалістом в лісовій галузі, щоб зрозуміти, що в ньому багато недопрацювань та дивних збігів. Наскільки реально може ілюструвати ситуацію дослідження, яке проводилося на 18 ділянках із 7000? Звісно, якщо воно справді проводилося. Чи міг один працівник неурядової організації у Великобританії встигнути менш ніж за три роки дослідити лісову галузь Конго, Парагваю та України і чи робив він це взагалі? Чому «дослідження» з’явилось саме в той час, коли нарешті може втілитися у реальність довгоочікувана угода з ІКЕА.

Сумнівних питань багато, а висновок один: поважні експерти, міжнародні компанії та ЗМІ не повинні робити глобальних висновків на основі доповіді Еarthsight. Без сумніву, проблема незаконних вирубок, подальшого експорту та корупції у лісовій галузі існує, але з нею потрібно боротися системно на основі ґрунтовних досліджень з врахування ситуацій на тисячах ділянок, де вирубується ліс.

Для того, щоб вирішити цю проблему вкрай необхідним є й впровадження закону про мораторій на експорт необробленої деревини, який Президент України ветував і повернув на доопрацювання. Окрім політичної волі та законодавчого підґрунтя, потрібна й стабільність в лісовій галузі, яка не може бути забезпечена при кадровому лобізмі та постійних дискредитаціях лісівників. Щодо ситуації навколо Еarthsight, то її детально взялися досліджувати в столиці. Сьогодні в Києві має відбутися прес-конференція заступника Держлісагенства Володимира Бондаря, яка дасть відповіді на багато питань щодо доповіді британців.

Андрій Мошкун

26.07.2018

Далі...

Реформа охотничьего хозяйства: разгром или дорога в жизнь?

Иногда меня встречают региональные охотоведы и задают сакраментальный вопрос: ну, что там у вас, в Москве? И я им тоже отвечаю вопросом: вам-то что с того? Они пожимают плечами: «Да, в общем-то, ничего. Просто интересно».

Реальности сегодняшней охотничьей жизни просто таковы, что она может быть присоединена хоть к Министерству путей сообщения. Московский департамент (или что там будет в ближайшее время) сам по себе, региональные управления – сами по себе. А ведь охота – она вся в лесу, полях, степях, на горах и в тундре. В Москве охоты нет.

Поэтому все страдания о наличии или отсутствии специально управляющего охотой департамента – в большинстве своём от тех, кто хотел бы принимать участие в странной схватке бульдогов под ковром, имеющей значение для очень узкого круга лиц.

09.06.2018, после 16:30 (то есть уже фактически по окончании рабочего дня), в интернете на различных сетевых ресурсах стали появляться документы, похожие на приказ по Минприроды России № 252 «О структуре центрального аппарата Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации», а также приложения к этому приказу, отражающие вот эту вот структуру.

Сразу обратило на себя внимание, что охотдепартамент, сменивший за последние десять лет не одно название и четырёх руководителей, из этой структуры исчез. Зато появились две другие структуры: департамент государственной политики и регулирования в области лесных ресурсов и охотничьего хозяйства и департамент государственной политики и регулирования в области ООПТ.



Реорганизация министерства произошла через месяц после утверждения нового состава правительства, в котором министром природных ресурсов и экологии стал Дмитрий Кобылкин, бывший глава Ямало-Ненецкого автономного округа. Дмитрий Николаевич, по полученным сведениям, является решительным человеком, с большим политическим весом; и не чуждым охоте.

Что это значит? Ну, прежде всего, появится единый орган управления заповедниками, национальными парками и федеральными заказниками России, подчинённый непосредственно заместителю министра.

Напомню, что в 2016 году уже БЫЛ ПОДПИСАН приказ без даты об объединении охотдепартамента и подразделения, отвечавшего за особо охраняемые природные территории. Более того, сотрудники заповедного управления даже пришли в помещения охотдепартамента и им указали места, где будут стоять их столы.

Позднее, в декабре, этот приказ и упоминания о нём исчезли из писаной истории, а в охотдепартамент был назначен его нынешний руководитель, член редакционной коллегии «Русского охотничьего журнала» Андрей Филатов.

Однако идеи совместить охотничье хозяйство с чем-либо ещё уже давно не покидают головы чиновников центральных аппаратов власти.



Напомню, что в нулевые годы в ходе административной реформы 2003–2004 гг. он был объединён с ветеринарным надзором в составе Россельхознадзора, и только позднее, стараниями В. Мельникова, выделен в отдельное подразделение Минсельхоза, но ненадолго. Позднее охотников в составе Минсельхоза объединили с лесниками в одном департаменте. Уже потом, при передаче леса и охоты в Минприроды, их снова развели по разным департаментам.

Объединение охотничьего хозяйства с лесным, судя по всему, проводится в русле всеобщей европеизации российского законодательства (несмотря на все наши разногласия и даже ругань в адрес «Гейропы» и «гейропейцев», все наши реформы имеют именно европейские корни, чаще всего – германские).

Уже сейчас мы можем наблюдать дружный хор критиков, в основном из состава провластной московской околоохотничьей тусовки, распевающих на все лады: «Всё пло-о-охо! Пло-о-охо! Очень плохо!» Исключение в хоре критиков составляет, пожалуй, только кировская школа охотоведов. Суть их претензий, в общем-то, состоит в требовании возвращения советской власти и, соответственно, советской системы ведения охотничьего хозяйства, для которой эта школа была создана. Но в возвращении советской власти я сомневаюсь, а для того чтобы кировская школа получила влияние на развитие охотничьего хозяйства, надо центр управления отраслью (которого де-факто и нет) перенести в Киров. В чём я сомневаюсь ещё более, чем в возвращении советской власти.



Да, конечно, лучшие умы отрасли считают, что в тени огромного лесопромышленного комплекса крохотная охотхозяйственная составляющая просто потеряется и будет управляться по остаточному принципу. Такому остаточному, что его на кончике иглы не разглядеть.

А пробовали ведь. Вот во время слияния с Россельхознадзором и пробовали. Не получилось. Слишком разные объекты, формы хозяйствования и методы управления.

А почему у немцев получается, спросите вы? А потому что лесное и охотничье хозяйство у немцев исторически сращивалось несколько столетий – раз. Лесное хозяйство Германии последние 80 лет (как минимум) не имеет значительного хозяйственного и промышленного значения. Имеет скорее природоохранное – и в этом более схоже с нашим управлением заповедниками и национальными парками – два.

Дивергенция между лесным и охотничьим хозяйствами у нас шла в области не только производственной, но и образовательной: специалисты по управлению лесами обучались иначе, чем специалисты по охотничьему хозяйству, и наоборот.

В чём может быть причина такого приопускания охотничьего департамента и приподнятия департамента особо охраняемых территорий? Причин несколько, и одну из них лучше всего сформулировал французский маршал XVII столетия Жак д'Эстамп де ла Ферте: «Бог на стороне больших батальонов». С точки зрения высшего менеджмента страны эти батальоны выглядят так:

• федеральные субвенции в области охраны и использования охотничьих ресурсов составляют 1,27 млрд руб.;
• федеральные субвенции на развитие и функционирование особо охраняемых природных территорий федерального значения – 6,7 млрд руб. И это не считая огромных внебюджетных вливаний, которые делают в наиболее известные заповедники такие гиганты, как «Газпром» и «Роснефть»;
• личный состав, подчинённый непосредственно департаменту охоты, – около сорока человек – это, собственно, штат московского департамента МПР. Все департаменты и отделы в регионах – местного подчинения;
• личный состав департамента особо охраняемых природных территорий – 10,5 тысяч человек. Сотрудники заповедников, национальных парков и федеральных заказников подчиняются непосредственно Москве, минуя региональные «прокладки».

К сожалению, объединение департаментов снова случилось вне логики как общей системы управления живой природой в Российской Федерации, так и современного законодательного процесса. Предложенное в 2016 году объединение департамента особо охраняемых природных территорий и охотдепартамента выглядело весьма логично: объединялись объекты, управляющие, прежде всего, животным миром. В связи с этим было возможно и совершенствование законодательства, в котором законы «Об охоте», «О животном мире» и «Об ООПТ» развивались бы в сцеплении друг с другом и разрабатывались одним и тем же коллективом специалистов.

А не произошло это в том числе и потому, что в нашей стране просто отсутствует общее понимание, как должно происходить управление дикой природой в целом – а не в только в свете ведомственной принадлежности (с ней у нас вообще всё забавно; хочу напомнить, что ещё с советских времён китообразные и ластоногие находятся в ведении рыбного хозяйства и формально к млекопитающим не имеют никакого отношения).



Никаких перспектив для появления такой общей стратегии пока не видно, и, похоже, никто из высших государственных менеджеров не задумывается о её необходимости.

Что мы, охотники, огребём в результате такого отношения? А то, что охотничье хозяйство будет всё сильнее терять своё значение на фоне увеличения роли природоохранных тенденций в развитии государственной политики Российской Федерации.

Какой из этого выход? Я думаю, он всего один. Не вступать с носителями «зелёной» идеологии в бессмысленные дискуссии. Вести с ними выдержанный диалог, направленный на взаимное сотрудничество. Не только вникать в понимание собственных нужд, но и стараться понять, что требуется дикой природе от нас, чтобы выжить и развиваться. И давать ей это в меру наших скромных возможностей. В том числе через финансирование охотниками природоохранных программ.

Но прежде всего – соблюдать природоохранное законодательство, каким бы оно нам ни казалось. Потому что от понятийного государства к правовому мы придём через корректировку законодательства, а не через его отрицание.

Русский охотничий журнал, июль 2018 г.
Источник: Русский охотничий портал

http://www.forest.ru/articles/reforma-okhotnichego-khozyaystva-razgrom-ili-doroga-v-zhizn/

Далі...

Управления лесами проверило исполнение переданных полномочий в подведомственном учреждении

При проведении работ по отнесению земель, предназначенных для лесовосстановления к землям, занятым лесными насаждениями, нарушений не выявлено. 

Специалист отдела воспроизводства лесов и лесоразведения управления лесами Правительства Хабаровского края проверил на территории Аванского лесничества соответствие выполненных в 2017 году работ по воспроизводству лесов нормам лесного законодательства. С целью осуществления контроля за проведением работ специалист отдела выезжал на участки лесного фонда, где ранее (5-10 лет назад) проводились рубки лесных насаждений и мероприятия по лесовосстановлению. Лесные насаждения оценивались по трем параметрам: высота деревьев (не менее 1,4 метра), их возраст (не менее 7-9 лет в зависимости от породы деревьев) и количество штук на 1 гектаре (1300).

По результатам ведомственной проверки были сделаны выводы о том, что организация и проведение работ по отнесению земель, предназначенных для лесововсстанвления, к землям, занятым лесными насаждениями в краевом государственном казенном учреждении "Аванское лесничество", выполнены в соответствии с лесным законодательством, замечаний на данный момент нет. А это значит, что на когда-то вырубленных участках лесного фонда, благодаря проведенным 7 лет назад мероприятиям по лесовосстановлению, зашумят крепкие и мощные кедровые леса

Короткая ссылка на новость: http://www.forest.ru/~jDqCf

26 Июля 2018

Далі...

ПОРОШЕНКО ПОДАЛ ПРЕДЛОЖЕНИЯ К ВЕТИРОВАННОМУ ЗАКОНУ О КРИМИНАЛИЗАЦИИ КОНТРАБАНДЫ ЛЕСА

Введение запрета сроком на 8 лет на вывоз в таможенном режиме экспорта топливной древесины не соответствует международным обязательствам Украины по Протоколу о вступлении страны в ВТО.

Об этом говорится в предложениях президента Украины Петра Порошенко к законопроекту о криминализации контрабанды леса, опубликованных на сайте Верховной Рады.

В документе также сказано, что запрет не согласуется с обязательствами Украины по Соглашению об ассоциации с ЕС, согласно которым ни одна сторона не должна вводить или сохранять запреты на импорт или экспорт товара, предназначенного для другой стороны.

«Поэтому предлагаю пункт 2 раздела II Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов» исключить, установив защитные меры, направленные на сохранение украинских лесов, применение которых будет соответствовать международным обязательствам Украины», — предложил Порошенко.

https://times.com.ua/News/92609/poroshenko-podal-predlozheniya-k-vetirovannomu-zakonu-o-kriminalizacii-kontrabandy-lesa

Далі...

«Від нашої позиції залежить, чи зможемо ми зберегти лісову галузь Україні»

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар дав інтерв’ю луцькому телеканалу, де відповів на гострі запитання журналістів. Зокрема, він розповів про причини президентського вето на мораторій на експорт необробленої деревини, скандальне розслідування британської організації про незаконний експорт лісу, проблеми лісової галузі.

Президент ветував закон про мораторій на експорт необробленої сировини. Яка його мотивація?

Президент і адміністрація президента пояснили свої дії чітко і конкретно. Наскільки я зрозумів з публікації, президент виступає за посилення боротьби з контрабандою, в тому числі і лісу, але в закон були внесенні між першим і другим читанням різні поправки, які порушують міжнародні зобов’язання України. І з точки зору президента, ця річ має бути виправлена. Від себе можу додати, що ми досить довго працювали над цим законом разом із розробниками. І наші аргументи були наступні. По-перше, треба врахувати, яка сировина не переробляється в Україні. Вона сьогодні не переробляється в Україні, вона не буде перероблятися і завтра. А тому треба розуміти часові рамки, які треба дати нашим підприємствам для того, щоб вирішити питання цієї сировини. Інакше вона просто буде нагромаджуватися на складах і в певний час підприємства лісогосподарські припинять свою роботу.

Питання друге, яке пройшло зараз в законі. Це питання не тільки власне дров, але й похідної продукції. Ми говоримо про щепу, ми говоримо про пілети, ми говоримо про дрова колоті, це продукти переробки, в тому числі і дрова колоті, тому що вони проходять через відповідні дровоколи, це обладнання дороговартістне, яке було завезено в Україну. І якщо брати Закарпатську область зокрема, то наскільки мені зрозуміло, більше 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані, як діловий ліс. Тому мені здається, ці речі треба поправити в законі, виправити і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці.

Як ви оцінюйте розслідування англійської організації щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу?

Для того, щоб робити системно якесь обвинувачення, чи аналіз того чи іншого явища, потрібно мати для того підстави. Ми з’ясували інформацію, яку оприлюднила ця організація, на підставі яких документів вона оприлюднила це дослідження і проаналізували наслідки. Організація знаходиться в Великобританії, зареєстрована в 2015 році і складається з однієї людини. Одна людина – це директор. Цей директор не є фахівцем, не має лісової освіти в цій галузі. Самі ці факти говорять про те, що це дослідження можна брати до уваги лише частково. Якщо брати подальше бачення і долю цієї організації, то ми зіштовхнулися з наступними фактами. Цей директор організації чи його представники неоголошені зв’язувалися з нашими громадськими організаціями, громадськими активістами, які надавали їм свої дані. Хто ці активісти, які дані вони надавали, нам невідомо, але сказати, що це офіційні дані щодо вирубки, щодо експорту ми сьогодні не можемо. Вони не користувалися державними офіційними даними. Все побудовано на припущеннях, на здогадках, на висловленнях неофіційних осіб, які ніяких доказів не дають. Будувати серйозну політику, або відношення до держави на таких фактах та аргументах, мені здається неправильно. Мало того, почали виступати українські громадські активісти, які говорять, що дані, які в них взяли, вони перекручені, вони не відповідають дійсності, вони сфальсифіковані.

Якщо стільки скандалів стосовно цієї організації, стільки неточностей, стільки проблем, то мені здається, що ця ситуація була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарські господарства можуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України.

Кому вигідна ця кампанія з дискредитації галузі?

Це не лише дискредитація лісової галузі, але й держави Україна. Чому? Ми говоримо не тільки про лісоматеріали в круглому вигляді. Якщо ви уважно читали статтю, то там писалося про пиломатеріали невідомого походження. Тобто контекст статті йде про те, що в Україні проводяться суцільні незаконні рубки, а отже ліс заготовлений за стандартами, які не відповідають вимогам європейських структур. А отже з нього виготовляти щось є неправильно відповідно до європейських норм і правил. Тобто всю лісову галузь України, я ще раз хочу підкреслити, не тільки і не стільки круглий ліс, але й продукцію виробництва круглого лісу, починаючи з виробництва пиломатеріалів, і закінчуючи готовою продукцією, треба заборонити до реалізації на європейському ринку. Тобто український ліс вибуває з європейського ринку. Це досить проблемна позиція і вона б завдала великої шкоди Україні. Такі гіганти, як «ІKEA» оголосили про вхід на український ринок. Всі ми знаємо, що ця компанія не працює по контрабандних і незаконних схемах. І вони вирішили зайти саме в цей час, вивчивши український ринок, а вони дуже довго його вивчали, на відміну від фахівців громадських, вони робили це достатньо системно і професійно. І коли вони б почали заходити на український ринок, вони б когось потіснили. Це був би серйозний перерозподіл ринку всередині України. Особливо це не сподобалось конкурентам на нашому напрямку. Безперечно цей фактор, як і інші фактори, були в основі написання цього матеріалу, я в цьому переконаний.

Тобто, в дискредитації галузі є певні зацікавлені сторони?

Давайте перерахуємо фактори, які передували цій статті. Вперше лісова галузь повністю позбавляється фінансування. Такого ніколи не було. Три роки поспіль лісова галузь не фінансується. Це означає, що східні та південні підприємства змушені припиняти фактично своє існування, тому що, вони не можуть виплачувати заробітну плату, це не ресурсні області, вони не можуть посадити новий ліс, вони не можуть реагувати на виклики, такі як пожежі… Ресурсні підприємства так само просідають, тому що на їхніх плечах виносяться підприємства Півдня та Сходу. Галузь не може впроваджувати нові технології, галузь не може адекватно відповідати на виклики.

Далі приймається рішення щодо передачі в концесію лісів. Проти цього виступала більшість голів обласних та районних адміністрацій, народних депутатів місцевих рад і галузь просто вийшла і сказала, що не дозволить зробити приватизацію. Це не просто було чиєсь рішення, це було стратегічне урядове рішення, яке сьогодні призупинено.

Які факти на сьогодні є, що доводять такі речі? Фактів на сьогодні не має. Це перший раз, коли звинувачують не конкретні підприємства, не окремих експортерів, а цілу галузь.

Щодо кримінальних справ, то ніхто не стверджував, що в лісовій галузі немає проблем, вони є однозначно, однак вони не характеризують галузь загалом. Є окремі справи, які тривають в суді, тривають судові процедури, така річ є в кожній галузі. Мені не зрозуміло, чого йде таке інформаційне навантаження на суспільство? Кажуть, що ситуація катастрофічна, вирубуються ліси, мовляв, вивозиться діловий ліс, ну не вивозиться діловий ліс.

Справа в тому, що ми маємо тільки два факти. Факт замитенння в Україні по одному коду класифікації і факт розмитнення по іншому коду, але варто врахувати, що в нас немає уніфікованих норм між нашим законодавством і законодавством Європейського Союзу.

Європа має 4 класи якості деревини. А ми маємо 3. І під клас «Д» не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Я можу сказати точно, що ніхто ділового лісу, системно маю на увазі, під кодом відповідної класифікації не вивозить, це нонсенс. У таких великих об’ємах це неможливо. Це не голка, щоб її вивезти в один момент. Якщо є співпадіння з кодами класифікації, то це питання можна вирішити, але це не діловий ліс, не фанерна сировина, не високоякісні сортименти. Це визнається низькоякісним сортиментом, який в Україні не переробляється. Тому вони підходять в нас під класифікацію дров паливних. Таке визначення радянського ГОСТу, за яким до сьогоднішнього часу ми живемо, нажаль, але це правда. Якщо воно визначається цим ГОСТом, то скажіть будь-ласка, дрова паливні в Україні, які йдуть на щепу на внутрішньому виробництві це нормально, а ті ж самі дрова паливні, які йдуть на виробництво щепи на експорт (при тому, що сюди заходить валюта, при тому що підприємство офіційно експортує), то це викликає сумнів і таку реакцію, що вивозиться ліс на експорт. Підприємства лісової галузі системно діловий ліс не вивозили і не експортували, навіть економічних умов до цього немає. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини, і яка в Україні не переробляється, переробки як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств. І це нормально в кожній країні, якщо це не порушує законодавство. Наскільки мені відомо, це законодавство не порушує.

Була така інформація, що 90% експортерів паливних дров – це державні лісогосподарські підприємства…

Мені складно сказати, скільки хто вивозить сировини. Наші підприємства це робили, але робили це згідно з чинним законодавством, і проблем в цьому я не бачу. Навіть експортуючи цю сировину, код митної класифікації встановлює тільки митник, ніхто інший. В законі так і написано. Що роз’яснення чи пояснення інших сторін, окрім митниці, носить виключно рекомендаційний характер.

Встановлення коду – це прерогатива виключно митних органів України. Якщо йшло на експорт – то це питання до митників, чому вони під цим кодом випускали більшу частину продукції. Але я хочу сказати, що такої системи, очевидно, не було, яка б зв’язувала митника з лісівниками. Йшов процес дозволеного державою експорту.

Що би ви сказали простим лісівникам, керівникам лісгоспів, яких залякують цією інформаційною кампанією?

На лісову галузь йде системна і серйозна атака. І перевірки в лісовій галузі не припинялися. Щодо нас постійно проводять перевірки. Всі документи прозорі, рубки відбуваються відповідно до законодавства і чітких правил, які сформовані в державі, експорт відбувається за чіткими правилами і законами, які є в Україні. Якщо є потреба перевірити підприємство, значить, є така потреба, галузь на неї відреагує спокійно.

Я хочу дати посил і звернутися до всіх лісівників. Сьогодні тільки від нашої позиції залежить, чи зможемо ми зберегти лісову галузь Україні, чи вона буде знищена.

І тільки тоді, коли галузь змобілізувалася і тільки тоді, коли вона чітко сформувала свою позицію і виступила єдиним фронтом, цей наступ вдалося відбити. Це не перший наступ на лісову галузь. Він відбувається поетапно. Тому що досить великі фінанси задіяні в тому, аби вийти з приватизацією лісів, або вийти з концесією, а потім користуючись не зовсім високою культурою деяких українців, знищити галузь. Більшість країн відмовилась від концесії. Тільки в Росії та Канаді – величезних країнах з величезними лісовими масивами – є своя концесія. В інших державах вона показала себе досить негативно.

Цікаво, що там, де з’являється ця англійська організація, що проводила так зване розслідування, там обов’язково йде питання про концесію. Вони є передвісником або супроводжуючим фактором для того, щоб не дати лісовій галузі відбутися, а потім політична еліта приймає рішення про приватизацію лісів. Я вважаю, що це рішення буде самим згубним для українського лісу. Ми не можемо йти на це рішення, бо в українським умовах це призведе лише до того, що лісова галузь перестане існувати.

26/07/2018 

http://lisvisnyk.com.ua/від-нашої-позиції-залежить-чи-зможемо/

Далі...