ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 серпня 2018

На Сумщині випустили жуків, які мають боротися зі шкідниками



Жуки на варті лісу. Понад триста тисяч гектарів лісу в Україні уражені жуком-короїдом. Про це повідомила директорка держпідприємства “Харківлісозахист” Катерина Давиденко. Там працює єдина в Україні лабораторія, де вирощують мурахожуків. Це – хижі комахи, які їдять короїдів. З Харківщині мурахожуків, у спеціальних контейнерах привозять до Сумщини. Під Охтиркою триває експеримент із розведення жуків, які мають побороти короїдів. У цьому районі ситуація некритична, запевняє головний лісничий, але саме тут вирішили впровадити експеримент. Якщо усе вийде, поширити на всю Україну. Говорить головний лісничий Держпідприємства «Охтирське лісове господарство» Олександр Бугай:

«Нами закладено 4 проби по 20 гектар, загальною площею 80 гектар, там помічені дерева і протягом року ми будемо проводити обстеження, нагляд за ними і дивитися динаміку розвитку того мурахожука, якого ми вже підселили 18 числа минулого місяця».

Технологія закордонна, але жуки наші. Тому шкоду для вітчизняної екосистеми не несуть, говорить головний лісопатолог Держпідприємства «Харківлісозахист» Денис Батуркін:

«Ця лабораторія стала працювати завдяки співпраці нашої країни з Турецькою Республікою, яка надала нам лабораторне обладнання та поділилась технологією вирощування цієї хижої комахи. Був проведений випуск личинок в районі 2000 штук».

Перший дорослий мурахожук, якого випускає пан Денис на вільні хліби, спочатку не хоче залишати руку свого наукового куратора, а потім зникає під корою, ховаючись від простої мурахи. За два місяці партію таких дорослих жуків мають випустити під Охтиркою для продовження дослідження.

Причина спалаху жука верхівкового короїда, який шириться Європою, достеменно не відома, повідомили нам в Охтирському лісгоспі. Є декілька версій: потепління клімату, що послаблює сосни і сприяє розмноженню короїда, та людська діяльність – знищення диких багатоярусних лісів і поширення лісів штучних одноярусних, монокультурних, що сприяє поширенню шкідників та епідемій.

Серпень 8, 2018 Ігор Стрельцов
http://tv.sumy.ua/na-sumshhyni-vypustyly-zhukiv-yaki-mayut-borotysya-zi-shkidnykamy/

Чи можна зупинити масове всихання лісів?

За останніх 10 років у лісових угіддях нашого держлісгоспу загинули майже всі ялинові насадження – до 55 га. Зафіксовано масове всихання граба на території Сумівського лісництва на площі 26 га., ясеня – в Ободівському лісництві на площі 2,8 га, тут також всихає 7 га сосни.

Непристосованість насаджень до кліматичних змін і зміни гідрорежиму грунту, а також значно менший, ніж у природних лісостанів, генетичний потенціал штучно відтворених лісів призводять до втрати імунітету, зниження біологічної стійкості, ослаблення окремих дерев або насаджень у цілому.

Загальний санітарний стан державного лісового фонду ДП «Бершадський лісгосп» протягом 2018 року підтримується належно. Проводяться санітарно-оздоровчі заходи.

Так, відведено та виписано лісорубні квитки на проведення вибірково-санітарних рубок на площі 228 га, з яких виконано на площі 142 га (всихань – 106 га, вражених хворобами ділянок – 36 га). Додатково планується проведення санітарних заходів на площі 64 га у всихаючих хвойних та ясеневих насадженнях.

Протягом травня на площі 2,5 тис. га здійснювалося лісопатологічне обстеження на предмет виявлення листогризучих шкідників та яйцекладок. У місцях виявлення над - мірної їх кількості та прогнозованого зростання проводяться біологічні заходи боротьби (розвішування штучних гніздівок, розселення мурашників та ін.).

Лісівники разом із учнівськими лісництвами Сумівської та Флоринської шкіл виготовили та розвішали 1200 штучних гніздівок на площі 250 га, відремонтували 40 штук. Також здійснили розселення 25 мурашників на площі 20 га, огородили 100 штук на площі 35 га.

Прибираються вітровальні дерева навколо об’єктів, що мають культурну або історичну цінність, і у місцях масового відпочинку населення.

Здійснюються санітарно-оздоровчі заходи з метою недопущення накопичення сухо - стійної деревини, аби попередити розповсюдження вторинних шкідників.

Іван КРАВЧУК, інженер з охорони та захисту лісу ДП «Бершадський лісгосп»
15 Червня 2018, 09:00

В Узбекистане обсуждают новую систему мониторинга лесов



CA-NEWS (UZ) - На этой неделе Узбекистан сделал еще один шаг вперед на пути к достижению целей в области устойчивого развития.

В течении двух дней, 9-10 августа, более 30 экспертов в области лесного хозяйства из Узбекистана, Турции и Российской Федерации собрались в Ташкенте, чтобы обсудить проект набора национальных критериев и индикаторов для устойчивого управления лесами, сообщили в представительстве Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

Национальные системы мониторинга и оценки лесных ресурсов призваны обеспечить получение достоверной информации в области управления и использования лесов, что позволит улучшить разработку государственной политики, планирование и устойчивое управление лесами.

Проект, реализация которого будет осуществляться в течение трех с половиной лет, нацелен на поддержку разработки системы отчетности для устойчивого лесопользования в Армении, Грузии, Казахстане, Кыргызстане и Узбекистане.

В план по устойчивому лесопользованию в Узбекистане вошли 14 критериев и индикаторов, охватывающие такие вопросы, как политика в области лесного хозяйства, лесные ресурсы, опустынивание, законодательные и институциональные вопросы, лесная сертификация и экотуризм.

Кроме того, в поддержку Боннского вызова Узбекистан присоединился к региональным усилиям Кавказа и Центральной Азии по восстановлению к 2030 году 2,5 миллионов гектаров деградированных земель.

Узбекистанобщество
10:32, 09 августа 2018 

08 серпня 2018

Незаконный экспорт леса остановлен? Опубликованы обнадеживающие данные

Усиленные меры контроля по противодействию незаконному вывозу лесоматериалов и уклонения от таможенных платежей в три раза сократили экспорт древесины. Об этом заявил директор департамента организации противодействия таможенным правонарушениям и международного взаимодействия ГФС Василий Поезд.

По его словам, в целом в июле среднесуточный экспорт уменьшился в три раза по сравнению с июнем. «Мы фиксируем существенное сокращение экспорта топливной древесины. Если в июне было экспортировано 84,3 тыс. тонн, то уже в июле это количество сократилось до почти 46 тыс. тонн. Только за две последние недели, с 23 июля по 6 августа, показатель экспортируемой топливной древесины сократился до 11,2 тыс. тонн», — сказал Поезд, сообщает Лига.

Он считает, что такой резкий спад свидетельствует «о перекрытии каналов нелегального экспорта древесины».


По данным таможенников, с начала года возбуждено 45 дел о нарушении таможенных правил на 40 млн грн. В 2017 году количество возбужденных дел составило 163 — на 20 млн грн. Штрафов наложено на 2,6 млн грн.

Ранее премьер-министр Владимир Гройсман предложил обратиться к ЕС с тем, чтобы получить таможенные данные о ввозе леса, что позволит расширить информацию о масштабах контрабанды древесины.

В начале июля Верховная Рада во втором чтении приняла законопроект №5495″О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов». Документ направлен на сохранение украинских лесов от вырубки и на предотвращение контрабанды необработанных лесоматериалов. В частности, в законопроект ко второму чтению внесена норма о временном запрете (сроком на восьми лет со дня вступления в силу закона) вывоза за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме экспорта топливной древесины (товарная позиция УКТВЭД 4401).

Президент Петр Порошенко заявлял, что единая государственная система учета древесины должна быть распространена на все без исключения лесные угодья. Каждое бревно, или партия древесины должна иметь специальную бирку. По его словам, необходимо внедрить электронную систему контроля за оборотом древесины.


17:49  08.08.2018

Медведев будет следить из космоса, как российский лес вырубают и увозят в Китай


Темпы вырубки леса в России с каждым годом увеличиваются. Помимо установленной государством квоты, криминализация лесной отрасли никуда не делась. Правительство во главе с премьером Дмитрием Медведевым во всем норовит применять «инновационные технологии» и следить за вырубкой тайги из космоса.

Это верно – так можно представить полноценную картину предстоящей экологической катастрофы, но пресечь вырубку леса такие снимки «сверху» вряд ли помогут.

– Самые большие потери уникальных лесов приходятся на Россию, Бразилию и Канаду. Стремительнее всего дикие леса сокращаются в России — на 90 процентов быстрее, чем за предыдущую декаду (в Индонезии — на 62 процента, и в Бразилии — на 16 процентов), – рассказал gazeta.ru руководитель лесного отдела «Гринпис России» Алексей Ярошенко.



Наше правительство внедрило ЛесЕГАИС — Единую государственную систему учета древесины, предлагало делать маркировку буквального каждого дерева из числа ценных пород. А в итоге криминальная рубка осталась и даже выросла в объемах.

В регионах процветают так называемые закрытые аукционы, когда заготовщики леса, «купив» разрешение у местных властей, продают гектары на откуп для вырубки третьим лицам. В прошлом году «черные дровосеки» заготовили почти 1,7 миллиона кубов леса. Большая часть незаконно вырубленного леса попадает в Китай. Но Медведев почему-то уверен в обратном: по его данным, доля незаконной рубки леса снижается.

Плюс каждое лето у нас сгорают десятки гектаров земли из-за лесных пожаров, что требует многолетнего восстановления.

Статистика ООН неутешительна: существование каждого пятого жителя Земли зависит от леса, а это около 2,4 миллиарда человек, которые по-прежнему используют древесину для обеспечения самых насущных потребностей — приготовления пищи, кипячения воды, отопления жилища. Кроме того, лес напрямую влияет на количество и качество воды.

Но России все ни по чем: если в 2010 году было официально разрешено вырубить 173,6 миллионов кубов древесины, то в 2015 году уже более 205, а в 2016-2017 – уже по 210 миллионов кубов.

фото pixabay.com
08/08/2018

Державна фіскальна служба України інформує. Василь Поїзд: Через посилені заходи контролю середньодобовий експорт лісоматеріалів скоротився втричі


Можливості для «схемних» оборудок з лісом обмежені ДФС. Посилені заходи контролю щодо протидії незаконному вивезенню лісоматеріалів та ухиленню від сплати митних платежів дозволили перекрити спроби незаконного експорту з території України.

Про це розповів директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.

За його словами, середньодобовий показник оформлення на експорт паливної деревини у липні поточного року зменшився майже в 2 рази у порівнянні з червнем. Так, у червні 2018 року в середньому протягом доби оформлювалося в режимі експорт понад 2,8 тис. тонн вантажів, у липні ж цей показник скоротився до 1,5 тис. тонн, а за період з 23 липня (посилення заходів) по 6 серпня середньодобовий показник склав 0,8 тис. тонн. Отже середньодобовий експорт зменшений втричі у порівнянні з червнем.

Варто зазначити, що реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб’єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів допускається за наявності сертифіката про походження. При митному оформленні лісоматеріалів митниці ДФС керуються інформацією щодо стану деревини, яка зазначається у сертифікаті. Але основним ризиком при вивезенні лісоматеріалів є внесення недостовірних відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження. Мова йде про підміну кодів. Наприклад, ліс кругляк, що заборонений до вивезення, декларується як паливна деревина.

«Ми фіксуємо суттєве скорочення експорту паливної деревини. Якщо у червні було експортовано 84,3 тис. тонн паливної деревини, то вже у липні ця кількість скоротилася до майже 46 тис. тонн. Лише за два останні тижні, з 23 липня по 6 серпня, показник експортованої паливної деревини скоротився до 11,2 тис. тонн. Такий різкий спад свідчить про перекриття каналів нелегального експорту деревини та ефективну роботу ДФС у цьому напрямі. Митниці ДФС і надалі здійснюватимуть усі необхідні заходи контролю, передбачені чинним законодавством, для упередження порушень, пов’язаних з експортом лісоматеріалів», – зазначив Василь Поїзд.

Протягом 7 місяців 2018 року митницями ДФС порушено 45 справ про порушення митних правил на загальну суму близько 40 млн грн. У 2017 році кількість порушених справ склала 163 на суму 20 млн грн. Застосовано стягнень (штрафів та конфіскацій) на суму 2,6 млн. грн.



Радикали пропонують шляхи боротьби з незаконною вирубкою лісів. ВІДЕО


Телеканал ІНТБ
Опубліковано 7 серп. 2018 р.

Хлорела – зелені водорості, які можуть бути панацеєю для водойм і про які ми вже вам розповідали у попередніх випусках новин, здатні ще й здійснювати профілактику діабету. У цьому переконані біологи педагогічного університету, які вивели авторський штам одноклітинного організму.

Латвия в сполохах лесных пожаров: Евросоюзу не до них, на помощь поспешила Белоруссия

Высокая пожароопасность или вина людей?

Адажи – крупнейший полигон НАТО в Латвии, находящийся неподалеку от Риги. 9 июня пришлось временно прервать проходившие там учения альянса Swift Response-2018. В ходе этих маневров осуществлялась учебная высадка с воздуха десантников США, а также сбрасывались платформы с их экипировкой. Внезапно воспламенилось одно из транспортных средств, находившихся на десантной платформе. Машина – предположительно, внедорожник Humvee – после приземления задымилась, а потом её охватило пламя. Но это оказалось сущими пустяками по сравнению с последующими событиями. Днём позже на полигоне запылали лес, вырубка, заросли кустарников, мох и сухая трава – площадь возгорания составила более 300 гектаров. На место происшествия сразу бросили 23 сотрудника Государственной пожарно-спасательной службы (ГППС) с шестью автоцистернами, но этого оказалось явно недостаточно – сильный ветер раздувал пламя, мешая локализовать возгорание.

Для борьбы с бедствием пришлось задействовать и самих военнослужащих. Привлекли к тушению и военный вертолёт: в его резервуар помещается около трёх тонн воды, которую набирали в соседней реке Гауе. «Люди работают в несколько смен. Есть и латвийские военные, и наши союзники – из Канады, Италии и других стран. Работаем и днём, и ночью, где-то три смены по двадцать человек. Это только военные», – отрывисто рассказал журналистам латвийский офицер Эдмунд Свенчс.

Примечательно, что на той части полигона, что не была охвачена пламенем, маневры Swift Response-2018 продолжались. «Пожар повлиял только на учебные стрельбы, которые должны проходить на той территории, где произошёл пожар. Сами учения мы не останавливаем», – пояснил Э. Свенчс. Справиться с огненной стихией помог лишь ливень, хлынувший вечером 11 июня, хотя работы по тушению продолжались ещё несколько дней. Когда начался подсчет ущерба, выяснилось, что всего выгорело 770 гектаров территории. «Больших надежд выяснить причину нет, площадь велика», – признал сотрудник латвийской Государственной лесной службы Зигмунд Яункикис.

В министерстве обороны постарались уверить общественность, что причины бедствия не связаны с загоревшимся во время учений транспортом. «Понятно, что мы здесь не играемся, у нас реальные заряды. Но этот пожар мы не можем связать с нашей активностью. В субботу вечером после последних стрельб мы полностью затушили возникшее возгорание. А в воскресенье рано утром стало известно, что какая-то искра стала причиной пожара», – сказал лейтенант Свенчс.

«Высокая пожароопасность или вина людей? – задался вопросом председатель правления предприятия Rīgas meži ("Рижские леса") Айварс Тауриньш. – Это сочетание того и другого: сухой лес и человек. Причиной возгорания мог стать военный, который стрелял, и именно из-за пули начался пожар. Там, конечно, должны быть меры безопасности, чтобы такого не случалось. Но как всегда сработал человеческий фактор: кто-то не доглядел, кто-то проспал».

Сумму ущерба, причинённого находившимся на полигоне молодым лесонасаждениям, считали целых полтора месяца и назвали лишь 21 июля: 1 миллион 357 тысяч евро. Однако на этом беды не закончились. 17 июля заполыхали леса и торфяники Валгдалской волости близ города Талси (на западе страны). Ситуацию сразу же осложнил сильный переменчивый ветер – и в местах, где огонь уже был почти потушен, пламя разгоралось вновь, распространяясь всё дальше. Из-за сильного задымления пришлось эвакуировать жителей близлежащей деревеньки Стикли – всего свыше 70 человек. Сначала на место направили около 50 спасателей, затем их число выросло до 90, а потом и до более сотни – они прибывали не только из близлежащих мест, но и из Риги и региона Земгале. Борцы с огнем сменяли друг друга, процесс тушения шёл непрерывно.

К операции привлекли также два вертолета Национальных вооруженных сил Латвии. Однако, невзирая на все усилия, выгорела территория площадью свыше тысячи гектаров. Шестеро пожарных получили травмы разной степени тяжести.



Горят торфяники в Валдгалской волости



Тушить их очень тяжело, но огнеборцы не жалеют сил

Помощь пришла, откуда не ждали

На месте бедствия, дабы самолично оценить ситуацию, побывали министр внутренних дел Рихард Козловскис и министр земледелия Янис Дуклавс. «Призываем учитывать, что работы по тушению пожара будут долгими, так как торф тлеет, горит в глубине и на большой площади. В связи с этим на большей части региона будет наблюдаться задымление и ощущаться запах гари», – предупредили министры. Вертолёт своих вооружённых сил прислала Литва – данная помощь оказалась обусловлена тем, что поднявшийся в результате пожара смог достиг северных районов и этой республики.

Однако одного дополнительного вертолета оказалось мало, и в ходе срочно созванного Кризисного совета латвийского правительства решено было просить помощи у Евросоюза. Р. Козловскис пообещал, что все необходимые расходы на размещение, воду, продукты питания и горючее для иностранных спасателей Латвия возьмёт на себя. Однако Брюссель отказал в немедленной подмоге – мол, от лесных пожаров страдают и другие страны союза, вертолеты нужнее там. Пришлось Риге обращаться к Белоруссии, и Минск, в отличие от ЕС, помощь предоставил.

Белорусский вертолёт Ми-8 с шестью спасателями прибыл под Талси 26 июля. Хотя к месту пожара белорусы сумели добраться лишь после обеда, уже в первые сутки Ми-8 выполнил двадцать сбросов воды (более 50 тонн). Это поразило многих латвийцев. «Солидарность, европейские ценности… Но когда надо прийти на помощь Латвии в тушении пожара, то откликнулись не страны-участницы Евросоюза, а Белоруссия, президента которой ещё совсем недавно не только у нас, но и по всему ЕС называли диктатором. Как там было? Друг познается в беде?» – писали жители страны. В свою очередь, журналист «Латвийского телевидения» Фредерик Озолс не без иронии отметил: «Можно насмехаться над отсталостью белорусов. Только в тушении пожара без их вертолета не обойтись. Может быть, такой вертолет и мы могли бы приобрести на деньги бюджета, выделенного на празднование столетия Латвийской Республики?»

Латвийской общественности вообще пришлось в те дни возмущаться очень много: президент страны Раймонд Вейонис и премьер-министр Марис Кучинскис отправились в отпуск как раз в дни пожара под Талси. «Пока в Латвии свирепствуют пожары, президент уходит в отпуск. Хороших каникул вам! Подадите в отставку сразу или уже после возвращения?» – писали возмущенные интернет-комментаторы. «Славно. Наши владыки будут в отпуске. Возможно, я что-то пропустила, но сказали ли они хоть слово о том, что Латвия горит? Возможно, нужно было созвать внеочередное заседание правительства из-за огромного несчастья в Валдгалской волости? Или пусть горит? Пусть мучаются только сотрудники ГПСС?» – интересовалась публицист Элита Вейдемане.

Возмущающиеся попали в поле зрения неизвестных борцов с «гибридной агрессией», опубликовавших статью на портале Info Resistance.lv, потом этот материал стали усердно распространять в соцсетях представители национал-радикальной организации Tēvijas sargi («Стражи отечества»). По их мнению, в ходе тушения пожара под Талси Латвия столкнулась с начатой против неё кампанией, призванной выставить государство в отрицательном свете. «Мощные негативные фоновые эмоции являются одним из самых эффективных инструментов манипуляции человеческим мышлением. Пожар же вызывает очень сильные древние подсознательные чувства, способные влиять на поведение человека, вызывать страх и чувство тревоги», – глубокомысленно пишут авторы ресурса Info Resistance.lv. В качестве доказательства развёрнутой против Латвии «гибридной агрессии» они приводят вброшенную кем-то в соцсети фотожабу, где показывается, что в других странах пожары тушат специальной техникой, а в Латвии бьют по огню ветками. Однако, как подчеркивают в Info Resistance.lv, это неправда: на самом деле на тушение торфяника брошены огромные силы. Добавим от себя: в том числе вертолёт, присланный из Белоруссии.

Ох, уж эта вездесущая «рука Москвы»!

В качестве «провокатора» и «бойца гибридной войны» был разоблачен некий интернет-пользователь по имени Гунтис Грубе, в комментариях под статьей о пожаре написавший: «Даже в дурацкое советское время у армии были специальные вертолеты для тушения, а сегодня латвийские налоги уходят не пойми на что». Ещё одним типом «гибридного нападения» признаны комментарии, в которых выражается недоумение: почему Латвии бороться с пожаром помогают не другие страны ЕС, а Белоруссия с «диктатором Лукашенко»? Не менее возмутительным показался и поступок членов оппозиционной партии «От сердца – Латвии!», которые на своём предвыборном плакате написали: «Наша земля горит, а НАТО мы отдадим 2,5% ВВП! Серьёзно?» Авторы статьи в Info Resistance.lv пришли к выводу, что партия «От сердца – Латвии!» служит «инструментом Кремля», а «различные комментаторы если не являются прямыми пророссийскими недругами нашей страны», то просто по глупости повторяют то, что нашептали им враги народа.

Латвийские газеты ещё до прибытия спасателей из соседнего государства стали писать, что Рига не имела права приглашать к себе белорусских летчиков, которые, дескать, могут тайно привезти с собой шпионское оборудование и выведать какие-нибудь секреты НАТО. «Кто может сейчас прогнозировать, на какую высоту понадобится подниматься вертолетам в ходе пожаротушения? Не исключено, что это откроет для летчиков обзор латвийской территории, лицезреть которую в таком ракурсе можно, лишь имея допуск к гостайне. Есть секреты и более низкого уровня, но не менее важные: расположение складов, радиотехнических и радиолокационных объектов, средств предупреждения о ракетном ударе и оповещения граждан и так далее. Все электронные устройства работают в своих частотных диапазонах. Чтобы выяснить в каком, достаточно просто полетать над этими объектами и собрать библиотеку частот передатчиков на этой местности. Кто будет следить за выполнением карты района полетов?» – вопрошали латвийские эксперты.

Распространяющаяся, словно паранойя, «теория заговора» не могла, разумеется, не обойти стороной и причины лесных пожаров. Рихард Козловскис сообщил, что за пределами периметра территории пожара в лесу и на торфяниках в Валдгалской волости было обнаружено ещё семь очагов возгорания. «Признаки свидетельствуют, что пожар возник не случайно, и это шокирующий факт», – сказал глава МВД. Козловскис призвал жителей, располагающих какой-либо информацией о возможных поджигателях, сообщить её полиции. А тем временем страна продолжает страдать от огня. Пожар под Талси потушили, но чуть позже имело место крупное возгорание в национальном парке Кемери. Потом полыхало в районе населенного пункта Гарупе Царникавского края, в Салском крае и в Раматской волости Мазсалацского края.

На фоне таких новостей у многих русскоязычных жителей Латвии вызвало недоумение известие, что с 20 августа по 2 сентября в стране пройдут крупные военные учения Namejs-2018, в ходе которых, в частности, будет отрабатываться ликвидация массовых беспорядков в городах Екабпилсе и Валмиере. «Во как – навыки подавления беспорядков будут на горожанах отрабатывать? А не об этом когда-то предупреждал Александр Гапоненко (известный в Латвии общественный активист, арестованный в апреле за «антигосударственную деятельность». – О.Л.), которого вскоре после этого упрятали в тюрьму? Хотелось бы услышать мнение жителей Екабпилса и Валмиеры по поводу подобных учений, какая им там уготована роль? Судя по комментариям, большинство жителей предлагают лучше провести учения по тушению лесных пожаров, пока вся Латвия не покрылась гарью. И то правда! В стране бушуют пожары, уже горит около 1000 гектар леса, а доблестные военные в войнушку игрища затевают! Пожар никто не тушит! Все в отпуске… И гори оно все синим пламенем!» – не без оснований возмущается журналистка Алла Березовская. И она ли одна?..

Фото mixnews.lv
Источник: ritmeurasia.org/.
Сегодня, 14:35

Експорт деревини з України скоротився втричі - ДФС



Основним ризиком при вивезенні лісоматеріалів залишається підміна кодів, коли ліс кругляк декларують як паливну деревину

Середньодобовий експорт деревини з 23 липня по 6 серпня зменшився втричі - до 1,5 тис. тонн проти 2,8 тис. тонн у червні.

Про це повідомили у прес-службі Державної фіскальної служби.

Як розповів директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд, середньодобовий показник оформлення на експорт паливної деревини у липні зменшився майже в 2 рази у порівнянні з червнем.

Крім того, у липні кількість експортованої паливної деревини склала 46 тис. тонн проти 84,3 тис тонн у червні.

У ДФС відзначили, що експорт лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів дозволений лише за наявності сертифіката про походження. При митному оформленні митниці ДФС керуються інформацією щодо стану деревини, яка зазначається у сертифікаті.

Але основним ризиком при вивезенні лісоматеріалів є внесення недостовірних відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження. Мова йде про підміну кодів. Наприклад, ліс кругляк, що заборонений до вивезення, декларується як паливна деревина.

У цілому, протягом семи місяців 2018 року митниці ДФС зафіксували 45 справ про порушення митних правил на загальну суму близько 40 млн грн. У минулому році було порушено 163 справи на 20 млн грн.

Зазначимо, що згідно з доповіддю британської неурядової організації Earthsight, з України в країни ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу і більше, ніж з країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії, разом узятих.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року діє абсолютна заборона експорту лісу (мораторій на тверді породи дерева діє ще з 2015 року, минулого року його доповнила заборона на експорт сосни).

Скасування мораторію зникло з переліку вимог для отримання нової макрофінансової програми Євросоюзу. У цьому питанні ЄС вирішив задіяти двосторонній механізм вирішення спорів, прописаний в Угоді про асоціацію.

У квітні цього року стало відомо, що дані статистики України та Європейського союзу про вивезення лісу-кругляка України після введення мораторію Верховною Радою розходяться в 238 разів.

Сьогодні 14:30

Чи дійсно нині повені в Карпатах пов'язані з вирубкою лісів?

Академік Лісівничої академії наук, доктор біологічних наук, професор Українського науково-дослідного інститут гірського лісівництва Василь Парпан спростовує це твердження.

Його висновки:

Обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі. Такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим. Крім того, майже половина лісів Карпат виключені з розрахунку користування і в них не проводяться рубки головного користування через віднесення їх до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів.

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМИ ВОДОЗБОРАМИ



Суть і актуальність проблеми

На сучасному етапі розвитку світової спільноти немає важливішої проблеми, за своєю значимістю і масштабністю, ніж проблема збереження та примноження лісового покриву планети. Тому необхідно здійснити переоцінку поглядів на взаємини між людиною і лісом – важливим ресурсно-природоохоронним компонентом біосфери. Лісові екосистеми необхідно розглядати як головний компонент, який може стабілізувати і відновлювати природну рівновагу біосфери. Екосферна роль лісів найбільш виразно проявляється в гірських умовах, де дія природних факторів найбільш виражена. Лісові насадження є основним стабілізуючим елементом, екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природні процеси і явища в горах.

Особливо важливою є водоохоронна і водорегулююча роль лісів, як основного чинника забезпечення повноцінного гідрологічного режиму всіх природних екосистем. Атмосферні опади затримуються кронами і стовбурами дерев. Волога поступово надходить під полог і вбирається невеликими обсягами в мох, лісову підстилку і грунт, які утримують її, поступово віддаючи в річкову систему. В процесі життєдіяльності лісових рослин волога витрачається на фізичне і фізіологічне випаровування та живлення. Але справжній розподіл вологи починається навесні, коли сніг активно тане і починаються весняно-літні опади. Завдяки лісам відбувається безперервне наповнення річок водою, відфільтрованої шарами ґрунту та лісової підстилки. У сухі періоди джерелом води в горах є ліси, що накопичили її значних обсягів. Лісова рослинність шляхом фізичного випаровування і транспірації повертає в атмосферу значну кількість вологи, яка переноситься повітрям на сусідні території.

Враховуючи вищенаведене проблемі взаємозв’язку між лісовими та водними ресурсами надається високий пріоритет. Ліси і водні ресурси є в даний час одним з найбільш важливих політичних питань у Європі. Конференція з питань охорони лісів в Європі на рівні міністрів і Конвенція ЄЕК ООН з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер стали вагомими кроками в цьому напрямку. Прийнятими на них документами підкреслено важливість розробки, поліпшення і координації політики в галузі управління лісовими та водними ресурсами, особливо в контексті зміни клімату, а також намічено завдання із зміцнення національних заходів з охорони та екологічно раціонального управління транскордонними і поверхневими водами.

УкрНДІгірліс проводить активну діяльність, спрямовану на підвищення гідрологічної ролі лісів. У першу чергу це відноситься до організації досліджень, метою яких є поглиблене розуміння механізмів взаємодії лісів і води, а також підвищення поінформованості та створення потенціалу в галузі гідрології лісів і відображення цих знань та висновків досліджень в законодавчо-нормативних актах. В дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.

Отримані результати свідчать, що чим більше охоплення площі водозбору суцільними рубками та чим інтенсивніша вирубка дерев при несуцільних рубках, тим сильніше зростає сумарний стік води, особливо його схиловий складник. Проведення суцільних рубок на домінуючій площі водозбору змінює його гідрологічний режим в зв’язку із інтенсифікацією схилового стоку води майже в 10 раз більше, ніж після вибіркової рубки і в 2,5 рази більше порівняно із поступовою. Поряд із вибірковими рубками слабко впливають на стік води і невеликі за площею суцільні рубки із збереженням лісового покриву на переважаючій частині водозбору.

Результати наукових досліджень з вивчення гідрологічної ролі лісів реалізуються шляхом включення обґрунтованих вимог до галузевих чи загальнодержавних нормативно-правових актів, а також використовуються під час роботи державних комісій, які розглядають причини і наслідки катастрофічних повеней. Для прикладу, в чинних “Правилах рубок головного користування в гірських лісах Карпат”, за ініціативи інституту, включені вимоги стосовно гідрологічних аспектів ведення лісового господарства. Ці аспекти також враховані у «Державній цільовій програмі комплексного протипаводкового захисту в басейнах Дністра, Прута та Сірету», в розробці якої брав участь УкрНДІгірліс. Інститутом здійснюється розробка рекомендацій з трансформації лісової рослинності в зоні чаш тимчасового затоплення протипаводкових ємностей, які проектуються ВАТ “Укрводпроект” для зниження рівня високих вод в Закарпатській області від час історичних паводків. Виконання таких рекомендацій дозволить забезпечити життєвість лісової рослинності і запобігання появи кризових явищ в деревостанах при заповненні чаші протипаводкової ємності та сходження високих вод.

Враховуючи важливість проблеми УкрНДІгірліс продовжує дослідження спрямовані на покращення гідрологічної ролі лісів. Більше третини обсягів фінансування, передбаченого планом науково – дослідних робіт інституту на 2015-2019 роки, припадає на наукові теми, що пов’язані з вирішенням проблеми ефективного управлінням лісовими водозборами. Під час цих досліджень опрацьовуються методи планування лісогосподарської діяльності в різних типах лісових водозборів та готуються рекомендації для запровадження в практику лісогосподарської діяльності особливостей ландшафтно-водозбірного принципу.

Основні причини останніх історичних паводків в Карпатах

Поскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, без штучного виділення чи ідеалізування одного з факторів впливу. На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.

Природні глобальні причини. Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, які проявляються в чергуванні періодів пониженої та підвищеної водності, яка згідно з циклічними коливаннями настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладаються антропогенні фактори, які зачепили структурні елементи біосфери (тропосферу, літосферу і біоту).

Природні регіональні причини. Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.

Стосовно виконання лісами водорегулюючих функцій та впливу на них антропогенних чинників, можна акцентувати, що основним стабілізуючим елементом, екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природні процеси і явища в горах є лісові насадження. Протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – оптимальна зарегульованість паводкового стоку прослідковується на водозборах, які мають лісистість 65-70%.

До антропогенних факторів, які порушили природне функціонування та активізували повені в горах є історична трансформація рослинного покриву Карпат. Все це призвело до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%, зниження верхньої межі лісу на 150-200 м. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу. У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.

На масштабність прояву повеней впливають способи головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.

Висновки

  1. Лісистість гірських водозборів складає 65-70% і є оптимальною з позицій водорегулювання в гірських умовах. На лісостани з високою водорегуляційною здатністю припадає понад 70% гірських територій, а середній вік насаджень складає понад 50 років, що має позитивний вплив на гідрологічний режим.
  2. Обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі. Такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим. Крім того, майже половина лісів Карпат виключені з розрахунку користування і в них не проводяться рубки головного користування через віднесення їх до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів.
  3. Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
  4. В умовах попереднього зволоження та надмірних зливових опадів роль лісу в регулюванні паводкового стоку є значно меншою від наявних очікувань. Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.

В.І. Парпан, д.б.н., професор, академік Лісівничої академії наук України