ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 серпня 2018

Чверть мільйона дубових сіянців і неймовірної краси лісовий розсадник – надбання бережанських лісівників

Високопродуктивний ліс починається з дрібної насінини – таке гасло-аншлаг анонсує початок подорожі постійним лісовим розсадником у Підгаєцькому лісництві державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», який оновили цьогоріч.

Під чітким керівництвом директора підприємства Олександра Левчука, координацією та активною участю головного лісничого підприємства Миколи Ковальчука, лісничого лісництва Ігоря Городецького та інженера лісових культур Богдана Кушка тут здійснили розширення корисної площі колиски лісів, додатково завезли новий грунт, оновили агітаційну продукцію, провели обгородження та попрацювали над його естетичним оформленням. Працювали практично над кожним сантиметром корисної площі лісового розсадника.

Як поінформував головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, загальна площа постійного лісового розсадника 2 гектари, з них 1,85 га корисної площі, на якій вирощують клен гостролистий, липу дрібнолисту, горіх грецький, каштан кінський та дуб звичайний. До кінця року тут планують здійснити ще посів дуба звичайного на додатковій площі, на яку цьогоріч привезли новий ґрунт, – 0,03-0,04 га.

У Підгаєцькому лісництві переважають дубові типи лісу, відтак основна частина лісового розсадника зосереджена на вирощування цієї лісової породи. Наразі тут зростає 300 тисяч сіянців різноманітних лісових порід, із них 250 тисяч припадає на найціннішу лісову породу – сіянці дуба звичайного.








47 тисяч гектарів лісу на Херсонщині пошкоджено шкідниками

47 тисяч гектарів лісу на Херсонщині пошкоджено шкідниками. Сьогодні кореспонденти Суспільного побували в Олешківському лісництві.





«Лісовий тупик» Володимира Гройсмана

Синдром здохлої коняки

18 липня відбулося засідання Кабміну з проблем «неймовірної контрабанди лісу». Кілька десятків державних мужів у дорогих костюмах і краватках вкотре зібралися з ціллю обернути негативні процеси лісової галузі на рутину, перетворити їх у суцільний ланцюг балачок про злочини, які не обов'язково повинні закінчуватися суворими вироками, а просто мають створити хибну уяву про те, що люди, які працюють у цій галузі, — суцільний кримінал.



Давид Черні. Кінь (Прага, 1999)

За основу засідання Володимиром Гройсманом був взятий «фундаментальний звіт міжнародних організацій», зокрема «дослідження» долі українського лісу таким собі Семом Лоусоном, викладене ним на його ж персональному сайті Earthsight і некваліфіковано перекладене на українську мову.

Господар сайту не має лісівничої освіти, але дає оцінку нелегальних рубок лісу в різних країнах світу. Він має однодумця — Тома Джонсона, журналіста, який позиціонує себе як керівник Earthsight Investigation з місцем працевлаштування у Лондоні. Щоправда, компанія з такою назвою у «туманному Альбіоні» не зареєстрована. Майже нічого невідомо про пані Тару Ганеш, зареєстровану на сайті ФЛЕГТ ЄС (програма ЄС по боротьбі з нелегальними лісозаготівлями та пов'язаною з ними торгівлею). Саме вона від імені Earthsight давала інтерв'ю європейським ЗМІ в Австрії щодо оприлюдненого т. зв. звіту. Про участь пані Ганеш у дослідженні по Україні згадується в коментарях українського активіста Миколи Петіченка. Він, до речі, особисто заявив у соцмережах про те, що надані ним для британського дослідження дані були сфальсифіковані.

На відміну від попередніх досліджень Earthsight в інших країнах світу, де вказані автори та організація, яка фінансувала його роботу, дослідження по Україні не містять ні прізвищ авторів, ні прізвищ тих, хто їх фінансував. У тексті відчувається допомога британському «досліднику» від українських «доброзичливців» — тих, хто квапиться з потрухами передати лісову галузь України в руки двом-трьом десяткам українських ділків.

Далі — більше. У своєму попередньому дослідженні щодо нелегальних рубок Earthsight вказує: «...докази повинні бути змістовними, а не голослівними, аби їх можна було розглядати в судових інстанціях». У т. зв. «звіті по Україні» при посиланні на джерело даних вказані таблиці, розміщені на сайті Ukrstat.org, який не є офіційним веб-сайтом Держстату України (офіційний сайт — на домені ukrstat.gov.ua). Деякі документи, перевидані на ukrstat.org, можуть бути застарілими версіями оригіналів документів і містити, м'яко кажучи, неточності. Зазвичай такі «дослідження» не приймаються до розгляду в структурах ООН, Євросоюзу, міжнародних судах та інших правозахисних організаціях — бо в них відсутні посилання на офіційні документи держави. Earthsight стверджує, що будь-яка країна, що заготовляє деревину, «апріорі винна у незаконних рубках». Євросоюз має з цього приводу іншу точку зору: нелегальною вважається рубка, яка здійснена з порушеннями національного законодавства. У випадку України, де все впорядковано та узаконено низкою кодексів, законів та нормативно-правих актів, існує лише дві структури, які вправі зробити висновок щодо легальності чи нелегальності заготівлі деревини — Державна лісова охорона та Державна екологічна інспекція України.

Автором британського «дослідження» не наведені і документально не підтверджені походження та методика отримання цифр «67—78%», які визначають обсяг «невиправданих», а тому незаконних рубок. Розмір газетної статті не дозволяє детально зупинятись на елементарних помилках і неправильному трактуванні британським «дослідником» українських реалій та українського законодавства, спотвореному трактуванні повноважень Держлісагентства та його регіональних підрозділів, видів рубок, дозвільних документів тощо.

У звіті на предмет нібито незаконних рубок йдеться про «обстеження 18 лісозаготівельних ділянок» в Українських Карпатах. Як відомо, українські фахівці до його проведення не залучалися. Загальні висновки, встановлені невідомим чином на цих ділянках у невідомого лісокористувача, екстрапольовано на національний рівень, в результаті чого вказано відсотки «38—44%» незаконного загального виробництва та експорту деревини. Зазначені припущення не можуть бути репрезентативними, оскільки невідомі «дослідження» охоплюють лише 0,1% від річної кількості ділянок, де здійснюються лісогосподарські та санітарно-оздоровчі заходи. Лише за останні півроку в Україні визначено у рубку 9 тис. ділянок!

Якщо ж вести мову про «експорт дров», на якому так часто акцентує «дослідник», то дров'яна деревина для технологічних потреб та дрова згідно з митним кодом 4401 належать до однієї категорії — «дров'яна деревина». Суттєві видимі відмінності між ними практично непомітні. Справа в їх подальшому використанні. Щодо «неправильної» класифікації дров паливних, то варто зазначити: в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності лісогосподарські підприємства керуються нормативами ГОСТ та УКТ ЗЕД, згідно з якими визначають приналежність дров'яної деревини до відповідної товарної позиції. Інформація Eartsight щодо незаконного експорту обсягом близько 1 млн. м3 дров паливних (а це весь річний обсяг експорту дров, який здійснили держлісгоспи) наведена як припущення («швидше за все») та не містить конкретного підтвердження такого висновку. Примітно, що у минулому році мали місце кілька випадків затримки вагонів з деревиною на кордоні. Жоден випадок експорту українськими держлісгоспами ділової деревини під виглядом дров не підтвердився — усі судові справ виграли лісові господарства. Однак підприємства зазнали значних фінансових збитків, а це означає, що цих збитків зазнала Україна.

Йдеться про те, що інформація Earthsight має узагальнений характер, не оперує конкретними даними з офіційних документів, а лише даними з соцмереж. Відсутні посилання на використані методики, залучення фахівців галузі та встановлених державними законами процедур проведення перевірок, на основі яких проводяться розрахунки і визначаються обсяги користування лісовими ресурсами. Дані органів досудового розслідування та матеріали кримінальних проваджень не містять остаточних висновків, що їх може встановлювати лише суд. Таким чином, наведені у публікації цифри не можна вважати фактичними даними, на підставі яких можуть вчинятися юридично значимі дії або ухвалюватися управлінські рішення.

Аналогічні «обстеження» спостерігаються впродовж усього «дослідження» британця з проблем українського лісу. Коментувати їх — невдячна справа. Справа в іншому: на основі цих «досліджень» український прем'єр намагається вибудувати своєрідну псевдоконструкцію сучасного економічного стану вітчизняної лісової галузі. При цьому основою надуманої конструкції є протиріччя між галуззю й «законами держави» (темна сила) і «польовими дослідженнями» британця Сема Лоусона (світла сила), а поміж ними сяє висхідна зірка — соломонівські висновки Володимира Гройсмана. Він навіть не здогадується, що штучно створена системна криза, яка ось уже кілька років поспіль прогресує у лісовій галузі, виникла з причини дисфункції управління урядом і профільним міністерством, де впродовж тривалого часу відсиджується перший заступник міністра — не авторитет у лісовій справі — Максим Мартинюк. Відсутнє фінансування лісової галузі південних регіонів, відсутні інновації, відсутні програми з диверсифікації лісової економіки, відсутні інститути розвитку, які б пропонували правильні шляхи, відсутній сам розвиток. Можливо, тому, що влада скрізь хоче наслідити і отримати свою долю рентного пирога?

Які висновки тут напрошуються? Що далі? Поки українська вища виконавча влада грає в наперстки з англійською неурядовою організацією, вишукуючи нові приводи віддати галузь в концесію чи приватизувати її, негативні процеси, які відбуваються в ній з вини саме цієї гілки влади, вистрілюють в її ж бік.

Що матиме Україна в разі «перемоги» Кабміну на чолі з Гройсманом, якому дала дорогу у велику політику вінницька «барахолка»? Децентралізація лісового господарства призведе до остаточної загибелі лісів півдня України (впродовж трьох останніх років там з галузі звільнилися понад три тисячі працівників). Збанкротує усе те, що ще подає ознаки життя. Повна заборона експорту деревини, яка приносить лісгоспам до 50% виручки, що її лісові господарства витрачали на ведення господарської діяльності, придбання нового обладнання, будівництва лісових доріг, лісовідновлення і лісорозведення, піде в державний бюджет (є підстави припустити, що в «холдинг» — кишеню «реформаторів»). Відбудеться перерозподіл фінансових потоків, якими заволодіє купка лісових «реформаторів» з київських пагорбів.

Це потягне за собою різке скорочення зайнятості, падіння зарплат, зменшення надходження податків і внесків з фонду оплати праці. За ними — ускладнення соціальних проблем лісоресурсних областей, навантаження на держбюджет. Приватизація негайно мотивуватиме зацікавленість нових господарів лісу в отриманні прибутків, а не в соціальних проблемах місцевості. Приватний господар буде шукати «дірки» в податковому навантаженні за рахунок (наприклад) переходу на спрощену систему оподаткування шляхом дроблення підприємств. Баланс функцій лісового господарства буде зміщений у бік економічних інтересів. Відсутність єдиної державної політики у веденні лісового господарства призведе до розбалансування галузі, зниження соціальної та економічної ролі лісу.

У т. зв. «розподілі функцій держави у сфері лісового господарства», що пропонується (нині функцію формування лісової політики здійснює МінАПК, функцію контролю — Державна екологічна інспекція та господарську функцію — Державне агентство лісових ресурсів України), не приховується бажання уряду ліквідувати останнє. Взамін нього на базі нинішніх держлісгоспів давно пропонується створити «єдину державну лісогосподарську структуру» з «кодовою» назвою «лісовий холдинг». В умовах відсутності бюджетного фінансування і стовідсоткової заборони експорту необробленої деревини вона буде свідомо приречена на збитковість, повільну економічну смерть, а відповідно — на «посмертну» приватизацію. Це і стане кінцевим «результатом» долі лісової галузі України.

Спеціалісти галузі досить спокійно ставляться до «досліджень» Earthsight, адже будь-яка абсурдна ситуація з питань «рішень влади» не залишає жлдних ілюзій щодо її цілковитої неадекватності. І це важко приховати. Власне, ті, про кого йдеться, і не намагаються щось приховувати: усе відбувається грубо, цинічно, нахрапом.

На засідання Кабміну не запрошувалися керівники й спеціалісти лісової галузі, тому за своєю управлінською стилістикою воно нагадує корпоративне рішення, погоджене у вузькому колі — без заперечень і альтернативних думок. Усе відбувалося при повному ігноруванні політичних факторів: проблеми відповідальності еліт і безпрецедентної непопулярності лісових «реформ», які нав'язує уряд. Демонстрація омертвіння всієї політичної системи держави, тьма влади.

Прем'єр запропонував тотальну перевірку лісової галузі усіма перевіряючими органами, котрі існують в Україні. Незважаючи на гостроту теми, серед системних політичних сил не знайшлося нікого, хто б захотів виступити проти рішення Володимира Гройсмана щодо «досліджень» економічного стану українського лісу (абсурд!) британською громадською організацією і заробити на цій ситуації політичний капітал. Лісівники прагнуть до діалогу і готові сприймати раціональні аргументи за умови, що буде врахована їхня позиція. Але, на жаль, з боку влади відсутнє бажання до діалогу, і це не може не тривожити: галузь у глухому куті з вини влади, а попереду ще багато трудних рішень і непопулярних реформ.

Що може мінімізувати негативні моменти, які відбуваються у лісовій галузі з вини виконавчої влади? Думка експертного співтовариства: формування необтяжливої, адекватної та гнучкої системи виконавчої влади, яка б позитивно реагувала на запити суспільства, яка б користувалась авторитетом і володіла високим кадровим потенціалом. Такі умови в найближчому майбутньому для України недосяжні: якість «людського матеріалу» у владних структурах рік за роком погіршується. Створюється стійке враження, що увесь цей «матеріал» працює просто масовиками-витівниками, які веселять публіку, коли серйозні проблеми з економіки й внутрішньої політики або не обговорюються, або перебувають у виключному «провадженні» президента, прем'єра, окремих міністрів-олігархів. Внаслідок цього виникає загроза недостатньої керованості всередині держави, надлишок і неефективність багатьох моментів державного «управління», низька якість послуг влади і глибока недовіра до владних інститутів, відсутність ефективного контакту суспільства з державним управлінцем. Відносини виконавчої влади України та лісової галузі — класичний тому приклад.

На цій, на жаль, сумній ноті можна було б ставити крапку, якби 1 серпня не відбулося свіже «вкидання» Володимира Гройсмана на вентилятор лісової галузі з нагоди дворіччя запуску платформи ProZorro, якою так пишається український прем'єр, вважаючи її своїм дітищем. Він сконцентрував увагу на тому, що «ProZorro — це не лише закупівлі, а й продаж нестратегічних активів у рамках малої приватизації. Згодом на цій платформі запрацюють прозорі аукціони на оренду землі, закупівлю лісів, а також на продаж ліцензій і дозволів на користування надрами...»

Як тут щось заперечити, до яких «активів» віднесений український ліс? Лісівникам та усім адекватним громадянам можна тішити себе думкою, що економічну категорію «закупівля лісів» пан Гройсман плутає з «закупівлею деревини». Це різні речі. Якщо ж із його вуст не злетіла фатальна помилка через відсутність системної освіти (про що заявили ряд українських політиків), то ProZorro може стати «платформою» для прямої приватизації лісів та передачі їх у концесію — чого і варто було чекати.

Існує древня мудрість індійського племені дакота: якщо ви виявили, що скачете на здохлій коняці — зіскочте з неї. Однак ті, про кого йдеться вище, вдаються до інших «стратегій». Вони заспокоюють себе, що ще є надія, вони не помічають, що кінь під ними мертвий, вони організовують заходи і наймають спеціалістів з його реанімації, несуть моральні й матеріальні втрати...

Хто запропонує вихід із тупика? Важко сказати — коло проблем замкнуте. Принаймні доти, доки українські прем'єри, приведені за руку до влади президентом держави, та агроміністри-«наперсточники» користуються дилетантськими «дослідженнями» лісової економіки з «доброї, старої Англії». І скачуть в нікуди на здохлій шкапі...

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Три шага, которые помогут человечеству справиться с изменениями климата


Миллионы людей по всему миру страдают от экстремальных погодных условий в 2018 году. Связано ли это с глобальным потеплением и что нам следует сделать, чтобы его сдержать?

Миллионы людей по всему миру страдают от экстремальных погодных условий в 2018 году.


Температура бьет рекорды в Японии и Арктике, лесные пожары бушуют в Калифорнии и Греции, а наиболее заселенный штат Австралии - Новый Южный Уэльс - полностью охвачен засухой.

Для климатологов все эти явления - предупреждающие сигналы еще большей угрозы, которую несут изменения климата, вызванные деятельностью человека, в частности выбросами углерода в атмосферу.

“Думаю, люди правильно ассоциируют происходящее с вызванным человеком потеплением планеты“, - отмечает климатолог и соучредитель научного консорциума Climate Analytics Билл Хейр.

Считается, что рост глобальной температуры на планете всего на 2 градуса по Цельсию - это предел, который Земля еще может пережить без катастрофических изменений уровня мирового океана, ситуации с питьевой водой, продуктами питания, флорой и фауной.


На Парижском климатическом саммите мировые лидеры пообещали сдерживать глобальное потепление в критических пределах - на уровне 1,5 градуса по Цельсию. Хотя даже такой рост температуры планеты может затронуть малые острова и другие уязвимые зоны.
Но выполнит ли мир свои обещания?

Мы расспросили экспертов о том, что следует делать человечеству, чтобы избежать климатической катастрофы.

Все ученые соглашаются, что для того, чтобы удержать потепление планеты на уровне 1,5 градуса или меньше, выбросы углерода в атмосферу после 2020 года должны резко сократиться - так, чтобы к 2050 году достичь нулевого уровня.

“Можем ли мы это сделать? Реально ли это с экономической и технической точки зрения? Все это закономерные вопросы, но научное сообщество уже показало, что это возможно. Что в большинстве случаев это реально с точки зрения экономики. И что это несет значительную пользу для устойчивого развития“, - объясняет доктор Хейр.

Доклад Международного энергетического агентства утверждает, что если принять меры заранее, сократить выбросы CO2 в атмосферу к 2050 году можно уже на 70% и полностью от них отказаться уже к 2060 году.

Такой энергетический переход потребует “беспрецедентного роста всех низкоуглеродистых технологий во всех странах“, утверждает доклад.

Хорошие новости: в Европе, а также Китае и Индии уголь как источник энергии быстро уходит в прошлое. Между тем популярность приобретают ветряные и солнечные источники энергии.


По словам доктора Хейра, электрификация транспортной системы станет следующим шагом в сокращении выбросов углерода.

Его доклад предполагает, что последний автомобиль, работающее на ископаемом топливе, продадут в 2035 году - если, конечно, мы хотим придерживаться границы роста температуры в 1,5 градуса.

Еще одним вкладом в борьбу с выбросами CO2 станет строительство домов и офисов, которые будут производить возобновляемую энергию, чтобы обеспечивать собственные годовые потребности.
Так действительно ли мир движется к тому, чтобы начать уменьшать выбросы углерода после 2020 года?

“Это не совсем ясно, - говорит доктор Хейр. - выбросы СО2 начали снова расти, и если это будет продолжаться, то их пик наступит значительно позже 2020-го. Пока не похоже, что мы можем это сделать, если только крупные страны не сделают каких-то заметных шагов“.
Вырубка тропических лесов дает около 20% ежегодных выбросов парниковых газов в атмосферу. Поэтому сохранение лесных покровов - логичный шаг в уменьшении выбросов углерода.

Новое исследование британского Эксетерского университета предполагает, что восстановление лесов - также отличный способ убрать углерод из атмосферы Земли, таким образом урегулировав рост температуры.

Доктор Анна Харпер, преподаватель климатологии и руководительница исследования, рассказала ВВС, что предыдущее исследование показало, что восстановление утраченных тропических лесов потенциально может “очистить“ атмосферу от 1-2 гигатонн углерода лишь за один год - по сравнению с 10 гигатоннами его выбросов ежегодно.

Ученые говорят, что даже если к середине XXI века мир сведет к нулю свои выбросы СО2, он все еще сможет улучшить свои результаты по сдерживанию глобального потепления благодаря так называемым “негативным выбросам“ - то есть очистке атмосферы.
Сейчас существует несколько технологий, разработанных для поглощения и хранения углерода в деревьях, под землей или на дне моря.


Доктор Харпер с коллегами проанализировали одну из таких технологий и пришли к выводу, что восстановление лесов - все же лучший способ сдерживания изменений климата.
“Чтобы достичь целей по сдерживанию изменений климата, поставленных на Парижском саммите, нам следует и резко сократить выбросы, и применить комбинацию различных технологий, чтобы очистить атмосферу от углекислого газа“, - говорит доктор Харпер.
По ее словам, одного простого решения здесь не существует.

Ученые будут продолжать следить за траекторией выбросов углерода, чтобы определять, движется ли мир в сторону своих амбициозных планов по сдерживанию глобального потепления.

Но если взглянуть на обязательства, взятые на себя странами после


Парижского саммита 2015 года, видно, что интенсивность усилий сокращается.
В своем отчете Международное энергетическое агентство предполагает, что для того, чтобы удержать рост температуры в пределах 1,5 градуса, выбросы углерода в атмосферу в энергетическом секторе должны удержаться в пределах 790 гигатонн между 2015 и 2100 годами. В то же время, по действующим обязательствам, энергетический сектор планирует выбросить в атмосферу 1260 гигатонн углерода только до 2050 года.

Это означает, что успех в сдерживании потепление либо будет зависеть от технологий “негативных выбросов“, либо его не будет вообще.


Большинство стран, которые отвечают за самые большие выбросы СО2 в атмосферу, встречаются на саммитах G20 - группы главных экономик мира. На страны “Большой двадцатки“ приходятся 63% мировой популяции и 83% выбросов углерода.

Эти страны - чье население, возможно, больше понимает проблемы окружающей среды и может лучше выражать свои требования - поставили свои цели по уменьшению вредных выбросов.

“Говоря о широкой общественности, люди сейчас гораздо больше осведомлены об изменениях климата. И я думаю, это приводит ко все большему и большему давлению на политические партии, политиков и промышленность для сокращения выбросов СО2“, - говорит доктор Хейр.
Вместе с тем президент США Дональд Трамп вышел из Парижского климатического соглашения и пообещал восстановить угольную промышленность страны.

“История его осудит, - говорит доктор Хейр. - Я думаю, все согласятся, что ни одна климатическая катастрофа не заставит президента Трампа изменить свою позицию“.
Ранее, Земле предсказали адскую жару.  Число погибших от жары будет расти.

Напомним, британские ученые раскрыли тайну аномальной жары. Глобальную жару связали с изменением климата.

Источник: http://news.bigmir.net/life/1842680-Tri-shaga--kotorye-pomogut-chelovechestvu-spravit-sja-s-izmenenijami-klimata

На Вінниччині незаконно вирізали півсотні дерев (Фото)




Спеціалістами відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області за межами населеного пункту м. Липовець було виявлено незаконну порізку 63 дерев різних порід та діаметрів.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", обраховано, що сума завданих довкіллю збитків становить 74 014 гривень 26 копійок.

Так як на місці встановити осіб, що здійснили правопорушення, не вдалося, Інспекцією направлено матеріали справи до Липовецького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для реєстрації заяви про кримінальне правопорушення, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, реєстрації кримінального провадження, проведення досудового розслідування щодо встановлення осіб, причетних до незаконної рубки.










09 серпня 2018 - 09:56 

Площадь лесов на Земле за последние 35 лет выросла на 7%



На Земле за последние несколько десятилетий стало больше лесов – об этом свидетельствуют спутниковые данные. Группа ученых изучила снимки планеты, сделанные в период с 1982 по 2016 год, и пришла к выводу, что покрытая деревьями площадь суши выросла на 7,1% (2,24 млн кв. км).

Как передает mir24.tv, основной прирост пришелся на субарктическую, субтропическую и умеренную зоны. Интересно, что данные исследования противоречат сообщениям Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН, утверждающей, что лесов становится все меньше. Возможно, сказалась разница в терминологии – под «лесом» понимаются разные виды растительного покрова.

Фотографии со спутников показали, что в основном лесные массивы расширялись в горных экосистемах и сокращались в засушливых и полузасушливых районах. Сильнее всего пострадали леса в тропиках, где их активно вырубают для ведения сельского хозяйства – за последние 35 лет только Бразилия потеряла 385 тысяч кв.км.

Леса на севере Канады, на Аляске и в центральной Сибири стали меньше из-за масштабных пожаров. В Восточной Европе и европейской части России площадь покрытой деревьями суши, наоборот, возросла.

Также ученые подсчитали, что площадь земель с невысокой растительностью уменьшилась на 1,4% (0,88 млн кв.км), объем пустого пространства сократился на 3,1% (1,16 млн кв.км, в основном в Азии).

По мнению экспертов, 60% изменений произошли из-за деятельности человека, оставшиеся 40% – по причине естественных погодных факторов.

2018-08-09 10:10

На Сумщині випустили жуків, які мають боротися з короїдами

9 Августа 2018 10:26 



Жуки на варті лісу. Понад триста тисяч гектарів лісу в Україні уражені жуком-короїдом. Про це повідомила директорка держпідприємства “Харківлісозахист” Катерина Давиденко. Там працює єдина в Україні лабораторія, де вирощують мурахожуків. Це – хижі комахи, які їдять короїдів. З Харківщині мурахожуків, у спеціальних контейнерах привозять до Сумщини. Під Охтиркою триває експеримент із розведення жуків, які мають побороти короїдів. У цьому районі ситуація некритична, запевняє головний лісничий, але саме тут вирішили впровадити експеримент. Якщо усе вийде, поширити на всю Україну.

Причина спалаху жука верхівкового короїда, який шириться Європою, достеменно не відома, повідомили нам в Охтирському лісгоспі. Є декілька версій: потепління клімату, що послаблює сосни і сприяє розмноженню короїда, та людська діяльність – знищення диких багатоярусних лісів і поширення лісів штучних одноярусних, монокультурних, що сприяє поширенню шкідників та епідемій.

Каждому дереву своё место



Долгие годы в Магнитогорске наблюдался пробел в обслуживании зелёного фонда города.

В "Магнитогорский металл" обратилась с открытым письмом к главе города Сергею Бердникову неравнодушная жительница Магнитки Наталья Колбасина.

"Уважаемый Сергей Николаевич! Прежде всего, разрешите вас поблагодарить за деятельность по возрождению парков города. Впервые за много лет старые посадки приводятся в порядок, появляются новые. По скверам Лермонтова, Университетскому, по территории Центрального стадиона приятно гулять горожанам, сюда не стыдно привести гостей города.

Но существует проблема, менее заметная на первый взгляд, но удручающая. Речь о регулярных вырубках зелёных насаждений в Ленинском районе. Улица Калинина когда-то напоминала аллею питерского парка, а Горького, Куйбышева были излюбленными маршрутами для вечерних прогулок жителей Ленинского района. Нынче практически каждый магазинчик, бутик или салон красоты вырубает перед своим входом деревья, чтобы было видно вывеску! Например, это произошло возле домов № 9а и 14 по Калинина, домов № 21, 25, 27 по Горького. Площадь Октябрьская, в народе называемая "Сковородкой", полностью потеряла своё очарование. Теперь вместо зелёного кольца деревьев мы видим лишь кричащие вывески. За последнее десятилетие таким образом изничтожили почти половину зелени в Ленинском районе.

Но лесоповал продолжается, причём руками "озеленителей". В этом году по совершенно непонятной причине вдруг вырубили более трёх десятков крепких красивых карагачей по Куйбышева, несколько деревьев возле дома № 19 по улице Горького… Причём если в середине улицы зелёные насаждения вырубали выборочно, то на перекрёстке Ленинградской и Куйбышева, возле дома № 28 по Куйбышева, снесли сразу три больших красивых дерева! Как раз там, где больше всего загазованности, шума и пыли. Там, где каждое дерево - на вес золота!

Из управления благоустройства городской администрации в ответ на неоднократные письменные обращения жителей приходят формальные отписки, с выдержками уставов, правил, пунктов и параграфов. Но ответ так ни разу и не был дан - зачем и почему срубили столько деревьев, лишили жителей тени, зелени, свежести. Из устных разговоров с "озеленителями" становится ясно, что на вырубку бюджет есть, и он старательно осваивается, невзирая на здравый смысл, а вот на посадку саженцев и уход за молодняком - уже нет. Почему не наоборот?!

Если прибавить к вырубаемым деревьям ещё и те, которые просто погибли и засохли после варварского формирования кроны, как в парке на проспекте Металлургов, имеем удручающую картину - Ленинский район катастрофически теряет свою зелень.

Пни на Куйбышева торчат уже половину лета, и ответственные за благоустройство так и не посадили молодые деревья. В Магнитке есть единственная улица - Ломоносова, где в своё время всё сделали по правилам. Сначала там посадили молодые берёзки между старыми тополями, выждали несколько лет, убедились, что они принялись и пошли в рост, и только после этого убрали большие деревья.

Очень прошу вас обратить внимание на эту проблему и отреагировать на неё. Хорошо бы обязать собственников коммерческих точек на первых этажах восстановить вырубленное. Было бы замечательно, если бы управление благоустройства изыскало возможность посадить молодые деревца на месте каждого вырубленного дерева на вышеуказанных улицах - Горького, Калинина, Куйбышева, Ленинградской, Октябрьской. Это исторический центр Магнитки, наша гордость! Хотелось бы, чтобы любимый город оставался всегда красивым, зелёным и комфортным для жителей".

Прокомментировала письмо читательницы начальник управления защиты окружающей среды и экологического контроля администрации города Марина Зинурова

- При благоустройстве территорий часто возникает необходимость убрать аварийные сухие деревья. Правилами благоустройства определены признаки аварийности деревьев, они далеко не всегда видимы простому обывателю невооружённым глазом. Это наклон более тридцати градусов, обдир коры, состав усохших ветвей, когда дерево начинает создавать угрозу падения и нанесения вреда окружающим и имуществу горожан.

Решение о сносе зелёных насаждений принимается комиссионно. В городе создано четыре комиссии. Одна работает под эгидой управления окружающей среды и экологического контроля, принимая обращения от жителей, которые планируют сами провести снос или обрезку деревьев перед строительством новых зданий, объектов или сооружений. В управление также обращаются управляющие компании, которые хотят провести подобные работы возле многоквартирных домов за счёт средств собственников жилья. Кроме того, в каждом районе созданы комиссии, которые выдают разрешающие документы для планирования и проведения агротехнических мероприятий за счёт средств бюджета города. Комиссии работают по обращению жителей, планово обследуют внутриквартальные территории, а также улично-дорожную сеть, где находят потенциально опасные деревья. На основании работы районной комиссии формируется реестр работ по сносу аварийных деревьев, которые выполняет МБУ "Дорожное специализированное учреждение" в порядке приоритетности.

Снос дерева - это крайняя мера, когда ему уже невозможно дать вторую жизнь.

Но это не значит, что деревья должны расти, как им вздумается, без ухода. Важно не только убирать сухие ветви и сносить аварийные деревья, но и своевременно обрезать, поскольку это предохраняет деревья от повреждения. Существует три вида обрезки: омолаживающая, санитарная и формовочная. По первому виду есть ограничения: она проводится в период, когда сокодвижение ограничено - с ноября по апрель. Это более глубокий вид обрезки, который проводится для создания новых побегов. Проводится она раз в три года. В среде экологов омолаживающую обрезку называют "посадка на пень", когда фактически остаётся только ствол. Омолаживание проводится в преддверии формовочной обрезки, которая облагораживает крону. Третий вид обрезки - санитарная, при которой удаляются сухие ветки. Вид той или иной обрезки назначается комиссией с участием специалистов управления экологии по результатам визуального осмотра дерева, выявления его качественного состояния. К примеру, если сухих ветвей слишком много, вместо санитарной лучше провести омолаживающую обрезку. Если у дерева есть признаки аварийности, то его лучше снести.

Породный состав деревьев в городе ограничен из-за сложностей климатической зоны. Магнитогорск строился не в лесу, посадки в городе искусственного происхождения. И признаки аварийности в связи с этим сокращены по сравнению с перечнем, который рассматривают экологи других регионов. Есть ещё и другая сторона вопроса. Поскольку агротехнические работы не бесплатны, они проводятся по мере необходимости. На сегодня экологами разработан механизм планирования ухода за деревьями, в том числе и на внутриквартальных териториях.

Стоит отметить, что долгие годы в Магнитогорске был большой "пробел" в обслуживании зелёного фонда города. Раньше этим занимались управляющие компании, но сейчас они отказываются, поскольку их ещё и обязывают размещать отходы деревьев на свалке, а это дорого и ляжет дополнительными затратами на жильцов. Тем более есть случаи, что деревья расположены на территориях, которые, по сути, не входят в состав общедомового имущества. Поэтому управляющие организации снимают с себя полномочия по уходу и сносу деревьев, и занимается этим город.

В этом году часто бывают сильные ветра, объявляются штормовые предупреждения. А если аварийное дерево упадёт, обломится сухая ветка и повредит машину или окна, отвечать будет организация, на чьей территории растёт дерево.

В Ленинском районе города растут самые возрастные деревья.

- Если же дерево нужно снести, чтобы построить новое здание, сделать парковку во дворе, комиссия осматривает посадки на основании планировочных решений или проекта, - рассказала Марина Рамилевна. - По внутридворовой территории должно быть решение собственников, оформленное протоколом общего собрания. Даже если управляющая компания проводит обрезку своими силами, специалисты управления экологии вправе потребовать протокол собрания, потому что должно быть согласие большинства. Снос деревьев по заявкам коммерческих структур проводится крайне редко, слишком это дорогое удовольствие, поскольку предполагается компенсационная выплата. Деньги поступают в городской бюджет и тратятся на озеленение. Если на участке, планируемом под строительство, есть необходимость убрать деревья, то рассчитывается их восстановительная стоимость. Раньше было "натуральное" компенсационное озеленение - когда предприниматель, снося дерево, обязан был посадить взамен другое. Но практика показала, что это не слишком действенно. Небольшие компании, офисы, которые просуществовали пару-тройку лет, банкротятся, и фактически высаженные деревья засыхают. Поэтому несколько лет назад депутаты городского Собрания решили отказаться от натуральной формы возмещения и заменили её на денежную выплату.

Ежегодно разрабатывается комплексный план посадки зелёных насаждений. Он учитывает мнение жителей и результаты опросов по предпочитаемым породам деревьев и местам посадки. Кроме того, стараются высадить саженцы на улицах, где производился снос деревьев. Единственное, но очень значимое ограничение связано с наличием коммуникаций. Поэтому предложения по размещению зелёных насаждений сначала согласовывают с управлением архитектуры, затем на место приглашают все сетевые организации.

- Это на самом деле большая проблема, особенно в старых районах и в новостройках, - отметила Марина Зинурова. - В Орджоникидзевском районе с ограничениями при посадке приходится сталкиваться часто, хотя юг города в приоритете по озеленению. К примеру, улица Ворошилова от улицы Труда до 50-летия Магнитки.

На этом участке столько подземных сетей, что каждый клочок земли чуть ли не отвоёвывать приходится, чтобы посадить дерево.

То же самое на участке от торгового центра "Дом" по правой стороне проспекта Карла Маркса, где проблематично даже кустарник посадить, хотя, на первый взгляд, кажется, что это пустырь - сажай сколько хочешь. К слову, при наличии коммуникаций не всякий кустарник можно сажать, а только тот, чья корневая система не сильно разрастается.

На 2018 год в городе запланировано посадить 1009 деревьев за счёт средств городского бюджета. Во дворах будут высажены 460 саженцев, на улично-дорожной сети - 466. Это в основном в тех местах, где деревья сносились. Так, к примеру, по улице Калинина будет высажено 50 деревьев - берёза, липа, калина, на улице Куйбышева - 12, на проспекте Металлургов появится живая изгородь из 1600 кустарников. Новые деревца будут посажены на проспекте К. Маркса от улицы Вокзальной до Гагарина, на улицах Октябрьской, Чапаева, 10 саженцев - возле домов № 10 и 12 по улице Ленинградской.

В плане посадок зелёных насаждений последние два года можно назвать прорывными. В прошлом году планировалось за счёт всех источников финансирования посадить 2017 деревьев, посадили больше 7000. Много коммерческих организаций участвовали в посадке. Всё, что сажали в рамках акций, хорошо прижилось. Исключение составили кустарники, посаженные по акции ко Дню Победы: из-за качества предоставленного организаторами посадочного материала, выращенного не для нашего региона.

У горожан, обращающихся в редакцию, а также судя по обсуждениям в социальных сетях, возникают вопросы по парку у Вечного огня. Его вычистили от старых деревьев, а что с посадкой новых? Деревья там в этом году уже сажали, в том числе выпускники города.

Осенью работа продолжится: предложения по озеленению сформированы как на этот год, так и на долгосрочную перспективу.

Конечно, в парках не предусмотрено большое число деревьев, поскольку они должны легко обслуживаться и быть безопасными. По правилам машинка для стрижки газона должна свободно проходить между деревьями. Оптимальной считается посадка деревьев в парке на расстоянии 7-10 метров друг от друга.

Нередко желание высадить деревца или кустарники возникает у жителей. Если кусты можно на придомовой территории сажать свободно, то для деревьев требуется разрешение. Опять же из-за необходимости согласовывать с ресурсоснабжающими организациями на предмет инженерных сетей.

- Посадка производится по эскизам, согласованным с администрацией города, - напомнила главный эколог города. - Во дворах вопросы озеленения решаются с управляющей компанией, районными администрациями или управлением защиты окружающей среды и экологического контроля. В посёлках процедура та же. Это не прихоть, а защита своих же посадок от возможного сноса в случае, если вдруг возникнет аварийная ситуация или понадобится ремонт коммуникаций.

Марина Зинурова в конце беседы сообщила, что готова провести личную встречу с автором письма и подробно ответить на все вопросы.

Україна може перетворитися на пустелю: названо причини і способи уникнути катастрофи


Україні необхідно активно зайнятися залісенням, а також звернути увагу на малі карпатські річки та водойми.

Таку думку "Апострофу" озвучив міністр екології та природних ресурсів України в 2001-2002 роках, виконуючий обов'язки міністра в 2015-2016 роках Сергій Курикін.

"Найбільш універсальний і правильний спосіб, щоб врятувати ситуацію – це розпочати термінове заліснення. Тобто треба засаджувати ті території, де ліс вже вирубано. І це має бути масштабна програма, подібна до тих, які ефективно працюють у багатьох інших країнах, коли висаджуються мільйони дерев", - вважає він.

Екс-чиновник пояснив, що основною причиною всихання лісів є вирубка, так як вона призводить до порушення гідрологічного режиму. Впливає на ситуацію і зміна клімату.

Також Курикін зазначив, що в процесі залісення необхідно саджати породи дерев, які пристосовані до сучасних умов.

"Одним словом, масштабне заліснення – це єдине, чим можна відповісти на цю загрозу. Я маю на увазі не державну програму, оскільки вони приймаються а потім не виконуються, а свідомі і активні дії за участі місцевої влади, нехай і координовані урядом, щоб принаймні спробувати зупинити процес усихання лісу", - зазначив екс-міністр.

Потребує термінового вирішення і проблема з водоймами.

"Також наголошую, що треба звернути увагу на водойми, на малі карпатські річки, які сьогодні теж знаходяться в занедбаному, жахливому стані через невпорядковану, науково-необґрунтовану експансію гідроенергетичних потужностей.

Я не люблю лякати людей, але в даному випадку, беручи до уваги весь комплекс обставин, наша територія може реально перетворитися на пустелю", - упевнений Курикін.

Також він зазначив, що ці проблеми існують не тільки в Карпатах, де зосереджена найбільша кількість українських лісів.

"Але якщо ми відійдемо трохи від Карпат, то згадаємо той-таки видобуток бурштину, який поєднаний з фактичним опустелюванням, знищенням лісу. Якщо хтось бачив території після видобутку бурштину, то це марсіанський або місячний пейзаж – кому що більше подобається", - резюмував він.

Більше читайте в матеріалі на "Апострофі": Марсіанські пейзажі вже тут: Україні загрожує потужна екологічна катастрофа.

Четвер, 09 серпня 2018, 09:23

А чи там шукатимуть? До питання про боротьбу з контрабандою лісу



Увага тих, хто спостерігає за нещодавно оголошеною прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом масштабною війною з контрабандою в Україні, в значній мірі прикута до торгівлі лісом. І невипадково. У доповіді британської неурядової організації Earthsight, яка вивчає проблеми незаконного вирубування лісів в усьому світі, вказано, що Україна є лідером за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС. За даними Кабміну, наша держава через тіньові схеми торгівлі лісом втрачає щонайменше 6-8 млрд. грн. на рік. Під час урядової наради 27 липня (на фото) Прем’єр заявив: «Треба зупинити це варварське знищення українських лісів, коли під виглядом паливної деревини вивозять діловий, прекрасний ліс. Важливо провести аудит всіх лісогосподарств, щоб ми знали, скільки вирубано лісу, скільки експортовано, скільки втратила держава…» Втім, є побоювання, що така дещо вузька постановка питання зачепить тільки верхівку айсбергу тіньової торгівлі лісом.

Скоріш за все, аудити дійсно виявлять деякі факти вивозу деревини вищого сорту під виглядом паливної, але, за нашими джерелами, масового характеру це явище не має, оскільки «тіньовики» придумали нові, так би мовити, «легальні» схеми «контрабанди».

Одна з них полягає в тому, що деревина, яка за європейськими класифікаторами вважається ліквідною, вивозиться з України за ГОСТами ще радянських часів як некондиційна. Звичайно ж, закордонних покупців це влаштовує, адже цінові «ножиці» стандартів України і ЄС з лишком покривають «кеші», якими вони розраховуються з тими, хто стоїть за цією схемою.

«Справа в тому, що ми маємо … факт замитнення в Україні по одному коду класифікації і факт розмитнення по іншому коду, але варто врахувати, що в нас немає уніфікованих норм між нашим законодавством і законодавством Європейського Союзу…. Європа має чотири класи якості деревини. А ми маємо три. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини, і яка в Україні не переробляється, переробки як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств», – визнає заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.

Взагалі-то, за підписаною в 2014 році Угодою про асоціацією з ЄС Україна має привести свої стандарти класифікації деревини до європейських. Але не дуже поспішає це робити. В класі 79 «Деревообробна промисловість» Державного класифікатора на сьогодні налічується біля 300 чинних або частково чинних ГОСТів, що підлягають скасуванню. Тож, аби закрити митні шпарини, через які держава несе колосальні збитки , можливо, варто почати з шпарин у законодавстві?

Варто, мабуть, і глибше розібратися і з фінансово-господарською діяльністю лісової галузі з точки зору її ефективності і відповідності цивілізованому ринку.

Після введення мораторію на вивіз за кордон лісу-кругляку Державне агентство лісових ресурсів України оголосило курс на переробку деревини лісгоспами у власних цехах. І тепер вони радісно рапортують про збільшення обсягів такої переробки і отриманих валютних надходжень. Але нам радіти тут нема з чого. І не тільки тому, що порівняння показників сьогоднішньої діяльності лісгоспів з показниками минулих років не зовсім коректно, оскільки щорічно росте інфляція, ростуть ціни, а чогось нового в своїй діяльності лісгоспи не впроваджують.

Для прикладу візьмемо лісове господарство Сумщини, яке вважається лідером галузі в Україні. По-перше, деревину лісгоспи тут беруть нижче її ринкової вартості, самі у себе по ціні, яку визначають, користуючись своїми внутрішніми документами, і роблять з неї переважно пиломатеріали. По-друге, декларують, що використовують некондиційну деревину, а насправді беруть для цього сосну третього сорту, яка через це не попадає на ринок, де має шалений попит, до інших переробників. По-третє, ці пиломатеріали, які мають первісно занижену вартість, відразу, йдуть на експорт без будь-яких конкурсів і торгів.

Що маємо в результаті ? В результаті лісгосп дійсно отримує дохід, але значно менший, ніж міг отримати, та головне – програє держава, яка мала б отримати більше надходжень у вигляді митних платежів і податків.

На що витрачається час цього циклу? Спиляти дерево – розпиляти колоду на дошки – доставити їх в пункт відправки – оформити митні документи? На те, щоб лісгосп отримав той же самий дохід, який міг би отримати просто продавши цю деревину у вигляді кругляку на торгах?

Так само радісно повідомляється і про модернізацію лісгоспами процесів переробки, під якою криється придбання обладнання по виготовленню все того ж пиломатеріалу. Тобто не йдеться про поглиблення процесів переробки, розширення асортименту і якості продуктів переробки. Така «модернізація» має на меті лише нарощування і далі обсягів виготовлення елементарних брусків на експорт за заниженими, нагадаємо, цінами.



Втім, це не означає, що переробку деревини в лісгоспах треба ліквідувати, її просто треба поставити в ринкові умови. Хочете переробляти – купуйте деревину на відкритих торгах за реальною ринковою ціною. І тільки тоді стане зрозуміло, наскільки професійно лісгоспи можуть займатися виробництвом.

Зазначимо, що переробка, взагалі-то, і не головна функція лісгоспу. Лісгосп має садити ліс, доглядати за ним і оберігати. І, за логікою, збільшуючи площі відновлених насаджень, скорочуючи цикл «виростив-спиляв-продав», саме таким чином, в першу чергу, покращувати свої фінансово-господарські показники. І звітувати про створення нових робочих місць, збільшуючи кількість тих, хто його доглядатиме, а не пилятиме.

Замість цього шукаються ходи, як спиляти ліс і не подати його на відкритий ринок, самим переробити і отримати максимальні вершки для себе.

Але як краще для держави і для всіх нас? Адже за Конституцією власником лісових багатств України є – ми, її народ, і нам не байдуже, наскільки ефективно розпоряджаються нашою власністю.

До чого варто придивитися, щоб зупинити ті струмки, якими течуть повз державної казни фактично державні гроші? На те, як в принципі реалізується лісгоспами деревина. Який процент з того, що лісгоспи спиляли, реалізується. Чи є кращі способи реалізації? Чому ними не реєструються комерційні запити з ціною більшою, ніж та за якою вони продають ліс/ Чому спалюються порубкові рештки – сучки, верхівки дерев, якщо на них є замовники.

Чим на сьогоднішній день визначені механізми торгівлі лісом в Україні? Нагадаю, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2018 року визнано незаконним та нечинним Наказ Держагентства лісових ресурсів України від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробної деревини».

«Тепер всім очевидно те, що зацікавлені учасники ринку мали можливість анулювати наказ №42, основна функція якого зводилася до прикриття корупції в системі органу виконавчої влади у сфері лісового господарства, як мінімум 7-8 років тому», – писав , коментуючи рішення суду, сайт lisportal.org.ua.

Анульований наказ хоча і заганяв лісгоспи на застарілі корупційні торги «з молотка», але в ньому все ж були прописані якісь загальні правила реалізації деревини. Тепер же замість нього є лише необов’язкові до виконання рекомендації. А чи пробували лісгоспи торгувати краще без цих рекомендацій?

Список запитань можна продовжувати і далі. Наприклад, чи ведуть лісгоспи претензійну роботу з своїми контрагентами, які не дотримуються умов договорів? Адже так була відбудована система аукціонів, що по договору/контракту лісгосп отримує лише 5% гарантованих грошових внесків по найвищій ціні. Потім замовник ліс не вибирає, і 95%, що залишилися нереалізованим, продаються вже по так званим «прямим договорам» по мінімальній стартовій ціні аукціону. А оскільки зараз взагалі правил немає, то ціну для деревообробника директор лісгоспу буде визначати «за кольором його черевиків»?

Як реалізується галуззю затверджена Урядом Концепція розвитку цифрової економіки , який відсоток лісу продається сьогодні на електронних торгах? Наскільки відповідають світовим стандартам умови продажу лісу в Україні, наскільки прозорий цей ринок? Врешті-решт, на кого працюють визначені Державним агентством лісових ресурсів пріоритети? На державу чи виключно на Агентство і тих, хто кормиться з тіньових схем продажу лісу?

Поки ми не отримаємо відповідей на ці запитання, не матимемо ні реальної картини стану в лісовому господарстві, ні об’єктивної оцінки ефективності його економіки. Без їх оприлюднення Держагенство лісових ресурсів і далі маніпулюватиме цифрами, а мільярди гривень і далі будуть пливти повз державний кошик.

Р.S. Коли матеріал готувався до друку, на «Українському лісовому порталі» з’явився коментар Михайла Попкова, експерта міжнародного проекту FLEG, спрямованого на боротьбу з незаконними діями в лісовому секторі, до візиту на Рівненщину вже згаданого нами заступника Голови Держагентства лісових ресурсів України Володимира Бондара. Процитувати цей коментар вважаємо важливим, адже він, як і інформація Earthsight, підтверджує і узагальнює усе до цього вищевикладене нами.

Судячи з повідомлення прес-служби Агентства лісових ресурсів, головною метою візиту Бондара у лісгоспи на кордоні з Європою було нарощування експорту до ЄС пиломатеріалів з тієї самої деревини, яка в Україні вважається некондиційною, і придбання для цього відповідного обладнання.

«За три роки (2015-2017 рр.) обсяги переробки лісгоспами збільшилися більш ніж на 50% і якщо темпи росту збережуться, то через 5 років вони досягнуть 4 млн. кубометрів, – пише експерт в статті з красномовним заголовком-запитанням «Лісівники активно інвестують в деревопереробку. Що це? Державна політика чи самоуправство?»

«Негативні наслідки цього добре відомі, – вважає Михайло Попков, – але Держлісагентство їх не визнає, стверджуючи, що без деревообробки «лісове господарство – ляже». У зв’язку з цим нагадую:

– переробка деревини не відноситься до лісогосподарської діяльності. Її розвиток на лісових підприємствах створює конфлікт інтересів;

– державні лісові підприємства забирають деревину для переробки по собівартості поза будь-яких відкритих процедур торгівлі. Це порушує правила чесної конкуренції і загрожує судовими розглядами;

– на вартість деревини, що йде на переробку, не нараховується ПДВ, що веде до прямих економічних втрат держави і ставить приватних деревообробників в нерівні умови;

– державні лісові підприємства мають можливість маніпулювати якістю деревини, по звітності перероблюючи паливні дрова, а фактично ділову деревину;

– Держлісагентство не показує економічні показники деревопереробки, у зв’язку із чим складно цінити її конкурентоздатність;

«В будь-якому випадку стратегія розвитку деревопереробки в системі Держлісагентства повинна бути економічно обґрунтованою і публічною (Кінець цитати).

Дмитро Плетньов