Лісокрадії – головний біль екологів, громадськості та лісівників

На Чернігівщині особливою цинічністю вирізняється група осіб, яка впродовж трьох років поспіль завдає чималих збитків державному лісовому фонду. Спеціалізація групи – віковічні дуби!

Транспорт цих людей неодноразово затримували представники лісової охорони з краденими дубами, сліди їхнього авто приводили до їхнього ж подвір’я, вони на очах у правоохоронців і лісівників рубали та спалювали вкрадене і до цього часу продовжують безкарно вирубувати довколишні діброви в Чернігівському та Куликівському районах. Чи не тому, що живуть в одному будинку з донедавна головним фінансистом Іванівської ОТГ, а нині бухгалтером «прибуткового» управління Чернігівської міськради?

Остання «робота» цієї групи крадіїв дубів вирізнялась особливою цинічністю. 100-річні дуби вирізали прямісінько у ботанічному заказнику «Олишівська дача», що входить в структуру ДП «Остерське лісове господарство». Майстер лісу близько першої години ночі, почувши гуркіт бензопили на своїй дільниці, зателефонував і доповів лісничому про ймовірний злочин. Коли лісівники прибули в заказник, то виявили пропажу двох дубів, віком понад 100 років.
Під’їзди до кварталу лісівники заздалегідь перекопали, але зловмисники поклали дерев’яні містки для вивезення деревини. Судячи з відбитків шин, цінну породу дерева вивозили бортовим УАЗом.

Діаметр велетнів – 64-71 сантиметр. Фактично – це шість колод, загальним об’ємом 6,5 кубічних метрів деревини. Орієнтовна вартість одного кубічного метру необробленого дуба на чорному ринку складає близько 10 тисяч гривень.

Автомобіль, на якому втікали від лісової охорони лісокрадії

На місце події прибула слідчо-оперативна група Чернігівського районного відділу поліції, яка задокументувала злочин. Слід лісокрадів, який пролягав через витолочені ним соєві поля, загубився на асфальтованій дорозі в селі Іванівка, що є центром однойменної ОТГ.

УАЗ лісокрадіїв

А тут найцікавіше. Це не перший випадок з крадіжкою дубів, коли сліди злочинців приводили в Іванівку. На думку лісівників, тут діє група осіб, котра спеціалізується на крадіжках дубів, учасників якої неодноразово намагалися притягнути до відповідальності, але вони дивним чином завжди виходили «сухими з болота». І так упродовж трьох років…

Наприклад, минулого літа сліди того ж таки УАЗа привели до двору такого собі Юрія Шейни. Господар разом із сином лісову охорону до двору не впустили, пояснивши, що в них немає УАЗа. Як виявилося, УАЗ стояв у дворі. Місцеві потім надали фотодокази. Буквально за тиждень той самий УАЗ без номерів «зловили на гарячому» в Олишівському лісництві. Водій і пасажири втікають, кидаючи посеред польової дороги машину вщент завантажену дубом.

За місяць до інциденту, аналогічна ситуація відбувається на території ДП «Чернігівське лісове господарство». Лісівники, помітивши крадіжку віковічних дубів, рушили слідами польовою дорогою. Сліди привели до двору... Юрія Шейни! У дворі вже лежали крадені дуби! У той час, як лісова охорона викликала групу для документування злочину, батько Юрій Шейна та його син Євген почали розпилювати дуби на колодки. Порубавши їх на дрова, цинічно спалили на очах у правоохоронців і лісівників.

Ще буквально за кілька місяців лісова охорона гналась по лісу за легковим авто, власник якого вимічав дуби під зруб. Авто так і не наздогнали, але номери зафіксували. Це легкове авто виявилося власністю згаданого пана Шейни!

За інформацією місцевих, до групи «дубової мафії» входить три виконавці – батько Юрій Шейна, син Євген та їхній сусід. За три роки діяльності даної групи, лісовий фонд поніс збитків на сотні тисяч гривень. На жодну особу, з числа перерахованих, не було складено навіть паршивенького адміністративного протокольчика. А все чому? Тому, що дружина Юрія Шейни – Юлія Петрівна Шейна – донедавна працювала головним бухгалтером в Іванівській сільській раді (перший фінансист об’єднаної територіальної громади).

З травня 2018 року – радник Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка.
Потім – головний бухгалтер земельного управління міської ради.

Хоча Юлія Петрівна і стверджує, що розлучена із своїм колишнім чоловіком, але чомусь її часто бачать як вона виходить на роботу з будинку, де мешкає її екс-чоловік. Ну , що ж — це приватне життя і нікому ніхто не забороняє будь кого відвідувати, тим більше — колишнього чоловіка. То цілком особиста справа подружжя. Але ж все це виглядало б і справді лоігчно, якби не така діяльність, про яку тут щойно розповіли.

За інформацією деяких джерел, крадені дуби збувають особи на одну з місцевих пилорам.
Чи варто говорити про те, наскільки безмежне невдоволення селян діями даної групи? Так, нещодавно, невідомі обмалювали паркан будинку родини Шейн аби привернути увагу громадськості до того беззаконня, що відбувається в Іванівці. С14 розділяє думку людей і вимагає від правоохоронних органів і керівництва ОТГ перевірити факти, зазначені вище. А Чернігівського міського голову закликаємо провести профілактичну бесіду зі своєю підлеглою. Адже наші ліси – це багатство всього народу, всієї громади, а не однієї шайки чи то групи. І хто як не ми — представники цього народу зобов’язані зберегти їх для наступних поколінь.

На першому фото: зрізані дуби в заказнику

Микола Стороженко, за матеріалами ГО «С-14»,

http://bilahata.net/lisokradiji-holovnyj-bil-ekolohiv-hromadskosti-ta-lisivnykiv/

Далі...

Рятувальники Миколаївщини продовжили патрулювання лісів

1 вересня рятувальники Миколаївщини продовжили патрулювання лісових масивів області з метою своєчасного виявлення осередків горіння та оперативного реагування на випадок виникнення пожежі.

На цей раз рейдовики обстежили Балабанівське та Галицинівське лісництво. Рятувальники із використанням квадрокоптеру облетіли весь лісовий масив, перевірили чи є в лісах відпочиваючі, особливо ті, що розводить багаття, пройшлися вздовж масиву та пересвідчилися, що немає загрози із відкритих територій навколо масивів.

Рятувальники Миколаївщини ще раз нагадують усім громадянам! Пам’ятайте! Вогонь за лічені хвилини може вийти з під контролю та наробити великої шкоди. Навіть маленький сірник чи недопалок можуть спровокувати масштабну пожежу! Тому бережіть природу, не знищуйте її! Не провокуйте виникнення пожеж в природних екосистемах! В екстрених ситуаціях телефонуйте до Служби порятунку 101!



ГУ ДСНС України у Миколаївській області

http://www.nikpravda.com.ua/ryatuvalniki-mikolayivshhini-prodovzhili-patrulyuvannya-lisiv/

Далі...

В Харьковской области тушат лесной пожар

Фото: Пресс-служба ГСЧС Украины

С огнем борются 166 человек


На территории Октябрьского лесничества Волчанского лесхоза произошло возгорание в лесном массиве.

В Харьковской области спасатели второй день тушат масштабный лесной пожар на территории Октябрьского лесничества Волчанского лесхоза. Информация о пожаре около сел Гатище и Огурцово Волчанского района поступила накануне, 1 сентября, в 13.00, сообщили в областном управлении ГСЧС.

Пожар локализовали в 18.00. По состоянию на 7.00 воскресенья наблюдается тление отдельных ячеек на площади около 12 га.

С огнем борются 166 человек с помощью 33 единиц специальной техники, в том числе и пожарный поезд. Авиация ГСЧС с начала работ осуществила 27 сброса воды (72 т).







Пресс-служба ГСЧС Украины
Корреспондент.net, 

Сегодня, 11:25

Ранее возле пгт Боровское Северодонецкого горсовета Луганской области загорелась лесная подстилка на площади около 6,3 га.

Напомним, в Украине с 3 сентября температура опустится ниже +20 градусов.

Новости от Корреспондент.net в Telegram. Подписывайтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

https://korrespondent.net/ukraine/4006692-v-kharkovskoi-oblasty-tushat-lesnoi-pozhar

Далі...

Дерева на Тернопільщині нищить гусінь

Дерева на Тернопільщині нищить гусінь білого американського метелика. Інформацію про це поширюють жителі області у соц-мережах.

Під статтею про гусінь, яка поїдає рослини на Лановеччині, яку опублікував на своїй сторінці у Facebook Тарас Савчук, люди у коментарях зазначають, що та ж сама проблема з гусінню американського метелика є також у Підволочиському, Теребовлянському районах, та цікавляться, як позбутися шкідників.

Як повідомляють у головному управлінні Держпродспоживслужби Тернопільщини, білий американський метелик - карантинний організм внесений до списку А 2. Він пошкоджує понад 300 видів плодових, декоративних, лісових та інших культур. Найулюбленішими культурами є: шовковиця, клен американський, айва, бузина, вишня, груша, виноград, волоський горіх, слива, хміль, яблуня. Батьківщиною американського білого метелика (АБМ) є Північна Америка. В Україні вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області, а з 1966 року відбулося поступове розповсюдження його в інші області країни.

На вигляд американський білий метелик білосніжний із шовковистим відливом, може бути з темними або жовто-коричневими цяточками на крилах. Голова, груди, ноги й черевце вкриті білими волосинками. Вусики чорні з білим запиленням: у самців перисті дворядно-гребінчасті, у самиць — дворядно-пильчасті нитчасті. Розмах крил метелика 25–36 мм (іноді 40–50 мм), довжина тіла 9–15 мм. Яйце: кулеподібне з плоскою основою, розміром 0,5-0,6 мм. Гусениця: 1-го віку світло-жовта, завдовжки 1-1,5 мм, доросла – 30-40 мм. Тіло гусениці старшого віку густо вкрите щетинками і волосками, на спинній частині є два ряди чорних бородавок і три ряди оранжево-жовтих бородавок з боків. Лялечка: видовжено-яйцеподібної форми, 10-15 мм.

Самки білого американського метелика відкладають яйця на верхній і нижній бік листків у кількості 1200 – 1500 яєць, розвиток яких триває 5 – 10 діб. Період розвитку гусениці становить 45 – 54 доби. Заляльковуються в різних захищених місцях. На розвиток лялечки потрібно 9 – 14 діб. У липні — серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вересні заляльковуються і залишаються до весни наступного року. В південних областях шкідник розвивається у двох поколіннях.

Гусінь цього метелика відроджена з однієї кладки яєць, може повністю оголити плодове дерево 10 – 15 річного віку. Головна ознака пошкодження американським білим метеликом – наявність на деревах павутинних гнізд. Гусениці 1-2 віків утворюють гнізда з декількох листочків, які обплетенні павутиною. В кінці розвитку п’ятого віку гніздо може досягати розміру 1-1,5 м. У холодну й дощову погоду може спостерігатися масова загибель гусені. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженні температури нижче –30 °С.

Основний спосіб поширення метелика – самостійне переміщення на відстані до 250 м. При сильному вітрі перенесення відбувається на довші відстані. Гусениці перед заляльковуванням розповзаються на 20-25 м від кормового дерева. На великі відстані американський білий метелик переноситься транспортними засобами, лісо - та пиломатеріалами, сільськогосподарськими вантажами, пакувальною тарою, іншими вантажами.

Боротися із метеликом можна кількома способами: зрізати усі зелені насадження, де уже є метелики або їх гусінь; обрізати та спалювати гнізда період, коли гусінь знаходяться в гнізді; обробляти плодові сади та лісосмуги інсектицидами та біопрепаратами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»; у зоні поширення, особливо в населених пунктах, застосувати бактеріальні препарати; на присадибних ділянках перекопувати ґрунту для знищення лялечок низькими температурами.

TENEWS.ORG.UA

09:04, 2 вересня

Суспільство

https://www.0352.ua/news/2143905

Далі...

Побережье украинского курорта охватил масштабный пожар: Сгорели все деревья

В субботу, 1 сентября, побережье известного украинского курорта охватил масштабный пожар, который уничтожил «все деревья и траву»

Об этом сообщила очевидица инцидента Светлана Шевченко.

«Это ужасно и печально, горит все побережье Куяльника. Сгорели все деревья и трава, бедные птички кидались в огонь спасая свои гнезда, чуть не сгорели высоковольтные провода и вот кто то же кинул свой окурок или не затушил костер от безответственности людей страдает природа», — отметила она.

Более того, по информации девушки, после многочисленных вызовов местных жителей, на место возгорания прибыла лишь одна машина спасателей. Сейчас на месте инцидента работают пожарные.

Добавим, в ночь на 1 сентября в Немецком районе Бавария произошел пожар со взрывом на нефтеперерабатывающем заводе. По предварительным данным пострадало восемь человек, трое из них — с тяжелыми травмами. Все из них — работники завода. ЧП произошло на нефтеперерабатывающем заводе Bayernoil в Баварском городе Форбург-ан-дер-Донау.


200 пожарников до сих пор пытаются справиться с огнем, горят хранилища сжиженного газа и бензина. 1800 работников завода пока эвакуированы. В основном, это жители городов Фобург и Иршинг. Жителям городов в радиусе 20 км от завода запретили открывать в домах и квартирах окна и двери. Полиция оцепила территорию в около 130 гектаров, чтобы никто посторонний не приближался к огню. В некоторых местах огонь все еще бушует.

Как сообщалось ранее, в сети появился подробный рассказ очевидца аварии пассажирского самолета Boeing 738, который выкатился за пределы взлетно-посадочной полосы и загорелся. По словам пассажира данного рейса, главным героем в этой истории оказался ливень. Сначала он помешал самолету нормально приземлиться, а после тушил огонь, не давая Боингу взорваться.

Как заявил очевидец, в результате инцидента в травматологию госпитализировали 4 человек. К сожалению, скончался глава спасательной группы: во время ликвидации последствий у него не выдержало сердце.



«Посадку пытались совершить в шторм, на взлетной полосе были целые потоки воды. С первого раза пилотам не удалось посадить самолет и они пошли на второй круг. В этот раз реверс не делал, а тормозил с помощью колодок. Развилась большая скорость из-за бокового ветра и самолету просто не хватило полосы, из-за чего мы ушли за ограду», — рассказывает пассажир.

«После полосы мы рухнули в Мзымту. Оба крыла были оторваны, а левый двигатель и вовсе загорелся. Нас спасло течение, которое уносило керосин в сторону. Мы спасались как могли, так как загорелось все вокруг. Организация спасательных работ никакая. Самолет упал в 2:57, первая бригада пожарных приехала в 3:08, а пожар потушили лишь в 3:31. Я каждую минуту смотрел на часы и пытался заснять все. Нас спасло то, что мы кружили над морем почти 40 минут, из-за чего спалили почти все топливо», — уверяет очевидец происшествия.




Напомним, в Крыму над детским курортом пронеслись истребители.
Как сообщала Politeka, разбился вертолет с военными: много жертв.

Также Politeka рассказывала, что в горах Швейцарии разбился самолет с десятками людей на борту.

2 сентября 2018, 04:35
https://politeka.net/news/incidents/718913-poberezhe-ukrainskogo-kurorta-ohvatil-masshtabnyj-pozhar-sgoreli-vse-derevja/?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+Politeka+%28Politeka%29

Далі...

Екоактивізм. Що за ним стоїть?

Зростання популярності еко- та зоозахисних гасел та подій можна побачити неозброєним оком.

Це і низові ініціативи, спрямовані на захист тварин, і великі грантові організації, і спонтанні об’єднання людей для захисту окремих екосистем (наприклад, група “Врятуй Дністер” чи громада Святошинського озера). Ліберальна аналітика таке зростання популярності “зелених” пов’язує з тезою, ніби це “загальна властивість демократичних постіндустріальних суспільств”. Звісно, ставити знак рівності між соціально-екологічним протестом й підвищенням рівня життя чи зростанням свободи слова — суттєве спрощення картини.

Повсякденний приклад — антизабудовні кампанії. Спробуємо розібратись, як вони працюють і скільки в них “чисто зеленої” теми. Практика боротьби з забудовами на території зелених зон це також досвід того, як мешканці разом з соціальними активістами відстоюють територію, яка була у спільному доступі і от-от може бути відчужена. Такі кампанії вводять частину міського населення у зовсім інший, незвичний політичний контекст. Площина конфлікту — боротьба за спільне.



Ці стихійні рухи мають потенціал до виростання у стійкі ініціативи, які можуть себе не позиціонувати як політичні, але будуть антикапіталістичними за спрямуванням (наприклад, “Народна дія” у Львові). Також вони можуть перейти до спроб колективного управління територіями чи установами: озеленення, очищення, повернення у культурний простір міста (висадка дерев на території однієї з львівських забудов, очистка Святошинського озера, “захоплення” будинку культури на Левандівці).



Сквер Юра, Львів

Звісно, комусь цей рівень може здатися примітивним, але це реальний класовий конфлікт, ігнорування якого може призвести до ще більшого домінування корпорацій у міському просторі та ультраправих на вулицях. Антизабудовні кампанії — це можливість запобігти появі гетто: коли міський простір ділиться на нетрі й вишукані житлово-розважальні зони для багатих. Конфліктуючими сторонами тут є місцева громада, соціальні\екоактивісти з одного боку та міська влада, будівельні корпорації, церква з іншого.



Інший вимір боротьби за зелені зони — територія заповідників та гір. Ліси України — дешева сировина для європейських виробників. Декілька років тому набула розголосу історія з Ikea та H&M щодо імпорту нелегальної деревини. “Європейські партнери” всіма руками тримаються за цей ресурс. Настільки що навіть президент не підписав мораторій на вивезення лісу-кругляку. Не дивно. Варто лише подивитись, куди цей ліс вивозять. А легально чи ні — це, на жаль, не принципово.



Якщо захист зелених зон — цілком прикланий і зрозумілий рід діяльності, то з тим, що змушує молодь займатися зоозахисними кампаніями? Ще кілька років тому могло здатися що такими темами цікавляться дві геть не схожі між собою групи людей — “любителі котів” і нечисленні вегани\вегетаріанці. Але тепер ситуація змінилася.

Розмаїття та поширеність хутряного бізнесу та купа магазинів з реалізації цього товару, навряд сподобається людям, чиє життя пов’язане з постійною економією на найнеобхіднішому. Несприйняття розкошу та культу споживання робить своє.

Також проникнутися почуттями до “пожиттєво ув’язнених” тварин змушує відчуття специфічної спорідненості: з одного боку 10-12 годин твого життя викрадено на кожній зміні роботою, а іншому живому створінню його життя не належить взагалі. Тобі хоч можуть заплатити. А цих тварин можуть і погодувати забути. Це фактори психологічні, але вони закладають зовсім інше ставлення до тварин. Є ще економічні фактори.

На шляху до “аграрної наддержави” Україна може стати прихистком для брудного бізнесу: з Данії, Голандії, Австрії, Бельгії сюди можуть переїхати численні м’ясні, молочні та хутряні ферми, які становлять реальною екологічною проблемою. Звісно державі буде досить просто домовитися з неурядовими громадськими організаціями, можливо навіть такі ферми заборонять законодавчо, і на цьому припиниться юридична частина процесу. Але фактично боротьба триватиме — як у випадку з лісом, дельфінаріями чи пересувними цирками. Закони в Україні не діють. Точніше, діє лише один закон: якщо у вас є гроші, ви можете все. Найкраща ілюстрація — трускавецький дельфінарій який працює по при законодавство та здоровий глузд.



Дельфіни з дельфінарію в Трускавці

Ще складнішим і менш зрозумілим є питання вівісекції, тобто тестування на тваринах. Туть “зелені”, здавалося б, заносять меч над святинями медицини та науки. Але реалії дещо складніші. Якщо в ім’я науки дійсно можна принести когось в жертву, то хто буде платити за такі помилки як талідомідова трагедія (ліки, успішно протестовані на різних видах тварин, спричинили каліцтво майже 12 тисяч дітей)? Чи рак яєчників, викликаний продукцією Johnson&Johnson? Тестування на тваринах — це також великий бізнес: медикаменти, косметику і побутову хімія тестують на тваринах, а відтак калічать та вбивають в ім’я прибутку.



Талідомідові діти

Інша справа — зростання кількості веганів та вегетаріанців. Шлях до цієї моделі харчування починається по-різному, комусь в дитинстві стає шкода тих, хто опиняється на тарілках, а хтось задається питанням, чому вбити собаку чи кота — карається законом, а корову чи птицю — нормально? Це етичний момент. Є ще питання екології, зокрема існують авторитетні свідчення про те що тваринництво є джерелом забруднення повітря, води та ґрунту, а також вагомим фактором глобальних змін клімату.

Соціально-екологічні протести дійсно мають значний потенціал до мобілізації. У 2017 році у протесті проти бельгійської АЕС взяли участь 50 тисяч чоловік з трьох європейських країн (Німеччини, Бельгії, Голандії). У вересні 2017 року, німецькі профспілкизбирали підписи за збільшення вітрогенерації. До того — ще у 2012-му році, в Японії, вдалося зібрати 7,5 млн підписів проти використання енергії АЕС. У Китаї ж регулярні екологічні протести, як правило, пов’язані з соціальними питаннями, цікаво що спусковим гачком для одного з них стало те, що у голови міського комітету КПК, мешканці міста знайшли сорочку за 300 $. Насправді ж головною темою того протесту було закриття паперового заводу, що загрожував водосховищу Чінцаоша.



Фото з протесту в Китаї

Критика капіталізму з екологічних позицій не просто повинна фігурувати в теоретичній площині. Вона має своє цілком конкретне практичне застосування. Поки трудові та соціальні конфлікти не завжди мають потенціал до переростання у протести чи стійкі ініціативи, участь в екологічних протестах важлива не лише щоб зайняти цю нішу, а й щоб відкрити новий простір для агітації, тим паче, що молодь охоче підтримує акції пов’язані з навколишнім середовищем. Але і для теоретичної роботи залишається вдосталь простору. Центральними у дискусіях щодо суспільства і навколишнього середовища, нерідко є міра відповідальності конкретної людини, у контексті співвідношення власності та влади, роль окремих індустрій та енергетика. У будь-якому разі популярність “зелених” тем зростає, і до яких висновків прийдуть тисячі молодих людей в Україні — поки що під питанням.


Rodion BAHAYEV

[07:50 02 сентября 2018 года ] [ Vector Media, 28 серпня 2018 ]

http://ukrrudprom.com/digest/Ekoaktivzm_SHCHo_za_nim_stot.html

Далі...

Волки и лисы атакуют украинские села

Война и экология заставляют животных искать новые места обитания и даже нападать на людей



Села Запорожской области — местные жители говорят, что все чаще и чаще грозные хищники появляются на подворьях и без особых усилий охотятся прямо там на домашний скот. Не обошлось и без нападений на людей.

"По моим данным, в районе было одно нападение на человека, а у одной из жительниц села Тихоновка волки унесли двоих козлят. Женщина вывела их пастись в свой огород, после чего их не стало", — рассказал "Сегодня" староста села Новофилипповка Виктор Романченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ
В Тернопольской области волчья стая терроризирует три села

А по данным местных СМИ, ситуация в районе достаточно сложная — якобы волки напали уже на десяток подворий и унесли оттуда коз. Однако Романченко склонен считать, что эти данные преувеличены. Не скрывают своих опасений и жители района.

"О нашествии волков в наших окрестностях заговорили после эскалации военных действий на Донбассе. Видимо, обстановка вынудила этих животных бежать оттуда к нам!" — встревоженно рассказали нам в новофилипповской школе.

Как мы выяснили, охотники уже задумываются над тем, как решить проблему, но при этом, как и поселковый староста, опровергают, что ситуация в районе критическая.

"Я слышал об этой проблеме от поселкового старосты, — говорит представитель местного лесничества Александр Горшков. — От волков периодически страдают несколько наших сел, не только Тихоновка, но все же случаи единичны. Но подтверждаю, что в районе ситуация ухудшилась после того, как на Донбассе начались боевые действия — волки мигрировали к нам. Встречается много волчьих следов. Были случаи, когда хищники съедали телят и коз, но происходило это на пастбищах — в села они еще не приходили. Неоднократно слышал это от местных охотников. Мы советуем населению не выпасать скот на дальних участках. Волк ведь лишний раз не любит приближаться к жилью человека".

На вопрос о том, будет ли реакция на опасения местных жителей, Горшков ответил нам так:

"После того, как в конце октября откроется сезон охоты на пушного зверя, начнутся облавы, во время их проведения будут отстреливаться и волки".

Не только в Запорожской области "волчьи" проблемы. Несколько лет назад жители сразу трех сел (Покровка, Васильевка и Покровские Хутора) в Николаевской области заявили, что подверглись массовому нашествию серых — хищники каждую неделю нападали на скот, затем, когда его поголовье уменьшилось, съели большинство собак и даже стали охотиться на котов. Также было зафиксировано одно нападение на местного жителя. Здешняя ситуация оказалась сложной из-за того, что часть территории считается природно-заповедным фондом, на которой отстрел был запрещен. Чтобы сбалансировать популяцию животных, потребовался пересчет популяции хищников для принятия нужных мер.

За последнее время визиты хищников в села стали частыми явлениями. Нынешним летом жители микрорайона Одинковка в пригороде Днепра пожаловались, что их дворы атакуют лисы — роют норы прямо в огородах, обзаводятся потомством, а потом воруют домашнюю птицу. В местном лесхозе на проблему пообещали отреагировать, но как именно, еще не решили.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ
Пополнение в Красной книге Украины: дельфинов убивали на мясо, а дикие кони выжили только в Чернобыле

"Заинтересованы отстреливать"
Один из украинских экологов, который изучает поведение волков, представитель Всеукраинской экологической лиги Алексей Бурковский говорит, что проблема не так проста, как кажется на первый взгляд.

"Действительно, в 2014 году из-за боевых действий на Донбассе произошла миграция не только волков, но и косуль, и кабанов. Но с уже с весны 2015-го миграционные процессы закончились, потому что появилась линия разграничения. Кроме того, на территории Донецкой области запретили охоту, популяция всех зверей выросла. Но я все же считаю, что в лесничествах преувеличивают о засилье волков из-за того, что это заинтересованные организации. Они ведь дают разрешения на отстрел. Кроме того, волк считается прямым конкурентом охотников, потому что косули и кабаны — его пища. Если больше волков — значит, меньше добычи останется для охотников. А значит, число охотников уменьшится".

Сегодня, 06:40
https://www.segodnya.ua/ukraine/volki-i-lisy-atakuyut-ukrainskie-sela-1166216.html

Далі...

Сколько деревьев приходится на человека в каждой стране мира

Эта карта объясняет корыстные мотивы Европы, которая требует отменить запрет на экспорт украинского леса.

В 2015 группа из 38 ученых провела масштабное исследование о состоянии лесов планеты. Комбинируя два метода — спутниковые наблюдения и полевые работы, они смогли подсчитать общее количество деревьев на Земле. Их у нас чуть более 3 трлн.

^{Карта плотности лесов на душу населения.  Источник: Nature}

Лидер по количеству деревьев — Французская Гвинея

Там их более 20 тысяч на одного человека. Второе место у Суринама — 15 тыс., а третье у Гвинеи —  14 тыс.

Половина всех деревьев растет в России, Канаде и Бразилии

Имея столько древесины, неудивительно, что десятая часть мирового экспорта леса-кругляка за Россией, а Канада и Бразилия — основные экспортеры бумажной массы. Несмотря на это, из-за количества населения в этих странах на одного россиянина приходится 4,5 тыс. деревьев, на бразильца —  1,4 тыс. Канадцам повезло больше — почти 9 тыс. деревьев на душу населения.

Меньше всего — на Ближнем Востоке и в Северной Африке

Правда, если на одного египтянина приходится одна пальма, а на израильтянина — две, то на жителях Персидского залива деревья закончились вообще.

Впрочем, почти половина Австралии — тоже пустыня, но углекислый газ одного австралийца поглощают 3,3 тыс. деревьев. А Монголия вообще степь, но там 2,5 тыс. на одного Чингисхана.

На одного украинца приходится 155 деревьев — в 2,5 раза меньше, чем в Австрии

В Украине растет столько же дубов, берез, ясеней, сосен и каштанов, сколько людей на Земле — 7 млрд.

Но если считать количество на одного человека, то получится, что у Украины мало деревьев — всего 155 штук на человека. В связи с этими цифрами интересно вспомнить настойчивые и циничные призывы европейских стран отменить запрет на экспорт леса-кругляка. Например, отменить мораторий призывала Австрия, в которой 360 деревьев на человека.

Эти призывы они обосновывали тем, что мораторий нарушает условия ЗСТ с ЕС. Но чтобы разобраться в настоящей причине, нужно понимать, почему соглашение о ЗСТ содержит такие условия.

Ни одна страна мира не хочет тратить свои ресурсы, если есть возможность получить их из другой страны. И хоть время, когда империи вывозили все ресурсы из колоний, закончилось, обычная экономическая логика диктует именно такой подход — если сырье можно получить из отстающей в экономическом плане Украины, чье правительство готово активно им торговать, то зачем вырубать древние австрийские леса?

Небольшое количество леса мы компенсируем большим количеством сельхозземли, которого нет у многих стран. Украина — лидер в Европе по количеству сельскохозяйственных земель на человека.

 

От деревьев зависит жизнь человечества   

Если вкратце, то они фильтруют воду и устраняют загрязнение воздуха. Жить возле деревьев полезно как для физического, так и психического здоровья — особенно в городе. К тому же деревья являются домом для многих видов птиц, зверей и насекомых. А для большей части населения мира леса — это все еще один из основных источников продовольствия.

Если предположить, что все деревья исчезнут, то сначала вымрут травоядные животные, потом хищники, потом голод начнется у людей. Цены на еду катастрофически вырастут. Резко вырастет заболеваемость, так как голодающие люди будут серьезно ослаблены. Человеческая популяция резко сократится. Кислорода станет намного меньше, так как значительную его часть вырабатывают именно деревья. А углекислого газа станет больше. И с уменьшением количества кислорода пострадает озоновый слой Земли.

Конечно, мы не сможем вырубить все леса на планете. Но их количество ежегодно сокращается на 15 млрд. За последние 12 тыс. лет 46% лесов было уничтожено, во многом ради сельского хозяйства. Стоит ли пытаться еще как-то объяснять, что бездумная вырубка леса — плохо? Тем более в стране, которая страдает от контрабанды леса.

Опубликовано 02 августа, 23:08

https://businessviews.com.ua/ru/studies/id/pochemu-es-tak-hochet-otmeny-moratorija-na-eksport-lesa-1824/

Далі...

Нарубали лісу майже на 30 тисяч гривень. У Сторожинці судитимуть двох буковинців

Сторожинецька прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт відносно двох жителів міста Сторожинець, які незаконно зрубали дерева цінних порід на суму майже 30 тисяч гривень.
Про це повідомляє Сторожинець.Інфо.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці липня 2018 року вищевказані особи вчинили порубку дерев цінних лісогосподарських порід на території ділянки лісового кварталу, віднесеної до категорії рекреаційно-оздоровчих лісів зелених зон другої категорії в межах міста Сторожинець, чим заподіяли шкоди на загальну суму 28 456 грн.

Читайте також: За незаконний вилов риби – обмеження волі на рік.

Дії зловмисників кваліфіковано за частиною 2 статті 246 Кримінального кодексу України, за що законодавцем передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

Джерело: http://acc.cv.ua/news/chernivtsi/narubali-lisu-mayzhe-na-30-tisyach-griven-u-storozhinci-suditimut-dvoh-bukovinciv-35672.
Сайт http://acc.cv.ua/

Далі...

Опытный образец электронной системы учета древесины разработают в 2019 году

Опытный образец электронной системы учета древесины разработают в 2019 году, сообщил корреспонденту БЕЛТА заместитель генерального директора по научной и инновационной работе Объединенного института проблем информатики Национальной академии наук Беларуси Сергей Кругликов.

"Возникла острая необходимость сделать прозрачной всю цепочку от заготовки до поставок древесины, поэтому в 2015-2017 годах в Беларуси разрабатывалась концепция электронной системы ее учета. Предприятие "Белгослес" поставило перед нами задачу разработать макет этой системы, и за короткий промежуток времени мы в прошлом году выполнили эту работу. Затем был изготовлен экспериментальный образец. Система тестируется в трех лесхозах, кроме того, на базе РУП "Белгослес" был создан опытный участок для апробирования технических решений. В 2019 году планируем разработать опытный образец", - сказал Сергей Кругликов.

Электронная система учета древесины создана в виде пакета приложений для компьютеров и мобильных телефонов. "В систему входят приложения для учета древесины при заготовке вальщиком, оператором харвестера, при перевозке оператором форвардера, для вычисления объема древесины на промежуточном складе и объема ее поставки потребителю. Система позволяет на месте выдавать чек через мобильный термопринтер. Все данные стекаются в одну базу данных. Чтобы воспользоваться системой прямо в лесу, достаточно смартфона на базе Android или IOS: у нас мультиплатформенный программный продукт", - отметил заместитель гендиректора Объединенного института проблем информатики НАН.

В системе уже около 10 приложений, и их количество увеличивается в соответствии с потребностями лесного хозяйства. Сейчас ее эксплуатируют более 300 абонентов, а в перспективе к ней подключат более 5 тыс. пользователей. "Планируется связать электронную систему учета древесины с бухгалтерскими программами, которые работают в лесхозах", - добавил Сергей Кругликов.

Как сообщалось, электронную систему учета древесины планируется внедрить в Беларуси с 1 января 2020 года.

ИА "БелТА"

Опубликовано: 1 Сентября 2018 

http://www.mlh.by/press-service/news/2318/

Далі...