Чорничний сезон на Волині та заготівля грибів, трав та іншої дикорослої продукції поповнили бюджети на 4,7 млн грн податкових платежів.
Зокрема, заготівельники дикорослої продукції вже сплатили до бюджетів усіх рівнів 2,8 млн грн ПДФО, більше 1,4 млн грн рентної плати за спецвикористання дикорослої продукції, 233 тис. грн військового збору і 220 тис. грн єдиного податку. Громади, у яких керівники місцевого самоврядування подбали про легальність процесу заготівлі, отримали належні податки, – констатують в Головному управлінні ДФС у Волинській області. – З точки зору наповнення бюджетів нинішній сезон заготівлі став більш успішним проти минулорічного, – зазначає начальник ГУ ДФС у Волинській області Світлана Савчук. – Волинські чорниця та гриби, лікарські рослини – це ті природні багатства, які користуються попитом на внутрішньому ринку та експортуються. Тому громади, на території яких є такі природні багатства, здатні кожного сезону залучати до бюджетів чималі податкові надходження. 4,7 млн грн по завершенню ягідного сезону цього року – вдалий екватор сезону заготівлі.
Насамперед – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами, на рівні 15-16%. Натомість у Європі прийнятним є показник від 20%. На теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонах ліс до моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, що отримують при заготівлі. Таким чином Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.
Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні уп’ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.
Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Так, серед п’яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.
Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Виглядає, що країнам, схильним до експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.
І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Приміром, Китай, який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.
Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на долю семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.
Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися на досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт сягає близько $0,5 млрд, а польський – перевищує $7 млрд.
Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився утричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету.
Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери не замулилися відновленням примітивного експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання з огляду його відповідності зобов'язанням України за Угодою про Асоціацію з ЄС. Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися до заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?
Зрештою, навіть з урахуванням аргументів президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі лишаються норми щодо мораторію на вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду. Принциповою є норма, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів.
Загалом мораторій не є панацеєю. Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку. Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія…
Існують інші цікаві напрямки. Приміром, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна зберегти та примножити.
Верховная рада Украины поддержала ранее ветированный законопроект №5495 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов" с предложениями президента Петра Порошенко, передает корреспондент РБК-Украина.
За принятие закона проголосовали 246 нардепов.
В предложениях Порошенко отмечает, что норма закона о запрете на 8 лет вывоза за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме экспорта древесины топливной (товарная позиция 4401100000 согласно УКТВЭД) не соответствует международным обязательствам Украины, взятым согласно протоколу о вступлении Украины во Всемирную организацию торговли.
Глава государства указывает, что в соответствии со статьей XI Генерального соглашения по тарифам и торговле 1994 года, никакие запреты или ограничения, кроме пошлин, налогов или других сборов, или в форме квот, импортных или экспортных лицензий или других мер, не должны устанавливаться или применяться любой стороной по импорту любого товара, происходящего с территории любой другой стороны, или по экспорту или продаже на экспорт любого товара, предназначенного для ввоза на территорию любой другой стороны.
"Это также не согласуется с обязательствами Украины по Соглашению об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны... Учитывая изложенное, вводимый законом временный, сроком на 8 лет, запрет вывоза за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме экспорта древесины топливной не может быть поддержан", - отметил Порошенко в своих предложениях.
Как сообщало РБК-Украина, вице-премьер-министр по вопросам европейской интеграции Иванна Климпуш-Цинцадзе заявила, что критики вето на закон о контрабанде леса пытаются способствовать зарабатыванию "грязных денег" и создать проблемы в отношениях Украины с ЕС.
Минулого тижня до голови районної ради Геннадія Супруна звернулись його колеги, які проживають у Супротивній Балці. Депутати Володимир Бодак та Микола Воронько стурбовані ситуацією, яка склалася з підрядною організацією, що займається розчищенням захисних насаджень автодороги Пащенки — Супротивна Балка — Лахни.
31 серпня голова районної ради зустрівся із супротивнобалківським сільським головою Людмилою Лахно та депутатами. Посадовець розповіла, що з червня поряд із автодорогою Пащенки — Супротивна Балка — Лахни почали чистити узбіччя. Дозвіл на виконання цих робіт у обласному Департаменті будівництва, містобудування і архітектури та житлово‑комунального господарства отримало товариство «Чистий ліс». Його керівник Сергій Ус при знайомстві показав сільському голові дозвільні документи.
— Особисто мене ніхто не попереджав, що на території сільської ради проводитиметься санітарна очистка узбіч, — говорить Людмила Лахно. — Жодних погоджувальних документів я теж не підписувала. З Сергієм Усом познайомилась сама, коли побачила, що бригада пиляє посадку біля автодороги через Супротивну Балку.
Зі слів сільського голови, директор ТОВ «Чистий ліс» пообіцяв, що паралельно з очищенням узбіч від старих дерев і порослі його працівники обкошуватимуть територію. Та з моменту розмови пройшов тривалий період, а вони лише вивозять дрова, залишаючи за собою чагарники, бур’яни і залишки від деревини, що лежать фактично на проїжджій частині.
Володимир Бодак, який працює директором Супротивнобалківської школи, пояснив, що з початку робіт Сергій Ус устиг заключити договір з двома підрядниками:
— Перший, зі слів керівника «Чистого лісу», виявився недобросовісним, — каже депутат. — Згідно договору на виконання робіт, який мені надав Сергій Ус, розчищення насаджень проводить фізична особа-підприємець Костянтин Манько. Та якщо проїхати автодорогою, то складається враження, що новий підрядник не посадки розчищає, а лише пиляє дерева на дрова і продає їх. До того ж, пиляють акації, які абсолютно не аварійні. А от осики, що повисли над проїжджою частиною, вони обходять. Я робив їм з цього приводу кілька зауважень. Манько відповів, що зараз у них немає клієнта на це дерево. Коли з’явиться, тоді й спиляють. А мені порадив займатися школою. Навіть погрожували.
Як пояснив Володимир Бодак, директор «Чистого лісу», спираючись на будівельні норми, за межами населених пунктів випилює деревину на відстані семи метрів від краю проїжджої частини, а в межах населених — на відстані чотирьох метрів. Та при цьому підрядники пиляють і молоді дерева, від яких почне рости поросль. І наступного року узбіччя знову заростуть.
— Мені здається, що вони тут працюватимуть, доки буде деревина, що користується попитом, — припускає Бодак. — А потім покинуть цю роботу. А хто захоче братися після них, коли в якості плати виконавець забирає спиляні дерева. Терники не чіпають, стверджують, що потім повернуться до них. Та яка доцільність такої роботи? Вони повинні підчищати, а не грубо вирізати деревину. Бо це — різні речі.
Також депутат розповів, що одного вечора, коли вже почало сутеніти, він помітив біля посадки вантажний автомобіль Костянтина Манька. Коли Володимир Бодак під’їхав ближче, перед ним відкрилась така картина. Чоловіки звалили ще молодий кленок і розпилювали його. Манько підійшов до Бодака і почав виправдовуватись, що з Полтави прийшов автомобіль і його терміново треба допиляти.
Потрібні дерева забирають, а чагарники залишають
Депутати і сільський голова продемонстрували результати роботи Манька та його працівників. Гілки і частина деревини лежать поряд із проїжджою частиною. Між чагарниками видніються пеньки чималих дерев.
— Вони позалишали біля дороги дуже високі пеньки, — турбується Микола Воронько. — Тепер узимку, коли трактор чиститиме дорогу, щоразу зачіпатиметься об них відвалом. Хоча Сергій Ус представився помічником народного депутата Андрія Реки, але довіри в нас до нього немає. Надто вибірково працюють його підрядники. Якщо вони випиляють усі дерева на узбіччях, то на дорозі взимку будуть такі перемети, що жоден автомобіль не проб’ється через них.
Оглянувши місця розчищення захисних насаджень, Людмила Лахно телефонує до Сергія Уса. Той заявляє, що Володимир Бодак і Микола Воронько здійснюють тиск на підрядника і перешкоджають його роботі. Усі документи в директора «Чистого лісу» перевірили правоохоронці. І вони знаходяться в повному порядку. Також Сергій Ус обіцяє надати копії документів сільському голові. Він каже, що тільки мине пожежонебезпечний період, на узбіччях почне працювати трактор з гідрозахватом, яким перевезуть усі гілки, а потім спалять їх.
— Якщо у ваших жителів є претензії, то нехай викликають поліцію, — говорить Сергій Ус. — Згідно будівельних норм, за межами населених пунктів повному очищенню підлягають обочини на відстані семи метрів. Бо хлопці плюнуть і поїдуть, а директор школи буде убирать сам. Не хвата тєрпєнія. Я 10 років у бізнесі, хлопці ще більше. Я пообіцяв Андрію Олександровичу (Реці — ред.) усе виконати і не підведу його.
Редакція інформуватиме читачів про подальший перебіг подій щодо розчищення узбіччя автодороги Пащенки — Супротивна Балка — Лахни.
P. S. Згідно заключеної угоди між Усом та Маньком, останній має виконати роботи до 1 червня 2019 року. Загальна протяжність автодороги становить 14,8 кілометра.
Законом України від 10.07.2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» була внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.
В останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б далекий до лісової галузі закон, було фактично винесено вирок лісовому господарству України, деревообробці, мисливському господарству і всім причетним до цих галузей.
Як було?
За попередньою системою оподаткування справлявся податок за лісові землі, як складова рентної плати. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів була заготовлена деревина в деревостанах понад 40 років та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо). При цьому сума податку у лісах Державного агентства лісових ресурсів України становила 900 млн грн, з яких 50% вносилися до державного бюджету, а 50% до місцевого. Складовою цього податку був і земельний податок.
Чистий земельний податок надходив до місцевого бюджету, обраховувався на нелісові землі, що є в складі земель лісогосподарського призначення, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, споруди і адмінбудівлі підприємств лісового господарства, лінії електропередач тощо.
Нові зміни
Зміни вносяться до пункту 273.1 статті 273 Податкового кодексу України. При застосуванні нових норм, окрім рентної плати, передбачається на всі лісові землі ще один податок (фактично це подвійне оподаткування).
Введення нового земельного податку на всі лісові землі України призведе:
1. До необхідності оподаткування земель, які знаходяться в стадії створення деревостанів (незімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) або на яких зростають насадження до 40-річного віку, і в яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільського господарські культури, аніж ліс).
2. Оподатковуватимуться всі захисні ліси південних і східних областей Степової та Лісостепової зон, які вже й так останні три роки знаходяться без бюджетної підтримки, де звільнилося 50% працюючих, а площа лісових пожеж з кожним роком збільшується.
3. Оподатковуватимуться ліси з обмеженим лісокористуванням – в заказниках регіонального і місцевого значення, інших об’єктах природно-заповідного фонду.
При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн за 2017 рік, загальна сума податків та інших обов’язкових платежів підприємств лісового господарства – понад 5 млрдгривень. Додатковий земельний податок прибавить до цієї суми від 3 до 10 млрд грн, залежно від рішення місцевих громад.
У такому випадку це призведе:
1. До подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку.
2. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й лісогосподарські підприємства.
3. До ризиків збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття в лісах.
4. До значного збільшення вартості утримання мисливських господарств.
Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄС та розвинених країнах світу.
У зв’язку з цим, до керівництва держави звернулися науковці, громадська рада при Держлісагентстві, Всеукраїнська громадська організація «Товариство лісівників України», Асоціація «Меблідеревпром», Українська асоціація деревообробного обладнання та Українське товариство мисливців і рибалок.
Підписанти звернення пропонують відмінити внесені зміни до законодавства, а для виправлення ситуації прийняти необхідні для розвитку лісового господарства законопроекти.
«Вважаємо, що створення фонду фінансування лісового господарства згідно з Указом Президента України №381/2017 від 21 листопада 2017 р. та проектів законів «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8239; «Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8240; «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8246; ««Про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8238 могли б вирішити питання фінансування здійснення комплексу заходів з охорони, захисту, розширеного відтворення лісів Півдня та Сходу, а до місцевих бюджетів можна направити 100% плати за спеціальне використання лісових ресурсів», - йдеться у зверненні (у прикріпленому файлі тут).
Державне агентство лісових ресурсів України підтримує зазначені хвилювання та пропозиції науковців і громадськості.
У деяких областях місцеві громади вже почали приймати рішення щодо максимального (5% нормативної вартості 1 га лісових земель) відсотку сплати нового податку.
У зв’язку з цим, Держлісагентство звертається до народних депутатів України з проханням створити робочу групу у Парламенті для швидкого напрацювання необхідних змін, щоб врятувати лісове господарство України.
Жара и отсутствие дождей - почему Закарпатье может остаться без деревьев
Факти ICTV
Опубликовано: 6 сент. 2018 г.
На Закарпатье массово умирают дубы. Сначала сохнет крона дерева. Затем на него нападают грибки с насекомыми. И полностью его уничтожают. Страдают только дубы-великаны, которым более 100 лет.
5 вересня близько 22 години у місті Миколаївка Донецької області стався напад на громадського активіста, керівника ГО «Еко Родина» Віктора Діброва. Троє нападників в масках підстерегли його біля квартири та почали бити. Цього разу Віктору пощастило відбитися, він живий, але є травми. Ступінь тяжкості наразі з'ясовують лікарі. Про спробу розправи з активістом повідомили представники святогірського осередку «Стоп корупції».
«Цей напад, імовірно, помста Діброву за його непохитну позицію в боротьбі з «чорними лісорубами», які знищують зелені насадження вздовж автомобільних доріг. Саме після виходу в ефір журналістського розслідування «СтопКору» – «Стражі лісу» на Діброва напали. Комусь дуже не хочеться втрачати мільйони гривень, які приносять незаконні вирубки», – зазначають святогірські активісти проекту.
Додамо, у розслідуванні «СтопКор» показав, як на Львівщині гектари українського лісу вирубуються під виглядом очищення неіснуючих доріг. Даний факт підтвердили в екологічній інспекції. Так порушення зафіксували у Доброгостівському лісництві. Екологи та знімальна група знайшли одразу три незаконних кар’єри у лісі. Примітно, що всі виникли уздовж неіснуючої дороги. За даними журналістів, таке варварство проти природи вигідно лісничому.
Головний лісничий Доброгостівського лісництва ДП, а за сумісництвом депутат Дрогобицької міської ради Василь Панів почав клеїти дурня, вдавав, що не бачив жодного кар'єра, хоча був на місці подій.
Керівник Дрогобицького лісгоспу Василь Матяшовський обіцяв журналістам розібратись у ситуації, однак сказаного так і не виконав.
У мережі «гуляють» кадри потужної зливи на Закарпатті – у місті Рахові стихія затопила вулиці та зруйнувала два мости. Деревина, яку потоки принесли з гір, перекрила річку. Вода вийшла з берегів і линула середмістям. Півсотні будинків та десятки автомобілів були затоплені.
Про це йдеться в сюжеті проекту «Злий дім» на телеканалі ZIK.
Фахівці кажуть: причиною лиха є нищівні вирубування лісів.
«Надмірні рубки лісів призводять до того, що вода не затримується наверху, а стікає хвилею. Якби були нормально сформовані лісові системи, вони б цю хвилю трохи розтягнули», – переконаний біолог Олег Колесник.
Навіть після останньої повені ліс і далі рубають, запевняють місцеві активісти. У мережі діляться світлинами із вантажівками, повними лісу.
«Буквально в п‘ятницю затопило районний центр, а вже у вівторок, коли ми почали підйом, бачили, як проїжджають ці машини. Вода ще не зійшла, а ліс вже продовжують вирубувати», – розповідає турист Федір Смірнов.
У лісництві кажуть: на місці старих дерев висаджують нові. Проте вони зупинити потоки води не здатні.
«Ліс починає нормально виконувати свої функції, коли йому приблизно понад 50 років. Ще все залежить від породи дерев та їх висоти. Але є речі, які ми можемо вирішувати вже сьогодні – бодай припинити трелювання по водотокам та вести лісове господарство відповідно до чинного законодавства», – каже Олег Колесник.
Нині в Україні діє мораторій на експорт необробленої деревини. Однак ліс як рубали, так і рубають. Тепер кругляк вивозять під виглядом паливної деревини. Їде він до країн ЄС цілими ешелонами.
Нагадаємо, паводкова хвиля зруйнувала міст у місті Рахові, що на Закарпатті.
ЧЕТВЕР, 06 ВЕРЕСНЯ, 2018 09:39Івано-Франківщину відвідали студенти лісогосподарського профілю із університетів ФРН та Національного лісотехнічного університету України.
Фото Роберта Еріка.
Знайомство з лісовим господарством Прикарпаття студенти розпочали з керівництвом та фахівцями Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва та Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, інформує прес-служба Івано-Франківської ОДА.
На зустрічі молоді люди обговорили з лісівниками та науковцями проблеми всихання смерекових насаджень Івано-Франківщини та напрацювання щодо підвищення продуктивності, посилення захисних функцій та стійкості гірських лісів.
У планах делегації візит до Делятинського лісового господарства, де студенти-лісівники ознайомляться з процесами лісовідновлення та лісовою інфраструктурою, відвідають ялицевий резерват.
Поїздка здійснюється в рамках німецько-українського проекту "ForestExchangeІІ", який реалізується НЛТУ України у партнерстві з німецькою організацією APOLLO за програмою "Німецько-українські зустрічі молоді" Фонду "Пам’ять, відповідальність, майбутнє" (ФРН).
Площа земель лісового фонду Чернігівської області є третьою за величиною в Україні та складає 740 тисяч гектарів. Мовою відсотків: 7% загальнодержавного лісового фонду та 23% території області.
Чернігівщина входить до п'ятірки найбільших виробників деревини серед регіонів. Минулоріч лісогосподарськими підприємствами заготовлено 1564 тисяч кубометрів ліквідної деревини: 55% — лісоматеріали круглі, 45% – паливна деревина.
В області борються зі шкідниками та хворобами лісу. Осередки негативного впливу ліквідовано на близько семи тисяч гектарів насаджень.
З метою забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища протягом року відтворено 4 тисячі гектари лісу.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Фото Роберта Еріка.
