Щороку на Закарпатті стається понад десяток паводків: від великих, що підтоплюють кілька міст та сіл, а часом і кілька районів, до локальних, які підтоплюють конкретне місто і після того вода за кілька годин сходить самоплином. Останніх в області стало дедалі більше, синоптики пов’язують це із змінами клімату. Опади стають дедалі рідшими, проте в рази інтенсивнішими. За кілька годин може випасти тримісячна норма опадів.
Після кожного наступного підтоплення люди б’ють на сполох – мовляв, винні масові рубки лісів. На тотальне знищення насаджень, яке призводить до паводків, нарікають всі – від малого до великого. В соцмережах під кожним відео з чергового підтоплення – 90 відсотків коментарів зводяться до звинувачень: «ще більше рубайте», «а гори скоро стануть зовсім лисі», «лісу вже зовсім мало», «вирубали всі дерева, от і топить», «ще не весь ліс продали?» і тому подібне.
Та чи справді причина тільки в цьому?
Вирубка лісу – лише одна з причин частих паводків. Так, це одна з важливих причин, проте далеко не єдина – пояснює біолог, викладач кафедри біології УжНУ Олег Колесник, – насправді причина таких паводків, як нещодавно стався в Рахові – комплексна. Є природні чинники такі, як опади і людина не може тут впливати на те – скільки і коли випаде дощу, проте, можна передбачити, що далі з тією водою робити.
Має бути система уловлювання води. І тут саме неправильне ведення лісового господарства, надмірні рубки, призводять до того, що вода не затримується нагорі, а швидко хвилею стікає. Якби в нас були нормально сформовані лісові системи, то вони б цю хвилю потрохи розтягували – частина води б ішла в підземні горизонти, а частина води йшла б далі.
Потічки треба чистити щороку, інакше воді просто немає куди дітися
Ще одна причина – захаращена система водовідведення. Як правило найбільшої біди в гірських населених пунктах роблять невеликі потічки. Влітку вони майже пересихають, їх можна не те, що перестрибнути, а просто переступити. А от коли випадає багато опадів – вони перетворюються на потужну хвилю, що зносить все на своєму шляху.
І знову останній паводок на Закарпатті показав, що захаращеність потічків – серйозна проблема. Після того, як Раховом пройшла паводкова хвиля місто вкрилося намулом і сміттям (переважно гілками, сухими деревами та пластиком), яке кілька днів відчищали з місцевих доріг.
До того ж, ці сміттєві затори формують потужну хвилю води, яка далі руйнує містки і великі мости, будинки й іншу місцеву інфраструктуру. Воді просто немає куди подітися. Тому важливо утримувати воду на верху і вміти спланувати, куди ця вода піде далі.
Ще одна проблема – руйнування лісових доріг
Лісовози, вантажівки, зрештою квадроцикли – все це руйнує лісові дороги – вони перетворюються на суцільні яруги, які не те що не здатні затримати воду, а сприяють тому, аби потоки води просто стікали вниз і підтоплювали низовину.
«На жаль, все це рукотворні речі. Люди самі знищують долини річок, засмічують русло, руйнують ті ж лісові дороги – все це просто дає воді напрям вниз, де вона підтоплює міста і села. Такі наслідки будуть і надалі. Плюс зміни клімату. Тому важливо не просто виробити, але й дотримуватися комплексних правил: включаючи систему гідротехнічних споруд.
Важливо відновлювати дамби, заборонити забудовувати заплави, врешті розчищати місцеві рви, щоб вода мала куди стікати. Ліс – це лише одна з ланок цього ланцюга, але, як кажуть, де тонко там і рветься», – зазначає Колесник.
На відновлення лісів потрібно не менш як 50 років
У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства переконують, що напрямок лісовідновлення у них в пріоритеті. Звітують і про те, що ліс рідшає не тільки від рубок, але й від буреломів, лісових шкідників, хвороб та несприятливих погодних умов. Тому висаджують багато, до прикладу у 2017 році висадили по 7 дерев на кожного жителя Закарпаття. В краї наразі діє 140 постійних лісорозсадників.
Та й тут біологи стурбовано зазначають: висадки лісу безумовно потрібна і обов’язкова річ. Та повноцінно виконувати свою функцію ліс починає тільки через 50 років (залежно від породи дерева).
А сьогодні рубають саме старі – великі і цінні дерева, які мають вже добре сформовану кореневу систему, яка й може стримати потоки води.
Води буде багато – переконують фахівці. Проте, вона буде з’являтися все рідше. Один раз в кілька місяців випадатиме велика кількість опадів, а потім тривалий час дощів просто не буде. Це можна спостерігати вже тепер, і тенденція не до покращення.
Дерева нищать не тільки в лісі.
Забудови парків, знищення зелених зон в місті – призводять до аналогічних наслідків.
Нещодавні потужні підтоплення в Києві та Львові – цьому підтвердженням. Як зазначає Олег Колесник, навіть при забудовах в місті вже тепер треба по-новому планувати зведення каналізаційних систем та систем водовідведення.
Бо якщо на природні фактори людина вплинути не може, то може мінімізувати негативні наслідки паводків, мудро плануючи такі речі.
Тетяна ШІМОН
Наслідки лісових рубок на Закарпатті
Наслідки лісових рубок на Закарпатті
Наслідки лісових рубок на Закарпатті
Лісорозсадник на Закарпатті
Лісорозсадник на Закарпатті
