ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 вересня 2018

Прокуратура обыскивает 6 лесхозов по подозрению в незаконной вырубке леса


Прокуратура Харьковской области совместно с Нацполицией проводит обыски в лесных хозяйствах области и на предприятиях-контрагентах в рамках уголовного производства по ч.2 ст. 364 УК Украины (злоупотребление служебным положением, повлекшее тяжкие последствия). По информации начальника управления прокуратуры области Сергея Перепелицы, по предварительным данным, в лесхозах незаконно, без надлежащих разрешительных документов, вырубали деревья, а затем сбывали их предпринимателям по заниженным ценам, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу прокуратуры.

“Сейчас проведено 28 обысков — на территории 6-ти лесных хозяйств Харьковщины, а также на перерабатывающих предприятиях и по месту жительства фигурантов уголовного производства. Изъята древесина и документация”, — рассказал Перепелица.

Сейчас обыски продолжаются. Устанавливаются все обстоятельства дела.

Как напоминают в прокуратуре, максимальная санкция статьи предусматривает 6 лет лишения свободы.

Как сообщалось, в конце июля премьер-министр Владимир Гройсман поручил Государственной фискальной службе, Государственной аудиторской службе, Национальной полиции и Госгеокадастру проверить все лесхозы на предмет незаконной вырубки и контрабанды леса.

В РОССИИ МОГУТ ВВЕСТИ ГОСМОНОПОЛИЮ НА ЭКСПОРТ ЛЕСА



Введение государственной монополии на экспорт леса может остановить поток нелегальной древесины за рубеж, считают в Общероссийском народном фронте. Предложение об этом ОНФ направил в правительство.

Экспортом могла бы заниматься специально созданная госкорпорация "Леспром". Она также будет проводить таксацию, то есть учет лесов по их качеству и количеству, заниматься санитарными рубками и лесовосстановлением, а также контролировать открытые электронные аукционы по продаже необработанной древесины.

В основном нелегальный лес уходит в Китай, в Европе его происхождение строго контролируется

Нелегальные рубки и продажа леса приняли огромный размах. Объем экспорта по официальной статистике составляет 20 миллионов кубометров, а по неофициальным оценкам он в два раза выше. Государство недополучает около 100 миллиардов рублей ежегодно. В основном нелегальный лес уходит в Китай. В Европе происхождение древесины строго контролируют, поясняет зампредседателя Комитета Госдумы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям, участник ОНФ Николай Будуев. "Как только мы наладим легальный экспорт леса на восточном направлении, часть вопросов, связанных с эффективностью отрасли, отпадет сама собой", - говорит он.

В 2017 году арендная плата за пользование лесными ресурсами составила около 30 миллиардов рублей, вместе с прочими платежами государство получило от лесной отрасли около 60 миллиардов рублей, отметил первый заместитель председателя Комитета Госдумы по экономической политике, промышленности, инновационному развитию и предпринимательству Владимир Гутенев. "В то же время потери государства в лесной отрасли, включая недополученные доходы, составляют около одного триллиона рублей ежегодно", - считает он.

Большинство ценных лесов не поставлены на кадастровый учет. Этим пользуются чиновники для незаконной застройки таких участков, отметил Гутенев. В результате, несмотря на то что Россия располагает самыми большими в мире лесными ресурсами (около 20 процентов от всех мировых запасов), вклад лесной отрасли в ВВП страны - всего полпроцента.

Способствовать повышению прозрачности рынка древесины и доходов в бюджет должна была созданная в России система "ЕГАИС Лес". Но она оказалась слишком затратной, а ее эффективность оставляет желать лучшего, отметил Гутенев. Как показал мониторинг, проведенный ОНФ, зачастую система сама становится средством легализации незаконно заготовленной древесины.

Весь круглый лес на этапе рубки нужно снабжать чипами, а информацию о том, кто и где провел рубку, восстановил ли лес, вносить в единую базу, действующую по технологии блокчейн, предлагают в ОНФ. Технику лесозаготовителей предлагается оснащать системой ГЛОНАСС, чтобы можно было точно узнать происхождение древесины.

Источник: РГ
Опубликовано: 14.09.2018 08:49

Из Украины вагонами вывозят лес в Европу

Закон об отмене моратория на экспорт дров в размере 25 млн кубометров в год может позволить вывозить из Украины все, что угодно, считают экологи. 






Владимир Борейко, эколог: 

"Можно вывозить куски леса под названием кругляк. А можно изменить код и вывозить под названием дрова. Поэтому главного этот закон не сделает. 14 тысяч вагонов в год по-прежнему будут выезжать с территории Украины, груженные лесом". 

Эксперты также обратили внимание, что в тот же день был принят закон, который фактически устраняет экологический контроль от таможни. 

Владимир Борейко, эколог: 

"Раньше был экологический контроль на таможне, подчиненный экологической инспекции. И там работали экологические инспекторы, имеющие образование, могущие отличить бук от березы, сосну от ели, дуб от граба. А сейчас под видом уменьшения. Экологический контроль убирается, его задачи переносятся на таможенников, саму коррумпированную службу в Украине. И людей, которые не имеют никаких экологических знаний и опыта." 

Только по приблизительным подсчетам в течение последних 15 лет в Украине вырубили 800 тыс. гектаров леса – для сравнения, такую площадь имеет вся Черновицкая область. Эксперты отмечают, что самые катастрофические масштабы уничтожения природных ресурсов в Ровенской и Житомирской областях.



Разработки белорусских лесоводов востребованы за рубежом

Лесной кодекс Беларуси ждут изменения. Пересмотреть статьи заставляют погодные аномалии, ведь последствия урагана 2016 года в Минской области устраняют до сих пор. Вторая проблема – это жук-короед, который буквально выкашивает сотни гектаров. Новые подходы в законе должны снять преграды для сохранения биологической активности леса. Задача – обучить специалистов работать в новых условиях. Кстати, за белорусским опытом приезжают и иностранные лесоводы.

Всего несколько нажатий – и полувековая сосна на земле. Всего за восемь часов харвестер может спилить до 500 деревьев. И скорость очень кстати, ведь эта делянка заражена стволовой гнилью. Месяц-другой промедления – и древесина потеряет деловые качества, превратится в дрова.

Раньше заготовкой древесины занимались исключительно вручную. Харвестер (своеобразный «сибирский цирюльник») заменяет 20 лесорубов. Сам режет, очищает, на одно дерево уходит полминуты.

Универсализм – главное качество такой техники. Работает даже на заболоченных участках, где тоже нужно наводить порядок. Только со стороны всё просто и быстро. На самом деле, управлять такой техникой достаточно непросто.

Операторы харвестеров и форвардеров повышают квалификацию в Республиканском центре. Обучают не только белорусов. За партами – специалисты из Латвии, Финляндии, Украины. За белорусским опытом лесозаготовки едут даже из Сибири.

Компьютерная модель позволяет с точностью отработать все навыки. Виртуальная машина, как настоящая, реагирует на каждое нажатие кнопки и движение джойстиком.

Отработка теории – самый важный этап, говорят специалисты. Именно он позволяет валить лес качественно, используя всё до последней щепки. С каждым годом в Беларуси заготавливают всё больше древесины. В прошлом – около 10 миллионов кубометров. В этом году ожидают 11 миллионов кубометров.

Зарабатывают лесные хозяйства и на экспорте саженцев. В них особенно нуждается Россия, леса которой серьёзно страдают от пожаров и стихийных бедствий. В Беларуси враг леса совсем другой. Жук-короед только в Гомельской области испортил 25 тысяч гектаров леса. Пока вредитель спит, лесники особенно спешат срезать заражённые деревья, а на их месте в апреле высадят новый лес. Только в этом году по всей Беларуси саженцы появятся на площади в 30 тысяч гектаров.

Подробнее – в видеосюжете


17 марта, 20:18


Украину вырубят под корень - по мнению России



Новый закон позволит свести леса Украины на дрова для Западной Европы

6 сентября Верховная Рада Украины отменила мораторий на вывоз из страны необработанного леса, или в просторечии кругляка. Сделано это было под нажимом Евросоюза, который очень печется о состоянии природной среды обитания у себя, но жутко охоч до эксплуатации естественных богатств «второго и третьего мира», пишет колумнист украинского еженедельника «2000» Дмитрий Королев.

Впрочем, эксперты утверждают, что принятие нового закона, собственно, ничего и не изменит, потому что лес и ранее вывозили в обход запретов: например, под видом топливных дров, на которые мораторий не распространялся. В прошлом году при официально засвидетельствованном статистикой экспорте леса в 11 тыс. тонн реально — по данным ЕС — древесины вывезли около полумиллиона тонн. А выручка контрабандистов от данного бизнеса оценивается суммой в 1 млрд евро!

Так что формально можно оправдать легализацию распродажи национальных богатств страны борьбой с коррупцией, тем более что по новому закону нелегальная рубка и вывоз леса будут весьма сурово караться, вплоть до тюремного заключения. Может, оно и хорошо, но дереву — в каждом из которых, согласно древнегреческой мифологии, обитает богиня-дриада, которая погибает вместе с гибелью дерева, — все равно, срубят его по закону или по какой-то «черной схеме». Все равно лес плачет!

Самое интересное законодательное нововведение: установление квоты на внутреннее потребление необработанных лесоматериалов. Это выглядит так, что вывоз кругляка нам важнее, чем его переработка внутри страны — чем более высокий его передел, который мог бы принести дополнительную выручку национальным производителям и создать чуть более квалифицированные рабочие места в сфере деревообработки. Загадка в том, что квота эта — 25 млн. куб. метров — намного превышает нынешние объемы заготовки леса на Украине, так что можно только догадываться, для чего, для каких таких комбинаций-махинаций с лесом эта квота устанавливается.

Однако и без всяких квот отечественные производители страдают от нехватки древесного сырья — в то время как оно уходит за границу; по словам Екатерины Винник из Украинской ассоциации мебельщиков, «наши производители мебели не могут купить сырье. Приходится за ним „гоняться", покупать нелегально или же довольствоваться некачественным. В итоге и мебель получается не лучшая, что не позволяет развивать ее экспорт. При этом европейские коллеги не скрывают, что без проблем закупают хорошую украинскую древесину». Украина твердо встала на путь развития аграрно-сырьевой экономики — и ее к этому побуждают, ибо в такой роли она и нужна ее покровителям с Запада.

Ограничения на вывоз леса отменены, поскольку — так говорит власть — они противоречили международным обязательствам Украины перед ВТО и Евросоюзом, и такого рода ограничения, вообще, противоречат принципам свободной торговли.

Тема хищнического разбазаривания лесных богатств Украины неоднократно поднималась СМИ. Журналисты подчеркивали лицемерие правящих кругов ЕС. Так, например, в отношении Польши Брюссель выписал штраф за санитарную рубку леса в Беловежской пуще, тогда как на Украине промышленные лесозаготовки только поощряются.

Хотя все мы на одной планете живем, и ущерб природе сказывается повсюду — от этого не отгородишься таможенными границами и визами. Словакия и Венгрия могут получать денежную выгоду от импорта украинской древесины, да вот только обе эти страны питаются реками, стекающими с Карпат, отчего сведение лесов в наших Карпатах неминуемо приведет к тяжелым экологическим последствиям и там. Впрочем, тот, кто сиюминутно зарабатывает денежку, о каких-то там весьма отдаленных экологических последствиях не задумывается. После нас хоть потоп!

Поразительно то, что Украина является экспортером древесины европейского значения, будучи обеспечена лесом едва ли не хуже всех в Европе. По состоянию на 2017 год лесов в стране было 10,4 млн. га, или 17% территории страны, причем за последние десять лет были вырублены 4,2 млн. га, а восстановлены только лишь 526 тыс. га. Правда, эти данные вызывают у меня некоторое недоумение. Нет, что лесов стало более чем на треть меньше, чем их было десять лет тому назад, — в это я охотно верю. Вопрос в том, что в 1983 г., согласно Украинской Советской Энциклопедии, лесами было занято всего 13,9% территории, общая площадь лесного фонда составляла 9,7 млн. га, в т. ч. покрытая лесом — 8,4 млн. га.

Выходит, что за послесоветский период лесопокрытая площадь на Украине сначала каким-то чудом выросла почти вдвое, а уж потом начала катастрофически сокращаться. Не могу поверить, что в 1990-е — 2000-е гг. в стране шли грандиозные работы по лесопосадке и лесоразведению. Разве что в период упадка сельского хозяйства изрядная часть полей бурьяном и кустарником позарастала. И оттого-то возникает подозрение, что имели место приписки и многие леса прирастали лишь на бумаге — а на местности одни пеньки да буреломы. Можно предположить, что в приукрашивании статистики лесных ресурсов заинтересованы как раз те, кто лоббируют рубку и поставку леса за рубеж — мол, лесов у нас еще достаточно!

В любом случае по удельной площади лесов Украина уступает Польше (что-то около 27%), Румынии (29%), Словакии (40%) и находится на одном уровне даже со степной Венгрией (17%). В Финляндии леса занимают ¾ страны, но финны свои зеленые богатства берегут, предпочитая закупать круглый лес в России. Мы же с радостью и охотой делимся лесом с европейскими «братьями»: нате, забирайте!

Вдобавок к хищнической вырубке леса нашей страны еще и усыхают из-за нашествия вредителей вроде жука-короеда. По данным ИА ZIK, которое ссылается на Государственное агентство лесных ресурсов, площадь усохших лесов составляет 400 тыс. га — что существенно больше площади Люксембурга. С этой бедой нужно бороться, но возникают опасения, что под видом санитарной рубки больных лесов рубить начнут здоровые. Предложения передать леса в собственность эффективных частников, которые позаботятся о восстановлении вырубленных чащоб, оптимизма почему-то не вызывают. Для родной нашей природы что хищники-капиталисты, что коррупционеры-чиновники, что жуки-короеды — все они в равной степени враги!

Припоминается горькая шутка о том, что на Украине самые лучшие столяры — это чиновники и депутаты. В смысле их умения пилить и строгать…

И, к слову, о распиле всяческих бюджетов и кредитов. Снятие моратория на вывоз кругляка практически совпало с прибытием на Украину экспертов МВФ, при участии которых будет решаться вопрос о новом транше. Без этих денег — это власть имущие уже признали — туговато Украине придется. Жизненно требуется очередное кредитное вливание — никуда не денешься! И снятие моратория можно расценивать как сигнал: украинская власть готова идти на уступки «партнерам», в т. ч. и МВФ.

Время для уступок, правда, крайне неблагоприятное: выборы на носу! Нынче избирателя нужно всячески ублажать, обещаниями и подачками его кормить, а не новые «непопулярные реформы» проводить, как того требует от Киева фонд.



Президент, премьер-министр и депутаты оказались перед непростой дилеммой, им придется проявлять чудеса изворотливости. Правда, у властей имеется огромное преимущество перед властями, ну, скажем, Аргентины. Там крах либеральной социально-экономической политики правого президента Маурисио Макри выразился в таком ухудшении финансового положения страны, что Буэнос-Айресу пришлось обратиться за помощью все к тому же МВФ. Размер помощи куда больше, чем в случае Украины, — цельных 50 млрд долл. — но и глубина проблем, видимо, тоже побольше. И там непопулярные реформы, включая реформу в сфере здравоохранения, по которой государственные расходы на нее будут сильно урезаны и многие медучреждения будут приватизированы, вывели на улицы десятки тысяч манифестантов. Лозунги их: «МВФ, вон из Аргентины!» и «Нет внешнему долгу!»

Добьются ли чего-то участники протестов в Аргентине, посмотрим. И там, кстати, выборы тоже не за горами. В Белоруссии Лукашенко сам отказался от «помощи» МВФ — дескать, программа фонда может обернуться «шоком для населения». Однако для наших государственных мужей «шок для населения» — не аргумент. Народ за последнее время столько таких «шоков» пережил — и ничего, держится, на улицу не выходит, мы ж не какая-то там Аргентина, в самом деле!

В этом преимущество Украины перед Аргентиной (с точки зрения властей). Земля богатая, народец пока не иссяк. Хватит еще и лесов на рубку в интересах европейских потребителей, и людского материала для экспериментов главы Минздрава пани Супрун.

От редакции: Этот материал представлен в рамках совместного проекта «Свободной Прессы» и украинской газеты «2000». Сегодня еженедельник «2000» остается одним из немногих объективных украинских СМИ.

Фото: Zuma/ ТАСС

Источник
Сегодня, 03:00

У Житомирі відбудеться еко-фестиваль «Я люблю ліс»



13 вересня, відбулась прес-конференція в Домі Української культури щодо проведення еко-фестивалю «Я люблю ліс», на якій організатори представили план заходів.

«Захід проводиться з метою привернення уваги до унікальної лісової екосистеми Житомира, підвищення екологічної культури міста, ознайомлення широкого кола громадськості з проблемами та досягненнями лісової галузі», - розповіла Віра Долгих, організатор фестивалю.

Святкування передбачені 14 вересня 2018 року в Гідропарку (шосе Чуднівське, 3) з 16.00 до 21.00 год.







Автор: news_maker от Вчора, 23:30

Юрій ТАРАНЕНКО: «Якщо лісове господарство потрібне державі, вона повинна про нього піклуватися, а не рубати під корінь»


ІНТЕРВ’Ю

Полтавщину не назвеш лісовою областю — у сусідніх Сумській та Чернігівській лісові масиви розкішніші. Це пов’язано із кліматичними особливостями. Щоб хоч трохи збільшити лісистість краю, лісівникам Полтавщини доводиться багато працювати. Тож за останнє десятиріччя лісистість цієї центральної області збільшилася з 8 до 9,2%. Начебто небагато, а насправді це 14 тисяч гектарів нових лісів. Більше за цей час не посадила жодна інша область в Україні.



Полтавщина входить у десятку областей, де ліс найкраще охороняють від пожеж, браконьєрів, самовільних вирубувань, шкідників і хвороб. Як це вдається, розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій ТАРАНЕНКО.




Начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій ТАРАНЕНКО: «Якщо лісове господарство потрібне державі, вона повинна про нього піклуватися, а не рубати під корінь»


Садивний матеріал є, а невгіддя не передають

— Юрію Миколайовичу, настала осінь, саме час підбивати підсумки роботи.

— За вісім місяців усі наші лісгоспи спрацювали на добре. Найголовніше, що зберегли працівників, без затримок платять заробітну плату і податки. За звітний період ми перерахували до бюджетів 90,4 мільйона гривень — на 21,1 мільйона більше, ніж торік. Це попри те, що останні три роки держава нас фінансово не підтримує. Зате нас підтримують в області. Цьогоріч обласна рада надала нам майже 4,2 мільйона гривень на протипожежні заходи. Тому що торік в області згоріло 124 гектари лісу. Цього року — 3,98 гектара. Не пустити у полтавські ліси червоного півня допомогли працівники державної лісової охорони, ДСНС, органів місцевого самоврядування, сільгосппідприємства, з якими підтримуємо тісний контакт.

У полтавських лісах зберігається високий рівень пожежної небезпеки. Щоб запобігти пожежам, використовуємо камери відеоспостереження, проводимо рейди. Цьогоріч провели їх більш як тисячу. Для профілактики виступаємо на телебаченні, радіо, в газетах. Це дає ефект.

Боремося з незаконними рубками, яких побільшало. Від них потерпають і великі масиви, й безгоспні лісосмуги, яких на Полтавщині 15 тисяч гектарів. Крадії деревини діють нахабно, але разом із правоохоронцями, іншими відповідними службами, громадськістю ми їх виявляємо. На сьогодні зафіксували 24 випадки самовільних рубок, це більш як 400 гектарів зрубаного лісу. Всі матеріали на крадіїв передали в правоохоронні органи. Лісокради, провину яких довели, відшкодовують збитки державі.

— Полтавщину називають лісокультурною областю.

— І це правда, адже ми замість кожного зрубаного гектара лісу висаджуємо 1,5—2 гектари нового. Заліснюємо не рівнини, а невгіддя: балки, яри, схили, заболочені місця, супіски. Років зо три тому заліснювали по 1,5 тисячі гектарів щороку. Тепер менше, попри те, що в нас є й власний садивний матеріал, люди, техніка. Тому що нам не передають землю під заліснення. Дуже складно отримати у постійне користування землі запасу сільських рад.

В області 25 тисяч гектарів земель колективної власності, які ні за ким не закріплено. Законопроект про спрощення механізму передачі цих земель тривалий час лежить у Верховній Раді, але досі рішення не прийнято. Добре, що Держгеокадастр і органи місцевого самоврядування сприяють нам, і ми щороку отримуємо майже 300 гектарів таких земель під заліснення. Але ж 1,5 тисячі гектарів і 300 — велика різниця.
Як лісівників намагаються поставити на коліна

— Наскільки ефективно в полтавських лісгоспах вирішують питання захисту від жуків-короїдів, яких порівнюють із стихійним лихом?

— Найкращим методом боротьби з цими шкідниками залишаються доглядові рубки. Тому що короїди мають здатність дуже швидко переміщатися лісом, користуючись всохлими деревами. Цього року ми виконали відповідну біологічну обробку лісу на площі 529 гектарів.

Але найбільша проблема полтавських лісівників і колег з інших областей — не шкідники. 15 серпня набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» від 10. 07. 2018 року №2497-VІІІ, згідно з яким будемо змушені сплачувати у рази більші податки до місцевих бюджетів за землю, розташовану під лісом. У нас 200 тисяч гектарів лісу, тож нам доведеться сплатити 352 мільйони гривень, тоді як уся наша річна господарська діяльність обраховується 303 мільйонами гривень. Досі ми працювали з рентабельністю 2,4—3%, що відповідає середньоєвропейським нормам. Як працюватимемо надалі, ніхто не знає. Щоб вижити й платити податки, а працівникам — зарплату, мабуть, доведеться рубати більше лісу, хоч уже другий рік обсяги вирубування зменшуємо. А також підніматимемо ціну на лісопродукцію. Не знаю, кому це вигідно. Нині кубометр сосни коштує 1—1,5 тисячі гривень, а коштуватиме удвічі дорожче. Якщо в бабусі мінімальна пенсія і пічне опалення, то де їй узяти гроші, щоб купити дров на зиму? Про це не думають ті, хто з голосу вніс у Верховній Раді таку дивну поправку чи пропозицію. Її не обговорювали ні в комітетах, ні у ЗМІ. Тепер звертаємося в усі владні органи, зокрема парламент, Кабінет Міністрів і до Президента, й пояснюємо, що цей недолугий закон поставить нас на коліна. Ми вважаємо: якщо лісове господарство потрібне державі, вона повинна про нього піклуватися, а не рубати під корінь.

— З ініціативи Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана у країні тривають перевірки підприємств лісової промисловості щодо контрабанди деревини.

— Запевняю вас: лісгоспи Полтавщини жодного кубометра деревини не вивезли за межі України. Був такий момент, що дозволяли вивозити за кордон дрова. Коли до мене звернулися представники фірм із проханням продати їм круглі колоди завдовжки 1—2 метри, я відповів, що в моєму розумінні дрова бувають завдовжки 30—50 сантиметрів і обов’язково мають бути порубані. Свої дрова ми реалізуємо місцевим жителям. Нині половина шкіл і садочків, а також 30% лікарень області перейшли на альтернативні види палива. Дрова для опалення використовує промисловість Горішніх Плавнів. Але найбільше — населення, тому що газ дуже дорогий. Тепер відпускна ціна за кубометр дров для населення 300—700 гривень.


Із цих маленьких рослин виростуть діброви. Фото надані автором


Збільшити лісистість Полтавщини до 15% — не фантастика

— Полтавщина скоротила експорт лісової продукції?

— І набагато — у 7—8 разів. На експорт у нас працюють Гадяцький і Миргородський лісгоспи, які відправляють тільки перероблену деревину: індустріальний паркет, соснові, тополеві, вільхові, дубові дошки для підлоги, європелети, дубові заготовки для меблів.

— Керівники підприємств нарікають, що на виробництві нікому працювати.

— Лісове господарство Полтавщини кадрами, на щастя, укомплектоване. Наш підшефний Лубенський лісотехнічний коледж, який готує спеціалістів галузі й для Чернігівської, Черкаської, Сумської, частково Кіровоградської областей, виконує держзамовлення з набору студентів. Цього року першокурсниками стали майже 100 осіб. Торішній набір був трохи меншим. Але найголовніше, що 98% працівників державної лісової охорони нашого управління мають фахову освіту.

— На двох державних сільгосппідприємствах Миргородського та Лубенського районів улітку були спалахи АЧС. Тварини мали якийсь контакт із дикими свинями?

— Певну роль там відіграв людський чинник. На околиці селища Декабристів у лісосмузі виявили загиблих від чуми свійських свиней, яких хтось потайки вивіз і там залишив. Зауважте: не утилізував, не спалив, не викликав ветеринарів, а просто вивіз і викинув. Їх терзали лисиці, дикі собаки, коти. І почалося. За це треба жорстко карати.

Уже три роки в області фіксують АЧС. Через це захворювання змушені скорочувати чисельність диких свиней і в лісі. Згідно з вимогами, їхня оптимальна кількість на тисячу гектарів не може перевищувати чотири голови.

— Сподіваюся, нестачу диких свиней мисливські господарства компенсують іншими представниками лісової фауни.

— Навесні ми випустили на водойми області більш як 2 тисячі диких качок, а в 4 кварталі цього року додатково завеземо в область муфлонів, ланей, оленів. Багато в наших лісах зайців. Користувачі мисливських угідь мають зобов’язання перед обласною радою та місцевими громадами наповнювати ці угіддя дичиною.

— Якщо в розпорядження Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства передадуть 25 тисяч гектарів землі, про яку ви говорили, то наскільки ви збільшите лісистість краю?

— Приблизно на 4—5%. Мрію про цифру 15%. І це не фантастика. Потрібні тільки державне фінансування галузі, бо самим нам не під силу це зробити, земля й відповідна законодавча база. Переконаний, колеги з інших областей у цьому мене підтримають.

Принагідно вітаю їх і всіх 1410 працівників нашого управління із професійним святом. Упевнений, наші найкращі часи ще попереду.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Юрій ТАРАНЕНКО. Народився 31 березня 1967 року в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «лісове господарство». Працював у Миргородському лісгоспі інженером охорони та захисту лісу, мисливствознавцем, головним лісничим, 11 років — директор цього лісгоспу.

Із 2009-го — начальник Полтавського облуправління лісового та мисливського господарства.

Заслужений лісівник України, відмінник лісового господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-taranenko-yaksho-lisove-gospodarstvo-potribn/

Камера спостереження в одному з черкаських лісів зафільмувала родину оленів (ВІДЕО)



Родина оленів плямистих потрапила в об’єктив камери спостереження у Звенигородському лісовому господарстві.

Про це інформує прес-служба управління лісового та мисливського господарства Черкаської області.

Ще минулого року на території мисливського господарства "Пехівська дача" були збудовані два вольєри для напіввільного утримання диких тварин. Такі заходи були прийняті задля збільшення чисельності й різноманіття фауни.

Так, камера спостереження в одному з таких вольєрів зафіксувала оленів плямистих, які прогулювалися територією. Площа цього вольєра становить 21 гектар і на його території проживає 10 дорослих особин.

Тварини були закуплені з інших мисливських господарств України і проводять адаптацію. Цього року вони вже дали потомство.


Іван Рибак: Лісова галузь поставлена на коліна, що призведе до «прихватизації» лісового ресурсу олігархами (+ВІДЕО)



Здорожчання деревини призведе до того, що без засобів до існування залишаться тисячі родин буковинців. Про це вчора заявив народний депутат України Іван Рибак на позачерговій сесії Чернівецької облради.

- Насправді ситуація в Чернівецькій області дуже складна. Лісова галузь поставлена на коліна, введення непомірних податків для лісогосподарств призведе до їх банкрутства і, як наслідок, до «прихватизації» лісового ресурсу олігархами, - висловив переконання Іван Рибак.

- Я не голосував за Закон №6490, за який проголосували 229 народних депутатів. Я почув у залі репліку від одного з колег буковинських депутатів, що потрібно дивитися, за що ми у Верховній Раді голосуємо, і тут я з ним погоджуюся. Бо були фракції у парламенті, які на момент голосування не задумуючись натиснули на зелені кнопки. В першу чергу, це люди далекі від проблематики Карпатського регіону і від життя наших людей. Тому ми маємо ситуацію, яку маємо.

- Створювати комісію, спрямовану на невиконання прийнятого Верховною Радою Закону, я вважаю безглуздою ідеєю. Навпаки, сьогодні треба звернутися до органів місцевого самоврядування, провести з ними конструктивний діалог стосовно мінімального застосування необхідного коефіцієнту податку.

- Нуль цілих одна десята відсотка призводить до здорожчання одного кубу деревини на 25 гривень у середньому по області, 1% - це 250 гривень, 5% - це 1250 гривень на одному кубометрі лісу. Хочу чітко заявити: наш бізнес цього не витримає! Тисячі буковинців залишаться без роботи, а їхні діти, їхні родини - без засобів до існування.

- Я привернув увагу депутатів Чернівецької облради до цієї проблематики, бо хочу, щоб мене почули ті, на кому вирішення цього питання у позитивному ключі, - заявив Іван Рибак.


І13.09.2018, 15:30
http://buknews.com.ua/page/ivan-rybak-lisova-haluz-postavlena-na-kolina-shcho-pryzvede-do-prykhvatyzatsii-lisovoho-resursu-oliharkhamy.html

Лісівники Сумщини приймають вітання з нагоди професійного свята



У третю неділю вересня в Україні вшановують величну працю лісівників. Є чим пишатися і колективу Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс». На цьому під час святкових урочистостей, що відбулися сьогодні у стінах регіонального парламенту, наголосив перший заступник голови Сумської обласної ради Анатолій Річкаль.

«Ті показники, які демонструють лісівники нашого краю, свідчать про чималу завзятість, господарський підхід до поставлених завдань і відданість професії. За перше півріччя поточного року до обласного бюджету підрозділами «Сумиоблагролісу» перераховано близько 500 тис. грн. Це серйозний результат», – відзначив Анатолій Якович.

Разом із тим, наголосив посадовець, що жодна праця неможлива без перепон. Трапляються вони і в роботі лісівників Сумщини.

«Нині на заваді ефективній діяльності лісової галузі стало неврегульоване законодавство. Та будьте певні: робиться все можливе, щоб вирішити цю проблему. На вересневій сесії облради прийнято звернення до вищого керівництва держави з даного приводу. Крім того, питання ретельно вивчалося на колегії в облдержадміністрації, – розповів перший заступник очільника парламенту Сумщини. – Тож у цей святковий день хочу запевнити, що ми завжди вас підтримуватимемо. Докладемо всіх зусиль, аби «Сумиоблагроліс» працював успішно, результативно та впевнено дивився у завтрашній день».

В.о. генерального директора КП «Сумиоблагроліс» Олександр Зорін у свою чергу зауважив, що очолюваний ним колектив прагнутиме бути на висоті. «Думаю, що ми не підведемо ні обласну раду, в підпорядкуванні якої перебуваємо, ні жителів Сумщини, для яких наша праця є дуже важливою», – зазначив він.

На знак подяки за сумлінну високопрофесійну працю Анатолій Річкаль вручив ціле гроно нагород кращим з-поміж тих, хто гордо носить звання лісівника. Власне, почесної відзнаки обласної ради «За заслуги перед Сумщиною» ІІІ ступеня удостоєний директор ДП «Шосткинський агролісгосп» Петро Костюченко. Грамотами вшановано фахові звершення представників районних агролісгоспів Віталія Євсюкова, Віталія Поляниці, Сергія Котляренка, Олексія Матвієнка, Сергія Малюка, Івана Груші. А от чарівні представниці лісової галузі Валентина Оксак та Тетяна Карпенко нагороджені цінними подарунками обласної ради.

13 Сентября 2018 15:38
http://strichka.com/item/82650129

***

У Сумах привітали працівників лісового господарства з професійним святом

16:29 / 13 сентября

16 вересня працівники лісового господарства Сумщини, як і всієї України, святкують своє професійне свято. Тож напередодні в нашому місті відбулися урочистості, на яких вітали лісівників.

З привітальним словом до присутніх звернулися генеральний директор ОКАП «Сумиоблагроліс» Олександр Зорін та його перший заступник Олександр Будник, заступник голови сумської облдержадміністрації Микола Подопригора.

До них долучився й директор ДП «Краснопільський агролісгосп» Сергій Малюк: «Хочу привітати всіх зі святом — Днем працівника лісу. Побажати успіху, стабільності. Щоб наші підприємства розвивалися, розвивали Сумську область, всю лісову галузь».



З цієї нагоди представників 18 спеціалізованих агролісогосподарських підприємств нагородили цінними подарунками, грамотами Сумської обласної ради та ОДА, грамотами Управління майном Сумської облради, грамотами ОКАП «Сумиоблагроліс».



Галіна Корявко
http://strichka.com/item/82651228