Закон про підтримку сімейних ферм, який нещодавно підписав президент, може остаточно вбити лісову галузь. Також це призведе до знищення лісової флори і фауни, а в подальшому – до екологічної катастрофи.
Схоже, ініціатори «фермерського» закону, які сидять в уряді, захотіли скинути на плечі лісгоспів фінансування багатьох лісових районів. У такий спосіб вони вбивають двох зайців: скидають з себе тягар фінансових зобов’язань перед депресивними лісовими регіонами, а також знищують державні лісові господарства, що відкриває їм шлях до безкарного розграбовування лісових ресурсів країни, про це пише
Ресурс. Нижче ми перерахуємо 5 наслідків того, чим нові податки для лісгоспів обернуться для країни, і як вони погіршать, без цього проблемне, матеріальне становище українців.
Безробіття
Відповідно до цього документу, лісові господарства мають сплачувати і земельний податок, і рентну плату. Автори закону приписали лісові господарства до сільськогосподарських, помилково вважаючи, що лісівники отримують такий самий регулярний та великий прибуток, як і аграрії. Однак лісове господарство отримує «врожай» з гектару не щорічно, як агровиробники, а раз на 40, а то й 100 років! Виростити стиглий ліс товарної якості – довга та кропітка робота, яка вимагає залучення значних людських ресурсів.
фото Чернігівського ОУЛМГ
молодий ліс в Бучачі
Розсадник Малинського лісгоспу
Наразі лісгоспи і так сплачують до казни понад третину своїх доходів. Після того, як закон запрацює, рівень навантаження зросте, щонайменше, вдвічі, внаслідок чого лісовим господарствам доведеться звільняти лісівників, або ті звільняться самі через брак коштів. Нині до лісового господарства залучено понад 40 тисяч людей. Отже, за кошт лісгоспів живуть сотні тисяч українців, якщо враховувати сім’ї лісівників та місцеве населення, яке виживає завдяки лісу.
В деяких регіонах сума податку на ліси може вирости у 8 разів. Для того, щоб спромогтися виділити кошти на вирощування лісу, охорону від незаконних рубок і пожеж, врешті-решт, на заробітну плату і податки, лісові господарства змушені будуть підняти ціну на свою продукцію. Раптове подорожчання деревини зменшить ринок збуту і призведе до втрати доходів, а з часом, і до банкрутства державних лісових підприємств. Сам новий податок регулюватимуть місцеві органи влади. Хтось з місцевих чиновників розуміє, що лісгоспи – це основна сфера зайнятості населення лісових регіонів. Але, з іншого боку, для них новий податок – це можливість затулити дірки у місцевому бюджеті. Хоча, це можливість лише на папері, адже для лісового господарства сплатити її хоча б одноразово – фізично неможливо.
Наслідки цьогорічного буревію на Закарпатті
Всихання лісу
Херсонські фахівці підселяють мурахожука, який поїдатиме короїда
Залишившись без лісгоспів, місцеве населення масово кинеться у браконьєрство, наслідком чого буде масове знищення лісів. На багато років лісові райони можуть стати депресивними регіонами із високим рівнем безробіття, злочинності та забрудненості.
Втрата деревообробної промисловості
Експерти підрахували, що через дію нового податку деревина на внутрішньому ринку подорожчає в 1,5-2 рази. Ціни на деякі породи стануть просто захмарними. Якщо сьогодні, в середньому, куб дров твердої породи коштує 450 грн, то після вступу закону в дію він коштуватиме 3600 грн. Пиловик сосновий подорожчає з 1550 грн до 12,4 тис. грн. (!) Офіційні лісопильні та деревообробні підприємства втратять ринку збуту та збанкрутують. Натомість процвітатиме контрабанда лісу за кордон та тіньовий ринок деревини. Безумовно, цей чинник відкриє двері для імпортерів меблів та іншої продукції з дерева, які пропонуватимуть свої товари значно дешевше, ніж українські виробники, водночас, використовуючи для виробництва українську контрабандну деревину.
Теперішній рівень контрабанди українського лісу виявиться сміховинним, якщо його порівняти з тим, яким він буде після запровадження нових податків для лісогосподарств.
Зубожіння сільської інфраструктури
Не секрет, що лісові господарства працюють, здебільшого, в депресивних лісових регіонах, де немає розвиненої індустрії. Рівень безробіття тут дуже високий, а в місцевої влади хронічно не вистачає грошей, адже основним джерелом наповнення районної чи сільської казни є податок з доходів фізичних осіб, тобто заробітної плати.
Більшість населення працює у тіньових секторах економіки, або їде на заробітки за кордон, тому «світити» свої доходи не бажає. Через це офіційні доходи працівників лісових господарств для сільрад є справжньою манною небесною, бо тут люди отримують офіційну зарплату. З цих податків і фінансується утримання шкіл, дитячих садків та лікарень (або фельдшерсько-акушерських пунктів). Водночас, самі лісгоспи в умовах, коли держава фактично вмила руки щодо виконання своїх безпосередніх функцій, за свій кошт утримують сільську інфраструктуру багатьох лісових районів: доглядають за дорогами, ремонтують школи та лікарні, допомагають пенсіонерам тощо. Після того, як лісгоспи зникатимуть, місцеве населення переїде на заробітки до міст або за кордон.
Знищення флори та фауни
Коли дія вбивчих податків зробить лісгоспи неплатоспроможними, їх можна буде ліквідувати (адже готовий закон про концесію лісів). Ліси перейдуть у приватну власність. І одразу постає питання: хто з нових власників дбатиме про відновлення і охорону лісів? Звісно, що таких можна буде порахувати на пальцях. Приватними стануть лише комерційно вигідні господарства. Інші перейдуть на баланс місцевої влади або стануть нічиїми. Враховуючи, що купувати дрова стане дуже дорого, то місцеве населення стане масово вирубати дерева для опалення домівок. І валитимуть тоді не просто сухостій, стиглі за віком або хворі дерева, а все підряд. Садити ліс, звісно ж, буде нікому.
Результат: нема лісових господарств – немає відновлення і збереження лісу – немає і самого лісу. Після того, як не стане дерев, не стане ягід, грибів та лісових тварин, зникне, як вид господарчої діяльності, і мисливство.
Тварини, врятовані лісівниками від голоду та браконьєрів
Не секрет, що саме діяльність мисливських господарств при лісгоспах дає можливість виживати багатьом диким тваринам. Після того, як лісогосподарства зникнуть, захищати та годувати лісових звірів буде нікому, і вони швидко вимруть від голоду або їх знищать браконьєри. Наслідком такого господарювання буде втрата десятків видів лісових тварин!
Екологічна катастрофа
Нові лісові податки принесуть місцевим органам не нові гроші, а величезні проблеми, а країні загалом – масштабну екологічну катастрофу.
ліси на Херсонщині фото Ресурс
Олешківські піски фото Ресурс
Останні роки відбувається масове всихання лісу через зниження рівня підземних вод. Санітарні рубки засохлих дерев, які так не подобаються псевдоекологам, за досвідом багатьох країн дають змогу зменшити шкоду від жука-короїда та інших лісових паразитів, які так стрімко знищують лісові насадження. Крім того, це зменшує ризики лісових пожеж. Лісівники активно висаджують нові дерева, які більш придатні до низького рівня підземних вод, ніж сосни та дуби, які висаджувалися 50-100 років тому. Ось так, непомітна, на перший погляд, робота лісівників дає змогу захистити країну від масового опустелення.
Бюджетний саботаж з боку влади (немає держфінансування вже 3 роки) вже довів ліси Херсонщини до межі знищення. Тут залишилися лише ентузіасти, але робочих рук не вистачає через брак фінансування (гроші на зарплати колегам видають лише працівники західноукраїнських лісгоспів). Після запровадження нового податку фінансувати херсонські ліси буде, спеціалісти підуть з галузі, а райони стануть повністю непридатними для проживання. Доля лісів області – залишитися сам на сам з пісками Олешківскої пустелі. Ще кілька масштабних пожеж і пустеля прорве лісовий кордон і вкриє орні землі Херсонщини та Миколаївщини, внаслідок чого країна може опинитися на межі голоду.
І це не прогнози з далекого майбутнього або параноїдальні побоювання. Про швидкий наступ нових кліматичних змін весь час попереджають метеорологи. За їхніми даними, південь країни стрімко втрачає вологу і вже дорівнює показникам пустелі Калахарі у Африці. Вже протягом цього року світ відчув на собі ці різкі кліматичні зміни і коливання температур, які раніше не були властиві певним регіонам: урагани і повені в Європі, Америці, Азії, сніг в Африці, страхітливі і смертельні лісові пожежі по всьому світу.
Лісові пожежі в Швеції
Повінь в Японії, липень 2018, фото ВВС
Сніг в африканському заповіднику, серпень 2018 фото Facebook
Відтак, дії законотворців нагадують волюнтаристські дії радянської влади, яка наробила багато лиха природі та населенню своїми безглуздими рішеннями. І нові поправки до фермерського закону мають бути терміново скасовані, поки вони не наробили лиха.
17 Вересня 2018
