Война за зеленые Карпаты! Может ли государство победить браконьеров и контрабандистов? И как расправляются с теми, кто сует нос в дела лесной мафии?
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
22 вересня 2018
Податківці Закарпаття про новий земельний податок — лісовий
Згідно ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно Закону України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (набрав чинності з 15.08.2018 р.) внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких передбачається оподаткування земельним податком лісових земель. Зауважуємо, податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.
Згідно ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до п. 284.1 ст. 284 Кодексу органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Ставки земельного податку визначаються рішеннями місцевих рад. На сьогодні органами місцевого самоврядування встановлено ставки земельного податку лише нелісових земель, які використовуються для потреб лісового господарства. Для оподаткування лісових земель ставки не визначено (винятком є лише рішення місцевих рад, прийняті відповідно до Постанови КМУ від 24 травня 2017 року № 483).
Згідно пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. До 31 грудня 2017 року податок за такі землі не справлявся.
У зв’язку з внесеними змінами до Кодексу фіскальними органами рекомендовано органам місцевого самоврядування встановити ставки земельного податку за лісові землі на 2018 рік, а також встановити ставки земельного податку за лісові землі на 2019 рік (відповідно до Постанови КМУ від 24 травня 2017 року № 483).
Згідно п. 277.1 ст. 277 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюються у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. З метою дотримання вимог чинного законодавства, суб’єкти господарювання, у яких в користуванні є вище зазначені земельні ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі декларації з плати за землю за 2018 рік (земельний податок). У зв’язку з тим, що нормативно грошова оцінка земель лісогосподарського призначення по Закарпатській області не проведена, для розрахунку сум земельного податку необхідно використовувати нормативну грошову оцінку площі ріллі по області (станом на 01.01.2018 року становить 27520,38 за 1 га).
21.09.2018 21:44 UZHGOROD.NET.UA
ОНФ открыл проект «Школа общественных экологических инспекторов»
МОСКВА, 21 сентября, ФедералПресс. Общероссийский народный фронт запустил новый проект – «Школа общественных экологических инспекторов».
Проект создан совместно с федеральной службой по надзору в сфере природопользования. Каждую неделю в течение двух месяцев эксперты ОНФ и Росприроднадзора будут читать лекции и проводить семинары для будущих экологических инспекторов. В новую школу записались уже около 1600 человек из всех регионов России. После обучения выпускники смогут заниматься мониторингом исполнения нового «майского указа» президента в части экологии.
Запись можно осуществить просто заполнив анкету на сайте «Школы общественных экологических инспекторов». Обучение проводится в онлайн режиме. На сайте для учеников будет доступ к лекции и семинары.
Все участники проекта после прохождения обучения в соответствии с законодательством могут претендовать на получение удостоверения общественного экологического инспектора.
«Общественный экологический инспектор – это совершенно новая категория граждан, которые имеют возможность на добровольной основе помогать в выявлении правонарушений в природоохранной сфере. Общественный экологический инспектор может беспрепятственно фиксировать нарушения, и никто не сможет ему сказать, что ему запрещено это делать. Также он получает возможность сообщать о совершении правонарушения и официально обращаться в органы государственной власти и местного самоуправления с запросом о предоставлении всей необходимой информации о принимаемых мерах в области охраны окружающей среды. Инспектор может содействовать в реализации госпрограмм по охране объектов животного мира и среды их обитания, а также участвовать в работе по экологическому просвещению граждан», – отметил координатор центра общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защиты леса Дмитрий Миронов.
Семинары и лекции ОНФ и Росприроднадзора направлены на формирование у россиян понимания того, как нужно правильно и эффективно использовать возможности института общественных экологических инспекторов.
«На сегодняшний день общее количество участников, которые записались в нашу школу, составляет 1600 человек со всей страны. Это преимущественно координаторы и эксперты региональных групп общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защиты леса, но есть совершенно новые активисты, которые хотят активнее включиться в нашу работу», – заключил Дмитрий Миронов.
Лечебные грибы. От чего помогут мухомор, чага, трутовик и дождевик?
Статья из газеты: АиФ на Даче № 18 18/09/2018
На нашей территории растёт немало грибов, которые не едят, но используют для приготовления эффективных лекарственных или профилактических средств.
Чага
Для лечебных целей используется рыхлая мякоть, очищенная от внешней корки и размолотая в порошок, который настаивается на воде или спирте. Водный настой готовится двое суток в прохладном месте, затем процеживается. Спиртовая настойка доходит до кондиции в течение одного-двух месяцев. Приготовленные таким образом препараты применяются как противовоспалительное средство, при заболеваниях желудочно-кишечного тракта, центральной нервной системы, от псориаза и экземы.
Фото: Из личного архива/ Михаил Вишневский
Особый рецепт: ванна с чагой при нервных расстройствах.
Заварить чагу (1 часть чаги, заваренная 5 частями кипятка). Приготовить травяной настой: смешать траву душицы и мяты, цветки календулы и боярышника в равных частях. Влить в ванну, принимать по 20–30 минут ежедневно в течение 7–10 дней.
Красный мухомор
На протяжении столетий используется на всей территории России в народной медицине как мощный лекарственный гриб. Препараты из мухомора и его медицинское применение легальны во многих развитых странах, в том числе в США, Канаде, Великобритании, Дании, Норвегии, Нидерландах, Италии, Японии и других.
Фото: Из личного архива/ Михаил Вишневский
Особый рецепт: средство для растирания при радикулите или ревматизме. Срезанные красные мухоморы положить в полиэтиленовый пакет и выдержать 2 суток в холодильнике. Нарезать на куски, сложить в банку и залить водкой так, чтобы она покрывала грибы слоем толщиной с палец. Закупорить, поставить в холодильник или в погреб на 2 недели, затем процедить. Натирать больные места для снятия боли. Практики утверждают, что средство при регулярном применении может вылечить радикулит.
Дождевик
Собирают молодые, белые на срезе плодовые тела либо сухую массу спор из полностью созревших грибов. В народной медицине используется в свежем виде, в виде порошка, настоя, отвара или мази. Свежий срез можно прикладывать к кровоточащим или воспалённым ранкам (либо посыпать их споровой массой).
Фото: Из личного архива/ Михаил Вишневский
Особый рецепт: шарики из дождевика. Смешать измельчённый в порошок дождевик с равным по массе количеством мёда и скатать в шарики весом по 2 г. Принимать по 1 шт. 3 раза в день при ангине, фарингите, кашле и бронхите.
Трутовик обыкновенный
Плодовые тела с белым трубчатым слоем собирают с весны до осени и сушат на воздухе. В домашних условиях готовят водные настои. Раздробленные плодовые тела заливают холодной водой и доводят до кипения, после чего оставляют на слабом огне на один час. В народных рецептах гриб часто используют в комбинации с другими трутовиками (трутовик окаймлённый, лиственничная губка, берёзовая губка, чага и др.). Принимают как вспомогательное средство при гастрите, для снижения «плохого» холестерина, при различных воспалениях и нервных расстройствах.
Фото: Из личного архива/ Михаил Вишневский
Особый рецепт: препарат против вросших ногтей. 1 ч. ложку измельчённой мякоти гриба добавить в стакан кипятка, настаивать 8–10 часов и процедить. Палец опустить в ванночку с настоем на 15–20 минут. Процедуру проделывать ежедневно 1–2 недели.
На нашей территории растёт немало грибов, которые не едят, но используют для приготовления эффективных лекарственных или профилактических средств.
Чага
Для лечебных целей используется рыхлая мякоть, очищенная от внешней корки и размолотая в порошок, который настаивается на воде или спирте. Водный настой готовится двое суток в прохладном месте, затем процеживается. Спиртовая настойка доходит до кондиции в течение одного-двух месяцев. Приготовленные таким образом препараты применяются как противовоспалительное средство, при заболеваниях желудочно-кишечного тракта, центральной нервной системы, от псориаза и экземы.
Фото: Из личного архива/ Михаил ВишневскийОсобый рецепт: ванна с чагой при нервных расстройствах.
Заварить чагу (1 часть чаги, заваренная 5 частями кипятка). Приготовить травяной настой: смешать траву душицы и мяты, цветки календулы и боярышника в равных частях. Влить в ванну, принимать по 20–30 минут ежедневно в течение 7–10 дней.
От белых до маслят. Какие грибы считаются самыми вкусными →
Красный мухомор
На протяжении столетий используется на всей территории России в народной медицине как мощный лекарственный гриб. Препараты из мухомора и его медицинское применение легальны во многих развитых странах, в том числе в США, Канаде, Великобритании, Дании, Норвегии, Нидерландах, Италии, Японии и других.
Фото: Из личного архива/ Михаил ВишневскийОсобый рецепт: средство для растирания при радикулите или ревматизме. Срезанные красные мухоморы положить в полиэтиленовый пакет и выдержать 2 суток в холодильнике. Нарезать на куски, сложить в банку и залить водкой так, чтобы она покрывала грибы слоем толщиной с палец. Закупорить, поставить в холодильник или в погреб на 2 недели, затем процедить. Натирать больные места для снятия боли. Практики утверждают, что средство при регулярном применении может вылечить радикулит.
Чем опасны грибы, собранные вдоль дорог? →
Дождевик
Собирают молодые, белые на срезе плодовые тела либо сухую массу спор из полностью созревших грибов. В народной медицине используется в свежем виде, в виде порошка, настоя, отвара или мази. Свежий срез можно прикладывать к кровоточащим или воспалённым ранкам (либо посыпать их споровой массой).
Фото: Из личного архива/ Михаил ВишневскийОсобый рецепт: шарики из дождевика. Смешать измельчённый в порошок дождевик с равным по массе количеством мёда и скатать в шарики весом по 2 г. Принимать по 1 шт. 3 раза в день при ангине, фарингите, кашле и бронхите.
Шампиньон от туберкулеза. Как применяют грибы для лечения? →
Трутовик обыкновенный
Плодовые тела с белым трубчатым слоем собирают с весны до осени и сушат на воздухе. В домашних условиях готовят водные настои. Раздробленные плодовые тела заливают холодной водой и доводят до кипения, после чего оставляют на слабом огне на один час. В народных рецептах гриб часто используют в комбинации с другими трутовиками (трутовик окаймлённый, лиственничная губка, берёзовая губка, чага и др.). Принимают как вспомогательное средство при гастрите, для снижения «плохого» холестерина, при различных воспалениях и нервных расстройствах.
Фото: Из личного архива/ Михаил ВишневскийОсобый рецепт: препарат против вросших ногтей. 1 ч. ложку измельчённой мякоти гриба добавить в стакан кипятка, настаивать 8–10 часов и процедить. Палец опустить в ванночку с настоем на 15–20 минут. Процедуру проделывать ежедневно 1–2 недели.
Смачно та корисно: волинські лісівники презентували свою продукцію на форумі. ФОТО
У рамках Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму «Волинь-Інвест 2018» лісівники презентували свою продукцію – консервації, продукти деревообробної галузі та саджанці, вирощені у власному селекційному центрі.
Виставковий стенд Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства 21 вересня розпочав роботу перед РЦ «Промінь», де триває форум.
Лісівники знайомили усіх охочих зі своєю роботою, а також розповідали потенційним інвесторам про продукцію. Нині на лісівничих підприємствах області працює 6 консервних цехів – у Цумані, Ківерцях, Колках, Ковелі, Любешові та Маневичах. Тут із грибів та ягід, зібраних у волинських лісах, виготовляють продукцію найвищої якості.
«У нас представлені перетерті ягоди, є різні види грибів, помідори, огірки, кабачки. Також маємо щавель, мед та соки різного фасування, хвойний екстракт. Усю продукцію ми виготовляємо відповідно до стандартів, без жодних добавок, вона екологічно чиста та зроблена із сировини, зібраної у наших, волинських лісах», - розповіла головний спеціаліст відділу лісового господарстваОлександра Ковалюк.
Цікаво, що лісівники вже експортують дари волинських лісів – наприклад, консервований березовий сік продають у США, Канаду, Ізраїль, Польщу, у декілька країн також експортують варення.
Проте сьогодні галузь демонструє свої досягнення, аби залучити нових інвесторів та знайти ще більше партнерів. Тож лісівники презентували не лише консервовану продукцію: також вони привезли виготовлену працівниками альтанку і саджанці рослин, які можна обрати та придбати у селекційному центрі – розсаднику, розташованому у селі Гаразджа.
«Багато людей підходять і цікавляться, де можна придбати продукцію. Ми розповідаємо, що це можна зробити у магазинах «Лісовичок», які є на території всієї області. Взагалі такі магазини є по всій Україні, і туди ми постачаємо нашу, волинську продукцію, бо на теренах країни підприємства, які виготовляють продукцію по таких ГОСТах, залишилися лише на Волині», - додала Ковалюк. Відтак, гостям також розповідали про склад продукції і напрями роботи ВОУЛГМ.
«Якщо інвестори забажають замовити нашу продукцію, у нас вистачить потужностей - ми зможемо реалізувати замовлення та забезпечити їх якісним та натуральним продуктом», - підсумувала Ковалюк.
http://www.volynpost.com/news/121713-smachno-ta-korysno-volynski-lisivnyky-prezentuvaly-svoyu-produkciyu-na-forumi-foto
Виставковий стенд Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства 21 вересня розпочав роботу перед РЦ «Промінь», де триває форум.
Лісівники знайомили усіх охочих зі своєю роботою, а також розповідали потенційним інвесторам про продукцію. Нині на лісівничих підприємствах області працює 6 консервних цехів – у Цумані, Ківерцях, Колках, Ковелі, Любешові та Маневичах. Тут із грибів та ягід, зібраних у волинських лісах, виготовляють продукцію найвищої якості.
«У нас представлені перетерті ягоди, є різні види грибів, помідори, огірки, кабачки. Також маємо щавель, мед та соки різного фасування, хвойний екстракт. Усю продукцію ми виготовляємо відповідно до стандартів, без жодних добавок, вона екологічно чиста та зроблена із сировини, зібраної у наших, волинських лісах», - розповіла головний спеціаліст відділу лісового господарстваОлександра Ковалюк.
Цікаво, що лісівники вже експортують дари волинських лісів – наприклад, консервований березовий сік продають у США, Канаду, Ізраїль, Польщу, у декілька країн також експортують варення.
Проте сьогодні галузь демонструє свої досягнення, аби залучити нових інвесторів та знайти ще більше партнерів. Тож лісівники презентували не лише консервовану продукцію: також вони привезли виготовлену працівниками альтанку і саджанці рослин, які можна обрати та придбати у селекційному центрі – розсаднику, розташованому у селі Гаразджа.
«Багато людей підходять і цікавляться, де можна придбати продукцію. Ми розповідаємо, що це можна зробити у магазинах «Лісовичок», які є на території всієї області. Взагалі такі магазини є по всій Україні, і туди ми постачаємо нашу, волинську продукцію, бо на теренах країни підприємства, які виготовляють продукцію по таких ГОСТах, залишилися лише на Волині», - додала Ковалюк. Відтак, гостям також розповідали про склад продукції і напрями роботи ВОУЛГМ.
«Якщо інвестори забажають замовити нашу продукцію, у нас вистачить потужностей - ми зможемо реалізувати замовлення та забезпечити їх якісним та натуральним продуктом», - підсумувала Ковалюк.
http://www.volynpost.com/news/121713-smachno-ta-korysno-volynski-lisivnyky-prezentuvaly-svoyu-produkciyu-na-forumi-foto
21 вересень, 20:52
У лісорозсаднику на Золотоніщині на весну планують виростити понад 2 млн сіянців
Ліплявський лісорозсадник – це місце, де народжуються майбутні ліси Золотоніського лісгоспу. Цього року тут засіяли 1,7 га основних лісоутворюючих порід.
Тож на весну планують виростити близько двох мільйонів сіянців, говорить директор Золотоніського лісгоспу Микола Бас.
Про це інформують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Кожен сіянець тут плекають та доглядають, як немовля, аби згодом виростити могутній ліс для нащадків. Основну площу займає сосна звичайна, адже є головною лісоутворюючою породою цього краю. Окрім того, тут вирощують сіянці акації білої, дуба звичайного та червоного.
Окрім основних лісоутворюючих порід на розсаднику вирощують й новорічні ялинки. В цьому році посадили 2 га. Зараз на плантаціях проводять догляди – механізовані та ручні.
Загалом вирощування якісного посадкового матеріалу це надзвичайно клопітка робота, яка потребує чимало часу та зусиль. Найперше, необхідно зібрати насіння, підготувати грунт, внести добрива. З появою перших сіянців, необхідно регулярно за ними доглядати. Чималих клопотів лісівникам додають бур’яни.
Тож на весну планують виростити близько двох мільйонів сіянців, говорить директор Золотоніського лісгоспу Микола Бас.
Про це інформують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Кожен сіянець тут плекають та доглядають, як немовля, аби згодом виростити могутній ліс для нащадків. Основну площу займає сосна звичайна, адже є головною лісоутворюючою породою цього краю. Окрім того, тут вирощують сіянці акації білої, дуба звичайного та червоного.
Окрім основних лісоутворюючих порід на розсаднику вирощують й новорічні ялинки. В цьому році посадили 2 га. Зараз на плантаціях проводять догляди – механізовані та ручні.
Загалом вирощування якісного посадкового матеріалу це надзвичайно клопітка робота, яка потребує чимало часу та зусиль. Найперше, необхідно зібрати насіння, підготувати грунт, внести добрива. З появою перших сіянців, необхідно регулярно за ними доглядати. Чималих клопотів лісівникам додають бур’яни.
21 вересня 2018, 21:01 Новини Черкас та області / Черкаські новини
НА ВОЛИНІ ВНОЧІ ЗРІЗАЛИ СТОЛІТНІ ДУБИ
У ніч з 17 на 18 вересня у кварталах 27, 31 Сильненського лісництва ДП «Цуманське ЛГ» крадії зрізали 7 дубів, інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.
"Лісова охорона отримала сигнал, що у віддаленому лісовому масиві чути роботу пилок, – розповідає інженер охорони і захисту лісу Цуманського лісгоспу Віталій Аршулік. – Це було вже під ранок – о годині 4-й".
Оперативна група на чолі з начальником охорони і захисту лісу Миколою Фенем одразу вирушила до вказаного кварталу.
Лісоохоронцям вдалося знайти місце нічної порубки. На жаль, крадії державного лісу, почувши гул автівки, зуміли втекти. На місці порубок виявлено сліди чотирьох кінних підвод, квадроциклів та буса. Нічні зайди зрізали сім дубів віком від 80 до 100 років, про це свідчить діаметр пеньків – 56, 60 (2), 66, 72, 74, 80 см. Один з дубів «вистрілив», що свідчить про небезпеку, яка виникла при цьому, для самих крадіїв. Нічні дубокради встигли розкряжувати стовбури на одно і триметрові колодки. Частину однометрових (загалом чотири дуби) прихопили з собою. Ще чотири триметрових і п’ять однометрових колод вивести не встигли.
За слідами, які полишали після себе «нічні лісоруби», видно, що їх було до 20, більшість із них – підлітки. І хоч ділянка знаходиться за 2 кілометри від с. Сильно, сліди все ж привели лісоохоронців за 12 км до смт Цумань.
Загальна кубомаса зрізаних дерев становить 22,48 кубометра. Крадії завдали лісогосподарству шкоди на 65 694 грн. Тяжкість заподіяної шкоди помножує й те, що ці дуби росли у масиві, який відноситься до Національного природного парку «Цуманська пуща».
Одразу ж на місце події було викликано поліцію. Зараз проводиться слідство, лісопорушників встановлюють.
21 Вересня 2018 20:49
СТАРОВИЖІВСЬКЕ ДУХОВЕНСТВО РАЙОНУ ПРИВІТАЛО ЛІСНИКІВ
16 вересня відзначали професійне свято лісівники. На масштабні святкові урочистості, що проходили на базі Любохиніського лісництва з’їхалися працівники району. Привітати лісівників завітало і місцеве духовенство.
Благочинний Старовижівської округи прот. Дмитрій Юхимук передав поздоровлення від митрополита Володимир-Волинського та Ковельського Володимира та вручив кращим трударям лісу благословенні грамоти.
У вітальному слові благочинний Кримненської округи прот. Сергій Никонюк побажав лісівникам дбайливого ставлення та виважених рішень у справах, що стосуються збереження та примноження великого Божого творіння -флори та фауни.
Наталія Гурська.
19.09.2018
Тисячі лісівників Житомирщини звернулися до народних депутатів
Лісівники області написали звернення до народних депутатів України, які представляють Житомирщину у Верховній Раді. Зокрема, звернення розіслані у громадські приймальні Борислава Розенблата, Віктора Развадовського, Олександра Ревеги, Павла Дзюблика, Володимира Арешонкова та Володимира Литвина.
"Житомирщина – найбільша за площею лісів область в Україні. Лісами вкрито 35% території нашої малої батьківщини.
За останні чотири роки ми невпинно говоримо про найбільшу проблему лісів – всихання хвойних насаджень, яка в силу законодавчих та правових обмежень «дозволила» шкідникам фактично «вбити» понад 70 тисяч гектарів Поліського лісу." - йдеться у зверненні.
Лісівники впевнені, що "... у Верховній Раді продовжують «чинити» тиск на галузь, вводячи нові обмеження та «приховане» оподаткування. Мова йде про, так званий, «фермерський» Закон - «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який проголосувала Верховна Рада та підписав Президент, і де є поправка на подвійне оподаткування земель під лісом."
Варто зазначити, що частина народних обранців від області проголосували за цей Закон, очевидно, не врахувавши, які наслідки він несе лісогосподарським підприємствам регіону.
Лісівники звернулися із проханням "...у разі прийняття Верховною Радою України будь-яких питань щодо ведення лісового господарства, проводити зустрічі та консультації з фахівцями лісогосподарських підприємств, представниками лісової науки стосовно можливих наслідкових дій від прийнятих законопроектів."
"Живі" підписи під зверненнями поставило майже 7 тисяч працівників галузі лісового господарства області.
"Житомирщина – найбільша за площею лісів область в Україні. Лісами вкрито 35% території нашої малої батьківщини.
За останні чотири роки ми невпинно говоримо про найбільшу проблему лісів – всихання хвойних насаджень, яка в силу законодавчих та правових обмежень «дозволила» шкідникам фактично «вбити» понад 70 тисяч гектарів Поліського лісу." - йдеться у зверненні.
Лісівники впевнені, що "... у Верховній Раді продовжують «чинити» тиск на галузь, вводячи нові обмеження та «приховане» оподаткування. Мова йде про, так званий, «фермерський» Закон - «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який проголосувала Верховна Рада та підписав Президент, і де є поправка на подвійне оподаткування земель під лісом."
Варто зазначити, що частина народних обранців від області проголосували за цей Закон, очевидно, не врахувавши, які наслідки він несе лісогосподарським підприємствам регіону.
Лісівники звернулися із проханням "...у разі прийняття Верховною Радою України будь-яких питань щодо ведення лісового господарства, проводити зустрічі та консультації з фахівцями лісогосподарських підприємств, представниками лісової науки стосовно можливих наслідкових дій від прийнятих законопроектів."
"Живі" підписи під зверненнями поставило майже 7 тисяч працівників галузі лісового господарства області.
Автор: news_maker от Сьогодні, 00:26
21 вересня 2018
Новий земельний податок на ліс призведе до здорожчання деревини та зупинки лісовідтворення в Україні
Новий збір з'явився з нізвідки і поставив галузь на коліна.
В українських лісових господарствах розгорівся справжній скандал з-за нового податку, який несподівано ввели в середині 2018 року. Це земельний податок на усі лісові угіддя країни, ставки якого визначаються рішеннями місцевих громад, інформує Ukr.Media.
«У деяких областях місцеві громади вже почали приймати рішення щодо максимального (5% нормативної вартості 1 га лісових земель) відсотку сплати нового податку. У зв'язку з цим, Держлісагенство звертається до народних депутатів України з проханням створити робочу групу в парламенті для швидкого напрацювання необхідних змін, щоб врятувати лісове господарство України», - пролунала заява прес-служби Державного агентства лісових ресурсів. Ще проблему будуть виносити на IV з'їзд Товариства лісівників, який намічений на 25 вересня 2018 р.
Профучасники виявилися зовсім не готові до нових стягнень
«Закон, який вводився для підтримки фермерів містив поправку щодо податку на лісові землі, і набув чинності 15 серпня 2018 р. Та об'єднання територіальних громад, у яких з грошима дуже важко, стали вимагати від лісгоспів сплати цього податку. А підрозділи Державної фіскальної служби почали повідомляти про нього лісгоспи. Але навіть з точки зору фермерських господарств податки не можна вводити «серед року». Якщо фермера зобов'язати платити новий податок 15 серпня, який він зовсім не планував з початку року - він просто розориться. Тому з'явилося роз'яснення, що новий податок можна застосовувати до земель лісгоспів з 1 січня 2020 р.», - розповів голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.
Як лобіюють
Головними лобістами нового закону та нового податку стали керівники територіальних громад. В першу чергу в гірських і лісистих районах. Вони так сподіваються підтримати місцеві бюджети, сплять і бачать, як лісники понесуть у скарбницю нові збори.
«Так, ми вже рахуємо ці гроші. Але де я бачу ризики? Можуть виникнути питання про те, що земельний податок буде приходити за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, а, як правило, держлісгоспи зареєстровані в райцентрах, і податок буде йти туди. Тому нам потрібно всі ці моменти опрацювати», - сказав голова Ланчинського об'єднання територіальної громади у Надвірнянському районі Івано-Франківській області Володимир Попович.
Про позитивний ефект від нового закону кажуть і депутати.
«Навіть якщо органи місцевого самоврядування встановлять мінімальну ставку цього податку, а це 1% в рік, бюджети місцевих громад отримають близько 200 мільйонів грн. Також даний закон буде стимулювати лісгоспи не тільки вирубувати ліси, але й розвивати деревообробку», - переконаний народний депутат Юрій Соловей.
Наскільки все законно
Втім, лобісти нового податку сильно квапляться. Оскільки чинне в Україні законодавство не дозволяє посеред року вводити несподівані побори. Керівник Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вже написала лист в Мінфін і ДФС, в якому наголосила, що «рішення органів місцевого самоврядування про встановлення податку за лісові землі можуть бути прийняті і повинні бути оприлюднені до 15 липня 2019 року, а його фактичне стягнення можливе тільки з 1 січня 2020 року».
Вона закликала чиновників не заохочувати вільне трактування норм податкового законодавства, та прийняти заходи.
Що буде
Але це не вирішує, а лише відстрочує проблему - в лісгоспах кажуть про загрози податкових новацій.
«Між лісгоспами та об'єднаннями територіальних громад зараз гострий конфлікт з питання земельного податку. Адже по суті «фермерський закон», в який внесли поправку про цей податок приймався для того, щоб дати ОТО додаткове джерело фінансування. Особливо в гірських районах, де як відомо значна частина земель місцевих рад зайнята лісами», - зазначив Юрій Марчук
У Держлісагентстві запевняють, що введення нового податку призведе до оподаткування земель, які перебувають у стадії створення деревостанів (незамкнуті лісові культури, зруби, пробіли) або на яких ростуть насадження до 40-річного віку, і в яких неможливо одержати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільськогосподарські культури, ніж ліс).
Як нарахують
У розпорядженні лісгоспів в даний час знаходиться 10,6 мільйонів га землі. З них 9,6 мільйонів га займає ліс. Раніше з них утримувався податок, як складова рентної плати. Об'єктом оподаткування (рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів) була заготовлена деревина та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування (рекреація, оздоровлення тощо).
«Залишилися 1 мільйон га., які були в розпорядженні лісгоспів - це були землі, не зайняті лісом. У тому числі сільгоспугіддя, землі на яких були розташовані ті чи інші будівлі, виробничі площі і т. д. Тільки за ці землі сплачувався земельний податок. Сьогодні ж хочуть зобов'язати лісгоспи України сплачувати земельний податок на 9,6 мільйонів. га, зайняті лісом», - уточнив Марчук.
Ще податком будуть обкладатися ліси з обмеженим лісокористуванням: в заказниках регіонального та місцевого значення, інших об'єктах природно-заповідного фонду. І всі захисні ліси південних і східних областей степової та лісостепової зон.
Чим все закінчиться
Експерти вже малюють найпесимістичніші сценарії.
«Оцінка вартості цих земель буде прирівняна до оцінки вартості орних сільгоспугідь, яка в Україні становить 300 тис. грн. за гектар. Відповідно земельний податок буде прирівняний до податку з ріллі. Якщо застосовувати ставку 1%, то це буде 300 грн., за максимальною ставкою в 5% - це 1,5 тис. грн. з гектара. У підсумку на всі 10,6 мільйонів. га, які перебувають у лісгоспів можуть змусити теоретично заплатити 15 млрд податку. При середній ставці 1% ми отримаємо 3 млрд. грн. І все це на додаток до тих 4,5 млрд податків, які вже платять лісгоспи (ПДВ, податок на прибуток тощо). Це буде економічна катастрофа всього лісового господарства!» - підкреслив Марчук.
В Держлісагентстві наслідки бачать інакше: «При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн. за 2017, загальна сума податків та інших обов'язкових платежів підприємств лісового господарства становитиме понад 5 млрд гривень. Додатковий земельний податок додасть до цієї суми від 3 до 10 млрд. грн., залежно від рішення місцевих громад».
Там вважають, що податкові новації призведуть:
В українських лісових господарствах розгорівся справжній скандал з-за нового податку, який несподівано ввели в середині 2018 року. Це земельний податок на усі лісові угіддя країни, ставки якого визначаються рішеннями місцевих громад, інформує Ukr.Media.
«У деяких областях місцеві громади вже почали приймати рішення щодо максимального (5% нормативної вартості 1 га лісових земель) відсотку сплати нового податку. У зв'язку з цим, Держлісагенство звертається до народних депутатів України з проханням створити робочу групу в парламенті для швидкого напрацювання необхідних змін, щоб врятувати лісове господарство України», - пролунала заява прес-служби Державного агентства лісових ресурсів. Ще проблему будуть виносити на IV з'їзд Товариства лісівників, який намічений на 25 вересня 2018 р.
Профучасники виявилися зовсім не готові до нових стягнень
«Закон, який вводився для підтримки фермерів містив поправку щодо податку на лісові землі, і набув чинності 15 серпня 2018 р. Та об'єднання територіальних громад, у яких з грошима дуже важко, стали вимагати від лісгоспів сплати цього податку. А підрозділи Державної фіскальної служби почали повідомляти про нього лісгоспи. Але навіть з точки зору фермерських господарств податки не можна вводити «серед року». Якщо фермера зобов'язати платити новий податок 15 серпня, який він зовсім не планував з початку року - він просто розориться. Тому з'явилося роз'яснення, що новий податок можна застосовувати до земель лісгоспів з 1 січня 2020 р.», - розповів голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.
Як лобіюють
Головними лобістами нового закону та нового податку стали керівники територіальних громад. В першу чергу в гірських і лісистих районах. Вони так сподіваються підтримати місцеві бюджети, сплять і бачать, як лісники понесуть у скарбницю нові збори.
«Так, ми вже рахуємо ці гроші. Але де я бачу ризики? Можуть виникнути питання про те, що земельний податок буде приходити за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, а, як правило, держлісгоспи зареєстровані в райцентрах, і податок буде йти туди. Тому нам потрібно всі ці моменти опрацювати», - сказав голова Ланчинського об'єднання територіальної громади у Надвірнянському районі Івано-Франківській області Володимир Попович.
Про позитивний ефект від нового закону кажуть і депутати.
«Навіть якщо органи місцевого самоврядування встановлять мінімальну ставку цього податку, а це 1% в рік, бюджети місцевих громад отримають близько 200 мільйонів грн. Також даний закон буде стимулювати лісгоспи не тільки вирубувати ліси, але й розвивати деревообробку», - переконаний народний депутат Юрій Соловей.
Наскільки все законно
Втім, лобісти нового податку сильно квапляться. Оскільки чинне в Україні законодавство не дозволяє посеред року вводити несподівані побори. Керівник Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вже написала лист в Мінфін і ДФС, в якому наголосила, що «рішення органів місцевого самоврядування про встановлення податку за лісові землі можуть бути прийняті і повинні бути оприлюднені до 15 липня 2019 року, а його фактичне стягнення можливе тільки з 1 січня 2020 року».
Вона закликала чиновників не заохочувати вільне трактування норм податкового законодавства, та прийняти заходи.
Що буде
Але це не вирішує, а лише відстрочує проблему - в лісгоспах кажуть про загрози податкових новацій.
«Між лісгоспами та об'єднаннями територіальних громад зараз гострий конфлікт з питання земельного податку. Адже по суті «фермерський закон», в який внесли поправку про цей податок приймався для того, щоб дати ОТО додаткове джерело фінансування. Особливо в гірських районах, де як відомо значна частина земель місцевих рад зайнята лісами», - зазначив Юрій Марчук
У Держлісагентстві запевняють, що введення нового податку призведе до оподаткування земель, які перебувають у стадії створення деревостанів (незамкнуті лісові культури, зруби, пробіли) або на яких ростуть насадження до 40-річного віку, і в яких неможливо одержати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільськогосподарські культури, ніж ліс).
Як нарахують
У розпорядженні лісгоспів в даний час знаходиться 10,6 мільйонів га землі. З них 9,6 мільйонів га займає ліс. Раніше з них утримувався податок, як складова рентної плати. Об'єктом оподаткування (рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів) була заготовлена деревина та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування (рекреація, оздоровлення тощо).
«Залишилися 1 мільйон га., які були в розпорядженні лісгоспів - це були землі, не зайняті лісом. У тому числі сільгоспугіддя, землі на яких були розташовані ті чи інші будівлі, виробничі площі і т. д. Тільки за ці землі сплачувався земельний податок. Сьогодні ж хочуть зобов'язати лісгоспи України сплачувати земельний податок на 9,6 мільйонів. га, зайняті лісом», - уточнив Марчук.
Ще податком будуть обкладатися ліси з обмеженим лісокористуванням: в заказниках регіонального та місцевого значення, інших об'єктах природно-заповідного фонду. І всі захисні ліси південних і східних областей степової та лісостепової зон.
Чим все закінчиться
Експерти вже малюють найпесимістичніші сценарії.
«Оцінка вартості цих земель буде прирівняна до оцінки вартості орних сільгоспугідь, яка в Україні становить 300 тис. грн. за гектар. Відповідно земельний податок буде прирівняний до податку з ріллі. Якщо застосовувати ставку 1%, то це буде 300 грн., за максимальною ставкою в 5% - це 1,5 тис. грн. з гектара. У підсумку на всі 10,6 мільйонів. га, які перебувають у лісгоспів можуть змусити теоретично заплатити 15 млрд податку. При середній ставці 1% ми отримаємо 3 млрд. грн. І все це на додаток до тих 4,5 млрд податків, які вже платять лісгоспи (ПДВ, податок на прибуток тощо). Це буде економічна катастрофа всього лісового господарства!» - підкреслив Марчук.
В Держлісагентстві наслідки бачать інакше: «При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн. за 2017, загальна сума податків та інших обов'язкових платежів підприємств лісового господарства становитиме понад 5 млрд гривень. Додатковий земельний податок додасть до цієї суми від 3 до 10 млрд. грн., залежно від рішення місцевих громад».
Там вважають, що податкові новації призведуть:
- До подорожчання мінімум в 1,5-2 рази деревини, яка реалізується на ринку.
- З-за високої вартості деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу і лісогосподарські підприємства.
