Алексеев А.С. Конструктивный анализ системы государственной инвентаризации лесов в РФ

На пятой международной научно-практической конференции "Проблемы инвентаризации лесов и лесоустройства", прошедшей 4-6 октября 2018 года в Воронеже, был представлен весьма подробный анализ системы государственной инвентаризации лесов в России. Анализ подготовили четыре ведущих специалиста в этой области из разных стран мира - А.С.Алексеев, Э.Томппо, Р.Макробертс и К.фон Гадов. К сожалению, среди материалов конференции, размещенных на сайте Рослесхоза, этот очень важный доклад отсутствует (есть ссылка на него, но она никуда не ведет) - поэтому размещаем презентацию к нему на Лесном форуме.

Большое спасибо авторам за подробный и качественный анализ системы государственной инвентаризации лесов в России.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22798&sid=19d6adedd99561054223134b5b7feb4e

Далі...

Проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля"

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 17 листопада 2017 року N 522

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля" (далі - проекти постанов), а також документи, що додаються до проектів постанов, надіслані Міністерством екології та природних ресурсів України листом від 04.10.2017 N 5/1-7/8680-17.

За результатами проведеного аналізу проектів постанов та аналізів регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проекти постанов, як зазначено в аналізах регуляторного впливу (далі - АРВ), розроблено з метою забезпечення ефективного впровадження Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений з огляду на нижчезазначене.

Надані розробником АРВ до проектів постанов не відповідають вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Так, у розділі III АРВ, розробленого до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Натомість, при визначенні альтернативних способів досягнення цілей розробник обмежився лише формальним текстовим описом вигод і витрат держави та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.

При цьому у пункті 2 розділу III АРВ, оцінюючи вплив на сферу інтересів держави, розробником зазначено, що для забезпечення регулювання необхідні будуть витрати на технічну підтримку.

Окрім зазначеного, проектом Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля передбачається, що розмір плати за проведення оцінки впливу на довкілля затверджується Мінприроди за погодженням з Мінфіном. Плата за проведення оцінки впливу на довкілля зараховується до спеціального фонду державного бюджету. Суб'єкт господарювання серед інших документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля зобов'язаний надавати квитанцію про оплату проведення оцінки впливу на довкілля.

Слід зазначити, що, по-перше, вказані положення проекту суперечать частині шостій статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", у якій зазначено, що висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб'єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Зазначені обставини не узгоджуються зі статтею 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", якою визначено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, серед іншого, недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.

По-друге, жодних даних щодо витрат як суб'єктів господарювання, так і органів виконавчої влади, розробником не обраховано, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави.

Також у даному розділі відсутня будь-яка інформація щодо кількості суб'єктів господарювання, що підпадають під дію запропонованого регулювання.

Вказані обставини унеможливлюють надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробнику необхідно описати механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог.

При цьому розробнику потрібно врахувати, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто необхідно встановити, яким чином будуть діяти положення проекту постанови, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

Щодо заповнення розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" зауважуємо, що у зв'язку з відсутністю інформації про питому вагу суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких проблема матиме вплив, неможливо встановити необхідність виконаних вимог пункту 8 Методики в частині забезпечення проведення М-Тесту.

Вказані обставини не дозволяють виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого та мікропідприємництва, оцінити вигоди або витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, та, як наслідок, унеможливлюють визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.

Також розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

У розділ VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, розробником не наведено показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання.

Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.

Аналогічні зауваження стосуються також проектів постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля"

Отже, проекти постанов розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме:

доцільності, тобто обґрунтованої необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Крім того, прийняття проектів постанов здійснюється не у відповідності принципам прозорості та врахування громадської думки.

Вказаний принцип, зокрема, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому ст. 4 Закону про регуляторну політику порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

На адресу ДРС надійшли зауваження та пропозиції до проектів постанов від заінтересованих суб'єктів господарювання (копії листів додаються).

Акцентуємо увагу розробника, що відповідно до частини сьомої статті 9 Закону про регуляторну політику усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проектів постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля".

Додаток на 12 арк.




Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4417.html

Далі...

«Засіємо жолудем 16 гектарів»: волинські лісівники розпочали сіяти дуби. ФОТО

На розсаднику Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру почали засівати насіння дуба. Лісівники сподіваються, що врожаю з цьогорічних посівів вистачить на кілька років для посадки на зрубах.

Сіяли жолуді лісівники на розсаднику селекційного центру, що у селі Гаразджа у четвер, 11 жовтня.

За словами головного спеціаліста відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ Володимира Неводнічика, цього року волинські лісівники зібрали рекордну кількість жолудів – 120 тонн. Це, за словами спеціаліста, у двічі більше, аніж у попередні роки.





Загалом зібраним насінням дуба цього року планують засіяти 16 гектарів, з них 2 гектари на території Волинського лісового селекційно-насіннєвого центу у селі Гаразджа.

«Цього року на розсаднику селекційного центру буде засіяно близько 2 гектарів посівних площ жолудем дуба звичайного. Загалом в області ми засіємо близько 16 гектарів. Цей рік є врожайним роком на жолудь. Такі врожаї бувають раз у п’ять-сім років. У Волинській області ми заготовили 120 тонн жолудя. У звичайні роки, коли врожай помірний, ми заготовляємо близько 50 тон. Тобто цього року ми збільшили заготівлю більше, ніж у 2 рази і досі продовжуємо заготовляти», – розповів Володимир Неводнічик.







Таким чином, за словами спеціаліста, лісівники хочуть зробити запас сіянців дуба на кілька років та той випадок, якщо наступні роки будуть неврожайними.
«Хочемо зробити запас сіянців на декілька років. На осінь 2019-2022 років. Щоб як мінімум до 2023 року у нас був запас сіянців дуба, якщо на наступні роки не буде врожаю. У рік ми використовуємо близько 2,5 мільйонів сіянців, бо створюємо дубових лісових насаджень 250 гектарів. Щороку 200-250 гектарів ми відновлюємо. Тому садибного матеріалу, який ми закладемо цього року, нам має вистачити на роки 4. Практикуємо посів осінню та весною. Різниця в тому, що глибина посіву жолудя на зиму – 10 сантиметрів. Коли ж сіємо весною, то глибина посіву – 7 сантиметрів», – зазначив Володимир Неводнічик.







Також лісівник додав, що зараз у Волинській області немає незаліснених зрубів. Зазвичай щороку лісівники засаджують деревами більше гектарів, аніж вирубують. До прикладу, минулого року на Волині зрубали 5 тисяч 860 гектарів лісу, а цьогоріч заліснили 6 тисяч 64 гектари. Попри те, що засадженні площі уже переважають вирубані, лісівники планують засадити ще близько 5-7% площ тих ділянок, які були вирубані у 2018 році.

Лісівники розповідають, що перед тим, як висіяти насіння дуба, воно проходить флотацію – усе насіння засипають у ванну з водою та відбирають краще. Це, за словами спеціалістів, дозволяє виростити більш якісні сіянці.

До слова, насіння відкинуте під час флотації, не викидають. Ним засіюють окремі невеликі ділянки, що дозволяє отримати ще певну кількість сіянців. Також неякісне насіння можуть відвозити до лісу, аби підгодовувати диких кабанів.







Окрім звичайного дуба, на території селекційного центру вирощують також дуб червоний. Його вводять у соснові насадження для того, аби підвищити їх біологічну стійкість.

«Дуб червоний вводиться в насадження для біологічної стійкості насадження на рівні з модриною. Він рекомендований науковцями Харківського науково-дослідного інституту і Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. У нас є значні запаси, будемо створювати насадження на зрубах соснових насаджень, які були пошкоджені верхівковим короїдом.

Схема посадки може бути різна – ланцюгова або ж рядкова – 25 посадкових місць сосни звичайної і 7 посадкових місць дуба червоного», – розповів Володимир Неводнічик.

Сьогодні, 18:27

http://www.volynpost.com/news/123228-zasiiemo-zholudem-16-gektariv-volynski-lisivnyky-rozpochaly-siiaty-duby-foto

Далі...

Посади своє дерево – подбай про ліс!

Хочеш посадити власне дерево?!

Та не де-небудь, а у лісі?!

Тоді приєднуйся до лісівників-фахівців, які щороку висаджують молодий ліс!

Чекаємо на тебе у понеділок 15 жовтня о 9.00 по вул. Грушевського, 31 (управління лісового господарства).

Вік необмежений.

Саджанцями, інвентарем та рукавичками забезпечуємо!

Про транспорт не хвилюйся, довеземо!

Море вражень і чисте повітря гарантуємо!

Посади своє дерево – подбай про ліс!

Зголошуватися сюди

http://www.ifforestry.gov.ua/novyny/item/851-посади-своє-дерево-–-подбай-про-ліс

Далі...

Корупція довкола українського лісу. Деревину з Карпат не гребують незаконно закупати і європейські компанії-гіганти

Дослідження британської неурядової організації Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу, щодо стану корупції в поставках лісу з України до ЄС викликало в нашій країні надзвичайний резонанс.

Аналітики організації вивчали цю проблему два роки, і їм вдалося простежити весь ланцюжок від незаконної вирубки дерев в Україні до кінцевого споживача продукції з української деревини у країнах ЄС. Дослідження було названо однозначно: “Співучасть у корупції. Як ЄС стимулює нестримну незаконність в українських лісах”. Говорило воно про те, що третина поставленого в ЄС лісу з України – “з душком”, тобто незаконно заготовлений. Ба навіть більше – інвестигейтори довели, що в ЄС радо купують кругляк, офіційно заборонений в Україні до експорту, який вивозиться за кордон під виглядом “паливних дров”, пише Укрінформ.

Власне, після оприлюднення дослідження в Україні думки щодо нього розділилися полярно. Держлісагентство різко розкритикувало дослідження. Британці зі свого боку пояснюють, що така реакція українських лісівників – очікувана, і вони до неї готові. Так само, як готові поділитися своїми ідеями щодо того, як вирішити проблему.

“Ми маємо запрошення від міністра екології та українських законодавців до розмови з тим, аби за допомогою наших думок із приводу зменшення рівня корупції в лісовій галузі, вирішити цю проблему в Україні. Ми плануємо відвідати Україну, щоб представити ці ідеї”, – сказав директор британської організації Earthsight Сем Лоусон.

Київські журналісти знайшли у Карпатах страшний наркобізнес (ВІДЕО)

Хоча, як наголосив у розмові Сем Лоусон, їхнє дослідження було не стільки для українців, як для європейців — адже вони також порушують законодавство щодо чистоти походження сировини. Саме тому в останні тижні Сем і його колеги провели низку зустрічей з євродепутатами та комісарами у Брюсселі.

“Ми хочемо спонукати їх, аби вони змусили свої компанії припинити потурання незаконним вирубкам лісів у Європі”, – сказав Сем Лоусон.

“Наше дослідження — це фактично нетворкінг і робота з документами”

Саме під час перебування у Брюсселі ми зустрілися з містером Лоусоном. Під час півгодинної розмови вдалося розпитати його про ключові моменти розслідування, про його враження від резонансу, який викликало дослідження Earthsight в Україні. (На той час іще не була опублікована заява в.о. голови Держлісагентства Володимира Бондаря — щодо наміру наших лісівників позиватися до британців про захист честі та гідності).

Володимир Бондар

Сем Лоусон розповів, що Earthsight проводить глобальні дослідження джерел постачання до Європи та США незаконно вирубаного на різних континентах лісу.

“Ми завжди зосереджували свою увагу власне на цьому. Раніше багато інших країн, особливо у тропіках, були предметом досліджень, і наших, і, зокрема Грінпісу, проте досі ніхто не зосереджував своєї уваги на Україні”, – зауважує він.

І тут же зауважує: якщо поглянути на статистику, то з України до Європи потрапляє значно більше деревини, ніж із тропіків. З його слів, Earthsight почала досліджувати ситуацію в Україні ще на початку 2016 року.

“Ми, – каже він, – знали, що в Україні існує проблема корупції та незаконної вирубки лісу, тому й вирішили дослідити Україну як джерело деревини, що потрапляє до Європи».

Мораторій на вирубування пралісу спровокував лісорубів зрізати у Карпатах побільше унікальних дерев (ВІДЕО)

Почали з того, що розмовляли з різними людьми в Україні.

Паралельно вивчали дані щодо продажів – вони показують, хто є покупцем української деревини в Європі. Вивчали матеріали зі ЗМІ, досліджували судові матеріали.

«Щодо джерел інформації — то це ланцюг: ми почали з розмов із людьми, які потім розповідали нам про інших людей, і так далі, – пояснює Сем Лоусон. – Це фактично нетворкінг (соціальна і професійна діяльність, спрямована на те, щоб за допомогою кола друзів і знайомих максимально швидко і ефективно вирішувати складні життєві завдання і бізнес-питання. Суть нетворкінгу – у вибудовуванні довірчих і довгострокових відносин із людьми і взаємодопомога, – ред.). Але, звичайно, мережа була лише початком. Дослідження охоплювали набагато більше, ніж це. Відтак наша доповідь базується на дуже широкому колі джерел, включаючи судові документи, державні дані, статті в медіа, дані про торгівлю, експертні дослідження третіх сторін та опитування основних покупців у ЄС. Тобто, робота з мережею та інтерв’ювання окремих джерел була лише однією частиною справи”, – акцентував британський дослідник корупції.

“Здивував не розмах контрабанди, а компанії-гіганти, які незаконно купують український ліс”

Чи здивував британців розмах корупції і контрабанди?

«Ми знали, звісно, що проблема корупції серйозна. Що нас справді вразило, так це розмір європейських компаній, які були частиною цієї торгівлі», – розповів директор Earthsight.

У Болехівському лісгоспі невідомі захопили гектар землі і поставили бетонний паркан

Згідно з дослідженням Earthsight, на першому місці серед імпортерів української деревини із сумнівним походженням перебуває компанія Egger – другий у світі за обсягами виробник дерев’яних панелей, та її два найближчих конкуренти — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, що входить у найбільшу в світі паперову корпорацію International Paper. Також – дочірня компанія австрійського лісопильного гіганта Holzindustrie Schweighofer, що географічно розташовується недалеко від кордону з Україною. Вищеназвані компанії – це ті, які були помічені Лоусоном і його колегами у закупках пиломатеріалів з України. Назвав він і ще дві – чеську корпорацію Mondi (виготовляє паперову упаковку) та виробника віскозного волокна компанія Lenzing, які, за інформацією Earthsight, купують офіційно заборонений до вивозу за межі України ліс-кругляк.

“От у чому справа! – продовжує Сем Лоусон. – Я вже раніше проводив розслідування незаконної вирубки лісів і торгівлі незаконною деревиною у багатьох країнах світу. Єдине, що справді вирізняє Україну, – це масштаби, розміри компаній, які купують ліс у Європі. Це компанії-мільярдери, і саме це справді дивує й відразу привертає увагу. Але, знову ж таки, масштаби проблеми в Україні були очевидними – це дуже серйозна проблема, яку недостатньо висвітлюють, як на нашу думку”.

“Реакція Держлісагентства — очікувана, коли ви викриваєте корупцію такого розмаху”

Гостру реакцію в Україні на дослідження Сем Лоусон пояснив так:

“Нам імпонувала позитивна відповідь прем’єр-міністра, міністра екології та інших. Щодо позиції лісівників — то вона розчарувала. Державне агентство лісового господарства в Україні зробило деякі публічні заяви щодо нашої організації, які є неправдивими. Зрозумійте: ми отримуємо фінансування від благодійних і громадських організацій. Нас не фінансує ніхто інший! А щодо позиції лісівників, то, природно, що коли ви викриваєте корупцію такого рівня, саме такої реакції й треба очікувати. Але, зрештою, так, ми не сподівались, що в Україні це викличе настільки сильну реакцію. І в цілому, можна сказати, що реакція на нашу роботу була таки позитивною”, – зазначив він.

Невже в інших країнах на подібні факти реагують не так гостро? Якщо так, то чому?

“Зазвичай, – пояснює Сем Лоусон, – не задоволені окремі люди чи компанії. Найчастіше отримуємо негативну реакцію саме від компаній, а не від країн. В усіх країнах, де ми працюємо, незаконною вирубкою займаються приватні компанії. Особливість України в тому, що тут саме держава займається незаконною вирубкою. Тому це зовсім інша ситуація».

Втім, продовжує директор Earthsight, «спостерігаємо, що для всіх країн, де ми працювали, корупція є серйозною проблемою. І деколи стикаємося з тим, що люди нас паплюжать, намагаються заплямувати репутацію чи дискредитувати. Ми до цього готові. Такою є особливість цієї галузі – люди краще будуть усіма доступними способами себе захищати, ніж визнають свої проблеми та помилки”.

І все ж головною метою дослідження було не виведення на «чисту воду» українських корупціонерів.

“Наші основні адресати – це європейські уряди та компанії, які купують українську деревину, – каже Сем Лоусон. – Наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що через купівлю українського лісу ЄС не погіршує проблеми в Україні. Основні рекомендації нашого звіту націлені на уряди країн-членів ЄС і компанії Європейського союзу. Україна не є нашим основним фокусом з точки зору змін».

Але й в Україні також «виникає можливість для змін» і, на думку британця, українці їх прагнуть.

«Багато людей підходять до нас і просять про допомогу. Ми не українці. Ми це усвідомлюємо. Ми хочемо, щоб зміни йшли зсередини, і надзвичайно важливо, щоб було саме так. Ми раді зробити все, що в наших силах, розробити рекомендації для українських органів влади. Зараз якраз працюємо над ними”, – каже Сем Лоусон.

“Радимо створити в Україні незалежну організацію, яка моніторитиме вирубки”

Що це за зміни? Насамперед – це додатковий контроль над рубками в країні, таке собі НАБУ в лісовій галузі.

“Йдеться про те, – пояснює Сем Лоусон, – що має бути розподіл обов’язків між людьми, які здійснюють вирубку і тими, хто моніторить цей процес та його законність. Це – критично важливо. І це не потребує приватизації лісу в Україні. Деякі люди кажуть, що наша мета – це схилити суспільство до думки про необхідну приватизацію українських лісів. Це не так. У деяких інших країнах вирубкою також займаються державні агентства — Україна в цьому не виняток. Але саме тому має бути окрема структура, яка перевірятиме, чи це робиться законно. А в Україні це не так, наразі тих важелів, що є, – недостатньо, і це очевидно. Тобто, потрібна незалежна установа, яка належним чином уповноважена здійснювати моніторинг вирубки лісу в Україні”, – сказав він.

Друге — це прозорість.

«В Україні все дуже добре з прозорістю – чимало нашої інформації ми отримали з відкритих баз даних. Однак, деякі ключові дані щодо вирубки лісу є непрозорими. Наприклад, інформація про аукціони, які відбуваються, покупців і ціни. Крім того те, що стосується дозвільних документів, наприклад дозволів, які видаються на вирубку хворих дерев, так звана санітарна рубка. Тобто багато інформації треба помістити у відкритий доступ і це, безперечно, дуже допоможе справі”, – порекомендував Лоусон.

“Компанії, зазначені в нашому дослідженні, – це і є ті, хто лобіює зняття мораторію на вивіз кругляку в єс”

“Щодо мораторію на експорт деревини, – продовжує наш співбесідник, – то ці європейські компанії – вони настільки великі, що мають значний вплив у ЄС – і це власне вони і є тими, хто лобіює тиск ЄС на Україну у зв’язку з мораторієм”.

Чи мова саме про ті компанії, про які йдеться у звіті Earthsight? – уточнюємо ми, і пан Лоусон це підтверджує: “Саме так, це ті компанії, яких ми викриваємо у своєму звіті. Вони фактично заробляють на Україні, тому ми хочемо, щоб вони змінились. Ми хочемо, щоб ЄС перестав бути одним із винуватців проблеми, а натомість допоміг її вирішити».
Він попросив звернути особливу увагу на дві речі:

«По-перше, ЄС замість того, аби на найвищому рівні зосереджуватись на тому, щоб змусити Україну скасувати мораторій, має пам’ятати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС (та сама угода, в якій ідеться про вільну торгівлю, і якраз ці положення, на їхню думку, порушує мораторій), ця сама угода має положення, в яких ідеться про те, що ЄС та Україна будуть спільно працювати над дотриманням лісового законодавства та врядування, що фактично означає боротьбу з незаконною вирубкою лісів. Нам потрібно серйозніше зосередитися саме на цьому. А не фокусуватися на тому, щоб спонукати Україну не припиняти постачання деревини”, – каже Сем Лоусон.

І друге – важливо говорити не лише про мораторій.

«У нас існує легке побоювання, що багато з того, про що говорив прем’єр-міністр, стосується незаконного експорту, що є порушенням мораторію на експорт. Тому ми радше погоджуємось із доводами, які під час засідання Кабінету Міністрів України озвучив міністр екології. Він сказав, що також важливо звернути увагу на заготівлю. Справа не лише в тому, чи деревину експортували незаконно з порушенням мораторію на експорт. Це, чесно кажучи, вже другорядне питання. Головна проблема – в незаконній заготівлі деревини корумпованими чиновниками і в тому, що таку деревину продають корумповані чиновники. На ці питання теж потрібно звернути особливу увагу – уже тут, у вас, в Україні”, – наголосив Лоусон.

Чи ініціюватимуть у Earthsight початок певних проваджень – за фактами зловживань, викритих у розслідуваннях? Адже в Україні законодавство дозволяє правоохоронним органам розпочати розслідування за фактом публікації журналістського матеріалу. А в дослідженні Earthsight ми бачимо такі факти.

“Чимало наших знахідок стосуються судових справ, які вже відкриті, – реагує на це запитання Лоусон. – Однією з серйозних проблем в Україні є те (і це показують наші знахідки), що існують ризики, пов’язані з певними постачальниками, певними регіонами, певними лісгоспами. І ми можемо довести, що ризик справді існує, оскільки вже тривають розслідування масштабної корупції у цих місцях. Проблема з такими розслідуваннями – у тому, що вони тривають вже 2, 3, а у випадку містера Сівця (головний лісівник часів Януковича – ред.) – вже 4 роки. Тому ми хотіли б, щоб ініціювали нові розслідування, однак нас найбільше непокоїть, що розслідування вже тривають і тягнуться надто довго, не приносячи результатів”, – сказав Лоусон.

“Про факти корупції ми повідомили компаніям у єс ще в лютому, деякі з них досі купують український ліс”

Чи є реакція на розслідування Earthsight, власне, від тих європейських компаній-гігантів, про які йдеться у розслідуванні? Лоусон вважає, що так.

“Ми зв’язалися з ними перед тим, як опублікувати наш звіт. Ми надіслали лист із нашими знахідками до офісів основних фігурантів у нашому дослідженні ще у лютому, і дали їм можливість відповісти. Як і можна було очікувати, вони заперечували, що зробили щось не так. Серед них була одна велика компанія, Джаф, яка вирішила помістити у чорний список конкретного постачальника, про якого ми їм розповіли. Тобто це була конкретна реакція. Деякі інші компанії погодилися з нами і сказали, що проведуть внутрішні розслідування і аудити на основі наших знахідок. Ми ще не знаємо, що вийшло з цих розслідувань”, – визнає разом з тим Сем Лоусон. На даний момент, вважає директор британської неурядової організації, більшість цих компаній досі купує ліс в Україні. «Тобто: звіт вийшов у липні, ми повідомили їх у лютому, а вони досі купують ту саму деревину у тих самих постачальників”, – пояснює він.

Нас цікавило й те, чи планують у Earthsight співпрацю з українським Міністерством екології та іншими урядовцями щодо попередження фактів корупції. Лоусон сказав, що готовий до неї.

“Ми з радістю поговоримо з будь-ким із українського уряду, хто захоче, і раді будемо допомогти, чим зможемо, – зазначив він. – У нас для цього обмежені можливості, бо, як я вже сказав, наша головна мета – змусити ЄС діяти активніше. Саме тому я зараз перебуваю у Брюсселі – для зустрічей із компетентними органами Лісового законодавства Європейського Союзу (EUTR)».

Британець повідомив, що представлятиме звіт румунським і польським компетентним органам. Бо це, на його думку, саме ті урядові агентства, завдання яких – зробити так, щоб ці компанії купували український ліс тільки тоді, коли впевнені, що він законно вирубаний.

«Зараз наша головна мета – у тому, щоб змусити ці країни, аби вони в свою чергу змусили свої компанії дотримуватись такої норми, – підкреслює Лоусон. – Якщо вони так зроблять, це неминуче позначиться й на Україні. І ми сподіваємось, що сам цей факт стимулює ще сильнішу реакцію з боку українського уряду. Думаю, існує потреба і бажання щось змінити серед чиновників, у тому числі прем’єр-міністра, міністра екології, однак цього не скажеш про Державне агентство лісових ресурсів. А нам би хотілось побачити, що вони ставляться до цього більш серйозно, а не лише виступають із запереченнями”, – відповів Сем Лоусон.

“Мети поки не досягнуто, ми тільки створили можливість для змін”

Чи вважає директор Earthsight, що публікацією та розповсюдженням вашого звіту в Європі й Україні вони вже досягли певної мети?

“Ні, я думаю, що ми лише створили можливість щось змінити, – каже Лоусон. – Ми створили сприятливий для змін клімат, а люди в Європі та Україні почали краще розуміти проблему і ставитись до неї серйозніше. Зараз наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що все це перетвориться на конкретні дії. Прем’єр-міністр дав розпорядження про проведення низки перевірок – і ми побачимо, що з того вийде. Ми трохи занепокоєні тим, що вони занадто зорієнтовані на мораторій на експорт лісу, а не на інші питання. Тобто, ми намагаємось і в Європі, і в Україні зараз зробити так, щоб це середовище, де хочуть змін і готові щось міняти, призвело до конкретних кроків у вирішенні проблеми”.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

http://report.if.ua/polityka/korupciya-dovkola-ukrayinskogo-lisu-derevynu-z-karpat-ne-grebuyut-nezakonno-zakupaty-i-yevropejski-kompaniyi-giganty/

http://report.if.ua/polityka/korupciya-dovkola-ukrayinskogo-lisu-derevynu-z-karpat-ne-grebuyut-nezakonno-zakupaty-i-yevropejski-kompaniyi-giganty/

Далі...

Карпатський ліс під виглядом дров незаконно купують великі західні компанії

Дослідження британської неурядової організації Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу, щодо стану корупції в поставках лісу з України до ЄС викликало в Україні надзвичайний резонанс. Розслідувачі довели, що під виглядом дров з України везуть фактично заборонений кругляк, який охоче купують європейські компанії-гіганти.

Аналітики організації вивчали цю проблему два роки, і їм вдалося простежити весь ланцюжок від незаконної вирубки дерев в Україні до кінцевого споживача продукції з української деревини у країнах ЄС. Дослідження було названо однозначно: "Співучасть у корупції. Як ЄС стимулює нестримну незаконність в українських лісах", і говорило воно про те, що третина поставленого в ЄС лісу з України – “з душком”, тобто незаконно заготовлений, ба навіть більше – інвестигейтори довели, що в ЄС радо купують кругляк, офіційно заборонений в Україні до експорту, який вивозиться за кордон під виглядом "паливних дров", пише Укрінформ

Власне, після оприлюднення дослідження в Україні думки щодо нього розділилися полярно. Держлісагентство різко розкритикувало дослідження. Британці зі свого боку пояснюють, що така реакція українських лісівників – очікувана і вони до неї готові. Так само, як готові поділитися своїми ідеями щодо того, як вирішити проблему. “Ми маємо запрошення від міністра екології та українських законодавців до розмови з тим, аби за допомогою наших думок із приводу зменшення рівня корупції в лісовій галузі вирішити цю проблему в Україні. Ми плануємо відвідати Україну, щоб представити ці ідеї", – сказав директор британської організації Earthsight Сем Лоусон.



За попередньою інформацією, зустрічі з британцями заплановані на листопад.

Хоча, як наголосив Сем Лоусон, їхнє дослідження було не стільки для українців, як для європейців – адже вони також порушують законодавство щодо чистоти походження сировини. Саме тому в останні тижні Сем і його колеги провели низку зустрічей з євродепутатами та комісарами у Брюсселі. "Ми хочемо спонукати їх, аби вони змусили свої компанії припинити потурання незаконним вирубкам лісів у Європі", – сказав Сем Лоусон.

"НАШЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ ФАКТИЧНО НЕТВОРКІНГ І РОБОТА З ДОКУМЕНТАМИ"

Саме під час перебування у Брюсселі ми зустрілися з містером Лоусоном. Під час півгодинної розмови вдалося розпитати його про ключові моменти розслідування, про його враження від резонансу, який викликало дослідження Earthsight в Україні. (На той час іще не була опублікована заява в.о. голови Держлісагентства Володимира Бондаря – щодо наміру наших лісівників позиватися до британців про захист честі та гідності).



Володимир Бондар

Сем Лоусон розповів, що Earthsight проводить глобальні дослідження джерел постачання до Європи та США незаконно вирубаного на різних континентах лісу. "Ми завжди зосереджували свою увагу власне на цьому. Раніше багато інших країн, особливо у тропіках, були предметом досліджень, і наших, і, зокрема Грінпісу, проте досі ніхто не зосереджував своєї уваги на Україні", – зауважує він.

І тут же зауважує: якщо поглянути на статистику, то з України до Європи потрапляє значно більше деревини, ніж із тропіків. З його слів, Earthsight почала досліджувати ситуацію в Україні ще на початку 2016 року. "Ми, – каже він, – знали, що в Україні існує проблема корупції та незаконної вирубки лісу, тому й вирішили дослідити Україну як джерело деревини, що потрапляє до Європи".

Почали з того, що розмовляли з різними людьми в Україні. Паралельно вивчали дані щодо продажів – вони показують, хто є покупцем української деревини в Європі. Вивчали матеріали зі ЗМІ, досліджували судові матеріали. "Щодо джерел інформації – то це ланцюг: ми почали з розмов із людьми, які потім розповідали нам про інших людей, і так далі, – пояснює Сем Лоусон. – Це фактично нетворкінг (соціальна і професійна діяльність, спрямована на те, щоб за допомогою кола друзів і знайомих максимально швидко і ефективно вирішувати складні життєві завдання і бізнес-питання. Суть нетворкінгу – у вибудовуванні довірчих і довгострокових відносин із людьми і взаємодопомога, – ред.). Але, звичайно, мережа була лише початком. Дослідження охоплювали набагато більше, ніж це. Відтак наша доповідь базується на дуже широкому колі джерел, включаючи судові документи, державні дані, статті в медіа, дані про торгівлю, експертні дослідження третіх сторін та опитування основних покупців у ЄС. Тобто, робота з мережею та інтерв'ювання окремих джерел була лише однією частиною справи", – акцентував британський дослідник корупції.

"ЗДИВУВАВ НЕ РОЗМАХ КОНТРАБАНДИ, А КОМПАНІЇ-ГІГАНТИ, ЯКІ НЕЗАКОННО КУПУЮТЬ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС"

Чи здивував британців розмах корупції і контрабанди? «Ми знали, звісно, що проблема корупції серйозна. Що нас справді вразило, так це розмір європейських компаній, які були частиною цієї торгівлі», – розповів директор Earthsight.

Згідно з дослідженням Earthsight, на першому місці серед імпортерів української деревини із сумнівним походженням перебуває компанія Egger – другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, та її два найближчих конкуренти — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, що входить у найбільшу в світі паперову корпорацію International Paper. Також – дочірня компанія австрійського лісопильного гіганта Holzindustrie Schweighofer, що географічно розташовується недалеко від кордону з Україною. Вищеназвані компанії – це ті, які були помічені Лоусоном і його колегами у закупках пиломатеріалів з України. Назвав він і ще дві – чеську корпорацію Mondi(виготовляє паперову упаковку) та виробника віскозного волокна компанія Lenzing, які, за інформацією Earthsight, купують офіційно заборонений до вивозу за межі України ліс-кругляк.



"От у чому справа! – продовжує Сем Лоусон. – Я вже раніше проводив розслідування незаконної вирубки лісів і торгівлі незаконною деревиною у багатьох країнах світу. Єдине, що справді вирізняє Україну, – це масштаби, розміри компаній, які купують ліс у Європі. Це компанії-мільярдери, і саме це справді дивує й відразу привертає увагу. Але, знову ж таки, масштаби проблеми в Україні були очевидними – це дуже серйозна проблема, яку недостатньо висвітлюють, як на нашу думку", – вважає він.

"РЕАКЦІЯ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВА – ОЧІКУВАНА, КОЛИ ВИ ВИКРИВАЄТЕ КОРУПЦІЮ ТАКОГО РОЗМАХУ"

Гостру реакцію в Україні на дослідження Сем Лоусон пояснив так:

“Нам імпонувала позитивна відповідь прем'єр-міністра, міністра екології та інших. Щодо позиції лісівників — то вона розчарувала. Державне агентство лісового господарства в Україні зробило деякі публічні заяви щодо нашої організації, які є неправдивими. Зрозумійте: ми отримуємо фінансування від благодійних і громадських організацій. Нас не фінансує ніхто інший! А щодо позиції лісівників, то, природно, що коли ви викриваєте корупцію такого рівня, саме такої реакції й треба очікувати. Але, зрештою, так, ми не сподівались, що в Україні це викличе настільки сильну реакцію. І в цілому, можна сказати, що реакція на нашу роботу була таки позитивною", – зазначив він.

Невже в інших країнах на подібні факти реагують не так гостро? Якщо так, то чому? "Зазвичай, – пояснює Сем Лоусон, – не задоволені окремі люди чи компанії. Найчастіше отримуємо негативну реакцію саме від компаній, а не від країн. В усіх країнах, де ми працюємо, незаконною вирубкою займаються приватні компанії. Особливість України в тому, що тут саме держава займається незаконною вирубкою. Тому це зовсім інша ситуація".



Втім, продовжує директор Earthsight, "спостерігаємо, що для всіх країн, де ми працювали, корупція є серйозною проблемою. І деколи стикаємося з тим, що люди нас паплюжать, намагаються заплямувати репутацію чи дискредитувати. Ми до цього готові. Такою є особливість цієї галузі – люди краще будуть усіма доступними способами себе захищати, ніж визнають свої проблеми та помилки".

І все ж головною метою дослідження було не виведення на «чисту воду» українських корупціонерів. "Наші основні адресати – це європейські уряди та компанії, які купують українську деревину, – каже Сем Лоусон. – Наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що через купівлю українського лісу ЄС не погіршує проблеми в Україні. Основні рекомендації нашого звіту націлені на уряди країн-членів ЄС і компанії Європейського союзу. Україна не є нашим основним фокусом з точки зору змін".

Але й в Україні також "виникає можливість для змін" і, на думку британця, українці їх прагнуть. "Багато людей підходять до нас і просять про допомогу. Ми не українці. Ми це усвідомлюємо. Ми хочемо, щоб зміни йшли зсередини, і надзвичайно важливо, щоб було саме так. Ми раді зробити все, що в наших силах, розробити рекомендації для українських органів влади. Зараз якраз працюємо над ними", – каже Сем Лоусон.

"РАДИМО СТВОРИТИ В УКРАЇНІ НЕЗАЛЕЖНУ ОРГАНІЗАЦІЮ, ЯКА МОНІТОРИТИМЕ ВИРУБКИ"

Що це за зміни? Насамперед – це додатковий контроль над рубками в країні, таке собі НАБУ в лісовій галузі.

"Йдеться про те, – пояснює Сем Лоусон, – що має бути розподіл обов’язків між людьми, які здійснюють вирубку і тими, хто моніторить цей процес та його законність. Це – критично важливо. І це не потребує приватизації лісу в Україні. Деякі люди кажуть, що наша мета – це схилити суспільство до думки про необхідну приватизацію українських лісів. Це не так. У деяких інших країнах вирубкою також займаються державні агентства – Україна в цьому не виняток. Але саме тому має бути окрема структура, яка перевірятиме, чи це робиться законно. А в Україні це не так, наразі тих важелів, що є, – недостатньо, і це очевидно. Тобто, потрібна незалежна установа, яка належним чином уповноважена здійснювати моніторинг вирубки лісу в Україні”, – сказав він.

Друге – це прозорість. "В Україні все дуже добре з прозорістю – чимало нашої інформації ми отримали з відкритих баз даних. Однак деякі ключові дані щодо вирубки лісу є непрозорими. Наприклад, інформація про аукціони, які відбуваються, покупців і ціни. Крім того, те, що стосується дозвільних документів, наприклад дозволів, які видаються на вирубку хворих дерев, так звана санітарна рубка. Тобто багато інформації треба помістити у відкритий доступ і це, безперечно, дуже допоможе справі", – порекомендував Лоусон.

“КОМПАНІЇ, ЗАЗНАЧЕНІ В НАШОМУ ДОСЛІДЖЕННІ, – ЦЕ І Є ТІ, ХТО ЛОБІЮЄ ЗНЯТТЯ МОРАТОРІЮ НА ВИВІЗ КРУГЛЯКУ В ЄС”

“Щодо мораторію на експорт деревини, – продовжує наш співбесідник, – то ці європейські компанії – вони настільки великі, що мають значний вплив у ЄС – і це власне вони і є тими, хто лобіює тиск ЄС на Україну у зв’язку з мораторієм”.

Чи мова саме про ті компанії, про які йдеться у звіті Earthsight? – уточнюємо ми, і пан Лоусон це підтверджує: “Саме так, це ті компанії, яких ми викриваємо у своєму звіті. Вони фактично заробляють на Україні, тому ми хочемо, щоб вони змінились. Ми хочемо, щоб ЄС перестав бути одним із винуватців проблеми, а натомість допоміг її вирішити".

Він попросив звернути особливу увагу на дві речі: "По-перше, ЄС замість того, аби на найвищому рівні зосереджуватись на тому, щоб змусити Україну скасувати мораторій, має пам’ятати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС (та сама угода, в якій ідеться про вільну торгівлю, і якраз ці положення, на їхню думку, порушує мораторій), ця сама угода має положення, в яких ідеться про те, що ЄС та Україна будуть спільно працювати над дотриманням лісового законодавства та врядування, що фактично означає боротьбу з незаконною вирубкою лісів. Нам потрібно серйозніше зосередитися саме на цьому. А не фокусуватися на тому, щоб спонукати Україну не припиняти постачання деревини", – каже Сем Лоусон.

І друге – важливо говорити не лише про мораторій. "У нас існує легке побоювання, що багато з того, про що говорив прем’єр-міністр, стосується незаконного експорту, що є порушенням мораторію на експорт. Тому ми радше погоджуємось із доводами, які під час засідання Кабінету Міністрів України озвучив міністр екології. Він сказав, що також важливо звернути увагу на заготівлю. Справа не лише в тому, чи деревину експортували незаконно з порушенням мораторію на експорт. Це, чесно кажучи, вже другорядне питання. Головна проблема – в незаконній заготівлі деревини корумпованими чиновниками і в тому, що таку деревину продають корумповані чиновники. На ці питання теж потрібно звернути особливу увагу – уже тут, у вас, в Україні", – наголосив Лоусон.

Чи ініціюватимуть у Earthsight початок певних проваджень – за фактами зловживань, викритих у розслідуваннях? Адже в Україні законодавство дозволяє правоохоронним органам розпочати розслідування за фактом публікації журналістського матеріалу. А в дослідженні Earthsight ми бачимо такі факти.

"Чимало наших знахідок стосуються судових справ, які вже відкриті, – реагує на це запитання Лоусон. – Однією з серйозних проблем в Україні є те (і це показують наші знахідки), що існують ризики, пов’язані з певними постачальниками, певними регіонами, певними лісгоспами. І ми можемо довести, що ризик справді існує, оскільки вже тривають розслідування масштабної корупції у цих місцях. Проблема з такими розслідуваннями – у тому, що вони тривають вже 2, 3, а у випадку містера Сівця (головний лісівник часів Януковича – ред.) – вже 4 роки. Тому ми хотіли б, щоб ініціювали нові розслідування, однак нас найбільше непокоїть, що розслідування вже тривають і тягнуться надто довго, не приносячи результатів", – сказав Лоусон.

"ПРО ФАКТИ КОРУПЦІЇ МИ ПОВІДОМИЛИ КОМПАНІЯМ У ЄС ЩЕ В ЛЮТОМУ, ДЕЯКІ З НИХ ДОСІ КУПУЮТЬ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС"

Чи є реакція на розслідування Earthsight, власне, від тих європейських компаній-гігантів, про які йдеться у розслідуванні? Лоусон вважає, що так. "Ми зв'язалися з ними перед тим, як опублікувати наш звіт. Ми надіслали лист із нашими знахідками до офісів основних фігурантів у нашому дослідженні ще у лютому, і дали їм можливість відповісти. Як і можна було очікувати, вони заперечували, що зробили щось не так. Серед них була одна велика компанія, Джаф, яка вирішила помістити у чорний список конкретного постачальника, про якого ми їм розповіли. Тобто це була конкретна реакція. Деякі інші компанії погодилися з нами і сказали, що проведуть внутрішні розслідування і аудити на основі наших знахідок. Ми ще не знаємо, що вийшло з цих розслідувань", – визнає разом з тим Сем Лоусон. На даний момент, вважає директор британської неурядової організації, більшість цих компаній досі купує ліс в Україні. "Тобто: звіт вийшов у липні, ми повідомили їх у лютому, а вони досі купують ту саму деревину у тих самих постачальників", – пояснює він.

Нас цікавило й те, чи планують у Earthsight співпрацю з українським Міністерством екології та іншими урядовцями щодо попередження фактів корупції. Лоусон сказав, що готовий до неї.

"Ми з радістю поговоримо з будь-ким із українського уряду, хто захоче, і раді будемо допомогти, чим зможемо, – зазначив він. – У нас для цього обмежені можливості, бо, як я вже сказав, наша головна мета – змусити ЄС діяти активніше. Саме тому я зараз перебуваю у Брюсселі – для зустрічей із компетентними органами Лісового законодавства Європейського Союзу (EUTR)".

Британець повідомив, що представлятиме звіт румунським і польським компетентним органам. Бо це, на його думку, саме ті урядові агентства, завдання яких – зробити так, щоб ці компанії купували український ліс тільки тоді, коли впевнені, що він законно вирубаний. "Зараз наша головна мета – у тому, щоб змусити ці країни, аби вони в свою чергу змусили свої компанії дотримуватись такої норми, – підкреслює Лоусон. – Якщо вони так зроблять, це неминуче позначиться й на Україні. І ми сподіваємось, що сам цей факт стимулює ще сильнішу реакцію з боку українського уряду. Думаю, існує потреба і бажання щось змінити серед чиновників, у тому числі прем'єр-міністра, міністра екології, однак цього не скажеш про Державне агентство лісових ресурсів. А нам би хотілось побачити, що вони ставляться до цього більш серйозно, а не лише виступають із запереченнями", – відповів Сем Лоусон.

"МЕТИ ПОКИ НЕ ДОСЯГНУТО, МИ ТІЛЬКИ СТВОРИЛИ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ ЗМІН"

Чи вважає директор Earthsight, що публікацією та розповсюдженням вашого звіту в Європі й Україні вони вже досягли певної мети?

"Ні, я думаю, що ми лише створили можливість щось змінити, – каже Лоусон. – Ми створили сприятливий для змін клімат, а люди в Європі та Україні почали краще розуміти проблему і ставитись до неї серйозніше. Зараз наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що все це перетвориться на конкретні дії. Прем'єр-міністр дав розпорядження про проведення низки перевірок – і ми побачимо, що з того вийде. Ми трохи занепокоєні тим, що вони занадто зорієнтовані на мораторій на експорт лісу, а не на інші питання. Тобто, ми намагаємось і в Європі, і в Україні зараз зробити так, щоб це середовище, де хочуть змін і готові щось міняти, призвело до конкретних кроків у вирішенні проблеми", – підсумував Сем Лоусон.

Тетяна Когутич, Брюссель

ЧЕТВЕР, 11 ЖОВТНЯ, 2018 16:12

https://kurs.if.ua/news/karpatskyy_lis_nezakonno_kupuyut_velyki_zahidni_kompanii_69708.html

Далі...

Порятунок планети - це порятунок дерев

Припинення вирубки лісів настільки ж важливе, як і зменшення викидів, - стверджує наука. Про це йдеться у статті The Guardian, передрукованій також Mother Jones.

Збереження лісів та їх відновлення вже до 2030 року могло б "зменшити" кількість викидів на 18% (через поглинання цих відсотків деревами), а також уникнути критичного зростання температури на понад 1.5 градусів. Але, звісно, людство цього не зробить:

У людства лишилося тільки десятиліття, щоб запобігти екологічній катастрофі. Чи не згаємо ми цей шанс?

Дерева та інші рослини зараз поглинають близько чверті СО2, які додають до атмосфери люди своєю діяльністю.

Проблема в тому, що люди водночас із викидами - випилюють дерева.

Найбільше вирубування в наш час відбувається в Амазонії, тропічній Африці та в Індонезії - ці тропічні ліси поглинають найбільшу кількість СО2.

І якщо в Амазонії нещодавно зменшили вирубування - вчених непокоїть Африка, де як тільки припиняються війни, починається вирубування. Такий парадокс.

11/10/2018

http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/88587/

Далі...

Масову вирубку лісів в Україні маскують під порятунок насаджень, - експерт

Торік в Україні легально заготовляли 22 мільйони кубометрів лісоматеріалів, у 2016-му ' 22,6, у 2015-му ' 22, а у 2014-му ' 20,6.



Про це у коментарі газеті Експрес повідомив Дмитро Карабчук, експерт з питань лісового господарства WWF в Україні.

"Загалом обсяги заготівлі лісу збільшуються, — каже експерт. — До прикладу, у 1990 році цей показник становив 12,6 мільйона кубометрів деревини.

Є таке поняття, як "рубки головного користування". Йдеться про заплановану заготівлю спілого лісу. Вони не дозволені у лісах, які вважаються цінними. Та існують також "рубки оздоровлення", які здійснюють без жодних обмежень. Під час таких заготовляється більше деревини, ніж під час рубок головного користування. Приміром, торік під час рубок оздоровлення заготовили приблизно 12 мільйонів кубометрів лісоматеріалів, а під час рубок головного користування — менше як 10 мільйонів.

Звісно, що частина лісу справді може хворіти. Та йдеться про значно меншу кількість хворих дерев, ніж вирубують. За деякими оцінками, в Україні нелегально зрізають 5 мільйонів кубометрів деревини за рік".

Нагадаємо, підписано закон, який посилює відповідальність за контрабанду та незаконну вирубку лісу. Документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів" набуде чинності з 1 січня.

Яку відповідальність нестимуть порушники? І чи захистить новий закон українські ліси? Про це читайте у новому номері газети Експрес.


Автор: Богданна Мартиник

https://expres.online/news/masovu-virubku-lisiv-v-ukraini-maskuyut-pid-poryatunok-nasadzhen-ekspert

Далі...

Відбувся круглий стіл “Дослідження пожеж. Сучасний стан та перспективи розвитку”

10 жовтня у рамках проведення ХVІІ Міжнародного виставкового форуму “Технології захисту/Пожтех - 2018” відбувся круглий стіл “Дослідження пожеж. Сучасний стан та перспективи розвитку”. Захід вже вдесяте збирає та об’єднує широке коло спеціалістів експертних підрозділів, дослідно-випробувальних лабораторій ДСНС України та наукове середовище від наукових установ і вищих навчальних закладів з метою обговорення проблемних питань, що виникають під час дослідження пожеж і встановлення причин їх виникнення.

Із вітальним словом до присутніх звернувся заступник начальника УкрНДІЦЗ (з протипожежного захисту та техногенної безпеки), кандидат технічних наук, полковник служби цивільного захисту Олександр Борис, який привітав учасників заходу та побажав їм плідної роботи.

У своєму вступному слові модератор круглого столу, начальник відділу досліджень і статистики пожеж науково-дослідного центру технічного регулювання УкрНДІЦЗ підполковник служби цивільного захисту Руслан Климась, коротко нагадав про ті питання, що обговорювалися під час проведення попередніх засідань, і запросив всіх учасників до активного обговорення практичних ситуацій, що виникають у ході дослідження пожеж, та жвавих, усесторонніх дискусій під час обговорення виступів кожного із доповідачів.

Цього року в роботі круглого столу взяли участь фахівці Головного слідчого управління та Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мін’юсту України, Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України, вищих навчальних закладів ДСНС України, УкрНДІЦЗ, а також спеціалісти дослідно-випробувальних лабораторій ГУ (У) ДСНС України в областях і місті Києві.

Тематикою доповідей на засіданні круглого столу було обговорення проблемних питань і практики залучення спеціалістів дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів ДСНС України до проведення судових пожежно-технічних експертиз; висвітлення проблемних питань щодо оформлення первинних документів за фактом дослідження пожеж уповноваженими посадовими особами територіальних органів ДСНС України; методологічних основ порядку вилучення предметів і матеріалів для подальшого їх дослідження; особливості фотофіксації на місці пожежі; а також розгляд результатів дослідження пожежі, що виникла 28 лютого 2018 року у транспортному відсіку роторного екскаватора SRS-2400+VR № 9, що знаходився у Чкаловському кар’єрі № 2 ПАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” Дніпропетровської області.

Підвиваючи підсумки роботи круглого столу, його учасники дійшли висновку, що обмін досвідом та обговорення практичних ситуацій, що виникають під час дослідження пожеж і встановлення причин їх виникнення, сприятиме налагодженню належної співпраці між слідчими й експертними підрозділами та спеціалістами дослідно-випробувальних лабораторій у повсякденній їхній роботі.

Опубліковано: 10.10.2018, 18:04

http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/84018.html

Далі...

Многовидовые леса в отличие от моновидовых улавливают вдвое больше углерода

Смешанные леса также способствуют сохранению биологического разнообразия и более устойчивы к болезням и экстремальным погодным явлениям

© Сергей Бобылев/ТАСС

Международное исследование, проведенное при участии Цюрихского университета, установило, что субтропические леса, обладающие богатым видовым составом, накапливают в среднем в два раза больше углерода, чем монокультурные лесные массивы. О результатах научной работы, опубликованной в журнале Science, сообщает портал Phys.org.

Проект BEF-China по изучению биоразнообразия лесов и его влиянию на функционирование лесных экосистем стартовал в 2009 году. В нем принимают участие более 15 немецких, китайских и швейцарских университетов и институтов. Интернациональная команда ученых искусственно вырастила в Китае субтропический лес в 400 км к западу от Шанхая в границах одного из национальных природных заповедников. Специалисты разбили экспериментальный лесной массив на сектора: участки, где высадили только один вид деревьев, и участки, где на площади 670 кв. м растет до 16 видов

Через восемь лет, собрав и проанализировав данные о более чем 150 тыс. деревьев, выращенных в рамках проекта, исследователи обнаружили, что территории с богатым видовым разнообразием накопили в среднем 32 т углерода на гектар надземной биомассы, тогда как монокультурные лесные сектора уловили всего 12 т на гектар. Исходя из этих данных, ученые сделали вывод, что, осуществляя работы по лесовосстановлению, высаживать лучше много разных видов. В процессе фотосинтеза растения поглощают углекислый газ из атмосферы и накапливают углерод в биомассе. Способность лесов с богатой флорой задерживать большое количество углерода означает, что они более продуктивны по сравнению с монокультурными массивами.

Проведенные ранее исследования лугопастбищных экосистем в Европе и США уже доказали, что биоразнообразие повышает продуктивность. Но, приступая к эксперименту с лесами, ученые предполагали, что эффект в лесных экосистемах будет минимальным.

"В эксперименте по биологическому разнообразию лесов биомасса увеличилась так же быстро при наличии богатого видового состава, как и в луговых экосистемах. В результате всего четыре года спустя возникли явные различия между монокультурными и многовидовыми лесами", − объясняет один из кураторов полевых экспериментов, профессор геоботаники Хельге Брюэльхайде из Галле-Виттенбергского университета имени Мартина Лютера (Германия). Кроме того, в течение следующих четырех лет разница между ними продолжала непрерывно увеличиваться.

Если применить полученные в ходе наблюдений результаты ко всем лесам в мире, можно прийти к заключению, что сокращение древесных пород на 10% могло бы привести к мировым производственным потерям в размере $20 млрд в год.

В мире проводится много крупных программ лесовосстановления. Их цель – защитить климат с помощью выращивания новых лесов. Только в Китае в период с 2010 по 2015 годы ежегодно высаживали деревья на площади в 1,5 млн га, при этом в основном использовали саженцы быстрорастущих монокультур.

Помимо большей эффективности в уменьшении негативных последствий от глобального потепления, смешанные леса способствуют сохранению биологического разнообразия и более устойчивы к болезням и экстремальным погодным явлениям, которые все чаще происходят в результате климатических изменений.

https://tass.ru/plus-one/5659683

Далі...