ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від 17 листопада 2017 року N 522
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля" (далі - проекти постанов), а також документи, що додаються до проектів постанов, надіслані Міністерством екології та природних ресурсів України листом від 04.10.2017 N 5/1-7/8680-17.
За результатами проведеного аналізу проектів постанов та аналізів регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
проекти постанов, як зазначено в аналізах регуляторного впливу (далі - АРВ), розроблено з метою забезпечення ефективного впровадження Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений з огляду на нижчезазначене.
Надані розробником АРВ до проектів постанов не відповідають вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).
Так, у розділі III АРВ, розробленого до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.
Натомість, при визначенні альтернативних способів досягнення цілей розробник обмежився лише формальним текстовим описом вигод і витрат держави та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.
При цьому у пункті 2 розділу III АРВ, оцінюючи вплив на сферу інтересів держави, розробником зазначено, що для забезпечення регулювання необхідні будуть витрати на технічну підтримку.
Окрім зазначеного, проектом Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля передбачається, що розмір плати за проведення оцінки впливу на довкілля затверджується Мінприроди за погодженням з Мінфіном. Плата за проведення оцінки впливу на довкілля зараховується до спеціального фонду державного бюджету. Суб'єкт господарювання серед інших документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля зобов'язаний надавати квитанцію про оплату проведення оцінки впливу на довкілля.
Слід зазначити, що, по-перше, вказані положення проекту суперечать частині шостій статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", у якій зазначено, що висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб'єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.
Зазначені обставини не узгоджуються зі статтею 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", якою визначено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, серед іншого, недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.
По-друге, жодних даних щодо витрат як суб'єктів господарювання, так і органів виконавчої влади, розробником не обраховано, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави.
Також у даному розділі відсутня будь-яка інформація щодо кількості суб'єктів господарювання, що підпадають під дію запропонованого регулювання.
Вказані обставини унеможливлюють надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробнику необхідно описати механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог.
При цьому розробнику потрібно врахувати, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто необхідно встановити, яким чином будуть діяти положення проекту постанови, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.
Щодо заповнення розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" зауважуємо, що у зв'язку з відсутністю інформації про питому вагу суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких проблема матиме вплив, неможливо встановити необхідність виконаних вимог пункту 8 Методики в частині забезпечення проведення М-Тесту.
Вказані обставини не дозволяють виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого та мікропідприємництва, оцінити вигоди або витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, та, як наслідок, унеможливлюють визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.
Також розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.
У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.
У розділ VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.
Так, розробником не наведено показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.
Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;
кількість суб'єктів господарювання;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;
рівень поінформованості суб'єктів господарювання.
Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).
Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.
Аналогічні зауваження стосуються також проектів постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля"
Отже, проекти постанов розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме:
доцільності, тобто обґрунтованої необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
Крім того, прийняття проектів постанов здійснюється не у відповідності принципам прозорості та врахування громадської думки.
Вказаний принцип, зокрема, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому ст. 4 Закону про регуляторну політику порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
На адресу ДРС надійшли зауваження та пропозиції до проектів постанов від заінтересованих суб'єктів господарювання (копії листів додаються).
Акцентуємо увагу розробника, що відповідно до частини сьомої статті 9 Закону про регуляторну політику усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проектів постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля", "Про затвердження Критеріїв визначення планової діяльності, її розширення та зміна, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" та "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля".
Додаток на 12 арк.
Голова Державної регуляторної
служби України
К. Ляпіна
0 коммент.:
Дописати коментар