Дорогі мої лісники! Скажу відверто: я був категорично проти проведення цього зібрання. Мій аргумент: керівництву галузі нічого сказати лісівникам. Але коли я почув, що на зустріч із працівниками галузі будуть запрошені перші особи держави, я підтримав ідею проведення з’їзду, повіривши, що керівництво держави почує свій народ. Я сподівався, що людям дадуть відповідь на питання: чому цілеспрямовано знищується галузь, чому вже котрий рік поспіль вона взагалі не фінансується, хто дав усім засобам масової інформації команду «ФАС»?
Народу не нав’язали, а вже вбили в голову, що ліс вирізають і в Європу продають. А народ ніяк не второпає, що ніякого зв’язку між рубкою лісу й експортом немає. Якщо взагалі правителі опустять «залізну завісу» (історія це вже знає), то все одно заготівля деревини, тобто збір урожаю, продовжуватиметься.
Чому прем’єр-міністр говорить про недопустимі дії силових органів до підприємств і підприємців і це «його засмучує», а на ділі з обшуками скоро прийдуть і до стропальників? На жаль, сьогодні не прийшов ніхто. Нікому слухати і давати відповідь, їм не потрібні ваші біди.
Не хотів я виступати, коли немає кому слухати, але я зрозумів, що ви набагато ближчі й рідніші мені, аніж влада, що біди ваші та проблеми ваших сімей – це мої біди. Я був з вами в кращі часи, я повинен бути з вами і в часи лихоліття.
Нині галузь залишилася без захисту. І не тільки тому, що більше року немає керівника. Скажу відверто: нехай не буде ніякого керівника, аніж такі керманичі, які були. Це ж треба було додуматися: підтримати ідею ідіотів і відмовитися від державного фінансування. Але це тому, що ви дозволяєте до себе таке відношення.
Ви мене, шановні лісівники, не звинувачуйте, що я мовчу. Скрізь, де можливо, виступав і виступатиму, говорив, що думаю і говоритиму. Не перебуваю ні в якій політичній партії і не виконую ніяких політичних замовлень. Розпочну з претензії до вас. Рік тому, виступаючи на профспілковому зібранні, я говорив: лісівники – не стадо баранів, яких ведуть на страту (нам це нав’язують), а отара овець, яких оточила зграя скажених псів, які рвуть цю отару.
На жаль, за рік, що минув, до псів примкнули шкали, які виривають овець по одній з отари, мотивуючи це тим, що роблять очищення галузі, борються з корупцією. Ні, ви не очищаєте, а зачищаєте лісовий простір від неугодних. І це все проходить під гаслами необхідності проведення реформ.
Не брешіть! Йде просто боротьба за гроші, а не за реальні реформи для людей. Ви просто не можете нажертися! Реформи в лісовому господарстві не можуть проводити злодії та грабіжники. Цитую визначного журналіста сучасності, просто чесну людину Петра Чечелюка: «Нинішня влада стала символом кризи лісової економіки, тут ставиться лише одна мета: цілком віджати тих людей, які плекають і охороняють ліс від ресурсів держави і передати його у вузькі руки осіб, які наближені до певного кола. Відновлюється нове самодержавство з опорою на нових дворян», – кінець цитати.
Так, лісники ще з царських часів були «люди государеві», але було «государство», і був «государ-імператор». У нас після переходу на парламентсько-президентську форму правління незрозуміло, хто ким керує.
Рік тому після наради в Івано-Франківську був виданий Указ Президента України, і, скажемо чесно й об’єктивно, лісники зраділи: толковий був указ. Усі чекали подальших дій. І що? Не виконаний жоден пункт.
Мене мій батько вчив: «Слабых бъют и унижают, сильных боятся и уважают». А сьогодні лісники обслуговують окремі клани, державні, силові структури, окремих мерзотників.
Газета «2000», від 2000 року. Цитата першого заступника міністра МВС, начальника главка УБОЗ. Цитую російською: «Лесное ведомство не подвержено коррупции, в лесу порядок, научились бы, как вести дела, как о людях заботиться…» і т.д. Так я вас запитую: що змінилося за останні роки? Подивимося правді в очі. Галузь не перетворилася з отари у вовчу зграю і не йде на прорив червоних прапорців, якими вона обгороджена, щоб вирватися з закладу.
Запам’ятайте: влада буде робити рівно стільки, скільки їй дозволите ви!
Рік перевіряють вагони, начебто в них замість дров круглий ліс. Риторичне питання: знайшли? Ні.
Більше 700 га незаконних рубок на Закарпатті. Щодо двох міністрів сільського господарства я дав точний прогноз: виженуть. Так і сталося. Спасибі пану Гройсману. Але щодо одного недолугого керівника – першого заступника міністра АПК пана Мартинюка – я помилився. Восени 2017 року під час мітингу він пообіцяв виділити на лісове господарство 120 мільйонів гривень. Збрехав. Не дав нічого. У цьому році нуль. На наступний рік у бюджет закладено знову нуль – на Південь і Схід. Я думав, що таких недолугих брехунів не повинні тримати на високих посадах. Виявляється, можна. Нещодавно дізнався, що він із Вінниці. Десант своїх смертельно поранених на полі бою не залишає.
Реформи потрібно проводити. У галузі реформи здійснювалися весь час. Галузь динамічно розвивалася, переозброюючись на марші. Ще 30 років тому ми повернулися обличчям до Європи. Закуповували лінії по розпилюванню деревини, сушарки, паркетні лінії тощо, перевели наші цехи, котельні з газу на тирсу.
Нині закрили кордони не тому, що такі великі патріоти, а тому, що у Верховній Раді перемогло деревообробне лобі. Я завжди говорив: без депутатів-лісівників вам буде «гаплик». Створено штучний офсайд: ціни впали. Спасибі президенту, що хоча б на дрова підписав документ.
І насамкінець. Я хотів би звернутися до пана Галасюка, але його немає. Сьогодні він був на виставці Lisderevmash, а сюди не зайшов. Пан Галасюк заявляє: лісники думають, що деревина їхня. Пане депутате, вони ніколи так не думали і не думають: лісгоспи були, є і будуть державними. А ви, пане Галасюк, разом зі своїм заступником, великим захисником поліського бурштину паном Розенблатом очолюєте підкомітет промислової політики і підприємництва. Яка, в біса, промислова політика, коли практично всі підприємства приватні? Чому ви не даєте відповідь народу, що вже значна частина родовищ газу, нафти, кам’яного вугілля, інших природних ресурсів давно вже в приватних руках? Бізнес, який ви захищаєте.
На Південь і Схід України потрібно хоча б 700-900 мільйонів гривень. Нічого не даєте. А премії керівництво Нафтогазу (тільки одне керівництво!!!) взяло собі 1 млрд 300 млн грн. І нічого. Ганьба на весь світ! Негідники!
То чому ви не захищаєте лісників? Я звертаюся до пана Галасюка: це нічого, що президент дозволив продавати дрова. Ми все одно придумаємо нові закони. І ще, пане Галасюк: спробуйте потравити цих лісників ще дустом!
А тепер про головне: люди, будьте пильними! З одного центру розгорнута кампанія по дискредитації галузі. В очах суспільства лісників перетворили у злочинців. Ціль практично досягнута. А тепер оцим мерзенним, недолугим антиекономічним податком на землю хочуть збанкрутити лісгоспи, щоб сказати суспільству: галузь некерована, потрібні ефективні кризові менеджери. І тоді в ліс зайдуть чергові грузини, поляки, словаки, литовці та інші… Люди, будьте розумними, мужніми, не ловіться на гачок різних аферистів, мерзотників, якими б партійними лозунгами вони не прикривалися. Народний фронт – це ще не означає, що він народний. А ви ще більше бійтеся своїх христопродавців. Зичу вам добра, миру, злагоди. Слава українському лісу, слава лісівникам!
Валерій Самоплавський, у 1987-1997 роках – Міністр лісового господарства України, а після реорганізації Міністерства до 2002 року – голова Державного комітету лісового господарства України
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)
Народу не нав’язали, а вже вбили в голову, що ліс вирізають і в Європу продають. А народ ніяк не второпає, що ніякого зв’язку між рубкою лісу й експортом немає. Якщо взагалі правителі опустять «залізну завісу» (історія це вже знає), то все одно заготівля деревини, тобто збір урожаю, продовжуватиметься.
Чому прем’єр-міністр говорить про недопустимі дії силових органів до підприємств і підприємців і це «його засмучує», а на ділі з обшуками скоро прийдуть і до стропальників? На жаль, сьогодні не прийшов ніхто. Нікому слухати і давати відповідь, їм не потрібні ваші біди.
Не хотів я виступати, коли немає кому слухати, але я зрозумів, що ви набагато ближчі й рідніші мені, аніж влада, що біди ваші та проблеми ваших сімей – це мої біди. Я був з вами в кращі часи, я повинен бути з вами і в часи лихоліття.
Нині галузь залишилася без захисту. І не тільки тому, що більше року немає керівника. Скажу відверто: нехай не буде ніякого керівника, аніж такі керманичі, які були. Це ж треба було додуматися: підтримати ідею ідіотів і відмовитися від державного фінансування. Але це тому, що ви дозволяєте до себе таке відношення.
Ви мене, шановні лісівники, не звинувачуйте, що я мовчу. Скрізь, де можливо, виступав і виступатиму, говорив, що думаю і говоритиму. Не перебуваю ні в якій політичній партії і не виконую ніяких політичних замовлень. Розпочну з претензії до вас. Рік тому, виступаючи на профспілковому зібранні, я говорив: лісівники – не стадо баранів, яких ведуть на страту (нам це нав’язують), а отара овець, яких оточила зграя скажених псів, які рвуть цю отару.
На жаль, за рік, що минув, до псів примкнули шкали, які виривають овець по одній з отари, мотивуючи це тим, що роблять очищення галузі, борються з корупцією. Ні, ви не очищаєте, а зачищаєте лісовий простір від неугодних. І це все проходить під гаслами необхідності проведення реформ.
Не брешіть! Йде просто боротьба за гроші, а не за реальні реформи для людей. Ви просто не можете нажертися! Реформи в лісовому господарстві не можуть проводити злодії та грабіжники. Цитую визначного журналіста сучасності, просто чесну людину Петра Чечелюка: «Нинішня влада стала символом кризи лісової економіки, тут ставиться лише одна мета: цілком віджати тих людей, які плекають і охороняють ліс від ресурсів держави і передати його у вузькі руки осіб, які наближені до певного кола. Відновлюється нове самодержавство з опорою на нових дворян», – кінець цитати.
Так, лісники ще з царських часів були «люди государеві», але було «государство», і був «государ-імператор». У нас після переходу на парламентсько-президентську форму правління незрозуміло, хто ким керує.
Рік тому після наради в Івано-Франківську був виданий Указ Президента України, і, скажемо чесно й об’єктивно, лісники зраділи: толковий був указ. Усі чекали подальших дій. І що? Не виконаний жоден пункт.
Мене мій батько вчив: «Слабых бъют и унижают, сильных боятся и уважают». А сьогодні лісники обслуговують окремі клани, державні, силові структури, окремих мерзотників.
Газета «2000», від 2000 року. Цитата першого заступника міністра МВС, начальника главка УБОЗ. Цитую російською: «Лесное ведомство не подвержено коррупции, в лесу порядок, научились бы, как вести дела, как о людях заботиться…» і т.д. Так я вас запитую: що змінилося за останні роки? Подивимося правді в очі. Галузь не перетворилася з отари у вовчу зграю і не йде на прорив червоних прапорців, якими вона обгороджена, щоб вирватися з закладу.
Запам’ятайте: влада буде робити рівно стільки, скільки їй дозволите ви!
Рік перевіряють вагони, начебто в них замість дров круглий ліс. Риторичне питання: знайшли? Ні.
Більше 700 га незаконних рубок на Закарпатті. Щодо двох міністрів сільського господарства я дав точний прогноз: виженуть. Так і сталося. Спасибі пану Гройсману. Але щодо одного недолугого керівника – першого заступника міністра АПК пана Мартинюка – я помилився. Восени 2017 року під час мітингу він пообіцяв виділити на лісове господарство 120 мільйонів гривень. Збрехав. Не дав нічого. У цьому році нуль. На наступний рік у бюджет закладено знову нуль – на Південь і Схід. Я думав, що таких недолугих брехунів не повинні тримати на високих посадах. Виявляється, можна. Нещодавно дізнався, що він із Вінниці. Десант своїх смертельно поранених на полі бою не залишає.
Реформи потрібно проводити. У галузі реформи здійснювалися весь час. Галузь динамічно розвивалася, переозброюючись на марші. Ще 30 років тому ми повернулися обличчям до Європи. Закуповували лінії по розпилюванню деревини, сушарки, паркетні лінії тощо, перевели наші цехи, котельні з газу на тирсу.
Нині закрили кордони не тому, що такі великі патріоти, а тому, що у Верховній Раді перемогло деревообробне лобі. Я завжди говорив: без депутатів-лісівників вам буде «гаплик». Створено штучний офсайд: ціни впали. Спасибі президенту, що хоча б на дрова підписав документ.
І насамкінець. Я хотів би звернутися до пана Галасюка, але його немає. Сьогодні він був на виставці Lisderevmash, а сюди не зайшов. Пан Галасюк заявляє: лісники думають, що деревина їхня. Пане депутате, вони ніколи так не думали і не думають: лісгоспи були, є і будуть державними. А ви, пане Галасюк, разом зі своїм заступником, великим захисником поліського бурштину паном Розенблатом очолюєте підкомітет промислової політики і підприємництва. Яка, в біса, промислова політика, коли практично всі підприємства приватні? Чому ви не даєте відповідь народу, що вже значна частина родовищ газу, нафти, кам’яного вугілля, інших природних ресурсів давно вже в приватних руках? Бізнес, який ви захищаєте.
На Південь і Схід України потрібно хоча б 700-900 мільйонів гривень. Нічого не даєте. А премії керівництво Нафтогазу (тільки одне керівництво!!!) взяло собі 1 млрд 300 млн грн. І нічого. Ганьба на весь світ! Негідники!
То чому ви не захищаєте лісників? Я звертаюся до пана Галасюка: це нічого, що президент дозволив продавати дрова. Ми все одно придумаємо нові закони. І ще, пане Галасюк: спробуйте потравити цих лісників ще дустом!
А тепер про головне: люди, будьте пильними! З одного центру розгорнута кампанія по дискредитації галузі. В очах суспільства лісників перетворили у злочинців. Ціль практично досягнута. А тепер оцим мерзенним, недолугим антиекономічним податком на землю хочуть збанкрутити лісгоспи, щоб сказати суспільству: галузь некерована, потрібні ефективні кризові менеджери. І тоді в ліс зайдуть чергові грузини, поляки, словаки, литовці та інші… Люди, будьте розумними, мужніми, не ловіться на гачок різних аферистів, мерзотників, якими б партійними лозунгами вони не прикривалися. Народний фронт – це ще не означає, що він народний. А ви ще більше бійтеся своїх христопродавців. Зичу вам добра, миру, злагоди. Слава українському лісу, слава лісівникам!
Валерій Самоплавський, у 1987-1997 роках – Міністр лісового господарства України, а після реорганізації Міністерства до 2002 року – голова Державного комітету лісового господарства України
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)
0 коммент.:
Дописати коментар