Для лісової галузі настали непрості часи. Вже третій рік поспіль ми всі змушені боротись за збереження галузі та трудових колективів. З того часу, коли нас віддали «під опіку» Міністерству аграрної політики та продовольства України, ми залишені сам на сам зі своїми проблемами. Батьки завжди турбуються та дбають як за своїх, так і за прийомних дітей. А ми – непотрібні. Найбільше від такого «піклування» потерпають лісівники Півдня та Сходу України.
Ми вдячні колегам із ресурсних областей за допомогу, яка надає нам, працівникам державних лісогосподарських підприємств, можливість отримувати хоч якусь заробітну плату. Виконання функцій з питань збереження й примноження лісових багатств держава поклала на працівників державної лісової охорони, але чомусь ніхто не роз’яснив, як в умовах відсутності державного фінансування виконувати ці функції.
Останнім часом у ЗМІ тільки один негатив по відношенню до лісової галузі. Звинувачення, як правило, не завжди обґрунтовані. Спочатку висвітлюється неправдивий сюжет, а потім тільки з’ясовуються питання щодо законності походження деревини.
Складається таке враження, що цілеспрямовано, навмисне створюється думка про лісівників, яка розрахована на повне або часткове знищення галузі за корисними мотивами. А це називається – геноцид. Можете прочитати визначення цього терміну.
Чергове підтвердження тому є новий закон, яким передбачено сплату земельного податку за лісові землі. А чи хтось із тих, хто приймав цей закон, порахував, чим це загрожує для лісогосподарських підприємств? Як це вплине на ціну деревини? А чи зможе населення та соціальна сфера купувати дрова паливні за цінами, які складуться? А в цілому прийнятий закон є прямою загрозою для подальшого існування лісогосподарської галузі.
Щодо лісів Херсонщини. До сьогодні жоден із чиновників не розуміє: де буде аграрна Херсонщина, коли не буде лісу? В області прийнято програму «Ліси Херсонщини», але вона бездієва. Жодної копійки за програмою не виділено ні в поточному році, ні в минулому. Кому потрібна така програма, яка діє тільки виключно на папері?
До сьогодні ніхто не розуміє і не хоче зрозуміти, що втрати набагато більші, ніж необхідно вкласти грошей.
Ми вдячні колегам із ресурсних областей за допомогу, яка надає нам, працівникам державних лісогосподарських підприємств, можливість отримувати хоч якусь заробітну плату. Виконання функцій з питань збереження й примноження лісових багатств держава поклала на працівників державної лісової охорони, але чомусь ніхто не роз’яснив, як в умовах відсутності державного фінансування виконувати ці функції.
Останнім часом у ЗМІ тільки один негатив по відношенню до лісової галузі. Звинувачення, як правило, не завжди обґрунтовані. Спочатку висвітлюється неправдивий сюжет, а потім тільки з’ясовуються питання щодо законності походження деревини.
Складається таке враження, що цілеспрямовано, навмисне створюється думка про лісівників, яка розрахована на повне або часткове знищення галузі за корисними мотивами. А це називається – геноцид. Можете прочитати визначення цього терміну.
Чергове підтвердження тому є новий закон, яким передбачено сплату земельного податку за лісові землі. А чи хтось із тих, хто приймав цей закон, порахував, чим це загрожує для лісогосподарських підприємств? Як це вплине на ціну деревини? А чи зможе населення та соціальна сфера купувати дрова паливні за цінами, які складуться? А в цілому прийнятий закон є прямою загрозою для подальшого існування лісогосподарської галузі.
Щодо лісів Херсонщини. До сьогодні жоден із чиновників не розуміє: де буде аграрна Херсонщина, коли не буде лісу? В області прийнято програму «Ліси Херсонщини», але вона бездієва. Жодної копійки за програмою не виділено ні в поточному році, ні в минулому. Кому потрібна така програма, яка діє тільки виключно на папері?
До сьогодні ніхто не розуміє і не хоче зрозуміти, що втрати набагато більші, ніж необхідно вкласти грошей.
Про пожежі та їх наслідки в лісах Херсонщини. У 2017 році сталося 382 лісові пожежі на площі 1176 гектарів, у 2018 році (станом на 20 вересня) виникло 188 пожеж на площі 761 гектар. Як у поточному році, так і в попередньому збитки від пожеж дорівнюють сумі коштів, які необхідні для охорони лісу від пожеж. Це 17 млн у 2017 році та 19 млн у 2018.
Для прикладу: 27 та 28 травня поточного року на території Раденського лісництва виникли дві лісові пожежі, які набули великих масштабів. Вогнем знищено 509 гектарів лісових насаджень. Не було й немає можливості забезпечити повний склад працівників лісопожежних станцій, адже люди відмовляються працювати за вкрай низьку заробітну плату (середня заробітна плата в цьому році – 4500 грн). Немає чим заправляти протипожежну техніку, оскільки відсутній відомчий резерв ПММ, який створюється за рахунок коштів державного бюджету. Люди працювали на ліквідації цих пожеж на виснаження, тому що замінити було ніким. Протипожежна техніка виходила з ладу через великий термін використання та роботу у складних географічних умовах – високобугристі піски.
Так далі тривати не може. Але всім байдуже.
Це ще раз підтверджує, що ми стали нікому непотрібні. Навіть нашим народним обранцям від Херсонщини, та й не тільки від Херсонщини, які проголосували за держбюджет без рядка, де були б передбачені кошти на ведення лісового господарства.
Нині лісокультурна справа зійшла нанівець. За умови відновлення фінансування необхідно не менше чотирьох років, аби відновити лісокультурне виробництво. Галузь через постійну боротьбу за існування та збереження відкинута на декілька років назад.
Тепер щодо Мінагрополітики, яке є головним розпорядником коштів. На 2019 рік заплановано збільшення фінансування на 3 млрд грн. То невже неможливо правильно розподілити ці кошти? І передбачити фінансування на ведення лісового та мисливського господарства, охорону й захист лісу. Але, мабуть, на це немає чиєїсь «доброї волі» або просто елементарного – бажання.
Протягом трьох років знущання (інше слово не приходить на думку) над галуззю та трудовими колективами наших підприємств профспілкою проводились заходи, спрямовані як на відновлення бюджетного фінансування, так і на збереження галузі. Ми першими відреагували на концепцію Олександра Ковальчука і вже 30 жовтня 2015 року скликали позачерговий Пленум Центрального комітету, на якому заслухали керівника й надіслали відповідні звернення.
Взагалі проводились прес-конференції, круглі столи, різні публічні виступи як у регіонах, так і на рівні Києва. Безліч письмових звернень було спрямовано до всіх провладних структур. Зокрема, з підписами працівників галузі, коли було зібрано понад 32 тисячі підписів. Проводились зустрічі з керівництвом Міагрополітики та Кабінету Міністрів України. Тобто постійно ведеться боротьба за трудові права працівників лісу, попрані цими горе-реформаторами.
На жаль, на сьогодні це не дає позитивних результатів щодо відновлення фінансування, але в цілому галузь збережена та стабільно працює. Тому, мабуть, все ж таки, ця робота, що була проведена профспілкою, не є марною.
Шановні учасники з’їзду!
Галузева профспілка, її актив готові до подальших послідовних і рішучих дій щодо відстоювання нашої принципової позиції, щодо збереження лісової галузі та її трудового колективу. Водночас, дорогі колеги, ми твердо впевнені в тому, що коли ми говоримо про нашу єдність, нашу згуртованість, нашу солідарність, то це не порожні слова. Якщо ми єдині – то ми непереможні!
Дякую за увагу. Слава українським лісівникам! Слава Україні!!!
Марія Глод,
головний лісничий ДП «Олешківське ЛМГ»,
голова Херсонської обласної організації
Профспілки працівників лісового господарства
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)
Статті, Точка зору | Сьогодні, 11:55
0 коммент.:
Дописати коментар